⚖️ Суд перевірить на конституційність законодавчий припис щодо встановленого строку звернення до суду працівника для вирішення трудового спору
У четвер, 14 листопада 2024 року, Велика палата на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочала розгляд справи за конституційним поданням Верховного Суду про конституційність частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України (далі – Кодекс).
Як зазначила суддя-доповідач у справі Галина Юровська, Верховний Суд звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частині третій статті 22, частині сьомій статті 43, частині першій статті 55 Конституції України оспорюваний припис Кодексу, за яким 👉„працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті“.
💬 Автор клопотання стверджує, що законодавець, „обмеживши право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати строком у три місяці, не надавши при цьому працівникові гарантій розгляду судом питання про поновлення строку на звернення до суду, знизив рівень доступу до суду осіб, які є суб’єктами звернення із заявою про стягнення заборгованості із заробітної плати, чим допустив звуження змісту й обсягу існуючих конституційних прав працівників на звернення до суду з позовом про стягнення належної їм заробітної плати без обмеження будь-яким строком та обмежив їхнє право на судовий захист у тому обсязі, як його гарантовано частиною першою статті 55 Конституції України, чим знівельовано можливість ефективної реалізації права особи на судовий захист“.
💬 Суддя-доповідач повідомила, що для забезпечення повного і об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення направлено листи-запити до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, наукових установ, закладів вищої освіти, Науково-консультативної ради Конституційного Суду України із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційному поданні.
📑 Суд дослідив матеріали справи і перейшов до закритої частини пленарного засідання.
На засіданні були присутні представник суб’єкта права на конституційне подання, перший заступник керівника Апарату Верховного Суду Расім Бабанли та постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
🔗 https://cutt.ly/geJkwV68
У четвер, 14 листопада 2024 року, Велика палата на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочала розгляд справи за конституційним поданням Верховного Суду про конституційність частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України (далі – Кодекс).
Як зазначила суддя-доповідач у справі Галина Юровська, Верховний Суд звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частині третій статті 22, частині сьомій статті 43, частині першій статті 55 Конституції України оспорюваний припис Кодексу, за яким 👉„працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті“.
💬 Автор клопотання стверджує, що законодавець, „обмеживши право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати строком у три місяці, не надавши при цьому працівникові гарантій розгляду судом питання про поновлення строку на звернення до суду, знизив рівень доступу до суду осіб, які є суб’єктами звернення із заявою про стягнення заборгованості із заробітної плати, чим допустив звуження змісту й обсягу існуючих конституційних прав працівників на звернення до суду з позовом про стягнення належної їм заробітної плати без обмеження будь-яким строком та обмежив їхнє право на судовий захист у тому обсязі, як його гарантовано частиною першою статті 55 Конституції України, чим знівельовано можливість ефективної реалізації права особи на судовий захист“.
💬 Суддя-доповідач повідомила, що для забезпечення повного і об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення направлено листи-запити до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, наукових установ, закладів вищої освіти, Науково-консультативної ради Конституційного Суду України із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційному поданні.
📑 Суд дослідив матеріали справи і перейшов до закритої частини пленарного засідання.
На засіданні були присутні представник суб’єкта права на конституційне подання, перший заступник керівника Апарату Верховного Суду Расім Бабанли та постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
🔗 https://cutt.ly/geJkwV68
⚖️ Суд оприлюднив Рішення у справі за конституційною скаргою Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ „АрселорМіттал Кривий Ріг“
Другий сенат Конституційного Суду України 13 листопада 2024 року розглянув на пленарному засіданні справу та ухвалив Рішення № 10-р(ІІ)/2024 за конституційною скаргою Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ „АрселорМіттал Кривий Ріг“ (далі – Заявник) щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих приписів статті 7 Закону України „Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)“ від 3 березня 1998 року № 137/98–ВР (далі – Закон).
Суддя-доповідач у справі – Олег Первомайський.
✅ Цим рішенням Конституційний Суд України визнав приписи статті 7 Закону України, за якими: «Розгляд колективного трудового спору (конфлікту) здійснюється з питань, передбачених: пунктами „а“ і „б“ статті 2 цього Закону, – примирною комісією, а в разі неприйняття рішення у строки, встановлені статтею 9 цього Закону, – трудовим арбітражем» (абзаци перший, другий) такими, що відповідають Конституції України.
✍️ Заявник 28 травня 2020 року звернувся до Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства „АрселорМіттал Кривий Ріг“, Первинної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України Публічного акціонерного товариства „АрселорМіттал Кривий Ріг“ про визнання недійсними змін до колективного договору, який ухвалою від 1 червня 2020 року відмовив у відкритті провадження за вказаною позовною заявою та роз’яснив, що «відповідно до статті 7 указаного Закону України „Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)“ передбачено, що розгляд колективного трудового спору (конфлікту) з питань укладення чи зміни колективного договору, угоди здійснюється примирною комісією, а в разі неприйняття рішення у строки, установлені статтею 9 цього Закону – трудовим арбітражем». Суди апеляційної та касаційної інстанцій ухвалу районного суду залишили без змін. Суди апеляційної та касаційної інстанцій залишили ухвалу районного суду без змін.
✍️ Заявник звернувся до Конституційного Суду України вважаючи, що оскільки окремі приписи статті 7 Закону врегульовують лише позасудовий порядок вирішення колективного трудового спору (конфлікту), то вони не відповідають частині третій статті 8, частинам другій, шостій статті 55, статті 64, частині третій статті 124 Конституції України.
🔹 Розв’язуючи питання щодо відповідності Конституції України (конституційності) оспорюваних приписів Закону, Суд виходив з такого.
Громадяни мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів як це передбачено частиною третьою статті 36 Конституції України.
За статтею 55 Основного Закону України права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина перша); кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (частина шоста).
Згідно зі статтею 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди (частина перша); делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається (частина друга); юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення; у передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи (частина третя); законом може бути визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору (частина четверта).
Другий сенат Конституційного Суду України 13 листопада 2024 року розглянув на пленарному засіданні справу та ухвалив Рішення № 10-р(ІІ)/2024 за конституційною скаргою Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ „АрселорМіттал Кривий Ріг“ (далі – Заявник) щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих приписів статті 7 Закону України „Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)“ від 3 березня 1998 року № 137/98–ВР (далі – Закон).
Суддя-доповідач у справі – Олег Первомайський.
✅ Цим рішенням Конституційний Суд України визнав приписи статті 7 Закону України, за якими: «Розгляд колективного трудового спору (конфлікту) здійснюється з питань, передбачених: пунктами „а“ і „б“ статті 2 цього Закону, – примирною комісією, а в разі неприйняття рішення у строки, встановлені статтею 9 цього Закону, – трудовим арбітражем» (абзаци перший, другий) такими, що відповідають Конституції України.
✍️ Заявник 28 травня 2020 року звернувся до Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства „АрселорМіттал Кривий Ріг“, Первинної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України Публічного акціонерного товариства „АрселорМіттал Кривий Ріг“ про визнання недійсними змін до колективного договору, який ухвалою від 1 червня 2020 року відмовив у відкритті провадження за вказаною позовною заявою та роз’яснив, що «відповідно до статті 7 указаного Закону України „Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)“ передбачено, що розгляд колективного трудового спору (конфлікту) з питань укладення чи зміни колективного договору, угоди здійснюється примирною комісією, а в разі неприйняття рішення у строки, установлені статтею 9 цього Закону – трудовим арбітражем». Суди апеляційної та касаційної інстанцій ухвалу районного суду залишили без змін. Суди апеляційної та касаційної інстанцій залишили ухвалу районного суду без змін.
✍️ Заявник звернувся до Конституційного Суду України вважаючи, що оскільки окремі приписи статті 7 Закону врегульовують лише позасудовий порядок вирішення колективного трудового спору (конфлікту), то вони не відповідають частині третій статті 8, частинам другій, шостій статті 55, статті 64, частині третій статті 124 Конституції України.
🔹 Розв’язуючи питання щодо відповідності Конституції України (конституційності) оспорюваних приписів Закону, Суд виходив з такого.
Громадяни мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів як це передбачено частиною третьою статті 36 Конституції України.
За статтею 55 Основного Закону України права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина перша); кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (частина шоста).
Згідно зі статтею 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди (частина перша); делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається (частина друга); юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення; у передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи (частина третя); законом може бути визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору (частина четверта).
🔹 Конституційний Суд України вважає, що приписи Закону внормовують порядок розв’язання колективного трудового спору (конфлікту), який має ознаки обов’язкового досудового порядку урегулювання спору.
Приписи статей 55, 124 Основного Закону України та юридичні позиції Конституційного Суду України сформульовані раніше, є підґрунтям висновку про те, що реалізація обов’язкового досудового порядку врегулювання юридичного спору за наявним конституційним порядком не має перешкоджати подальшій реалізації особою гарантованого їй конституційного права на звернення до суду.
За приписами частин першої – четвертої статті 124 Конституції України, розгляд та розв’язання колективного трудового спору (конфлікту) у разі, коли трудовий спір (конфлікт) є юридичним спором, примирною комісією та/або трудовим арбітражем є додатковими складниками механізму захисту сторін колективного трудового спору (конфлікту) незалежно від того, чи може розв’язання такого спору цими органами забезпечити належний рівень інституційних та процедурних гарантій для сторін колективного трудового спору (конфлікту).
🔹 Конституційний Суд України вважає, що окремі приписи статті 7 Закону не позбавляють первинну організацію професійної спілки (первинну профспілкову організацію) або іншу сторону колективного трудового спору (конфлікту), що є юридичним спором, наданих Конституцією України гарантій реалізації права на судовий захист на підставі норм відповідного процесуального закону у разі коли трудовий спір (конфлікт), що є юридичним спором, не було розвʼязано в обовʼязковому досудовому поряду, відповідно до Закону.
🔸 З огляду на наведене Конституційний Суд України висновує, що окремі приписи статті 7 Закону не суперечать частині третій статті 8, частині третій статті 36, частинам першій, шостій статті 55, частинам першій, другій, третій статті 124 Конституції України.
👉Резюме рішення: https://cutt.ly/eeJzLtJq
📑 Рішення № 10-р(ІІ)/2024: https://cutt.ly/EeJzL3vv
Приписи статей 55, 124 Основного Закону України та юридичні позиції Конституційного Суду України сформульовані раніше, є підґрунтям висновку про те, що реалізація обов’язкового досудового порядку врегулювання юридичного спору за наявним конституційним порядком не має перешкоджати подальшій реалізації особою гарантованого їй конституційного права на звернення до суду.
За приписами частин першої – четвертої статті 124 Конституції України, розгляд та розв’язання колективного трудового спору (конфлікту) у разі, коли трудовий спір (конфлікт) є юридичним спором, примирною комісією та/або трудовим арбітражем є додатковими складниками механізму захисту сторін колективного трудового спору (конфлікту) незалежно від того, чи може розв’язання такого спору цими органами забезпечити належний рівень інституційних та процедурних гарантій для сторін колективного трудового спору (конфлікту).
🔹 Конституційний Суд України вважає, що окремі приписи статті 7 Закону не позбавляють первинну організацію професійної спілки (первинну профспілкову організацію) або іншу сторону колективного трудового спору (конфлікту), що є юридичним спором, наданих Конституцією України гарантій реалізації права на судовий захист на підставі норм відповідного процесуального закону у разі коли трудовий спір (конфлікт), що є юридичним спором, не було розвʼязано в обовʼязковому досудовому поряду, відповідно до Закону.
🔸 З огляду на наведене Конституційний Суд України висновує, що окремі приписи статті 7 Закону не суперечать частині третій статті 8, частині третій статті 36, частинам першій, шостій статті 55, частинам першій, другій, третій статті 124 Конституції України.
👉Резюме рішення: https://cutt.ly/eeJzLtJq
📑 Рішення № 10-р(ІІ)/2024: https://cutt.ly/EeJzL3vv
🗓 Суд провів засідання: розглядав справи за конституційними поданнями
У четвер, 14 листопада 2024 року, Велика палата на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Верховного Суду про конституційність частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України. 🔗Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині та перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
➖ 51 народного депутата України щодо конституційності положень пункту 6 частини першої статті 4, частини третьої статті 11 Закону України „Про добровільне об’єднання територіальних громад“;
➖51 народного депутата України щодо офіційного тлумачення положень статті 7, частини сьомої статті 20, пунктів 12, 15, 16 частини першої статті 92, частин першої - п'ятої статті 118, частини другої статті 133, частин першої - четвертої статті 140, частин другої, четвертої статті 141 Конституції України;
➖ 53 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо протидії зловживанням правами народних депутатів України у ході законодавчої процедури“.
🔗 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️ Також Конституційний Суд України провів засідання, на якому вніс зміни до персонального складу Постійної комісії з питань наукового забезпечення. До складу цієї комісії включено суддю Конституційного Суду України Аллу Олійник.
📑 Цього ж дня відбулося засідання Третьої колегії суддів Другого сенату, на якому судді відмовили у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Друченка Артема Юрійовича щодо конституційності окремих приписів пункту 20-8 розділу ХІ „Перехідні положення“ Кримінального процесуального кодексу України, пункту 7 розділу І Закону України „Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури“ від 8 грудня 2023 року № 3509–IX.
🔗https://cutt.ly/ZeJxuYVh
У четвер, 14 листопада 2024 року, Велика палата на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Верховного Суду про конституційність частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України. 🔗Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині та перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
➖ 51 народного депутата України щодо конституційності положень пункту 6 частини першої статті 4, частини третьої статті 11 Закону України „Про добровільне об’єднання територіальних громад“;
➖51 народного депутата України щодо офіційного тлумачення положень статті 7, частини сьомої статті 20, пунктів 12, 15, 16 частини першої статті 92, частин першої - п'ятої статті 118, частини другої статті 133, частин першої - четвертої статті 140, частин другої, четвертої статті 141 Конституції України;
➖ 53 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо протидії зловживанням правами народних депутатів України у ході законодавчої процедури“.
🔗 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️ Також Конституційний Суд України провів засідання, на якому вніс зміни до персонального складу Постійної комісії з питань наукового забезпечення. До складу цієї комісії включено суддю Конституційного Суду України Аллу Олійник.
📑 Цього ж дня відбулося засідання Третьої колегії суддів Другого сенату, на якому судді відмовили у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Друченка Артема Юрійовича щодо конституційності окремих приписів пункту 20-8 розділу ХІ „Перехідні положення“ Кримінального процесуального кодексу України, пункту 7 розділу І Закону України „Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури“ від 8 грудня 2023 року № 3509–IX.
🔗https://cutt.ly/ZeJxuYVh
🔹🔸Судді Конституційного Суду України взяли участь в ХI Національному судовому форумі
Судді Конституційного Суду України Олександр Петришин, Галина Юровська долучилися до обговорення питань із розгляду адміністративних спорів, пов’язаних із захистом прав громадян в умовах воєнного стану в Україні під час ХI Національного судового форуму, що відбувся 15 листопада 2024 року.
Захід об’єднав провідних юристів, суддів, представників органів публічної влади, національних і міжнародних експертів, які обговорили важливі питання, що постають перед нашою державою в умовах сьогодення.
🔸 Із вітальним словом до учасників заходу звернулася суддя Конституційного Суду України Галина Юровська, яка наголосила на важливій ролі правосуддя для підтримання суспільного порядку, стабільності та забезпечення захисту прав громадян.
Вона закцентувала на провідній ролі Конституційного Суду України у забезпеченні неухильного дотримання Конституції України та втілених у ній фундаментальних цінностей і принципів.
Суддя зазначила, що в умовах воєнного стану орган конституційного контролю продовжує розглядати та ухвалювати рішення з широкого кола питань, зокрема щодо забезпечення прав осіб на судовий захист в адміністративних спорах.
Галина Юровська наголосила, що попри воєнний стан доступ до правосуддя для громадян повинен бути гарантований, при цьому із дотриманням умов безпеки для усіх учасників судового процесу з можливим використанням новітніх технологій.
Суддя зазначила, що на адміністративні суди покладено велику відповідальність стати запорукою захисту прав людей в умовах сьогодення. За її словами, адміністративні суди повинні реагувати на можливі нові форми порушень прав осіб, пов’язаних із незаконним відчуженням майна, соціальним захистом постраждалих, забезпеченням прав на відшкодування збитків та багато іншого.
Під час заходу Галина Юровська також виступила із презентацією на тему „Юридичні позиції Конституційного Суду України щодо забезпечення прав осіб на судових захист в адміністративних спорах під час дії воєнного стану“. Вона закцентувала на особливостях здійснення правосуддя в умовах воєнного стану, розповіла про юридичні позиції Конституційного Суду України, що викладені в рішеннях щодо рівноправності сторін під час судового контролю за виконанням судового рішення, щодо особових даних у судовому рішенні та про обов’язковість судового рішення.
🔹 Суддя Конституційного Суду України Олександр Петришин під час свого виступу на XI Національному судовому форумі основну увагу приділив характеристиці рішень Конституційного Суду України у справах щодо відповідності Конституції України (конституційності) та офіційного тлумачення приписів Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Він наголосив, що Суд ухвалив 9 рішень у справах стосовно приписів Кодексу України про адміністративні правопорушення, з них 4 рішення у справах щодо відповідності приписів КУпАП Конституції України та 5 рішень у справах щодо офіційного тлумачення його приписів.
Суддя зазначив, що ці рішення були ухвалені за 2 конституційними поданнями, зокрема 50 народних депутатів України та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та за 3 конституційними скаргами. У трьох рішеннях, а саме: від 11 жовтня 2011 року № 10-рп/2011, від 23 листопада 2018 року № 10-р/2018, від 12 жовтня 2022 року № 8-р(І)/2022 Суд визнав оспорювані приписи (повністю або в частині) такими, що не відповідають Конституції України. У Рішенні від 21 липня 2021 року № 5-р(ІІ)/2021 Суд визнав оспорювані приписи конституційними.
Судді Конституційного Суду України Олександр Петришин, Галина Юровська долучилися до обговорення питань із розгляду адміністративних спорів, пов’язаних із захистом прав громадян в умовах воєнного стану в Україні під час ХI Національного судового форуму, що відбувся 15 листопада 2024 року.
Захід об’єднав провідних юристів, суддів, представників органів публічної влади, національних і міжнародних експертів, які обговорили важливі питання, що постають перед нашою державою в умовах сьогодення.
🔸 Із вітальним словом до учасників заходу звернулася суддя Конституційного Суду України Галина Юровська, яка наголосила на важливій ролі правосуддя для підтримання суспільного порядку, стабільності та забезпечення захисту прав громадян.
Вона закцентувала на провідній ролі Конституційного Суду України у забезпеченні неухильного дотримання Конституції України та втілених у ній фундаментальних цінностей і принципів.
Суддя зазначила, що в умовах воєнного стану орган конституційного контролю продовжує розглядати та ухвалювати рішення з широкого кола питань, зокрема щодо забезпечення прав осіб на судовий захист в адміністративних спорах.
Галина Юровська наголосила, що попри воєнний стан доступ до правосуддя для громадян повинен бути гарантований, при цьому із дотриманням умов безпеки для усіх учасників судового процесу з можливим використанням новітніх технологій.
Суддя зазначила, що на адміністративні суди покладено велику відповідальність стати запорукою захисту прав людей в умовах сьогодення. За її словами, адміністративні суди повинні реагувати на можливі нові форми порушень прав осіб, пов’язаних із незаконним відчуженням майна, соціальним захистом постраждалих, забезпеченням прав на відшкодування збитків та багато іншого.
Під час заходу Галина Юровська також виступила із презентацією на тему „Юридичні позиції Конституційного Суду України щодо забезпечення прав осіб на судових захист в адміністративних спорах під час дії воєнного стану“. Вона закцентувала на особливостях здійснення правосуддя в умовах воєнного стану, розповіла про юридичні позиції Конституційного Суду України, що викладені в рішеннях щодо рівноправності сторін під час судового контролю за виконанням судового рішення, щодо особових даних у судовому рішенні та про обов’язковість судового рішення.
🔹 Суддя Конституційного Суду України Олександр Петришин під час свого виступу на XI Національному судовому форумі основну увагу приділив характеристиці рішень Конституційного Суду України у справах щодо відповідності Конституції України (конституційності) та офіційного тлумачення приписів Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Він наголосив, що Суд ухвалив 9 рішень у справах стосовно приписів Кодексу України про адміністративні правопорушення, з них 4 рішення у справах щодо відповідності приписів КУпАП Конституції України та 5 рішень у справах щодо офіційного тлумачення його приписів.
Суддя зазначив, що ці рішення були ухвалені за 2 конституційними поданнями, зокрема 50 народних депутатів України та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та за 3 конституційними скаргами. У трьох рішеннях, а саме: від 11 жовтня 2011 року № 10-рп/2011, від 23 листопада 2018 року № 10-р/2018, від 12 жовтня 2022 року № 8-р(І)/2022 Суд визнав оспорювані приписи (повністю або в частині) такими, що не відповідають Конституції України. У Рішенні від 21 липня 2021 року № 5-р(ІІ)/2021 Суд визнав оспорювані приписи конституційними.
Олександр Петришин розповів учасникам форуму про положення КУпАП, що були предметами конституційного контролю у цих справах. Це були окремі положення статті 263; положення частини першої статті 294, статті 326; припис частини десятої статті 294; окреме положення абзацу другого частини першої статті 204-3; положення частини першої статті 268; положення частини першої статті 14-1 КУпАП.
За його словами, рішення у цих справах, здебільшого стосувалися процесуальних питань: строків адміністративного затримання; часу набрання законної сили постановами суду про застосування адміністративних стягнень, зокрема адміністративного арешту; безальтернативності застосування конфіскації товарів як санкції у разі порушення порядку переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції; відсутності права на касаційне оскарження в окремих категоріях справ; права вибору захисника; притягнення особи до адміністративної відповідальності у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху; можливості притягнення до адміністративної відповідальності юридичних осіб; порядку апеляційного оскарження постанов судді у справах про адміністративні правопорушення; місця складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Резюмуючи свій виступ суддя наголосив, що Конституційний Суд України за результатами здійсненого конституційного контролю забезпечив захист права людини на свободу та особисту недоторканність, права на судовий захист, права власності, а також захист особи від незаконного обвинувачення.
https://cutt.ly/KeJTcQ7Y
За його словами, рішення у цих справах, здебільшого стосувалися процесуальних питань: строків адміністративного затримання; часу набрання законної сили постановами суду про застосування адміністративних стягнень, зокрема адміністративного арешту; безальтернативності застосування конфіскації товарів як санкції у разі порушення порядку переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції; відсутності права на касаційне оскарження в окремих категоріях справ; права вибору захисника; притягнення особи до адміністративної відповідальності у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху; можливості притягнення до адміністративної відповідальності юридичних осіб; порядку апеляційного оскарження постанов судді у справах про адміністративні правопорушення; місця складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Резюмуючи свій виступ суддя наголосив, що Конституційний Суд України за результатами здійсненого конституційного контролю забезпечив захист права людини на свободу та особисту недоторканність, права на судовий захист, права власності, а також захист особи від незаконного обвинувачення.
https://cutt.ly/KeJTcQ7Y
Право одного з подружжя на утримання в контексті Рішення Конституційного Суду України від 29 жовтня 2024 року № 1-р/2024
Із такою темою виступила суддя Конституційного Суду України Галина Юровська. Участь у заході також узяв суддя Конституційного Суду України Олександр Петришин.
Під час лекції доповідачка зосередила увагу на ключових аспектах рішення, яке Суд ухвалив за конституційним поданням Верховного Суду і яким визнав неконституційними приписи частини четвертої статті 75 Сімейного кодексу України.
Суддя розповіла про суть рішення, навела аргументи, на які посилався Верховний Суд, позиції Президента України, Голови Верховної Ради України у цьому питанні, а також висловилася про низку юридичних позицій, які були сформовані в цьому рішенні та викладені в попередніх рішеннях Суду.
Зокрема, у рішенні Суд зазначає таке:
✅ прожитковий мінімум у контексті частини четвертої статті 75 Сімейного кодексу визначено у спосіб, що не враховує повною мірою і не може враховувати потреби непрацездатних осіб, а тому й не може бути універсальним для визначення рівня витрат на підтримання життєзабезпечення всіх без винятку людей;
✅ прожитковий мінімум не відображає фактичного стану потреби особи в матеріальній допомозі, а навпаки, як убачається зі змісту частини четвертої статті 75 Сімейного кодексу, обмежує право одного з подружжя на утримання (аліменти).
✅ оскільки особа пенсійного віку або особа з інвалідністю I, II чи III групи має пенсію чи соціальні виплати в розмірі, що можуть перевищити прожитковий мінімум, установлений законом, частина четверта статті 75 Сімейного кодексу не може бути застосована, а право на утримання не може бути реалізоване;
✅ Конституційний Суд України вбачає невиправданим законодавчо обмежувати розміром прожиткового мінімуму межу, у разі недосягнення якої особу вважають такою, що потребує матеріальної допомоги іншого з подружжя, оскільки таке обмеження не може вважатися об’єктивно оціненим, обумовленим індивідуальними потребами одного з подружжя, що потребує матеріальної допомоги, та є надмірним утручанням (регулюванням) держави у право на отримання матеріальної допомоги та забезпечення її в більшому розмірі, оскільки полягає в обмеженні реалізації такого права (звужує його реалізацію до кола осіб, що потребують матеріальної допомоги).
Галина Юровська зазначила, що в рішенні Суд урахував результати діяльності Комісії з європейського сімейного права та наголосила на ключових аспектах „Принципів європейського сімейного права“ 2004 року, які є модельними законами, слугують рекомендаціями щодо вдосконалення та стандартизації сімейного права.
✅ Принцип „утримання в подружжі“ має ґрунтуватися на потребі у фінансовій підтримці. Його присуджують, коли один із подружжя значно економічно слабший за іншого і не має змоги підтримувати достатній рівень життя після розлучення.
✅ Щодо тривалості підтримання та сфери застосування, то ці принципи рекомендують, щоб утримання в подружжі не було довічним зобов’язанням. Тривалість виплат, пов’язана із тривалістю шлюбу і здатністю чоловіка/дружини, що отримує аліменти, досягти фінансової незалежності.
Олександр Петришин підкреслив, що Конституційний Суд України розглядає різні категорії справ, зокрема пов’язані із трудовими і соціальними правами, пенсіями, соціальним страхуванням, митними стягненнями, доступом до суду. Він зазначив, що в рішенні, ухваленому саме у справі щодо права одного з подружжя на утримання, визначені критерії і підходи, які є важливими для суспільства і держави, та наголосив на практичній і доктринальній значимості цього рішення.
Переглянути лекцію можна за посиланням: https://cutt.ly/NeJ8HLrN
Усі попередні лекції дивіться на сторінках Конституційного Суду: Ютубі та Телеграм-каналі.
Із такою темою виступила суддя Конституційного Суду України Галина Юровська. Участь у заході також узяв суддя Конституційного Суду України Олександр Петришин.
Під час лекції доповідачка зосередила увагу на ключових аспектах рішення, яке Суд ухвалив за конституційним поданням Верховного Суду і яким визнав неконституційними приписи частини четвертої статті 75 Сімейного кодексу України.
Суддя розповіла про суть рішення, навела аргументи, на які посилався Верховний Суд, позиції Президента України, Голови Верховної Ради України у цьому питанні, а також висловилася про низку юридичних позицій, які були сформовані в цьому рішенні та викладені в попередніх рішеннях Суду.
Зокрема, у рішенні Суд зазначає таке:
✅ прожитковий мінімум у контексті частини четвертої статті 75 Сімейного кодексу визначено у спосіб, що не враховує повною мірою і не може враховувати потреби непрацездатних осіб, а тому й не може бути універсальним для визначення рівня витрат на підтримання життєзабезпечення всіх без винятку людей;
✅ прожитковий мінімум не відображає фактичного стану потреби особи в матеріальній допомозі, а навпаки, як убачається зі змісту частини четвертої статті 75 Сімейного кодексу, обмежує право одного з подружжя на утримання (аліменти).
✅ оскільки особа пенсійного віку або особа з інвалідністю I, II чи III групи має пенсію чи соціальні виплати в розмірі, що можуть перевищити прожитковий мінімум, установлений законом, частина четверта статті 75 Сімейного кодексу не може бути застосована, а право на утримання не може бути реалізоване;
✅ Конституційний Суд України вбачає невиправданим законодавчо обмежувати розміром прожиткового мінімуму межу, у разі недосягнення якої особу вважають такою, що потребує матеріальної допомоги іншого з подружжя, оскільки таке обмеження не може вважатися об’єктивно оціненим, обумовленим індивідуальними потребами одного з подружжя, що потребує матеріальної допомоги, та є надмірним утручанням (регулюванням) держави у право на отримання матеріальної допомоги та забезпечення її в більшому розмірі, оскільки полягає в обмеженні реалізації такого права (звужує його реалізацію до кола осіб, що потребують матеріальної допомоги).
Галина Юровська зазначила, що в рішенні Суд урахував результати діяльності Комісії з європейського сімейного права та наголосила на ключових аспектах „Принципів європейського сімейного права“ 2004 року, які є модельними законами, слугують рекомендаціями щодо вдосконалення та стандартизації сімейного права.
✅ Принцип „утримання в подружжі“ має ґрунтуватися на потребі у фінансовій підтримці. Його присуджують, коли один із подружжя значно економічно слабший за іншого і не має змоги підтримувати достатній рівень життя після розлучення.
✅ Щодо тривалості підтримання та сфери застосування, то ці принципи рекомендують, щоб утримання в подружжі не було довічним зобов’язанням. Тривалість виплат, пов’язана із тривалістю шлюбу і здатністю чоловіка/дружини, що отримує аліменти, досягти фінансової незалежності.
Олександр Петришин підкреслив, що Конституційний Суд України розглядає різні категорії справ, зокрема пов’язані із трудовими і соціальними правами, пенсіями, соціальним страхуванням, митними стягненнями, доступом до суду. Він зазначив, що в рішенні, ухваленому саме у справі щодо права одного з подружжя на утримання, визначені критерії і підходи, які є важливими для суспільства і держави, та наголосив на практичній і доктринальній значимості цього рішення.
Переглянути лекцію можна за посиланням: https://cutt.ly/NeJ8HLrN
Усі попередні лекції дивіться на сторінках Конституційного Суду: Ютубі та Телеграм-каналі.
YouTube
Право одного з подружжя на утримання в контексті Рішення КСУ від 29 жовтня 2024 року № 1-р/2024
Право одного з подружжя на утримання в контексті Рішення Конституційного Суду України від 29 жовтня 2024 року № 1-р/2024
Із такою темою виступила суддя Конституційного Суду України Галина Юровська. Участь у заході також узяв суддя Конституційного Суду України…
Із такою темою виступила суддя Конституційного Суду України Галина Юровська. Участь у заході також узяв суддя Конституційного Суду України…
🇺🇦 ДЕНЬ ГІДНОСТІ ТА СВОБОДИ 🇺🇦
21 листопада Україна відзначає День Гідності та Свободи, вшановуючи громадян, які стали на захист демократичних цінностей, прав людини та національної ідентичності під час революцій, що змінили хід історії. Цей день є нагадуванням про нашу спільну мету – будувати справедливу й вільну державу, де свобода та гідність кожного є найвищою цінністю.
📜Конституція України чітко проголошує гідність як найвищу соціальну цінність. Відповідно до статті 28 Основного Закону, кожна людина має право на повагу до своєї гідності, а будь-яке поводження, що її принижує, заборонено. Це положення не просто закріплює гідність як право, але й покладає на державу обов’язок гарантувати її захист у всіх сферах життя.
⚖️ У своїх рішеннях Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що гідність є основою прав людини, верховенства права та демократії.
Суд наголошував, що людська гідність – це не лише право, а й конституційна цінність, яка наповнює сенсом людське буття та виступає фундаментом для реалізації всіх інших конституційних прав. Зокрема, Суд акцентував увагу на нерозривному зв’язку між гідністю та правом на життя, наголошуючи, що ці права є фундаментальними та не можуть бути скасовані чи обмежені за жодних обставин.
💙💛 День Гідності та Свободи нагадує нам, що основою демократії є гідність, яку українці шанують, відстоюють і цінують понад усе.
21 листопада Україна відзначає День Гідності та Свободи, вшановуючи громадян, які стали на захист демократичних цінностей, прав людини та національної ідентичності під час революцій, що змінили хід історії. Цей день є нагадуванням про нашу спільну мету – будувати справедливу й вільну державу, де свобода та гідність кожного є найвищою цінністю.
📜Конституція України чітко проголошує гідність як найвищу соціальну цінність. Відповідно до статті 28 Основного Закону, кожна людина має право на повагу до своєї гідності, а будь-яке поводження, що її принижує, заборонено. Це положення не просто закріплює гідність як право, але й покладає на державу обов’язок гарантувати її захист у всіх сферах життя.
⚖️ У своїх рішеннях Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що гідність є основою прав людини, верховенства права та демократії.
Суд наголошував, що людська гідність – це не лише право, а й конституційна цінність, яка наповнює сенсом людське буття та виступає фундаментом для реалізації всіх інших конституційних прав. Зокрема, Суд акцентував увагу на нерозривному зв’язку між гідністю та правом на життя, наголошуючи, що ці права є фундаментальними та не можуть бути скасовані чи обмежені за жодних обставин.
💙💛 День Гідності та Свободи нагадує нам, що основою демократії є гідність, яку українці шанують, відстоюють і цінують понад усе.
Голодомори: страшна пам’ять українського народу, яка нагадує світові про зло
🕯️ Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять мільйонів жертв голодоморів, які стали одними з найжахливіших трагедій ХХ століття. Цей день є нагадуванням про злочини тоталітарного режиму та закликом до збереження історичної пам’яті про страшний період в житті українців.
Україна втратила мільйони життів, нація пережила травму, яка передається через покоління. Голодомор 1932–1933 років не був природним явищем, викликаним стихією чи неврожаєм. Це була цілеспрямована політика нищення українського народу.
Як зазначив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 16 липня 2019 року № 9-р/2019: «Одним із найбільш жахливих злочинів XX століття стала повільна голодна смерть мільйонів людей внаслідок організованого комуністичним режимом штучного голоду, насамперед Голодомору 1932–1933 років в Україні». У цьому рішенні Суд підкреслив, що такі дії режиму були спрямовані на придушення української національної ідентичності.
Європейський Парламент у своїй Резолюції від 23 жовтня 2008 року також визнав, що Голодомор був спричинений насильницькою колективізацією сільського господарства і мав на меті зламати спротив українського народу.
Сьогодні пам’ять про голодомори має особливий відгук у сучасному контексті. Російська агресія проти України також має ознаки геноциду: насильницька депортація українців, вбивства та катування цивільного населення, знищення критичної інфраструктури, а також системні атаки на українську культуру, мову й історію. Це продовження тієї самої політики на знищення української нації.
День пам’яті жертв голодоморів – це не лише нагадування про страшні сторінки історії, але й заклик до єдності та боротьби за збереження національної гідності, прав і свобод.
🌾🇺🇦🕯️ Пам’ятаючи про минуле, ми захищаємо наше майбутнє.
🕯️ Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять мільйонів жертв голодоморів, які стали одними з найжахливіших трагедій ХХ століття. Цей день є нагадуванням про злочини тоталітарного режиму та закликом до збереження історичної пам’яті про страшний період в житті українців.
Україна втратила мільйони життів, нація пережила травму, яка передається через покоління. Голодомор 1932–1933 років не був природним явищем, викликаним стихією чи неврожаєм. Це була цілеспрямована політика нищення українського народу.
Як зазначив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 16 липня 2019 року № 9-р/2019: «Одним із найбільш жахливих злочинів XX століття стала повільна голодна смерть мільйонів людей внаслідок організованого комуністичним режимом штучного голоду, насамперед Голодомору 1932–1933 років в Україні». У цьому рішенні Суд підкреслив, що такі дії режиму були спрямовані на придушення української національної ідентичності.
Європейський Парламент у своїй Резолюції від 23 жовтня 2008 року також визнав, що Голодомор був спричинений насильницькою колективізацією сільського господарства і мав на меті зламати спротив українського народу.
Сьогодні пам’ять про голодомори має особливий відгук у сучасному контексті. Російська агресія проти України також має ознаки геноциду: насильницька депортація українців, вбивства та катування цивільного населення, знищення критичної інфраструктури, а також системні атаки на українську культуру, мову й історію. Це продовження тієї самої політики на знищення української нації.
День пам’яті жертв голодоморів – це не лише нагадування про страшні сторінки історії, але й заклик до єдності та боротьби за збереження національної гідності, прав і свобод.
🌾🇺🇦🕯️ Пам’ятаючи про минуле, ми захищаємо наше майбутнє.
🔹🔸 Делегація Конституційного Суду України відвідала ЄСПЛ, Раду Європи, Федеральний Конституційний Суд Німеччини та Інститут порівняльного публічного права і міжнародного права імені Макса Планка
Упродовж 18–21 листопада 2024 року делегація Конституційного Суду України здійснила робочий візит до Федеративної Республіки Німеччини та Французької Республіки. Судді відвідали Федеральний Конституційний Суд Німеччини, Інститут порівняльного публічного права і міжнародного права імені Макса Планка, Європейський суд з прав людини та Раду Європи. Цей візит став важливим кроком у посиленні міжнародного співробітництва, обміні досвідом та наближенні України до європейського правового простору.
До складу делегації увійшли судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко (глава делегації), Оксана Грищук, Василь Лемак, Алла Олійник, Олег Первомайський, Петро Філюк.
▪️ 18 листопада делегація Конституційного Суду України зустрілася з експертами у галузі права в Інституті порівняльного публічного права і міжнародного права імені Макса Планка (Гайдельберг, Німеччина). Під час зустрічі суддя Конституційного Суду України Василь Лемак виступив зі доповіддю на тему «Міжнародне та іноземне право як аргумент у практиці Конституційного Суду України».
Суддя Федерального Конституційного Суду Німеччини у відставці проф., д-р Райнгард Ґайер представив доповідь щодо питання застосування міжнародного права як допоміжного засобу тлумачення Конституції. У своїй промові він звернув увагу на те, як міжнародне право може впливати на національне законодавство.
До обговорення долучилися суддя Федерального Конституційного Суду Німеччини у відставці проф., д-р Удо Штайнер та науковий співробітник Інституту порівняльного публічного права і міжнародного права імені Макса Планка д-р Маттіас Гартвіґ.
Суддя Конституційного Суду України Оксана Грищук представила доповідь на тему «Українська конституційна ідентичність в контексті європейської інтеграції». Під час дискусії підкреслювалося значення поєднання національної правової традиції із сучасними європейськими стандартами, які стають основою для реформ.
Суддя Конституційного Суду України Олег Первомайський презентував колегам доповідь на тему „Інститут конституційної скарги: український досвід“. Німецькі експерти, зокрема проф., д-р Райнгард Ґайер і проф., д-р Удо Штайнер, поділилися досвідом функціонування цього механізму в Німеччині, зокрема його роллю у захисті прав людини.
▪️ 19 листопада делегація Конституційного Суду України відвідала Федеральний Конституційний Суд Німеччини. Ця зустріч сприяла зміцненню професійного діалогу між двома провідними конституційними інституціями, які відіграють ключову роль у гарантуванні верховенства права та захисту конституційних прав.
Суддя Федерального Конституційного Суду Німеччини Геннінг Радтке наголосив, що співпраця між національними конституційними судами є важливою для захисту демократії в умовах глобальних викликів.
Очільник української делегації, суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко у своїй промові акцентував на особливостях функціонування Конституційного Суду України в умовах війни. Особливу увагу він приділив питанням незалежності та інституційної спроможності Конституційного Суду України, а також ролі Конституційного Суду України в процесі інтеграції України у європейську правову спільноту.
Під час фахових дискусій учасники обговорили співвідношення практики національних конституційних судів із практикою наднаціональних судів. Судді Федерального Конституційного Суду Німеччини Міріам Месслінг та Гольґер Вьокель поділилися досвідом гармонізації рішень національного конституційного суду з практикою ЄСПЛ та Суду справедливості ЄС.
У ході обговорення суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко представив доповідь на тему «Взаємодія конституційних судів із наднаціональними судами (на прикладі Суду справедливості ЄС та ЄСПЛ)».
Упродовж 18–21 листопада 2024 року делегація Конституційного Суду України здійснила робочий візит до Федеративної Республіки Німеччини та Французької Республіки. Судді відвідали Федеральний Конституційний Суд Німеччини, Інститут порівняльного публічного права і міжнародного права імені Макса Планка, Європейський суд з прав людини та Раду Європи. Цей візит став важливим кроком у посиленні міжнародного співробітництва, обміні досвідом та наближенні України до європейського правового простору.
До складу делегації увійшли судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко (глава делегації), Оксана Грищук, Василь Лемак, Алла Олійник, Олег Первомайський, Петро Філюк.
▪️ 18 листопада делегація Конституційного Суду України зустрілася з експертами у галузі права в Інституті порівняльного публічного права і міжнародного права імені Макса Планка (Гайдельберг, Німеччина). Під час зустрічі суддя Конституційного Суду України Василь Лемак виступив зі доповіддю на тему «Міжнародне та іноземне право як аргумент у практиці Конституційного Суду України».
Суддя Федерального Конституційного Суду Німеччини у відставці проф., д-р Райнгард Ґайер представив доповідь щодо питання застосування міжнародного права як допоміжного засобу тлумачення Конституції. У своїй промові він звернув увагу на те, як міжнародне право може впливати на національне законодавство.
До обговорення долучилися суддя Федерального Конституційного Суду Німеччини у відставці проф., д-р Удо Штайнер та науковий співробітник Інституту порівняльного публічного права і міжнародного права імені Макса Планка д-р Маттіас Гартвіґ.
Суддя Конституційного Суду України Оксана Грищук представила доповідь на тему «Українська конституційна ідентичність в контексті європейської інтеграції». Під час дискусії підкреслювалося значення поєднання національної правової традиції із сучасними європейськими стандартами, які стають основою для реформ.
Суддя Конституційного Суду України Олег Первомайський презентував колегам доповідь на тему „Інститут конституційної скарги: український досвід“. Німецькі експерти, зокрема проф., д-р Райнгард Ґайер і проф., д-р Удо Штайнер, поділилися досвідом функціонування цього механізму в Німеччині, зокрема його роллю у захисті прав людини.
▪️ 19 листопада делегація Конституційного Суду України відвідала Федеральний Конституційний Суд Німеччини. Ця зустріч сприяла зміцненню професійного діалогу між двома провідними конституційними інституціями, які відіграють ключову роль у гарантуванні верховенства права та захисту конституційних прав.
Суддя Федерального Конституційного Суду Німеччини Геннінг Радтке наголосив, що співпраця між національними конституційними судами є важливою для захисту демократії в умовах глобальних викликів.
Очільник української делегації, суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко у своїй промові акцентував на особливостях функціонування Конституційного Суду України в умовах війни. Особливу увагу він приділив питанням незалежності та інституційної спроможності Конституційного Суду України, а також ролі Конституційного Суду України в процесі інтеграції України у європейську правову спільноту.
Під час фахових дискусій учасники обговорили співвідношення практики національних конституційних судів із практикою наднаціональних судів. Судді Федерального Конституційного Суду Німеччини Міріам Месслінг та Гольґер Вьокель поділилися досвідом гармонізації рішень національного конституційного суду з практикою ЄСПЛ та Суду справедливості ЄС.
У ході обговорення суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко представив доповідь на тему «Взаємодія конституційних судів із наднаціональними судами (на прикладі Суду справедливості ЄС та ЄСПЛ)».
Також судді ознайомилися з організаційними аспектами роботи Федерального Конституційного Суду Німеччини. Керівник Секретаріату Суду Фолькер Батцке та урядовий директор Зіґрід Краузе-Ройль розповіли про порядок розгляду подань, управління судовими провадженнями та особливості функціонування органу конституційного контролю Німеччини.
Цього ж дня відбулася робоча зустріч делегації Конституційного Суду України з керівницею проєктами в Україні та В’єтнамі Німецького фонду міжнародної правничої співпраці Ангелою Шмайнк та заступником керівника секції, старшим менеджером проєктів Німецького фонду міжнародної правничої співпраці (IRZ) Вольфрамом Гертіґом, під час якої сторони обговорили результати проведення спільних заходів та ключові напрями подальшої співпраці. Співробітництво, що триває між Конституційним Судом України та Фондом майже три десятиліття, демонструє високий рівень партнерства, спрямованого на покращення діяльності органу конституційної юрисдикції, створення ефективного механізму захисту прав людини в умовах поточних викликів.
▪️ 20 листопада делегація Конституційного Суду України відвідала Європейський суд з прав людини у Страсбурзі, де була присутньою на засіданні Великої палати у справі «Ковачевич проти Боснії та Герцеговини». Ця справа стосується можливої дискримінації в реалізації виборчих прав і представництва національних меншин у Боснії і Герцеговині.
▪️ 21 листопада делегація здійснила робочий візит до Ради Європи в Страсбурзі, де провела низку робочих зустрічей.
Зокрема, у зустрічі із представниками Директорату з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права (DG-I) взяли участь керівниця відділу програм співпраці Генерального директорату з прав людини та верховенства права (DG-I) Ліля Ґретарсдоттір, координатор проєктів відділу програм співпраці Генерального директорату з прав людини та верховенства права (DG-I) Андрій Кавакін та менеджерка Проєкту «Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні», що його впроваджують у межах спільної Програми Європейського Союзу та Ради Європи «Партнерство заради добропорядного врядування», Сюзанна Мнацаканян.
У межах зустрічі Ліля Ґретарсдоттір підкреслила, що під час засідання Комітету міністрів Ради Європи було зазначено про трагічний рубіж – 1000 днів повномасштабної агресії росії проти України. Вона зазначила, що незважаючи на війну важливо, щоб Конституційний Суд України та інші державні установи продовжували виконувати свої повноваження. Ліля Ґретарсдоттір наголосила, що порушення прав людини та міжнародного права є неприпустимим. З огляду на це Рада Європи готова розвивати співпрацю з Україною в межах Плану дій Ради Європи для України на 2023–2026 роки «Стійкість, відновлення та відбудова», який скерований на підвищення стійкості державних інституцій шляхом зміцнення демократичного врядування та верховенства права, а також захисту прав людини.
У свою чергу, Віктор Городовенко від імені Конституційного Суду України та Секретаріату Суду подякував за підтримку та конкретні дії, що їх здійснює відділ програм співпраці Генерального директорату з прав людини та верховенства права. Завдяки проєктній діяльності у межах Плану дій Ради Європи відзначено употужнення інституційної спроможності органу конституційного контролю в Україні. Вітчизняний орган конституційного контролю наразі застосовує найкращі практики та досвід конституційних судів європейських країн, зокрема Федерального Конституційного Суду Німеччини та Конституційного Суду Латвійської Республіки. У більшості рішень Конституційного Суду України за конституційними скаргами застосовано практику Європейського суду з прав людини.
Цього ж дня відбулася робоча зустріч делегації Конституційного Суду України з керівницею проєктами в Україні та В’єтнамі Німецького фонду міжнародної правничої співпраці Ангелою Шмайнк та заступником керівника секції, старшим менеджером проєктів Німецького фонду міжнародної правничої співпраці (IRZ) Вольфрамом Гертіґом, під час якої сторони обговорили результати проведення спільних заходів та ключові напрями подальшої співпраці. Співробітництво, що триває між Конституційним Судом України та Фондом майже три десятиліття, демонструє високий рівень партнерства, спрямованого на покращення діяльності органу конституційної юрисдикції, створення ефективного механізму захисту прав людини в умовах поточних викликів.
▪️ 20 листопада делегація Конституційного Суду України відвідала Європейський суд з прав людини у Страсбурзі, де була присутньою на засіданні Великої палати у справі «Ковачевич проти Боснії та Герцеговини». Ця справа стосується можливої дискримінації в реалізації виборчих прав і представництва національних меншин у Боснії і Герцеговині.
▪️ 21 листопада делегація здійснила робочий візит до Ради Європи в Страсбурзі, де провела низку робочих зустрічей.
Зокрема, у зустрічі із представниками Директорату з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права (DG-I) взяли участь керівниця відділу програм співпраці Генерального директорату з прав людини та верховенства права (DG-I) Ліля Ґретарсдоттір, координатор проєктів відділу програм співпраці Генерального директорату з прав людини та верховенства права (DG-I) Андрій Кавакін та менеджерка Проєкту «Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні», що його впроваджують у межах спільної Програми Європейського Союзу та Ради Європи «Партнерство заради добропорядного врядування», Сюзанна Мнацаканян.
У межах зустрічі Ліля Ґретарсдоттір підкреслила, що під час засідання Комітету міністрів Ради Європи було зазначено про трагічний рубіж – 1000 днів повномасштабної агресії росії проти України. Вона зазначила, що незважаючи на війну важливо, щоб Конституційний Суд України та інші державні установи продовжували виконувати свої повноваження. Ліля Ґретарсдоттір наголосила, що порушення прав людини та міжнародного права є неприпустимим. З огляду на це Рада Європи готова розвивати співпрацю з Україною в межах Плану дій Ради Європи для України на 2023–2026 роки «Стійкість, відновлення та відбудова», який скерований на підвищення стійкості державних інституцій шляхом зміцнення демократичного врядування та верховенства права, а також захисту прав людини.
У свою чергу, Віктор Городовенко від імені Конституційного Суду України та Секретаріату Суду подякував за підтримку та конкретні дії, що їх здійснює відділ програм співпраці Генерального директорату з прав людини та верховенства права. Завдяки проєктній діяльності у межах Плану дій Ради Європи відзначено употужнення інституційної спроможності органу конституційного контролю в Україні. Вітчизняний орган конституційного контролю наразі застосовує найкращі практики та досвід конституційних судів європейських країн, зокрема Федерального Конституційного Суду Німеччини та Конституційного Суду Латвійської Республіки. У більшості рішень Конституційного Суду України за конституційними скаргами застосовано практику Європейського суду з прав людини.
Найбільш очікуваною була зустріч делегації Конституційного Суду України із суддями ЄСПЛ Миколою Гнатовським (Україна) та Артурсом Кучсом (Латвія). Під час зустрічі судді ЄСПЛ зазначили, що діалог між Європейським судом із прав людини з конституційними судами лишається надважливим. У ході бесіди сторони мали змогу обговорити питання практики ЄСПЛ.
У межах зустрічі з керівником Секретаріату Європейської комісії „За демократію через право“ (Венеційська Комісія) Сімоною Граната-Менґіні та працівниками Секретаріату Європейської комісії „За демократію через право“ (Венеційська Комісія) Вахе Демірчяном та Мамукою Лонгурашвілі судді Конституційного Суду України окреслили проблемні питання функціонування органу конституційного контролю та обговорили шляхи їх розв’язання.
Під час зустрічі делегації Конституційного Суду України з представниками Департаменту з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини обговорено напрями подальшої співпраці, зокрема вирішення питань, які потребують уваги Конституційного Суду України. У зустрічі участь взяли керівник відділу Департаменту з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини Павло Пушкар, керівниця сектору Департаменту з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини Кетеван Цхомелідзе та юристи Департаменту з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини Кирило Бойченюк та Тамара Рахнянська.
Під час заключної зустрічі з координатором проєктів відділу програм співпраці Генерального директорату з прав людини та верховенства права (DG-I) Андрієм Кавакіним та менеджеркою Проєкту „Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні“, що його впроваджують у межах спільної Програми Європейського Союзу та Ради Європи «Партнерство заради добропорядного врядування», Сюзанною Мнацаканян відзначено позитивну динаміку у реалізації Проєкту, який став каталізатором реальних змін та сприяє употужненню інституційної спроможності Конституційного Суду України. Заплановано продовження реалізації Проєкту та обговорення подальшої проєктної діяльності.
Також цього ж дня у Постійному представництві України при Раді Європи відбулася зустріч делегації Конституційного Суду України з Постійним представником України при Раді Європи Борисом Тарасюком. Він розповів про роботу Представництва України при Раді Європи та поінформував делегацію Суду про міжнародний компенсаційний механізм для відшкодування збитків від агресії Росії.
У зустрічі також участь взяли заступник Постійного представника України при Раді Європи Віктор Нікітюк та радник Постійного представництва України при Раді Європи Ярослав Жиденко.
Робочий візит делегації Конституційного Суду України до Федеративної Республіки Німеччини та Французької Республіки став можливим завдяки підтримці Німецького фонду міжнародної правничої співпраці (IRZ) та Проєкту «Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні», що його впроваджують у межах спільної Програми Європейського Союзу та Ради Європи «Партнерство заради добропорядного врядування».
У всіх зазначених заходах участь брали заступник керівника секції, старший менеджер проєктів Німецького фонду міжнародної правничої співпраці (IRZ) Вольфрам Гертіґ та менеджерка Проєкту «Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні» Сюзанна Мнацаканян.
https://cutt.ly/UeLyFRoB
У межах зустрічі з керівником Секретаріату Європейської комісії „За демократію через право“ (Венеційська Комісія) Сімоною Граната-Менґіні та працівниками Секретаріату Європейської комісії „За демократію через право“ (Венеційська Комісія) Вахе Демірчяном та Мамукою Лонгурашвілі судді Конституційного Суду України окреслили проблемні питання функціонування органу конституційного контролю та обговорили шляхи їх розв’язання.
Під час зустрічі делегації Конституційного Суду України з представниками Департаменту з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини обговорено напрями подальшої співпраці, зокрема вирішення питань, які потребують уваги Конституційного Суду України. У зустрічі участь взяли керівник відділу Департаменту з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини Павло Пушкар, керівниця сектору Департаменту з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини Кетеван Цхомелідзе та юристи Департаменту з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини Кирило Бойченюк та Тамара Рахнянська.
Під час заключної зустрічі з координатором проєктів відділу програм співпраці Генерального директорату з прав людини та верховенства права (DG-I) Андрієм Кавакіним та менеджеркою Проєкту „Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні“, що його впроваджують у межах спільної Програми Європейського Союзу та Ради Європи «Партнерство заради добропорядного врядування», Сюзанною Мнацаканян відзначено позитивну динаміку у реалізації Проєкту, який став каталізатором реальних змін та сприяє употужненню інституційної спроможності Конституційного Суду України. Заплановано продовження реалізації Проєкту та обговорення подальшої проєктної діяльності.
Також цього ж дня у Постійному представництві України при Раді Європи відбулася зустріч делегації Конституційного Суду України з Постійним представником України при Раді Європи Борисом Тарасюком. Він розповів про роботу Представництва України при Раді Європи та поінформував делегацію Суду про міжнародний компенсаційний механізм для відшкодування збитків від агресії Росії.
У зустрічі також участь взяли заступник Постійного представника України при Раді Європи Віктор Нікітюк та радник Постійного представництва України при Раді Європи Ярослав Жиденко.
Робочий візит делегації Конституційного Суду України до Федеративної Республіки Німеччини та Французької Республіки став можливим завдяки підтримці Німецького фонду міжнародної правничої співпраці (IRZ) та Проєкту «Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні», що його впроваджують у межах спільної Програми Європейського Союзу та Ради Європи «Партнерство заради добропорядного врядування».
У всіх зазначених заходах участь брали заступник керівника секції, старший менеджер проєктів Німецького фонду міжнародної правничої співпраці (IRZ) Вольфрам Гертіґ та менеджерка Проєкту «Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні» Сюзанна Мнацаканян.
https://cutt.ly/UeLyFRoB