🔹🔸 Делегація Конституційного Суду України відвідала ЄСПЛ, Раду Європи, Федеральний Конституційний Суд Німеччини та Інститут порівняльного публічного права і міжнародного права імені Макса Планка
Упродовж 18–21 листопада 2024 року делегація Конституційного Суду України здійснила робочий візит до Федеративної Республіки Німеччини та Французької Республіки. Судді відвідали Федеральний Конституційний Суд Німеччини, Інститут порівняльного публічного права і міжнародного права імені Макса Планка, Європейський суд з прав людини та Раду Європи. Цей візит став важливим кроком у посиленні міжнародного співробітництва, обміні досвідом та наближенні України до європейського правового простору.
До складу делегації увійшли судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко (глава делегації), Оксана Грищук, Василь Лемак, Алла Олійник, Олег Первомайський, Петро Філюк.
▪️ 18 листопада делегація Конституційного Суду України зустрілася з експертами у галузі права в Інституті порівняльного публічного права і міжнародного права імені Макса Планка (Гайдельберг, Німеччина). Під час зустрічі суддя Конституційного Суду України Василь Лемак виступив зі доповіддю на тему «Міжнародне та іноземне право як аргумент у практиці Конституційного Суду України».
Суддя Федерального Конституційного Суду Німеччини у відставці проф., д-р Райнгард Ґайер представив доповідь щодо питання застосування міжнародного права як допоміжного засобу тлумачення Конституції. У своїй промові він звернув увагу на те, як міжнародне право може впливати на національне законодавство.
До обговорення долучилися суддя Федерального Конституційного Суду Німеччини у відставці проф., д-р Удо Штайнер та науковий співробітник Інституту порівняльного публічного права і міжнародного права імені Макса Планка д-р Маттіас Гартвіґ.
Суддя Конституційного Суду України Оксана Грищук представила доповідь на тему «Українська конституційна ідентичність в контексті європейської інтеграції». Під час дискусії підкреслювалося значення поєднання національної правової традиції із сучасними європейськими стандартами, які стають основою для реформ.
Суддя Конституційного Суду України Олег Первомайський презентував колегам доповідь на тему „Інститут конституційної скарги: український досвід“. Німецькі експерти, зокрема проф., д-р Райнгард Ґайер і проф., д-р Удо Штайнер, поділилися досвідом функціонування цього механізму в Німеччині, зокрема його роллю у захисті прав людини.
▪️ 19 листопада делегація Конституційного Суду України відвідала Федеральний Конституційний Суд Німеччини. Ця зустріч сприяла зміцненню професійного діалогу між двома провідними конституційними інституціями, які відіграють ключову роль у гарантуванні верховенства права та захисту конституційних прав.
Суддя Федерального Конституційного Суду Німеччини Геннінг Радтке наголосив, що співпраця між національними конституційними судами є важливою для захисту демократії в умовах глобальних викликів.
Очільник української делегації, суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко у своїй промові акцентував на особливостях функціонування Конституційного Суду України в умовах війни. Особливу увагу він приділив питанням незалежності та інституційної спроможності Конституційного Суду України, а також ролі Конституційного Суду України в процесі інтеграції України у європейську правову спільноту.
Під час фахових дискусій учасники обговорили співвідношення практики національних конституційних судів із практикою наднаціональних судів. Судді Федерального Конституційного Суду Німеччини Міріам Месслінг та Гольґер Вьокель поділилися досвідом гармонізації рішень національного конституційного суду з практикою ЄСПЛ та Суду справедливості ЄС.
У ході обговорення суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко представив доповідь на тему «Взаємодія конституційних судів із наднаціональними судами (на прикладі Суду справедливості ЄС та ЄСПЛ)».
Упродовж 18–21 листопада 2024 року делегація Конституційного Суду України здійснила робочий візит до Федеративної Республіки Німеччини та Французької Республіки. Судді відвідали Федеральний Конституційний Суд Німеччини, Інститут порівняльного публічного права і міжнародного права імені Макса Планка, Європейський суд з прав людини та Раду Європи. Цей візит став важливим кроком у посиленні міжнародного співробітництва, обміні досвідом та наближенні України до європейського правового простору.
До складу делегації увійшли судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко (глава делегації), Оксана Грищук, Василь Лемак, Алла Олійник, Олег Первомайський, Петро Філюк.
▪️ 18 листопада делегація Конституційного Суду України зустрілася з експертами у галузі права в Інституті порівняльного публічного права і міжнародного права імені Макса Планка (Гайдельберг, Німеччина). Під час зустрічі суддя Конституційного Суду України Василь Лемак виступив зі доповіддю на тему «Міжнародне та іноземне право як аргумент у практиці Конституційного Суду України».
Суддя Федерального Конституційного Суду Німеччини у відставці проф., д-р Райнгард Ґайер представив доповідь щодо питання застосування міжнародного права як допоміжного засобу тлумачення Конституції. У своїй промові він звернув увагу на те, як міжнародне право може впливати на національне законодавство.
До обговорення долучилися суддя Федерального Конституційного Суду Німеччини у відставці проф., д-р Удо Штайнер та науковий співробітник Інституту порівняльного публічного права і міжнародного права імені Макса Планка д-р Маттіас Гартвіґ.
Суддя Конституційного Суду України Оксана Грищук представила доповідь на тему «Українська конституційна ідентичність в контексті європейської інтеграції». Під час дискусії підкреслювалося значення поєднання національної правової традиції із сучасними європейськими стандартами, які стають основою для реформ.
Суддя Конституційного Суду України Олег Первомайський презентував колегам доповідь на тему „Інститут конституційної скарги: український досвід“. Німецькі експерти, зокрема проф., д-р Райнгард Ґайер і проф., д-р Удо Штайнер, поділилися досвідом функціонування цього механізму в Німеччині, зокрема його роллю у захисті прав людини.
▪️ 19 листопада делегація Конституційного Суду України відвідала Федеральний Конституційний Суд Німеччини. Ця зустріч сприяла зміцненню професійного діалогу між двома провідними конституційними інституціями, які відіграють ключову роль у гарантуванні верховенства права та захисту конституційних прав.
Суддя Федерального Конституційного Суду Німеччини Геннінг Радтке наголосив, що співпраця між національними конституційними судами є важливою для захисту демократії в умовах глобальних викликів.
Очільник української делегації, суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко у своїй промові акцентував на особливостях функціонування Конституційного Суду України в умовах війни. Особливу увагу він приділив питанням незалежності та інституційної спроможності Конституційного Суду України, а також ролі Конституційного Суду України в процесі інтеграції України у європейську правову спільноту.
Під час фахових дискусій учасники обговорили співвідношення практики національних конституційних судів із практикою наднаціональних судів. Судді Федерального Конституційного Суду Німеччини Міріам Месслінг та Гольґер Вьокель поділилися досвідом гармонізації рішень національного конституційного суду з практикою ЄСПЛ та Суду справедливості ЄС.
У ході обговорення суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко представив доповідь на тему «Взаємодія конституційних судів із наднаціональними судами (на прикладі Суду справедливості ЄС та ЄСПЛ)».
Також судді ознайомилися з організаційними аспектами роботи Федерального Конституційного Суду Німеччини. Керівник Секретаріату Суду Фолькер Батцке та урядовий директор Зіґрід Краузе-Ройль розповіли про порядок розгляду подань, управління судовими провадженнями та особливості функціонування органу конституційного контролю Німеччини.
Цього ж дня відбулася робоча зустріч делегації Конституційного Суду України з керівницею проєктами в Україні та В’єтнамі Німецького фонду міжнародної правничої співпраці Ангелою Шмайнк та заступником керівника секції, старшим менеджером проєктів Німецького фонду міжнародної правничої співпраці (IRZ) Вольфрамом Гертіґом, під час якої сторони обговорили результати проведення спільних заходів та ключові напрями подальшої співпраці. Співробітництво, що триває між Конституційним Судом України та Фондом майже три десятиліття, демонструє високий рівень партнерства, спрямованого на покращення діяльності органу конституційної юрисдикції, створення ефективного механізму захисту прав людини в умовах поточних викликів.
▪️ 20 листопада делегація Конституційного Суду України відвідала Європейський суд з прав людини у Страсбурзі, де була присутньою на засіданні Великої палати у справі «Ковачевич проти Боснії та Герцеговини». Ця справа стосується можливої дискримінації в реалізації виборчих прав і представництва національних меншин у Боснії і Герцеговині.
▪️ 21 листопада делегація здійснила робочий візит до Ради Європи в Страсбурзі, де провела низку робочих зустрічей.
Зокрема, у зустрічі із представниками Директорату з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права (DG-I) взяли участь керівниця відділу програм співпраці Генерального директорату з прав людини та верховенства права (DG-I) Ліля Ґретарсдоттір, координатор проєктів відділу програм співпраці Генерального директорату з прав людини та верховенства права (DG-I) Андрій Кавакін та менеджерка Проєкту «Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні», що його впроваджують у межах спільної Програми Європейського Союзу та Ради Європи «Партнерство заради добропорядного врядування», Сюзанна Мнацаканян.
У межах зустрічі Ліля Ґретарсдоттір підкреслила, що під час засідання Комітету міністрів Ради Європи було зазначено про трагічний рубіж – 1000 днів повномасштабної агресії росії проти України. Вона зазначила, що незважаючи на війну важливо, щоб Конституційний Суд України та інші державні установи продовжували виконувати свої повноваження. Ліля Ґретарсдоттір наголосила, що порушення прав людини та міжнародного права є неприпустимим. З огляду на це Рада Європи готова розвивати співпрацю з Україною в межах Плану дій Ради Європи для України на 2023–2026 роки «Стійкість, відновлення та відбудова», який скерований на підвищення стійкості державних інституцій шляхом зміцнення демократичного врядування та верховенства права, а також захисту прав людини.
У свою чергу, Віктор Городовенко від імені Конституційного Суду України та Секретаріату Суду подякував за підтримку та конкретні дії, що їх здійснює відділ програм співпраці Генерального директорату з прав людини та верховенства права. Завдяки проєктній діяльності у межах Плану дій Ради Європи відзначено употужнення інституційної спроможності органу конституційного контролю в Україні. Вітчизняний орган конституційного контролю наразі застосовує найкращі практики та досвід конституційних судів європейських країн, зокрема Федерального Конституційного Суду Німеччини та Конституційного Суду Латвійської Республіки. У більшості рішень Конституційного Суду України за конституційними скаргами застосовано практику Європейського суду з прав людини.
Цього ж дня відбулася робоча зустріч делегації Конституційного Суду України з керівницею проєктами в Україні та В’єтнамі Німецького фонду міжнародної правничої співпраці Ангелою Шмайнк та заступником керівника секції, старшим менеджером проєктів Німецького фонду міжнародної правничої співпраці (IRZ) Вольфрамом Гертіґом, під час якої сторони обговорили результати проведення спільних заходів та ключові напрями подальшої співпраці. Співробітництво, що триває між Конституційним Судом України та Фондом майже три десятиліття, демонструє високий рівень партнерства, спрямованого на покращення діяльності органу конституційної юрисдикції, створення ефективного механізму захисту прав людини в умовах поточних викликів.
▪️ 20 листопада делегація Конституційного Суду України відвідала Європейський суд з прав людини у Страсбурзі, де була присутньою на засіданні Великої палати у справі «Ковачевич проти Боснії та Герцеговини». Ця справа стосується можливої дискримінації в реалізації виборчих прав і представництва національних меншин у Боснії і Герцеговині.
▪️ 21 листопада делегація здійснила робочий візит до Ради Європи в Страсбурзі, де провела низку робочих зустрічей.
Зокрема, у зустрічі із представниками Директорату з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права (DG-I) взяли участь керівниця відділу програм співпраці Генерального директорату з прав людини та верховенства права (DG-I) Ліля Ґретарсдоттір, координатор проєктів відділу програм співпраці Генерального директорату з прав людини та верховенства права (DG-I) Андрій Кавакін та менеджерка Проєкту «Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні», що його впроваджують у межах спільної Програми Європейського Союзу та Ради Європи «Партнерство заради добропорядного врядування», Сюзанна Мнацаканян.
У межах зустрічі Ліля Ґретарсдоттір підкреслила, що під час засідання Комітету міністрів Ради Європи було зазначено про трагічний рубіж – 1000 днів повномасштабної агресії росії проти України. Вона зазначила, що незважаючи на війну важливо, щоб Конституційний Суд України та інші державні установи продовжували виконувати свої повноваження. Ліля Ґретарсдоттір наголосила, що порушення прав людини та міжнародного права є неприпустимим. З огляду на це Рада Європи готова розвивати співпрацю з Україною в межах Плану дій Ради Європи для України на 2023–2026 роки «Стійкість, відновлення та відбудова», який скерований на підвищення стійкості державних інституцій шляхом зміцнення демократичного врядування та верховенства права, а також захисту прав людини.
У свою чергу, Віктор Городовенко від імені Конституційного Суду України та Секретаріату Суду подякував за підтримку та конкретні дії, що їх здійснює відділ програм співпраці Генерального директорату з прав людини та верховенства права. Завдяки проєктній діяльності у межах Плану дій Ради Європи відзначено употужнення інституційної спроможності органу конституційного контролю в Україні. Вітчизняний орган конституційного контролю наразі застосовує найкращі практики та досвід конституційних судів європейських країн, зокрема Федерального Конституційного Суду Німеччини та Конституційного Суду Латвійської Республіки. У більшості рішень Конституційного Суду України за конституційними скаргами застосовано практику Європейського суду з прав людини.
Найбільш очікуваною була зустріч делегації Конституційного Суду України із суддями ЄСПЛ Миколою Гнатовським (Україна) та Артурсом Кучсом (Латвія). Під час зустрічі судді ЄСПЛ зазначили, що діалог між Європейським судом із прав людини з конституційними судами лишається надважливим. У ході бесіди сторони мали змогу обговорити питання практики ЄСПЛ.
У межах зустрічі з керівником Секретаріату Європейської комісії „За демократію через право“ (Венеційська Комісія) Сімоною Граната-Менґіні та працівниками Секретаріату Європейської комісії „За демократію через право“ (Венеційська Комісія) Вахе Демірчяном та Мамукою Лонгурашвілі судді Конституційного Суду України окреслили проблемні питання функціонування органу конституційного контролю та обговорили шляхи їх розв’язання.
Під час зустрічі делегації Конституційного Суду України з представниками Департаменту з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини обговорено напрями подальшої співпраці, зокрема вирішення питань, які потребують уваги Конституційного Суду України. У зустрічі участь взяли керівник відділу Департаменту з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини Павло Пушкар, керівниця сектору Департаменту з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини Кетеван Цхомелідзе та юристи Департаменту з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини Кирило Бойченюк та Тамара Рахнянська.
Під час заключної зустрічі з координатором проєктів відділу програм співпраці Генерального директорату з прав людини та верховенства права (DG-I) Андрієм Кавакіним та менеджеркою Проєкту „Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні“, що його впроваджують у межах спільної Програми Європейського Союзу та Ради Європи «Партнерство заради добропорядного врядування», Сюзанною Мнацаканян відзначено позитивну динаміку у реалізації Проєкту, який став каталізатором реальних змін та сприяє употужненню інституційної спроможності Конституційного Суду України. Заплановано продовження реалізації Проєкту та обговорення подальшої проєктної діяльності.
Також цього ж дня у Постійному представництві України при Раді Європи відбулася зустріч делегації Конституційного Суду України з Постійним представником України при Раді Європи Борисом Тарасюком. Він розповів про роботу Представництва України при Раді Європи та поінформував делегацію Суду про міжнародний компенсаційний механізм для відшкодування збитків від агресії Росії.
У зустрічі також участь взяли заступник Постійного представника України при Раді Європи Віктор Нікітюк та радник Постійного представництва України при Раді Європи Ярослав Жиденко.
Робочий візит делегації Конституційного Суду України до Федеративної Республіки Німеччини та Французької Республіки став можливим завдяки підтримці Німецького фонду міжнародної правничої співпраці (IRZ) та Проєкту «Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні», що його впроваджують у межах спільної Програми Європейського Союзу та Ради Європи «Партнерство заради добропорядного врядування».
У всіх зазначених заходах участь брали заступник керівника секції, старший менеджер проєктів Німецького фонду міжнародної правничої співпраці (IRZ) Вольфрам Гертіґ та менеджерка Проєкту «Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні» Сюзанна Мнацаканян.
https://cutt.ly/UeLyFRoB
У межах зустрічі з керівником Секретаріату Європейської комісії „За демократію через право“ (Венеційська Комісія) Сімоною Граната-Менґіні та працівниками Секретаріату Європейської комісії „За демократію через право“ (Венеційська Комісія) Вахе Демірчяном та Мамукою Лонгурашвілі судді Конституційного Суду України окреслили проблемні питання функціонування органу конституційного контролю та обговорили шляхи їх розв’язання.
Під час зустрічі делегації Конституційного Суду України з представниками Департаменту з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини обговорено напрями подальшої співпраці, зокрема вирішення питань, які потребують уваги Конституційного Суду України. У зустрічі участь взяли керівник відділу Департаменту з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини Павло Пушкар, керівниця сектору Департаменту з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини Кетеван Цхомелідзе та юристи Департаменту з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини Кирило Бойченюк та Тамара Рахнянська.
Під час заключної зустрічі з координатором проєктів відділу програм співпраці Генерального директорату з прав людини та верховенства права (DG-I) Андрієм Кавакіним та менеджеркою Проєкту „Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні“, що його впроваджують у межах спільної Програми Європейського Союзу та Ради Європи «Партнерство заради добропорядного врядування», Сюзанною Мнацаканян відзначено позитивну динаміку у реалізації Проєкту, який став каталізатором реальних змін та сприяє употужненню інституційної спроможності Конституційного Суду України. Заплановано продовження реалізації Проєкту та обговорення подальшої проєктної діяльності.
Також цього ж дня у Постійному представництві України при Раді Європи відбулася зустріч делегації Конституційного Суду України з Постійним представником України при Раді Європи Борисом Тарасюком. Він розповів про роботу Представництва України при Раді Європи та поінформував делегацію Суду про міжнародний компенсаційний механізм для відшкодування збитків від агресії Росії.
У зустрічі також участь взяли заступник Постійного представника України при Раді Європи Віктор Нікітюк та радник Постійного представництва України при Раді Європи Ярослав Жиденко.
Робочий візит делегації Конституційного Суду України до Федеративної Республіки Німеччини та Французької Республіки став можливим завдяки підтримці Німецького фонду міжнародної правничої співпраці (IRZ) та Проєкту «Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні», що його впроваджують у межах спільної Програми Європейського Союзу та Ради Європи «Партнерство заради добропорядного врядування».
У всіх зазначених заходах участь брали заступник керівника секції, старший менеджер проєктів Німецького фонду міжнародної правничої співпраці (IRZ) Вольфрам Гертіґ та менеджерка Проєкту «Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні» Сюзанна Мнацаканян.
https://cutt.ly/UeLyFRoB
📚 Суддя Конституційного Суду України Сергій Різник взяв участь у роботі Міжнародного семінару-практикуму з питань відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої актами, визнаними неконституційними
🔹 22 листопада 2024 року відбувся Міжнародний семінар-практикум на тему: „Чи є дієвим право людини без права на його ефективний захист: питання відшкодування за порушене право внаслідок визнання акта неконституційним“.
▪️ Захід організував Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за сприяння проєктів Ради Європи „Підтримка судової влади України в умовах війни та післявоєнного періоду“, „Посилення судових та позасудових засобів захисту прав осіб, постраждалих від війни в Україні“, Програми підтримки ОБСЄ для України „Підтримка національних стейкхолдерів через покращення доступу до конституційної юстиції“, Німецького фонду міжнародного правового співробітництва (IRZ).
💬 У Міжнародному семінарі-практикумі взяли участь судді Верховного Суду, Європейського суду з прав людини, апеляційних та окружних адміністративних судів, науковці та міжнародні експерти. Свої думки щодо порушеної проблематики висловили, зокрема, голова Верховного Суду Станіслав Кравченко, суддя Європейського суду з прав людини Микола Гнатовський, голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович, суддя Федерального адміністративного Суду ФРН Мартін Штайнкюлер, суддя Конституційного Суду України у відставці Микола Козюбра та інші відомі правники.
Суддя Конституційного Суду України Сергій Різник виступив із доповіддю на тему: 📜 „Формування практики Конституційного Суду України щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої фізичним або юридичним особам актами, що визнанні неконституційними“.
У своїй доповіді Сергій Різник перш за все звернув увагу учасників семінару на низку рішень Конституційного Суду України, в яких сформульовані юридичні позиції щодо позитивного обов'язку держави на виконання припису частини третьої статті 152 Конституції України ухвалити відповідний закон, який має визначати порядок та умови такого відшкодування. Доповідач зазначив, що вперше Конституційний Суд України вказав на наявність такого обов’язку ще в Рішенні від 7 жовтня 2009 року №25-рп/2009 за конституційним поданням Верховного Суду України щодо конституційності окремих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". В подальшому Суд розвинув зазначену юридичну позицію в рішеннях від 7 квітня 2021 року № 1-р(II)/2021, від 21 липня 2021 року № 4-р(ІІ)/2021, від 1 березня 2023 року № 1-р(II)/2023, ухвалених у справах за конституційними скаргами.
🔍Сергій Різник підкреслив, що власне запровадження інституту конституційної скарги в Україні суттєво підвищило актуальність питання щодо нормативного врегулювання порядку відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої актами, що визнані неконституційними та потребу формування сталої судової практики з цього приводу.
При цьому доповідач звернув окрему увагу на системний змістовний зв'язок між приписом частини третьої статті 152 Конституції України, якою гарантовано право на відшкодування матеріальної чи моральної шкоди, завданої фізичним або юридичним особам актами, що визнані неконституційними та приписами статті 55 Конституції України, якими гарантовано права на судовий захист і на звернення до Конституційного Суду України з конституційною скаргою. У зазначеному контексті суддя проаналізував також окремі аспекти взаємозв’язку між конституційним інститутом відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої неконституційним актом та законодавчо визначеним порядком перегляду судових рішень за виключними обставинами в результаті ухвалення Конституційним Судом України рішення про неконституційність акта.
🔹 22 листопада 2024 року відбувся Міжнародний семінар-практикум на тему: „Чи є дієвим право людини без права на його ефективний захист: питання відшкодування за порушене право внаслідок визнання акта неконституційним“.
▪️ Захід організував Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за сприяння проєктів Ради Європи „Підтримка судової влади України в умовах війни та післявоєнного періоду“, „Посилення судових та позасудових засобів захисту прав осіб, постраждалих від війни в Україні“, Програми підтримки ОБСЄ для України „Підтримка національних стейкхолдерів через покращення доступу до конституційної юстиції“, Німецького фонду міжнародного правового співробітництва (IRZ).
💬 У Міжнародному семінарі-практикумі взяли участь судді Верховного Суду, Європейського суду з прав людини, апеляційних та окружних адміністративних судів, науковці та міжнародні експерти. Свої думки щодо порушеної проблематики висловили, зокрема, голова Верховного Суду Станіслав Кравченко, суддя Європейського суду з прав людини Микола Гнатовський, голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович, суддя Федерального адміністративного Суду ФРН Мартін Штайнкюлер, суддя Конституційного Суду України у відставці Микола Козюбра та інші відомі правники.
Суддя Конституційного Суду України Сергій Різник виступив із доповіддю на тему: 📜 „Формування практики Конституційного Суду України щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої фізичним або юридичним особам актами, що визнанні неконституційними“.
У своїй доповіді Сергій Різник перш за все звернув увагу учасників семінару на низку рішень Конституційного Суду України, в яких сформульовані юридичні позиції щодо позитивного обов'язку держави на виконання припису частини третьої статті 152 Конституції України ухвалити відповідний закон, який має визначати порядок та умови такого відшкодування. Доповідач зазначив, що вперше Конституційний Суд України вказав на наявність такого обов’язку ще в Рішенні від 7 жовтня 2009 року №25-рп/2009 за конституційним поданням Верховного Суду України щодо конституційності окремих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". В подальшому Суд розвинув зазначену юридичну позицію в рішеннях від 7 квітня 2021 року № 1-р(II)/2021, від 21 липня 2021 року № 4-р(ІІ)/2021, від 1 березня 2023 року № 1-р(II)/2023, ухвалених у справах за конституційними скаргами.
🔍Сергій Різник підкреслив, що власне запровадження інституту конституційної скарги в Україні суттєво підвищило актуальність питання щодо нормативного врегулювання порядку відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої актами, що визнані неконституційними та потребу формування сталої судової практики з цього приводу.
При цьому доповідач звернув окрему увагу на системний змістовний зв'язок між приписом частини третьої статті 152 Конституції України, якою гарантовано право на відшкодування матеріальної чи моральної шкоди, завданої фізичним або юридичним особам актами, що визнані неконституційними та приписами статті 55 Конституції України, якими гарантовано права на судовий захист і на звернення до Конституційного Суду України з конституційною скаргою. У зазначеному контексті суддя проаналізував також окремі аспекти взаємозв’язку між конституційним інститутом відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої неконституційним актом та законодавчо визначеним порядком перегляду судових рішень за виключними обставинами в результаті ухвалення Конституційним Судом України рішення про неконституційність акта.
Водночас Сергій Різник висловив переконання, що розв’язання порушених на семінарі юридичних проблем і наповнення реальним змістом гарантії, закріпленій в частині третій статті 152 Конституції України, з уважним врахуванням поточних умов воєнного стану і спричинених ним викликів для національної, в тому числі економічної, безпеки України, можливе уже в найближчій перспективі.
📄 У Секретаріаті #КСУ обговорили окремі аспекти гендерної рівності
🔗 25 листопада 2024 року відбувся семінар «Гендерно-сенситивні підходи в діяльності Конституційного Суду України», що його у змішаному форматі організували за сприяння Проєкту Конституційного Суду України та ОБСЄ «Підтримка національних партнерів через покращення доступу до конституційної юстиції» Програми підтримки ОБСЄ для України.
Метою заходу було ознайомлення працівників Секретаріату Конституційного Суду з основними принципами гендерних підходів у юридичній практиці, підвищення обізнаності про питання гендерної рівності та розробка практичних рекомендацій для впровадження гендерно-сенситивних практик у роботу Суду.
🔹 З вітальним словом виступив Віктор Бесчастний, керівник Секретаріату Конституційного Суду України. Він наголосив на важливості інтеграції гендерних підходів у діяльність Конституційного Суду України як одного з ключових аспектів утвердження демократичних цінностей у суспільстві.
🔹 Пол Фрейлі, радник з гендерних питань Програми підтримки ОБСЄ для України, висвітлив історичні аспекти розвитку поняття гендеру, підкресливши його значення як аналітичної категорії, що дає змогу глибше зрозуміти складність соціальних відносин та історичних процесів. Окрему увагу він приділив гендерному мейнстрімінгу, розглядаючи його як стратегію досягнення гендерної рівності. Цей підхід передбачає систематичну оцінку впливу будь-яких запланованих дій, включаючи законодавство, політики чи програми, на жінок і чоловіків у всіх галузях і на всіх рівнях.
🔹 Олександр Водянніков, старший проектний співробітник Програми підтримки ОБСЄ для України, зосередив увагу на гендері як конституційній категорії, методологічних підходах до аналізу гендерної рівності та концепції інтерсекційності в практиці органів конституційної юрисдикції. Зокрема, він зазначив, що гендер як конституційна категорія нерозривно пов’язаний з конституційним правом на вільний розвиток особистості, що включає гендерну ідентичність, та правом на повагу людської гідності. Під час заходу учасники також обговорили окремі аспекти кадрової політики, управлінських процесів та бюджетування з урахуванням гендерних підходів.
🗞️ Практичні рекомендації, представлені спікерами, сприяли жвавій дискусії та обміну думками. Захід став важливим кроком на шляху до підвищення ефективності діяльності Конституційного Суду та забезпечення рівності в усіх аспектах його роботи.
🔗 25 листопада 2024 року відбувся семінар «Гендерно-сенситивні підходи в діяльності Конституційного Суду України», що його у змішаному форматі організували за сприяння Проєкту Конституційного Суду України та ОБСЄ «Підтримка національних партнерів через покращення доступу до конституційної юстиції» Програми підтримки ОБСЄ для України.
Метою заходу було ознайомлення працівників Секретаріату Конституційного Суду з основними принципами гендерних підходів у юридичній практиці, підвищення обізнаності про питання гендерної рівності та розробка практичних рекомендацій для впровадження гендерно-сенситивних практик у роботу Суду.
🔹 З вітальним словом виступив Віктор Бесчастний, керівник Секретаріату Конституційного Суду України. Він наголосив на важливості інтеграції гендерних підходів у діяльність Конституційного Суду України як одного з ключових аспектів утвердження демократичних цінностей у суспільстві.
🔹 Пол Фрейлі, радник з гендерних питань Програми підтримки ОБСЄ для України, висвітлив історичні аспекти розвитку поняття гендеру, підкресливши його значення як аналітичної категорії, що дає змогу глибше зрозуміти складність соціальних відносин та історичних процесів. Окрему увагу він приділив гендерному мейнстрімінгу, розглядаючи його як стратегію досягнення гендерної рівності. Цей підхід передбачає систематичну оцінку впливу будь-яких запланованих дій, включаючи законодавство, політики чи програми, на жінок і чоловіків у всіх галузях і на всіх рівнях.
🔹 Олександр Водянніков, старший проектний співробітник Програми підтримки ОБСЄ для України, зосередив увагу на гендері як конституційній категорії, методологічних підходах до аналізу гендерної рівності та концепції інтерсекційності в практиці органів конституційної юрисдикції. Зокрема, він зазначив, що гендер як конституційна категорія нерозривно пов’язаний з конституційним правом на вільний розвиток особистості, що включає гендерну ідентичність, та правом на повагу людської гідності. Під час заходу учасники також обговорили окремі аспекти кадрової політики, управлінських процесів та бюджетування з урахуванням гендерних підходів.
🗞️ Практичні рекомендації, представлені спікерами, сприяли жвавій дискусії та обміну думками. Захід став важливим кроком на шляху до підвищення ефективності діяльності Конституційного Суду та забезпечення рівності в усіх аспектах його роботи.
⚖️ #КСУ розглядав справу за конституційним поданням Омбудсмена
У вівторок, 26 листопада ц.р., Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності окремого припису частини четвертої статті 29 Закону України „Про захист населення від інфекційних хворобˮ від 6 квітня 2000 року № 1645–ІІІ зі змінами. Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
У вівторок, 26 листопада ц.р., Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності окремого припису частини четвертої статті 29 Закону України „Про захист населення від інфекційних хворобˮ від 6 квітня 2000 року № 1645–ІІІ зі змінами. Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
⚖️ #КСУ розглядав справи за конституційними скаргами громадян, які оспорюють конституційність законодавчих приписів щодо застосування прожиткового мінімуму як розрахункової величини для обчислення виплат
Перший сенат 27 листопада 2024 року на відкритій частині пленарних засідань у формі письмового провадження розглядав справи за конституційними скаргами Кондратчука Богдана Сергійовича та Барановського Миколи Павловича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Кривенко виклав зміст конституційних скарг та обґрунтування заявників.
Суддя-доповідач повідомив, що заявники звернулися до Конституційного Суду України з клопотаннями перевірити на відповідність Конституції України пункт 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII зі змінами (далі – Закон № 1774).
Оспорюваними приписами Закону № 1774 установлено, що 📄 мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом не застосовують як розрахункову величину для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій; до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини її застосовують у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, з 1 січня 2017 року.
Зі змісту конституційних скарг та долучених до них матеріалів убачається, що Богдан Кондратчук і Микола Барановський є пенсіонерами, які не працюють, перебувають на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі – Управління), проживають на території радіоактивного забруднення, мають статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Автори клопотань зазначають, що внаслідок застосування пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 1774 відбулося фактичне зменшення розміру доплати до їх пенсії у порівнянні із раніше встановленими виплатами, передбаченими статтею 39 Закону України ,,Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796–ХІІ зі змінами. Вони вважають, що це вказує на звуження змісту та обсягу існуючих прав, порушення права власності, принципу юридичної визначеності, рівності осіб у правах.
Під час пленарних засідань суддя-доповідач повідомив, що у провадженні Суду перебуває низка справ із подібних питань.
Він також зазначив, що були надіслані листи-запити до Президента України, Верховної Ради України, наукових установ із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційних скаргах.
🔗 Перший сенат дослідив матеріали цих справ та перейшов до закритої частини пленарних засідань.
Відеозапис пленарного засідання за конституційною скаргою Богдана Кондратчука.
Відеозапис пленарного засідання за конституційною скаргою Миколи Барановського.
Перший сенат 27 листопада 2024 року на відкритій частині пленарних засідань у формі письмового провадження розглядав справи за конституційними скаргами Кондратчука Богдана Сергійовича та Барановського Миколи Павловича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Кривенко виклав зміст конституційних скарг та обґрунтування заявників.
Суддя-доповідач повідомив, що заявники звернулися до Конституційного Суду України з клопотаннями перевірити на відповідність Конституції України пункт 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII зі змінами (далі – Закон № 1774).
Оспорюваними приписами Закону № 1774 установлено, що 📄 мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом не застосовують як розрахункову величину для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій; до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини її застосовують у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, з 1 січня 2017 року.
Зі змісту конституційних скарг та долучених до них матеріалів убачається, що Богдан Кондратчук і Микола Барановський є пенсіонерами, які не працюють, перебувають на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі – Управління), проживають на території радіоактивного забруднення, мають статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Автори клопотань зазначають, що внаслідок застосування пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 1774 відбулося фактичне зменшення розміру доплати до їх пенсії у порівнянні із раніше встановленими виплатами, передбаченими статтею 39 Закону України ,,Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796–ХІІ зі змінами. Вони вважають, що це вказує на звуження змісту та обсягу існуючих прав, порушення права власності, принципу юридичної визначеності, рівності осіб у правах.
Під час пленарних засідань суддя-доповідач повідомив, що у провадженні Суду перебуває низка справ із подібних питань.
Він також зазначив, що були надіслані листи-запити до Президента України, Верховної Ради України, наукових установ із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційних скаргах.
🔗 Перший сенат дослідив матеріали цих справ та перейшов до закритої частини пленарних засідань.
Відеозапис пленарного засідання за конституційною скаргою Богдана Кондратчука.
Відеозапис пленарного засідання за конституційною скаргою Миколи Барановського.
🗞 Відбулися засідання Суду: розглядали справи за конституційними скаргами та ухвалили ухвали
У середу, 27 листопада 2024 року, Перший сенат на відкритій частині пленарних засідань у формі письмового провадження розглядав справи за конституційними скаргами 📑:
➖ Богдана Сергійовича щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIІІ;
➖ Барановського Миколи Павловича щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 6 грудня 2016 року № 1774–VIІІ.
📑 Суд дослідив матеріали справ і перейшов до закритої частини пленарних засідань.
🔹🔸 Цього ж дня відбулися засідання Першої та Другої колегій суддів Першого сенату, на якому судді ухвалили ухвали про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами 📑:
➖ Білика Романа Володимировича щодо конституційності частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України;
➖ Ващенка Сергія Євгенійовича щодо конституційності пункту 13 частини другої статті 3, підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України ,,Про судовий збір“ від 8 липня 2011 року № 3674–VI в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до Закону України ,,Про судовий збір“ у зв’язку з Рішенням Конституційного Суду України від 13 травня 2024 року № 6-р(ІІ)/2024 щодо забезпечення принципу обов’язковості судового рішення» від 31 жовтня 2024 року № 4056–IX;
➖ Байла Олега Григоровича щодо конституційності пункту 3 частини третьої статті 81 Кримінального кодексу України.
У середу, 27 листопада 2024 року, Перший сенат на відкритій частині пленарних засідань у формі письмового провадження розглядав справи за конституційними скаргами 📑:
➖ Богдана Сергійовича щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIІІ;
➖ Барановського Миколи Павловича щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 6 грудня 2016 року № 1774–VIІІ.
📑 Суд дослідив матеріали справ і перейшов до закритої частини пленарних засідань.
🔹🔸 Цього ж дня відбулися засідання Першої та Другої колегій суддів Першого сенату, на якому судді ухвалили ухвали про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами 📑:
➖ Білика Романа Володимировича щодо конституційності частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України;
➖ Ващенка Сергія Євгенійовича щодо конституційності пункту 13 частини другої статті 3, підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України ,,Про судовий збір“ від 8 липня 2011 року № 3674–VI в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до Закону України ,,Про судовий збір“ у зв’язку з Рішенням Конституційного Суду України від 13 травня 2024 року № 6-р(ІІ)/2024 щодо забезпечення принципу обов’язковості судового рішення» від 31 жовтня 2024 року № 4056–IX;
➖ Байла Олега Григоровича щодо конституційності пункту 3 частини третьої статті 81 Кримінального кодексу України.