День Збройних Сил України: 💙💛 дякуємо нашим Героям за незламність і відвагу!
У День Збройних Сил України судді Конституційного Суду України, працівники Суду та військовослужбовці Управління державної охорони України зібралися на урочистій церемонії підняття Державного Прапора, 🇺🇦 аби вшанувати мужність і героїзм наших захисників і захисниць та висловити їм вдячність.
Сьогодні, у складних умовах війни, розв’язаної росією, Збройні Сили України невпинно боронять наші свободу, мир 🕊️ та життя.
Щоденна відвага, мужність і самопожертва кожного, хто служить у лавах ЗСУ, дають нам можливість жити, працювати й вірити в переможне майбутнє України.
Кожен світанок і мирний день у наших містах і селах – це заслуга українських воїнів. Наші захисники та захисниці уособлюють силу духу, відданість і людяність. Ми дякуємо всім, хто боронить Україну на передовій, рятує життя поранених та забезпечує надійний тил.
Бажаємо військовослужбовцям і ветеранам міцного здоров’я, сили духу та витримки. Нехай Господь оберігає кожного з вас!
Слава Збройним Силам України!
Вічна пам’ять і шана тим, хто поклав своє життя за нашу державу.
Слава Україні! Героям Слава! 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
У День Збройних Сил України судді Конституційного Суду України, працівники Суду та військовослужбовці Управління державної охорони України зібралися на урочистій церемонії підняття Державного Прапора, 🇺🇦 аби вшанувати мужність і героїзм наших захисників і захисниць та висловити їм вдячність.
Сьогодні, у складних умовах війни, розв’язаної росією, Збройні Сили України невпинно боронять наші свободу, мир 🕊️ та життя.
Щоденна відвага, мужність і самопожертва кожного, хто служить у лавах ЗСУ, дають нам можливість жити, працювати й вірити в переможне майбутнє України.
Кожен світанок і мирний день у наших містах і селах – це заслуга українських воїнів. Наші захисники та захисниці уособлюють силу духу, відданість і людяність. Ми дякуємо всім, хто боронить Україну на передовій, рятує життя поранених та забезпечує надійний тил.
Бажаємо військовослужбовцям і ветеранам міцного здоров’я, сили духу та витримки. Нехай Господь оберігає кожного з вас!
Слава Збройним Силам України!
Вічна пам’ять і шана тим, хто поклав своє життя за нашу державу.
Слава Україні! Героям Слава! 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
⚖️ Суд розглядає справу про конституційність законодавчих положень щодо зупинення виконавчого провадження при включенні майнового комплексу боржника до об’єктів приватизації
🖇️ Велика палата Суду 10 грудня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності пункту 12 частини першої статті 34 Закону України ,,Про виконавче провадження“.
📑 Під час пленарного засідання Суд заслухав інформацію судді-доповідача у справі Оксани Грищук щодо змісту конституційного подання та підстав для відкриття конституційного провадження у справі.
За її словами, Верховний Суд звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України пункт 12 частини першої статті 34 Закону України „Про виконавче провадження“ від 2 червня 2016 року № 1404-VIII зі змінами (далі – Закон).
Згідно з оспорюваними положеннями Закону 📑виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі „включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об’єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації“.
Суддя-доповідач зазначила, що автор клопотання стверджує, що оспорюваний припис Закону суперечить статті 8, частині другій статті 19, частинам першій, другій статті 55, пункту 9 частини другої статті 129, частинам першій, другій статті 129-1 Конституції України, оскільки обмежує право на справедливий суд.
Зі змісту конституційного подання та долучених до нього матеріалів убачається, що підставою для звернення Верховного Суду з конституційним поданням до Конституційного Суду України стала постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, якою залишено в силі ухвалу суду першої інстанції, згідно з якою визнано неправомірною та скасовано постанову заступника начальника державної виконавчої служби про зупинення вчинення виконавчих дій за виконавчими провадженнями та зобов’язано поновити порушені права стягувача шляхом поновлення виконавчих проваджень.
Суддя-доповідач також поінформувала, що для забезпечення повного та всебічного розгляду справи було надіслано запити з проханням висловити позицію щодо питань, порушених у конституційному поданні Верховного Суду, до органів державної влади, наукових установ.
📖 Суд дослідив матеріали цієї справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення у цій справі.
На пленарному засіданні Великої палати були присутні представник суб’єкта права на конституційне подання, перший заступник керівника Апарату Верховного Суду Расім Бабанли, постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін, представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський.
Переглянути відкриту частину пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці Архів відеотрансляцій засідань.
🖇️ Велика палата Суду 10 грудня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності пункту 12 частини першої статті 34 Закону України ,,Про виконавче провадження“.
📑 Під час пленарного засідання Суд заслухав інформацію судді-доповідача у справі Оксани Грищук щодо змісту конституційного подання та підстав для відкриття конституційного провадження у справі.
За її словами, Верховний Суд звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України пункт 12 частини першої статті 34 Закону України „Про виконавче провадження“ від 2 червня 2016 року № 1404-VIII зі змінами (далі – Закон).
Згідно з оспорюваними положеннями Закону 📑виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі „включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об’єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації“.
Суддя-доповідач зазначила, що автор клопотання стверджує, що оспорюваний припис Закону суперечить статті 8, частині другій статті 19, частинам першій, другій статті 55, пункту 9 частини другої статті 129, частинам першій, другій статті 129-1 Конституції України, оскільки обмежує право на справедливий суд.
Зі змісту конституційного подання та долучених до нього матеріалів убачається, що підставою для звернення Верховного Суду з конституційним поданням до Конституційного Суду України стала постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, якою залишено в силі ухвалу суду першої інстанції, згідно з якою визнано неправомірною та скасовано постанову заступника начальника державної виконавчої служби про зупинення вчинення виконавчих дій за виконавчими провадженнями та зобов’язано поновити порушені права стягувача шляхом поновлення виконавчих проваджень.
Суддя-доповідач також поінформувала, що для забезпечення повного та всебічного розгляду справи було надіслано запити з проханням висловити позицію щодо питань, порушених у конституційному поданні Верховного Суду, до органів державної влади, наукових установ.
📖 Суд дослідив матеріали цієї справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення у цій справі.
На пленарному засіданні Великої палати були присутні представник суб’єкта права на конституційне подання, перший заступник керівника Апарату Верховного Суду Расім Бабанли, постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін, представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський.
Переглянути відкриту частину пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці Архів відеотрансляцій засідань.
⚖️ Суд розглядав справи за конституційними поданнями Верховного Суду та Омбудсмана
📚 10 грудня 2024 року
У вівторок, 10 грудня 2024 року, Велика палата на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності пункту 12 частини першої статті 34 Закону України ,,Про виконавче провадження“. 🖇️ Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині і перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
📑 Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності статті 90, підпункту 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889–VIIІ, частини сьомої статті 21 Закону України „Про службу в органах місцевого самоврядування“. 🖇️Розгляд цієї справи Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📚 10 грудня 2024 року
У вівторок, 10 грудня 2024 року, Велика палата на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності пункту 12 частини першої статті 34 Закону України ,,Про виконавче провадження“. 🖇️ Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині і перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
📑 Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності статті 90, підпункту 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889–VIIІ, частини сьомої статті 21 Закону України „Про службу в органах місцевого самоврядування“. 🖇️Розгляд цієї справи Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
⚖️ Суд перевірить на конституційність окремі положення Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України „Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини“
📑 Перший сенат 11 грудня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження розглядав справу за конституційною скаргоюМатвійчук Олександри В’ячеславівни.
🖇️ Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Ольга Совгиря повідомила, що заявниця звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України статтю 188-40 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – Кодекс) та статтю 22 Закону України „Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини“ від 23 грудня 1997 року № 776/97–ВР зі змінами (далі – Закон).
Згідно зі статтею 188-40 Кодексу 📖 „невиконання законних вимог Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або представників Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян“.
Стаття 22 Закону встановлює обов’язок органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових і службових осіб, до яких звернувся Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (далі – Уповноважений), співпрацювати з ним та надавати йому потрібну допомогу.
🗞️ Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається таке.
Матвійчук О.В. є головою Громадської організації „Центр громадянських свобод“ (далі – Громадська організація). У жовтні 2023 року Секретаріат Уповноваженого, здійснюючи провадження щодо ймовірного порушення головою Громадської організації вимог Закону України „Про звернення громадян“, звернувся до Громадської організації з проханням, зокрема, поінформувати про результати розгляду заяв громадянина, поданих у січні та вересні 2022 року. У зв’язку з тим, що цей лист Секретаріату Уповноваженого залишили без реагування, представник Уповноваженого у листопаді 2023 року звернувся до Громадської організації з попередженням, що відмова від співпраці з Уповноваженим матиме наслідком відповідальність згідно з чинним законодавством.
Секретаріат Уповноваженого у січні 2024 року склав протокол про адміністративне правопорушення на Матвійчук О.В. за „невиконання законних вимог представника Уповноваженого“ та скерував матеріали справи на розгляд до суду.
Суд першої інстанції прийняв постанову, якою визнав Матвійчук О.В. винною у вчиненні правопорушення, визначеного статтею 188-40 Кодексу, і застосував адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 гривень. Не погоджуючись із цим, вона звернулася до апеляційного суду зі скаргою про скасування зазначеної постанови та закриття провадження у справі. Суд залишив апеляційну скаргу Матвійчук О.В. без задоволення, а постанову суду першої інстанції – без зміни, посилаючись, зокрема, на статтю 22 Закону.
Заявниця вважає, що „повноваження Уповноваженого щодо здійснення парламентського контролю за дотриманням конституційного права на звернення громадян обмежені вимогами ст. 40 Конституції України і поширюється виключно на суб’єктів владних повноважень“.
На її думку, застосування оспорюваних положень Кодексу та Закону є втручанням у свободу об’єднань, призводить до порушення принципів законності, юридичної визначеності та заборони свавілля, гарантованого права на індивідуалізацію відповідальності та реалізацію вимог щодо своєчасного, всебічного, повного й об’єктивного з’ясування обставин справи, що суттєво обмежило право на справедливий суд.
📜 Суддя-доповідач поінформувала, що для забезпечення повного і всебічного розгляду справи було надіслано листи-запити до органів державної влади, наукових установ та закладів вищої освіти із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційній скарзі.
📑 Перший сенат 11 грудня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження розглядав справу за конституційною скаргоюМатвійчук Олександри В’ячеславівни.
🖇️ Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Ольга Совгиря повідомила, що заявниця звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України статтю 188-40 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – Кодекс) та статтю 22 Закону України „Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини“ від 23 грудня 1997 року № 776/97–ВР зі змінами (далі – Закон).
Згідно зі статтею 188-40 Кодексу 📖 „невиконання законних вимог Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або представників Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян“.
Стаття 22 Закону встановлює обов’язок органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових і службових осіб, до яких звернувся Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (далі – Уповноважений), співпрацювати з ним та надавати йому потрібну допомогу.
🗞️ Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається таке.
Матвійчук О.В. є головою Громадської організації „Центр громадянських свобод“ (далі – Громадська організація). У жовтні 2023 року Секретаріат Уповноваженого, здійснюючи провадження щодо ймовірного порушення головою Громадської організації вимог Закону України „Про звернення громадян“, звернувся до Громадської організації з проханням, зокрема, поінформувати про результати розгляду заяв громадянина, поданих у січні та вересні 2022 року. У зв’язку з тим, що цей лист Секретаріату Уповноваженого залишили без реагування, представник Уповноваженого у листопаді 2023 року звернувся до Громадської організації з попередженням, що відмова від співпраці з Уповноваженим матиме наслідком відповідальність згідно з чинним законодавством.
Секретаріат Уповноваженого у січні 2024 року склав протокол про адміністративне правопорушення на Матвійчук О.В. за „невиконання законних вимог представника Уповноваженого“ та скерував матеріали справи на розгляд до суду.
Суд першої інстанції прийняв постанову, якою визнав Матвійчук О.В. винною у вчиненні правопорушення, визначеного статтею 188-40 Кодексу, і застосував адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 гривень. Не погоджуючись із цим, вона звернулася до апеляційного суду зі скаргою про скасування зазначеної постанови та закриття провадження у справі. Суд залишив апеляційну скаргу Матвійчук О.В. без задоволення, а постанову суду першої інстанції – без зміни, посилаючись, зокрема, на статтю 22 Закону.
Заявниця вважає, що „повноваження Уповноваженого щодо здійснення парламентського контролю за дотриманням конституційного права на звернення громадян обмежені вимогами ст. 40 Конституції України і поширюється виключно на суб’єктів владних повноважень“.
На її думку, застосування оспорюваних положень Кодексу та Закону є втручанням у свободу об’єднань, призводить до порушення принципів законності, юридичної визначеності та заборони свавілля, гарантованого права на індивідуалізацію відповідальності та реалізацію вимог щодо своєчасного, всебічного, повного й об’єктивного з’ясування обставин справи, що суттєво обмежило право на справедливий суд.
📜 Суддя-доповідач поінформувала, що для забезпечення повного і всебічного розгляду справи було надіслано листи-запити до органів державної влади, наукових установ та закладів вищої освіти із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційній скарзі.
Суддя зазначила, що зміст викладених позицій вона повідомить суддям на закритій частині пленарного засідання.
Під час пленарного засідання Суд заслухав пояснення представників суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокатів Михайла Тарахкало, Юлії Коваленко, постійного представника Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максима Дирдіна, представника Президента України у Конституційному Суді України Сергія Дембовського.
Свою позицію також виклали залучені учасники конституційного провадження – Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець, представник Уповноваженого в системі судоустрою з права на справедливе правосуддя та представництва в Конституційному Суді України Андрій Овсієнко, в.о. Міністра юстиції України, перший заступник Міністра юстиції України Микола Кучерявенко.
Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині та перейшов до закритої частини пленарного засідання для подальшого обговорення питань, пов’язаних із конституційним провадженням у цій справі, та ухвалення рішення.
Відеозапис пленарного засідання можна переглянути на офіційному вебсайті Конституційного Суду України в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
Під час пленарного засідання Суд заслухав пояснення представників суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокатів Михайла Тарахкало, Юлії Коваленко, постійного представника Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максима Дирдіна, представника Президента України у Конституційному Суді України Сергія Дембовського.
Свою позицію також виклали залучені учасники конституційного провадження – Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець, представник Уповноваженого в системі судоустрою з права на справедливе правосуддя та представництва в Конституційному Суді України Андрій Овсієнко, в.о. Міністра юстиції України, перший заступник Міністра юстиції України Микола Кучерявенко.
Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині та перейшов до закритої частини пленарного засідання для подальшого обговорення питань, пов’язаних із конституційним провадженням у цій справі, та ухвалення рішення.
Відеозапис пленарного засідання можна переглянути на офіційному вебсайті Конституційного Суду України в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
⚖️ Суд розглядав справи за конституційними скаргами
📝 У середу, 11 грудня 2024 року, Перший сенат Суду на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження розглядав справу за конституційною скаргою Матвійчук Олександри В’ячеславівни щодо конституційності статті 188-40 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статті 22 Закону України „Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини“.
🔗 Суд дослідив матеріали справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
Перший сенат на засіданні ухвалив Ухвалу про зміну 📑форми розгляду справи з усного провадження на 👉 письмове за конституційною скаргою Багінської Ірини Володимирівни щодо конституційності пункту 3 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII.
Також Перший сенат на пленарному засіданні об’єднав в одне конституційне провадження справи 👉за конституційними скаргами Багінської Ірини Володимирівни, Тимченко Валентини Володимирівни та Гриб Любові Василівни щодо конституційності пункту 3 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII.
⏸ Другий сенат Суду на закритій частині пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖ Бурми Кирила Андрійовича щодо конституційності приписів статті 51 Цивільного кодексу України;
➖ Панченка Богдана Миколайовича щодо конституційності пункту 9 частини першої статті 51, підпункту 1 пункту 5-1 розділу ХІІІ „Перехідні положення“ Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ;
➖ Товариства з обмеженою відповідальністю „Геомакс-Ресурс“ щодо конституційності окремого припису абзацу другого підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в редакції Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи“ від 28 грудня 2014 року № 71–VIII.
📝 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️ Також Другий сенат ухвалив ухвалу про об’єднання в одне конституційне провадження справи 👉 за конституційними скаргами Литвинової Лілії Олександрівни, Ковальчук Людмили Артурівни щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII та справи 👉 за конституційними скаргами Сарнавського Ігоря Миколайовича, Фалендиш Світлани Миколаївни, Родака Віталія Вікторовича, Шваб Віри Олександрівни щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII.
Окрім цього, на засіданні Другий сенат тимчасово залучив до 22 січня 2025 року до складу неповноважних за складом Першої і Другої колегій суддів Другого сенату суддів з інших колегій цього ж сенату.
▪️ Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Другого сенату, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Богуслаєва В’ячеслава Олександровича щодо конституційності частини другої статті 1 Закону України „Про санкції“.
➖ Ковбеля Максима Миколайовича про конституційність статей 290, 291 Цивільного процесуального кодексу України, статті 122-1 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“.
🔗 Розгляд питання буде продовжено на наступних засіданнях колегій.
📍 https://cutt.ly/yeVuoqGj
📝 У середу, 11 грудня 2024 року, Перший сенат Суду на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження розглядав справу за конституційною скаргою Матвійчук Олександри В’ячеславівни щодо конституційності статті 188-40 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статті 22 Закону України „Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини“.
🔗 Суд дослідив матеріали справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
Перший сенат на засіданні ухвалив Ухвалу про зміну 📑форми розгляду справи з усного провадження на 👉 письмове за конституційною скаргою Багінської Ірини Володимирівни щодо конституційності пункту 3 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII.
Також Перший сенат на пленарному засіданні об’єднав в одне конституційне провадження справи 👉за конституційними скаргами Багінської Ірини Володимирівни, Тимченко Валентини Володимирівни та Гриб Любові Василівни щодо конституційності пункту 3 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII.
⏸ Другий сенат Суду на закритій частині пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖ Бурми Кирила Андрійовича щодо конституційності приписів статті 51 Цивільного кодексу України;
➖ Панченка Богдана Миколайовича щодо конституційності пункту 9 частини першої статті 51, підпункту 1 пункту 5-1 розділу ХІІІ „Перехідні положення“ Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ;
➖ Товариства з обмеженою відповідальністю „Геомакс-Ресурс“ щодо конституційності окремого припису абзацу другого підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в редакції Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи“ від 28 грудня 2014 року № 71–VIII.
📝 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️ Також Другий сенат ухвалив ухвалу про об’єднання в одне конституційне провадження справи 👉 за конституційними скаргами Литвинової Лілії Олександрівни, Ковальчук Людмили Артурівни щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII та справи 👉 за конституційними скаргами Сарнавського Ігоря Миколайовича, Фалендиш Світлани Миколаївни, Родака Віталія Вікторовича, Шваб Віри Олександрівни щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII.
Окрім цього, на засіданні Другий сенат тимчасово залучив до 22 січня 2025 року до складу неповноважних за складом Першої і Другої колегій суддів Другого сенату суддів з інших колегій цього ж сенату.
▪️ Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Другого сенату, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Богуслаєва В’ячеслава Олександровича щодо конституційності частини другої статті 1 Закону України „Про санкції“.
➖ Ковбеля Максима Миколайовича про конституційність статей 290, 291 Цивільного процесуального кодексу України, статті 122-1 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“.
🔗 Розгляд питання буде продовжено на наступних засіданнях колегій.
📍 https://cutt.ly/yeVuoqGj
📖 Відбулися засідання Великої палати Суду та колегій суддів: розглядали справи за конституційними поданнями і скаргами
🔹 У четвер, 12 грудня 2024 року, Велика палата Суду на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ:
▪️за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності окремого припису частини четвертої статті 29 Закону України „Про захист населення від інфекційних хворобˮ від 6 квітня 2000 року № 1645–ІІІ зі змінами;
▪️за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо конституційності положень пункту 6 частини першої статті 4, частини третьої статті 11 Закону України „Про добровільне об’єднання територіальних громад“;
▪️за конституційними поданнями 48 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення“, окремих положень Земельного кодексу України зі змінами, внесеними вказаним законом, та 53 народних депутатів Українищодо конституційності Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення“;
▪️за конституційними скаргами Мартиросяна Гагіка Міграновича, Копилової Надії Анатоліївни, Забари Альони Володимирівни, Трутнєва Сергія Валерійовича, Глазько Олесі Сергіївни, Бухтоярової Оксани Василівни щодо конституційності приписів частини першої статті 14-2, частини п’ятої статті 279-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
🖇️ Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🗞️ Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Другого сенату, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
За результатами розгляду Перша і Третя колегії суддів Другого сенату ухвалили 📝ухвали (неодностайно) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
– Богуслаєва В’ячеслава Олександровичащодо конституційності частини другої статті 1 Закону України „Про санкції“;
– Ковбеля Максима Миколайовича про конституційність статей 290, 291 Цивільного процесуального кодексу України, статті 122-1 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“.
🖇️ Отже, питання щодо відкриття конституційних проваджень у цих справах судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
🔹 У четвер, 12 грудня 2024 року, Велика палата Суду на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ:
▪️за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності окремого припису частини четвертої статті 29 Закону України „Про захист населення від інфекційних хворобˮ від 6 квітня 2000 року № 1645–ІІІ зі змінами;
▪️за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо конституційності положень пункту 6 частини першої статті 4, частини третьої статті 11 Закону України „Про добровільне об’єднання територіальних громад“;
▪️за конституційними поданнями 48 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення“, окремих положень Земельного кодексу України зі змінами, внесеними вказаним законом, та 53 народних депутатів Українищодо конституційності Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення“;
▪️за конституційними скаргами Мартиросяна Гагіка Міграновича, Копилової Надії Анатоліївни, Забари Альони Володимирівни, Трутнєва Сергія Валерійовича, Глазько Олесі Сергіївни, Бухтоярової Оксани Василівни щодо конституційності приписів частини першої статті 14-2, частини п’ятої статті 279-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
🖇️ Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🗞️ Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Другого сенату, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
За результатами розгляду Перша і Третя колегії суддів Другого сенату ухвалили 📝ухвали (неодностайно) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
– Богуслаєва В’ячеслава Олександровичащодо конституційності частини другої статті 1 Закону України „Про санкції“;
– Ковбеля Максима Миколайовича про конституційність статей 290, 291 Цивільного процесуального кодексу України, статті 122-1 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“.
🖇️ Отже, питання щодо відкриття конституційних проваджень у цих справах судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
📝Заборона звільнення в період тимчасової непрацездатності в контексті Рішення від 2 жовтня 2024 року № 9-р(І)/2024
Із такою темою виступила суддя Конституційного Суду України Галина Юровська.
Під час лекції доповідачка зосередила увагу на ключових аспектах рішення, яке Суд ухвалив за конституційними скаргами Тимошенкової Оксани Василівни, Тимошенкова Володимира Івановича. Заявники оспорювали абзац шостий пункту 19 розділу II „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113–ІХ (далі – Закон № 113), за яким: „перебування прокурора на лікарняному через тимчасову непрацездатність, у відпустці чи у відрядженні до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі не є перешкодою для його звільнення з посади прокурора відповідно до цього пункту“.
🔸Суддя детально розповіла про суть рішення, що було предметом конституційного контролю, до якого висновку дійшов Суд, а також зосередила увагу на юридичних позиціях, які були сформовані у цьому рішенні та викладені в попередніх рішеннях Суду.
Так, у рішенні Суд визнав неконституційним окреме положення абзацу шостого пункту 19 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону № 113, згідно з яким „перебування прокурора на лікарняному через тимчасову непрацездатність не є перешкодою для його звільнення з посади прокурора“.
У рішенні Суд указав, що на законодавчому рівні допущено неоднакове правове регулювання порядку звільнення прокурорів із посади в період їх тимчасової непрацездатності, що не відповідає вимозі юридичної визначеності як складовій принципу верховенства права.
💬 Суддя зазначила, що Суд закрив конституційне провадження в частині, за якою „перебування прокурора у відпустці чи у відрядженні до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі не є перешкодою для його звільнення з посади прокурора“, оскільки саме ця норма не була застосована в остаточних судових рішеннях у справах заявників.
З цього приводу окрему думку виклав суддя Конституційного Суду України Петро Філюк, у якій навів свої обґрунтування щодо неконституційності в цілому оспорюваного положення Закону № 113.
📎Переглянути лекцію можна за посиланням: https://cutt.ly/seVSFHT5
📑 Рішення Суду та Окрема думка судді https://cutt.ly/GeVSHDw6
📎Усі попередні лекції дивіться на сторінках Конституційного Суду: Ютубі та Телеграм-каналі.
Із такою темою виступила суддя Конституційного Суду України Галина Юровська.
Під час лекції доповідачка зосередила увагу на ключових аспектах рішення, яке Суд ухвалив за конституційними скаргами Тимошенкової Оксани Василівни, Тимошенкова Володимира Івановича. Заявники оспорювали абзац шостий пункту 19 розділу II „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113–ІХ (далі – Закон № 113), за яким: „перебування прокурора на лікарняному через тимчасову непрацездатність, у відпустці чи у відрядженні до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі не є перешкодою для його звільнення з посади прокурора відповідно до цього пункту“.
🔸Суддя детально розповіла про суть рішення, що було предметом конституційного контролю, до якого висновку дійшов Суд, а також зосередила увагу на юридичних позиціях, які були сформовані у цьому рішенні та викладені в попередніх рішеннях Суду.
Так, у рішенні Суд визнав неконституційним окреме положення абзацу шостого пункту 19 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону № 113, згідно з яким „перебування прокурора на лікарняному через тимчасову непрацездатність не є перешкодою для його звільнення з посади прокурора“.
У рішенні Суд указав, що на законодавчому рівні допущено неоднакове правове регулювання порядку звільнення прокурорів із посади в період їх тимчасової непрацездатності, що не відповідає вимозі юридичної визначеності як складовій принципу верховенства права.
💬 Суддя зазначила, що Суд закрив конституційне провадження в частині, за якою „перебування прокурора у відпустці чи у відрядженні до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі не є перешкодою для його звільнення з посади прокурора“, оскільки саме ця норма не була застосована в остаточних судових рішеннях у справах заявників.
З цього приводу окрему думку виклав суддя Конституційного Суду України Петро Філюк, у якій навів свої обґрунтування щодо неконституційності в цілому оспорюваного положення Закону № 113.
📎Переглянути лекцію можна за посиланням: https://cutt.ly/seVSFHT5
📑 Рішення Суду та Окрема думка судді https://cutt.ly/GeVSHDw6
📎Усі попередні лекції дивіться на сторінках Конституційного Суду: Ютубі та Телеграм-каналі.
YouTube
Заборона звільнення в період тимчасової непрацездатності
📝Заборона звільнення в період тимчасової непрацездатності в контексті Рішення від 2 жовтня 2024 року № 9-р(І)/2024
Із такою темою виступила суддя Конституційного Суду України Галина Юровська.
Під час лекції доповідачка зосередила увагу на ключових аспектах…
Із такою темою виступила суддя Конституційного Суду України Галина Юровська.
Під час лекції доповідачка зосередила увагу на ключових аспектах…