📝 Суд розглядав справи за конституційними скаргами і поданнями
У четвер, 7 листопада 2024 року, Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ:
– за конституційними скаргами Сороки Віктора Володимировича, Карпенка Романа Миколайовича, Прокопенка Юрія Олексійовича, Дудкевича Едуарда Валентиновича, Романенка Олександра Володимировича щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ;
– за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності пункту 11 частини першої статті 34, пункту 10-1 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадження“ від 2 червня 2016 року № 1404–VIII, пунктів 5-1, 5-2 розділу ІІІ „Перехідні та прикінцеві положення“ Закону України „Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування“ від 23 лютого 2012 року № 4442–VI;
– за конституційним поданням Верховного Суду щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 105 Конституції України.
Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🔸 Велика палата на засіданні подовжила до 5 грудня 2024 року строк ухвалення Третьою колегією суддів Другого сенату ухвали про відкриття або про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою В’ячеслава Богуслаєва.
➡️ https://cutt.ly/eeHe9VQm
У четвер, 7 листопада 2024 року, Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ:
– за конституційними скаргами Сороки Віктора Володимировича, Карпенка Романа Миколайовича, Прокопенка Юрія Олексійовича, Дудкевича Едуарда Валентиновича, Романенка Олександра Володимировича щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ;
– за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності пункту 11 частини першої статті 34, пункту 10-1 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадження“ від 2 червня 2016 року № 1404–VIII, пунктів 5-1, 5-2 розділу ІІІ „Перехідні та прикінцеві положення“ Закону України „Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування“ від 23 лютого 2012 року № 4442–VI;
– за конституційним поданням Верховного Суду щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 105 Конституції України.
Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🔸 Велика палата на засіданні подовжила до 5 грудня 2024 року строк ухвалення Третьою колегією суддів Другого сенату ухвали про відкриття або про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою В’ячеслава Богуслаєва.
➡️ https://cutt.ly/eeHe9VQm
Шановні друзі!
📚Конституційний Суд України запрошує до участі в конкурсі на кращу наукову статтю, пов’язану із захистом прав і свобод людини і громадянина
#КСУ оголосив конкурс на кращу наукову статтю, пов’язану із захистом прав і свобод людини і громадянина. Це унікальна можливість для вас проявити свій науковий потенціал, поділитися своїми підходами та ідеями щодо зазначеної тематики, а також зробити своє дослідження доступним для широкого загалу.
🔸 Запрошуємо студентів, аспірантів, ад’юнктів, здобувачів закладів вищої освіти взяти участь у цьому конкурсі з науковими статтями, які ви ще раніше не публікували.
Наукову статтю разом із заявкою (https://cutt.ly/ceH1YCMH)
та рецензією потрібно надіслати на електронну
пошту: 👉inbox@ccu.gov.ua (із позначкою „На конкурс‟) до 1 червня 2025 року.
🖇 Журі оцінюватиме ваші матеріали за такими критеріями: актуальність, наукова новизна та обґрунтованість, незалежність висновків, суджень і пропозицій автора, оригінальність, послідовність та логічність викладу.
Підсумки оголошуватимуть 28 червня 2025 року під час урочистих заходів, присвячених до Дня Конституції України.
🏆 Статтю переможця конкурсу опублікують в офіційному друкованому виданні – „Вісник Конституційного Суду України‟.
🖇 Більше інформації про умови конкурсу, порядок його проведення, вимоги до статей читайте в Положенні про конкурс на кращу наукову статтю, пов’язану із захистом прав і свобод людини і громадянина 👉https://cutt.ly/deH1EfCZ.
📞 За додатковою інформацією звертайтеся за номерами телефонів (044) 238-10-18, 238-13-50.
https://cutt.ly/1eH1TBWb
📚Конституційний Суд України запрошує до участі в конкурсі на кращу наукову статтю, пов’язану із захистом прав і свобод людини і громадянина
#КСУ оголосив конкурс на кращу наукову статтю, пов’язану із захистом прав і свобод людини і громадянина. Це унікальна можливість для вас проявити свій науковий потенціал, поділитися своїми підходами та ідеями щодо зазначеної тематики, а також зробити своє дослідження доступним для широкого загалу.
🔸 Запрошуємо студентів, аспірантів, ад’юнктів, здобувачів закладів вищої освіти взяти участь у цьому конкурсі з науковими статтями, які ви ще раніше не публікували.
Наукову статтю разом із заявкою (https://cutt.ly/ceH1YCMH)
та рецензією потрібно надіслати на електронну
пошту: 👉inbox@ccu.gov.ua (із позначкою „На конкурс‟) до 1 червня 2025 року.
🖇 Журі оцінюватиме ваші матеріали за такими критеріями: актуальність, наукова новизна та обґрунтованість, незалежність висновків, суджень і пропозицій автора, оригінальність, послідовність та логічність викладу.
Підсумки оголошуватимуть 28 червня 2025 року під час урочистих заходів, присвячених до Дня Конституції України.
🏆 Статтю переможця конкурсу опублікують в офіційному друкованому виданні – „Вісник Конституційного Суду України‟.
🖇 Більше інформації про умови конкурсу, порядок його проведення, вимоги до статей читайте в Положенні про конкурс на кращу наукову статтю, пов’язану із захистом прав і свобод людини і громадянина 👉https://cutt.ly/deH1EfCZ.
📞 За додатковою інформацією звертайтеся за номерами телефонів (044) 238-10-18, 238-13-50.
https://cutt.ly/1eH1TBWb
⚖️ На пленарних засіданнях Суд розглядав справи за конституційними поданнями
📑 У вівторок, 12 листопада 2024 року, Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
✅ Верховного Суду України щодо конституційності приписів пункту 6 частини першої, пунктів 2, 13 частини другої, частини третьої статті 3 Закону України „Про очищення влади“ від 16 вересня 2014 року № 1682–VII, 47 народних депутатів України щодо конституційності приписів частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п’ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних приписів цього закону, Верховного Суду України щодо конституційності приписів частини третьої статті 1, пунктів 7, 8, 9 частини першої, пункту 4 частини другої статті 3, пункту 2 Прикінцевих та перехідних приписів цього закону та Верховного Суду України щодо конституційності приписів частини третьої статті 4 цього закону;
✅ 48 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення“, окремих положень Земельного кодексу України зі змінами, внесеними вказаним законом, та 53 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення“.
🔗 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📑 Велика палата на засіданні у справі за конституційним поданням Верховного Суду про конституційність пункту 12 частини першої статті 34 Закону України „Про виконавче провадження“ визначила форму розгляду – письмове провадження.
🔗 https://cutt.ly/keH9YHZe
📑 У вівторок, 12 листопада 2024 року, Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
✅ Верховного Суду України щодо конституційності приписів пункту 6 частини першої, пунктів 2, 13 частини другої, частини третьої статті 3 Закону України „Про очищення влади“ від 16 вересня 2014 року № 1682–VII, 47 народних депутатів України щодо конституційності приписів частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п’ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних приписів цього закону, Верховного Суду України щодо конституційності приписів частини третьої статті 1, пунктів 7, 8, 9 частини першої, пункту 4 частини другої статті 3, пункту 2 Прикінцевих та перехідних приписів цього закону та Верховного Суду України щодо конституційності приписів частини третьої статті 4 цього закону;
✅ 48 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення“, окремих положень Земельного кодексу України зі змінами, внесеними вказаним законом, та 53 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення“.
🔗 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📑 Велика палата на засіданні у справі за конституційним поданням Верховного Суду про конституційність пункту 12 частини першої статті 34 Закону України „Про виконавче провадження“ визначила форму розгляду – письмове провадження.
🔗 https://cutt.ly/keH9YHZe
⚖️ Суд розпочав розгляд справи за конституційною скаргою AEROC Investment Deutschland GmbH
Другий сенат 13 листопада 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою AEROC Investment Deutschland GmbH (далі – Товариство).
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олег Первомайський виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
📑 Як зазначив суддя-доповідач, предметом конституційного контролю у цій справі є пункти 1, 1-1 частини першої статті 4, абзацу першого частини першої статті 5-1 Закону України „Про санкції“ від 14 серпня 2014 року № 1644–VII у редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності санкцій, пов’язаних з активами окремих осіб“ від 12 травня 2022 року № 2257–ІХ (далі – Закон № 1644 в редакції Закону № 2257), а також абзац перший частини першої, частини другої статті 283-1 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування санкцій“ від 13 липня 2023 року № 3223-ІХ (далі – Кодекс у редакції Закону № 3223).
📑 Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 1644 в редакції Закону № 2257 видами санкцій за Законом № 1644 є, зокрема:
– „блокування активів – тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними (пункт 1);
– „стягнення в дохід держави активів, що належать фізичній або юридичній особі, а також активів, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними“ (пункт 11).
Приписами частини другої статті 283-1 Кодексу в редакції Закону № 3223 встановлено, зокрема:
– «у п’ятиденний строк з дня одержання позовної заяви особа, щодо якої ставиться питання про застосування санкції, передбаченої пунктом 11 частини першої статті 4 Закону України „Про санкції“, має право подати відзив на позовну заяву».
💬 Суддя повідомив, що Міністерство юстиції України (далі – Мін’юст) у 2023 році звернулось до Вищого антикорупційного суду (далі – ВАКС) з позовом до Публічного акціонерного товариства „Група ЛСР“ (далі – ПАТ „Група ЛСР“) за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – Товариства, громадянина Російської Федерації Молчанова Андрія Юрійовича, Товариства з обмеженою відповідальністю „АЕРОК“ (далі – ТОВ „АЕРОК“), з проханням, зокрема, застосувати до ПАТ „Група ЛСР“ санкцію, установлену пунктом 11 частини першої статті 4 Закону № 1644 та стягнути в дохід держави активи, а саме 100 відсотків частки статутного капіталу ТОВ „АЕРОК“ у розмірі, визначеному статутним капіталом, якою володіє Товариство, стосовно яких ПАТ „Група ЛСР“ реалізує права, тотожні за змістом праву розпорядження.
📑 ВАКС позов Мін’юсту задовольнив: застосував до ПАТ „Група ЛСР“ санкцію, установлену пунктом 11 частини першої статті 4 Закону № 1644; стягнув у дохід держави 100 відсотків частки статутного капіталу ТОВ „АЕРОК“, стосовно якої ПАТ „Група ЛСР“ через Товариство може вчиняти дії, тотожні за змістом праву розпорядження.
Не погоджуючись із рішенням ВАКС, Товариство оскаржило його в апеляційному порядку. Колегія суддів Апеляційної палати ВАКС залишила без задоволення апеляційну скаргу Товариства, а рішення ВАКС – без зміни.
Другий сенат 13 листопада 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою AEROC Investment Deutschland GmbH (далі – Товариство).
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олег Первомайський виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
📑 Як зазначив суддя-доповідач, предметом конституційного контролю у цій справі є пункти 1, 1-1 частини першої статті 4, абзацу першого частини першої статті 5-1 Закону України „Про санкції“ від 14 серпня 2014 року № 1644–VII у редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності санкцій, пов’язаних з активами окремих осіб“ від 12 травня 2022 року № 2257–ІХ (далі – Закон № 1644 в редакції Закону № 2257), а також абзац перший частини першої, частини другої статті 283-1 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування санкцій“ від 13 липня 2023 року № 3223-ІХ (далі – Кодекс у редакції Закону № 3223).
📑 Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 1644 в редакції Закону № 2257 видами санкцій за Законом № 1644 є, зокрема:
– „блокування активів – тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними (пункт 1);
– „стягнення в дохід держави активів, що належать фізичній або юридичній особі, а також активів, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними“ (пункт 11).
Приписами частини другої статті 283-1 Кодексу в редакції Закону № 3223 встановлено, зокрема:
– «у п’ятиденний строк з дня одержання позовної заяви особа, щодо якої ставиться питання про застосування санкції, передбаченої пунктом 11 частини першої статті 4 Закону України „Про санкції“, має право подати відзив на позовну заяву».
💬 Суддя повідомив, що Міністерство юстиції України (далі – Мін’юст) у 2023 році звернулось до Вищого антикорупційного суду (далі – ВАКС) з позовом до Публічного акціонерного товариства „Група ЛСР“ (далі – ПАТ „Група ЛСР“) за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – Товариства, громадянина Російської Федерації Молчанова Андрія Юрійовича, Товариства з обмеженою відповідальністю „АЕРОК“ (далі – ТОВ „АЕРОК“), з проханням, зокрема, застосувати до ПАТ „Група ЛСР“ санкцію, установлену пунктом 11 частини першої статті 4 Закону № 1644 та стягнути в дохід держави активи, а саме 100 відсотків частки статутного капіталу ТОВ „АЕРОК“ у розмірі, визначеному статутним капіталом, якою володіє Товариство, стосовно яких ПАТ „Група ЛСР“ реалізує права, тотожні за змістом праву розпорядження.
📑 ВАКС позов Мін’юсту задовольнив: застосував до ПАТ „Група ЛСР“ санкцію, установлену пунктом 11 частини першої статті 4 Закону № 1644; стягнув у дохід держави 100 відсотків частки статутного капіталу ТОВ „АЕРОК“, стосовно якої ПАТ „Група ЛСР“ через Товариство може вчиняти дії, тотожні за змістом праву розпорядження.
Не погоджуючись із рішенням ВАКС, Товариство оскаржило його в апеляційному порядку. Колегія суддів Апеляційної палати ВАКС залишила без задоволення апеляційну скаргу Товариства, а рішення ВАКС – без зміни.
💬 Під час пленарного засідання суддя також поінформував, що з метою забезпечення об’єктивного й повного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення було надіслано листи-запити до Президента України, Голови Верховної Ради України, Віцепрем’єрміністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України – Міністра юстиції України, а також низки закладів вищої освіти та наукових установ із питань, порушених у конституційній скарзі.
Суд дослідив матеріали цієї справи і перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
На відкритій частині пленарного засідання був присутній постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
🎥 Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
🔗 https://cutt.ly/deJuhwvd
Суд дослідив матеріали цієї справи і перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
На відкритій частині пленарного засідання був присутній постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
🎥 Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
🔗 https://cutt.ly/deJuhwvd
⚖️ Суд розглядав справу про конституційність законодавчих приписів щодо застосування прожиткового мінімуму як розрахункової величини для обчислення виплат
📝 Другий сенат 13 листопада 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Шваб Віри Олександрівни.
Як зазначив суддя-доповідач у справі Олег Первомайський, заявниця звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України пункт 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII (далі – Закон № 1774).
📝 Оспорюваними приписами Закону № 1774 установлено, що мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом не застосовують як розрахункову величину для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій; до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини її застосовують у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, з 1 січня 2017 року.
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Віра Шваб є пенсіонеркою, яка не працює, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі – Управління), має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
🔹 Заявниця зазначає, що внаслідок застосування пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 1774 відбулося фактичне зменшення розміру доплати до пенсії як пенсіонеру, який не працює і проживає на території радіоактивного забруднення, порівняно з раніше встановленими виплатами, передбаченими статтею 39 Закону України ,,Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796–ХІІ (далі – Закон № 796).
🔹 Не погоджуючись із цим, вона звернулася до судів з адміністративним позовом до Управління, в якому просила визнати протиправною бездіяльність Управління щодо ненарахування та невиплати їй підвищення до пенсії як пенсіонерці, яка не працює і проживає на території радіоактивного забруднення, в розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796 та зобов’язати Управління здійснити нарахування та виплату їй щомісячного підвищення до пенсії у розмірі, що „дорівнює двом мінімальним заробітним платам, установленим законом про Державний бюджет України на відповідний рік“.
Суд першої інстанцій позовні вимоги задовольнив частково. Апеляційний суд скаргу Віри Шваб залишив без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Верховний Суд відмовив їй у відкритті касаційного провадження.
🔹 На думку заявниці, оспорювані приписи Закону № 1774 призводять до звуження змісту та обсягу її прав, унаслідок чого порушено її право власності, а також порушують принцип юридичної визначеності як складової верховенства права, юридичної рівності, тому є дискримінаційними.
💬 Суддя також повідомив, що у провадженні Першого і Другого сенатів перебуває низка справ, що стосуються того самого предмету конституційного контролю.
Другий сенат дослідив матеріали справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
На відкритій частині пленарного засідання був присутній постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
➡️ https://cutt.ly/PeJuMegl
📝 Другий сенат 13 листопада 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Шваб Віри Олександрівни.
Як зазначив суддя-доповідач у справі Олег Первомайський, заявниця звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України пункт 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII (далі – Закон № 1774).
📝 Оспорюваними приписами Закону № 1774 установлено, що мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом не застосовують як розрахункову величину для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій; до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини її застосовують у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, з 1 січня 2017 року.
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Віра Шваб є пенсіонеркою, яка не працює, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі – Управління), має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
🔹 Заявниця зазначає, що внаслідок застосування пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 1774 відбулося фактичне зменшення розміру доплати до пенсії як пенсіонеру, який не працює і проживає на території радіоактивного забруднення, порівняно з раніше встановленими виплатами, передбаченими статтею 39 Закону України ,,Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796–ХІІ (далі – Закон № 796).
🔹 Не погоджуючись із цим, вона звернулася до судів з адміністративним позовом до Управління, в якому просила визнати протиправною бездіяльність Управління щодо ненарахування та невиплати їй підвищення до пенсії як пенсіонерці, яка не працює і проживає на території радіоактивного забруднення, в розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796 та зобов’язати Управління здійснити нарахування та виплату їй щомісячного підвищення до пенсії у розмірі, що „дорівнює двом мінімальним заробітним платам, установленим законом про Державний бюджет України на відповідний рік“.
Суд першої інстанцій позовні вимоги задовольнив частково. Апеляційний суд скаргу Віри Шваб залишив без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Верховний Суд відмовив їй у відкритті касаційного провадження.
🔹 На думку заявниці, оспорювані приписи Закону № 1774 призводять до звуження змісту та обсягу її прав, унаслідок чого порушено її право власності, а також порушують принцип юридичної визначеності як складової верховенства права, юридичної рівності, тому є дискримінаційними.
💬 Суддя також повідомив, що у провадженні Першого і Другого сенатів перебуває низка справ, що стосуються того самого предмету конституційного контролю.
Другий сенат дослідив матеріали справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
На відкритій частині пленарного засідання був присутній постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
➡️ https://cutt.ly/PeJuMegl
📜 Суд ухвалив Рішення у справі за конституційною скаргою Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ „АрселорМіттал Кривий Ріг“
Другий сенат Конституційного Суду України 13 листопада 2024 року на пленарному засіданні розглянув справу та ухвалив Рішення №10-р(ІІ)/2024 за конституційною скаргою Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ „АрселорМіттал Кривий Ріг“ щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих приписів статті 7 Закону України „Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)“ від 3 березня 1998 року № 137/98–ВР (далі – Закон).
✅ Цим рішенням Суд визнав приписи статті 7 Закону України, за якими: «Розгляд колективного трудового спору (конфлікту) здійснюється з питань, передбачених: пунктами „а“ і „б“ статті 2 цього Закону, – примирною комісією, а в разі неприйняття рішення у строки, встановлені статтею 9 цього Закону, – трудовим арбітражем» (абзаци перший, другий) такими, що відповідають Конституції України.
Суддя доповідач у справі – Олег Первомайський.
📍 Текст Рішення та його резюме будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Суду 14 листопада ц.р.
🔗 https://cutt.ly/reJoTj5F
Другий сенат Конституційного Суду України 13 листопада 2024 року на пленарному засіданні розглянув справу та ухвалив Рішення №10-р(ІІ)/2024 за конституційною скаргою Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ „АрселорМіттал Кривий Ріг“ щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих приписів статті 7 Закону України „Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)“ від 3 березня 1998 року № 137/98–ВР (далі – Закон).
✅ Цим рішенням Суд визнав приписи статті 7 Закону України, за якими: «Розгляд колективного трудового спору (конфлікту) здійснюється з питань, передбачених: пунктами „а“ і „б“ статті 2 цього Закону, – примирною комісією, а в разі неприйняття рішення у строки, встановлені статтею 9 цього Закону, – трудовим арбітражем» (абзаци перший, другий) такими, що відповідають Конституції України.
Суддя доповідач у справі – Олег Первомайський.
📍 Текст Рішення та його резюме будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Суду 14 листопада ц.р.
🔗 https://cutt.ly/reJoTj5F
⚖️ Відбулися засідання Суду: ухвалили Рішення та низку ухвал
▪️ У середу, 13 листопада 2024 року, Перший сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Третяка Олександра Віталійовича щодо конституційності частини шостої статті 30 Кодексу України про адміністративні правопорушення. 📝 У цій справі Суд вирішив поновити її розгляд на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження.
⏸ Другий сенат на відкритій частині пленарних засідань у формі письмового провадження розглядав справи за конституційними скаргами:
➖ AEROC Investment Deutschland GmbH щодо конституційності пунктів 1, 1-1 частини першої статті 4, абзацу першого частини першої статті 5-1 Закону України „Про санкції“ від 14 серпня 2014 року № 1644–VII у редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності санкцій, пов'язаних з активами окремих осіб“ від 12 травня 2022 року № 2257–ІХ, абзацу першого частини першої, частини другої статті 283-1 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування санкцій“ від 13 липня 2023 року № 3223-ІХ;
➖ Шваб Віри Олександрівни щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII.
🔗 Суд дослідив матеріали цих справ на відкритій частині і перейшов до закритої частини пленарних засідань.
▪️ У справі за конституційною скаргою Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ „АрселорМіттал Кривий Ріг“ щодо конституційності окремих приписів статті 7 Закону України „Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)“ Другий сенат 👉 ухвалив Рішення № 10-р(ІІ)/2024. Текст рішення і його резюме Суд оприлюднить на офіційному вебсайті 14 листопада 2024 року 👉 https://cutt.ly/reJoTj5F
Другий сенат на закритій частині пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖ Бурми Кирила Андрійовича щодо конституційності приписів статті 51 Цивільного кодексу України;
➖ Представництва „АНДРІТЗ ГАЙДРО ГмбХˮ щодо конституційності приписів пункту 120.1.1 статті 120.1 Податкового кодексу України.
🔗 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Крім того, Другий сенат на пленарному засіданні 👉 об’єднав в одне конституційне провадження справу за конституційними скаргами Сарнавського Ігоря Миколайовича, Фалендиш Світлани Миколаївни та справу за конституційною скаргою Родака Віталія Вікторовича щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VІІІ.
Також Другий сенат на засіданні розглядав питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Маклашевського Віталія Вікторовича щодо конституційності частини першої статті 14-3 , частини другої статті 132-1, частини восьмої статті 258, частини четвертої статті 279-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення. 🔗 Розгляд цього питання Суд продовжить на одному з наступних засідань.
▪️ У середу, 13 листопада 2024 року, Перший сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Третяка Олександра Віталійовича щодо конституційності частини шостої статті 30 Кодексу України про адміністративні правопорушення. 📝 У цій справі Суд вирішив поновити її розгляд на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження.
⏸ Другий сенат на відкритій частині пленарних засідань у формі письмового провадження розглядав справи за конституційними скаргами:
➖ AEROC Investment Deutschland GmbH щодо конституційності пунктів 1, 1-1 частини першої статті 4, абзацу першого частини першої статті 5-1 Закону України „Про санкції“ від 14 серпня 2014 року № 1644–VII у редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності санкцій, пов'язаних з активами окремих осіб“ від 12 травня 2022 року № 2257–ІХ, абзацу першого частини першої, частини другої статті 283-1 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування санкцій“ від 13 липня 2023 року № 3223-ІХ;
➖ Шваб Віри Олександрівни щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII.
🔗 Суд дослідив матеріали цих справ на відкритій частині і перейшов до закритої частини пленарних засідань.
▪️ У справі за конституційною скаргою Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ „АрселорМіттал Кривий Ріг“ щодо конституційності окремих приписів статті 7 Закону України „Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)“ Другий сенат 👉 ухвалив Рішення № 10-р(ІІ)/2024. Текст рішення і його резюме Суд оприлюднить на офіційному вебсайті 14 листопада 2024 року 👉 https://cutt.ly/reJoTj5F
Другий сенат на закритій частині пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖ Бурми Кирила Андрійовича щодо конституційності приписів статті 51 Цивільного кодексу України;
➖ Представництва „АНДРІТЗ ГАЙДРО ГмбХˮ щодо конституційності приписів пункту 120.1.1 статті 120.1 Податкового кодексу України.
🔗 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Крім того, Другий сенат на пленарному засіданні 👉 об’єднав в одне конституційне провадження справу за конституційними скаргами Сарнавського Ігоря Миколайовича, Фалендиш Світлани Миколаївни та справу за конституційною скаргою Родака Віталія Вікторовича щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VІІІ.
Також Другий сенат на засіданні розглядав питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Маклашевського Віталія Вікторовича щодо конституційності частини першої статті 14-3 , частини другої статті 132-1, частини восьмої статті 258, частини четвертої статті 279-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення. 🔗 Розгляд цього питання Суд продовжить на одному з наступних засідань.
📝 Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах.
За результатами розгляду колегії суддів відмовили у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Конончук Тетяни Василівни щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII;
➖ Бадрака Віктора Івановича щодо конституційності частини п’ятої статті 51 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VII.
📍 https://cutt.ly/GeJpsSHA
За результатами розгляду колегії суддів відмовили у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Конончук Тетяни Василівни щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII;
➖ Бадрака Віктора Івановича щодо конституційності частини п’ятої статті 51 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VII.
📍 https://cutt.ly/GeJpsSHA
⚖️ Суд перевірить на конституційність законодавчий припис щодо встановленого строку звернення до суду працівника для вирішення трудового спору
У четвер, 14 листопада 2024 року, Велика палата на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочала розгляд справи за конституційним поданням Верховного Суду про конституційність частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України (далі – Кодекс).
Як зазначила суддя-доповідач у справі Галина Юровська, Верховний Суд звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частині третій статті 22, частині сьомій статті 43, частині першій статті 55 Конституції України оспорюваний припис Кодексу, за яким 👉„працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті“.
💬 Автор клопотання стверджує, що законодавець, „обмеживши право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати строком у три місяці, не надавши при цьому працівникові гарантій розгляду судом питання про поновлення строку на звернення до суду, знизив рівень доступу до суду осіб, які є суб’єктами звернення із заявою про стягнення заборгованості із заробітної плати, чим допустив звуження змісту й обсягу існуючих конституційних прав працівників на звернення до суду з позовом про стягнення належної їм заробітної плати без обмеження будь-яким строком та обмежив їхнє право на судовий захист у тому обсязі, як його гарантовано частиною першою статті 55 Конституції України, чим знівельовано можливість ефективної реалізації права особи на судовий захист“.
💬 Суддя-доповідач повідомила, що для забезпечення повного і об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення направлено листи-запити до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, наукових установ, закладів вищої освіти, Науково-консультативної ради Конституційного Суду України із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційному поданні.
📑 Суд дослідив матеріали справи і перейшов до закритої частини пленарного засідання.
На засіданні були присутні представник суб’єкта права на конституційне подання, перший заступник керівника Апарату Верховного Суду Расім Бабанли та постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
🔗 https://cutt.ly/geJkwV68
У четвер, 14 листопада 2024 року, Велика палата на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочала розгляд справи за конституційним поданням Верховного Суду про конституційність частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України (далі – Кодекс).
Як зазначила суддя-доповідач у справі Галина Юровська, Верховний Суд звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частині третій статті 22, частині сьомій статті 43, частині першій статті 55 Конституції України оспорюваний припис Кодексу, за яким 👉„працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті“.
💬 Автор клопотання стверджує, що законодавець, „обмеживши право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати строком у три місяці, не надавши при цьому працівникові гарантій розгляду судом питання про поновлення строку на звернення до суду, знизив рівень доступу до суду осіб, які є суб’єктами звернення із заявою про стягнення заборгованості із заробітної плати, чим допустив звуження змісту й обсягу існуючих конституційних прав працівників на звернення до суду з позовом про стягнення належної їм заробітної плати без обмеження будь-яким строком та обмежив їхнє право на судовий захист у тому обсязі, як його гарантовано частиною першою статті 55 Конституції України, чим знівельовано можливість ефективної реалізації права особи на судовий захист“.
💬 Суддя-доповідач повідомила, що для забезпечення повного і об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення направлено листи-запити до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, наукових установ, закладів вищої освіти, Науково-консультативної ради Конституційного Суду України із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційному поданні.
📑 Суд дослідив матеріали справи і перейшов до закритої частини пленарного засідання.
На засіданні були присутні представник суб’єкта права на конституційне подання, перший заступник керівника Апарату Верховного Суду Расім Бабанли та постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
🔗 https://cutt.ly/geJkwV68