⚖️ #КСУ розглядав справу за конституційним поданням Омбудсмена
У вівторок, 26 листопада ц.р., Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності окремого припису частини четвертої статті 29 Закону України „Про захист населення від інфекційних хворобˮ від 6 квітня 2000 року № 1645–ІІІ зі змінами. Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
У вівторок, 26 листопада ц.р., Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності окремого припису частини четвертої статті 29 Закону України „Про захист населення від інфекційних хворобˮ від 6 квітня 2000 року № 1645–ІІІ зі змінами. Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
⚖️ #КСУ розглядав справи за конституційними скаргами громадян, які оспорюють конституційність законодавчих приписів щодо застосування прожиткового мінімуму як розрахункової величини для обчислення виплат
Перший сенат 27 листопада 2024 року на відкритій частині пленарних засідань у формі письмового провадження розглядав справи за конституційними скаргами Кондратчука Богдана Сергійовича та Барановського Миколи Павловича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Кривенко виклав зміст конституційних скарг та обґрунтування заявників.
Суддя-доповідач повідомив, що заявники звернулися до Конституційного Суду України з клопотаннями перевірити на відповідність Конституції України пункт 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII зі змінами (далі – Закон № 1774).
Оспорюваними приписами Закону № 1774 установлено, що 📄 мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом не застосовують як розрахункову величину для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій; до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини її застосовують у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, з 1 січня 2017 року.
Зі змісту конституційних скарг та долучених до них матеріалів убачається, що Богдан Кондратчук і Микола Барановський є пенсіонерами, які не працюють, перебувають на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі – Управління), проживають на території радіоактивного забруднення, мають статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Автори клопотань зазначають, що внаслідок застосування пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 1774 відбулося фактичне зменшення розміру доплати до їх пенсії у порівнянні із раніше встановленими виплатами, передбаченими статтею 39 Закону України ,,Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796–ХІІ зі змінами. Вони вважають, що це вказує на звуження змісту та обсягу існуючих прав, порушення права власності, принципу юридичної визначеності, рівності осіб у правах.
Під час пленарних засідань суддя-доповідач повідомив, що у провадженні Суду перебуває низка справ із подібних питань.
Він також зазначив, що були надіслані листи-запити до Президента України, Верховної Ради України, наукових установ із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційних скаргах.
🔗 Перший сенат дослідив матеріали цих справ та перейшов до закритої частини пленарних засідань.
Відеозапис пленарного засідання за конституційною скаргою Богдана Кондратчука.
Відеозапис пленарного засідання за конституційною скаргою Миколи Барановського.
Перший сенат 27 листопада 2024 року на відкритій частині пленарних засідань у формі письмового провадження розглядав справи за конституційними скаргами Кондратчука Богдана Сергійовича та Барановського Миколи Павловича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Кривенко виклав зміст конституційних скарг та обґрунтування заявників.
Суддя-доповідач повідомив, що заявники звернулися до Конституційного Суду України з клопотаннями перевірити на відповідність Конституції України пункт 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII зі змінами (далі – Закон № 1774).
Оспорюваними приписами Закону № 1774 установлено, що 📄 мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом не застосовують як розрахункову величину для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій; до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини її застосовують у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, з 1 січня 2017 року.
Зі змісту конституційних скарг та долучених до них матеріалів убачається, що Богдан Кондратчук і Микола Барановський є пенсіонерами, які не працюють, перебувають на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі – Управління), проживають на території радіоактивного забруднення, мають статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Автори клопотань зазначають, що внаслідок застосування пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 1774 відбулося фактичне зменшення розміру доплати до їх пенсії у порівнянні із раніше встановленими виплатами, передбаченими статтею 39 Закону України ,,Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796–ХІІ зі змінами. Вони вважають, що це вказує на звуження змісту та обсягу існуючих прав, порушення права власності, принципу юридичної визначеності, рівності осіб у правах.
Під час пленарних засідань суддя-доповідач повідомив, що у провадженні Суду перебуває низка справ із подібних питань.
Він також зазначив, що були надіслані листи-запити до Президента України, Верховної Ради України, наукових установ із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційних скаргах.
🔗 Перший сенат дослідив матеріали цих справ та перейшов до закритої частини пленарних засідань.
Відеозапис пленарного засідання за конституційною скаргою Богдана Кондратчука.
Відеозапис пленарного засідання за конституційною скаргою Миколи Барановського.
🗞 Відбулися засідання Суду: розглядали справи за конституційними скаргами та ухвалили ухвали
У середу, 27 листопада 2024 року, Перший сенат на відкритій частині пленарних засідань у формі письмового провадження розглядав справи за конституційними скаргами 📑:
➖ Богдана Сергійовича щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIІІ;
➖ Барановського Миколи Павловича щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 6 грудня 2016 року № 1774–VIІІ.
📑 Суд дослідив матеріали справ і перейшов до закритої частини пленарних засідань.
🔹🔸 Цього ж дня відбулися засідання Першої та Другої колегій суддів Першого сенату, на якому судді ухвалили ухвали про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами 📑:
➖ Білика Романа Володимировича щодо конституційності частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України;
➖ Ващенка Сергія Євгенійовича щодо конституційності пункту 13 частини другої статті 3, підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України ,,Про судовий збір“ від 8 липня 2011 року № 3674–VI в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до Закону України ,,Про судовий збір“ у зв’язку з Рішенням Конституційного Суду України від 13 травня 2024 року № 6-р(ІІ)/2024 щодо забезпечення принципу обов’язковості судового рішення» від 31 жовтня 2024 року № 4056–IX;
➖ Байла Олега Григоровича щодо конституційності пункту 3 частини третьої статті 81 Кримінального кодексу України.
У середу, 27 листопада 2024 року, Перший сенат на відкритій частині пленарних засідань у формі письмового провадження розглядав справи за конституційними скаргами 📑:
➖ Богдана Сергійовича щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIІІ;
➖ Барановського Миколи Павловича щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 6 грудня 2016 року № 1774–VIІІ.
📑 Суд дослідив матеріали справ і перейшов до закритої частини пленарних засідань.
🔹🔸 Цього ж дня відбулися засідання Першої та Другої колегій суддів Першого сенату, на якому судді ухвалили ухвали про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами 📑:
➖ Білика Романа Володимировича щодо конституційності частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України;
➖ Ващенка Сергія Євгенійовича щодо конституційності пункту 13 частини другої статті 3, підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України ,,Про судовий збір“ від 8 липня 2011 року № 3674–VI в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до Закону України ,,Про судовий збір“ у зв’язку з Рішенням Конституційного Суду України від 13 травня 2024 року № 6-р(ІІ)/2024 щодо забезпечення принципу обов’язковості судового рішення» від 31 жовтня 2024 року № 4056–IX;
➖ Байла Олега Григоровича щодо конституційності пункту 3 частини третьої статті 81 Кримінального кодексу України.
🔹🔸 Відбулося VІ засідання Науково-консультативної ради Конституційного Суду України
Сьогодні, 27 листопада 2024 року, судді Конституційного Суду та члени Науково-консультативної ради у змішаному форматі провели шосте засідання Науково-консультативної ради Конституційного Суду України.
Судді Конституційного Суду України Оксана Грищук, Олександр Петришин, Сергій Різник, Ольга Совгиря, Голова Науково-консультативної ради Суду Юрій Барабаш та члени НКР обговорили результати цьогорічної співпраці та окреслили перспективні завдання щодо наукового забезпечення Суду на майбутнє.
https://cutt.ly/BeLIrgJf
Сьогодні, 27 листопада 2024 року, судді Конституційного Суду та члени Науково-консультативної ради у змішаному форматі провели шосте засідання Науково-консультативної ради Конституційного Суду України.
Судді Конституційного Суду України Оксана Грищук, Олександр Петришин, Сергій Різник, Ольга Совгиря, Голова Науково-консультативної ради Суду Юрій Барабаш та члени НКР обговорили результати цьогорічної співпраці та окреслили перспективні завдання щодо наукового забезпечення Суду на майбутнє.
https://cutt.ly/BeLIrgJf
⚖️ Суд розпочав розгляд справи про конституційність Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“
Велика палата Суду 28 листопада 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України частини другої статті 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“ від 09 листопада 2023 року № 3460-ІХ (далі – Закон).
Під час пленарного засідання Суд заслухав інформацію судді-доповідача у справі Віктора Кривенка щодо змісту 📄 конституційного подання та підстав для відкриття конституційного провадження у справі.
🔹 Як повідомив суддя-доповідач, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такою, що не відповідає частині першій статті 8, статті 16, частині третій статті 22, частині четвертій статті 41, частині першій статті 50, статті 56, частині четвертій статті 62 та частині другій статті 95 Конституції України, частину другу статті 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“ від 9 листопада 2023 року № 3460–ІХ (далі – Закон).
Частиною другою статті 8 Закону визначено 📜 „розмір мінімальної заробітної плати, який застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду, на рівні 1600 гривень“.
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини зазначає, що положення частини другої статті 8 Закону суперечить частині другій 95 Конституції України, відповідно до якої виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. На підтвердження цього твердження автор клопотання наводить юридичні позиції Конституційного Суду України.
На думку суб’єкта права на конституційне подання, відповідно до пункту 8 частини першої статті 40 Бюджетного кодексу України, законом про Державний бюджет України визначається, виключно „розмір мінімальної заробітної плати на відповідний бюджетний період“, однак не її види, що випливає з того, що предмет закону про Державний бюджет України на відповідний рік є вузьким і окреслений передусім статтею 40 Бюджетного кодексу України, також іншими його положеннями.
Автор клопотання також зазначає, що правова категорія „мінімальна заробітна плата“ та пов’язані з нею правовідносини є предметом регулювання Закону України „Про оплату праці“ від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР (далі – Закон № 108/95). Згідно з частиною першою статті 3 цього Закону „Мінімальна заробітна плата – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці“.
Крім цього, він вказує, що у частині другій статті 9 Закону № 108/95 закріплено, що „мінімальна заробітна плата встановлюється у розмірі не нижчому від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб“.
Зазначені положення Закону №108/95, щодо визначення мінімальної заробітної плати та її розміру, відповідають положенням Конвенції Міжнародної організації праці № 131 про встановлення мінімальної заробітної плати з особливим урахуванням країн, що розвиваються.
Автор клопотання вказує, що при підготовці Урядом проєкту Закону про Державний бюджет України на відповідний рік та його затвердженні Верховною Радою України при визначенні розміру мінімальної заробітної плати має бути дотримано положення спеціального законодавства, а саме Закону №108/95. Окрім цього, він вказує, що національним законодавством не передбачено такий вид розрахункової величини як мінімальна заробітна плата для обчислення виплат за рішенням суду, не визначено механізм обчислення розміру цієї величини, відсутня вказівка на її зв’язок із такими міжнародними стандартами як мінімальна заробітна плата і прожитковий мінімум для працездатних осіб.
Велика палата Суду 28 листопада 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України частини другої статті 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“ від 09 листопада 2023 року № 3460-ІХ (далі – Закон).
Під час пленарного засідання Суд заслухав інформацію судді-доповідача у справі Віктора Кривенка щодо змісту 📄 конституційного подання та підстав для відкриття конституційного провадження у справі.
🔹 Як повідомив суддя-доповідач, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такою, що не відповідає частині першій статті 8, статті 16, частині третій статті 22, частині четвертій статті 41, частині першій статті 50, статті 56, частині четвертій статті 62 та частині другій статті 95 Конституції України, частину другу статті 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“ від 9 листопада 2023 року № 3460–ІХ (далі – Закон).
Частиною другою статті 8 Закону визначено 📜 „розмір мінімальної заробітної плати, який застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду, на рівні 1600 гривень“.
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини зазначає, що положення частини другої статті 8 Закону суперечить частині другій 95 Конституції України, відповідно до якої виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. На підтвердження цього твердження автор клопотання наводить юридичні позиції Конституційного Суду України.
На думку суб’єкта права на конституційне подання, відповідно до пункту 8 частини першої статті 40 Бюджетного кодексу України, законом про Державний бюджет України визначається, виключно „розмір мінімальної заробітної плати на відповідний бюджетний період“, однак не її види, що випливає з того, що предмет закону про Державний бюджет України на відповідний рік є вузьким і окреслений передусім статтею 40 Бюджетного кодексу України, також іншими його положеннями.
Автор клопотання також зазначає, що правова категорія „мінімальна заробітна плата“ та пов’язані з нею правовідносини є предметом регулювання Закону України „Про оплату праці“ від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР (далі – Закон № 108/95). Згідно з частиною першою статті 3 цього Закону „Мінімальна заробітна плата – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці“.
Крім цього, він вказує, що у частині другій статті 9 Закону № 108/95 закріплено, що „мінімальна заробітна плата встановлюється у розмірі не нижчому від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб“.
Зазначені положення Закону №108/95, щодо визначення мінімальної заробітної плати та її розміру, відповідають положенням Конвенції Міжнародної організації праці № 131 про встановлення мінімальної заробітної плати з особливим урахуванням країн, що розвиваються.
Автор клопотання вказує, що при підготовці Урядом проєкту Закону про Державний бюджет України на відповідний рік та його затвердженні Верховною Радою України при визначенні розміру мінімальної заробітної плати має бути дотримано положення спеціального законодавства, а саме Закону №108/95. Окрім цього, він вказує, що національним законодавством не передбачено такий вид розрахункової величини як мінімальна заробітна плата для обчислення виплат за рішенням суду, не визначено механізм обчислення розміру цієї величини, відсутня вказівка на її зв’язок із такими міжнародними стандартами як мінімальна заробітна плата і прожитковий мінімум для працездатних осіб.
У конституційному поданні також зазначається, що у супровідних документах Кабінету Міністрів України до проєкту Закону України „Про Державний бюджет на 2024 рік“ відсутнє належне обrрунтування визначення цієї величини у розмірі 1600 гривень, а запровадження двох видів мінімальної заробітної плати не узгоджується із чинним законодавством та є необrрунтованим.
Окрім цього, під час пленарного засідання суддя-доповідач повідомив, що у провадженні Суду перебуває низка справ із подібних питань.
#КСУ дослідив матеріали справи на відкритій частині та перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
На пленарному засіданні Великої палати були присутні представник Уповноваженого в системі судоустрою з права на справедливе правосуддя та представництва в Конституційному Суді України Андрій Овсієнко, постійний Представник Верховної Ради України у Конституційному Суді Максим Дирдін, Представник Президента України у Конституційному Суді Сергій Дембовський.
Відеозапис відкритої частини пленарного засідання можна переглянути за посиланням: „Архів відеотрансляцій засідань“.
Окрім цього, під час пленарного засідання суддя-доповідач повідомив, що у провадженні Суду перебуває низка справ із подібних питань.
#КСУ дослідив матеріали справи на відкритій частині та перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
На пленарному засіданні Великої палати були присутні представник Уповноваженого в системі судоустрою з права на справедливе правосуддя та представництва в Конституційному Суді України Андрій Овсієнко, постійний Представник Верховної Ради України у Конституційному Суді Максим Дирдін, Представник Президента України у Конституційному Суді Сергій Дембовський.
Відеозапис відкритої частини пленарного засідання можна переглянути за посиланням: „Архів відеотрансляцій засідань“.
⚖️ Суд провів засідання: ухвалив ухвали і постанову 📜
У четвер, 28 листопада ц.р., Велика палата на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності частини другої статті 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“. Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині та перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційною скаргою Самсіна Ігоря Леоновича щодо конституційності припису другого речення частини першої статті 54 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“. Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Велика палата об’єднала в одне конституційне провадження справу за конституційними скаргами Тимошенкова Володимира Івановича, Петричука Олександра Анатолійовичащодо конституційності пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України та справу за конституційною скаргою Васильєвої Ірини Михайлівни щодо конституційності окремого положення пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також Велика палата об’єднала в одне конституційне провадження справу за конституційними скаргами Сороки Віктора Володимировича, Карпенка Романа Миколайовича, Прокопенка Юрія Олексійовича, Дудкевича Едуарда Валентиновича, Романенка Олександра Володимировича та справу за конституційною скаргою Ільюшонок Олени Юріївни щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ.
Окрім цього, Конституційний Суд України на засіданні ухвалив Постанову про включення Мочульської Марти Євгенівни та Микієвича Михайла Миколайовича до персонального складу Науково-консультативної ради Конституційного Суду України.
У справі за конституційною скаргою Лацика Романа Зіновійовича щодо конституційності частини третьої статті 99 Цивільного кодексу України Третя колегія суддів Другого сенату відмовила у відкритті конституційного провадження.
У четвер, 28 листопада ц.р., Велика палата на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності частини другої статті 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“. Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині та перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційною скаргою Самсіна Ігоря Леоновича щодо конституційності припису другого речення частини першої статті 54 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“. Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Велика палата об’єднала в одне конституційне провадження справу за конституційними скаргами Тимошенкова Володимира Івановича, Петричука Олександра Анатолійовичащодо конституційності пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України та справу за конституційною скаргою Васильєвої Ірини Михайлівни щодо конституційності окремого положення пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також Велика палата об’єднала в одне конституційне провадження справу за конституційними скаргами Сороки Віктора Володимировича, Карпенка Романа Миколайовича, Прокопенка Юрія Олексійовича, Дудкевича Едуарда Валентиновича, Романенка Олександра Володимировича та справу за конституційною скаргою Ільюшонок Олени Юріївни щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ.
Окрім цього, Конституційний Суд України на засіданні ухвалив Постанову про включення Мочульської Марти Євгенівни та Микієвича Михайла Миколайовича до персонального складу Науково-консультативної ради Конституційного Суду України.
У справі за конституційною скаргою Лацика Романа Зіновійовича щодо конституційності частини третьої статті 99 Цивільного кодексу України Третя колегія суддів Другого сенату відмовила у відкритті конституційного провадження.
Просвітницька лекція на тему „Роль конституційних судів у виконанні рішень Європейського суду з прав людини“
🔸 Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Олег Первомайський, Галина Юровська, представники Національної школи суддів України, наукових установ та закладів освіти, а також судді, адвокати.
Головним доповідачем виступив начальник відділу Департаменту виконання рішень Європейського суду з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи, викладач юридичного факультету Страсбурзького університету та Школи права Українського Католицького Університету Павло Пушкар.
🔹 Під час заходу доповідач зосередив увагу на дихотомії судової практики із захисту прав людини конституційних судів Європи та Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), наголошуючи на спільних і відмінних рисах. Він детально розповів, зокрема, про спосіб формування цих судів, забезпечення незалежності та неупередженості суддів, спосіб функціонування судів, правову природу рішень конституційних судів і ЄСПЛ, їх правові наслідки.
Промовець також акцентував на особливостях взаємодії між конституційними судами і Європейським судом з прав людини, розкрив роль неієрархічного, горизонтального, субсидіарного діалогу щодо захисту прав людини в роботі ЄСПЛ і конституційних судів Європи, а також відзначив ключову роль рішень конституційних судів, зокрема органу конституційної юрисдикції України.
🔸Павло Пушкар наголосив, що створення Конституційного Суду України було однією з основних вимог приєднання України до Ради Європи. Він також розповів про конституційний діалог між Конституційним Судом України і Європейським судом з прав людини, окресливши три етапи його становлення: початковий період (1999–2010 роки), практика КСУ у 2010–2014 роках, „стабілізація“ практики КСУ (з 2014 року – до сьогодні). Окремо зупинився на ролі конституційних судів у імплементації Європейської конвенції з прав людини та виконанні рішень ЄСПЛ.
Детальніше дізнавайтеся у лекціїhttps://cutt.ly/5eL6USOU
Презентація: https://cutt.ly/oeZ31UId
Усі попередні лекції дивіться на сторінках Конституційного Суду України: Ютубі та телеграм-каналі.
🔸 Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Олег Первомайський, Галина Юровська, представники Національної школи суддів України, наукових установ та закладів освіти, а також судді, адвокати.
Головним доповідачем виступив начальник відділу Департаменту виконання рішень Європейського суду з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи, викладач юридичного факультету Страсбурзького університету та Школи права Українського Католицького Університету Павло Пушкар.
🔹 Під час заходу доповідач зосередив увагу на дихотомії судової практики із захисту прав людини конституційних судів Європи та Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), наголошуючи на спільних і відмінних рисах. Він детально розповів, зокрема, про спосіб формування цих судів, забезпечення незалежності та неупередженості суддів, спосіб функціонування судів, правову природу рішень конституційних судів і ЄСПЛ, їх правові наслідки.
Промовець також акцентував на особливостях взаємодії між конституційними судами і Європейським судом з прав людини, розкрив роль неієрархічного, горизонтального, субсидіарного діалогу щодо захисту прав людини в роботі ЄСПЛ і конституційних судів Європи, а також відзначив ключову роль рішень конституційних судів, зокрема органу конституційної юрисдикції України.
🔸Павло Пушкар наголосив, що створення Конституційного Суду України було однією з основних вимог приєднання України до Ради Європи. Він також розповів про конституційний діалог між Конституційним Судом України і Європейським судом з прав людини, окресливши три етапи його становлення: початковий період (1999–2010 роки), практика КСУ у 2010–2014 роках, „стабілізація“ практики КСУ (з 2014 року – до сьогодні). Окремо зупинився на ролі конституційних судів у імплементації Європейської конвенції з прав людини та виконанні рішень ЄСПЛ.
Детальніше дізнавайтеся у лекціїhttps://cutt.ly/5eL6USOU
Презентація: https://cutt.ly/oeZ31UId
Усі попередні лекції дивіться на сторінках Конституційного Суду України: Ютубі та телеграм-каналі.
YouTube
Роль конституційних судів у виконанні рішень Європейського суду з прав людини
Просвітницька лекція на тему „Роль конституційних судів у виконанні рішень Європейського суду з прав людини“
🔸 Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Олег Первомайський, Галина Юровська, представники Національної…
🔸 Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Олег Первомайський, Галина Юровська, представники Національної…
🔸 У справі про конституційність законодавчих приписів щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для обчислення виплат Суд перейшов до закритої частини
У понеділок, 2 грудня 2024 року, Другий сенат Конституційного Суду України (далі – Суд) на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційними скаргами Литвинової Лілії Олександрівни, Ковальчук Людмили Артурівни щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII (далі – Закон № 1774).
Суддя-доповідач у цій справі – суддя Конституційного Суду України Василь Лемак зазначив, що зазначені справи були об’єднані в одне конституційне провадження з огляду на те, що конституційні скарги стосуються того самого питання.
📑 Заявники звернулися до Суду з клопотаннями перевірити на відповідність приписам статей 1, 3, частини другої статті 6, частини другої статті 8, статті 16, частини другої статті 19, статей 21, 22, частин першої, другої статті 24, частин першої, четвертої статті 41, частин першої, третьої статті 46, частини першої статті 50 Конституції України пункт 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 1774.
📑 Відповідно до пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 1774 „мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій“ (абзац перший); „до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року“ (абзац другий).
📑 На думку авторів клопотань, унаслідок застосування пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 1774 фактично більше ніж у два з половиною рази зменшено гарантований розмір доплати до пенсії, а отже оспорюваними приписами порушено їхні конституційні права, а саме: право власності, право на соціальний захист, а також право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди, гарантовані приписами частин першої, четвертої статті 41, частин першої, третьої статті 46, частини першої статті 50 Конституції України.
📑 Також вони зазначають, шо оспорювані приписи Закону № 1774 не відповідають приписам статті 21, частин першої, другої статті 24 Конституції України, оскільки ставлять їх у нерівне становище, порівняно з іншими пенсіонерами, які не працюють і проживають у зоні радіоактивного забруднення та отримують підвищення до пенсії.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач також поінформував, що у провадженні Суду перебуває низка справ, що стосуються того самого питання. Суддя також повідомив, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи він направив запити до органів державної влади, закладів вищої освіти із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційних скаргах. Про зміст відповідей суддів буде детально поінформовано на закритій частині пленарного засідання Суду.
У цій справі Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
🎥 Переглянути пленарне засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
📎 https://cutt.ly/ieZFxc9L
У понеділок, 2 грудня 2024 року, Другий сенат Конституційного Суду України (далі – Суд) на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційними скаргами Литвинової Лілії Олександрівни, Ковальчук Людмили Артурівни щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII (далі – Закон № 1774).
Суддя-доповідач у цій справі – суддя Конституційного Суду України Василь Лемак зазначив, що зазначені справи були об’єднані в одне конституційне провадження з огляду на те, що конституційні скарги стосуються того самого питання.
📑 Заявники звернулися до Суду з клопотаннями перевірити на відповідність приписам статей 1, 3, частини другої статті 6, частини другої статті 8, статті 16, частини другої статті 19, статей 21, 22, частин першої, другої статті 24, частин першої, четвертої статті 41, частин першої, третьої статті 46, частини першої статті 50 Конституції України пункт 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 1774.
📑 Відповідно до пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 1774 „мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій“ (абзац перший); „до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року“ (абзац другий).
📑 На думку авторів клопотань, унаслідок застосування пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 1774 фактично більше ніж у два з половиною рази зменшено гарантований розмір доплати до пенсії, а отже оспорюваними приписами порушено їхні конституційні права, а саме: право власності, право на соціальний захист, а також право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди, гарантовані приписами частин першої, четвертої статті 41, частин першої, третьої статті 46, частини першої статті 50 Конституції України.
📑 Також вони зазначають, шо оспорювані приписи Закону № 1774 не відповідають приписам статті 21, частин першої, другої статті 24 Конституції України, оскільки ставлять їх у нерівне становище, порівняно з іншими пенсіонерами, які не працюють і проживають у зоні радіоактивного забруднення та отримують підвищення до пенсії.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач також поінформував, що у провадженні Суду перебуває низка справ, що стосуються того самого питання. Суддя також повідомив, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи він направив запити до органів державної влади, закладів вищої освіти із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційних скаргах. Про зміст відповідей суддів буде детально поінформовано на закритій частині пленарного засідання Суду.
У цій справі Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
🎥 Переглянути пленарне засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
📎 https://cutt.ly/ieZFxc9L