📝Заборона звільнення в період тимчасової непрацездатності в контексті Рішення від 2 жовтня 2024 року № 9-р(І)/2024

Із такою темою виступила суддя Конституційного Суду України Галина Юровська.

Під час лекції доповідачка зосередила увагу на ключових аспектах рішення, яке Суд ухвалив за конституційними скаргами Тимошенкової Оксани Василівни, Тимошенкова Володимира Івановича. Заявники оспорювали абзац шостий пункту 19 розділу II „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113–ІХ (далі – Закон № 113), за яким: „перебування прокурора на лікарняному через тимчасову непрацездатність, у відпустці чи у відрядженні до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі не є перешкодою для його звільнення з посади прокурора відповідно до цього пункту“.

🔸Суддя детально розповіла про суть рішення, що було предметом конституційного контролю, до якого висновку дійшов Суд, а також зосередила увагу на юридичних позиціях, які були сформовані у цьому рішенні та викладені в попередніх рішеннях Суду.

Так, у рішенні Суд визнав неконституційним окреме положення абзацу шостого пункту 19 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону № 113, згідно з яким „перебування прокурора на лікарняному через тимчасову непрацездатність не є перешкодою для його звільнення з посади прокурора“.

У рішенні Суд указав, що на законодавчому рівні допущено неоднакове правове регулювання порядку звільнення прокурорів із посади в період їх тимчасової непрацездатності, що не відповідає вимозі юридичної визначеності як складовій принципу верховенства права.

💬 Суддя зазначила, що Суд закрив конституційне провадження в частині, за якою „перебування прокурора у відпустці чи у відрядженні до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі не є перешкодою для його звільнення з посади прокурора“, оскільки саме ця норма не була застосована в остаточних судових рішеннях у справах заявників.
З цього приводу окрему думку виклав суддя Конституційного Суду України Петро Філюк, у якій навів свої обґрунтування щодо неконституційності в цілому оспорюваного положення Закону № 113.

📎Переглянути лекцію можна за посиланням: https://cutt.ly/seVSFHT5

📑 Рішення Суду та Окрема думка судді https://cutt.ly/GeVSHDw6

📎Усі попередні лекції дивіться на сторінках Конституційного Суду: Ютубі та Телеграм-каналі.

Тематична онлайн-лекція „Інституційна роль Національної школи суддів України в забезпеченні незалежності судової влади“

Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України, представники Національної школи суддів, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя, Ради суддів України, адвокати, судді різних судових інстанцій, аспіранти, студентська молодь.

▪️Лекція розпочалася зі вступного слова ректора Національної школи суддів України Миколи Оніщука, який наголосив, що судді Конституційного Суду України системно проводять просвітницькі лекції і через безпосереднє спілкування з широкою правничою аудиторією доносять потрібну інформацію про роботу органу конституційної юрисдикції, ухвалені ним рішення та сформульовані в них юридичні позиції. Така ініціатива працює на зміцнення авторитету органу та сприяє обізнаності громадян, підкреслив промовець.

Микола Оніщук також відзначив значущу роль Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів у системі правосуддя. Наголосив на важливості суддівської освіти, підкресливши важливу роль Національної школи суддів України (НШСУ) у здійсненні підготовки суддів до виконання їхніх функцій та підвищенні їхньої компетенції.

Звернув увагу на те, що суддя має володіти не лише глибокими фаховими знаннями, а й високими етичними якостями. І в цьому ключову роль відіграє освітній процес, що проходить у НШСУ. Нагадав, шо НШСУ здійснює початкову підготовку суддів, яка зорієнтована на отримання суддею практичних навичок і вмінь для здійснення правосуддя та забезпечує періодичне навчання суддів для підвищення рівня їхньої кваліфікації.

▪️Суддя Конституційного Суду України, член Консультативної ради європейських суддів Віктор Городовенко висловив спільну позицію суддів КСУ, присутніх на заході, що Національна школа суддів України – потужний національний заклад суддівської освіти, який належно виконує поставлені перед ним завдання, відповідаючи очікуванням судової влади, законодавця і громадянського суспільства. Національна школа суддів України сприяє підготовці високопрофесійних, доброчесних і освідчених суддів.

Підкреслив, що НШСУ, будучи членом Міжнародної організації суддівської освіти та спостерігачем в Європейській мережі суддівської освіти, виконує рекомендації висновків Консультативної ради європейських суддів (КРЄС). Нагадав, що Висновок 4 (2003) КРЄС присвячений саме питанню щодо належної початкової підготовки та підвищення кваліфікації суддів на національному та європейському рівнях. Із-поміж іншого навів вислів про суддівську освіту з книги Р. Янсена «Як підготувати висококваліфікованих суддів у 2003 році»: судді «приречені на постійне навчання та підготовку, тільки так спільними заходами можна здобути високоякісний професійний суддівський корпус…».

Відзначив успішну реалізацію спільного проєкту Конституційного Суду України і Національної школи суддів, що має на меті просвітницьку місію, і висловив переконання, що Національна школа суддів України і надалі докладатиме максимум зусиль для забезпечення професійного розвитку суддів.

▪️Під час лекції суддя Конституційного Суду України Галина Юровська представила презентацію, у якій розповіла про етапи становлення суддівської освіти в Україні, завдання, які покладені на Національну школу суддів України відповідно до Закону України „Про судоустрій і статус суддів“, регламент, який деталізує роботу школи, програми навчання, стандарти суддівської освіти, міжнародне співробітництво, ключові виклики в контексті європейської інтеграції. Наголосила на важливій ролі НШСУ, яка дає теоретичні знання і практичні навички для здійснення правосуддя.

Нагадаємо, що Проєкт онлайн-зустрічей (лекцій) був започаткований у квітні 2022 року за співпраці Конституційного Суду України з Національною школою суддів України.

⏯️ https://cutt.ly/jeBlLwao

Судді #КСУ та міжнародні експерти обговорили роль amicus curiae як інструменту взаємодії Суду з громадськістю і науковою спільною

🔹🔸 14 грудня відбувся семінар, присвячений ролі та використанню amicus curiae у конституційному провадженні. Захід, організований Конституційним Судом України у співпраці з Проєктом „Підтримка національних стейкхолдерів через покращення доступу до конституційної юстиції“ Програми підтримки ОБСЄ для України, відбувся у змішаному форматі. У ньому взяли участь судді Конституційного Суду України, провідні правники, міжнародні експерти, представники Секретаріату Суду, помічники та наукові консультанти суддів Суду.

Під час заходу учасники обговорили, як висновки незалежних експертів можуть сприяти підвищенню якості правосуддя, посилити ефективність судових рішень та розширити взаємодію між судом, громадськістю й правничою спільнотою.

🔹Семінар відкрив суддя Конституційного Суду України Олександр Петришин, який акцентував на значенні amicus curiae як інструменту, що сприяє ухваленню якісних та аргументованих судових рішень. Віктор Бесчастний, керівник Секретаріату Суду, зазначив, що співпраця з Програмою підтримки ОБСЄ для України відіграє важливу роль у впровадженні сучасних стандартів судової практики. Він підкреслив, що такі заходи є ефективною платформою для обміну досвідом та формування незалежних і обґрунтованих підходів у роботі суду. Олександр Водянніков, старший проєктний співробітник Програми підтримки ОБСЄ для України, відзначив ключову роль міжнародного досвіду для адаптації кращих практик в Україні.

🔸 Під час першої сесії учасники, серед яких судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Алла Олійник, Олександр Петришин, а також спеціальний радник КСУ, Голова Конституційного Суду Грузії (2006–2016 рр.) Георгій Папуашвілі, обговорили міжнародний досвід використання amicus curiae у практиці Європейського суду з прав людини, Суду справедливості ЄС та конституційних судів інших держав.
Основна увага була приділена ролі та механізмам застосування amicus curiae у конституційних провадженнях Конституційного Суду України. Учасники наголосили на важливості залучення громадськості та правничої спільноти до процесу формування юридичних позицій КСУ.

🔸 Друга сесія була присвячена аргументації висновків amicus curiae та відображенню їх у рішеннях Конституційного Суду України. Судді КСУ Оксана Грищук, Василь Лемак, Олег Первомайський та спеціальний радник Конституційного Суду України, суддя Конституційного Трибуналу Польщі у відставці Мірослав Гранатнаголосили на необхідності чіткої, обґрунтованої та зрозумілої аргументації у висновках для ефективного використання їх при ухваленні рішень.

🔸 Учасники сесії „Інституціоналізація діалогу з правничою спільнотою: роль Науково-консультативної ради при Конституційному Суді України“ наголосили на важливості двостороннього діалогу між юридичною спільнотою та Конституційним Судом, а також підкреслили, що юридичні висновки є важливим інструментом для формування обґрунтованих рішень. Обговорили критерії формування складу НКР, механізми залучення експертів до підготовки висновків у справах, які розглядає Суд. Учасниками цієї дискусії були: суддя КСУ Сергій Різник, суддя Суду, голова комісії з питань наукового забезпечення Оксана Грищук та голова НКР КСУ Юрій Барабаш.

Модерували захід старший проєктний співробітник Програми підтримки ОБСЄ для України Олександр Водянніков, професор Ужгородського національного університету Михайло Савчин, завідувачка кафедри конституційного права ЛНУ імені Івана Франка Олена Бориславська.

Наостанок учасники зазначили, що семінар став ефективною платформою для обміну досвідом, налагодження діалогу між суддями, правничою спільнотою та міжнародними експертами. Вони наголосили на важливості подальшого розвитку механізмів використання amicus curiae як інструменту, що підвищує якість і обґрунтованість судових рішень.
 

Суддя КСУ Галина Юровська взяла участь у круглому столі „Сприяння утвердженню доброчесності та професійної етики суддів: досягнення, виклики та подальші кроки“

📚 Суддя Конституційного Суду України Галина Юровська взяла участь у круглому столі „Сприяння утвердженню доброчесності та професійної етики суддів: досягнення, виклики та подальші кроки“, який відбувся 13–14 грудня 2024 року. На заході, що його проведено за участі представників судової влади, громадянського суспільства, науковців і міжнародних експертів, було обговорено ключові питання, зокрема суддівської доброчесності та професійної етики. Цей захід відбувся завдяки Програмі USAID «Справедливість для всіх», Вищій раді правосуддя та Раді суддів України.

💬 Суддя Галина Юровська під час свого виступу наголосила на важливості дотримання вимоги суддівської етики. Підкреслила, що етична поведінка суддів має забезпечувати об’єктивність і неупередженість їх діяльності та сприяти підвищенню авторитету правосуддя.

Окремо Галина Юровська звернула увагу на питання оцінки доброчесності під час проходження конкурсних процедур. Вона зазначила, що така оцінка повинна бути об’єктивною та базуватися на чітких критеріях, які гарантують добір фахівців із бездоганною репутацією та високим рівнем професійності.

Також було акцентовано увагу на потребі збалансованого підходу до прозорості конкурсних процедур. Суддя наголосила, що прозорість є важливим інструментом довіри до процесу відбору, однак вона має застосовуватись домірно, щоб уникнути порушення права кандидатів на захист персональних даних.

Суддя Конституційного Суду України також звернула увагу на важливість процедури відбору суддів КСУ, яка відіграє ключову роль у забезпеченні ефективної роботи Суду. Галина Юровська також наголосила на значенні роботи Дорадчої групи експертів, яка здійснює відбір кандидатів на посади суддів КСУ. Водночас вона зазначила, що після припинення повноважень трьох суддів КСУ у січні 2025 року існує ризик призупинення роботи Конституційного Суду України через відсутність кворуму, що може статися у разі, якщо не буде своєчасно призначено нових суддів.

Галина Юровська підкреслила, що своєчасне обрання і призначення суддів Суду є важливим для підтримання його незалежності та ефективності.

Упродовж дводенного заходу учасники обговорили сучасні тенденції у забезпеченні суддівської доброчесності, разом із вирішенням етичних дилем, що постають перед суддями, працівниками апаратів судів та членами органів суддівського врядування під час відбору кандидатів. Значну увагу було приділено аналізу нормативно-правових прогалин, які ускладнюють забезпечення етичності у судовій системі. Представники міжнародних організацій, зокрема Організації економічного співробітництва та розвитку і USAID, поділилися досвідом упровадження найкращих практик у різних країнах світу, що може бути корисним для адаптації в Україні.

Окрім цього, під час круглого столу були презентовані успішні програми з навчання суддів і правників, спрямовані на підвищення рівня обізнаності щодо стандартів професійної етики.

У заході також взяли участь завідувач сектору з питань запобігання і виявлення корупції Секретаріату Суду Людмила Какауліна та науковий консультант судді КСУ Віра Назарова.

⚖️ Суд розглядав справи за конституційними поданнями Верховного Суду

У вівторок, 17 грудня 2024 року, Велика палата Суду на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:

➖ Верховного Суду щодо конституційності абзацу тринадцятого пункту 23-1 розділу ІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про Вищу раду правосуддя“ від 21 грудня 2016 року № 1798–VIII, абзаців першого, шостого, одинадцятого пункту 4 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя“ від 14 липня 2021 року № 1635–ІХ;

➖ Верховного Суду щодо конституційності пункту 11 частини першої статті 34, пункту 10-1 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадження“ від 2 червня 2016 року № 1404–VIII, пунктів 5-1, 5-2 розділу ІІІ „Перехідні та прикінцеві положення“ Закону України „Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування“ від 23 лютого 2012 року № 4442–VI.

🔗 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.

⚖️ Суд ухвалив Рішення у справі щодо конституційності окремих приписів розділу ХІІІ „Перехідні положення“ Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VІІ зі змінами

📑 18 грудня 2024 року Другий сенат Конституційного Суду України на пленарному засіданні розглянув справу та ухвалив Рішення у справі за конституційною скаргою Панченка Богдана Миколайовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 9 частини першої статті 51, підпункту 1 пункту 5-1 розділу ХІІІ „Перехідні положення“ Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VІІ зі змінами (далі – Закон № 1697).

🗞️ За пунктом 9 частини першої статті 51 Закону № 1697 прокурора звільняють з посади у разі, зокрема, „ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури“.

Згідно з підпунктом 1 пункту 5-1 розділу ХІІІ „Перехідні положення“ Закону № 1697:

„1) прокурорами місцевих прокуратур призначаються:
а) особи, які не мають досвіду роботи в органах прокуратури, – за умови успішного проходження ними тестування та подальшого стажування строком до одного року. На таких осіб поширюються вимоги частин першої та п’ятої статті 27 цього Закону, крім вимоги щодо наявності стажу роботи в галузі права;

б) особи, які мають досвід прокурорської діяльності, проте на день набрання чинності цим Законом не працюють в органах прокуратури, – за умови успішного проходження ними тестування;

в) прокурори, які на день набрання чинності цим Законом працюють у міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратурах, – за умови успішного проходження ними тестування.

Проведення тестування, стажування здійснюється в порядку, затвердженому Генеральним прокурором України“.

Цим Рішенням Конституційний Суд України ухвалив:
🔹 Визнати таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), підпункт „в“ підпункту 1 пункту 5-1 розділу ХІІІ „Перехідні положення“ Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VІІ зі змінами.

🔹 Визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), пункт 9 частини першої статті 51 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VІІ зі змінами та відтермінувати втрату його чинності  на шість місяців із дня ухвалення цього Рішення. 

🔹 Закрити конституційне провадження у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) підпунктів „а“, „б“ та абзацу п’ятого підпункту 1 пункту 5-1 розділу ХІІІ „Перехідні положення“ Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VІІ зі змінами на підставі пункту 4 статті 62 Закону України „Про Конституційний Суд України“ – неприйнятність конституційної скарги.
 
Суддя доповідач у справі – Олег Первомайський.

Текст Рішення та його резюме будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Суду 19 грудня ц.р.

⚖️ #Суд розглядає справу за конституційною скаргою Романа Червінського щодо конституційності законодавчих приписів про продовження тримання під вартою у разі неможливості проведення підготовчого судового засідання

Другий сенат 18 грудня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Червінського Романа Григоровича щодо конституційності частини п’ятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України.

📑 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олег Первомайський виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.

Як зазначив суддя-доповідач, Роман Червінський звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частині другій статті 3,частинам першій, другій статті 8, статті 21, частинам першій, другій статті 22, частинам першій, другій статті 29, статтям 55, 59, частині другій статті 63, частині першій статті 126, пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України частину п’яту статті 615 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс).

💬 Згідно з частиною п’ятою статті 615 Кодексу „у разі неможливості проведення підготовчого судового засідання обраний слідчим суддею, керівником органу прокуратури під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання у підготовчому судовому засіданні, але не більше ніж на два місяці“.

На думку автора клопотання, частина п’ята статті 615 Кодексу „призводить до втрати ефективного судового контролю та можливості ув’язнення особи без дослідження обґрунтованості обвинувачення та ризиків передбачених КПК України“, порушує принцип рівності сторін судового процесу, дає змогу ухвалювати невмотивовані судові рішення.

📜 Як зазначив суддя-доповідач, зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається таке.

Заявник має процесуальний статус обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, встановленого частиною п’ятою статті 426-1 Кримінального кодексу України. Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ухвалою від 25 квітня 2023 року обрав Роману Червінському запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 22 червня 2023 року без визначення розміру застави.

Строк дії вказаного запобіжного заходу слідчі судді названого суду неодноразово продовжували.

Кіровоградський районний суд Кіровоградської області ухвалою від 19 квітня 2024 року відклав підготовче судове засідання на 24 травня 2024 року, продовжив відповідно до частини п’ятої статті 615 Кодексу строк дії обраного заявнику запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до вирішення питання в судовому засіданні, але не більше ніж на два місяці, тобто до 17 червня 2024 року.

Кіровоградський районний суд Кіровоградської області обґрунтував рішення про неможливість проведення підготовчого судового засідання і потребу в його відкладенні, а також про доцільність продовження строку тримання Романа Червінського під вартою численними та тривалими повітряними тривогами та неявкою захисників обвинуваченого у підготовче судове засідання.

Кропивницький апеляційний суд ухвалою від 8 травня 2024 року вказану ухвалу суду першої інстанції залишив без змін.

Під час пленарного засідання суддя також поінформував, що для об’єктивного й повного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення було надіслано низку запитів до Президента України, Голови Верховної Ради України, Віцепрем’єрміністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України – Міністра юстиції України, а також закладів вищої освіти та наукових установ із питань, порушених у конституційній скарзі.

🖇 Суд дослідив матеріали цієї справи і перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.

На відкритій частині пленарного засідання були присутні суб’єкт права на конституційну скаргу Роман Червінський, Уповноважені особи, які діють від імені суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокати Андрій Йосипов та Костянтин Глоба.

Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.

📚 Конституційний Суд України ухвалив Рішення у справі щодо конституційних гарантій прав фізичних осіб-підприємців

🔹 Другий сенат Конституційного Суду України 18 грудня 2024 року на пленарному засіданні ухвалив Рішення у справі за конституційною скаргою Бурми Кирила Андрійовича щодо відповідності Конституції України приписів статті 51 Цивільного кодексу України (далі – Кодекс).

Згідно зі статтею 51 Кодексу 📄„до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин“.

Суб’єкт права на конституційну скаргу стверджував, 🖇️ що оспорювані приписи Кодексу порушують конституційний принцип недискримінації (стаття 24 Конституції України) та унеможливлюють застосування до фізичної особи-підприємця принципу зворотної дії в часі законів та інших нормативних актів в аспекті пом’якшення відповідальності особи (частина перша статті 58 Конституції України).

#Суд дійшовши висновку, що приписи статті 51 Кодексу відповідають Конституції України (є конституційними), водночас акцентував, що основою юридичного статусу фізичної особи є гарантовані Конституцією України людські права і свободи. У випадку реалізації фізичною особою конституційного права на підприємницьку діяльність, її юридичний статус додатково набуває правомочностей, які випливають зі статусу підприємця. Відтак юридичний статус підприємця не обмежує фізичну особу щодо обсягу її людських прав і свобод, гарантованих Конституцією України.

🔹 Конституційний Суд України наголосив також, що дотримання конституційних гарантій вільного розвитку підприємництва є значущим не лише для ефективного розвитку ринкової економіки, самозайнятості осіб і наповнення державного бюджету, а й також для зміцнення таких основоположних цінностей конституційного порядку України як демократія та правовладдя (верховенство права).

🔹 На підставі наведеного Конституційний Суд України дійшов висновку, що тлумачення та застосування приписів статті 51 Кодексу мають бути сутнісно узгодженими з принципами та нормами Конституції України (конституційно-конформний спосіб) задля того, щоб рівень конституційних гарантій прав і свобод людини в умовах реалізації нею права на підприємницьку діяльність, не заборонену законом (частина перша статті 42 Конституції України), не було знижено.

Суддя-доповідач у цій справі – суддя Конституційного Суду України Василь Лемак.
 
📑 Текст Рішення та його резюме будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Суду 19 грудня ц.р.

⚖️ Суд перевірить на конституційність положення, якими встановлено порядок застосування додаткового адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю

Перший сенат 18 грудня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Олександра Третяка щодо конституційності частини шостої статті 30 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – Кодекс).

🔹 Під час пленарного засідання суддя-доповідач Ольга Совгиря поінформувала, що зазначена справа у зв’язку із припиненням повноважень попереднього судді-доповідача та внаслідок перерозподілу справ перебуває на розгляді Першого сенату Суду. Для забезпечення здійснення прав учасників конституційного провадження Перший сенат у листопаді цього року ухвалив Ухвалу, якою поновив розгляд цієї справи на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження.

Суддя-доповідач повідомила про предмет конституційного контролю та зміст конституційної скарги. Вона зазначила, що заявник оспорює частину шосту статті 30 Кодексу, яка визначає, що адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю призначає суд на строк від шести місяців до одного року, незалежно від того, чи визначено воно в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини Кодексу, коли з урахуванням характеру адміністративного правопорушення, вчиненого за посадою, особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та інших обставин справи суд визнає за неможливе збереження за нею права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

📑 Автор клопотання – Олександр Третяк – був обраний Рівненським міським головою наприкінці 2020 року. Рівненський міський суд Рівненської області в липні 2023 року ухвалив постанову, якою визнав О. Третяка винним у вчиненні адміністративних правопорушень, визначених частинами першою, другою статті 172-7 Кодексу, а саме: неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів; учинення дій чи ухвалення рішень в умовах реального конфлікту інтересів. Суд наклав адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із застосуванням на підставі частини шостої статті 30 Кодексу додаткового стягнення у вигляді позбавлення права обіймати посади, пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, строком на один рік.

Заявник оскаржив постанову суду першої інстанції в апеляційному суді, який залишив його скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції – без зміни.

На думку Олександра Третяка, оспорюване положення Кодексу не відповідає частині другій статті 5, статті 7, частині першій статті 8, частині першій статті 32, частині першій статті 38 Конституції України.

🔹 Суддя-доповідач повідомила, що з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи було надіслано запити із проханням висловити позицію з питань, порушених у конституційній скарзі заявника, а саме: до Президента України, Верховної Ради України, наукових установ, закладів вищої освіти, науковців, Європейської Комісії „За демократію через право“, Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування „Асоціація міст України“. Ольга Совгиря зазначила, що отримані відповіді містяться в матеріалах справи.

На засіданні були присутні суб’єкт права на конституційну скаргу Олександр Третяк, уповноважена особа, яка діє від імені суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Валерія Лутковська.
У цій справі Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.

🔗 Відеозапис засідання можна переглянути на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.