⚖️ Питання конституційності законодавчих приписів про застосування прожиткового мінімуму як розрахункової величини для обчислення виплат розглядає Конституційний Суд України
У середу, 23 жовтня 2024 року, Другий сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційними скаргами Сарнавського Ігоря Миколайовича, Фалендиш Світлани Миколаївни щодо відповідності Конституції України пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VІІІ (далі–Закон).
Суддя-доповідач у цій справі Олег Первомайський зазначив, що зазначені конституційні провадження були об’єднані в одне провадження з огляду на однаковий предмет розгляду.
Заявники звернулися до Конституційного Суду України з клопотаннями перевірити на відповідність статтям 1, 3, частині другій статті 6, частині другій статті 8, статті 16, частині другій статті 19, статтям 21, 22, частинам першій, другій статті 24, частинам першій, четвертій статті 41, частинам першій, третій статті 46, частині першій статті 50 Конституції України пункт 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону.
Пунктом 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону встановлено, що „мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій.
До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року“.
На думку авторів клопотань, унаслідок застосування пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону фактично зменшено розмір доплати до пенсії порівняно з раніше встановленими статтею 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796–XII виплатами, що свідчить про порушення права власності. Скаржники також зазначають, що оспорювані приписи Закону порушують принцип юридичної визначеності як складову верховенства права, рівність у правах тому є дискримінаційними.
Суддя також поінформував, що у провадженні Суду перебуває низка справ, що стосуються того самого питання.
У цій справі Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Переглянути пленарне засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
У середу, 23 жовтня 2024 року, Другий сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційними скаргами Сарнавського Ігоря Миколайовича, Фалендиш Світлани Миколаївни щодо відповідності Конституції України пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VІІІ (далі–Закон).
Суддя-доповідач у цій справі Олег Первомайський зазначив, що зазначені конституційні провадження були об’єднані в одне провадження з огляду на однаковий предмет розгляду.
Заявники звернулися до Конституційного Суду України з клопотаннями перевірити на відповідність статтям 1, 3, частині другій статті 6, частині другій статті 8, статті 16, частині другій статті 19, статтям 21, 22, частинам першій, другій статті 24, частинам першій, четвертій статті 41, частинам першій, третій статті 46, частині першій статті 50 Конституції України пункт 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону.
Пунктом 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону встановлено, що „мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій.
До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року“.
На думку авторів клопотань, унаслідок застосування пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону фактично зменшено розмір доплати до пенсії порівняно з раніше встановленими статтею 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796–XII виплатами, що свідчить про порушення права власності. Скаржники також зазначають, що оспорювані приписи Закону порушують принцип юридичної визначеності як складову верховенства права, рівність у правах тому є дискримінаційними.
Суддя також поінформував, що у провадженні Суду перебуває низка справ, що стосуються того самого питання.
У цій справі Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Переглянути пленарне засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
📚 Перший та Другий сенати Конституційного Суду України провели засідання
🗞 Перший сенат #КСУ 23 жовтня 2024 року на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Плескача В’ячеслава Юрійовича щодо відповідності Конституції України частини шостої статті 45 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Розгляд справи буде продовжено на одному із наступних пленарних засідань Першого сенату.
🖇 Перший сенат відкрив конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Матвійчук Олександри В’ячеславівни щодо відповідності Конституції України статті 188-40 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статті 22 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини».
🔹 Другий сенат Суду на відкритій частині пленарних засідань у формі письмового провадження розпочав розгляд справ за конституційними скаргами:
▪️ Зелінського Дмитра Броніславовича щодо відповідності Конституції України частини першої статті 1 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“;
▪️ Трейзуба Володимира Михайловича щодо відповідності Конституції України пункту 2 частини третьої статті 81 Кримінального кодексу України;
▪️ Сарнавського Ігоря Миколайовича, Фалендиш Світлани Миколаївни щодо відповідності Конституції України пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VІІІ. 📑 Дослідивши матеріали справ на відкритій частині, Суд перейшов до закритої частини пленарних засідань для ухвалення рішень.
Також Другий сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" щодо відповідності Конституції України окремих приписів статті 7 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)". 📑 Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Другий сенат на закритій частині пленарного засідання ухвалив ухвалу про закриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою громадянина України Кошевого Віктора Івановича щодо відповідності Конституції України припису статті 90 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIIІ.
📄 Другий сенат об’єднав конституційні провадження у справі за конституційними скаргами Губка Ігоря Івановича, Цимбала Михайла Андрійовича, Ващенка Сергія Євгенійовича, Тимошенкової Оксани Василівни щодо відповідності Конституції України пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України та у справі за конституційною скаргою Стариченка Миколи Петровича щодо відповідності Конституції України окремого припису пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України в одне конституційне провадження.
🗞 Перший сенат #КСУ 23 жовтня 2024 року на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Плескача В’ячеслава Юрійовича щодо відповідності Конституції України частини шостої статті 45 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Розгляд справи буде продовжено на одному із наступних пленарних засідань Першого сенату.
🖇 Перший сенат відкрив конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Матвійчук Олександри В’ячеславівни щодо відповідності Конституції України статті 188-40 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статті 22 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини».
🔹 Другий сенат Суду на відкритій частині пленарних засідань у формі письмового провадження розпочав розгляд справ за конституційними скаргами:
▪️ Зелінського Дмитра Броніславовича щодо відповідності Конституції України частини першої статті 1 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“;
▪️ Трейзуба Володимира Михайловича щодо відповідності Конституції України пункту 2 частини третьої статті 81 Кримінального кодексу України;
▪️ Сарнавського Ігоря Миколайовича, Фалендиш Світлани Миколаївни щодо відповідності Конституції України пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VІІІ. 📑 Дослідивши матеріали справ на відкритій частині, Суд перейшов до закритої частини пленарних засідань для ухвалення рішень.
Також Другий сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" щодо відповідності Конституції України окремих приписів статті 7 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)". 📑 Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Другий сенат на закритій частині пленарного засідання ухвалив ухвалу про закриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою громадянина України Кошевого Віктора Івановича щодо відповідності Конституції України припису статті 90 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIIІ.
📄 Другий сенат об’єднав конституційні провадження у справі за конституційними скаргами Губка Ігоря Івановича, Цимбала Михайла Андрійовича, Ващенка Сергія Євгенійовича, Тимошенкової Оксани Василівни щодо відповідності Конституції України пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України та у справі за конституційною скаргою Стариченка Миколи Петровича щодо відповідності Конституції України окремого припису пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України в одне конституційне провадження.
📜 Сьогодні, 23 жовтня, відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів Суду, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
📝 Друга колегія суддів Першого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Карася Сергія Анатолійовича щодо відповідності Конституції України пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII зі змінами. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у справі, розглядатимуться на засіданні Першого сенату Суду.
🖇 Водночас колегії суддів ухвалили ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами ⤵️
▪️ Алексєєва Володимира Геннадійовича щодо відповідності Конституції України частини другої статті 193, частини третьої статті 194 Цивільного процесуального кодексу України;
▪️ Таранчук Людмили Василівни щодо відповідності Конституції України частини сьомої статті 277 Цивільного кодексу України;
▪️ Петрачкович Любові Леонідівни щодо відповідності Конституції України підпункту 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“;
▪️ Ярощука Василя Григоровича щодо відповідності Конституції України частини першої статті 28 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII.
📝 Друга колегія суддів Першого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Карася Сергія Анатолійовича щодо відповідності Конституції України пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII зі змінами. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у справі, розглядатимуться на засіданні Першого сенату Суду.
🖇 Водночас колегії суддів ухвалили ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами ⤵️
▪️ Алексєєва Володимира Геннадійовича щодо відповідності Конституції України частини другої статті 193, частини третьої статті 194 Цивільного процесуального кодексу України;
▪️ Таранчук Людмили Василівни щодо відповідності Конституції України частини сьомої статті 277 Цивільного кодексу України;
▪️ Петрачкович Любові Леонідівни щодо відповідності Конституції України підпункту 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“;
▪️ Ярощука Василя Григоровича щодо відповідності Конституції України частини першої статті 28 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII.
⚖️ Конституційний Суд України розглядав справи за конституційними поданнями та скаргами
24 жовтня 2024 року Велика палата #КСУ на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляду справ:
▶️ за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України положень пункту 6 частини першої статті 4, частини третьої статті 11 Закону України „Про добровільне об’єднання територіальних громад“;
▶️ за конституційною скаргою Самсіна Ігоря Леоновича щодо відповідності Конституції України припису другого речення частини першої статті 54 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“;
▶️ за конституційними скаргами Болотнікової Антоніни Петрівни, Райкун Ганни Василівни, Мельничука Ігоря Степановича, Ковбасюка Віталія Васильовича, Біляка Миколи Дем’яновича, Єфіменко Антоніни Іванівни, Веселухи Володимира Олександровича, Сербіної Олени Дмитрівни, Рожина Юрія Миколайовича, Парового Володимира Івановича, Ніколаєва Миколи Павловича, Сотніченка Степана Петровича, Ярошенка Юрія Івановича, Янка Володимира Михайловича щодо відповідності Конституції України окремих приписів статті 2, абзацу другого пункту 2 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668-VІ, частини другої, абзацу шостого частини п’ятнадцятої статті 86 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697-VIІ;
▶️ за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України окремих приписів статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI, частини третьої статті 85 Закону України „Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-ХП у редакції Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668-VI.
📚 Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
24 жовтня 2024 року Велика палата #КСУ на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляду справ:
▶️ за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України положень пункту 6 частини першої статті 4, частини третьої статті 11 Закону України „Про добровільне об’єднання територіальних громад“;
▶️ за конституційною скаргою Самсіна Ігоря Леоновича щодо відповідності Конституції України припису другого речення частини першої статті 54 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“;
▶️ за конституційними скаргами Болотнікової Антоніни Петрівни, Райкун Ганни Василівни, Мельничука Ігоря Степановича, Ковбасюка Віталія Васильовича, Біляка Миколи Дем’яновича, Єфіменко Антоніни Іванівни, Веселухи Володимира Олександровича, Сербіної Олени Дмитрівни, Рожина Юрія Миколайовича, Парового Володимира Івановича, Ніколаєва Миколи Павловича, Сотніченка Степана Петровича, Ярошенка Юрія Івановича, Янка Володимира Михайловича щодо відповідності Конституції України окремих приписів статті 2, абзацу другого пункту 2 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668-VІ, частини другої, абзацу шостого частини п’ятнадцятої статті 86 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697-VIІ;
▶️ за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України окремих приписів статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI, частини третьої статті 85 Закону України „Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-ХП у редакції Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668-VI.
📚 Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🔹 Сьогодні, 24 жовтня, відбулося засідання Третьої колегії суддів Другого сенату #КСУ, на якому судді розглянули питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
✍️ За результатами розгляду колегія суддів відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Шваб Віри Олександрівни щодо відповідності Конституції України пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VІІІ. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
📜 Водночас судді відмовили у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Ковальчук Яніни Василівни щодо відповідності Конституції України статей 245, 251, 252 та в цілому глави 18 „Основні положення“ розділу IV „Провадження в справах про адміністративні правопорушення“ Кодексу України про адміністративні правопорушення.
✍️ За результатами розгляду колегія суддів відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Шваб Віри Олександрівни щодо відповідності Конституції України пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VІІІ. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
📜 Водночас судді відмовили у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Ковальчук Яніни Василівни щодо відповідності Конституції України статей 245, 251, 252 та в цілому глави 18 „Основні положення“ розділу IV „Провадження в справах про адміністративні правопорушення“ Кодексу України про адміністративні правопорушення.
🔹🔹 Суддя #КСУ Ольга Совгиря взяла участь у XVI Іберо-американському конгресі конституційного права
На запрошення Іберо-американського інституту конституційного права (IIDC) та Інституту правових досліджень Національного автономного університету Мексики (IIJ-UNAM) суддя Конституційного Суду України Ольга Совгиря взяла участь у форматі онлайн у XVI Іберо-американському конгресі конституційного права «Конституціоналізм для демократії ХХІ століття», що відбувся 21-25 жовтня у м. Мехіко (Мексика).
👥 У роботі Конгресу взяли участь понад 150 конституціоналістів з різних країн, зокрема Латинської Америки (Аргентина, Бразилія, Чилі, Еквадор, Перу тощо), а також з Італії, Іспанії, Німеччини, Польщі, США, Туреччини, Франції.
💬 У межах секції «Організація конституційної юстиції» Ольга Совгиря виступила з доповіддю на тему: «Правова держава в умовах війни: виклики для конституційного судочинства України».
🔹 У доповіді висвітлено окремі позиції Конституційного Суду України, викладені в рішеннях, ухвалених до початку широкомасштабного вторгнення, зокрема у справах про засудження тоталітарного комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки; про заборону розповсюдження та демонстрації аудіовізуальних творів російської пропаганди.
🔹 Окрему увагу приділено рішенням Конституційного Суду України, ухваленим після 24 лютого 2022 року: як тим, що стосуються покращення соціального захисту військовослужбовців і соціальних гарантій захисників і захисниць України, так і щодо інших питань, пов’язаних із захистом суверенітету та територіальної цілісності України.
🔹 Також у доповіді розкрито питання щодо відтермінування втрати чинності нормами, які визнані неконституційними, у зв’язку із запровадженням в Україні воєнного стану.
Відеозапис доповіді Ольги Совгирі можна переглянути за посиланням: https://www.youtube.com/watch?app=desktop&v=w6s0SA3mgpY#t=83m15s
На запрошення Іберо-американського інституту конституційного права (IIDC) та Інституту правових досліджень Національного автономного університету Мексики (IIJ-UNAM) суддя Конституційного Суду України Ольга Совгиря взяла участь у форматі онлайн у XVI Іберо-американському конгресі конституційного права «Конституціоналізм для демократії ХХІ століття», що відбувся 21-25 жовтня у м. Мехіко (Мексика).
👥 У роботі Конгресу взяли участь понад 150 конституціоналістів з різних країн, зокрема Латинської Америки (Аргентина, Бразилія, Чилі, Еквадор, Перу тощо), а також з Італії, Іспанії, Німеччини, Польщі, США, Туреччини, Франції.
💬 У межах секції «Організація конституційної юстиції» Ольга Совгиря виступила з доповіддю на тему: «Правова держава в умовах війни: виклики для конституційного судочинства України».
🔹 У доповіді висвітлено окремі позиції Конституційного Суду України, викладені в рішеннях, ухвалених до початку широкомасштабного вторгнення, зокрема у справах про засудження тоталітарного комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки; про заборону розповсюдження та демонстрації аудіовізуальних творів російської пропаганди.
🔹 Окрему увагу приділено рішенням Конституційного Суду України, ухваленим після 24 лютого 2022 року: як тим, що стосуються покращення соціального захисту військовослужбовців і соціальних гарантій захисників і захисниць України, так і щодо інших питань, пов’язаних із захистом суверенітету та територіальної цілісності України.
🔹 Також у доповіді розкрито питання щодо відтермінування втрати чинності нормами, які визнані неконституційними, у зв’язку із запровадженням в Україні воєнного стану.
Відеозапис доповіді Ольги Совгирі можна переглянути за посиланням: https://www.youtube.com/watch?app=desktop&v=w6s0SA3mgpY#t=83m15s
YouTube
Mesa 29 Organización de la Justicia Constitucional
Instituto de Investigaciones Jurídicas, UNAM
Videoteca Jurídica Virtual
https://www.juridicas.unam.mx/videoteca
@IIJUNAM
Videoteca Jurídica Virtual
https://www.juridicas.unam.mx/videoteca
@IIJUNAM
Просвітницький захід на тему „Подолання труднощів: виклики для Конституції Грузії та зміни у конституційному правосудді Грузії“
🔹Участь у заході з української сторони взяли судді Конституційного Суду України Оксана Грищук, Алла Олійник, Олександр Петришин, Галина Юровська, представники Національної школи суддів України, наукових установ та закладів освіти. Головним доповідачем виступив експрезидент Конституційного Суду Грузії, декан Школи права в Ilia State University (Тбілісі), спеціальний радник Конституційного Суду України, професор Георгій Папуашвілі.
🔹 Під час заходу доповідач розповів про передумови ухвалення Конституції Грузії, передісторію створення Конституційного Суду Грузії, аспекти його роботи, особливості конституційного процесу в інших країнах.
🔹 Георгій Папуашвілі поінформував про склад суду, призначення суддів, а також акцентував на особливостях індивідуальної конституційної скарги, з якою мають право звертатися фізичні й юридичні особи, та зазначив, що більшість скарг до Суду, майже 95 відсотків, походять від фізичних осіб.
Він зупинився на окремих відмінностях грузинської моделі індивідуальної конституційної скарги, серед яких, зокрема такі:
☑️ особи можуть звернутися до Суду без остаточного судового рішення судів системи судоустрою, якщо вони вважають, і можуть довести, що нормою законодавства чи іншого нормативного акту порушено їхнє право;
☑️ особи можуть звернутися до Суду, коли їх право безпосередньо порушено або може бути порушено в майбутньому.
🔹 Детальніше про специфіку справ, які розглядав Суд, та ухвалені ним рішення дивіться у відео: https://cutt.ly/aeFo1wsw
🔹Участь у заході з української сторони взяли судді Конституційного Суду України Оксана Грищук, Алла Олійник, Олександр Петришин, Галина Юровська, представники Національної школи суддів України, наукових установ та закладів освіти. Головним доповідачем виступив експрезидент Конституційного Суду Грузії, декан Школи права в Ilia State University (Тбілісі), спеціальний радник Конституційного Суду України, професор Георгій Папуашвілі.
🔹 Під час заходу доповідач розповів про передумови ухвалення Конституції Грузії, передісторію створення Конституційного Суду Грузії, аспекти його роботи, особливості конституційного процесу в інших країнах.
🔹 Георгій Папуашвілі поінформував про склад суду, призначення суддів, а також акцентував на особливостях індивідуальної конституційної скарги, з якою мають право звертатися фізичні й юридичні особи, та зазначив, що більшість скарг до Суду, майже 95 відсотків, походять від фізичних осіб.
Він зупинився на окремих відмінностях грузинської моделі індивідуальної конституційної скарги, серед яких, зокрема такі:
☑️ особи можуть звернутися до Суду без остаточного судового рішення судів системи судоустрою, якщо вони вважають, і можуть довести, що нормою законодавства чи іншого нормативного акту порушено їхнє право;
☑️ особи можуть звернутися до Суду, коли їх право безпосередньо порушено або може бути порушено в майбутньому.
🔹 Детальніше про специфіку справ, які розглядав Суд, та ухвалені ним рішення дивіться у відео: https://cutt.ly/aeFo1wsw
YouTube
Подолання труднощів: виклики для Конституції Грузії та зміни у конституційному правосудді Грузії
Просвітницький захід на тему „Подолання труднощів: виклики для Конституції Грузії та зміни у конституційному правосудді Грузії“
🔹Участь у заході з української сторони взяли судді Конституційного Суду України Оксана Грищук, Алла Олійник, Олександр Петришин…
🔹Участь у заході з української сторони взяли судді Конституційного Суду України Оксана Грищук, Алла Олійник, Олександр Петришин…
⚖️ Відбулися засідання #КСУ: ухвалили Рішення у справі за конституційним поданням Верховного Суду
✔️ У вівторок, 29 жовтня 2024 року, Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням Верховного Суду про конституційність частини четвертої статті 75 Сімейного кодексу України. У цій справі Суд ухвалив Рішення № 1-р/2024. Його текст Суд оприлюднить на офіційному вебсайті 30 жовтня ц.р.
📑 Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо конституційності приписів пункту 6 частини першої, пунктів 2, 13 частини другої, частини третьої статті 3 Закону України „Про очищення влади“ від 16 вересня 2014 року № 1682–VII, 47 народних депутатів України щодо конституційності приписів частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п’ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних приписів цього закону, Верховного Суду України щодо конституційності приписів частини третьої статті 1, пунктів 7, 8, 9 частини першої, пункту 4 частини другої статті 3, пункту 2 Прикінцевих та перехідних приписів цього закону та Верховного Суду України щодо конституційності приписів частини третьої статті 4 цього закону. Суд продовжить розгляд цієї справи на одному з наступних пленарних засідань.
✔️ У вівторок, 29 жовтня 2024 року, Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням Верховного Суду про конституційність частини четвертої статті 75 Сімейного кодексу України. У цій справі Суд ухвалив Рішення № 1-р/2024. Його текст Суд оприлюднить на офіційному вебсайті 30 жовтня ц.р.
📑 Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо конституційності приписів пункту 6 частини першої, пунктів 2, 13 частини другої, частини третьої статті 3 Закону України „Про очищення влади“ від 16 вересня 2014 року № 1682–VII, 47 народних депутатів України щодо конституційності приписів частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п’ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних приписів цього закону, Верховного Суду України щодо конституційності приписів частини третьої статті 1, пунктів 7, 8, 9 частини першої, пункту 4 частини другої статті 3, пункту 2 Прикінцевих та перехідних приписів цього закону та Верховного Суду України щодо конституційності приписів частини третьої статті 4 цього закону. Суд продовжить розгляд цієї справи на одному з наступних пленарних засідань.
⚖️ Конституційний Суд визнав неконституційними приписи Сімейного кодексу України щодо обмеження права одного з подружжя на утримання
Велика палата Конституційного Суду України 29 жовтня 2024 року на пленарному засіданні ухвалила Рішення у справі за конституційним поданням Верховного Суду про невідповідність Конституції України частини четвертої статті 75 Сімейного кодексу України (далі – Кодекс).
📑 Згідно з частиною четвертою статті 75 Кодексу „один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом“.
Автор клопотання твердив, що „призначення особі з інвалідністю відповідної пенсії або іншої соціальної виплати не може залежати від виплат, які здійснює один із подружжя на утримання іншого, який є особою з інвалідністю. Факт призначення державою пенсії по інвалідності не може впливати на факт призначення судом аліментів на утримання одного з подружжя або ж виключати його. Потреби непрацездатної людини, як правило, не обмежені тими звичайними потребами, які має здорова людина, тому спричиняють додаткові витрати на лікування, оздоровлення, харчування, що зумовлено іншим, відмінним способом життя такої людини“.
🔸 У Рішенні Конституційний Суд України зазначає, що частина четверта статті 75 Кодексу сформульована у такий спосіб, що не дає можливості суду визначити справедливі, належні критерії потреби у матеріальній допомозі виходячи із матеріального стану того з подружжя, який її потребує, із рівня його доходів та витрат, а також можливості отримання доходів із інших джерел, а отже, не відповідає принципу юридичної визначеності та однозначності правової норми, оскільки не може забезпечити її однакове застосування, що суперечить статті 8 Основного Закону України.
🔸 Установлення законодавчого обмеження у наданні матеріальної допомоги (аліментів) є несправедливим по суті і невиправданим з огляду на те, що законодавець має можливість обрати для досягнення цієї мети засіб, який менш обтяжливо зачіпав би сферу реалізації приватного (особистого) та сімейного життя без безпідставного втручання у зазначені сфери.
🔸 Конституційний Суд України вбачає невиправданим законодавчо обмежувати розміром прожиткового мінімуму межу, у разі недосягнення якої особу вважають такою, що потребує матеріальної допомоги іншого з подружжя.
🔸 У Рішенні Суд зазначає, що законодавець, перенісши до статті 75 Кодексу умови та інші критерії із площини публічного права в площину приватного права, не забезпечив дієвих механізмів для отримання нужденним членом подружжя матеріальної допомоги від іншого з подружжя для забезпечення належного рівня життя.
📑 Оспорювані приписи Кодексу, визнані неконституційними, утрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Суддя-доповідач у цій справі – Галина Юровська.
📍 Текст Рішення та його резюме будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Суду 30 жовтня ц.р.
Велика палата Конституційного Суду України 29 жовтня 2024 року на пленарному засіданні ухвалила Рішення у справі за конституційним поданням Верховного Суду про невідповідність Конституції України частини четвертої статті 75 Сімейного кодексу України (далі – Кодекс).
📑 Згідно з частиною четвертою статті 75 Кодексу „один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом“.
Автор клопотання твердив, що „призначення особі з інвалідністю відповідної пенсії або іншої соціальної виплати не може залежати від виплат, які здійснює один із подружжя на утримання іншого, який є особою з інвалідністю. Факт призначення державою пенсії по інвалідності не може впливати на факт призначення судом аліментів на утримання одного з подружжя або ж виключати його. Потреби непрацездатної людини, як правило, не обмежені тими звичайними потребами, які має здорова людина, тому спричиняють додаткові витрати на лікування, оздоровлення, харчування, що зумовлено іншим, відмінним способом життя такої людини“.
🔸 У Рішенні Конституційний Суд України зазначає, що частина четверта статті 75 Кодексу сформульована у такий спосіб, що не дає можливості суду визначити справедливі, належні критерії потреби у матеріальній допомозі виходячи із матеріального стану того з подружжя, який її потребує, із рівня його доходів та витрат, а також можливості отримання доходів із інших джерел, а отже, не відповідає принципу юридичної визначеності та однозначності правової норми, оскільки не може забезпечити її однакове застосування, що суперечить статті 8 Основного Закону України.
🔸 Установлення законодавчого обмеження у наданні матеріальної допомоги (аліментів) є несправедливим по суті і невиправданим з огляду на те, що законодавець має можливість обрати для досягнення цієї мети засіб, який менш обтяжливо зачіпав би сферу реалізації приватного (особистого) та сімейного життя без безпідставного втручання у зазначені сфери.
🔸 Конституційний Суд України вбачає невиправданим законодавчо обмежувати розміром прожиткового мінімуму межу, у разі недосягнення якої особу вважають такою, що потребує матеріальної допомоги іншого з подружжя.
🔸 У Рішенні Суд зазначає, що законодавець, перенісши до статті 75 Кодексу умови та інші критерії із площини публічного права в площину приватного права, не забезпечив дієвих механізмів для отримання нужденним членом подружжя матеріальної допомоги від іншого з подружжя для забезпечення належного рівня життя.
📑 Оспорювані приписи Кодексу, визнані неконституційними, утрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Суддя-доповідач у цій справі – Галина Юровська.
📍 Текст Рішення та його резюме будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Суду 30 жовтня ц.р.
📝 Суд відклав розгляд справи щодо конституційності законодавчих приписів про застосування прожиткового мінімуму як розрахункової величини для обчислення виплат
Перший сенат 30 жовтня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою 👉 Багінської Ірини Володимирівни.
📑 Заявниця просить Суд перевірити на конституційність пункт 3 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII.
📑 Оспорюваними приписами цього Закону установлено, що мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом не застосовують як розрахункову величину для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій; до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини її застосовують у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, з 1 січня 2017 року.
📝 Під час пленарного засідання Суд вирішив відкласти розгляд цієї справи у зв’язку з неявкою учасників та залучених учасників конституційного провадження. Як зазначив голова пленарного засідання Віктор Кривенко, наступне засідання буде призначено в установленому Законом України „Про Конституційний Суд України“ порядку.
Суддя-доповідач у справі – Віктор Кичун.
Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
🔗 https://cutt.ly/xeFUCOB8
Перший сенат 30 жовтня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою 👉 Багінської Ірини Володимирівни.
📑 Заявниця просить Суд перевірити на конституційність пункт 3 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII.
📑 Оспорюваними приписами цього Закону установлено, що мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом не застосовують як розрахункову величину для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій; до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини її застосовують у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, з 1 січня 2017 року.
📝 Під час пленарного засідання Суд вирішив відкласти розгляд цієї справи у зв’язку з неявкою учасників та залучених учасників конституційного провадження. Як зазначив голова пленарного засідання Віктор Кривенко, наступне засідання буде призначено в установленому Законом України „Про Конституційний Суд України“ порядку.
Суддя-доповідач у справі – Віктор Кичун.
Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
🔗 https://cutt.ly/xeFUCOB8