⚖️ Суд розглядав справи за конституційними поданнями Верховного Суду та Омбудсмана
📚 10 грудня 2024 року
У вівторок, 10 грудня 2024 року, Велика палата на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності пункту 12 частини першої статті 34 Закону України ,,Про виконавче провадження“. 🖇️ Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині і перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
📑 Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності статті 90, підпункту 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889–VIIІ, частини сьомої статті 21 Закону України „Про службу в органах місцевого самоврядування“. 🖇️Розгляд цієї справи Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📚 10 грудня 2024 року
У вівторок, 10 грудня 2024 року, Велика палата на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності пункту 12 частини першої статті 34 Закону України ,,Про виконавче провадження“. 🖇️ Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині і перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
📑 Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності статті 90, підпункту 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889–VIIІ, частини сьомої статті 21 Закону України „Про службу в органах місцевого самоврядування“. 🖇️Розгляд цієї справи Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
⚖️ Суд перевірить на конституційність окремі положення Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України „Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини“
📑 Перший сенат 11 грудня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження розглядав справу за конституційною скаргоюМатвійчук Олександри В’ячеславівни.
🖇️ Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Ольга Совгиря повідомила, що заявниця звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України статтю 188-40 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – Кодекс) та статтю 22 Закону України „Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини“ від 23 грудня 1997 року № 776/97–ВР зі змінами (далі – Закон).
Згідно зі статтею 188-40 Кодексу 📖 „невиконання законних вимог Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або представників Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян“.
Стаття 22 Закону встановлює обов’язок органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових і службових осіб, до яких звернувся Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (далі – Уповноважений), співпрацювати з ним та надавати йому потрібну допомогу.
🗞️ Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається таке.
Матвійчук О.В. є головою Громадської організації „Центр громадянських свобод“ (далі – Громадська організація). У жовтні 2023 року Секретаріат Уповноваженого, здійснюючи провадження щодо ймовірного порушення головою Громадської організації вимог Закону України „Про звернення громадян“, звернувся до Громадської організації з проханням, зокрема, поінформувати про результати розгляду заяв громадянина, поданих у січні та вересні 2022 року. У зв’язку з тим, що цей лист Секретаріату Уповноваженого залишили без реагування, представник Уповноваженого у листопаді 2023 року звернувся до Громадської організації з попередженням, що відмова від співпраці з Уповноваженим матиме наслідком відповідальність згідно з чинним законодавством.
Секретаріат Уповноваженого у січні 2024 року склав протокол про адміністративне правопорушення на Матвійчук О.В. за „невиконання законних вимог представника Уповноваженого“ та скерував матеріали справи на розгляд до суду.
Суд першої інстанції прийняв постанову, якою визнав Матвійчук О.В. винною у вчиненні правопорушення, визначеного статтею 188-40 Кодексу, і застосував адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 гривень. Не погоджуючись із цим, вона звернулася до апеляційного суду зі скаргою про скасування зазначеної постанови та закриття провадження у справі. Суд залишив апеляційну скаргу Матвійчук О.В. без задоволення, а постанову суду першої інстанції – без зміни, посилаючись, зокрема, на статтю 22 Закону.
Заявниця вважає, що „повноваження Уповноваженого щодо здійснення парламентського контролю за дотриманням конституційного права на звернення громадян обмежені вимогами ст. 40 Конституції України і поширюється виключно на суб’єктів владних повноважень“.
На її думку, застосування оспорюваних положень Кодексу та Закону є втручанням у свободу об’єднань, призводить до порушення принципів законності, юридичної визначеності та заборони свавілля, гарантованого права на індивідуалізацію відповідальності та реалізацію вимог щодо своєчасного, всебічного, повного й об’єктивного з’ясування обставин справи, що суттєво обмежило право на справедливий суд.
📜 Суддя-доповідач поінформувала, що для забезпечення повного і всебічного розгляду справи було надіслано листи-запити до органів державної влади, наукових установ та закладів вищої освіти із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційній скарзі.
📑 Перший сенат 11 грудня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження розглядав справу за конституційною скаргоюМатвійчук Олександри В’ячеславівни.
🖇️ Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Ольга Совгиря повідомила, що заявниця звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України статтю 188-40 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – Кодекс) та статтю 22 Закону України „Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини“ від 23 грудня 1997 року № 776/97–ВР зі змінами (далі – Закон).
Згідно зі статтею 188-40 Кодексу 📖 „невиконання законних вимог Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або представників Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян“.
Стаття 22 Закону встановлює обов’язок органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових і службових осіб, до яких звернувся Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (далі – Уповноважений), співпрацювати з ним та надавати йому потрібну допомогу.
🗞️ Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається таке.
Матвійчук О.В. є головою Громадської організації „Центр громадянських свобод“ (далі – Громадська організація). У жовтні 2023 року Секретаріат Уповноваженого, здійснюючи провадження щодо ймовірного порушення головою Громадської організації вимог Закону України „Про звернення громадян“, звернувся до Громадської організації з проханням, зокрема, поінформувати про результати розгляду заяв громадянина, поданих у січні та вересні 2022 року. У зв’язку з тим, що цей лист Секретаріату Уповноваженого залишили без реагування, представник Уповноваженого у листопаді 2023 року звернувся до Громадської організації з попередженням, що відмова від співпраці з Уповноваженим матиме наслідком відповідальність згідно з чинним законодавством.
Секретаріат Уповноваженого у січні 2024 року склав протокол про адміністративне правопорушення на Матвійчук О.В. за „невиконання законних вимог представника Уповноваженого“ та скерував матеріали справи на розгляд до суду.
Суд першої інстанції прийняв постанову, якою визнав Матвійчук О.В. винною у вчиненні правопорушення, визначеного статтею 188-40 Кодексу, і застосував адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 гривень. Не погоджуючись із цим, вона звернулася до апеляційного суду зі скаргою про скасування зазначеної постанови та закриття провадження у справі. Суд залишив апеляційну скаргу Матвійчук О.В. без задоволення, а постанову суду першої інстанції – без зміни, посилаючись, зокрема, на статтю 22 Закону.
Заявниця вважає, що „повноваження Уповноваженого щодо здійснення парламентського контролю за дотриманням конституційного права на звернення громадян обмежені вимогами ст. 40 Конституції України і поширюється виключно на суб’єктів владних повноважень“.
На її думку, застосування оспорюваних положень Кодексу та Закону є втручанням у свободу об’єднань, призводить до порушення принципів законності, юридичної визначеності та заборони свавілля, гарантованого права на індивідуалізацію відповідальності та реалізацію вимог щодо своєчасного, всебічного, повного й об’єктивного з’ясування обставин справи, що суттєво обмежило право на справедливий суд.
📜 Суддя-доповідач поінформувала, що для забезпечення повного і всебічного розгляду справи було надіслано листи-запити до органів державної влади, наукових установ та закладів вищої освіти із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційній скарзі.
Суддя зазначила, що зміст викладених позицій вона повідомить суддям на закритій частині пленарного засідання.
Під час пленарного засідання Суд заслухав пояснення представників суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокатів Михайла Тарахкало, Юлії Коваленко, постійного представника Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максима Дирдіна, представника Президента України у Конституційному Суді України Сергія Дембовського.
Свою позицію також виклали залучені учасники конституційного провадження – Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець, представник Уповноваженого в системі судоустрою з права на справедливе правосуддя та представництва в Конституційному Суді України Андрій Овсієнко, в.о. Міністра юстиції України, перший заступник Міністра юстиції України Микола Кучерявенко.
Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині та перейшов до закритої частини пленарного засідання для подальшого обговорення питань, пов’язаних із конституційним провадженням у цій справі, та ухвалення рішення.
Відеозапис пленарного засідання можна переглянути на офіційному вебсайті Конституційного Суду України в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
Під час пленарного засідання Суд заслухав пояснення представників суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокатів Михайла Тарахкало, Юлії Коваленко, постійного представника Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максима Дирдіна, представника Президента України у Конституційному Суді України Сергія Дембовського.
Свою позицію також виклали залучені учасники конституційного провадження – Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець, представник Уповноваженого в системі судоустрою з права на справедливе правосуддя та представництва в Конституційному Суді України Андрій Овсієнко, в.о. Міністра юстиції України, перший заступник Міністра юстиції України Микола Кучерявенко.
Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині та перейшов до закритої частини пленарного засідання для подальшого обговорення питань, пов’язаних із конституційним провадженням у цій справі, та ухвалення рішення.
Відеозапис пленарного засідання можна переглянути на офіційному вебсайті Конституційного Суду України в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
⚖️ Суд розглядав справи за конституційними скаргами
📝 У середу, 11 грудня 2024 року, Перший сенат Суду на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження розглядав справу за конституційною скаргою Матвійчук Олександри В’ячеславівни щодо конституційності статті 188-40 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статті 22 Закону України „Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини“.
🔗 Суд дослідив матеріали справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
Перший сенат на засіданні ухвалив Ухвалу про зміну 📑форми розгляду справи з усного провадження на 👉 письмове за конституційною скаргою Багінської Ірини Володимирівни щодо конституційності пункту 3 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII.
Також Перший сенат на пленарному засіданні об’єднав в одне конституційне провадження справи 👉за конституційними скаргами Багінської Ірини Володимирівни, Тимченко Валентини Володимирівни та Гриб Любові Василівни щодо конституційності пункту 3 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII.
⏸ Другий сенат Суду на закритій частині пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖ Бурми Кирила Андрійовича щодо конституційності приписів статті 51 Цивільного кодексу України;
➖ Панченка Богдана Миколайовича щодо конституційності пункту 9 частини першої статті 51, підпункту 1 пункту 5-1 розділу ХІІІ „Перехідні положення“ Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ;
➖ Товариства з обмеженою відповідальністю „Геомакс-Ресурс“ щодо конституційності окремого припису абзацу другого підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в редакції Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи“ від 28 грудня 2014 року № 71–VIII.
📝 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️ Також Другий сенат ухвалив ухвалу про об’єднання в одне конституційне провадження справи 👉 за конституційними скаргами Литвинової Лілії Олександрівни, Ковальчук Людмили Артурівни щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII та справи 👉 за конституційними скаргами Сарнавського Ігоря Миколайовича, Фалендиш Світлани Миколаївни, Родака Віталія Вікторовича, Шваб Віри Олександрівни щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII.
Окрім цього, на засіданні Другий сенат тимчасово залучив до 22 січня 2025 року до складу неповноважних за складом Першої і Другої колегій суддів Другого сенату суддів з інших колегій цього ж сенату.
▪️ Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Другого сенату, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Богуслаєва В’ячеслава Олександровича щодо конституційності частини другої статті 1 Закону України „Про санкції“.
➖ Ковбеля Максима Миколайовича про конституційність статей 290, 291 Цивільного процесуального кодексу України, статті 122-1 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“.
🔗 Розгляд питання буде продовжено на наступних засіданнях колегій.
📍 https://cutt.ly/yeVuoqGj
📝 У середу, 11 грудня 2024 року, Перший сенат Суду на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження розглядав справу за конституційною скаргою Матвійчук Олександри В’ячеславівни щодо конституційності статті 188-40 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статті 22 Закону України „Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини“.
🔗 Суд дослідив матеріали справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
Перший сенат на засіданні ухвалив Ухвалу про зміну 📑форми розгляду справи з усного провадження на 👉 письмове за конституційною скаргою Багінської Ірини Володимирівни щодо конституційності пункту 3 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII.
Також Перший сенат на пленарному засіданні об’єднав в одне конституційне провадження справи 👉за конституційними скаргами Багінської Ірини Володимирівни, Тимченко Валентини Володимирівни та Гриб Любові Василівни щодо конституційності пункту 3 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII.
⏸ Другий сенат Суду на закритій частині пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖ Бурми Кирила Андрійовича щодо конституційності приписів статті 51 Цивільного кодексу України;
➖ Панченка Богдана Миколайовича щодо конституційності пункту 9 частини першої статті 51, підпункту 1 пункту 5-1 розділу ХІІІ „Перехідні положення“ Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ;
➖ Товариства з обмеженою відповідальністю „Геомакс-Ресурс“ щодо конституційності окремого припису абзацу другого підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в редакції Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи“ від 28 грудня 2014 року № 71–VIII.
📝 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️ Також Другий сенат ухвалив ухвалу про об’єднання в одне конституційне провадження справи 👉 за конституційними скаргами Литвинової Лілії Олександрівни, Ковальчук Людмили Артурівни щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII та справи 👉 за конституційними скаргами Сарнавського Ігоря Миколайовича, Фалендиш Світлани Миколаївни, Родака Віталія Вікторовича, Шваб Віри Олександрівни щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII.
Окрім цього, на засіданні Другий сенат тимчасово залучив до 22 січня 2025 року до складу неповноважних за складом Першої і Другої колегій суддів Другого сенату суддів з інших колегій цього ж сенату.
▪️ Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Другого сенату, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Богуслаєва В’ячеслава Олександровича щодо конституційності частини другої статті 1 Закону України „Про санкції“.
➖ Ковбеля Максима Миколайовича про конституційність статей 290, 291 Цивільного процесуального кодексу України, статті 122-1 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“.
🔗 Розгляд питання буде продовжено на наступних засіданнях колегій.
📍 https://cutt.ly/yeVuoqGj
📖 Відбулися засідання Великої палати Суду та колегій суддів: розглядали справи за конституційними поданнями і скаргами
🔹 У четвер, 12 грудня 2024 року, Велика палата Суду на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ:
▪️за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності окремого припису частини четвертої статті 29 Закону України „Про захист населення від інфекційних хворобˮ від 6 квітня 2000 року № 1645–ІІІ зі змінами;
▪️за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо конституційності положень пункту 6 частини першої статті 4, частини третьої статті 11 Закону України „Про добровільне об’єднання територіальних громад“;
▪️за конституційними поданнями 48 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення“, окремих положень Земельного кодексу України зі змінами, внесеними вказаним законом, та 53 народних депутатів Українищодо конституційності Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення“;
▪️за конституційними скаргами Мартиросяна Гагіка Міграновича, Копилової Надії Анатоліївни, Забари Альони Володимирівни, Трутнєва Сергія Валерійовича, Глазько Олесі Сергіївни, Бухтоярової Оксани Василівни щодо конституційності приписів частини першої статті 14-2, частини п’ятої статті 279-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
🖇️ Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🗞️ Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Другого сенату, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
За результатами розгляду Перша і Третя колегії суддів Другого сенату ухвалили 📝ухвали (неодностайно) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
– Богуслаєва В’ячеслава Олександровичащодо конституційності частини другої статті 1 Закону України „Про санкції“;
– Ковбеля Максима Миколайовича про конституційність статей 290, 291 Цивільного процесуального кодексу України, статті 122-1 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“.
🖇️ Отже, питання щодо відкриття конституційних проваджень у цих справах судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
🔹 У четвер, 12 грудня 2024 року, Велика палата Суду на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ:
▪️за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності окремого припису частини четвертої статті 29 Закону України „Про захист населення від інфекційних хворобˮ від 6 квітня 2000 року № 1645–ІІІ зі змінами;
▪️за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо конституційності положень пункту 6 частини першої статті 4, частини третьої статті 11 Закону України „Про добровільне об’єднання територіальних громад“;
▪️за конституційними поданнями 48 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення“, окремих положень Земельного кодексу України зі змінами, внесеними вказаним законом, та 53 народних депутатів Українищодо конституційності Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення“;
▪️за конституційними скаргами Мартиросяна Гагіка Міграновича, Копилової Надії Анатоліївни, Забари Альони Володимирівни, Трутнєва Сергія Валерійовича, Глазько Олесі Сергіївни, Бухтоярової Оксани Василівни щодо конституційності приписів частини першої статті 14-2, частини п’ятої статті 279-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
🖇️ Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🗞️ Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Другого сенату, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
За результатами розгляду Перша і Третя колегії суддів Другого сенату ухвалили 📝ухвали (неодностайно) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
– Богуслаєва В’ячеслава Олександровичащодо конституційності частини другої статті 1 Закону України „Про санкції“;
– Ковбеля Максима Миколайовича про конституційність статей 290, 291 Цивільного процесуального кодексу України, статті 122-1 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“.
🖇️ Отже, питання щодо відкриття конституційних проваджень у цих справах судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
📝Заборона звільнення в період тимчасової непрацездатності в контексті Рішення від 2 жовтня 2024 року № 9-р(І)/2024
Із такою темою виступила суддя Конституційного Суду України Галина Юровська.
Під час лекції доповідачка зосередила увагу на ключових аспектах рішення, яке Суд ухвалив за конституційними скаргами Тимошенкової Оксани Василівни, Тимошенкова Володимира Івановича. Заявники оспорювали абзац шостий пункту 19 розділу II „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113–ІХ (далі – Закон № 113), за яким: „перебування прокурора на лікарняному через тимчасову непрацездатність, у відпустці чи у відрядженні до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі не є перешкодою для його звільнення з посади прокурора відповідно до цього пункту“.
🔸Суддя детально розповіла про суть рішення, що було предметом конституційного контролю, до якого висновку дійшов Суд, а також зосередила увагу на юридичних позиціях, які були сформовані у цьому рішенні та викладені в попередніх рішеннях Суду.
Так, у рішенні Суд визнав неконституційним окреме положення абзацу шостого пункту 19 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону № 113, згідно з яким „перебування прокурора на лікарняному через тимчасову непрацездатність не є перешкодою для його звільнення з посади прокурора“.
У рішенні Суд указав, що на законодавчому рівні допущено неоднакове правове регулювання порядку звільнення прокурорів із посади в період їх тимчасової непрацездатності, що не відповідає вимозі юридичної визначеності як складовій принципу верховенства права.
💬 Суддя зазначила, що Суд закрив конституційне провадження в частині, за якою „перебування прокурора у відпустці чи у відрядженні до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі не є перешкодою для його звільнення з посади прокурора“, оскільки саме ця норма не була застосована в остаточних судових рішеннях у справах заявників.
З цього приводу окрему думку виклав суддя Конституційного Суду України Петро Філюк, у якій навів свої обґрунтування щодо неконституційності в цілому оспорюваного положення Закону № 113.
📎Переглянути лекцію можна за посиланням: https://cutt.ly/seVSFHT5
📑 Рішення Суду та Окрема думка судді https://cutt.ly/GeVSHDw6
📎Усі попередні лекції дивіться на сторінках Конституційного Суду: Ютубі та Телеграм-каналі.
Із такою темою виступила суддя Конституційного Суду України Галина Юровська.
Під час лекції доповідачка зосередила увагу на ключових аспектах рішення, яке Суд ухвалив за конституційними скаргами Тимошенкової Оксани Василівни, Тимошенкова Володимира Івановича. Заявники оспорювали абзац шостий пункту 19 розділу II „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113–ІХ (далі – Закон № 113), за яким: „перебування прокурора на лікарняному через тимчасову непрацездатність, у відпустці чи у відрядженні до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі не є перешкодою для його звільнення з посади прокурора відповідно до цього пункту“.
🔸Суддя детально розповіла про суть рішення, що було предметом конституційного контролю, до якого висновку дійшов Суд, а також зосередила увагу на юридичних позиціях, які були сформовані у цьому рішенні та викладені в попередніх рішеннях Суду.
Так, у рішенні Суд визнав неконституційним окреме положення абзацу шостого пункту 19 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону № 113, згідно з яким „перебування прокурора на лікарняному через тимчасову непрацездатність не є перешкодою для його звільнення з посади прокурора“.
У рішенні Суд указав, що на законодавчому рівні допущено неоднакове правове регулювання порядку звільнення прокурорів із посади в період їх тимчасової непрацездатності, що не відповідає вимозі юридичної визначеності як складовій принципу верховенства права.
💬 Суддя зазначила, що Суд закрив конституційне провадження в частині, за якою „перебування прокурора у відпустці чи у відрядженні до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі не є перешкодою для його звільнення з посади прокурора“, оскільки саме ця норма не була застосована в остаточних судових рішеннях у справах заявників.
З цього приводу окрему думку виклав суддя Конституційного Суду України Петро Філюк, у якій навів свої обґрунтування щодо неконституційності в цілому оспорюваного положення Закону № 113.
📎Переглянути лекцію можна за посиланням: https://cutt.ly/seVSFHT5
📑 Рішення Суду та Окрема думка судді https://cutt.ly/GeVSHDw6
📎Усі попередні лекції дивіться на сторінках Конституційного Суду: Ютубі та Телеграм-каналі.
YouTube
Заборона звільнення в період тимчасової непрацездатності
📝Заборона звільнення в період тимчасової непрацездатності в контексті Рішення від 2 жовтня 2024 року № 9-р(І)/2024
Із такою темою виступила суддя Конституційного Суду України Галина Юровська.
Під час лекції доповідачка зосередила увагу на ключових аспектах…
Із такою темою виступила суддя Конституційного Суду України Галина Юровська.
Під час лекції доповідачка зосередила увагу на ключових аспектах…
Тематична онлайн-лекція „Інституційна роль Національної школи суддів України в забезпеченні незалежності судової влади“
Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України, представники Національної школи суддів, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя, Ради суддів України, адвокати, судді різних судових інстанцій, аспіранти, студентська молодь.
▪️Лекція розпочалася зі вступного слова ректора Національної школи суддів України Миколи Оніщука, який наголосив, що судді Конституційного Суду України системно проводять просвітницькі лекції і через безпосереднє спілкування з широкою правничою аудиторією доносять потрібну інформацію про роботу органу конституційної юрисдикції, ухвалені ним рішення та сформульовані в них юридичні позиції. Така ініціатива працює на зміцнення авторитету органу та сприяє обізнаності громадян, підкреслив промовець.
Микола Оніщук також відзначив значущу роль Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів у системі правосуддя. Наголосив на важливості суддівської освіти, підкресливши важливу роль Національної школи суддів України (НШСУ) у здійсненні підготовки суддів до виконання їхніх функцій та підвищенні їхньої компетенції.
Звернув увагу на те, що суддя має володіти не лише глибокими фаховими знаннями, а й високими етичними якостями. І в цьому ключову роль відіграє освітній процес, що проходить у НШСУ. Нагадав, шо НШСУ здійснює початкову підготовку суддів, яка зорієнтована на отримання суддею практичних навичок і вмінь для здійснення правосуддя та забезпечує періодичне навчання суддів для підвищення рівня їхньої кваліфікації.
▪️Суддя Конституційного Суду України, член Консультативної ради європейських суддів Віктор Городовенко висловив спільну позицію суддів КСУ, присутніх на заході, що Національна школа суддів України – потужний національний заклад суддівської освіти, який належно виконує поставлені перед ним завдання, відповідаючи очікуванням судової влади, законодавця і громадянського суспільства. Національна школа суддів України сприяє підготовці високопрофесійних, доброчесних і освідчених суддів.
Підкреслив, що НШСУ, будучи членом Міжнародної організації суддівської освіти та спостерігачем в Європейській мережі суддівської освіти, виконує рекомендації висновків Консультативної ради європейських суддів (КРЄС). Нагадав, що Висновок 4 (2003) КРЄС присвячений саме питанню щодо належної початкової підготовки та підвищення кваліфікації суддів на національному та європейському рівнях. Із-поміж іншого навів вислів про суддівську освіту з книги Р. Янсена «Як підготувати висококваліфікованих суддів у 2003 році»: судді «приречені на постійне навчання та підготовку, тільки так спільними заходами можна здобути високоякісний професійний суддівський корпус…».
Відзначив успішну реалізацію спільного проєкту Конституційного Суду України і Національної школи суддів, що має на меті просвітницьку місію, і висловив переконання, що Національна школа суддів України і надалі докладатиме максимум зусиль для забезпечення професійного розвитку суддів.
▪️Під час лекції суддя Конституційного Суду України Галина Юровська представила презентацію, у якій розповіла про етапи становлення суддівської освіти в Україні, завдання, які покладені на Національну школу суддів України відповідно до Закону України „Про судоустрій і статус суддів“, регламент, який деталізує роботу школи, програми навчання, стандарти суддівської освіти, міжнародне співробітництво, ключові виклики в контексті європейської інтеграції. Наголосила на важливій ролі НШСУ, яка дає теоретичні знання і практичні навички для здійснення правосуддя.
Нагадаємо, що Проєкт онлайн-зустрічей (лекцій) був започаткований у квітні 2022 року за співпраці Конституційного Суду України з Національною школою суддів України.
⏯️ https://cutt.ly/jeBlLwao
Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України, представники Національної школи суддів, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя, Ради суддів України, адвокати, судді різних судових інстанцій, аспіранти, студентська молодь.
▪️Лекція розпочалася зі вступного слова ректора Національної школи суддів України Миколи Оніщука, який наголосив, що судді Конституційного Суду України системно проводять просвітницькі лекції і через безпосереднє спілкування з широкою правничою аудиторією доносять потрібну інформацію про роботу органу конституційної юрисдикції, ухвалені ним рішення та сформульовані в них юридичні позиції. Така ініціатива працює на зміцнення авторитету органу та сприяє обізнаності громадян, підкреслив промовець.
Микола Оніщук також відзначив значущу роль Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів у системі правосуддя. Наголосив на важливості суддівської освіти, підкресливши важливу роль Національної школи суддів України (НШСУ) у здійсненні підготовки суддів до виконання їхніх функцій та підвищенні їхньої компетенції.
Звернув увагу на те, що суддя має володіти не лише глибокими фаховими знаннями, а й високими етичними якостями. І в цьому ключову роль відіграє освітній процес, що проходить у НШСУ. Нагадав, шо НШСУ здійснює початкову підготовку суддів, яка зорієнтована на отримання суддею практичних навичок і вмінь для здійснення правосуддя та забезпечує періодичне навчання суддів для підвищення рівня їхньої кваліфікації.
▪️Суддя Конституційного Суду України, член Консультативної ради європейських суддів Віктор Городовенко висловив спільну позицію суддів КСУ, присутніх на заході, що Національна школа суддів України – потужний національний заклад суддівської освіти, який належно виконує поставлені перед ним завдання, відповідаючи очікуванням судової влади, законодавця і громадянського суспільства. Національна школа суддів України сприяє підготовці високопрофесійних, доброчесних і освідчених суддів.
Підкреслив, що НШСУ, будучи членом Міжнародної організації суддівської освіти та спостерігачем в Європейській мережі суддівської освіти, виконує рекомендації висновків Консультативної ради європейських суддів (КРЄС). Нагадав, що Висновок 4 (2003) КРЄС присвячений саме питанню щодо належної початкової підготовки та підвищення кваліфікації суддів на національному та європейському рівнях. Із-поміж іншого навів вислів про суддівську освіту з книги Р. Янсена «Як підготувати висококваліфікованих суддів у 2003 році»: судді «приречені на постійне навчання та підготовку, тільки так спільними заходами можна здобути високоякісний професійний суддівський корпус…».
Відзначив успішну реалізацію спільного проєкту Конституційного Суду України і Національної школи суддів, що має на меті просвітницьку місію, і висловив переконання, що Національна школа суддів України і надалі докладатиме максимум зусиль для забезпечення професійного розвитку суддів.
▪️Під час лекції суддя Конституційного Суду України Галина Юровська представила презентацію, у якій розповіла про етапи становлення суддівської освіти в Україні, завдання, які покладені на Національну школу суддів України відповідно до Закону України „Про судоустрій і статус суддів“, регламент, який деталізує роботу школи, програми навчання, стандарти суддівської освіти, міжнародне співробітництво, ключові виклики в контексті європейської інтеграції. Наголосила на важливій ролі НШСУ, яка дає теоретичні знання і практичні навички для здійснення правосуддя.
Нагадаємо, що Проєкт онлайн-зустрічей (лекцій) був започаткований у квітні 2022 року за співпраці Конституційного Суду України з Національною школою суддів України.
⏯️ https://cutt.ly/jeBlLwao
YouTube
Інституційна роль Національної школи суддів України в забезпеченні незалежності судової влади
Тематична онлайн-лекція „Інституційна роль Національної школи суддів України в забезпеченні незалежності судової влади“
Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України, представники Національної школи суддів, Вищої кваліфікаційної комісії суддів…
Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України, представники Національної школи суддів, Вищої кваліфікаційної комісії суддів…
Судді #КСУ та міжнародні експерти обговорили роль amicus curiae як інструменту взаємодії Суду з громадськістю і науковою спільною
🔹🔸 14 грудня відбувся семінар, присвячений ролі та використанню amicus curiae у конституційному провадженні. Захід, організований Конституційним Судом України у співпраці з Проєктом „Підтримка національних стейкхолдерів через покращення доступу до конституційної юстиції“ Програми підтримки ОБСЄ для України, відбувся у змішаному форматі. У ньому взяли участь судді Конституційного Суду України, провідні правники, міжнародні експерти, представники Секретаріату Суду, помічники та наукові консультанти суддів Суду.
Під час заходу учасники обговорили, як висновки незалежних експертів можуть сприяти підвищенню якості правосуддя, посилити ефективність судових рішень та розширити взаємодію між судом, громадськістю й правничою спільнотою.
🔹Семінар відкрив суддя Конституційного Суду України Олександр Петришин, який акцентував на значенні amicus curiae як інструменту, що сприяє ухваленню якісних та аргументованих судових рішень. Віктор Бесчастний, керівник Секретаріату Суду, зазначив, що співпраця з Програмою підтримки ОБСЄ для України відіграє важливу роль у впровадженні сучасних стандартів судової практики. Він підкреслив, що такі заходи є ефективною платформою для обміну досвідом та формування незалежних і обґрунтованих підходів у роботі суду. Олександр Водянніков, старший проєктний співробітник Програми підтримки ОБСЄ для України, відзначив ключову роль міжнародного досвіду для адаптації кращих практик в Україні.
🔸 Під час першої сесії учасники, серед яких судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Алла Олійник, Олександр Петришин, а також спеціальний радник КСУ, Голова Конституційного Суду Грузії (2006–2016 рр.) Георгій Папуашвілі, обговорили міжнародний досвід використання amicus curiae у практиці Європейського суду з прав людини, Суду справедливості ЄС та конституційних судів інших держав.
Основна увага була приділена ролі та механізмам застосування amicus curiae у конституційних провадженнях Конституційного Суду України. Учасники наголосили на важливості залучення громадськості та правничої спільноти до процесу формування юридичних позицій КСУ.
🔸 Друга сесія була присвячена аргументації висновків amicus curiae та відображенню їх у рішеннях Конституційного Суду України. Судді КСУ Оксана Грищук, Василь Лемак, Олег Первомайський та спеціальний радник Конституційного Суду України, суддя Конституційного Трибуналу Польщі у відставці Мірослав Гранатнаголосили на необхідності чіткої, обґрунтованої та зрозумілої аргументації у висновках для ефективного використання їх при ухваленні рішень.
🔸 Учасники сесії „Інституціоналізація діалогу з правничою спільнотою: роль Науково-консультативної ради при Конституційному Суді України“ наголосили на важливості двостороннього діалогу між юридичною спільнотою та Конституційним Судом, а також підкреслили, що юридичні висновки є важливим інструментом для формування обґрунтованих рішень. Обговорили критерії формування складу НКР, механізми залучення експертів до підготовки висновків у справах, які розглядає Суд. Учасниками цієї дискусії були: суддя КСУ Сергій Різник, суддя Суду, голова комісії з питань наукового забезпечення Оксана Грищук та голова НКР КСУ Юрій Барабаш.
Модерували захід старший проєктний співробітник Програми підтримки ОБСЄ для України Олександр Водянніков, професор Ужгородського національного університету Михайло Савчин, завідувачка кафедри конституційного права ЛНУ імені Івана Франка Олена Бориславська.
Наостанок учасники зазначили, що семінар став ефективною платформою для обміну досвідом, налагодження діалогу між суддями, правничою спільнотою та міжнародними експертами. Вони наголосили на важливості подальшого розвитку механізмів використання amicus curiae як інструменту, що підвищує якість і обґрунтованість судових рішень.
🔹🔸 14 грудня відбувся семінар, присвячений ролі та використанню amicus curiae у конституційному провадженні. Захід, організований Конституційним Судом України у співпраці з Проєктом „Підтримка національних стейкхолдерів через покращення доступу до конституційної юстиції“ Програми підтримки ОБСЄ для України, відбувся у змішаному форматі. У ньому взяли участь судді Конституційного Суду України, провідні правники, міжнародні експерти, представники Секретаріату Суду, помічники та наукові консультанти суддів Суду.
Під час заходу учасники обговорили, як висновки незалежних експертів можуть сприяти підвищенню якості правосуддя, посилити ефективність судових рішень та розширити взаємодію між судом, громадськістю й правничою спільнотою.
🔹Семінар відкрив суддя Конституційного Суду України Олександр Петришин, який акцентував на значенні amicus curiae як інструменту, що сприяє ухваленню якісних та аргументованих судових рішень. Віктор Бесчастний, керівник Секретаріату Суду, зазначив, що співпраця з Програмою підтримки ОБСЄ для України відіграє важливу роль у впровадженні сучасних стандартів судової практики. Він підкреслив, що такі заходи є ефективною платформою для обміну досвідом та формування незалежних і обґрунтованих підходів у роботі суду. Олександр Водянніков, старший проєктний співробітник Програми підтримки ОБСЄ для України, відзначив ключову роль міжнародного досвіду для адаптації кращих практик в Україні.
🔸 Під час першої сесії учасники, серед яких судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Алла Олійник, Олександр Петришин, а також спеціальний радник КСУ, Голова Конституційного Суду Грузії (2006–2016 рр.) Георгій Папуашвілі, обговорили міжнародний досвід використання amicus curiae у практиці Європейського суду з прав людини, Суду справедливості ЄС та конституційних судів інших держав.
Основна увага була приділена ролі та механізмам застосування amicus curiae у конституційних провадженнях Конституційного Суду України. Учасники наголосили на важливості залучення громадськості та правничої спільноти до процесу формування юридичних позицій КСУ.
🔸 Друга сесія була присвячена аргументації висновків amicus curiae та відображенню їх у рішеннях Конституційного Суду України. Судді КСУ Оксана Грищук, Василь Лемак, Олег Первомайський та спеціальний радник Конституційного Суду України, суддя Конституційного Трибуналу Польщі у відставці Мірослав Гранатнаголосили на необхідності чіткої, обґрунтованої та зрозумілої аргументації у висновках для ефективного використання їх при ухваленні рішень.
🔸 Учасники сесії „Інституціоналізація діалогу з правничою спільнотою: роль Науково-консультативної ради при Конституційному Суді України“ наголосили на важливості двостороннього діалогу між юридичною спільнотою та Конституційним Судом, а також підкреслили, що юридичні висновки є важливим інструментом для формування обґрунтованих рішень. Обговорили критерії формування складу НКР, механізми залучення експертів до підготовки висновків у справах, які розглядає Суд. Учасниками цієї дискусії були: суддя КСУ Сергій Різник, суддя Суду, голова комісії з питань наукового забезпечення Оксана Грищук та голова НКР КСУ Юрій Барабаш.
Модерували захід старший проєктний співробітник Програми підтримки ОБСЄ для України Олександр Водянніков, професор Ужгородського національного університету Михайло Савчин, завідувачка кафедри конституційного права ЛНУ імені Івана Франка Олена Бориславська.
Наостанок учасники зазначили, що семінар став ефективною платформою для обміну досвідом, налагодження діалогу між суддями, правничою спільнотою та міжнародними експертами. Вони наголосили на важливості подальшого розвитку механізмів використання amicus curiae як інструменту, що підвищує якість і обґрунтованість судових рішень.
Суддя КСУ Галина Юровська взяла участь у круглому столі „Сприяння утвердженню доброчесності та професійної етики суддів: досягнення, виклики та подальші кроки“
📚 Суддя Конституційного Суду України Галина Юровська взяла участь у круглому столі „Сприяння утвердженню доброчесності та професійної етики суддів: досягнення, виклики та подальші кроки“, який відбувся 13–14 грудня 2024 року. На заході, що його проведено за участі представників судової влади, громадянського суспільства, науковців і міжнародних експертів, було обговорено ключові питання, зокрема суддівської доброчесності та професійної етики. Цей захід відбувся завдяки Програмі USAID «Справедливість для всіх», Вищій раді правосуддя та Раді суддів України.
💬 Суддя Галина Юровська під час свого виступу наголосила на важливості дотримання вимоги суддівської етики. Підкреслила, що етична поведінка суддів має забезпечувати об’єктивність і неупередженість їх діяльності та сприяти підвищенню авторитету правосуддя.
Окремо Галина Юровська звернула увагу на питання оцінки доброчесності під час проходження конкурсних процедур. Вона зазначила, що така оцінка повинна бути об’єктивною та базуватися на чітких критеріях, які гарантують добір фахівців із бездоганною репутацією та високим рівнем професійності.
Також було акцентовано увагу на потребі збалансованого підходу до прозорості конкурсних процедур. Суддя наголосила, що прозорість є важливим інструментом довіри до процесу відбору, однак вона має застосовуватись домірно, щоб уникнути порушення права кандидатів на захист персональних даних.
Суддя Конституційного Суду України також звернула увагу на важливість процедури відбору суддів КСУ, яка відіграє ключову роль у забезпеченні ефективної роботи Суду. Галина Юровська також наголосила на значенні роботи Дорадчої групи експертів, яка здійснює відбір кандидатів на посади суддів КСУ. Водночас вона зазначила, що після припинення повноважень трьох суддів КСУ у січні 2025 року існує ризик призупинення роботи Конституційного Суду України через відсутність кворуму, що може статися у разі, якщо не буде своєчасно призначено нових суддів.
Галина Юровська підкреслила, що своєчасне обрання і призначення суддів Суду є важливим для підтримання його незалежності та ефективності.
Упродовж дводенного заходу учасники обговорили сучасні тенденції у забезпеченні суддівської доброчесності, разом із вирішенням етичних дилем, що постають перед суддями, працівниками апаратів судів та членами органів суддівського врядування під час відбору кандидатів. Значну увагу було приділено аналізу нормативно-правових прогалин, які ускладнюють забезпечення етичності у судовій системі. Представники міжнародних організацій, зокрема Організації економічного співробітництва та розвитку і USAID, поділилися досвідом упровадження найкращих практик у різних країнах світу, що може бути корисним для адаптації в Україні.
Окрім цього, під час круглого столу були презентовані успішні програми з навчання суддів і правників, спрямовані на підвищення рівня обізнаності щодо стандартів професійної етики.
У заході також взяли участь завідувач сектору з питань запобігання і виявлення корупції Секретаріату Суду Людмила Какауліна та науковий консультант судді КСУ Віра Назарова.
📚 Суддя Конституційного Суду України Галина Юровська взяла участь у круглому столі „Сприяння утвердженню доброчесності та професійної етики суддів: досягнення, виклики та подальші кроки“, який відбувся 13–14 грудня 2024 року. На заході, що його проведено за участі представників судової влади, громадянського суспільства, науковців і міжнародних експертів, було обговорено ключові питання, зокрема суддівської доброчесності та професійної етики. Цей захід відбувся завдяки Програмі USAID «Справедливість для всіх», Вищій раді правосуддя та Раді суддів України.
💬 Суддя Галина Юровська під час свого виступу наголосила на важливості дотримання вимоги суддівської етики. Підкреслила, що етична поведінка суддів має забезпечувати об’єктивність і неупередженість їх діяльності та сприяти підвищенню авторитету правосуддя.
Окремо Галина Юровська звернула увагу на питання оцінки доброчесності під час проходження конкурсних процедур. Вона зазначила, що така оцінка повинна бути об’єктивною та базуватися на чітких критеріях, які гарантують добір фахівців із бездоганною репутацією та високим рівнем професійності.
Також було акцентовано увагу на потребі збалансованого підходу до прозорості конкурсних процедур. Суддя наголосила, що прозорість є важливим інструментом довіри до процесу відбору, однак вона має застосовуватись домірно, щоб уникнути порушення права кандидатів на захист персональних даних.
Суддя Конституційного Суду України також звернула увагу на важливість процедури відбору суддів КСУ, яка відіграє ключову роль у забезпеченні ефективної роботи Суду. Галина Юровська також наголосила на значенні роботи Дорадчої групи експертів, яка здійснює відбір кандидатів на посади суддів КСУ. Водночас вона зазначила, що після припинення повноважень трьох суддів КСУ у січні 2025 року існує ризик призупинення роботи Конституційного Суду України через відсутність кворуму, що може статися у разі, якщо не буде своєчасно призначено нових суддів.
Галина Юровська підкреслила, що своєчасне обрання і призначення суддів Суду є важливим для підтримання його незалежності та ефективності.
Упродовж дводенного заходу учасники обговорили сучасні тенденції у забезпеченні суддівської доброчесності, разом із вирішенням етичних дилем, що постають перед суддями, працівниками апаратів судів та членами органів суддівського врядування під час відбору кандидатів. Значну увагу було приділено аналізу нормативно-правових прогалин, які ускладнюють забезпечення етичності у судовій системі. Представники міжнародних організацій, зокрема Організації економічного співробітництва та розвитку і USAID, поділилися досвідом упровадження найкращих практик у різних країнах світу, що може бути корисним для адаптації в Україні.
Окрім цього, під час круглого столу були презентовані успішні програми з навчання суддів і правників, спрямовані на підвищення рівня обізнаності щодо стандартів професійної етики.
У заході також взяли участь завідувач сектору з питань запобігання і виявлення корупції Секретаріату Суду Людмила Какауліна та науковий консультант судді КСУ Віра Назарова.
⚖️ Суд розглядав справи за конституційними поданнями Верховного Суду
У вівторок, 17 грудня 2024 року, Велика палата Суду на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
➖ Верховного Суду щодо конституційності абзацу тринадцятого пункту 23-1 розділу ІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про Вищу раду правосуддя“ від 21 грудня 2016 року № 1798–VIII, абзаців першого, шостого, одинадцятого пункту 4 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя“ від 14 липня 2021 року № 1635–ІХ;
➖ Верховного Суду щодо конституційності пункту 11 частини першої статті 34, пункту 10-1 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадження“ від 2 червня 2016 року № 1404–VIII, пунктів 5-1, 5-2 розділу ІІІ „Перехідні та прикінцеві положення“ Закону України „Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування“ від 23 лютого 2012 року № 4442–VI.
🔗 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
У вівторок, 17 грудня 2024 року, Велика палата Суду на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
➖ Верховного Суду щодо конституційності абзацу тринадцятого пункту 23-1 розділу ІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про Вищу раду правосуддя“ від 21 грудня 2016 року № 1798–VIII, абзаців першого, шостого, одинадцятого пункту 4 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя“ від 14 липня 2021 року № 1635–ІХ;
➖ Верховного Суду щодо конституційності пункту 11 частини першої статті 34, пункту 10-1 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадження“ від 2 червня 2016 року № 1404–VIII, пунктів 5-1, 5-2 розділу ІІІ „Перехідні та прикінцеві положення“ Закону України „Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування“ від 23 лютого 2012 року № 4442–VI.
🔗 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.