📝 Ураховуючи наведене, Суд вважає, що окремий припис підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону не відповідає принципу домірності, оскільки обмежує доступ особи до Верховного Суду як суду касаційної інстанції у цивільних справах виняткового з фінансового міркування.
З огляду на наведене Конституційний Суд України висновує, що окремий припис підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону суперечить частині другій статті 3, частині першій статті 8, частині першій статті 55, пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України.
📑 Досліджуючи на відповідність Конституції України (конституційність) частину першу статті 8 Закону Суд виходить із того, що саме в законі має бути встановлений порядок визначення ставки судового збору, розмір якої забезпечить досягнення в конкретній цивільній справі справедливого балансу між публічним інтересом – отримання судового збору для фінансування здійснення правосуддя та приватним – у сплаті домірного розміру судового збору (пункт 14 частини першої статті 92 Основного Закону України).
Водночас надання суду на підставі частини першої статті 8 Закону дискреційного повноваження з відстрочення або розстрочення сплати стороною судового збору на певний строк з огляду на її майновий стан має правомірну мету – забезпечення доступу до суду та є додатковим засобом підтримувальної дії (affirmative action) держави в ділянці реалізації прав на судовий захист для осіб, які перебувають у складному майновому становищі.
На підставі частини першої статті 8 Закону, суд має власне та незалежне від законодавця дискреційне повноваження з відстрочення або розстрочення сплати стороною судового збору на певний строк з огляду на її майновий стан. Це повноваження може бути реалізоване лише з урахуванням конкретних обставин цивільної справи, передусім майнового становища сторони.
Застосування судом такого повноваження забезпечує реалізацію норм-принципів, сформульованих у частині другій статті 3 та частині першій статті 8 Конституції України, які зобов’язують державу гарантувати та забезпечувати права і свободи людини у спосіб та в межах, визначених Конституцією і законами України, та можливість здійснення конституційного права, гарантованого частиною першою статті 55, пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України.
✔️ Ураховуючи наведене, Конституційний Суд України висновує, що частина перша статті 8 Закону не суперечить частині першій статті 3, частині першій статті 8, частині першій статті 55, пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України.
Окремий припис підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону, визнаний неконституційним, утрачає чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Суддя-доповідач у справі Олег Первомайський.
Текст Рішення буде оприлюднений на офіційному вебсайті Суду.
З огляду на наведене Конституційний Суд України висновує, що окремий припис підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону суперечить частині другій статті 3, частині першій статті 8, частині першій статті 55, пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України.
📑 Досліджуючи на відповідність Конституції України (конституційність) частину першу статті 8 Закону Суд виходить із того, що саме в законі має бути встановлений порядок визначення ставки судового збору, розмір якої забезпечить досягнення в конкретній цивільній справі справедливого балансу між публічним інтересом – отримання судового збору для фінансування здійснення правосуддя та приватним – у сплаті домірного розміру судового збору (пункт 14 частини першої статті 92 Основного Закону України).
Водночас надання суду на підставі частини першої статті 8 Закону дискреційного повноваження з відстрочення або розстрочення сплати стороною судового збору на певний строк з огляду на її майновий стан має правомірну мету – забезпечення доступу до суду та є додатковим засобом підтримувальної дії (affirmative action) держави в ділянці реалізації прав на судовий захист для осіб, які перебувають у складному майновому становищі.
На підставі частини першої статті 8 Закону, суд має власне та незалежне від законодавця дискреційне повноваження з відстрочення або розстрочення сплати стороною судового збору на певний строк з огляду на її майновий стан. Це повноваження може бути реалізоване лише з урахуванням конкретних обставин цивільної справи, передусім майнового становища сторони.
Застосування судом такого повноваження забезпечує реалізацію норм-принципів, сформульованих у частині другій статті 3 та частині першій статті 8 Конституції України, які зобов’язують державу гарантувати та забезпечувати права і свободи людини у спосіб та в межах, визначених Конституцією і законами України, та можливість здійснення конституційного права, гарантованого частиною першою статті 55, пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України.
✔️ Ураховуючи наведене, Конституційний Суд України висновує, що частина перша статті 8 Закону не суперечить частині першій статті 3, частині першій статті 8, частині першій статті 55, пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України.
Окремий припис підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону, визнаний неконституційним, утрачає чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Суддя-доповідач у справі Олег Первомайський.
Текст Рішення буде оприлюднений на офіційному вебсайті Суду.
🔸 Відбулася зустріч суддів Конституційного Суду України з представницею Ради Європи Лілією Гретасдоттір
Сьогодні, 20 січня, судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Олександр Петришин, Олег Первомайський, Сергій Різник та Галина Юровська провели робочу зустріч із керівницею Департаменту імплементації прав людини, правосуддя та стандартів юридичної співпраці Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи Лілією Гретасдоттір.
Це перший візит пані Лілії Гретасдоттір до Конституційного Суду після призначення її на посаду, проте вона багато років опікується проєктами в Україні.
💬 Сторони висловили задоволення можливістю продовження діалогу та плідної співпраці з Радою Європи, зокрема в межах Проєкту „Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні“, яка за їх словами лише посилюватиметься та зміцнюватиметься.
Судді зазначили, що допомога РЄ та ЄС через проєктну співпрацю сприяє розвиткові конституційного правосуддя в Україні, впровадженню європейських стандартів та прискорює вступ України в ЄС.
🖇 „Конституційний Суд України високо цінує спільну діяльність з РЄ у межах проєкту „Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні“, „Партнерство заради добропорядного врядування“, Фаза III. „Успішність Проєкту є очевидною. Завдяки ньому знаходимо нові форми співпраці для покращення роботи Конституційного Суду. Це сприяло обміну досвідом роботи з органом конституційного контролю держави-члена ЄС та вивченню нових підходів до розв’язання питань, що постають перед Конституційним Судом на шляху вступу України до ЄС“, – наголосив суддя Олександр Петришин.
На завершення зустрічі сторони подякували за змістовну бесіду, висловили сподівання на продовження плідного співробітництва, зокрема у сфері конституційного правосуддя.
Сьогодні, 20 січня, судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Олександр Петришин, Олег Первомайський, Сергій Різник та Галина Юровська провели робочу зустріч із керівницею Департаменту імплементації прав людини, правосуддя та стандартів юридичної співпраці Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи Лілією Гретасдоттір.
Це перший візит пані Лілії Гретасдоттір до Конституційного Суду після призначення її на посаду, проте вона багато років опікується проєктами в Україні.
💬 Сторони висловили задоволення можливістю продовження діалогу та плідної співпраці з Радою Європи, зокрема в межах Проєкту „Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні“, яка за їх словами лише посилюватиметься та зміцнюватиметься.
Судді зазначили, що допомога РЄ та ЄС через проєктну співпрацю сприяє розвиткові конституційного правосуддя в Україні, впровадженню європейських стандартів та прискорює вступ України в ЄС.
🖇 „Конституційний Суд України високо цінує спільну діяльність з РЄ у межах проєкту „Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні“, „Партнерство заради добропорядного врядування“, Фаза III. „Успішність Проєкту є очевидною. Завдяки ньому знаходимо нові форми співпраці для покращення роботи Конституційного Суду. Це сприяло обміну досвідом роботи з органом конституційного контролю держави-члена ЄС та вивченню нових підходів до розв’язання питань, що постають перед Конституційним Судом на шляху вступу України до ЄС“, – наголосив суддя Олександр Петришин.
На завершення зустрічі сторони подякували за змістовну бесіду, висловили сподівання на продовження плідного співробітництва, зокрема у сфері конституційного правосуддя.
⚖️ Конституційний Суд України ухвалив Рішення у справі за конституційною скаргою „Геомакс-Ресурс“
📚 Другий сенат Конституційного Суду України (далі – Суд) 21 січня 2025 року на пленарному засіданні розглянув справу за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Геомакс-Ресурс“ та ухвалив Рішення № 3-р(ІІ)/2025.
💬 Товариство з обмеженою відповідальністю „Геомакс-Ресурс“ (далі – Товариство) звернулося до Суду із конституційною скаргою щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого припису абзацу другого підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) в редакції Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи“ від 28 грудня 2014 року № 71–VIII (далі – Закон № 71), а саме „товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу“ (далі – оспорюваний припис Кодексу в редакції Закону № 71).
На обґрунтування неконституційності оспорюваного припису Кодексу в редакції Закону № 71 Товариство серед іншого зазначило, що зміна (доповнення) всіх обов’язкових елементів акцизного податку, визначених оспорюваним приписом в редакції Закону № 71, була прийнята менше ніж за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, з якого запроваджено такі правила та ставки, що є порушенням принципу стабільності податкового законодавства.
🗞 Суд установив, що оспорюваний припис Кодексу в редакції Закону № 71 втратив чинність, але продовжує застосовуватись до правовідносин, що виникли під час його чинності.
У Рішенні вказано, що в разі якщо законодавче регулювання запроваджує нові вимоги, що погіршуватимуть правове становище певного кола осіб, законодавець повинен передбачити достатній перехідний період (розумний часовий проміжок) із моменту опублікування закону до набрання ним чинності (початку його застосування), протягом якого заінтересовані особи мали б можливість підготуватися до виконання нових вимог.
📃 Суд зазначив, що Товариство, не могло мати достатньо часу для пристосування до змін у системі правовідносин, спричинених ухваленням Закону № 71, що призвело до порушення його законних очікувань та недотримання принципу юридичної визначеності.
Крім цього, Суд констатував, що перехідного періоду між опублікуванням Закону № 71 (31 грудня 2014 року) та набранням Законом № 71 чинності (1 січня 2015 року), менш ніж 1 день було недостатньо для того, щоб відповідні суб’єкти господарювання (зокрема, Товариство) змогли адаптуватися до законодавчих новел, вчасно змінити правила фінансового та податкового обліку своєї діяльності, скорегувати інші свої дії для належного виконання нового податкового зобов’язання.
📃 З огляду на викладене, Суд дійшов висновку, що оспорюваний припис Кодексу в редакції Закону № 71 не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Суддя-доповідач у справі – Галина Юровська.
Текст Рішення буде оприлюднено на офіційному вебсайті Суду.
📚 Другий сенат Конституційного Суду України (далі – Суд) 21 січня 2025 року на пленарному засіданні розглянув справу за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Геомакс-Ресурс“ та ухвалив Рішення № 3-р(ІІ)/2025.
💬 Товариство з обмеженою відповідальністю „Геомакс-Ресурс“ (далі – Товариство) звернулося до Суду із конституційною скаргою щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого припису абзацу другого підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) в редакції Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи“ від 28 грудня 2014 року № 71–VIII (далі – Закон № 71), а саме „товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу“ (далі – оспорюваний припис Кодексу в редакції Закону № 71).
На обґрунтування неконституційності оспорюваного припису Кодексу в редакції Закону № 71 Товариство серед іншого зазначило, що зміна (доповнення) всіх обов’язкових елементів акцизного податку, визначених оспорюваним приписом в редакції Закону № 71, була прийнята менше ніж за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, з якого запроваджено такі правила та ставки, що є порушенням принципу стабільності податкового законодавства.
🗞 Суд установив, що оспорюваний припис Кодексу в редакції Закону № 71 втратив чинність, але продовжує застосовуватись до правовідносин, що виникли під час його чинності.
У Рішенні вказано, що в разі якщо законодавче регулювання запроваджує нові вимоги, що погіршуватимуть правове становище певного кола осіб, законодавець повинен передбачити достатній перехідний період (розумний часовий проміжок) із моменту опублікування закону до набрання ним чинності (початку його застосування), протягом якого заінтересовані особи мали б можливість підготуватися до виконання нових вимог.
📃 Суд зазначив, що Товариство, не могло мати достатньо часу для пристосування до змін у системі правовідносин, спричинених ухваленням Закону № 71, що призвело до порушення його законних очікувань та недотримання принципу юридичної визначеності.
Крім цього, Суд констатував, що перехідного періоду між опублікуванням Закону № 71 (31 грудня 2014 року) та набранням Законом № 71 чинності (1 січня 2015 року), менш ніж 1 день було недостатньо для того, щоб відповідні суб’єкти господарювання (зокрема, Товариство) змогли адаптуватися до законодавчих новел, вчасно змінити правила фінансового та податкового обліку своєї діяльності, скорегувати інші свої дії для належного виконання нового податкового зобов’язання.
📃 З огляду на викладене, Суд дійшов висновку, що оспорюваний припис Кодексу в редакції Закону № 71 не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Суддя-доповідач у справі – Галина Юровська.
Текст Рішення буде оприлюднено на офіційному вебсайті Суду.
⚖️Конституційний Суд України оприлюднив ухвалене 20 січня 2025 року Рішення у справі за конституційною скаргою Конторського Петра Федоровича щодо відповідності Конституції України підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4, частини першої статті 8 Закону України „Про судовий збір“ від 8 липня 2011 року № 3674–VI.
📍 Цим Рішенням Суд визнав неконституційним окремий припис Закону України „Про судовий збір“, який обмежує доступ особи до Верховного Суду як суду касаційної інстанції у цивільних справах.
📄 Рішення за посиланням: https://ccu.gov.ua/dokument/2-rii2025
📝 Резюме Рішення: https://cutt.ly/2e34ywGt
📍 Цим Рішенням Суд визнав неконституційним окремий припис Закону України „Про судовий збір“, який обмежує доступ особи до Верховного Суду як суду касаційної інстанції у цивільних справах.
📄 Рішення за посиланням: https://ccu.gov.ua/dokument/2-rii2025
📝 Резюме Рішення: https://cutt.ly/2e34ywGt
📝 Суд 21 січня провів засідання: ухвалив Рішення та Постанову
🔹 Другий сенат Суду 21 січня 2025 року у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Геомакс-Ресурс“ щодо конституційності окремого припису абзацу другого підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в редакції Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи“ від 28 грудня 2014 року № 71–VIII 👉ухвалив Рішення № 3-р(ІІ)/2025 (резюме рішення: https://cutt.ly/Oe8q37cp )
▪️ Текст Рішення буде оприлюднено на офіційному вебсайті Суду.
🔸На спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України розглянуто питання про звільнення суддів КСУ Віктора Колісника, Віктора Кривенка, Володимира Мойсика на підставі поданих ними заяв про відставку у зв’язку із завершенням дев’ятирічного терміну їхніх повноважень.
▪️ Суд задовольнив зазначені заяви та ухвалив Постанову про їхнє звільнення з 27 січня 2025 року.
🔹 Другий сенат Суду 21 січня 2025 року у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Геомакс-Ресурс“ щодо конституційності окремого припису абзацу другого підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в редакції Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи“ від 28 грудня 2014 року № 71–VIII 👉ухвалив Рішення № 3-р(ІІ)/2025 (резюме рішення: https://cutt.ly/Oe8q37cp )
▪️ Текст Рішення буде оприлюднено на офіційному вебсайті Суду.
🔸На спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України розглянуто питання про звільнення суддів КСУ Віктора Колісника, Віктора Кривенка, Володимира Мойсика на підставі поданих ними заяв про відставку у зв’язку із завершенням дев’ятирічного терміну їхніх повноважень.
▪️ Суд задовольнив зазначені заяви та ухвалив Постанову про їхнє звільнення з 27 січня 2025 року.
📑 У справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Геомакс-Ресурс“ Конституційний Суд України оприлюднив Рішення
🖇 Текст Рішення: https://ccu.gov.ua/dokument/3-rii2025
🖇 Резюме: https://cutt.ly/8e8aqMv8
🖇 Текст Рішення: https://ccu.gov.ua/dokument/3-rii2025
🖇 Резюме: https://cutt.ly/8e8aqMv8
📚 Другий сенат #КСУ розглядав справи за конституційними скаргами. 📝 Колегія суддів ухвалила дві ухвали
У середу, 22 січня 2025 року, Другий сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖ Плескача В’ячеслава Юрійовича щодо конституційності частини третьої статті 57 Закону України ,,Про адвокатуру та адвокатську діяльність";
➖ Представництва „АНДРІТЗ ГАЙДРО ГмбХˮ щодо конституційності приписів пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.
📝Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
У справі за конституційною скаргою Біляка Миколи Дем’яновича щодо конституційності абзацу сьомого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“ від 9 листопада 2023 року № 3460–ІХ Другий сенат визначив форму розгляду – ✍ письмове провадження.
Цього ж дня відбулися засідання Першої колегії суддів Першого сенату, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
За результатами розгляду колегія суддів відмовила у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
📜 Орєхова Андрія Вікторовича щодо конституційності абзацу першого частини другої статті 110 Кримінального кодексу України;
📜 Якіменка Володимира Петровича щодо конституційності пункту 2 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389, пункту 1 частини другої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України.
У середу, 22 січня 2025 року, Другий сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖ Плескача В’ячеслава Юрійовича щодо конституційності частини третьої статті 57 Закону України ,,Про адвокатуру та адвокатську діяльність";
➖ Представництва „АНДРІТЗ ГАЙДРО ГмбХˮ щодо конституційності приписів пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.
📝Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
У справі за конституційною скаргою Біляка Миколи Дем’яновича щодо конституційності абзацу сьомого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“ від 9 листопада 2023 року № 3460–ІХ Другий сенат визначив форму розгляду – ✍ письмове провадження.
Цього ж дня відбулися засідання Першої колегії суддів Першого сенату, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
За результатами розгляду колегія суддів відмовила у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
📜 Орєхова Андрія Вікторовича щодо конституційності абзацу першого частини другої статті 110 Кримінального кодексу України;
📜 Якіменка Володимира Петровича щодо конституційності пункту 2 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389, пункту 1 частини другої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України.
📚 Судді #КСУ взяли участь у практикумі „Цивільний кодекс у науковій доктрині та актах Конституційного Суду України“
Сьогодні, 24 січня 2025 року, відбувся правовий онлайн-практикум на тему 💬 „Цивільний кодекс у науковій доктрині та актах Конституційного Суду України“, що його організували в межах Меморандуму про співпрацю між Конституційним Судом України та юридичним видавництвом „Право України“.
👥 Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Олег Первомайський та Галина Юровська, професор кафедри цивільного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, член-кореспондент НАПрН України Інна Спасибо-Фатєєва.
🔸 Судді Конституційного Суду України у своїх виступах висвітлили ключові рішення Суду, що стосуються тлумачення приписів Цивільного кодексу та їх відповідності Основному Закону України.
🗞 Зокрема, було зазначено про Рішення у справі за конституційним зверненням громадянина Запорожцева Олександра Семеновича про право на обов`язкову частку у спадщині повнолітніх непрацездатних дітей спадкодавця; Рішення у справі за конституційною скаргою Дерменжи Андрія Вікторовича щодо відповідності Конституції України положень частин першої та другої статті 23 Закону України „Про іпотеку“; Рішення у справі за конституційною скаргою ПАТ АКБ „ІНДУСТРІАЛБАНК“ щодо конституційності положень частини третьої статті 13 та частини третьої статті 16 Цивільного кодексу України; Рішення у справі за конституційною скаргою Бурми Кирила Андрійовича щодо конституційних гарантій прав фізичних осіб-підприємців та низку інших.
🔸 Професор кафедри цивільного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Інна Спасибо-Фатєєва розповіла про ключові аспекти доктринального розуміння Цивільного кодексу, зокрема акцентувала увагу на історичній еволюції кодексу та сучасних викликах, зазначила про поділ права на приватне і публічне у контексті норм Цивільного кодексу.
Сьогодні, 24 січня 2025 року, відбувся правовий онлайн-практикум на тему 💬 „Цивільний кодекс у науковій доктрині та актах Конституційного Суду України“, що його організували в межах Меморандуму про співпрацю між Конституційним Судом України та юридичним видавництвом „Право України“.
👥 Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Олег Первомайський та Галина Юровська, професор кафедри цивільного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, член-кореспондент НАПрН України Інна Спасибо-Фатєєва.
🔸 Судді Конституційного Суду України у своїх виступах висвітлили ключові рішення Суду, що стосуються тлумачення приписів Цивільного кодексу та їх відповідності Основному Закону України.
🗞 Зокрема, було зазначено про Рішення у справі за конституційним зверненням громадянина Запорожцева Олександра Семеновича про право на обов`язкову частку у спадщині повнолітніх непрацездатних дітей спадкодавця; Рішення у справі за конституційною скаргою Дерменжи Андрія Вікторовича щодо відповідності Конституції України положень частин першої та другої статті 23 Закону України „Про іпотеку“; Рішення у справі за конституційною скаргою ПАТ АКБ „ІНДУСТРІАЛБАНК“ щодо конституційності положень частини третьої статті 13 та частини третьої статті 16 Цивільного кодексу України; Рішення у справі за конституційною скаргою Бурми Кирила Андрійовича щодо конституційних гарантій прав фізичних осіб-підприємців та низку інших.
🔸 Професор кафедри цивільного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Інна Спасибо-Фатєєва розповіла про ключові аспекти доктринального розуміння Цивільного кодексу, зокрема акцентувала увагу на історичній еволюції кодексу та сучасних викликах, зазначила про поділ права на приватне і публічне у контексті норм Цивільного кодексу.
𝙐𝘼|𝙀𝙉𝙂
🔹🔸 Троє суддів Конституційного Суду України завершили дев’ятирічний термін свого перебування на посаді
У Конституційному Суді України (далі – Суд) 27 січня 2025 року відбулося урочисте засідання з нагоди припинення повноважень суддів Конституційного Суду України Віктора Колісника, Віктора Кривенка та Володимира Мойсика у зв’язку із завершенням дев’ятирічного терміну їхніх повноважень відповідно до статті 149-1 Конституції України.
Упродовж дев’яти років Віктор Колісник, Віктор Кривенко та Володимир Мойсик провадили свою діяльність, спрямовану на зміцнення принципу верховенства права, захист конституційного ладу, забезпечення конституційних прав і свобод громадян. Їхній внесок у розвиток конституційного судочинства став важливою частиною сучасної історії Суду.
🔷 Віктор Колісник. Доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії правових наук України. У січні 2016 року Президентом України призначений суддею Суду, склав присягу 27 січня 2016 року. За роки своєї роботи брав активну участь у діяльності постійних комісій Суду, зокрема з питань наукового забезпечення та правничої термінології.
Автор понад 190 наукових праць, серед яких – співавтор Науково-практичного коментаря до Конституції України та законодавчих актів.
Брав участь у розробленні проєкту внесення змін до Конституції України за результатами Всеукраїнського референдуму 2000 року, в експертизі проєкту Конституції України 2008 року, був членом Конституційної комісії (2015–2016). Також є одним із розробників проєкту Закону України „Про вищу освіту“.
Упродовж 9 років на посаді судді Суду у Віктора Колісника було на розгляді 177 звернень до Суду, в яких він був суддею-доповідачем. Суд розглянув 123 справи та ухвалив 121 остаточний акт. Суддя надав 9 окремих думок до рішень Суду.
Поєднуючи глибокі наукові знання із практичним досвідом роботи судді, Віктор Колісник зробив вагомий внесок у розвиток конституційного судочинства України.
🔷 Віктор Кривенко. Кандидат юридичних наук, доцент, заслужений юрист України. У листопаді 2015 року XІІІ з’їзд суддів України призначив Віктора Кривенка суддею Конституційного Суду України. 27 січня 2016 року склав присягу, розпочавши свою дев’ятирічну каденцію на посаді судді. У 2017 і 2024 роках виконував обов’язки Голови Конституційного Суду як старший за віком суддя. Працював у складі Постійної комісії з питань наукового забезпечення.
Віктор Кривенко є автором низки наукових праць, серед яких дослідження з питань суддівського самоврядування, судової реформи та незалежності суддів. Був співавтором науково-практичного коментаря до цивільного законодавства України, а також активно брав участь у підготовці важливих законодавчих актів, зокрема Закону України „Про статус суддів“ та Цивільного процесуального кодексу України.
Упродовж 2016–2025 років Віктор Кривенко був суддею-доповідачем у 195 справах, що перебували на розгляді Суду. З них Суд розглянув 135 справ та ухвалив 119 остаточних актів.
Дев’ятирічна діяльність Віктора Кривенка на посаді судді Конституційного Суду України стала важливим етапом у розвитку конституційного правосуддя в Україні. Під час виконання обов’язків Голови Суду забезпечував ефективність роботи органу конституційного контролю України. Завдяки зусиллям Віктора Кривенка Конституційний Суд України зберігав стабільність і послідовність у своїй діяльності.
🔷 Володимир Мойсик. Кандидат юридичних наук, суддя вищого кваліфікаційного класу, заслужений юрист України. У січні 2016 року Президентом України призначений суддею Конституційного Суду України. Присягу склав 27 січня 2016 року. Працював у складі постійних комісій із питань регламенту та етики і правничої термінології.
Науковий доробок Володимира Мойсика становить близько 30 праць, серед яких важливе місце посідає монографія „Кримінальна відповідальність за шахрайство з фінансовими ресурсами в Україні“.
За 9 років на розгляді судді Володимира Мойсика перебувало 185 звернень до Суду, у яких він був суддею-доповідачем. З них Суд розглянув 129 звернень та ухвалив 120 остаточних актів.
🔹🔸 Троє суддів Конституційного Суду України завершили дев’ятирічний термін свого перебування на посаді
У Конституційному Суді України (далі – Суд) 27 січня 2025 року відбулося урочисте засідання з нагоди припинення повноважень суддів Конституційного Суду України Віктора Колісника, Віктора Кривенка та Володимира Мойсика у зв’язку із завершенням дев’ятирічного терміну їхніх повноважень відповідно до статті 149-1 Конституції України.
Упродовж дев’яти років Віктор Колісник, Віктор Кривенко та Володимир Мойсик провадили свою діяльність, спрямовану на зміцнення принципу верховенства права, захист конституційного ладу, забезпечення конституційних прав і свобод громадян. Їхній внесок у розвиток конституційного судочинства став важливою частиною сучасної історії Суду.
🔷 Віктор Колісник. Доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії правових наук України. У січні 2016 року Президентом України призначений суддею Суду, склав присягу 27 січня 2016 року. За роки своєї роботи брав активну участь у діяльності постійних комісій Суду, зокрема з питань наукового забезпечення та правничої термінології.
Автор понад 190 наукових праць, серед яких – співавтор Науково-практичного коментаря до Конституції України та законодавчих актів.
Брав участь у розробленні проєкту внесення змін до Конституції України за результатами Всеукраїнського референдуму 2000 року, в експертизі проєкту Конституції України 2008 року, був членом Конституційної комісії (2015–2016). Також є одним із розробників проєкту Закону України „Про вищу освіту“.
Упродовж 9 років на посаді судді Суду у Віктора Колісника було на розгляді 177 звернень до Суду, в яких він був суддею-доповідачем. Суд розглянув 123 справи та ухвалив 121 остаточний акт. Суддя надав 9 окремих думок до рішень Суду.
Поєднуючи глибокі наукові знання із практичним досвідом роботи судді, Віктор Колісник зробив вагомий внесок у розвиток конституційного судочинства України.
🔷 Віктор Кривенко. Кандидат юридичних наук, доцент, заслужений юрист України. У листопаді 2015 року XІІІ з’їзд суддів України призначив Віктора Кривенка суддею Конституційного Суду України. 27 січня 2016 року склав присягу, розпочавши свою дев’ятирічну каденцію на посаді судді. У 2017 і 2024 роках виконував обов’язки Голови Конституційного Суду як старший за віком суддя. Працював у складі Постійної комісії з питань наукового забезпечення.
Віктор Кривенко є автором низки наукових праць, серед яких дослідження з питань суддівського самоврядування, судової реформи та незалежності суддів. Був співавтором науково-практичного коментаря до цивільного законодавства України, а також активно брав участь у підготовці важливих законодавчих актів, зокрема Закону України „Про статус суддів“ та Цивільного процесуального кодексу України.
Упродовж 2016–2025 років Віктор Кривенко був суддею-доповідачем у 195 справах, що перебували на розгляді Суду. З них Суд розглянув 135 справ та ухвалив 119 остаточних актів.
Дев’ятирічна діяльність Віктора Кривенка на посаді судді Конституційного Суду України стала важливим етапом у розвитку конституційного правосуддя в Україні. Під час виконання обов’язків Голови Суду забезпечував ефективність роботи органу конституційного контролю України. Завдяки зусиллям Віктора Кривенка Конституційний Суд України зберігав стабільність і послідовність у своїй діяльності.
🔷 Володимир Мойсик. Кандидат юридичних наук, суддя вищого кваліфікаційного класу, заслужений юрист України. У січні 2016 року Президентом України призначений суддею Конституційного Суду України. Присягу склав 27 січня 2016 року. Працював у складі постійних комісій із питань регламенту та етики і правничої термінології.
Науковий доробок Володимира Мойсика становить близько 30 праць, серед яких важливе місце посідає монографія „Кримінальна відповідальність за шахрайство з фінансовими ресурсами в Україні“.
За 9 років на розгляді судді Володимира Мойсика перебувало 185 звернень до Суду, у яких він був суддею-доповідачем. З них Суд розглянув 129 звернень та ухвалив 120 остаточних актів.