📚 Суддя Конституційного Суду України Сергій Різник взяв участь у роботі Міжнародного семінару-практикуму з питань відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої актами, визнаними неконституційними
🔹 22 листопада 2024 року відбувся Міжнародний семінар-практикум на тему: „Чи є дієвим право людини без права на його ефективний захист: питання відшкодування за порушене право внаслідок визнання акта неконституційним“.
▪️ Захід організував Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за сприяння проєктів Ради Європи „Підтримка судової влади України в умовах війни та післявоєнного періоду“, „Посилення судових та позасудових засобів захисту прав осіб, постраждалих від війни в Україні“, Програми підтримки ОБСЄ для України „Підтримка національних стейкхолдерів через покращення доступу до конституційної юстиції“, Німецького фонду міжнародного правового співробітництва (IRZ).
💬 У Міжнародному семінарі-практикумі взяли участь судді Верховного Суду, Європейського суду з прав людини, апеляційних та окружних адміністративних судів, науковці та міжнародні експерти. Свої думки щодо порушеної проблематики висловили, зокрема, голова Верховного Суду Станіслав Кравченко, суддя Європейського суду з прав людини Микола Гнатовський, голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович, суддя Федерального адміністративного Суду ФРН Мартін Штайнкюлер, суддя Конституційного Суду України у відставці Микола Козюбра та інші відомі правники.
Суддя Конституційного Суду України Сергій Різник виступив із доповіддю на тему: 📜 „Формування практики Конституційного Суду України щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої фізичним або юридичним особам актами, що визнанні неконституційними“.
У своїй доповіді Сергій Різник перш за все звернув увагу учасників семінару на низку рішень Конституційного Суду України, в яких сформульовані юридичні позиції щодо позитивного обов'язку держави на виконання припису частини третьої статті 152 Конституції України ухвалити відповідний закон, який має визначати порядок та умови такого відшкодування. Доповідач зазначив, що вперше Конституційний Суд України вказав на наявність такого обов’язку ще в Рішенні від 7 жовтня 2009 року №25-рп/2009 за конституційним поданням Верховного Суду України щодо конституційності окремих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". В подальшому Суд розвинув зазначену юридичну позицію в рішеннях від 7 квітня 2021 року № 1-р(II)/2021, від 21 липня 2021 року № 4-р(ІІ)/2021, від 1 березня 2023 року № 1-р(II)/2023, ухвалених у справах за конституційними скаргами.
🔍Сергій Різник підкреслив, що власне запровадження інституту конституційної скарги в Україні суттєво підвищило актуальність питання щодо нормативного врегулювання порядку відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої актами, що визнані неконституційними та потребу формування сталої судової практики з цього приводу.
При цьому доповідач звернув окрему увагу на системний змістовний зв'язок між приписом частини третьої статті 152 Конституції України, якою гарантовано право на відшкодування матеріальної чи моральної шкоди, завданої фізичним або юридичним особам актами, що визнані неконституційними та приписами статті 55 Конституції України, якими гарантовано права на судовий захист і на звернення до Конституційного Суду України з конституційною скаргою. У зазначеному контексті суддя проаналізував також окремі аспекти взаємозв’язку між конституційним інститутом відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої неконституційним актом та законодавчо визначеним порядком перегляду судових рішень за виключними обставинами в результаті ухвалення Конституційним Судом України рішення про неконституційність акта.
🔹 22 листопада 2024 року відбувся Міжнародний семінар-практикум на тему: „Чи є дієвим право людини без права на його ефективний захист: питання відшкодування за порушене право внаслідок визнання акта неконституційним“.
▪️ Захід організував Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за сприяння проєктів Ради Європи „Підтримка судової влади України в умовах війни та післявоєнного періоду“, „Посилення судових та позасудових засобів захисту прав осіб, постраждалих від війни в Україні“, Програми підтримки ОБСЄ для України „Підтримка національних стейкхолдерів через покращення доступу до конституційної юстиції“, Німецького фонду міжнародного правового співробітництва (IRZ).
💬 У Міжнародному семінарі-практикумі взяли участь судді Верховного Суду, Європейського суду з прав людини, апеляційних та окружних адміністративних судів, науковці та міжнародні експерти. Свої думки щодо порушеної проблематики висловили, зокрема, голова Верховного Суду Станіслав Кравченко, суддя Європейського суду з прав людини Микола Гнатовський, голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович, суддя Федерального адміністративного Суду ФРН Мартін Штайнкюлер, суддя Конституційного Суду України у відставці Микола Козюбра та інші відомі правники.
Суддя Конституційного Суду України Сергій Різник виступив із доповіддю на тему: 📜 „Формування практики Конституційного Суду України щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої фізичним або юридичним особам актами, що визнанні неконституційними“.
У своїй доповіді Сергій Різник перш за все звернув увагу учасників семінару на низку рішень Конституційного Суду України, в яких сформульовані юридичні позиції щодо позитивного обов'язку держави на виконання припису частини третьої статті 152 Конституції України ухвалити відповідний закон, який має визначати порядок та умови такого відшкодування. Доповідач зазначив, що вперше Конституційний Суд України вказав на наявність такого обов’язку ще в Рішенні від 7 жовтня 2009 року №25-рп/2009 за конституційним поданням Верховного Суду України щодо конституційності окремих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". В подальшому Суд розвинув зазначену юридичну позицію в рішеннях від 7 квітня 2021 року № 1-р(II)/2021, від 21 липня 2021 року № 4-р(ІІ)/2021, від 1 березня 2023 року № 1-р(II)/2023, ухвалених у справах за конституційними скаргами.
🔍Сергій Різник підкреслив, що власне запровадження інституту конституційної скарги в Україні суттєво підвищило актуальність питання щодо нормативного врегулювання порядку відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої актами, що визнані неконституційними та потребу формування сталої судової практики з цього приводу.
При цьому доповідач звернув окрему увагу на системний змістовний зв'язок між приписом частини третьої статті 152 Конституції України, якою гарантовано право на відшкодування матеріальної чи моральної шкоди, завданої фізичним або юридичним особам актами, що визнані неконституційними та приписами статті 55 Конституції України, якими гарантовано права на судовий захист і на звернення до Конституційного Суду України з конституційною скаргою. У зазначеному контексті суддя проаналізував також окремі аспекти взаємозв’язку між конституційним інститутом відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої неконституційним актом та законодавчо визначеним порядком перегляду судових рішень за виключними обставинами в результаті ухвалення Конституційним Судом України рішення про неконституційність акта.
Водночас Сергій Різник висловив переконання, що розв’язання порушених на семінарі юридичних проблем і наповнення реальним змістом гарантії, закріпленій в частині третій статті 152 Конституції України, з уважним врахуванням поточних умов воєнного стану і спричинених ним викликів для національної, в тому числі економічної, безпеки України, можливе уже в найближчій перспективі.
📄 У Секретаріаті #КСУ обговорили окремі аспекти гендерної рівності
🔗 25 листопада 2024 року відбувся семінар «Гендерно-сенситивні підходи в діяльності Конституційного Суду України», що його у змішаному форматі організували за сприяння Проєкту Конституційного Суду України та ОБСЄ «Підтримка національних партнерів через покращення доступу до конституційної юстиції» Програми підтримки ОБСЄ для України.
Метою заходу було ознайомлення працівників Секретаріату Конституційного Суду з основними принципами гендерних підходів у юридичній практиці, підвищення обізнаності про питання гендерної рівності та розробка практичних рекомендацій для впровадження гендерно-сенситивних практик у роботу Суду.
🔹 З вітальним словом виступив Віктор Бесчастний, керівник Секретаріату Конституційного Суду України. Він наголосив на важливості інтеграції гендерних підходів у діяльність Конституційного Суду України як одного з ключових аспектів утвердження демократичних цінностей у суспільстві.
🔹 Пол Фрейлі, радник з гендерних питань Програми підтримки ОБСЄ для України, висвітлив історичні аспекти розвитку поняття гендеру, підкресливши його значення як аналітичної категорії, що дає змогу глибше зрозуміти складність соціальних відносин та історичних процесів. Окрему увагу він приділив гендерному мейнстрімінгу, розглядаючи його як стратегію досягнення гендерної рівності. Цей підхід передбачає систематичну оцінку впливу будь-яких запланованих дій, включаючи законодавство, політики чи програми, на жінок і чоловіків у всіх галузях і на всіх рівнях.
🔹 Олександр Водянніков, старший проектний співробітник Програми підтримки ОБСЄ для України, зосередив увагу на гендері як конституційній категорії, методологічних підходах до аналізу гендерної рівності та концепції інтерсекційності в практиці органів конституційної юрисдикції. Зокрема, він зазначив, що гендер як конституційна категорія нерозривно пов’язаний з конституційним правом на вільний розвиток особистості, що включає гендерну ідентичність, та правом на повагу людської гідності. Під час заходу учасники також обговорили окремі аспекти кадрової політики, управлінських процесів та бюджетування з урахуванням гендерних підходів.
🗞️ Практичні рекомендації, представлені спікерами, сприяли жвавій дискусії та обміну думками. Захід став важливим кроком на шляху до підвищення ефективності діяльності Конституційного Суду та забезпечення рівності в усіх аспектах його роботи.
🔗 25 листопада 2024 року відбувся семінар «Гендерно-сенситивні підходи в діяльності Конституційного Суду України», що його у змішаному форматі організували за сприяння Проєкту Конституційного Суду України та ОБСЄ «Підтримка національних партнерів через покращення доступу до конституційної юстиції» Програми підтримки ОБСЄ для України.
Метою заходу було ознайомлення працівників Секретаріату Конституційного Суду з основними принципами гендерних підходів у юридичній практиці, підвищення обізнаності про питання гендерної рівності та розробка практичних рекомендацій для впровадження гендерно-сенситивних практик у роботу Суду.
🔹 З вітальним словом виступив Віктор Бесчастний, керівник Секретаріату Конституційного Суду України. Він наголосив на важливості інтеграції гендерних підходів у діяльність Конституційного Суду України як одного з ключових аспектів утвердження демократичних цінностей у суспільстві.
🔹 Пол Фрейлі, радник з гендерних питань Програми підтримки ОБСЄ для України, висвітлив історичні аспекти розвитку поняття гендеру, підкресливши його значення як аналітичної категорії, що дає змогу глибше зрозуміти складність соціальних відносин та історичних процесів. Окрему увагу він приділив гендерному мейнстрімінгу, розглядаючи його як стратегію досягнення гендерної рівності. Цей підхід передбачає систематичну оцінку впливу будь-яких запланованих дій, включаючи законодавство, політики чи програми, на жінок і чоловіків у всіх галузях і на всіх рівнях.
🔹 Олександр Водянніков, старший проектний співробітник Програми підтримки ОБСЄ для України, зосередив увагу на гендері як конституційній категорії, методологічних підходах до аналізу гендерної рівності та концепції інтерсекційності в практиці органів конституційної юрисдикції. Зокрема, він зазначив, що гендер як конституційна категорія нерозривно пов’язаний з конституційним правом на вільний розвиток особистості, що включає гендерну ідентичність, та правом на повагу людської гідності. Під час заходу учасники також обговорили окремі аспекти кадрової політики, управлінських процесів та бюджетування з урахуванням гендерних підходів.
🗞️ Практичні рекомендації, представлені спікерами, сприяли жвавій дискусії та обміну думками. Захід став важливим кроком на шляху до підвищення ефективності діяльності Конституційного Суду та забезпечення рівності в усіх аспектах його роботи.
⚖️ #КСУ розглядав справу за конституційним поданням Омбудсмена
У вівторок, 26 листопада ц.р., Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності окремого припису частини четвертої статті 29 Закону України „Про захист населення від інфекційних хворобˮ від 6 квітня 2000 року № 1645–ІІІ зі змінами. Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
У вівторок, 26 листопада ц.р., Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності окремого припису частини четвертої статті 29 Закону України „Про захист населення від інфекційних хворобˮ від 6 квітня 2000 року № 1645–ІІІ зі змінами. Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
⚖️ #КСУ розглядав справи за конституційними скаргами громадян, які оспорюють конституційність законодавчих приписів щодо застосування прожиткового мінімуму як розрахункової величини для обчислення виплат
Перший сенат 27 листопада 2024 року на відкритій частині пленарних засідань у формі письмового провадження розглядав справи за конституційними скаргами Кондратчука Богдана Сергійовича та Барановського Миколи Павловича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Кривенко виклав зміст конституційних скарг та обґрунтування заявників.
Суддя-доповідач повідомив, що заявники звернулися до Конституційного Суду України з клопотаннями перевірити на відповідність Конституції України пункт 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII зі змінами (далі – Закон № 1774).
Оспорюваними приписами Закону № 1774 установлено, що 📄 мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом не застосовують як розрахункову величину для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій; до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини її застосовують у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, з 1 січня 2017 року.
Зі змісту конституційних скарг та долучених до них матеріалів убачається, що Богдан Кондратчук і Микола Барановський є пенсіонерами, які не працюють, перебувають на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі – Управління), проживають на території радіоактивного забруднення, мають статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Автори клопотань зазначають, що внаслідок застосування пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 1774 відбулося фактичне зменшення розміру доплати до їх пенсії у порівнянні із раніше встановленими виплатами, передбаченими статтею 39 Закону України ,,Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796–ХІІ зі змінами. Вони вважають, що це вказує на звуження змісту та обсягу існуючих прав, порушення права власності, принципу юридичної визначеності, рівності осіб у правах.
Під час пленарних засідань суддя-доповідач повідомив, що у провадженні Суду перебуває низка справ із подібних питань.
Він також зазначив, що були надіслані листи-запити до Президента України, Верховної Ради України, наукових установ із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційних скаргах.
🔗 Перший сенат дослідив матеріали цих справ та перейшов до закритої частини пленарних засідань.
Відеозапис пленарного засідання за конституційною скаргою Богдана Кондратчука.
Відеозапис пленарного засідання за конституційною скаргою Миколи Барановського.
Перший сенат 27 листопада 2024 року на відкритій частині пленарних засідань у формі письмового провадження розглядав справи за конституційними скаргами Кондратчука Богдана Сергійовича та Барановського Миколи Павловича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Кривенко виклав зміст конституційних скарг та обґрунтування заявників.
Суддя-доповідач повідомив, що заявники звернулися до Конституційного Суду України з клопотаннями перевірити на відповідність Конституції України пункт 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII зі змінами (далі – Закон № 1774).
Оспорюваними приписами Закону № 1774 установлено, що 📄 мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом не застосовують як розрахункову величину для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій; до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини її застосовують у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, з 1 січня 2017 року.
Зі змісту конституційних скарг та долучених до них матеріалів убачається, що Богдан Кондратчук і Микола Барановський є пенсіонерами, які не працюють, перебувають на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі – Управління), проживають на території радіоактивного забруднення, мають статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Автори клопотань зазначають, що внаслідок застосування пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 1774 відбулося фактичне зменшення розміру доплати до їх пенсії у порівнянні із раніше встановленими виплатами, передбаченими статтею 39 Закону України ,,Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796–ХІІ зі змінами. Вони вважають, що це вказує на звуження змісту та обсягу існуючих прав, порушення права власності, принципу юридичної визначеності, рівності осіб у правах.
Під час пленарних засідань суддя-доповідач повідомив, що у провадженні Суду перебуває низка справ із подібних питань.
Він також зазначив, що були надіслані листи-запити до Президента України, Верховної Ради України, наукових установ із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційних скаргах.
🔗 Перший сенат дослідив матеріали цих справ та перейшов до закритої частини пленарних засідань.
Відеозапис пленарного засідання за конституційною скаргою Богдана Кондратчука.
Відеозапис пленарного засідання за конституційною скаргою Миколи Барановського.
🗞 Відбулися засідання Суду: розглядали справи за конституційними скаргами та ухвалили ухвали
У середу, 27 листопада 2024 року, Перший сенат на відкритій частині пленарних засідань у формі письмового провадження розглядав справи за конституційними скаргами 📑:
➖ Богдана Сергійовича щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIІІ;
➖ Барановського Миколи Павловича щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 6 грудня 2016 року № 1774–VIІІ.
📑 Суд дослідив матеріали справ і перейшов до закритої частини пленарних засідань.
🔹🔸 Цього ж дня відбулися засідання Першої та Другої колегій суддів Першого сенату, на якому судді ухвалили ухвали про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами 📑:
➖ Білика Романа Володимировича щодо конституційності частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України;
➖ Ващенка Сергія Євгенійовича щодо конституційності пункту 13 частини другої статті 3, підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України ,,Про судовий збір“ від 8 липня 2011 року № 3674–VI в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до Закону України ,,Про судовий збір“ у зв’язку з Рішенням Конституційного Суду України від 13 травня 2024 року № 6-р(ІІ)/2024 щодо забезпечення принципу обов’язковості судового рішення» від 31 жовтня 2024 року № 4056–IX;
➖ Байла Олега Григоровича щодо конституційності пункту 3 частини третьої статті 81 Кримінального кодексу України.
У середу, 27 листопада 2024 року, Перший сенат на відкритій частині пленарних засідань у формі письмового провадження розглядав справи за конституційними скаргами 📑:
➖ Богдана Сергійовича щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIІІ;
➖ Барановського Миколи Павловича щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 6 грудня 2016 року № 1774–VIІІ.
📑 Суд дослідив матеріали справ і перейшов до закритої частини пленарних засідань.
🔹🔸 Цього ж дня відбулися засідання Першої та Другої колегій суддів Першого сенату, на якому судді ухвалили ухвали про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами 📑:
➖ Білика Романа Володимировича щодо конституційності частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України;
➖ Ващенка Сергія Євгенійовича щодо конституційності пункту 13 частини другої статті 3, підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України ,,Про судовий збір“ від 8 липня 2011 року № 3674–VI в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до Закону України ,,Про судовий збір“ у зв’язку з Рішенням Конституційного Суду України від 13 травня 2024 року № 6-р(ІІ)/2024 щодо забезпечення принципу обов’язковості судового рішення» від 31 жовтня 2024 року № 4056–IX;
➖ Байла Олега Григоровича щодо конституційності пункту 3 частини третьої статті 81 Кримінального кодексу України.
🔹🔸 Відбулося VІ засідання Науково-консультативної ради Конституційного Суду України
Сьогодні, 27 листопада 2024 року, судді Конституційного Суду та члени Науково-консультативної ради у змішаному форматі провели шосте засідання Науково-консультативної ради Конституційного Суду України.
Судді Конституційного Суду України Оксана Грищук, Олександр Петришин, Сергій Різник, Ольга Совгиря, Голова Науково-консультативної ради Суду Юрій Барабаш та члени НКР обговорили результати цьогорічної співпраці та окреслили перспективні завдання щодо наукового забезпечення Суду на майбутнє.
https://cutt.ly/BeLIrgJf
Сьогодні, 27 листопада 2024 року, судді Конституційного Суду та члени Науково-консультативної ради у змішаному форматі провели шосте засідання Науково-консультативної ради Конституційного Суду України.
Судді Конституційного Суду України Оксана Грищук, Олександр Петришин, Сергій Різник, Ольга Совгиря, Голова Науково-консультативної ради Суду Юрій Барабаш та члени НКР обговорили результати цьогорічної співпраці та окреслили перспективні завдання щодо наукового забезпечення Суду на майбутнє.
https://cutt.ly/BeLIrgJf
⚖️ Суд розпочав розгляд справи про конституційність Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“
Велика палата Суду 28 листопада 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України частини другої статті 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“ від 09 листопада 2023 року № 3460-ІХ (далі – Закон).
Під час пленарного засідання Суд заслухав інформацію судді-доповідача у справі Віктора Кривенка щодо змісту 📄 конституційного подання та підстав для відкриття конституційного провадження у справі.
🔹 Як повідомив суддя-доповідач, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такою, що не відповідає частині першій статті 8, статті 16, частині третій статті 22, частині четвертій статті 41, частині першій статті 50, статті 56, частині четвертій статті 62 та частині другій статті 95 Конституції України, частину другу статті 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“ від 9 листопада 2023 року № 3460–ІХ (далі – Закон).
Частиною другою статті 8 Закону визначено 📜 „розмір мінімальної заробітної плати, який застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду, на рівні 1600 гривень“.
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини зазначає, що положення частини другої статті 8 Закону суперечить частині другій 95 Конституції України, відповідно до якої виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. На підтвердження цього твердження автор клопотання наводить юридичні позиції Конституційного Суду України.
На думку суб’єкта права на конституційне подання, відповідно до пункту 8 частини першої статті 40 Бюджетного кодексу України, законом про Державний бюджет України визначається, виключно „розмір мінімальної заробітної плати на відповідний бюджетний період“, однак не її види, що випливає з того, що предмет закону про Державний бюджет України на відповідний рік є вузьким і окреслений передусім статтею 40 Бюджетного кодексу України, також іншими його положеннями.
Автор клопотання також зазначає, що правова категорія „мінімальна заробітна плата“ та пов’язані з нею правовідносини є предметом регулювання Закону України „Про оплату праці“ від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР (далі – Закон № 108/95). Згідно з частиною першою статті 3 цього Закону „Мінімальна заробітна плата – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці“.
Крім цього, він вказує, що у частині другій статті 9 Закону № 108/95 закріплено, що „мінімальна заробітна плата встановлюється у розмірі не нижчому від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб“.
Зазначені положення Закону №108/95, щодо визначення мінімальної заробітної плати та її розміру, відповідають положенням Конвенції Міжнародної організації праці № 131 про встановлення мінімальної заробітної плати з особливим урахуванням країн, що розвиваються.
Автор клопотання вказує, що при підготовці Урядом проєкту Закону про Державний бюджет України на відповідний рік та його затвердженні Верховною Радою України при визначенні розміру мінімальної заробітної плати має бути дотримано положення спеціального законодавства, а саме Закону №108/95. Окрім цього, він вказує, що національним законодавством не передбачено такий вид розрахункової величини як мінімальна заробітна плата для обчислення виплат за рішенням суду, не визначено механізм обчислення розміру цієї величини, відсутня вказівка на її зв’язок із такими міжнародними стандартами як мінімальна заробітна плата і прожитковий мінімум для працездатних осіб.
Велика палата Суду 28 листопада 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України частини другої статті 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“ від 09 листопада 2023 року № 3460-ІХ (далі – Закон).
Під час пленарного засідання Суд заслухав інформацію судді-доповідача у справі Віктора Кривенка щодо змісту 📄 конституційного подання та підстав для відкриття конституційного провадження у справі.
🔹 Як повідомив суддя-доповідач, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такою, що не відповідає частині першій статті 8, статті 16, частині третій статті 22, частині четвертій статті 41, частині першій статті 50, статті 56, частині четвертій статті 62 та частині другій статті 95 Конституції України, частину другу статті 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“ від 9 листопада 2023 року № 3460–ІХ (далі – Закон).
Частиною другою статті 8 Закону визначено 📜 „розмір мінімальної заробітної плати, який застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду, на рівні 1600 гривень“.
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини зазначає, що положення частини другої статті 8 Закону суперечить частині другій 95 Конституції України, відповідно до якої виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. На підтвердження цього твердження автор клопотання наводить юридичні позиції Конституційного Суду України.
На думку суб’єкта права на конституційне подання, відповідно до пункту 8 частини першої статті 40 Бюджетного кодексу України, законом про Державний бюджет України визначається, виключно „розмір мінімальної заробітної плати на відповідний бюджетний період“, однак не її види, що випливає з того, що предмет закону про Державний бюджет України на відповідний рік є вузьким і окреслений передусім статтею 40 Бюджетного кодексу України, також іншими його положеннями.
Автор клопотання також зазначає, що правова категорія „мінімальна заробітна плата“ та пов’язані з нею правовідносини є предметом регулювання Закону України „Про оплату праці“ від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР (далі – Закон № 108/95). Згідно з частиною першою статті 3 цього Закону „Мінімальна заробітна плата – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці“.
Крім цього, він вказує, що у частині другій статті 9 Закону № 108/95 закріплено, що „мінімальна заробітна плата встановлюється у розмірі не нижчому від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб“.
Зазначені положення Закону №108/95, щодо визначення мінімальної заробітної плати та її розміру, відповідають положенням Конвенції Міжнародної організації праці № 131 про встановлення мінімальної заробітної плати з особливим урахуванням країн, що розвиваються.
Автор клопотання вказує, що при підготовці Урядом проєкту Закону про Державний бюджет України на відповідний рік та його затвердженні Верховною Радою України при визначенні розміру мінімальної заробітної плати має бути дотримано положення спеціального законодавства, а саме Закону №108/95. Окрім цього, він вказує, що національним законодавством не передбачено такий вид розрахункової величини як мінімальна заробітна плата для обчислення виплат за рішенням суду, не визначено механізм обчислення розміру цієї величини, відсутня вказівка на її зв’язок із такими міжнародними стандартами як мінімальна заробітна плата і прожитковий мінімум для працездатних осіб.
У конституційному поданні також зазначається, що у супровідних документах Кабінету Міністрів України до проєкту Закону України „Про Державний бюджет на 2024 рік“ відсутнє належне обrрунтування визначення цієї величини у розмірі 1600 гривень, а запровадження двох видів мінімальної заробітної плати не узгоджується із чинним законодавством та є необrрунтованим.
Окрім цього, під час пленарного засідання суддя-доповідач повідомив, що у провадженні Суду перебуває низка справ із подібних питань.
#КСУ дослідив матеріали справи на відкритій частині та перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
На пленарному засіданні Великої палати були присутні представник Уповноваженого в системі судоустрою з права на справедливе правосуддя та представництва в Конституційному Суді України Андрій Овсієнко, постійний Представник Верховної Ради України у Конституційному Суді Максим Дирдін, Представник Президента України у Конституційному Суді Сергій Дембовський.
Відеозапис відкритої частини пленарного засідання можна переглянути за посиланням: „Архів відеотрансляцій засідань“.
Окрім цього, під час пленарного засідання суддя-доповідач повідомив, що у провадженні Суду перебуває низка справ із подібних питань.
#КСУ дослідив матеріали справи на відкритій частині та перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
На пленарному засіданні Великої палати були присутні представник Уповноваженого в системі судоустрою з права на справедливе правосуддя та представництва в Конституційному Суді України Андрій Овсієнко, постійний Представник Верховної Ради України у Конституційному Суді Максим Дирдін, Представник Президента України у Конституційному Суді Сергій Дембовський.
Відеозапис відкритої частини пленарного засідання можна переглянути за посиланням: „Архів відеотрансляцій засідань“.