⚖️ Суд розпочав розгляд справи про конституційність Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“
Велика палата Суду 28 листопада 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України частини другої статті 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“ від 09 листопада 2023 року № 3460-ІХ (далі – Закон).
Під час пленарного засідання Суд заслухав інформацію судді-доповідача у справі Віктора Кривенка щодо змісту 📄 конституційного подання та підстав для відкриття конституційного провадження у справі.
🔹 Як повідомив суддя-доповідач, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такою, що не відповідає частині першій статті 8, статті 16, частині третій статті 22, частині четвертій статті 41, частині першій статті 50, статті 56, частині четвертій статті 62 та частині другій статті 95 Конституції України, частину другу статті 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“ від 9 листопада 2023 року № 3460–ІХ (далі – Закон).
Частиною другою статті 8 Закону визначено 📜 „розмір мінімальної заробітної плати, який застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду, на рівні 1600 гривень“.
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини зазначає, що положення частини другої статті 8 Закону суперечить частині другій 95 Конституції України, відповідно до якої виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. На підтвердження цього твердження автор клопотання наводить юридичні позиції Конституційного Суду України.
На думку суб’єкта права на конституційне подання, відповідно до пункту 8 частини першої статті 40 Бюджетного кодексу України, законом про Державний бюджет України визначається, виключно „розмір мінімальної заробітної плати на відповідний бюджетний період“, однак не її види, що випливає з того, що предмет закону про Державний бюджет України на відповідний рік є вузьким і окреслений передусім статтею 40 Бюджетного кодексу України, також іншими його положеннями.
Автор клопотання також зазначає, що правова категорія „мінімальна заробітна плата“ та пов’язані з нею правовідносини є предметом регулювання Закону України „Про оплату праці“ від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР (далі – Закон № 108/95). Згідно з частиною першою статті 3 цього Закону „Мінімальна заробітна плата – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці“.
Крім цього, він вказує, що у частині другій статті 9 Закону № 108/95 закріплено, що „мінімальна заробітна плата встановлюється у розмірі не нижчому від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб“.
Зазначені положення Закону №108/95, щодо визначення мінімальної заробітної плати та її розміру, відповідають положенням Конвенції Міжнародної організації праці № 131 про встановлення мінімальної заробітної плати з особливим урахуванням країн, що розвиваються.
Автор клопотання вказує, що при підготовці Урядом проєкту Закону про Державний бюджет України на відповідний рік та його затвердженні Верховною Радою України при визначенні розміру мінімальної заробітної плати має бути дотримано положення спеціального законодавства, а саме Закону №108/95. Окрім цього, він вказує, що національним законодавством не передбачено такий вид розрахункової величини як мінімальна заробітна плата для обчислення виплат за рішенням суду, не визначено механізм обчислення розміру цієї величини, відсутня вказівка на її зв’язок із такими міжнародними стандартами як мінімальна заробітна плата і прожитковий мінімум для працездатних осіб.
Велика палата Суду 28 листопада 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України частини другої статті 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“ від 09 листопада 2023 року № 3460-ІХ (далі – Закон).
Під час пленарного засідання Суд заслухав інформацію судді-доповідача у справі Віктора Кривенка щодо змісту 📄 конституційного подання та підстав для відкриття конституційного провадження у справі.
🔹 Як повідомив суддя-доповідач, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такою, що не відповідає частині першій статті 8, статті 16, частині третій статті 22, частині четвертій статті 41, частині першій статті 50, статті 56, частині четвертій статті 62 та частині другій статті 95 Конституції України, частину другу статті 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“ від 9 листопада 2023 року № 3460–ІХ (далі – Закон).
Частиною другою статті 8 Закону визначено 📜 „розмір мінімальної заробітної плати, який застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду, на рівні 1600 гривень“.
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини зазначає, що положення частини другої статті 8 Закону суперечить частині другій 95 Конституції України, відповідно до якої виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. На підтвердження цього твердження автор клопотання наводить юридичні позиції Конституційного Суду України.
На думку суб’єкта права на конституційне подання, відповідно до пункту 8 частини першої статті 40 Бюджетного кодексу України, законом про Державний бюджет України визначається, виключно „розмір мінімальної заробітної плати на відповідний бюджетний період“, однак не її види, що випливає з того, що предмет закону про Державний бюджет України на відповідний рік є вузьким і окреслений передусім статтею 40 Бюджетного кодексу України, також іншими його положеннями.
Автор клопотання також зазначає, що правова категорія „мінімальна заробітна плата“ та пов’язані з нею правовідносини є предметом регулювання Закону України „Про оплату праці“ від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР (далі – Закон № 108/95). Згідно з частиною першою статті 3 цього Закону „Мінімальна заробітна плата – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці“.
Крім цього, він вказує, що у частині другій статті 9 Закону № 108/95 закріплено, що „мінімальна заробітна плата встановлюється у розмірі не нижчому від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб“.
Зазначені положення Закону №108/95, щодо визначення мінімальної заробітної плати та її розміру, відповідають положенням Конвенції Міжнародної організації праці № 131 про встановлення мінімальної заробітної плати з особливим урахуванням країн, що розвиваються.
Автор клопотання вказує, що при підготовці Урядом проєкту Закону про Державний бюджет України на відповідний рік та його затвердженні Верховною Радою України при визначенні розміру мінімальної заробітної плати має бути дотримано положення спеціального законодавства, а саме Закону №108/95. Окрім цього, він вказує, що національним законодавством не передбачено такий вид розрахункової величини як мінімальна заробітна плата для обчислення виплат за рішенням суду, не визначено механізм обчислення розміру цієї величини, відсутня вказівка на її зв’язок із такими міжнародними стандартами як мінімальна заробітна плата і прожитковий мінімум для працездатних осіб.
У конституційному поданні також зазначається, що у супровідних документах Кабінету Міністрів України до проєкту Закону України „Про Державний бюджет на 2024 рік“ відсутнє належне обrрунтування визначення цієї величини у розмірі 1600 гривень, а запровадження двох видів мінімальної заробітної плати не узгоджується із чинним законодавством та є необrрунтованим.
Окрім цього, під час пленарного засідання суддя-доповідач повідомив, що у провадженні Суду перебуває низка справ із подібних питань.
#КСУ дослідив матеріали справи на відкритій частині та перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
На пленарному засіданні Великої палати були присутні представник Уповноваженого в системі судоустрою з права на справедливе правосуддя та представництва в Конституційному Суді України Андрій Овсієнко, постійний Представник Верховної Ради України у Конституційному Суді Максим Дирдін, Представник Президента України у Конституційному Суді Сергій Дембовський.
Відеозапис відкритої частини пленарного засідання можна переглянути за посиланням: „Архів відеотрансляцій засідань“.
Окрім цього, під час пленарного засідання суддя-доповідач повідомив, що у провадженні Суду перебуває низка справ із подібних питань.
#КСУ дослідив матеріали справи на відкритій частині та перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
На пленарному засіданні Великої палати були присутні представник Уповноваженого в системі судоустрою з права на справедливе правосуддя та представництва в Конституційному Суді України Андрій Овсієнко, постійний Представник Верховної Ради України у Конституційному Суді Максим Дирдін, Представник Президента України у Конституційному Суді Сергій Дембовський.
Відеозапис відкритої частини пленарного засідання можна переглянути за посиланням: „Архів відеотрансляцій засідань“.
⚖️ Суд провів засідання: ухвалив ухвали і постанову 📜
У четвер, 28 листопада ц.р., Велика палата на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності частини другої статті 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“. Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині та перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційною скаргою Самсіна Ігоря Леоновича щодо конституційності припису другого речення частини першої статті 54 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“. Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Велика палата об’єднала в одне конституційне провадження справу за конституційними скаргами Тимошенкова Володимира Івановича, Петричука Олександра Анатолійовичащодо конституційності пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України та справу за конституційною скаргою Васильєвої Ірини Михайлівни щодо конституційності окремого положення пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також Велика палата об’єднала в одне конституційне провадження справу за конституційними скаргами Сороки Віктора Володимировича, Карпенка Романа Миколайовича, Прокопенка Юрія Олексійовича, Дудкевича Едуарда Валентиновича, Романенка Олександра Володимировича та справу за конституційною скаргою Ільюшонок Олени Юріївни щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ.
Окрім цього, Конституційний Суд України на засіданні ухвалив Постанову про включення Мочульської Марти Євгенівни та Микієвича Михайла Миколайовича до персонального складу Науково-консультативної ради Конституційного Суду України.
У справі за конституційною скаргою Лацика Романа Зіновійовича щодо конституційності частини третьої статті 99 Цивільного кодексу України Третя колегія суддів Другого сенату відмовила у відкритті конституційного провадження.
У четвер, 28 листопада ц.р., Велика палата на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності частини другої статті 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“. Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині та перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційною скаргою Самсіна Ігоря Леоновича щодо конституційності припису другого речення частини першої статті 54 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“. Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Велика палата об’єднала в одне конституційне провадження справу за конституційними скаргами Тимошенкова Володимира Івановича, Петричука Олександра Анатолійовичащодо конституційності пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України та справу за конституційною скаргою Васильєвої Ірини Михайлівни щодо конституційності окремого положення пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також Велика палата об’єднала в одне конституційне провадження справу за конституційними скаргами Сороки Віктора Володимировича, Карпенка Романа Миколайовича, Прокопенка Юрія Олексійовича, Дудкевича Едуарда Валентиновича, Романенка Олександра Володимировича та справу за конституційною скаргою Ільюшонок Олени Юріївни щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ.
Окрім цього, Конституційний Суд України на засіданні ухвалив Постанову про включення Мочульської Марти Євгенівни та Микієвича Михайла Миколайовича до персонального складу Науково-консультативної ради Конституційного Суду України.
У справі за конституційною скаргою Лацика Романа Зіновійовича щодо конституційності частини третьої статті 99 Цивільного кодексу України Третя колегія суддів Другого сенату відмовила у відкритті конституційного провадження.
Просвітницька лекція на тему „Роль конституційних судів у виконанні рішень Європейського суду з прав людини“
🔸 Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Олег Первомайський, Галина Юровська, представники Національної школи суддів України, наукових установ та закладів освіти, а також судді, адвокати.
Головним доповідачем виступив начальник відділу Департаменту виконання рішень Європейського суду з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи, викладач юридичного факультету Страсбурзького університету та Школи права Українського Католицького Університету Павло Пушкар.
🔹 Під час заходу доповідач зосередив увагу на дихотомії судової практики із захисту прав людини конституційних судів Європи та Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), наголошуючи на спільних і відмінних рисах. Він детально розповів, зокрема, про спосіб формування цих судів, забезпечення незалежності та неупередженості суддів, спосіб функціонування судів, правову природу рішень конституційних судів і ЄСПЛ, їх правові наслідки.
Промовець також акцентував на особливостях взаємодії між конституційними судами і Європейським судом з прав людини, розкрив роль неієрархічного, горизонтального, субсидіарного діалогу щодо захисту прав людини в роботі ЄСПЛ і конституційних судів Європи, а також відзначив ключову роль рішень конституційних судів, зокрема органу конституційної юрисдикції України.
🔸Павло Пушкар наголосив, що створення Конституційного Суду України було однією з основних вимог приєднання України до Ради Європи. Він також розповів про конституційний діалог між Конституційним Судом України і Європейським судом з прав людини, окресливши три етапи його становлення: початковий період (1999–2010 роки), практика КСУ у 2010–2014 роках, „стабілізація“ практики КСУ (з 2014 року – до сьогодні). Окремо зупинився на ролі конституційних судів у імплементації Європейської конвенції з прав людини та виконанні рішень ЄСПЛ.
Детальніше дізнавайтеся у лекціїhttps://cutt.ly/5eL6USOU
Презентація: https://cutt.ly/oeZ31UId
Усі попередні лекції дивіться на сторінках Конституційного Суду України: Ютубі та телеграм-каналі.
🔸 Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Олег Первомайський, Галина Юровська, представники Національної школи суддів України, наукових установ та закладів освіти, а також судді, адвокати.
Головним доповідачем виступив начальник відділу Департаменту виконання рішень Європейського суду з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи, викладач юридичного факультету Страсбурзького університету та Школи права Українського Католицького Університету Павло Пушкар.
🔹 Під час заходу доповідач зосередив увагу на дихотомії судової практики із захисту прав людини конституційних судів Європи та Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), наголошуючи на спільних і відмінних рисах. Він детально розповів, зокрема, про спосіб формування цих судів, забезпечення незалежності та неупередженості суддів, спосіб функціонування судів, правову природу рішень конституційних судів і ЄСПЛ, їх правові наслідки.
Промовець також акцентував на особливостях взаємодії між конституційними судами і Європейським судом з прав людини, розкрив роль неієрархічного, горизонтального, субсидіарного діалогу щодо захисту прав людини в роботі ЄСПЛ і конституційних судів Європи, а також відзначив ключову роль рішень конституційних судів, зокрема органу конституційної юрисдикції України.
🔸Павло Пушкар наголосив, що створення Конституційного Суду України було однією з основних вимог приєднання України до Ради Європи. Він також розповів про конституційний діалог між Конституційним Судом України і Європейським судом з прав людини, окресливши три етапи його становлення: початковий період (1999–2010 роки), практика КСУ у 2010–2014 роках, „стабілізація“ практики КСУ (з 2014 року – до сьогодні). Окремо зупинився на ролі конституційних судів у імплементації Європейської конвенції з прав людини та виконанні рішень ЄСПЛ.
Детальніше дізнавайтеся у лекціїhttps://cutt.ly/5eL6USOU
Презентація: https://cutt.ly/oeZ31UId
Усі попередні лекції дивіться на сторінках Конституційного Суду України: Ютубі та телеграм-каналі.
YouTube
Роль конституційних судів у виконанні рішень Європейського суду з прав людини
Просвітницька лекція на тему „Роль конституційних судів у виконанні рішень Європейського суду з прав людини“
🔸 Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Олег Первомайський, Галина Юровська, представники Національної…
🔸 Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Олег Первомайський, Галина Юровська, представники Національної…
🔸 У справі про конституційність законодавчих приписів щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для обчислення виплат Суд перейшов до закритої частини
У понеділок, 2 грудня 2024 року, Другий сенат Конституційного Суду України (далі – Суд) на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційними скаргами Литвинової Лілії Олександрівни, Ковальчук Людмили Артурівни щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII (далі – Закон № 1774).
Суддя-доповідач у цій справі – суддя Конституційного Суду України Василь Лемак зазначив, що зазначені справи були об’єднані в одне конституційне провадження з огляду на те, що конституційні скарги стосуються того самого питання.
📑 Заявники звернулися до Суду з клопотаннями перевірити на відповідність приписам статей 1, 3, частини другої статті 6, частини другої статті 8, статті 16, частини другої статті 19, статей 21, 22, частин першої, другої статті 24, частин першої, четвертої статті 41, частин першої, третьої статті 46, частини першої статті 50 Конституції України пункт 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 1774.
📑 Відповідно до пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 1774 „мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій“ (абзац перший); „до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року“ (абзац другий).
📑 На думку авторів клопотань, унаслідок застосування пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 1774 фактично більше ніж у два з половиною рази зменшено гарантований розмір доплати до пенсії, а отже оспорюваними приписами порушено їхні конституційні права, а саме: право власності, право на соціальний захист, а також право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди, гарантовані приписами частин першої, четвертої статті 41, частин першої, третьої статті 46, частини першої статті 50 Конституції України.
📑 Також вони зазначають, шо оспорювані приписи Закону № 1774 не відповідають приписам статті 21, частин першої, другої статті 24 Конституції України, оскільки ставлять їх у нерівне становище, порівняно з іншими пенсіонерами, які не працюють і проживають у зоні радіоактивного забруднення та отримують підвищення до пенсії.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач також поінформував, що у провадженні Суду перебуває низка справ, що стосуються того самого питання. Суддя також повідомив, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи він направив запити до органів державної влади, закладів вищої освіти із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційних скаргах. Про зміст відповідей суддів буде детально поінформовано на закритій частині пленарного засідання Суду.
У цій справі Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
🎥 Переглянути пленарне засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
📎 https://cutt.ly/ieZFxc9L
У понеділок, 2 грудня 2024 року, Другий сенат Конституційного Суду України (далі – Суд) на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційними скаргами Литвинової Лілії Олександрівни, Ковальчук Людмили Артурівни щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII (далі – Закон № 1774).
Суддя-доповідач у цій справі – суддя Конституційного Суду України Василь Лемак зазначив, що зазначені справи були об’єднані в одне конституційне провадження з огляду на те, що конституційні скарги стосуються того самого питання.
📑 Заявники звернулися до Суду з клопотаннями перевірити на відповідність приписам статей 1, 3, частини другої статті 6, частини другої статті 8, статті 16, частини другої статті 19, статей 21, 22, частин першої, другої статті 24, частин першої, четвертої статті 41, частин першої, третьої статті 46, частини першої статті 50 Конституції України пункт 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 1774.
📑 Відповідно до пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 1774 „мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій“ (абзац перший); „до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року“ (абзац другий).
📑 На думку авторів клопотань, унаслідок застосування пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 1774 фактично більше ніж у два з половиною рази зменшено гарантований розмір доплати до пенсії, а отже оспорюваними приписами порушено їхні конституційні права, а саме: право власності, право на соціальний захист, а також право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди, гарантовані приписами частин першої, четвертої статті 41, частин першої, третьої статті 46, частини першої статті 50 Конституції України.
📑 Також вони зазначають, шо оспорювані приписи Закону № 1774 не відповідають приписам статті 21, частин першої, другої статті 24 Конституції України, оскільки ставлять їх у нерівне становище, порівняно з іншими пенсіонерами, які не працюють і проживають у зоні радіоактивного забруднення та отримують підвищення до пенсії.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач також поінформував, що у провадженні Суду перебуває низка справ, що стосуються того самого питання. Суддя також повідомив, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи він направив запити до органів державної влади, закладів вищої освіти із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційних скаргах. Про зміст відповідей суддів буде детально поінформовано на закритій частині пленарного засідання Суду.
У цій справі Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
🎥 Переглянути пленарне засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
📎 https://cutt.ly/ieZFxc9L
⚖️ Проведено 63 засідання та ухвалено 35 актів: результати роботи Конституційного Суду за листопад
🔹 У листопаді 2024 року в Конституційному Суді України відбулося 63 засідання, з них:
· 15 пленарних засідань і 11 засідань Великої палати Суду;
· 7 засідань і 2 спеціальних пленарних засідання Суду;
· 4 пленарних засідання і 2 засідання Першого сенату Суду;
· 9 пленарних засідань і 3 засідання Другого сенату Суду;
· 10 засідань колегій суддів Першого і Другого сенатів Суду.
🔹 На цих засіданнях Суд ухвалив 35 актів:
· 13 ухвал Великої палати Суду;
· 2 постанови Суду;
· 3 ухвали Першого сенату;
· 1 Рішення Другого сенату;
· 4 ухвали Другого сенату;
· 12 ухвал колегій суддів Першого і Другого сенатів.
У листопаді поточного року до Конституційного Суду України надійшло 17 конституційних скарг.
📑 За результатами попереднього перевіряння 8 конституційних скарг розподілені між суддями Суду. Суб’єктам права на конституційну скаргу повернуто 9 скарг, які за формою не відповідали вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“.
📑 Також Секретаріат Суду підготував та надіслав 62 відповіді на запити на публічну інформацію та звернення громадян.
Детальна інформація щодо результатів розгляду справ: https://ccu.gov.ua/events.
Скорочений зміст конституційних скарг: http://surl.li/qaore.
🔹 У листопаді 2024 року в Конституційному Суді України відбулося 63 засідання, з них:
· 15 пленарних засідань і 11 засідань Великої палати Суду;
· 7 засідань і 2 спеціальних пленарних засідання Суду;
· 4 пленарних засідання і 2 засідання Першого сенату Суду;
· 9 пленарних засідань і 3 засідання Другого сенату Суду;
· 10 засідань колегій суддів Першого і Другого сенатів Суду.
🔹 На цих засіданнях Суд ухвалив 35 актів:
· 13 ухвал Великої палати Суду;
· 2 постанови Суду;
· 3 ухвали Першого сенату;
· 1 Рішення Другого сенату;
· 4 ухвали Другого сенату;
· 12 ухвал колегій суддів Першого і Другого сенатів.
У листопаді поточного року до Конституційного Суду України надійшло 17 конституційних скарг.
📑 За результатами попереднього перевіряння 8 конституційних скарг розподілені між суддями Суду. Суб’єктам права на конституційну скаргу повернуто 9 скарг, які за формою не відповідали вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“.
📑 Також Секретаріат Суду підготував та надіслав 62 відповіді на запити на публічну інформацію та звернення громадян.
Детальна інформація щодо результатів розгляду справ: https://ccu.gov.ua/events.
Скорочений зміст конституційних скарг: http://surl.li/qaore.
⚖️ Другий сенат та колегія суддів провели засідання
У понеділок, 2 грудня 2024 року, Другий сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу 👉 за конституційними скаргами Литвинової Лілії Олександрівни, Ковальчук Людмили Артурівни щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII. 📎 Суд дослідив матеріали справи і перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Другий сенат на закритій частині пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖ Панченка Богдана Миколайовича щодо конституційності пункту 9 частини першої статті 51, підпункту 1 пункту 5-1 розділу ХІІІ „Перехідні положення“ Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VІІ;
➖ Товариства з обмеженою відповідальністю „Рейнір Бізнес Груп“ щодо конституційності приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VII.
📎 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📑 Другий сенат об’єднав в одне конституційне провадження справу 👉за конституційними скаргами Сарнавського Ігоря Миколайовича, Фалендиш Світлани Миколаївни, Родака Віталія Вікторовича та справу 👉за конституційною скаргою Шваб Віри Олександрівни щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII.
▪️ У справі за конституційною скаргою Маклашевського Віталія Вікторовича щодо конституційності частини першої статті 14-3, частини другої статті 132-1, частини восьмої статті 258, частини четвертої статті 279-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення Другий сенат відмовив у відкритті конституційного провадження.
▪️ Друга колегія суддів Другого сенату відмовила у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Плескача В’ячеслава Юрійовича щодо конституційності частини другої статті 6 Закону України „Про виконавче провадження“.
📎 https://cutt.ly/qeZHO866
У понеділок, 2 грудня 2024 року, Другий сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу 👉 за конституційними скаргами Литвинової Лілії Олександрівни, Ковальчук Людмили Артурівни щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII. 📎 Суд дослідив матеріали справи і перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Другий сенат на закритій частині пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖ Панченка Богдана Миколайовича щодо конституційності пункту 9 частини першої статті 51, підпункту 1 пункту 5-1 розділу ХІІІ „Перехідні положення“ Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VІІ;
➖ Товариства з обмеженою відповідальністю „Рейнір Бізнес Груп“ щодо конституційності приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VII.
📎 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📑 Другий сенат об’єднав в одне конституційне провадження справу 👉за конституційними скаргами Сарнавського Ігоря Миколайовича, Фалендиш Світлани Миколаївни, Родака Віталія Вікторовича та справу 👉за конституційною скаргою Шваб Віри Олександрівни щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII.
▪️ У справі за конституційною скаргою Маклашевського Віталія Вікторовича щодо конституційності частини першої статті 14-3, частини другої статті 132-1, частини восьмої статті 258, частини четвертої статті 279-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення Другий сенат відмовив у відкритті конституційного провадження.
▪️ Друга колегія суддів Другого сенату відмовила у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Плескача В’ячеслава Юрійовича щодо конституційності частини другої статті 6 Закону України „Про виконавче провадження“.
📎 https://cutt.ly/qeZHO866
Відбулася ознайомча зустріч представників апаратів конституційних судів України та Республіки Хорватія 🇺🇦🤝🇭🇷
Упродовж 28–29 листопада 2024 року представники Секретаріату Конституційного Суду України перебували з ознайомчим візитом у Конституційному Суді Республіки Хорватія для фахового обміну з різних питань конституційної юрисдикції.
Делегацію Секретаріату Конституційного Суду України привітав Голова Конституційного Суду Республіки Хорватія Мирослав Шепарович. Він висловив непохитну підтримку Українському народові в його боротьбі з російським агресором. Голова Конституційного Суду висловив бажання продовжувати співпрацю 🤝між органами конституційного контролю України та Республіки Хорватія.
Наукові консультанти та помічник суддів Конституційного Суду України Тетяна Блащук, Володимир Кочин, Макар Марчук, Альона Мельникович та представниця Секретаріату Ірина Шевченко зустрілися із суддею Конституційного Суду Республіки Хорватія Снежаною Багіч та провели низку робочих зустрічей зі старшим радником - ментором Конституційного Суду Республіки Хорватія Хеленою Оліварі та радниками Суду Монікою Борас, Ніколіною Катіч та Хеленою Маїч.
Хорватські колеги поділилися досвідом функціонування інституту конституційної скарги, його ефективністю у захисті прав громадян, а також практичними аспектами подання і розгляду таких конституційних скарг. Учасники проаналізували особливості функціонування інституту конституційної скарги, зокрема аспекти доступності для громадян та правових процедур. Представники апаратів приділили окрему увагу обговоренню методології опрацювання проєктів актів конституційних судів.
Крім того, учасники зосередилися на питаннях застосування Конституційним Судом Республіки Хорватія acquis ЄС та його досвіду в захисті конституційних прав в умовах військового конфлікту та після його завершення.
📝 Підбиваючи підсумки зустрічі, сторони подякували за конструктивні діалоги та практичний обмін досвідом, що на їх переконання є важливим чинником для покращення роботи апаратів обох конституційних судів.
Захід відбувся за підтримки проєкту ОБСЄ „Підтримка національних стейкхолдерів через покращення доступу до конституційної юстиції“ Програми підтримки ОБСЄ для України, який на зустрічі представляли старший проєктний співробітник Програми підтримки ОБСЄ для України Олександр Водянніков та старший асистент Дмитро Мельник.
Упродовж 28–29 листопада 2024 року представники Секретаріату Конституційного Суду України перебували з ознайомчим візитом у Конституційному Суді Республіки Хорватія для фахового обміну з різних питань конституційної юрисдикції.
Делегацію Секретаріату Конституційного Суду України привітав Голова Конституційного Суду Республіки Хорватія Мирослав Шепарович. Він висловив непохитну підтримку Українському народові в його боротьбі з російським агресором. Голова Конституційного Суду висловив бажання продовжувати співпрацю 🤝між органами конституційного контролю України та Республіки Хорватія.
Наукові консультанти та помічник суддів Конституційного Суду України Тетяна Блащук, Володимир Кочин, Макар Марчук, Альона Мельникович та представниця Секретаріату Ірина Шевченко зустрілися із суддею Конституційного Суду Республіки Хорватія Снежаною Багіч та провели низку робочих зустрічей зі старшим радником - ментором Конституційного Суду Республіки Хорватія Хеленою Оліварі та радниками Суду Монікою Борас, Ніколіною Катіч та Хеленою Маїч.
Хорватські колеги поділилися досвідом функціонування інституту конституційної скарги, його ефективністю у захисті прав громадян, а також практичними аспектами подання і розгляду таких конституційних скарг. Учасники проаналізували особливості функціонування інституту конституційної скарги, зокрема аспекти доступності для громадян та правових процедур. Представники апаратів приділили окрему увагу обговоренню методології опрацювання проєктів актів конституційних судів.
Крім того, учасники зосередилися на питаннях застосування Конституційним Судом Республіки Хорватія acquis ЄС та його досвіду в захисті конституційних прав в умовах військового конфлікту та після його завершення.
📝 Підбиваючи підсумки зустрічі, сторони подякували за конструктивні діалоги та практичний обмін досвідом, що на їх переконання є важливим чинником для покращення роботи апаратів обох конституційних судів.
Захід відбувся за підтримки проєкту ОБСЄ „Підтримка національних стейкхолдерів через покращення доступу до конституційної юстиції“ Програми підтримки ОБСЄ для України, який на зустрічі представляли старший проєктний співробітник Програми підтримки ОБСЄ для України Олександр Водянніков та старший асистент Дмитро Мельник.
⚖️ Суд розглядав справи за конституційними поданнями і скаргами
У вівторок, 3 грудня 2024 року, Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ:
➖ за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності статті 90, підпункту 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889-VIIІ, частини сьомої статті 21 Закону України „Про службу в органах місцевого самоврядування“;
➖ за конституційними скаргами Сороки Віктора Володимировича, Карпенка Романа Миколайовича, Прокопенка Юрія Олексійовича, Дудкевича Едуарда Валентиновича, Романенка Олександра Володимировича, Ільюшонок Олени Юріївни щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ;
➖ за конституційними поданнями 59 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення“, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності припису частини шостої статті 4 Закону України „Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення“.
📎 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
https://cutt.ly/ZeZ40ceI
У вівторок, 3 грудня 2024 року, Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ:
➖ за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності статті 90, підпункту 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889-VIIІ, частини сьомої статті 21 Закону України „Про службу в органах місцевого самоврядування“;
➖ за конституційними скаргами Сороки Віктора Володимировича, Карпенка Романа Миколайовича, Прокопенка Юрія Олексійовича, Дудкевича Едуарда Валентиновича, Романенка Олександра Володимировича, Ільюшонок Олени Юріївни щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ;
➖ за конституційними поданнями 59 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення“, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності припису частини шостої статті 4 Закону України „Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення“.
📎 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
https://cutt.ly/ZeZ40ceI