⚖️ На пленарних засіданнях Суд розглядав справи за конституційними поданнями
📑 У вівторок, 12 листопада 2024 року, Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
✅ Верховного Суду України щодо конституційності приписів пункту 6 частини першої, пунктів 2, 13 частини другої, частини третьої статті 3 Закону України „Про очищення влади“ від 16 вересня 2014 року № 1682–VII, 47 народних депутатів України щодо конституційності приписів частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п’ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних приписів цього закону, Верховного Суду України щодо конституційності приписів частини третьої статті 1, пунктів 7, 8, 9 частини першої, пункту 4 частини другої статті 3, пункту 2 Прикінцевих та перехідних приписів цього закону та Верховного Суду України щодо конституційності приписів частини третьої статті 4 цього закону;
✅ 48 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення“, окремих положень Земельного кодексу України зі змінами, внесеними вказаним законом, та 53 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення“.
🔗 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📑 Велика палата на засіданні у справі за конституційним поданням Верховного Суду про конституційність пункту 12 частини першої статті 34 Закону України „Про виконавче провадження“ визначила форму розгляду – письмове провадження.
🔗 https://cutt.ly/keH9YHZe
📑 У вівторок, 12 листопада 2024 року, Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
✅ Верховного Суду України щодо конституційності приписів пункту 6 частини першої, пунктів 2, 13 частини другої, частини третьої статті 3 Закону України „Про очищення влади“ від 16 вересня 2014 року № 1682–VII, 47 народних депутатів України щодо конституційності приписів частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п’ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних приписів цього закону, Верховного Суду України щодо конституційності приписів частини третьої статті 1, пунктів 7, 8, 9 частини першої, пункту 4 частини другої статті 3, пункту 2 Прикінцевих та перехідних приписів цього закону та Верховного Суду України щодо конституційності приписів частини третьої статті 4 цього закону;
✅ 48 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення“, окремих положень Земельного кодексу України зі змінами, внесеними вказаним законом, та 53 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення“.
🔗 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📑 Велика палата на засіданні у справі за конституційним поданням Верховного Суду про конституційність пункту 12 частини першої статті 34 Закону України „Про виконавче провадження“ визначила форму розгляду – письмове провадження.
🔗 https://cutt.ly/keH9YHZe
⚖️ Суд розпочав розгляд справи за конституційною скаргою AEROC Investment Deutschland GmbH
Другий сенат 13 листопада 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою AEROC Investment Deutschland GmbH (далі – Товариство).
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олег Первомайський виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
📑 Як зазначив суддя-доповідач, предметом конституційного контролю у цій справі є пункти 1, 1-1 частини першої статті 4, абзацу першого частини першої статті 5-1 Закону України „Про санкції“ від 14 серпня 2014 року № 1644–VII у редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності санкцій, пов’язаних з активами окремих осіб“ від 12 травня 2022 року № 2257–ІХ (далі – Закон № 1644 в редакції Закону № 2257), а також абзац перший частини першої, частини другої статті 283-1 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування санкцій“ від 13 липня 2023 року № 3223-ІХ (далі – Кодекс у редакції Закону № 3223).
📑 Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 1644 в редакції Закону № 2257 видами санкцій за Законом № 1644 є, зокрема:
– „блокування активів – тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними (пункт 1);
– „стягнення в дохід держави активів, що належать фізичній або юридичній особі, а також активів, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними“ (пункт 11).
Приписами частини другої статті 283-1 Кодексу в редакції Закону № 3223 встановлено, зокрема:
– «у п’ятиденний строк з дня одержання позовної заяви особа, щодо якої ставиться питання про застосування санкції, передбаченої пунктом 11 частини першої статті 4 Закону України „Про санкції“, має право подати відзив на позовну заяву».
💬 Суддя повідомив, що Міністерство юстиції України (далі – Мін’юст) у 2023 році звернулось до Вищого антикорупційного суду (далі – ВАКС) з позовом до Публічного акціонерного товариства „Група ЛСР“ (далі – ПАТ „Група ЛСР“) за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – Товариства, громадянина Російської Федерації Молчанова Андрія Юрійовича, Товариства з обмеженою відповідальністю „АЕРОК“ (далі – ТОВ „АЕРОК“), з проханням, зокрема, застосувати до ПАТ „Група ЛСР“ санкцію, установлену пунктом 11 частини першої статті 4 Закону № 1644 та стягнути в дохід держави активи, а саме 100 відсотків частки статутного капіталу ТОВ „АЕРОК“ у розмірі, визначеному статутним капіталом, якою володіє Товариство, стосовно яких ПАТ „Група ЛСР“ реалізує права, тотожні за змістом праву розпорядження.
📑 ВАКС позов Мін’юсту задовольнив: застосував до ПАТ „Група ЛСР“ санкцію, установлену пунктом 11 частини першої статті 4 Закону № 1644; стягнув у дохід держави 100 відсотків частки статутного капіталу ТОВ „АЕРОК“, стосовно якої ПАТ „Група ЛСР“ через Товариство може вчиняти дії, тотожні за змістом праву розпорядження.
Не погоджуючись із рішенням ВАКС, Товариство оскаржило його в апеляційному порядку. Колегія суддів Апеляційної палати ВАКС залишила без задоволення апеляційну скаргу Товариства, а рішення ВАКС – без зміни.
Другий сенат 13 листопада 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою AEROC Investment Deutschland GmbH (далі – Товариство).
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олег Первомайський виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
📑 Як зазначив суддя-доповідач, предметом конституційного контролю у цій справі є пункти 1, 1-1 частини першої статті 4, абзацу першого частини першої статті 5-1 Закону України „Про санкції“ від 14 серпня 2014 року № 1644–VII у редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності санкцій, пов’язаних з активами окремих осіб“ від 12 травня 2022 року № 2257–ІХ (далі – Закон № 1644 в редакції Закону № 2257), а також абзац перший частини першої, частини другої статті 283-1 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування санкцій“ від 13 липня 2023 року № 3223-ІХ (далі – Кодекс у редакції Закону № 3223).
📑 Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 1644 в редакції Закону № 2257 видами санкцій за Законом № 1644 є, зокрема:
– „блокування активів – тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними (пункт 1);
– „стягнення в дохід держави активів, що належать фізичній або юридичній особі, а також активів, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними“ (пункт 11).
Приписами частини другої статті 283-1 Кодексу в редакції Закону № 3223 встановлено, зокрема:
– «у п’ятиденний строк з дня одержання позовної заяви особа, щодо якої ставиться питання про застосування санкції, передбаченої пунктом 11 частини першої статті 4 Закону України „Про санкції“, має право подати відзив на позовну заяву».
💬 Суддя повідомив, що Міністерство юстиції України (далі – Мін’юст) у 2023 році звернулось до Вищого антикорупційного суду (далі – ВАКС) з позовом до Публічного акціонерного товариства „Група ЛСР“ (далі – ПАТ „Група ЛСР“) за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – Товариства, громадянина Російської Федерації Молчанова Андрія Юрійовича, Товариства з обмеженою відповідальністю „АЕРОК“ (далі – ТОВ „АЕРОК“), з проханням, зокрема, застосувати до ПАТ „Група ЛСР“ санкцію, установлену пунктом 11 частини першої статті 4 Закону № 1644 та стягнути в дохід держави активи, а саме 100 відсотків частки статутного капіталу ТОВ „АЕРОК“ у розмірі, визначеному статутним капіталом, якою володіє Товариство, стосовно яких ПАТ „Група ЛСР“ реалізує права, тотожні за змістом праву розпорядження.
📑 ВАКС позов Мін’юсту задовольнив: застосував до ПАТ „Група ЛСР“ санкцію, установлену пунктом 11 частини першої статті 4 Закону № 1644; стягнув у дохід держави 100 відсотків частки статутного капіталу ТОВ „АЕРОК“, стосовно якої ПАТ „Група ЛСР“ через Товариство може вчиняти дії, тотожні за змістом праву розпорядження.
Не погоджуючись із рішенням ВАКС, Товариство оскаржило його в апеляційному порядку. Колегія суддів Апеляційної палати ВАКС залишила без задоволення апеляційну скаргу Товариства, а рішення ВАКС – без зміни.
💬 Під час пленарного засідання суддя також поінформував, що з метою забезпечення об’єктивного й повного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення було надіслано листи-запити до Президента України, Голови Верховної Ради України, Віцепрем’єрміністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України – Міністра юстиції України, а також низки закладів вищої освіти та наукових установ із питань, порушених у конституційній скарзі.
Суд дослідив матеріали цієї справи і перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
На відкритій частині пленарного засідання був присутній постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
🎥 Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
🔗 https://cutt.ly/deJuhwvd
Суд дослідив матеріали цієї справи і перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
На відкритій частині пленарного засідання був присутній постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
🎥 Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
🔗 https://cutt.ly/deJuhwvd
⚖️ Суд розглядав справу про конституційність законодавчих приписів щодо застосування прожиткового мінімуму як розрахункової величини для обчислення виплат
📝 Другий сенат 13 листопада 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Шваб Віри Олександрівни.
Як зазначив суддя-доповідач у справі Олег Первомайський, заявниця звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України пункт 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII (далі – Закон № 1774).
📝 Оспорюваними приписами Закону № 1774 установлено, що мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом не застосовують як розрахункову величину для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій; до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини її застосовують у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, з 1 січня 2017 року.
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Віра Шваб є пенсіонеркою, яка не працює, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі – Управління), має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
🔹 Заявниця зазначає, що внаслідок застосування пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 1774 відбулося фактичне зменшення розміру доплати до пенсії як пенсіонеру, який не працює і проживає на території радіоактивного забруднення, порівняно з раніше встановленими виплатами, передбаченими статтею 39 Закону України ,,Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796–ХІІ (далі – Закон № 796).
🔹 Не погоджуючись із цим, вона звернулася до судів з адміністративним позовом до Управління, в якому просила визнати протиправною бездіяльність Управління щодо ненарахування та невиплати їй підвищення до пенсії як пенсіонерці, яка не працює і проживає на території радіоактивного забруднення, в розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796 та зобов’язати Управління здійснити нарахування та виплату їй щомісячного підвищення до пенсії у розмірі, що „дорівнює двом мінімальним заробітним платам, установленим законом про Державний бюджет України на відповідний рік“.
Суд першої інстанцій позовні вимоги задовольнив частково. Апеляційний суд скаргу Віри Шваб залишив без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Верховний Суд відмовив їй у відкритті касаційного провадження.
🔹 На думку заявниці, оспорювані приписи Закону № 1774 призводять до звуження змісту та обсягу її прав, унаслідок чого порушено її право власності, а також порушують принцип юридичної визначеності як складової верховенства права, юридичної рівності, тому є дискримінаційними.
💬 Суддя також повідомив, що у провадженні Першого і Другого сенатів перебуває низка справ, що стосуються того самого предмету конституційного контролю.
Другий сенат дослідив матеріали справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
На відкритій частині пленарного засідання був присутній постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
➡️ https://cutt.ly/PeJuMegl
📝 Другий сенат 13 листопада 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Шваб Віри Олександрівни.
Як зазначив суддя-доповідач у справі Олег Первомайський, заявниця звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України пункт 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII (далі – Закон № 1774).
📝 Оспорюваними приписами Закону № 1774 установлено, що мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом не застосовують як розрахункову величину для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій; до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини її застосовують у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, з 1 січня 2017 року.
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Віра Шваб є пенсіонеркою, яка не працює, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі – Управління), має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
🔹 Заявниця зазначає, що внаслідок застосування пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 1774 відбулося фактичне зменшення розміру доплати до пенсії як пенсіонеру, який не працює і проживає на території радіоактивного забруднення, порівняно з раніше встановленими виплатами, передбаченими статтею 39 Закону України ,,Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796–ХІІ (далі – Закон № 796).
🔹 Не погоджуючись із цим, вона звернулася до судів з адміністративним позовом до Управління, в якому просила визнати протиправною бездіяльність Управління щодо ненарахування та невиплати їй підвищення до пенсії як пенсіонерці, яка не працює і проживає на території радіоактивного забруднення, в розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796 та зобов’язати Управління здійснити нарахування та виплату їй щомісячного підвищення до пенсії у розмірі, що „дорівнює двом мінімальним заробітним платам, установленим законом про Державний бюджет України на відповідний рік“.
Суд першої інстанцій позовні вимоги задовольнив частково. Апеляційний суд скаргу Віри Шваб залишив без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Верховний Суд відмовив їй у відкритті касаційного провадження.
🔹 На думку заявниці, оспорювані приписи Закону № 1774 призводять до звуження змісту та обсягу її прав, унаслідок чого порушено її право власності, а також порушують принцип юридичної визначеності як складової верховенства права, юридичної рівності, тому є дискримінаційними.
💬 Суддя також повідомив, що у провадженні Першого і Другого сенатів перебуває низка справ, що стосуються того самого предмету конституційного контролю.
Другий сенат дослідив матеріали справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
На відкритій частині пленарного засідання був присутній постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
➡️ https://cutt.ly/PeJuMegl
📜 Суд ухвалив Рішення у справі за конституційною скаргою Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ „АрселорМіттал Кривий Ріг“
Другий сенат Конституційного Суду України 13 листопада 2024 року на пленарному засіданні розглянув справу та ухвалив Рішення №10-р(ІІ)/2024 за конституційною скаргою Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ „АрселорМіттал Кривий Ріг“ щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих приписів статті 7 Закону України „Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)“ від 3 березня 1998 року № 137/98–ВР (далі – Закон).
✅ Цим рішенням Суд визнав приписи статті 7 Закону України, за якими: «Розгляд колективного трудового спору (конфлікту) здійснюється з питань, передбачених: пунктами „а“ і „б“ статті 2 цього Закону, – примирною комісією, а в разі неприйняття рішення у строки, встановлені статтею 9 цього Закону, – трудовим арбітражем» (абзаци перший, другий) такими, що відповідають Конституції України.
Суддя доповідач у справі – Олег Первомайський.
📍 Текст Рішення та його резюме будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Суду 14 листопада ц.р.
🔗 https://cutt.ly/reJoTj5F
Другий сенат Конституційного Суду України 13 листопада 2024 року на пленарному засіданні розглянув справу та ухвалив Рішення №10-р(ІІ)/2024 за конституційною скаргою Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ „АрселорМіттал Кривий Ріг“ щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих приписів статті 7 Закону України „Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)“ від 3 березня 1998 року № 137/98–ВР (далі – Закон).
✅ Цим рішенням Суд визнав приписи статті 7 Закону України, за якими: «Розгляд колективного трудового спору (конфлікту) здійснюється з питань, передбачених: пунктами „а“ і „б“ статті 2 цього Закону, – примирною комісією, а в разі неприйняття рішення у строки, встановлені статтею 9 цього Закону, – трудовим арбітражем» (абзаци перший, другий) такими, що відповідають Конституції України.
Суддя доповідач у справі – Олег Первомайський.
📍 Текст Рішення та його резюме будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Суду 14 листопада ц.р.
🔗 https://cutt.ly/reJoTj5F
⚖️ Відбулися засідання Суду: ухвалили Рішення та низку ухвал
▪️ У середу, 13 листопада 2024 року, Перший сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Третяка Олександра Віталійовича щодо конституційності частини шостої статті 30 Кодексу України про адміністративні правопорушення. 📝 У цій справі Суд вирішив поновити її розгляд на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження.
⏸ Другий сенат на відкритій частині пленарних засідань у формі письмового провадження розглядав справи за конституційними скаргами:
➖ AEROC Investment Deutschland GmbH щодо конституційності пунктів 1, 1-1 частини першої статті 4, абзацу першого частини першої статті 5-1 Закону України „Про санкції“ від 14 серпня 2014 року № 1644–VII у редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності санкцій, пов'язаних з активами окремих осіб“ від 12 травня 2022 року № 2257–ІХ, абзацу першого частини першої, частини другої статті 283-1 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування санкцій“ від 13 липня 2023 року № 3223-ІХ;
➖ Шваб Віри Олександрівни щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII.
🔗 Суд дослідив матеріали цих справ на відкритій частині і перейшов до закритої частини пленарних засідань.
▪️ У справі за конституційною скаргою Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ „АрселорМіттал Кривий Ріг“ щодо конституційності окремих приписів статті 7 Закону України „Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)“ Другий сенат 👉 ухвалив Рішення № 10-р(ІІ)/2024. Текст рішення і його резюме Суд оприлюднить на офіційному вебсайті 14 листопада 2024 року 👉 https://cutt.ly/reJoTj5F
Другий сенат на закритій частині пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖ Бурми Кирила Андрійовича щодо конституційності приписів статті 51 Цивільного кодексу України;
➖ Представництва „АНДРІТЗ ГАЙДРО ГмбХˮ щодо конституційності приписів пункту 120.1.1 статті 120.1 Податкового кодексу України.
🔗 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Крім того, Другий сенат на пленарному засіданні 👉 об’єднав в одне конституційне провадження справу за конституційними скаргами Сарнавського Ігоря Миколайовича, Фалендиш Світлани Миколаївни та справу за конституційною скаргою Родака Віталія Вікторовича щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VІІІ.
Також Другий сенат на засіданні розглядав питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Маклашевського Віталія Вікторовича щодо конституційності частини першої статті 14-3 , частини другої статті 132-1, частини восьмої статті 258, частини четвертої статті 279-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення. 🔗 Розгляд цього питання Суд продовжить на одному з наступних засідань.
▪️ У середу, 13 листопада 2024 року, Перший сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Третяка Олександра Віталійовича щодо конституційності частини шостої статті 30 Кодексу України про адміністративні правопорушення. 📝 У цій справі Суд вирішив поновити її розгляд на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження.
⏸ Другий сенат на відкритій частині пленарних засідань у формі письмового провадження розглядав справи за конституційними скаргами:
➖ AEROC Investment Deutschland GmbH щодо конституційності пунктів 1, 1-1 частини першої статті 4, абзацу першого частини першої статті 5-1 Закону України „Про санкції“ від 14 серпня 2014 року № 1644–VII у редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності санкцій, пов'язаних з активами окремих осіб“ від 12 травня 2022 року № 2257–ІХ, абзацу першого частини першої, частини другої статті 283-1 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування санкцій“ від 13 липня 2023 року № 3223-ІХ;
➖ Шваб Віри Олександрівни щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII.
🔗 Суд дослідив матеріали цих справ на відкритій частині і перейшов до закритої частини пленарних засідань.
▪️ У справі за конституційною скаргою Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ „АрселорМіттал Кривий Ріг“ щодо конституційності окремих приписів статті 7 Закону України „Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)“ Другий сенат 👉 ухвалив Рішення № 10-р(ІІ)/2024. Текст рішення і його резюме Суд оприлюднить на офіційному вебсайті 14 листопада 2024 року 👉 https://cutt.ly/reJoTj5F
Другий сенат на закритій частині пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖ Бурми Кирила Андрійовича щодо конституційності приписів статті 51 Цивільного кодексу України;
➖ Представництва „АНДРІТЗ ГАЙДРО ГмбХˮ щодо конституційності приписів пункту 120.1.1 статті 120.1 Податкового кодексу України.
🔗 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Крім того, Другий сенат на пленарному засіданні 👉 об’єднав в одне конституційне провадження справу за конституційними скаргами Сарнавського Ігоря Миколайовича, Фалендиш Світлани Миколаївни та справу за конституційною скаргою Родака Віталія Вікторовича щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VІІІ.
Також Другий сенат на засіданні розглядав питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Маклашевського Віталія Вікторовича щодо конституційності частини першої статті 14-3 , частини другої статті 132-1, частини восьмої статті 258, частини четвертої статті 279-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення. 🔗 Розгляд цього питання Суд продовжить на одному з наступних засідань.
📝 Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах.
За результатами розгляду колегії суддів відмовили у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Конончук Тетяни Василівни щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII;
➖ Бадрака Віктора Івановича щодо конституційності частини п’ятої статті 51 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VII.
📍 https://cutt.ly/GeJpsSHA
За результатами розгляду колегії суддів відмовили у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Конончук Тетяни Василівни щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII;
➖ Бадрака Віктора Івановича щодо конституційності частини п’ятої статті 51 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VII.
📍 https://cutt.ly/GeJpsSHA
⚖️ Суд перевірить на конституційність законодавчий припис щодо встановленого строку звернення до суду працівника для вирішення трудового спору
У четвер, 14 листопада 2024 року, Велика палата на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочала розгляд справи за конституційним поданням Верховного Суду про конституційність частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України (далі – Кодекс).
Як зазначила суддя-доповідач у справі Галина Юровська, Верховний Суд звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частині третій статті 22, частині сьомій статті 43, частині першій статті 55 Конституції України оспорюваний припис Кодексу, за яким 👉„працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті“.
💬 Автор клопотання стверджує, що законодавець, „обмеживши право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати строком у три місяці, не надавши при цьому працівникові гарантій розгляду судом питання про поновлення строку на звернення до суду, знизив рівень доступу до суду осіб, які є суб’єктами звернення із заявою про стягнення заборгованості із заробітної плати, чим допустив звуження змісту й обсягу існуючих конституційних прав працівників на звернення до суду з позовом про стягнення належної їм заробітної плати без обмеження будь-яким строком та обмежив їхнє право на судовий захист у тому обсязі, як його гарантовано частиною першою статті 55 Конституції України, чим знівельовано можливість ефективної реалізації права особи на судовий захист“.
💬 Суддя-доповідач повідомила, що для забезпечення повного і об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення направлено листи-запити до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, наукових установ, закладів вищої освіти, Науково-консультативної ради Конституційного Суду України із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційному поданні.
📑 Суд дослідив матеріали справи і перейшов до закритої частини пленарного засідання.
На засіданні були присутні представник суб’єкта права на конституційне подання, перший заступник керівника Апарату Верховного Суду Расім Бабанли та постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
🔗 https://cutt.ly/geJkwV68
У четвер, 14 листопада 2024 року, Велика палата на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочала розгляд справи за конституційним поданням Верховного Суду про конституційність частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України (далі – Кодекс).
Як зазначила суддя-доповідач у справі Галина Юровська, Верховний Суд звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частині третій статті 22, частині сьомій статті 43, частині першій статті 55 Конституції України оспорюваний припис Кодексу, за яким 👉„працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті“.
💬 Автор клопотання стверджує, що законодавець, „обмеживши право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати строком у три місяці, не надавши при цьому працівникові гарантій розгляду судом питання про поновлення строку на звернення до суду, знизив рівень доступу до суду осіб, які є суб’єктами звернення із заявою про стягнення заборгованості із заробітної плати, чим допустив звуження змісту й обсягу існуючих конституційних прав працівників на звернення до суду з позовом про стягнення належної їм заробітної плати без обмеження будь-яким строком та обмежив їхнє право на судовий захист у тому обсязі, як його гарантовано частиною першою статті 55 Конституції України, чим знівельовано можливість ефективної реалізації права особи на судовий захист“.
💬 Суддя-доповідач повідомила, що для забезпечення повного і об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення направлено листи-запити до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, наукових установ, закладів вищої освіти, Науково-консультативної ради Конституційного Суду України із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційному поданні.
📑 Суд дослідив матеріали справи і перейшов до закритої частини пленарного засідання.
На засіданні були присутні представник суб’єкта права на конституційне подання, перший заступник керівника Апарату Верховного Суду Расім Бабанли та постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
🔗 https://cutt.ly/geJkwV68
⚖️ Суд оприлюднив Рішення у справі за конституційною скаргою Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ „АрселорМіттал Кривий Ріг“
Другий сенат Конституційного Суду України 13 листопада 2024 року розглянув на пленарному засіданні справу та ухвалив Рішення № 10-р(ІІ)/2024 за конституційною скаргою Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ „АрселорМіттал Кривий Ріг“ (далі – Заявник) щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих приписів статті 7 Закону України „Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)“ від 3 березня 1998 року № 137/98–ВР (далі – Закон).
Суддя-доповідач у справі – Олег Первомайський.
✅ Цим рішенням Конституційний Суд України визнав приписи статті 7 Закону України, за якими: «Розгляд колективного трудового спору (конфлікту) здійснюється з питань, передбачених: пунктами „а“ і „б“ статті 2 цього Закону, – примирною комісією, а в разі неприйняття рішення у строки, встановлені статтею 9 цього Закону, – трудовим арбітражем» (абзаци перший, другий) такими, що відповідають Конституції України.
✍️ Заявник 28 травня 2020 року звернувся до Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства „АрселорМіттал Кривий Ріг“, Первинної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України Публічного акціонерного товариства „АрселорМіттал Кривий Ріг“ про визнання недійсними змін до колективного договору, який ухвалою від 1 червня 2020 року відмовив у відкритті провадження за вказаною позовною заявою та роз’яснив, що «відповідно до статті 7 указаного Закону України „Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)“ передбачено, що розгляд колективного трудового спору (конфлікту) з питань укладення чи зміни колективного договору, угоди здійснюється примирною комісією, а в разі неприйняття рішення у строки, установлені статтею 9 цього Закону – трудовим арбітражем». Суди апеляційної та касаційної інстанцій ухвалу районного суду залишили без змін. Суди апеляційної та касаційної інстанцій залишили ухвалу районного суду без змін.
✍️ Заявник звернувся до Конституційного Суду України вважаючи, що оскільки окремі приписи статті 7 Закону врегульовують лише позасудовий порядок вирішення колективного трудового спору (конфлікту), то вони не відповідають частині третій статті 8, частинам другій, шостій статті 55, статті 64, частині третій статті 124 Конституції України.
🔹 Розв’язуючи питання щодо відповідності Конституції України (конституційності) оспорюваних приписів Закону, Суд виходив з такого.
Громадяни мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів як це передбачено частиною третьою статті 36 Конституції України.
За статтею 55 Основного Закону України права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина перша); кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (частина шоста).
Згідно зі статтею 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди (частина перша); делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається (частина друга); юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення; у передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи (частина третя); законом може бути визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору (частина четверта).
Другий сенат Конституційного Суду України 13 листопада 2024 року розглянув на пленарному засіданні справу та ухвалив Рішення № 10-р(ІІ)/2024 за конституційною скаргою Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ „АрселорМіттал Кривий Ріг“ (далі – Заявник) щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих приписів статті 7 Закону України „Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)“ від 3 березня 1998 року № 137/98–ВР (далі – Закон).
Суддя-доповідач у справі – Олег Первомайський.
✅ Цим рішенням Конституційний Суд України визнав приписи статті 7 Закону України, за якими: «Розгляд колективного трудового спору (конфлікту) здійснюється з питань, передбачених: пунктами „а“ і „б“ статті 2 цього Закону, – примирною комісією, а в разі неприйняття рішення у строки, встановлені статтею 9 цього Закону, – трудовим арбітражем» (абзаци перший, другий) такими, що відповідають Конституції України.
✍️ Заявник 28 травня 2020 року звернувся до Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства „АрселорМіттал Кривий Ріг“, Первинної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України Публічного акціонерного товариства „АрселорМіттал Кривий Ріг“ про визнання недійсними змін до колективного договору, який ухвалою від 1 червня 2020 року відмовив у відкритті провадження за вказаною позовною заявою та роз’яснив, що «відповідно до статті 7 указаного Закону України „Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)“ передбачено, що розгляд колективного трудового спору (конфлікту) з питань укладення чи зміни колективного договору, угоди здійснюється примирною комісією, а в разі неприйняття рішення у строки, установлені статтею 9 цього Закону – трудовим арбітражем». Суди апеляційної та касаційної інстанцій ухвалу районного суду залишили без змін. Суди апеляційної та касаційної інстанцій залишили ухвалу районного суду без змін.
✍️ Заявник звернувся до Конституційного Суду України вважаючи, що оскільки окремі приписи статті 7 Закону врегульовують лише позасудовий порядок вирішення колективного трудового спору (конфлікту), то вони не відповідають частині третій статті 8, частинам другій, шостій статті 55, статті 64, частині третій статті 124 Конституції України.
🔹 Розв’язуючи питання щодо відповідності Конституції України (конституційності) оспорюваних приписів Закону, Суд виходив з такого.
Громадяни мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів як це передбачено частиною третьою статті 36 Конституції України.
За статтею 55 Основного Закону України права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина перша); кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (частина шоста).
Згідно зі статтею 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди (частина перша); делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається (частина друга); юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення; у передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи (частина третя); законом може бути визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору (частина четверта).
🔹 Конституційний Суд України вважає, що приписи Закону внормовують порядок розв’язання колективного трудового спору (конфлікту), який має ознаки обов’язкового досудового порядку урегулювання спору.
Приписи статей 55, 124 Основного Закону України та юридичні позиції Конституційного Суду України сформульовані раніше, є підґрунтям висновку про те, що реалізація обов’язкового досудового порядку врегулювання юридичного спору за наявним конституційним порядком не має перешкоджати подальшій реалізації особою гарантованого їй конституційного права на звернення до суду.
За приписами частин першої – четвертої статті 124 Конституції України, розгляд та розв’язання колективного трудового спору (конфлікту) у разі, коли трудовий спір (конфлікт) є юридичним спором, примирною комісією та/або трудовим арбітражем є додатковими складниками механізму захисту сторін колективного трудового спору (конфлікту) незалежно від того, чи може розв’язання такого спору цими органами забезпечити належний рівень інституційних та процедурних гарантій для сторін колективного трудового спору (конфлікту).
🔹 Конституційний Суд України вважає, що окремі приписи статті 7 Закону не позбавляють первинну організацію професійної спілки (первинну профспілкову організацію) або іншу сторону колективного трудового спору (конфлікту), що є юридичним спором, наданих Конституцією України гарантій реалізації права на судовий захист на підставі норм відповідного процесуального закону у разі коли трудовий спір (конфлікт), що є юридичним спором, не було розвʼязано в обовʼязковому досудовому поряду, відповідно до Закону.
🔸 З огляду на наведене Конституційний Суд України висновує, що окремі приписи статті 7 Закону не суперечать частині третій статті 8, частині третій статті 36, частинам першій, шостій статті 55, частинам першій, другій, третій статті 124 Конституції України.
👉Резюме рішення: https://cutt.ly/eeJzLtJq
📑 Рішення № 10-р(ІІ)/2024: https://cutt.ly/EeJzL3vv
Приписи статей 55, 124 Основного Закону України та юридичні позиції Конституційного Суду України сформульовані раніше, є підґрунтям висновку про те, що реалізація обов’язкового досудового порядку врегулювання юридичного спору за наявним конституційним порядком не має перешкоджати подальшій реалізації особою гарантованого їй конституційного права на звернення до суду.
За приписами частин першої – четвертої статті 124 Конституції України, розгляд та розв’язання колективного трудового спору (конфлікту) у разі, коли трудовий спір (конфлікт) є юридичним спором, примирною комісією та/або трудовим арбітражем є додатковими складниками механізму захисту сторін колективного трудового спору (конфлікту) незалежно від того, чи може розв’язання такого спору цими органами забезпечити належний рівень інституційних та процедурних гарантій для сторін колективного трудового спору (конфлікту).
🔹 Конституційний Суд України вважає, що окремі приписи статті 7 Закону не позбавляють первинну організацію професійної спілки (первинну профспілкову організацію) або іншу сторону колективного трудового спору (конфлікту), що є юридичним спором, наданих Конституцією України гарантій реалізації права на судовий захист на підставі норм відповідного процесуального закону у разі коли трудовий спір (конфлікт), що є юридичним спором, не було розвʼязано в обовʼязковому досудовому поряду, відповідно до Закону.
🔸 З огляду на наведене Конституційний Суд України висновує, що окремі приписи статті 7 Закону не суперечать частині третій статті 8, частині третій статті 36, частинам першій, шостій статті 55, частинам першій, другій, третій статті 124 Конституції України.
👉Резюме рішення: https://cutt.ly/eeJzLtJq
📑 Рішення № 10-р(ІІ)/2024: https://cutt.ly/EeJzL3vv
🗓 Суд провів засідання: розглядав справи за конституційними поданнями
У четвер, 14 листопада 2024 року, Велика палата на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Верховного Суду про конституційність частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України. 🔗Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині та перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
➖ 51 народного депутата України щодо конституційності положень пункту 6 частини першої статті 4, частини третьої статті 11 Закону України „Про добровільне об’єднання територіальних громад“;
➖51 народного депутата України щодо офіційного тлумачення положень статті 7, частини сьомої статті 20, пунктів 12, 15, 16 частини першої статті 92, частин першої - п'ятої статті 118, частини другої статті 133, частин першої - четвертої статті 140, частин другої, четвертої статті 141 Конституції України;
➖ 53 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо протидії зловживанням правами народних депутатів України у ході законодавчої процедури“.
🔗 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️ Також Конституційний Суд України провів засідання, на якому вніс зміни до персонального складу Постійної комісії з питань наукового забезпечення. До складу цієї комісії включено суддю Конституційного Суду України Аллу Олійник.
📑 Цього ж дня відбулося засідання Третьої колегії суддів Другого сенату, на якому судді відмовили у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Друченка Артема Юрійовича щодо конституційності окремих приписів пункту 20-8 розділу ХІ „Перехідні положення“ Кримінального процесуального кодексу України, пункту 7 розділу І Закону України „Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури“ від 8 грудня 2023 року № 3509–IX.
🔗https://cutt.ly/ZeJxuYVh
У четвер, 14 листопада 2024 року, Велика палата на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Верховного Суду про конституційність частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України. 🔗Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині та перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
➖ 51 народного депутата України щодо конституційності положень пункту 6 частини першої статті 4, частини третьої статті 11 Закону України „Про добровільне об’єднання територіальних громад“;
➖51 народного депутата України щодо офіційного тлумачення положень статті 7, частини сьомої статті 20, пунктів 12, 15, 16 частини першої статті 92, частин першої - п'ятої статті 118, частини другої статті 133, частин першої - четвертої статті 140, частин другої, четвертої статті 141 Конституції України;
➖ 53 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо протидії зловживанням правами народних депутатів України у ході законодавчої процедури“.
🔗 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️ Також Конституційний Суд України провів засідання, на якому вніс зміни до персонального складу Постійної комісії з питань наукового забезпечення. До складу цієї комісії включено суддю Конституційного Суду України Аллу Олійник.
📑 Цього ж дня відбулося засідання Третьої колегії суддів Другого сенату, на якому судді відмовили у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Друченка Артема Юрійовича щодо конституційності окремих приписів пункту 20-8 розділу ХІ „Перехідні положення“ Кримінального процесуального кодексу України, пункту 7 розділу І Закону України „Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури“ від 8 грудня 2023 року № 3509–IX.
🔗https://cutt.ly/ZeJxuYVh