⚖️ Другий сенат розглядав справи за конституційними скаргами
Другий сенат 23 грудня 2024 року на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖ Товариства з обмеженою відповідальністю „Геомакс-Ресурс“ щодо відповідності Конституції України окремого припису абзацу другого підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в редакції Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи“ від 28 грудня 2014 року № 71–VIII;
➖ Боярова Артура Володимировича щодо відповідності Конституції України абзацу першого частини п’ятої статті 380 Митного кодексу України;
➖ Конторського Петра Федоровича щодо відповідності Конституції України підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4, частини першої статті 8 Закону України „Про судовий збір“.
Їхній розгляд Суд продовжить на наступних пленарних засіданнях.
📃 У справі за конституційною скаргою Богуслаєва В’ячеслава Олександровича щодо відповідності Конституції України частини другої статті 1 Закону України „Про санкції“ Другий сенат ухвалив Ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження.
Другий сенат 23 грудня 2024 року на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖ Товариства з обмеженою відповідальністю „Геомакс-Ресурс“ щодо відповідності Конституції України окремого припису абзацу другого підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в редакції Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи“ від 28 грудня 2014 року № 71–VIII;
➖ Боярова Артура Володимировича щодо відповідності Конституції України абзацу першого частини п’ятої статті 380 Митного кодексу України;
➖ Конторського Петра Федоровича щодо відповідності Конституції України підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4, частини першої статті 8 Закону України „Про судовий збір“.
Їхній розгляд Суд продовжить на наступних пленарних засіданнях.
📃 У справі за конституційною скаргою Богуслаєва В’ячеслава Олександровича щодо відповідності Конституції України частини другої статті 1 Закону України „Про санкції“ Другий сенат ухвалив Ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження.
🔸 Право на судовий захист щодо розв’язання колективного трудового спору в контексті Рішення Конституційного Суду України від 13 листопада 2024 року № 10-р(ІІ)/2024
Із такою темою виступили судді Конституційного Суду України Галина Юровська та Олег Первомайський.
Судді зосередили увагу на ключових аспектах рішення, яке Суд ухвалив за конституційною скаргою Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ „АрселорМіттал Кривий Ріг“.
Заявник оспорював приписи статті 7 Закону України „Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)“ від 3 березня 1998 року № 137/98–ВР, якими внормовано послідовність розгляду та розв’язання колективного трудового спору (конфлікту).
📑 Зокрема, оспорюваними приписами встановлено, що «розгляд колективного трудового спору (конфлікту) здійснюється з питань, визначених: пунктами ,,а“ і ,,б“ статті 2 Закону, – примирною комісією, а в разі неприйняття рішення у строки, установлені статтею 9 Закону, – трудовим арбітражем; пунктами ,,в“ і ,,г“ статті 2 Закону, – трудовим арбітражем».
Заявник твердив, що оскільки ці приписи врегульовують лише позасудовий порядок вирішення колективного трудового спору (конфлікту), то вони не відповідають низці норм Конституції України.
Дослідивши це питання, Суд ухвалив, що окремі приписи статті 7 цього закону є такими, що відповідають Конституції України.
📝 Суд у Рішенні констатував, що цими приписами встановлено обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору, і вони не містять заборони на звернення до суду в разі, коли колективний трудовий спір (конфлікт), що є юридичним спором, не було розв’язано в досудовому порядку, тобто примирною комісією та/або трудовим арбітражем.
Суд також указав, що ці приписи не позбавляють сторону колективного трудового спору (конфлікту), що є юридичним спором, наданих Конституцією України гарантій реалізації права на судовий захист на підставі норм відповідного процесуального закону в разі, коли трудовий спір (конфлікт), що є юридичним спором, не було розвʼязано в обовʼязковому досудовому порядку.
▪️ Отже, під час цієї лекції слухачі дізнаються про суть рішення, предмет конституційного контролю, аргументи суб’єкта права на конституційну скаргу, позиції Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України щодо цього питання, юридичні позиції Суду, які були сформовані в рішенні та викладені в його попередніх рішеннях.
🎥 Переглянути лекцію можна за посиланням: https://cutt.ly/ge1bKhAl
Усі попередні лекції дивіться на сторінках Конституційного Суду: Ютубі та Телеграм-каналі.
Із такою темою виступили судді Конституційного Суду України Галина Юровська та Олег Первомайський.
Судді зосередили увагу на ключових аспектах рішення, яке Суд ухвалив за конституційною скаргою Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ „АрселорМіттал Кривий Ріг“.
Заявник оспорював приписи статті 7 Закону України „Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)“ від 3 березня 1998 року № 137/98–ВР, якими внормовано послідовність розгляду та розв’язання колективного трудового спору (конфлікту).
📑 Зокрема, оспорюваними приписами встановлено, що «розгляд колективного трудового спору (конфлікту) здійснюється з питань, визначених: пунктами ,,а“ і ,,б“ статті 2 Закону, – примирною комісією, а в разі неприйняття рішення у строки, установлені статтею 9 Закону, – трудовим арбітражем; пунктами ,,в“ і ,,г“ статті 2 Закону, – трудовим арбітражем».
Заявник твердив, що оскільки ці приписи врегульовують лише позасудовий порядок вирішення колективного трудового спору (конфлікту), то вони не відповідають низці норм Конституції України.
Дослідивши це питання, Суд ухвалив, що окремі приписи статті 7 цього закону є такими, що відповідають Конституції України.
📝 Суд у Рішенні констатував, що цими приписами встановлено обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору, і вони не містять заборони на звернення до суду в разі, коли колективний трудовий спір (конфлікт), що є юридичним спором, не було розв’язано в досудовому порядку, тобто примирною комісією та/або трудовим арбітражем.
Суд також указав, що ці приписи не позбавляють сторону колективного трудового спору (конфлікту), що є юридичним спором, наданих Конституцією України гарантій реалізації права на судовий захист на підставі норм відповідного процесуального закону в разі, коли трудовий спір (конфлікт), що є юридичним спором, не було розвʼязано в обовʼязковому досудовому порядку.
▪️ Отже, під час цієї лекції слухачі дізнаються про суть рішення, предмет конституційного контролю, аргументи суб’єкта права на конституційну скаргу, позиції Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України щодо цього питання, юридичні позиції Суду, які були сформовані в рішенні та викладені в його попередніх рішеннях.
🎥 Переглянути лекцію можна за посиланням: https://cutt.ly/ge1bKhAl
Усі попередні лекції дивіться на сторінках Конституційного Суду: Ютубі та Телеграм-каналі.
„Новий рік: право чи обов’язок“. Підсумкова зустріч із новорічним квестом
👥 Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України, судді КСУ у відставці, представники Національної школи суддів, науковці, аспіранти, викладачі та студенти закладів вищої освіти, учнівська молодь.
Під час зустрічі учасники відзначили успішну реалізацію спільного проєкту Конституційного Суду України і Національної школи суддів України, що має на меті просвітницьку місію і реалізовується через пряме спілкування суддів Конституційного Суду України з широкою правничою аудиторією. Проєкт був започаткований у квітні 2022 року.
🔸 Суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко підкреслив значущість цього проєкту, зазначивши, що серед основних доповідачів, які сьогодні залучені до участі у цьому проєкті – представники ЄСПЛ, судді зарубіжних конституційних судів, а також професорсько-викладацький склад університетів Європи та світу.
Подякував судді Конституційного Суду України Галині Юровській, яка за його словами, є ініціатором цього проєкту, а також Національній школі суддів України, слухачам, працівникам Секретаріату Суду, усім, хто доклав свої зусилля, щоб цей проєкт став можливим і успішним.
🔸 Галина Юровська, суддя Конституційного Суду України, під час презентації зазначила, що упродовж 2022–2024 років було проведено понад 80 лекцій-зустрічей, які відбувалися із залученням суддів Конституційного Суду України, представників Національної школи суддів України, міжнародних експертів.
Слухачі лекцій за цей період мали змогу ознайомитися з національною та міжнародною судовою практикою, особливостями конституційного провадження та іншими темами, присвяченими визначним датам, як-от: із нагоди Дня Конституції України, Дня Незалежності України, Української державності тощо.
Цього року серед основних тем, зокрема були:
🔹 використання асистивних технологій у судочинстві;
🔹 ухвалені Конституційним Судом України рішення та викладені в них юридичні позиції (щодо гарантування прав і свобод особи за рішенням ЄСПЛ; гарантованого рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок ЧАЕС; судового збору під час здійснення судового контролю за виконанням судового рішення; щодо перегляду рішення за нововиявленими обставинами у кримінальному провадженні; щодо права одного з подружжя на утримання та ін.);
🔹 застосування актів Європейського Союзу та рішень Суду справедливості у практиці Конституційного Суду України;
🔹 законодавче врегулювання та судова практика Федерального Конституційного Суду Німеччини щодо захисту особових даних; конституційна скарга як інструмент захисту прав (досвід Німеччини та України);
🔹 історія створення та повноваження Конституційного Суду Латвійської Республіки, його значення в системі конституційної юстиції;
🔹 особливості роботи Конституційного Суду Грузії, його повноваження та зміни в конституційному правосудді;
🔹 роль конституційних судів у виконанні рішень ЄСПЛ.
❄️ Для слухачів заходу був проведений різдвяно-новорічний тест, що його підготував Департамент організаційної роботи Секретаріату Конституційного Суду України, за його результатами визначили переможця. Нею стала випускниця Київської малої академії наук учнівської молоді Анна Непийпа.
🎥 Відеозапис заходу можна переглянути за посиланням: https://cutt.ly/Ve1b0rx5
🔗 Усі попередні лекції дивіться на сторінках Конституційного Суду в Ютубі та Телеграм-каналі.
👥 Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України, судді КСУ у відставці, представники Національної школи суддів, науковці, аспіранти, викладачі та студенти закладів вищої освіти, учнівська молодь.
Під час зустрічі учасники відзначили успішну реалізацію спільного проєкту Конституційного Суду України і Національної школи суддів України, що має на меті просвітницьку місію і реалізовується через пряме спілкування суддів Конституційного Суду України з широкою правничою аудиторією. Проєкт був започаткований у квітні 2022 року.
🔸 Суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко підкреслив значущість цього проєкту, зазначивши, що серед основних доповідачів, які сьогодні залучені до участі у цьому проєкті – представники ЄСПЛ, судді зарубіжних конституційних судів, а також професорсько-викладацький склад університетів Європи та світу.
Подякував судді Конституційного Суду України Галині Юровській, яка за його словами, є ініціатором цього проєкту, а також Національній школі суддів України, слухачам, працівникам Секретаріату Суду, усім, хто доклав свої зусилля, щоб цей проєкт став можливим і успішним.
🔸 Галина Юровська, суддя Конституційного Суду України, під час презентації зазначила, що упродовж 2022–2024 років було проведено понад 80 лекцій-зустрічей, які відбувалися із залученням суддів Конституційного Суду України, представників Національної школи суддів України, міжнародних експертів.
Слухачі лекцій за цей період мали змогу ознайомитися з національною та міжнародною судовою практикою, особливостями конституційного провадження та іншими темами, присвяченими визначним датам, як-от: із нагоди Дня Конституції України, Дня Незалежності України, Української державності тощо.
Цього року серед основних тем, зокрема були:
🔹 використання асистивних технологій у судочинстві;
🔹 ухвалені Конституційним Судом України рішення та викладені в них юридичні позиції (щодо гарантування прав і свобод особи за рішенням ЄСПЛ; гарантованого рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок ЧАЕС; судового збору під час здійснення судового контролю за виконанням судового рішення; щодо перегляду рішення за нововиявленими обставинами у кримінальному провадженні; щодо права одного з подружжя на утримання та ін.);
🔹 застосування актів Європейського Союзу та рішень Суду справедливості у практиці Конституційного Суду України;
🔹 законодавче врегулювання та судова практика Федерального Конституційного Суду Німеччини щодо захисту особових даних; конституційна скарга як інструмент захисту прав (досвід Німеччини та України);
🔹 історія створення та повноваження Конституційного Суду Латвійської Республіки, його значення в системі конституційної юстиції;
🔹 особливості роботи Конституційного Суду Грузії, його повноваження та зміни в конституційному правосудді;
🔹 роль конституційних судів у виконанні рішень ЄСПЛ.
❄️ Для слухачів заходу був проведений різдвяно-новорічний тест, що його підготував Департамент організаційної роботи Секретаріату Конституційного Суду України, за його результатами визначили переможця. Нею стала випускниця Київської малої академії наук учнівської молоді Анна Непийпа.
🎥 Відеозапис заходу можна переглянути за посиланням: https://cutt.ly/Ve1b0rx5
🔗 Усі попередні лекції дивіться на сторінках Конституційного Суду в Ютубі та Телеграм-каналі.
YouTube
„Новий рік: право чи обов’язок“. Підсумкова зустріч із новорічним квестом
„Новий рік: право чи обов’язок“. Підсумкова зустріч із новорічним квестом
👥 Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України, судді КСУ у відставці, представники Національної школи суддів, науковці, аспіранти, викладачі та студенти закладів вищої…
👥 Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України, судді КСУ у відставці, представники Національної школи суддів, науковці, аспіранти, викладачі та студенти закладів вищої…
📝 Інформація щодо діяльності Конституційного Суду України за грудень: Суд провів 74 засідання та ухвалив 36 актів
У грудні 2024 року в Конституційному Суді України (далі – Суд) відбулося 74 засідання, з них:
▪️ 19 пленарних засідань і 2 засідання Великої палати Суду;
▪️ 4 спеціальних пленарних засідання Суду та 10 засідань Суду;
▪️ 6 пленарних засідань і 2 засідання Першого сенату Суду;
▪️ 15 пленарних засідань і 6 засідань Другого сенату;
▪️ 10 засідань колегій суддів сенатів Суду.
На цих засіданнях Суд ухвалив 36 актів Суду, з них:
▪️ 8 ухвал Великої палати;
▪️ 9 постанов Суду;
▪️ 3 ухвали Першого сенату Суду;
▪️ 2 рішення Другого сенату
(https://ccu.gov.ua/docs/6488);
▪️ 5 ухвал Другого сенату;
▪️ 9 ухвал колегій суддів сенатів.
✅ До Суду у грудні надійшло 1 конституційне подання та 23 конституційні скарги.
За результатами попереднього перевіряння конституційне подання і 13 конституційних скарг розподілені між суддями Суду. Суб’єктам права на конституційну скаргу повернули 10 конституційних скарг, які за формою не відповідали вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“.
Також Секретаріат Суду підготував та надіслав 61 відповідь на запити на публічну інформацію і звернення громадян.
▪️ Детальна інформація щодо результатів розгляду справ: https://ccu.gov.ua/events.
▪️ Скорочений зміст конституційних скарг: https://ccu.gov.ua/novyna/konstytuciyni-skargy.
У грудні 2024 року в Конституційному Суді України (далі – Суд) відбулося 74 засідання, з них:
▪️ 19 пленарних засідань і 2 засідання Великої палати Суду;
▪️ 4 спеціальних пленарних засідання Суду та 10 засідань Суду;
▪️ 6 пленарних засідань і 2 засідання Першого сенату Суду;
▪️ 15 пленарних засідань і 6 засідань Другого сенату;
▪️ 10 засідань колегій суддів сенатів Суду.
На цих засіданнях Суд ухвалив 36 актів Суду, з них:
▪️ 8 ухвал Великої палати;
▪️ 9 постанов Суду;
▪️ 3 ухвали Першого сенату Суду;
▪️ 2 рішення Другого сенату
(https://ccu.gov.ua/docs/6488);
▪️ 5 ухвал Другого сенату;
▪️ 9 ухвал колегій суддів сенатів.
✅ До Суду у грудні надійшло 1 конституційне подання та 23 конституційні скарги.
За результатами попереднього перевіряння конституційне подання і 13 конституційних скарг розподілені між суддями Суду. Суб’єктам права на конституційну скаргу повернули 10 конституційних скарг, які за формою не відповідали вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“.
Також Секретаріат Суду підготував та надіслав 61 відповідь на запити на публічну інформацію і звернення громадян.
▪️ Детальна інформація щодо результатів розгляду справ: https://ccu.gov.ua/events.
▪️ Скорочений зміст конституційних скарг: https://ccu.gov.ua/novyna/konstytuciyni-skargy.
Минає ще один важкий рік для кожного українця, держави та її інституцій.
2024 рік був роком боротьби, випробувань, віри та сподівань…
Але попри все, кожен на своєму місці робив та продовжує робити все для того, щоб наша Україна щодня ставала сильнішою!
Зичимо добра, злагоди та справедливого миру у прийдешньому 2025 році! ✨🕊️
https://cutt.ly/Be1bYbPz
2024 рік був роком боротьби, випробувань, віри та сподівань…
Але попри все, кожен на своєму місці робив та продовжує робити все для того, щоб наша Україна щодня ставала сильнішою!
Зичимо добра, злагоди та справедливого миру у прийдешньому 2025 році! ✨🕊️
https://cutt.ly/Be1bYbPz
YouTube
Конституційний Суд України | 2024 рік
Минає ще один важкий рік для кожного українця, держави та її інституцій.
2024 рік був роком боротьби, випробувань, віри та сподівань…
Але попри все, кожен на своєму місці робив та продовжує робити все для того, щоб наша Україна щодня ставала сильнішою!…
2024 рік був роком боротьби, випробувань, віри та сподівань…
Але попри все, кожен на своєму місці робив та продовжує робити все для того, щоб наша Україна щодня ставала сильнішою!…
⚖️ Конституційний Суд України провів засідання: розглядав справи за конституційними поданнями та вніс зміни до персонального складу Постійної комісії
Велика палата #КСУ 14 січня ц.р. на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
➖ Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності окремого припису частини четвертої статті 29 Закону України „Про захист населення від інфекційних хворобˮ від 6 квітня 2000 року № 1645–ІІІ зі змінами;
➖ 51 народного депутата України щодо офіційного тлумачення положень статті 7, частини сьомої статті 20, пунктів 12, 15, 16 частини першої статті 92, частин першої - п'ятої статті 118, частини другої статті 133, частин першої - четвертої статті 140, частин другої, четвертої статті 141 Конституції України;
➖ 51 народного депутата України щодо конституційності положень пункту 6 частини першої статті 4, частини третьої статті 11 Закону України „Про добровільне об’єднання територіальних громад“.
Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📑 Велика палата на пленарному засіданні розглядала питання про роз’єднання конституційного провадження у справі за конституційними скаргами Сороки Віктора Володимировича, Карпенка Романа Миколайовича, Прокопенка Юрія Олексійовича, Дудкевича Едуарда Валентиновича, Романенка Олександра Володимировича, Ільюшонок Олени Юріївни щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ. Рішення з цього питання не ухвалено.
📜 Велика палата #КСУ розглядала питання про поновлення розгляду справи за конституційними скаргами Сороки Віктора Володимировича, Карпенка Романа Миколайовича, Прокопенка Юрія Олексійовича, Дудкевича Едуарда Валентиновича, Романенка Олександра Володимировича, Ільюшонок Олени Юріївни щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ на відкритій частині пленарного засідання, а також про зміну форми провадження з письмової на усну. Розгляд питань Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📄 Також Конституційний Суд України провів засідання, на якому вніс зміни до персонального складу Постійної комісії з питань наукового забезпечення Конституційного Суду України. До складу цієї комісії включено суддю Конституційного Суду України Сергія Різника.
Велика палата #КСУ 14 січня ц.р. на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
➖ Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності окремого припису частини четвертої статті 29 Закону України „Про захист населення від інфекційних хворобˮ від 6 квітня 2000 року № 1645–ІІІ зі змінами;
➖ 51 народного депутата України щодо офіційного тлумачення положень статті 7, частини сьомої статті 20, пунктів 12, 15, 16 частини першої статті 92, частин першої - п'ятої статті 118, частини другої статті 133, частин першої - четвертої статті 140, частин другої, четвертої статті 141 Конституції України;
➖ 51 народного депутата України щодо конституційності положень пункту 6 частини першої статті 4, частини третьої статті 11 Закону України „Про добровільне об’єднання територіальних громад“.
Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📑 Велика палата на пленарному засіданні розглядала питання про роз’єднання конституційного провадження у справі за конституційними скаргами Сороки Віктора Володимировича, Карпенка Романа Миколайовича, Прокопенка Юрія Олексійовича, Дудкевича Едуарда Валентиновича, Романенка Олександра Володимировича, Ільюшонок Олени Юріївни щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ. Рішення з цього питання не ухвалено.
📜 Велика палата #КСУ розглядала питання про поновлення розгляду справи за конституційними скаргами Сороки Віктора Володимировича, Карпенка Романа Миколайовича, Прокопенка Юрія Олексійовича, Дудкевича Едуарда Валентиновича, Романенка Олександра Володимировича, Ільюшонок Олени Юріївни щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ на відкритій частині пленарного засідання, а також про зміну форми провадження з письмової на усну. Розгляд питань Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📄 Також Конституційний Суд України провів засідання, на якому вніс зміни до персонального складу Постійної комісії з питань наукового забезпечення Конституційного Суду України. До складу цієї комісії включено суддю Конституційного Суду України Сергія Різника.
⚖️ Застосування прожиткового мінімуму як розрахункової величини для обчислення виплат: Суд розглядає справу за конституційною скаргою Сергія Карася
Перший сенат 15 січня 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Карася Сергія Анатолійовича.
💬 Як зазначила суддя-доповідач у справі Ольга Совгиря, заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на конституційність пункт 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII зі змінами (далі – Закон № 1774).
Оспорюваними положеннями Закону № 1774 установлено, що мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом не застосовують як розрахункову величину для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій; до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини її застосовують у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, з 1 січня 2017 року.
📑 Заявник стверджує, що внаслідок застосування судами України пункту 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 1774 фактично зменшено розмір підвищення до пенсії порівняно з раніше встановленими виплатами, передбаченими статтею 39 Закону України ,,Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796–ХІІ зі змінами.
На його переконання, оспорювані положення Закону № 1774 звужують зміст та обсяг його прав, унаслідок чого порушено право власності, гарантоване частинами першою, четвертою статті 41 Конституції України.
Суддя-доповідач також повідомила, що на розгляді Першого сенату перебуває низка справ за конституційними скаргами громадян України стосовно того самого питання.
У цій справі Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
Перший сенат 15 січня 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Карася Сергія Анатолійовича.
💬 Як зазначила суддя-доповідач у справі Ольга Совгиря, заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на конституційність пункт 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII зі змінами (далі – Закон № 1774).
Оспорюваними положеннями Закону № 1774 установлено, що мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом не застосовують як розрахункову величину для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій; до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини її застосовують у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, з 1 січня 2017 року.
📑 Заявник стверджує, що внаслідок застосування судами України пункту 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 1774 фактично зменшено розмір підвищення до пенсії порівняно з раніше встановленими виплатами, передбаченими статтею 39 Закону України ,,Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796–ХІІ зі змінами.
На його переконання, оспорювані положення Закону № 1774 звужують зміст та обсяг його прав, унаслідок чого порушено право власності, гарантоване частинами першою, четвертою статті 41 Конституції України.
Суддя-доповідач також повідомила, що на розгляді Першого сенату перебуває низка справ за конституційними скаргами громадян України стосовно того самого питання.
У цій справі Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
⚖️ Конституційний Суд України ухвалив Рішення у справі щодо захисту митних інтересів України
🗞 Другий сенат Конституційного Суду України 15 січня 2025 року на пленарному засіданні розглянув справу та ухвалив Рішення № 1-р(ІІ)/2025 за конституційною скаргою Боярова Артура Володимировича щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу першого частини п’ятої статті 380 Митного кодексу України (далі – Кодекс).
Відповідно до оспорюваних приписів 💬 „тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб“.
На думку суб’єкта права на конституційну скаргу, абзац перший частини п’ятої статті 380 Кодексу не відповідає частині першій статті 41, частині першій статті 57 Конституції України, оскільки „внаслідок існування даної норми та відсутності її якості“ його позбавлено можливості користуватися ввезеним на митну територію України транспортним засобом, який належить йому на праві власності.
📌 У Рішенні Суд зазначив, що виходячи з правомірної мети оспорюваного припису Кодексу та дослідження пропорційності обраного законодавцем засобу, Суд дійшов висновку, що абзац перший частини п’ятої статті 380 Кодексу є конституційним.
Суддя-доповідач у справі – суддя КСУ Василь Лемак.
Текст Рішення та його резюме будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Суду 16 січня ц.р.
🗞 Другий сенат Конституційного Суду України 15 січня 2025 року на пленарному засіданні розглянув справу та ухвалив Рішення № 1-р(ІІ)/2025 за конституційною скаргою Боярова Артура Володимировича щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу першого частини п’ятої статті 380 Митного кодексу України (далі – Кодекс).
Відповідно до оспорюваних приписів 💬 „тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб“.
На думку суб’єкта права на конституційну скаргу, абзац перший частини п’ятої статті 380 Кодексу не відповідає частині першій статті 41, частині першій статті 57 Конституції України, оскільки „внаслідок існування даної норми та відсутності її якості“ його позбавлено можливості користуватися ввезеним на митну територію України транспортним засобом, який належить йому на праві власності.
📌 У Рішенні Суд зазначив, що виходячи з правомірної мети оспорюваного припису Кодексу та дослідження пропорційності обраного законодавцем засобу, Суд дійшов висновку, що абзац перший частини п’ятої статті 380 Кодексу є конституційним.
Суддя-доповідач у справі – суддя КСУ Василь Лемак.
Текст Рішення та його резюме будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Суду 16 січня ц.р.
📑 Відбулися засідання сенатів #Суду та колегій суддів. Ухвалили Рішення та ухвали
🔸 У середу, 15 січня 2025 року, Перший сенат на відкритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Карася Сергія Анатолійовича щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VII. 📄 Суд дослідив матеріали цієї справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Перший сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Третяка Олександра Віталійовича щодо конституційності частини шостої статті 30 Кодексу України про адміністративні правопорушення. 📄 Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🔸 Другий сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖ Конторського Петра Федоровича щодо конституційності підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4, частини першої статті 8 Закону України „Про судовий збір“;
➖ Товариства з обмеженою відповідальністю „Геомакс-Ресурс“ щодо конституційності окремого припису абзацу другого підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в редакції Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи“ від 28 грудня 2014 року № 71–VIII.
Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📚 У справі за конституційною скаргою Боярова Артура Володимировича щодо конституційності абзацу першого частини п'ятої статті 380 Митного кодексу України Другий сенат ухвалив Рішення №1-р(ІІ)/2025. 📑 Текст рішення Суд оприлюднить на офіційному вебсайті 16 січня ц.р.
Другий сенат відмовив у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Пашковського Леоніда Івановича щодо конституційності пункту 3 частини другої статті 40 Житлового кодексу України.
Другий сенат оголосив перерву у розгляді клопотання представника суб’єкта права на конституційну скаргу, адвоката Крохмальової Я.Е. від 02.01.2025 року №18/2 у справі за конституційною скаргою Ковбеля Максима Миколайовича про конституційність статей 290, 291 Цивільного процесуального кодексу України, статті 122-1 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“.
Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
За результатами розгляду колегії суддів ухвалили 8 ухвал (остаточних) 📑 про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
▪️ Бурлаченка Павла Володимировича щодо конституційності частини третьої статті 424 Цивільного процесуального кодексу України;
▪️ Карася Олександра Володимировича про конституційність абзацу другого частини третьої статті 181 Сімейного кодексу України;
▪️ Коломойського Ігоря Валерійовича щодо конституційності пункту 2 частини другої статті 428 Кримінального процесуального кодексу України;
▪️ Онуфрієва Валерія Андрійовича щодо конституційності приписів частини першої статті 6, частини шостої статті 26 частини першої статті 63 Закону України „Про виконавче провадження“;
▪️ Рожена Олексія Леонідовича щодо конституційності окремого положення абзацу першого пункту „б“ частини першої статті 12 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“ від 9 квітня 1992 року № 2262–ХІІ;
▪️ Хабібулліна Вадима Монев’яровича щодо конституційності пункту 2 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України;
▪️ Якіменка Володимира Петровича щодо конституційності пункту 2 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України;
▪️ Якіменка Володимира Петровича щодо конституційності приписів пункту 3 частини першої статті 389, пункту 1 частини другої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України.
🔸 У середу, 15 січня 2025 року, Перший сенат на відкритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Карася Сергія Анатолійовича щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VII. 📄 Суд дослідив матеріали цієї справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Перший сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Третяка Олександра Віталійовича щодо конституційності частини шостої статті 30 Кодексу України про адміністративні правопорушення. 📄 Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🔸 Другий сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖ Конторського Петра Федоровича щодо конституційності підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4, частини першої статті 8 Закону України „Про судовий збір“;
➖ Товариства з обмеженою відповідальністю „Геомакс-Ресурс“ щодо конституційності окремого припису абзацу другого підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в редакції Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи“ від 28 грудня 2014 року № 71–VIII.
Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📚 У справі за конституційною скаргою Боярова Артура Володимировича щодо конституційності абзацу першого частини п'ятої статті 380 Митного кодексу України Другий сенат ухвалив Рішення №1-р(ІІ)/2025. 📑 Текст рішення Суд оприлюднить на офіційному вебсайті 16 січня ц.р.
Другий сенат відмовив у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Пашковського Леоніда Івановича щодо конституційності пункту 3 частини другої статті 40 Житлового кодексу України.
Другий сенат оголосив перерву у розгляді клопотання представника суб’єкта права на конституційну скаргу, адвоката Крохмальової Я.Е. від 02.01.2025 року №18/2 у справі за конституційною скаргою Ковбеля Максима Миколайовича про конституційність статей 290, 291 Цивільного процесуального кодексу України, статті 122-1 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“.
Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
За результатами розгляду колегії суддів ухвалили 8 ухвал (остаточних) 📑 про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
▪️ Бурлаченка Павла Володимировича щодо конституційності частини третьої статті 424 Цивільного процесуального кодексу України;
▪️ Карася Олександра Володимировича про конституційність абзацу другого частини третьої статті 181 Сімейного кодексу України;
▪️ Коломойського Ігоря Валерійовича щодо конституційності пункту 2 частини другої статті 428 Кримінального процесуального кодексу України;
▪️ Онуфрієва Валерія Андрійовича щодо конституційності приписів частини першої статті 6, частини шостої статті 26 частини першої статті 63 Закону України „Про виконавче провадження“;
▪️ Рожена Олексія Леонідовича щодо конституційності окремого положення абзацу першого пункту „б“ частини першої статті 12 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“ від 9 квітня 1992 року № 2262–ХІІ;
▪️ Хабібулліна Вадима Монев’яровича щодо конституційності пункту 2 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України;
▪️ Якіменка Володимира Петровича щодо конституційності пункту 2 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України;
▪️ Якіменка Володимира Петровича щодо конституційності приписів пункту 3 частини першої статті 389, пункту 1 частини другої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України.
📚 Конституційний Суд України розглядав справи за конституційними поданнями і скаргами
У середу, 16 січня 2025 року, Велика палата на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ:
➖ за конституційним поданням Верховного Суду України щодо конституційності Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб“.
➖ за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності пункту 1 частини першої статті 40 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”;
➖ за конституційною скаргою Самсіна Ігоря Леоновича щодо конституційності припису другого речення частини першої статті 54 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“.
📑 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Велика палата на пленарному засіданні ухвалила Ухвалу 📝 про поновлення розгляду справи на відкритій частині пленарного засідання та зміну форми її розгляду з письмової на усне провадження 👉за конституційними скаргами Сороки Віктора Володимировича, Карпенка Романа Миколайовича, Прокопенка Юрія Олексійовича, Дудкевича Едуарда Валентиновича, Романенка Олександра Володимировича, Ільюшонок Олени Юріївни щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ.
✍️ Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Другого сенату, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
За результатами розгляду колегії суддів ухвалили 3 ухвали (остаточних) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
🔗Гудзя Олександра Миколайовича щодо конституційності абзацу сорок четвертого пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану“ від 24 березня 2022 року № 2145–ІХ та окремого припису підпункту 5 пункту 27 Розділу Х „Перехідні положення“ Земельного кодексу України;
🔗 Іващенка Владислава Івановича щодо конституційності частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв’язку з приписами частини першої статті 237-1 цього кодексу, частин першої, другої, третьої статті 23 Цивільного кодексу України;
🔗 Стегніцького Андрія Мироновича щодо конституційності окремих приписів пункту 1 частини другої статті 137, абзацу першого частини восьмої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України.
У середу, 16 січня 2025 року, Велика палата на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ:
➖ за конституційним поданням Верховного Суду України щодо конституційності Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб“.
➖ за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності пункту 1 частини першої статті 40 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”;
➖ за конституційною скаргою Самсіна Ігоря Леоновича щодо конституційності припису другого речення частини першої статті 54 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“.
📑 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Велика палата на пленарному засіданні ухвалила Ухвалу 📝 про поновлення розгляду справи на відкритій частині пленарного засідання та зміну форми її розгляду з письмової на усне провадження 👉за конституційними скаргами Сороки Віктора Володимировича, Карпенка Романа Миколайовича, Прокопенка Юрія Олексійовича, Дудкевича Едуарда Валентиновича, Романенка Олександра Володимировича, Ільюшонок Олени Юріївни щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ.
✍️ Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Другого сенату, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
За результатами розгляду колегії суддів ухвалили 3 ухвали (остаточних) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
🔗Гудзя Олександра Миколайовича щодо конституційності абзацу сорок четвертого пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану“ від 24 березня 2022 року № 2145–ІХ та окремого припису підпункту 5 пункту 27 Розділу Х „Перехідні положення“ Земельного кодексу України;
🔗 Іващенка Владислава Івановича щодо конституційності частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв’язку з приписами частини першої статті 237-1 цього кодексу, частин першої, другої, третьої статті 23 Цивільного кодексу України;
🔗 Стегніцького Андрія Мироновича щодо конституційності окремих приписів пункту 1 частини другої статті 137, абзацу першого частини восьмої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України.
Виконувач обов'язків Голови та судді Конституційного Суду України з глибоким сумом сприйняли звістку про те, що 9 січня 2025 року перестало битися серце відомої людини, світового визнання правознавця, доктора права, почесного доктора, професора Регенсбурзького університету (Німеччина) Райнера Арнольда.
Райнер Арнольд – взірець для наслідування правниками всіх поколінь. Висококваліфікований, мудрий, талановитий вчений, зразок людської гідності, чесності та добропорядності. Він був яскравий приклад самовідданого служіння своєму народові і світовій юридичній спільноті.
Судді Конституційного Суду України з теплом та сумом згадують участь пана Арнольда у багаточисленних заходах, організованих Німецьким фондом міжнародної правничої співпраці та Регенсбурзьким університетом. Він неодноразово брав участь у міжнародних конференціях до Дня Конституції України, спільних німецько-українських колоквіумах, круглих столах, семінарах, був безпосереднім організатором багатьох міжнародних конференцій у Регенсбурзькому університеті, зокрема щорічного міжнародного конгресу європейського та порівняльного конституційного права, в роботі якого брали участь судді Конституційного Суду України.
Його світлий образ назавжди збережеться в серцях усіх, хто знав і любив його.
Ми висловлюємо глибоке співчуття, поділяємо біль і горе, та схиляємо голову в глибокій скорботі.
Довідково.
Райнер Арнольд у 1978 році очолив кафедру публічного права, порівняльного правознавства, права ЄС, економічного адміністративного права та іноземного публічного права Регенсбурзького університету, у 1999 році очолив кафедру імені Жана Моне з права ЄС Регенсбурзького університету, у 2008 році очолив кафедру «Правові аспекти відносин ЄС із країнами Центральної, Східної та Південно-Східної Європи» Регенсбурзького університету. З 2000 року був запрошеним професором Карлового університету в Празі, університетах Париж І (Panthéon-Sorbonne), Париж ІІ Panthéon-Assas), Страсбурга, Тулузи, Римського університету Ла Сапієнца та ін, постійним членом Міжнародної академії порівняльного правознавства, членом-кореспондентом Болонської академії наук, дослідником інституту Європейського права.
https://www.youtube.com/watch?v=3QrHMDVKGVg
Райнер Арнольд – взірець для наслідування правниками всіх поколінь. Висококваліфікований, мудрий, талановитий вчений, зразок людської гідності, чесності та добропорядності. Він був яскравий приклад самовідданого служіння своєму народові і світовій юридичній спільноті.
Судді Конституційного Суду України з теплом та сумом згадують участь пана Арнольда у багаточисленних заходах, організованих Німецьким фондом міжнародної правничої співпраці та Регенсбурзьким університетом. Він неодноразово брав участь у міжнародних конференціях до Дня Конституції України, спільних німецько-українських колоквіумах, круглих столах, семінарах, був безпосереднім організатором багатьох міжнародних конференцій у Регенсбурзькому університеті, зокрема щорічного міжнародного конгресу європейського та порівняльного конституційного права, в роботі якого брали участь судді Конституційного Суду України.
Його світлий образ назавжди збережеться в серцях усіх, хто знав і любив його.
Ми висловлюємо глибоке співчуття, поділяємо біль і горе, та схиляємо голову в глибокій скорботі.
Довідково.
Райнер Арнольд у 1978 році очолив кафедру публічного права, порівняльного правознавства, права ЄС, економічного адміністративного права та іноземного публічного права Регенсбурзького університету, у 1999 році очолив кафедру імені Жана Моне з права ЄС Регенсбурзького університету, у 2008 році очолив кафедру «Правові аспекти відносин ЄС із країнами Центральної, Східної та Південно-Східної Європи» Регенсбурзького університету. З 2000 року був запрошеним професором Карлового університету в Празі, університетах Париж І (Panthéon-Sorbonne), Париж ІІ Panthéon-Assas), Страсбурга, Тулузи, Римського університету Ла Сапієнца та ін, постійним членом Міжнародної академії порівняльного правознавства, членом-кореспондентом Болонської академії наук, дослідником інституту Європейського права.
https://www.youtube.com/watch?v=3QrHMDVKGVg