⚖️ Суд розглядав справи за конституційними поданнями Верховного Суду
У вівторок, 17 грудня 2024 року, Велика палата Суду на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
➖ Верховного Суду щодо конституційності абзацу тринадцятого пункту 23-1 розділу ІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про Вищу раду правосуддя“ від 21 грудня 2016 року № 1798–VIII, абзаців першого, шостого, одинадцятого пункту 4 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя“ від 14 липня 2021 року № 1635–ІХ;
➖ Верховного Суду щодо конституційності пункту 11 частини першої статті 34, пункту 10-1 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадження“ від 2 червня 2016 року № 1404–VIII, пунктів 5-1, 5-2 розділу ІІІ „Перехідні та прикінцеві положення“ Закону України „Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування“ від 23 лютого 2012 року № 4442–VI.
🔗 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
У вівторок, 17 грудня 2024 року, Велика палата Суду на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
➖ Верховного Суду щодо конституційності абзацу тринадцятого пункту 23-1 розділу ІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про Вищу раду правосуддя“ від 21 грудня 2016 року № 1798–VIII, абзаців першого, шостого, одинадцятого пункту 4 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя“ від 14 липня 2021 року № 1635–ІХ;
➖ Верховного Суду щодо конституційності пункту 11 частини першої статті 34, пункту 10-1 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадження“ від 2 червня 2016 року № 1404–VIII, пунктів 5-1, 5-2 розділу ІІІ „Перехідні та прикінцеві положення“ Закону України „Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування“ від 23 лютого 2012 року № 4442–VI.
🔗 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
⚖️ Суд ухвалив Рішення у справі щодо конституційності окремих приписів розділу ХІІІ „Перехідні положення“ Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VІІ зі змінами
📑 18 грудня 2024 року Другий сенат Конституційного Суду України на пленарному засіданні розглянув справу та ухвалив Рішення у справі за конституційною скаргою Панченка Богдана Миколайовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 9 частини першої статті 51, підпункту 1 пункту 5-1 розділу ХІІІ „Перехідні положення“ Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VІІ зі змінами (далі – Закон № 1697).
🗞️ За пунктом 9 частини першої статті 51 Закону № 1697 прокурора звільняють з посади у разі, зокрема, „ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури“.
Згідно з підпунктом 1 пункту 5-1 розділу ХІІІ „Перехідні положення“ Закону № 1697:
„1) прокурорами місцевих прокуратур призначаються:
а) особи, які не мають досвіду роботи в органах прокуратури, – за умови успішного проходження ними тестування та подальшого стажування строком до одного року. На таких осіб поширюються вимоги частин першої та п’ятої статті 27 цього Закону, крім вимоги щодо наявності стажу роботи в галузі права;
б) особи, які мають досвід прокурорської діяльності, проте на день набрання чинності цим Законом не працюють в органах прокуратури, – за умови успішного проходження ними тестування;
в) прокурори, які на день набрання чинності цим Законом працюють у міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратурах, – за умови успішного проходження ними тестування.
Проведення тестування, стажування здійснюється в порядку, затвердженому Генеральним прокурором України“.
Цим Рішенням Конституційний Суд України ухвалив:
🔹 Визнати таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), підпункт „в“ підпункту 1 пункту 5-1 розділу ХІІІ „Перехідні положення“ Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VІІ зі змінами.
🔹 Визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), пункт 9 частини першої статті 51 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VІІ зі змінами та відтермінувати втрату його чинності на шість місяців із дня ухвалення цього Рішення.
🔹 Закрити конституційне провадження у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) підпунктів „а“, „б“ та абзацу п’ятого підпункту 1 пункту 5-1 розділу ХІІІ „Перехідні положення“ Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VІІ зі змінами на підставі пункту 4 статті 62 Закону України „Про Конституційний Суд України“ – неприйнятність конституційної скарги.
Суддя доповідач у справі – Олег Первомайський.
Текст Рішення та його резюме будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Суду 19 грудня ц.р.
📑 18 грудня 2024 року Другий сенат Конституційного Суду України на пленарному засіданні розглянув справу та ухвалив Рішення у справі за конституційною скаргою Панченка Богдана Миколайовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 9 частини першої статті 51, підпункту 1 пункту 5-1 розділу ХІІІ „Перехідні положення“ Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VІІ зі змінами (далі – Закон № 1697).
🗞️ За пунктом 9 частини першої статті 51 Закону № 1697 прокурора звільняють з посади у разі, зокрема, „ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури“.
Згідно з підпунктом 1 пункту 5-1 розділу ХІІІ „Перехідні положення“ Закону № 1697:
„1) прокурорами місцевих прокуратур призначаються:
а) особи, які не мають досвіду роботи в органах прокуратури, – за умови успішного проходження ними тестування та подальшого стажування строком до одного року. На таких осіб поширюються вимоги частин першої та п’ятої статті 27 цього Закону, крім вимоги щодо наявності стажу роботи в галузі права;
б) особи, які мають досвід прокурорської діяльності, проте на день набрання чинності цим Законом не працюють в органах прокуратури, – за умови успішного проходження ними тестування;
в) прокурори, які на день набрання чинності цим Законом працюють у міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратурах, – за умови успішного проходження ними тестування.
Проведення тестування, стажування здійснюється в порядку, затвердженому Генеральним прокурором України“.
Цим Рішенням Конституційний Суд України ухвалив:
🔹 Визнати таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), підпункт „в“ підпункту 1 пункту 5-1 розділу ХІІІ „Перехідні положення“ Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VІІ зі змінами.
🔹 Визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), пункт 9 частини першої статті 51 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VІІ зі змінами та відтермінувати втрату його чинності на шість місяців із дня ухвалення цього Рішення.
🔹 Закрити конституційне провадження у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) підпунктів „а“, „б“ та абзацу п’ятого підпункту 1 пункту 5-1 розділу ХІІІ „Перехідні положення“ Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VІІ зі змінами на підставі пункту 4 статті 62 Закону України „Про Конституційний Суд України“ – неприйнятність конституційної скарги.
Суддя доповідач у справі – Олег Первомайський.
Текст Рішення та його резюме будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Суду 19 грудня ц.р.
⚖️ #Суд розглядає справу за конституційною скаргою Романа Червінського щодо конституційності законодавчих приписів про продовження тримання під вартою у разі неможливості проведення підготовчого судового засідання
Другий сенат 18 грудня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Червінського Романа Григоровича щодо конституційності частини п’ятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України.
📑 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олег Первомайський виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
Як зазначив суддя-доповідач, Роман Червінський звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частині другій статті 3,частинам першій, другій статті 8, статті 21, частинам першій, другій статті 22, частинам першій, другій статті 29, статтям 55, 59, частині другій статті 63, частині першій статті 126, пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України частину п’яту статті 615 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
💬 Згідно з частиною п’ятою статті 615 Кодексу „у разі неможливості проведення підготовчого судового засідання обраний слідчим суддею, керівником органу прокуратури під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання у підготовчому судовому засіданні, але не більше ніж на два місяці“.
На думку автора клопотання, частина п’ята статті 615 Кодексу „призводить до втрати ефективного судового контролю та можливості ув’язнення особи без дослідження обґрунтованості обвинувачення та ризиків передбачених КПК України“, порушує принцип рівності сторін судового процесу, дає змогу ухвалювати невмотивовані судові рішення.
📜 Як зазначив суддя-доповідач, зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається таке.
Заявник має процесуальний статус обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, встановленого частиною п’ятою статті 426-1 Кримінального кодексу України. Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ухвалою від 25 квітня 2023 року обрав Роману Червінському запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 22 червня 2023 року без визначення розміру застави.
Строк дії вказаного запобіжного заходу слідчі судді названого суду неодноразово продовжували.
Кіровоградський районний суд Кіровоградської області ухвалою від 19 квітня 2024 року відклав підготовче судове засідання на 24 травня 2024 року, продовжив відповідно до частини п’ятої статті 615 Кодексу строк дії обраного заявнику запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до вирішення питання в судовому засіданні, але не більше ніж на два місяці, тобто до 17 червня 2024 року.
Кіровоградський районний суд Кіровоградської області обґрунтував рішення про неможливість проведення підготовчого судового засідання і потребу в його відкладенні, а також про доцільність продовження строку тримання Романа Червінського під вартою численними та тривалими повітряними тривогами та неявкою захисників обвинуваченого у підготовче судове засідання.
Кропивницький апеляційний суд ухвалою від 8 травня 2024 року вказану ухвалу суду першої інстанції залишив без змін.
Під час пленарного засідання суддя також поінформував, що для об’єктивного й повного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення було надіслано низку запитів до Президента України, Голови Верховної Ради України, Віцепрем’єрміністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України – Міністра юстиції України, а також закладів вищої освіти та наукових установ із питань, порушених у конституційній скарзі.
🖇 Суд дослідив матеріали цієї справи і перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
На відкритій частині пленарного засідання були присутні суб’єкт права на конституційну скаргу Роман Червінський, Уповноважені особи, які діють від імені суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокати Андрій Йосипов та Костянтин Глоба.
Другий сенат 18 грудня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Червінського Романа Григоровича щодо конституційності частини п’ятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України.
📑 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олег Первомайський виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
Як зазначив суддя-доповідач, Роман Червінський звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частині другій статті 3,частинам першій, другій статті 8, статті 21, частинам першій, другій статті 22, частинам першій, другій статті 29, статтям 55, 59, частині другій статті 63, частині першій статті 126, пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України частину п’яту статті 615 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
💬 Згідно з частиною п’ятою статті 615 Кодексу „у разі неможливості проведення підготовчого судового засідання обраний слідчим суддею, керівником органу прокуратури під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання у підготовчому судовому засіданні, але не більше ніж на два місяці“.
На думку автора клопотання, частина п’ята статті 615 Кодексу „призводить до втрати ефективного судового контролю та можливості ув’язнення особи без дослідження обґрунтованості обвинувачення та ризиків передбачених КПК України“, порушує принцип рівності сторін судового процесу, дає змогу ухвалювати невмотивовані судові рішення.
📜 Як зазначив суддя-доповідач, зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається таке.
Заявник має процесуальний статус обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, встановленого частиною п’ятою статті 426-1 Кримінального кодексу України. Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ухвалою від 25 квітня 2023 року обрав Роману Червінському запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 22 червня 2023 року без визначення розміру застави.
Строк дії вказаного запобіжного заходу слідчі судді названого суду неодноразово продовжували.
Кіровоградський районний суд Кіровоградської області ухвалою від 19 квітня 2024 року відклав підготовче судове засідання на 24 травня 2024 року, продовжив відповідно до частини п’ятої статті 615 Кодексу строк дії обраного заявнику запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до вирішення питання в судовому засіданні, але не більше ніж на два місяці, тобто до 17 червня 2024 року.
Кіровоградський районний суд Кіровоградської області обґрунтував рішення про неможливість проведення підготовчого судового засідання і потребу в його відкладенні, а також про доцільність продовження строку тримання Романа Червінського під вартою численними та тривалими повітряними тривогами та неявкою захисників обвинуваченого у підготовче судове засідання.
Кропивницький апеляційний суд ухвалою від 8 травня 2024 року вказану ухвалу суду першої інстанції залишив без змін.
Під час пленарного засідання суддя також поінформував, що для об’єктивного й повного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення було надіслано низку запитів до Президента України, Голови Верховної Ради України, Віцепрем’єрміністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України – Міністра юстиції України, а також закладів вищої освіти та наукових установ із питань, порушених у конституційній скарзі.
🖇 Суд дослідив матеріали цієї справи і перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
На відкритій частині пленарного засідання були присутні суб’єкт права на конституційну скаргу Роман Червінський, Уповноважені особи, які діють від імені суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокати Андрій Йосипов та Костянтин Глоба.
Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
📚 Конституційний Суд України ухвалив Рішення у справі щодо конституційних гарантій прав фізичних осіб-підприємців
🔹 Другий сенат Конституційного Суду України 18 грудня 2024 року на пленарному засіданні ухвалив Рішення у справі за конституційною скаргою Бурми Кирила Андрійовича щодо відповідності Конституції України приписів статті 51 Цивільного кодексу України (далі – Кодекс).
Згідно зі статтею 51 Кодексу 📄„до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин“.
Суб’єкт права на конституційну скаргу стверджував, 🖇️ що оспорювані приписи Кодексу порушують конституційний принцип недискримінації (стаття 24 Конституції України) та унеможливлюють застосування до фізичної особи-підприємця принципу зворотної дії в часі законів та інших нормативних актів в аспекті пом’якшення відповідальності особи (частина перша статті 58 Конституції України).
#Суд дійшовши висновку, що приписи статті 51 Кодексу відповідають Конституції України (є конституційними), водночас акцентував, що основою юридичного статусу фізичної особи є гарантовані Конституцією України людські права і свободи. У випадку реалізації фізичною особою конституційного права на підприємницьку діяльність, її юридичний статус додатково набуває правомочностей, які випливають зі статусу підприємця. Відтак юридичний статус підприємця не обмежує фізичну особу щодо обсягу її людських прав і свобод, гарантованих Конституцією України.
🔹 Конституційний Суд України наголосив також, що дотримання конституційних гарантій вільного розвитку підприємництва є значущим не лише для ефективного розвитку ринкової економіки, самозайнятості осіб і наповнення державного бюджету, а й також для зміцнення таких основоположних цінностей конституційного порядку України як демократія та правовладдя (верховенство права).
🔹 На підставі наведеного Конституційний Суд України дійшов висновку, що тлумачення та застосування приписів статті 51 Кодексу мають бути сутнісно узгодженими з принципами та нормами Конституції України (конституційно-конформний спосіб) задля того, щоб рівень конституційних гарантій прав і свобод людини в умовах реалізації нею права на підприємницьку діяльність, не заборонену законом (частина перша статті 42 Конституції України), не було знижено.
Суддя-доповідач у цій справі – суддя Конституційного Суду України Василь Лемак.
📑 Текст Рішення та його резюме будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Суду 19 грудня ц.р.
🔹 Другий сенат Конституційного Суду України 18 грудня 2024 року на пленарному засіданні ухвалив Рішення у справі за конституційною скаргою Бурми Кирила Андрійовича щодо відповідності Конституції України приписів статті 51 Цивільного кодексу України (далі – Кодекс).
Згідно зі статтею 51 Кодексу 📄„до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин“.
Суб’єкт права на конституційну скаргу стверджував, 🖇️ що оспорювані приписи Кодексу порушують конституційний принцип недискримінації (стаття 24 Конституції України) та унеможливлюють застосування до фізичної особи-підприємця принципу зворотної дії в часі законів та інших нормативних актів в аспекті пом’якшення відповідальності особи (частина перша статті 58 Конституції України).
#Суд дійшовши висновку, що приписи статті 51 Кодексу відповідають Конституції України (є конституційними), водночас акцентував, що основою юридичного статусу фізичної особи є гарантовані Конституцією України людські права і свободи. У випадку реалізації фізичною особою конституційного права на підприємницьку діяльність, її юридичний статус додатково набуває правомочностей, які випливають зі статусу підприємця. Відтак юридичний статус підприємця не обмежує фізичну особу щодо обсягу її людських прав і свобод, гарантованих Конституцією України.
🔹 Конституційний Суд України наголосив також, що дотримання конституційних гарантій вільного розвитку підприємництва є значущим не лише для ефективного розвитку ринкової економіки, самозайнятості осіб і наповнення державного бюджету, а й також для зміцнення таких основоположних цінностей конституційного порядку України як демократія та правовладдя (верховенство права).
🔹 На підставі наведеного Конституційний Суд України дійшов висновку, що тлумачення та застосування приписів статті 51 Кодексу мають бути сутнісно узгодженими з принципами та нормами Конституції України (конституційно-конформний спосіб) задля того, щоб рівень конституційних гарантій прав і свобод людини в умовах реалізації нею права на підприємницьку діяльність, не заборонену законом (частина перша статті 42 Конституції України), не було знижено.
Суддя-доповідач у цій справі – суддя Конституційного Суду України Василь Лемак.
📑 Текст Рішення та його резюме будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Суду 19 грудня ц.р.
⚖️ Суд перевірить на конституційність положення, якими встановлено порядок застосування додаткового адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю
Перший сенат 18 грудня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Олександра Третяка щодо конституційності частини шостої статті 30 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – Кодекс).
🔹 Під час пленарного засідання суддя-доповідач Ольга Совгиря поінформувала, що зазначена справа у зв’язку із припиненням повноважень попереднього судді-доповідача та внаслідок перерозподілу справ перебуває на розгляді Першого сенату Суду. Для забезпечення здійснення прав учасників конституційного провадження Перший сенат у листопаді цього року ухвалив Ухвалу, якою поновив розгляд цієї справи на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження.
Суддя-доповідач повідомила про предмет конституційного контролю та зміст конституційної скарги. Вона зазначила, що заявник оспорює частину шосту статті 30 Кодексу, яка визначає, що адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю призначає суд на строк від шести місяців до одного року, незалежно від того, чи визначено воно в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини Кодексу, коли з урахуванням характеру адміністративного правопорушення, вчиненого за посадою, особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та інших обставин справи суд визнає за неможливе збереження за нею права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
📑 Автор клопотання – Олександр Третяк – був обраний Рівненським міським головою наприкінці 2020 року. Рівненський міський суд Рівненської області в липні 2023 року ухвалив постанову, якою визнав О. Третяка винним у вчиненні адміністративних правопорушень, визначених частинами першою, другою статті 172-7 Кодексу, а саме: неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів; учинення дій чи ухвалення рішень в умовах реального конфлікту інтересів. Суд наклав адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із застосуванням на підставі частини шостої статті 30 Кодексу додаткового стягнення у вигляді позбавлення права обіймати посади, пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, строком на один рік.
Заявник оскаржив постанову суду першої інстанції в апеляційному суді, який залишив його скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції – без зміни.
На думку Олександра Третяка, оспорюване положення Кодексу не відповідає частині другій статті 5, статті 7, частині першій статті 8, частині першій статті 32, частині першій статті 38 Конституції України.
🔹 Суддя-доповідач повідомила, що з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи було надіслано запити із проханням висловити позицію з питань, порушених у конституційній скарзі заявника, а саме: до Президента України, Верховної Ради України, наукових установ, закладів вищої освіти, науковців, Європейської Комісії „За демократію через право“, Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування „Асоціація міст України“. Ольга Совгиря зазначила, що отримані відповіді містяться в матеріалах справи.
На засіданні були присутні суб’єкт права на конституційну скаргу Олександр Третяк, уповноважена особа, яка діє від імені суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Валерія Лутковська.
У цій справі Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
🔗 Відеозапис засідання можна переглянути на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
Перший сенат 18 грудня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Олександра Третяка щодо конституційності частини шостої статті 30 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – Кодекс).
🔹 Під час пленарного засідання суддя-доповідач Ольга Совгиря поінформувала, що зазначена справа у зв’язку із припиненням повноважень попереднього судді-доповідача та внаслідок перерозподілу справ перебуває на розгляді Першого сенату Суду. Для забезпечення здійснення прав учасників конституційного провадження Перший сенат у листопаді цього року ухвалив Ухвалу, якою поновив розгляд цієї справи на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження.
Суддя-доповідач повідомила про предмет конституційного контролю та зміст конституційної скарги. Вона зазначила, що заявник оспорює частину шосту статті 30 Кодексу, яка визначає, що адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю призначає суд на строк від шести місяців до одного року, незалежно від того, чи визначено воно в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини Кодексу, коли з урахуванням характеру адміністративного правопорушення, вчиненого за посадою, особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та інших обставин справи суд визнає за неможливе збереження за нею права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
📑 Автор клопотання – Олександр Третяк – був обраний Рівненським міським головою наприкінці 2020 року. Рівненський міський суд Рівненської області в липні 2023 року ухвалив постанову, якою визнав О. Третяка винним у вчиненні адміністративних правопорушень, визначених частинами першою, другою статті 172-7 Кодексу, а саме: неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів; учинення дій чи ухвалення рішень в умовах реального конфлікту інтересів. Суд наклав адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із застосуванням на підставі частини шостої статті 30 Кодексу додаткового стягнення у вигляді позбавлення права обіймати посади, пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, строком на один рік.
Заявник оскаржив постанову суду першої інстанції в апеляційному суді, який залишив його скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції – без зміни.
На думку Олександра Третяка, оспорюване положення Кодексу не відповідає частині другій статті 5, статті 7, частині першій статті 8, частині першій статті 32, частині першій статті 38 Конституції України.
🔹 Суддя-доповідач повідомила, що з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи було надіслано запити із проханням висловити позицію з питань, порушених у конституційній скарзі заявника, а саме: до Президента України, Верховної Ради України, наукових установ, закладів вищої освіти, науковців, Європейської Комісії „За демократію через право“, Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування „Асоціація міст України“. Ольга Совгиря зазначила, що отримані відповіді містяться в матеріалах справи.
На засіданні були присутні суб’єкт права на конституційну скаргу Олександр Третяк, уповноважена особа, яка діє від імені суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Валерія Лутковська.
У цій справі Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
🔗 Відеозапис засідання можна переглянути на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
⚖️ Суд провів засідання: ухвалив рішення і ухвали
▪️ У середу, 18 грудня 2024 року, Перший сенат на відкритій частині пленарного засідання розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Карася Сергія Анатолійовича щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VII. 📎 У цій справі Суд оголосив перерву.
Перший сенат на відкритій частині пленарного засідання формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Третяка Олександра Віталійовича щодо конституційності частини шостої статті 30 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
📎 Суд дослідив матеріали справи і перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Перший сенат відклав розгляд справ за конституційними скаргами Ліпейко Марії Василівни та Барановського Миколи Васильовича щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII.
Перший сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційними скаргами Гасяка Віталія Валерійовича, Диняка Сергія Васильовича, Маклашевського Віталія Вікторовича щодо конституційності частини першої статті 14-3, частини другої статті 132-1, частини восьмої статті 258, частини четвертої статті 279-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
📎 Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
⏸ Другий сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Червінського Романа Григоровича щодо конституційності частини п’ятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України. Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині та перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
▪️ Другий сенат на пленарних засіданнях ухвалив рішення у справах за конституційними скаргами:
✅ Панченка Богдана Миколайовича щодо конституційності пункту 9 частини першої статті 51, підпункту 1 пункту 5-1 розділу ХІІІ „Перехідні положення“ Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VІІ;
✅ Бурми Кирила Андрійовича щодо конституційності приписів статті 51 Цивільного кодексу України.
📑 Рішення № 11-р(ІІ)/2024 та № 12-р(ІІ)/2024 будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Суду 19 грудня 2024 року.
▪️ Другий сенат на закритій частині пленарного засідання розглядав справу за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Геомакс-Ресурс“ щодо конституційності окремого припису абзацу другого підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в редакції Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи“ від 28 грудня 2014 року № 71–VIII.
📎Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
У справі за конституційною скаргою Ковбеля Максима Миколайовича про конституційність статей 290, 291 Цивільного процесуального кодексу України, статті 122-1 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ Другий сенат відкрив конституційне провадження.
Другий сенат на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Богуслаєва В’ячеслава Олександровича щодо конституційності частини другої статті 1 Закону України „Про санкції“.
▪️ У середу, 18 грудня 2024 року, Перший сенат на відкритій частині пленарного засідання розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Карася Сергія Анатолійовича щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VII. 📎 У цій справі Суд оголосив перерву.
Перший сенат на відкритій частині пленарного засідання формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Третяка Олександра Віталійовича щодо конституційності частини шостої статті 30 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
📎 Суд дослідив матеріали справи і перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Перший сенат відклав розгляд справ за конституційними скаргами Ліпейко Марії Василівни та Барановського Миколи Васильовича щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII.
Перший сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційними скаргами Гасяка Віталія Валерійовича, Диняка Сергія Васильовича, Маклашевського Віталія Вікторовича щодо конституційності частини першої статті 14-3, частини другої статті 132-1, частини восьмої статті 258, частини четвертої статті 279-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
📎 Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
⏸ Другий сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Червінського Романа Григоровича щодо конституційності частини п’ятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України. Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині та перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
▪️ Другий сенат на пленарних засіданнях ухвалив рішення у справах за конституційними скаргами:
✅ Панченка Богдана Миколайовича щодо конституційності пункту 9 частини першої статті 51, підпункту 1 пункту 5-1 розділу ХІІІ „Перехідні положення“ Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VІІ;
✅ Бурми Кирила Андрійовича щодо конституційності приписів статті 51 Цивільного кодексу України.
📑 Рішення № 11-р(ІІ)/2024 та № 12-р(ІІ)/2024 будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Суду 19 грудня 2024 року.
▪️ Другий сенат на закритій частині пленарного засідання розглядав справу за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Геомакс-Ресурс“ щодо конституційності окремого припису абзацу другого підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в редакції Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи“ від 28 грудня 2014 року № 71–VIII.
📎Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
У справі за конституційною скаргою Ковбеля Максима Миколайовича про конституційність статей 290, 291 Цивільного процесуального кодексу України, статті 122-1 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ Другий сенат відкрив конституційне провадження.
Другий сенат на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Богуслаєва В’ячеслава Олександровича щодо конституційності частини другої статті 1 Закону України „Про санкції“.
📝 18 грудня 2024 року також відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
За результатами розгляду колегії суддів відмовили у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Гончаренка Валерія Валерійовича щодо конституційності абзацу першого частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України „Про Дисциплінарний статут Національної поліції України“;
➖ Ігнатьєва Максима Сергійовича щодо конституційності статей 294, 297-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
Мельника Олександра Володимировича щодо конституційності припису пункту 9 частини першої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України;
➖ Резник Олени Валеріївни щодо конституційності припису частини четвертої статті 424 Кримінального процесуального кодексу України;
➖ Воловника Володимира Петровича щодо конституційності абзацу другого частини першої статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За результатами розгляду колегії суддів відмовили у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Гончаренка Валерія Валерійовича щодо конституційності абзацу першого частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України „Про Дисциплінарний статут Національної поліції України“;
➖ Ігнатьєва Максима Сергійовича щодо конституційності статей 294, 297-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
Мельника Олександра Володимировича щодо конституційності припису пункту 9 частини першої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України;
➖ Резник Олени Валеріївни щодо конституційності припису частини четвертої статті 424 Кримінального процесуального кодексу України;
➖ Воловника Володимира Петровича щодо конституційності абзацу другого частини першої статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.