📚 Сьогодні, 9 жовтня, відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів #КСУ, на який судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційним поданням і конституційними скаргами.

🔹 За результатами розгляду Перша колегія суддів Першого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Ільюшонок Олени Юріївни щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Першого сенату.

🔹 Водночас колегія суддів продовжить на одному з наступних засідань розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Коломойського Ігоря Валерійовича щодо конституційності абзацу п’ятого частини п’ятої статті 182 Кримінального процесуального кодексу України.

🔸 Перша колегія суддів Другого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Великої палати.

🔸 Третя колегія суддів Першого сенату відмовила у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
▪️ Кольцової Ніни Іванівни щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII;
▪️ Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Фірма Світлана“ щодо конституційності частини першої статті 8 Закону України ,,Про судовий збір“.

📃 У справі за конституційною скаргою Матвійчук Олександри В’ячеславівни щодо конституційності статті 188-40 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статті 22 Закону України „Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини“ Друга колегія суддів Першого сенату відмовила у відкритті конституційного провадження (не одностайно). Отже, питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Першого сенату.

⚖️📚 Конституційний Суд України розглядає справу щодо конституційності нормативного положення стосовно відшкодування витрат, пов’язаних з грошовим забезпеченням, за навчання у вищих навчальних закладах, які здійснюють підготовку поліцейських

Велика палата #КСУ 10 жовтня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності окремого положення абзацу другого пункту 3 Порядку відшкодування особами витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 261 (далі – Порядок).

🖇 Під час пленарного засідання Суд заслухав інформацію судді-доповідача у справі Ольги Совгирі щодо змісту конституційного подання та підстав для відкриття конституційного провадження у справі.

За її словами, Верховний Суд звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність положенням частин першої, четвертої статті 43 Конституції України положення пункту 3 Порядку, у частині відшкодування витрат на грошове забезпечення як витрат, пов’язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі в разі настання обставин, визначених частиною четвертою статті 74 Закону України „Про Національну поліцію“ від 2 липня 2015 року № 580–VIII (далі – Закон).

💬 Згідно з частиною четвертою статті 74 Закону „особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов’язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України“.

Абзацом другим пункту 3 Порядку визначено, що відшкодування здійснюють у розмірі витрат, пов’язаних із „грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням“.

📑 Ольга Совгиря повідомила, що зі змісту конституційного подання та долучених до нього матеріалів убачається таке.

Кіровоградський окружний адміністративний суд, розглянувши справу про відшкодування витрат, пов’язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі, дійшов висновку, що „грошове забезпечення є оплатою праці“, а „вимога про повернення коштів, які сплачені за виконану роботу, посягає на конституційне право людини на заробітну плату (заробляти на життя)“. За наслідками розгляду цієї справи суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду звернувся до Верховного Суду для вирішення питання внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності положень пункту 3 Порядку.

Розглянувши вказане звернення, Пленум Верховного Суду звернувся до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо конституційності окремого положення абзацу другого пункту 3 Порядку.

У зазначеному конституційному поданні Верховний Суд стверджує, що оспорюване окреме положення абзацу другого пункту 3 Порядку суперечить „принципу відплатності праці“ та положенням частин першої, четвертої статті 43 Конституції України, згідно з якими „кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується“; „кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом“.

Суддя-доповідач також поінформувала, що для забезпечення повного та всебічного розгляду справи було надіслано запити з проханням висловити позицію щодо питань, порушених у конституційному поданні Верховного Суду, до органів державної влади, наукових установ та закладів вищої освіти, зокрема тих, які входять до структури Міністерства внутрішніх справ України, а також до члена Науково-консультативної ради Конституційного Суду України. Зміст отриманих відповідей буде досліджено на закритій частині пленарного засідання Великої палати.

🔸🔹Суд дослідив матеріали цієї справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення у цій справі.

На пленарному засіданні Великої палати були присутні представник суб’єкта права на конституційне подання, начальник управління аналітичної та правової роботи Касаційного адміністративного суду департаменту аналітичної та правової роботи Верховного Суду Юрій Пивовар, представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський, представник Міністерства внутрішніх справ України – директор Департаменту юридичного забезпечення Денис Горбась.

Переглянути відкриту частину пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці Архів відеотрансляцій засідань.

📝 Суд оголосив перерву у розгляді справи про конституційність закону щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення та окремих приписів Земельного кодексу України

У четвер, 10 жовтня 2024 року, Велика палата на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження продовжила розгляд справи 📑за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення“, окремих положень Земельного кодексу України зі змінами, внесеними вказаним законом, та 📑 за конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення“.

📝 У зв’язку із заявленим клопотанням суб’єкта права на конституційне подання, народної депутатки Юлії Тимошенко про перенесення цього засідання на іншу дату Суд продовжить розгляд цієї справи у відкритій частині пленарного засідання 👉22 жовтня 2024 року.

Суддя-доповідач у цій справі – Галина Юровська.

На пленарному засіданні були присутні представники суб’єкта права на конституційні подання, народні депутати України Сергій Власенко та Василь Німченко, представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський.

📍 Переглянути відеозапис відкритої частини пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду за посиланням: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2024.

🔗 https://cutt.ly/EeP7wvAg

⚖️Суд розглядав справи за конституційними поданнями

▪️ У четвер, 10 жовтня 2024 року, Велика палата на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності окремого положення абзацу другого пункту 3 Порядку відшкодування особами витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 261. 🔗Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині та перейшов до закритої частини пленарного засідання.

▪️ Велика палата на відкритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційними поданнями 48 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення“, окремих положень Земельного кодексу України зі змінами, внесеними вказаним законом, та 53 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення“.
🔗Її розгляд Суд продовжить у відкритій частині пленарного засідання 22 жовтня 2024 року.

▪️ Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням Верховного Суду про конституційність частини четвертої статті 75 Сімейного кодексу України.
🔗Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.

▪️ Велика палата на засіданні подовжила до 7 листопада ц.р. строк ухвалення колегіями суддів Суду ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційним поданням Верховного Суду, конституційною скаргою Леоніда Пашковського та двома конституційними скаргами Ігоря Коломойського.

📄 Цього ж дня відбулося засідання Третьої колегії суддів Другого сенату, на якому судді 👉відмовили у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Транспортна компанія „ГРАНД-СЕРВІС“ щодо конституційності пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.

https://cutt.ly/keP6M8xh

Просвітницький захід на тему „Рішення Європейського суду з прав людини в міждержавній справі «Україна проти Росії (щодо Криму)»“

Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Алла Олійник, Олег Первомайський, Галина Юровська, суддя Європейського суду з прав людини Микола Гнатовський, який виступив головним доповідачем, ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук, представники НШСУ, наукових установ та закладів освіти.

Під час заходу суддя Європейського суду з прав людини Микола Гнатовський зазначив, що 25 червня 2024 року Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) публічно оголосив рішення в першій із чотирьох міждержавних справ „Україна проти Росії (щодо Криму)“ за заявами № 20958/14 та № 38334/18. Цим рішенням Суд установив численні та систематичні порушення прав людини, що мали місце у Криму після його незаконної анексії російською федерацією, починаючи з лютого 2014 року, порушення прав українських політичних в’язнів, етнічних українців, кримських татар, які виступали проти російської окупації.

Суддя пояснив механізм звернення до ЄСПЛ, розуміння поняття „міждержавна справа“, розкрив суть заяв у цій справі, сфокусував увагу на основних позиціях ухваленого рішення та тих статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція), що зазнали порушень.

ЄСПЛ визнав прийнятними скарги Уряду України про існування адміністративної практики російської федерації щодо порушень Конвенції та протоколів до неї за переважною більшістю статей, наведених Україною.

Зокрема, ЄСПЛ у рішенні встановив, що мало місце існування адміністративної практики щодо:
☑️ зникнень українських військових, етнічних українців, кримських татар та відсутність  ефективного розслідування цих випадків (стаття 2 Конвенції);
☑️ жорстокого поводження, незаконного утримання українських військових, політичних в’язнів, етнічних українців, кримських татар, журналістів (статті 3, 5 Конвенції);
☑️ незаконного поширення законодавства росії на територію Криму, у результаті чого суди із 27 лютого 2014 року в АР Крим не можуть вважатися такими, що встановлені відповідно до закону (стаття 6 Конвенції);
☑️ примусового нав’язування російського громадянства, незаконних обшуків приватних помешкань (стаття 8 Конвенції);
☑️ утисків, переслідування та конфіскації майна релігійних організацій, що не належать до російської православної церкви; припинення діяльності українських медіа; заборони публічних зібрань, затримання їх організаторів (статті 9, 10, 11 Конвенції).

ЄСПЛ також вказав у рішенні на порушення прав людини, що визначені приписами статей протоколів до Конвенції, зокрема такі порушення мали місце стосовно експропріації (націоналізації) майна цивільних осіб і приватних підприємств без компенсації, заборони української мови у школах і переслідування україномовних дітей у школі, обмеження свободи пересування між Кримом і материковою частиною України та переслідування кримських татар.

У цій справі ЄСПЛ виявив елемент „офіційної толерантності“ з боку держави-відповідача, яка є відповідальною за адміністративну практику порушень Конвенції.

Більше про суть цього рішення, що має важливе значення для України, дізнавайтеся за посиланням: https://cutt.ly/heAoFQax

🔹🔹Робоча зустріч суддів Конституційного Суду України з представниками Асоціація правників України / Ukrainian Bar Association

10 жовтня 2024 року відбулася робоча зустріч суддів Конституційного Суду України з представниками Асоціації правників України, під час якої сторони обговорили шляхи вдосконалення співпраці та можливості для її поглиблення.

У зустрічі взяли участь судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Василь Лемак, Олег Первомайський, а також керівник Секретаріату Суду Віктор Бесчастний та перша заступниця керівника Секретаріату Лариса Бірюк.

Зі сторони Асоціації правників України були присутні Президент Асоціації Микола Стеценко, віцепрезидентка Тетяна Лисовець, Голова Комітету з конституційного права, адміністративного права та прав людини Дмитро Євдокимов, Голова GR Комітету Альона Шуліма, заступниця Голови Комітету з військового права, військової юстиції та захисту прав ветеранів Анастасія Діденко, координаторка комітетів та секцій Вікторія Мотя.

👆 Судді Конституційного Суду підкреслили, що діяльність органу конституційного контролю України зосереджена на розгляді надзвичайно важливих для держави і суспільства справ, які потребують глибокого аналізу, комплексного підходу та всебічної оцінки з урахуванням думки висококваліфікованих фахівців. У цьому контексті значення висновків, наданих Асоціацією правників України в форматі amicus curiae, є надзвичайно важливим для забезпечення всебічного розгляду справ та дозволяє врахувати експертні позиції і посилити обґрунтованість рішень Суду.

Представники Асоціації правників України підтвердили готовність активно долучатися до науково-експертної діяльності. Вони зазначили, що співпраця з Конституційним Судом дозволяє юридичній спільноті брати безпосередню участь у процесах, що визначають розвиток правової системи та захист прав людини.

Судовий контроль за обмеженням права на свободу в контексті Рішення КСУ від 19 червня 2024 року № 7–р(ІІ)/2024

Із такою темою виступили судді Конституційного Суду України Галина Юровська та Віктор Городовенко.

🗒️ Судді зосередили увагу на ключових аспектах Рішення КСУ № 7–р(ІІ)/2024 у справі за конституційними скаргами Бичкова Сергія Андрійовича та Бая Анатолія Анатолійовича, які оспорювали частину шосту статті 176 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс), згідно з якою, „під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114(2), 258-258(6), 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті‟.

📄 Автори клопотань вважали, що частина шоста статті 176 Кодексу не відповідає приписам статті 29 Конституції України, оскільки в ній „законодавцем фактично встановлено презумпцію, за якою наявність підозри у вчиненні окремих злочинів обумовлює виключну необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без права на застосування іншого запобіжного заходу“. На їх переконання, „цей підхід є дискримінаційним, оскільки ставить осіб, щодо яких застосовується такий запобіжний захід, у нерівні умови порівняно з тими особами, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні інших злочинів аналогічного ступеня тяжкості“.

Дослідивши частину шосту статті 176 Кодексу, Суд дійшов висновку про її конституційність.

Під час лекції судді детально розповіли суть цієї справи, предмет конституційного контролю, навели низку юридичних позицій, які були сформовані у цьому Рішенні, а також викладені в попередніх рішеннях Суду.

Зокрема, у рішенні Суд зазначає, що
☑️ за частиною шостою статті 176 Кодексу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не визначено як безальтернативний винятковий запобіжний захід;
☑️ особливий порядок застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за частиною шостою статті 176 Кодексу забезпечує слідчому судді, суду можливість застосувати такий запобіжний захід лише на підставі вмотивованого судового рішення;
☑️ застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залежить не лише від тяжкості злочину, у якому її підозрюють або обвинувачують, а й від наявності ризиків, що їх визначено статтею 177 Кодексу;
☑️ законодавець для досягнення мети кримінального провадження та захисту відповідних публічних інтересів не може визначати запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою як безальтернативного і має забезпечити наявність у кримінальному провадженні принаймні одного запобіжного заходу, який є більш м’яким і який можна обрати як менш обтяжливий для конституційного права на свободу та особисту недоторканність особи;
☑️ застосування за частиною шостою статті 176 Кодексу під час дії воєнного стану запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до особи, яку підозрюють або обвинувачують у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, громадської безпеки, миру, безпеки, людства та міжнародного правопорядку, за наявності ризиків, визначених статтею 177 Кодексу, є потрібним засобом для забезпечення ефективності розслідування цих злочинів і виконання завдань кримінального провадження в умовах воєнного стану, що обумовлено потребою посиленого захисту суверенітету, територіальної цілісності, недоторканності, обороноздатності, державної, економічної й інформаційної безпеки України.

Більше про юридичні позиції, які Суд сформулював у цьому рішенні, можна дізнатися, переглянувши відео за посиланням
https://cutt.ly/reAMwXl4

🇺🇦📖⚖️28-ма річниця з Дня створення Конституційного Суду України

Конституційний Суд України відіграє ключову роль у захисті невід’ємних конституційних прав і свобод людини і громадянина, гарантуванні верховенства Конституції України як основного принципу правової держави.

Упродовж майже трьох десятиліть Суд ухвалив чимало актів, які є результатом виваженої, повсякденної праці багатьох поколінь суддів. У них Суд ураховував принципи і норми міжнародного права, формував власні юридичні позиції, які стали квінтесенцією ухвалених рішень і висновків та які впливають на розвиток конституційного права і є важливими складовими у професійній роботі юристів, науковців-правників.

Нині на Суд покладають важливі завдання, які вимагають високого рівня знань, наполегливості, досвіду на шляху зміцнення конституційного правопорядку, забезпечення стабільності в суспільстві.

Конституційний Суд і надалі робитиме свій професійний внесок у справу збереження Української державності, її захисту від зовнішнього ворога та гарантування українцям права на гідне людини існування як самобутньої нації.

🇺🇦🇺🇦🇺🇦Слава Україні!
🇺🇦🇺🇦🇺🇦Героям слава!

https://www.youtube.com/watch?v=zVPDIV8kKco