⚖️ Суд перевірить на конституційність законодавчий припис щодо визначення розміру мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для обчислення виплат
Перший сенат 9 жовтня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Гримашевича Андрія Володимировича щодо конституційності частини другої статті 8 Закону України „Про Державний бюджет на 2024 рік“ від 9 листопада 2023 року № 3460–ІХ (далі – Закон).
🔹Як зазначив суддя-доповідач у справі Олександр Петришин, предметом конституційного контролю є частина друга статті 8 Закону, згідно з якою у 2024 році визначено розмір мінімальної заробітної плати, який застосовують як розрахункову величину для обчислення виплат за рішеннями суду, на рівні 1600 гривень.
Зі змісту конституційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається таке. Гримашевичу А.В. було визначено підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам на відповідний календарний рік.
Із 1 січня 2024 року йому здійснено перерахунок з урахуванням частини другої статті 8 Закону, а саме у розмірі 3200 грн. (1600х2).
Не погоджуючись із таким розрахунком обчислення виплат, заявник звернувся до судів системи судоустрою, які у задоволенні його позову відмовили. Верховний Суд повернув заявникові подану касаційну скаргу як необґрунтовану.
🔹 На думку автора клопотання, за умови відсутності спеціального законодавчого акта, який визначав би право на застосування розміру мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для обчислення виплат за рішеннями суду, оспорюваний припис Закону погіршує правове становище особи, звужуючи зміст та обсяг її соціальних прав.
Суддя поінформував, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи ним підготовлено аналітичні, довідкові, інформаційні та інші матеріали з питань конституційного провадження, вжито заходів, спрямованих на з’ясування наукових підходів, що виникають у цьому конституційному провадженні.
Він також повідомив, що на розгляді Першого та Другого сенатів є кілька справ із подібних питань.
Після дослідження матеріалів справи на відкритій частині Перший сенат перейшов до закритої частини пленарного засідання.
🎥 Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
https://cutt.ly/SePL5Tdg
Перший сенат 9 жовтня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Гримашевича Андрія Володимировича щодо конституційності частини другої статті 8 Закону України „Про Державний бюджет на 2024 рік“ від 9 листопада 2023 року № 3460–ІХ (далі – Закон).
🔹Як зазначив суддя-доповідач у справі Олександр Петришин, предметом конституційного контролю є частина друга статті 8 Закону, згідно з якою у 2024 році визначено розмір мінімальної заробітної плати, який застосовують як розрахункову величину для обчислення виплат за рішеннями суду, на рівні 1600 гривень.
Зі змісту конституційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається таке. Гримашевичу А.В. було визначено підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам на відповідний календарний рік.
Із 1 січня 2024 року йому здійснено перерахунок з урахуванням частини другої статті 8 Закону, а саме у розмірі 3200 грн. (1600х2).
Не погоджуючись із таким розрахунком обчислення виплат, заявник звернувся до судів системи судоустрою, які у задоволенні його позову відмовили. Верховний Суд повернув заявникові подану касаційну скаргу як необґрунтовану.
🔹 На думку автора клопотання, за умови відсутності спеціального законодавчого акта, який визначав би право на застосування розміру мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для обчислення виплат за рішеннями суду, оспорюваний припис Закону погіршує правове становище особи, звужуючи зміст та обсяг її соціальних прав.
Суддя поінформував, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи ним підготовлено аналітичні, довідкові, інформаційні та інші матеріали з питань конституційного провадження, вжито заходів, спрямованих на з’ясування наукових підходів, що виникають у цьому конституційному провадженні.
Він також повідомив, що на розгляді Першого та Другого сенатів є кілька справ із подібних питань.
Після дослідження матеріалів справи на відкритій частині Перший сенат перейшов до закритої частини пленарного засідання.
🎥 Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
https://cutt.ly/SePL5Tdg
🔹🔸 Перший сенату #КСУ провів засідання
📚 У середу, 9 жовтня ц.р., Перший сенат #Суду на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Гримашевича Андрія Володимировича щодо конституційності частини другої статті 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“. 🖇 Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На закритій частині пленарного засідання Перший сенат продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Плескача В’ячеслава Юрійовича щодо конституційності частини шостої статті 45 Закону України ,,Про адвокатуру та адвокатську діяльність“. 🖇 Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
У справі за конституційною скаргою Багінської Ірини Володимирівни щодо конституційності пункту 3 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII Перший сенат визначив форму розгляду – усне провадження.
Перший сенат визначив форму розгляду письмове провадження у справах за конституційними скаргами▶️
➖ Гриб Любові Василівни щодо конституційності пункту 3 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII;
➖ двома скаргами Барановського Миколи Васильовича щодо конституційності пункту 3 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII;
Іванцова Михайла Вячеславовича щодо конституційності пункту 3 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII;
➖ Кондратчука Богдана Сергійовича щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення" Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 6 грудня 2016 року № 1774-VIІІ;
➖ Ліпейко Марії Василівни щодо конституційності пункту 3 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII;
➖ Тимченко Валентини Володимирівни щодо конституційності пункту 3 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII.
📚 У середу, 9 жовтня ц.р., Перший сенат #Суду на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Гримашевича Андрія Володимировича щодо конституційності частини другої статті 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“. 🖇 Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На закритій частині пленарного засідання Перший сенат продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Плескача В’ячеслава Юрійовича щодо конституційності частини шостої статті 45 Закону України ,,Про адвокатуру та адвокатську діяльність“. 🖇 Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
У справі за конституційною скаргою Багінської Ірини Володимирівни щодо конституційності пункту 3 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII Перший сенат визначив форму розгляду – усне провадження.
Перший сенат визначив форму розгляду письмове провадження у справах за конституційними скаргами▶️
➖ Гриб Любові Василівни щодо конституційності пункту 3 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII;
➖ двома скаргами Барановського Миколи Васильовича щодо конституційності пункту 3 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII;
Іванцова Михайла Вячеславовича щодо конституційності пункту 3 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII;
➖ Кондратчука Богдана Сергійовича щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення" Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 6 грудня 2016 року № 1774-VIІІ;
➖ Ліпейко Марії Василівни щодо конституційності пункту 3 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII;
➖ Тимченко Валентини Володимирівни щодо конституційності пункту 3 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII.
⚖️ 9 жовтня відбулися засідання Другого сенату #КСУ
📜 Другий сенат #Суду на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Родака Віталія Вікторовича щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774-VІІІ. Дослідивши матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання, Суд перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
✒️ Другий сенат на засіданні визначив форму розгляду справ – письмове провадження за конституційними скаргами ⤵️
▪️ Зелінського Дмитра Броніславовича щодо конституційності частини першої статті 1 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“;
▪️ Сарнавського Ігоря Миколайовича, Фалендиш Світлани Миколаївни щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VІІІ;
▪️ AEROC Investment Deutschland GmbH щодо конституційності пунктів 1, 11 частини першої статті 4, абзацу першого частини першої статті 5-1 Закону України „Про санкції“ від 14 серпня 2014 року № 1644-VII у редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності санкцій, пов'язаних з активами окремих осіб“ від 12 травня 2022 року № 2257-ІХ, абзацу першого частини першої, частини другої статті 283-1 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування санкцій“ від 13 липня 2023 року № 3223-ІХ.
✍️ Другий сенат на засіданні розглядав питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Гольдарба Максима Юрійовича щодо конституційності пункту 12 частини першої, частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України. За результатами розгляду Суд відмовив у відкритті конституційного провадження у цій справі.
Другий сенат #Суду на закритій частині пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
📑громадянина України Кошевого Віктора Івановича щодо конституційності припису статті 90 Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889–VIIІ;
📑Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ „АрселорМіттал Кривий Ріг“ щодо конституційності окремих приписів статті 7 Закону України „Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)“. 🖇 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📜 Другий сенат #Суду на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Родака Віталія Вікторовича щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774-VІІІ. Дослідивши матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання, Суд перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
✒️ Другий сенат на засіданні визначив форму розгляду справ – письмове провадження за конституційними скаргами ⤵️
▪️ Зелінського Дмитра Броніславовича щодо конституційності частини першої статті 1 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“;
▪️ Сарнавського Ігоря Миколайовича, Фалендиш Світлани Миколаївни щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VІІІ;
▪️ AEROC Investment Deutschland GmbH щодо конституційності пунктів 1, 11 частини першої статті 4, абзацу першого частини першої статті 5-1 Закону України „Про санкції“ від 14 серпня 2014 року № 1644-VII у редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності санкцій, пов'язаних з активами окремих осіб“ від 12 травня 2022 року № 2257-ІХ, абзацу першого частини першої, частини другої статті 283-1 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування санкцій“ від 13 липня 2023 року № 3223-ІХ.
✍️ Другий сенат на засіданні розглядав питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Гольдарба Максима Юрійовича щодо конституційності пункту 12 частини першої, частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України. За результатами розгляду Суд відмовив у відкритті конституційного провадження у цій справі.
Другий сенат #Суду на закритій частині пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
📑громадянина України Кошевого Віктора Івановича щодо конституційності припису статті 90 Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889–VIIІ;
📑Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ „АрселорМіттал Кривий Ріг“ щодо конституційності окремих приписів статті 7 Закону України „Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)“. 🖇 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📚 Сьогодні, 9 жовтня, відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів #КСУ, на який судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційним поданням і конституційними скаргами.
🔹 За результатами розгляду Перша колегія суддів Першого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Ільюшонок Олени Юріївни щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
🔹 Водночас колегія суддів продовжить на одному з наступних засідань розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Коломойського Ігоря Валерійовича щодо конституційності абзацу п’ятого частини п’ятої статті 182 Кримінального процесуального кодексу України.
🔸 Перша колегія суддів Другого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Великої палати.
🔸 Третя колегія суддів Першого сенату відмовила у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
▪️ Кольцової Ніни Іванівни щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII;
▪️ Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Фірма Світлана“ щодо конституційності частини першої статті 8 Закону України ,,Про судовий збір“.
📃 У справі за конституційною скаргою Матвійчук Олександри В’ячеславівни щодо конституційності статті 188-40 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статті 22 Закону України „Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини“ Друга колегія суддів Першого сенату відмовила у відкритті конституційного провадження (не одностайно). Отже, питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
🔹 За результатами розгляду Перша колегія суддів Першого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Ільюшонок Олени Юріївни щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
🔹 Водночас колегія суддів продовжить на одному з наступних засідань розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Коломойського Ігоря Валерійовича щодо конституційності абзацу п’ятого частини п’ятої статті 182 Кримінального процесуального кодексу України.
🔸 Перша колегія суддів Другого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Великої палати.
🔸 Третя колегія суддів Першого сенату відмовила у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
▪️ Кольцової Ніни Іванівни щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII;
▪️ Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Фірма Світлана“ щодо конституційності частини першої статті 8 Закону України ,,Про судовий збір“.
📃 У справі за конституційною скаргою Матвійчук Олександри В’ячеславівни щодо конституційності статті 188-40 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статті 22 Закону України „Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини“ Друга колегія суддів Першого сенату відмовила у відкритті конституційного провадження (не одностайно). Отже, питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
⚖️📚 Конституційний Суд України розглядає справу щодо конституційності нормативного положення стосовно відшкодування витрат, пов’язаних з грошовим забезпеченням, за навчання у вищих навчальних закладах, які здійснюють підготовку поліцейських
Велика палата #КСУ 10 жовтня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності окремого положення абзацу другого пункту 3 Порядку відшкодування особами витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 261 (далі – Порядок).
🖇 Під час пленарного засідання Суд заслухав інформацію судді-доповідача у справі Ольги Совгирі щодо змісту конституційного подання та підстав для відкриття конституційного провадження у справі.
За її словами, Верховний Суд звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність положенням частин першої, четвертої статті 43 Конституції України положення пункту 3 Порядку, у частині відшкодування витрат на грошове забезпечення як витрат, пов’язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі в разі настання обставин, визначених частиною четвертою статті 74 Закону України „Про Національну поліцію“ від 2 липня 2015 року № 580–VIII (далі – Закон).
💬 Згідно з частиною четвертою статті 74 Закону „особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов’язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України“.
Абзацом другим пункту 3 Порядку визначено, що відшкодування здійснюють у розмірі витрат, пов’язаних із „грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням“.
📑 Ольга Совгиря повідомила, що зі змісту конституційного подання та долучених до нього матеріалів убачається таке.
Кіровоградський окружний адміністративний суд, розглянувши справу про відшкодування витрат, пов’язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі, дійшов висновку, що „грошове забезпечення є оплатою праці“, а „вимога про повернення коштів, які сплачені за виконану роботу, посягає на конституційне право людини на заробітну плату (заробляти на життя)“. За наслідками розгляду цієї справи суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду звернувся до Верховного Суду для вирішення питання внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності положень пункту 3 Порядку.
Розглянувши вказане звернення, Пленум Верховного Суду звернувся до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо конституційності окремого положення абзацу другого пункту 3 Порядку.
У зазначеному конституційному поданні Верховний Суд стверджує, що оспорюване окреме положення абзацу другого пункту 3 Порядку суперечить „принципу відплатності праці“ та положенням частин першої, четвертої статті 43 Конституції України, згідно з якими „кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується“; „кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом“.
Велика палата #КСУ 10 жовтня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності окремого положення абзацу другого пункту 3 Порядку відшкодування особами витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 261 (далі – Порядок).
🖇 Під час пленарного засідання Суд заслухав інформацію судді-доповідача у справі Ольги Совгирі щодо змісту конституційного подання та підстав для відкриття конституційного провадження у справі.
За її словами, Верховний Суд звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність положенням частин першої, четвертої статті 43 Конституції України положення пункту 3 Порядку, у частині відшкодування витрат на грошове забезпечення як витрат, пов’язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі в разі настання обставин, визначених частиною четвертою статті 74 Закону України „Про Національну поліцію“ від 2 липня 2015 року № 580–VIII (далі – Закон).
💬 Згідно з частиною четвертою статті 74 Закону „особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов’язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України“.
Абзацом другим пункту 3 Порядку визначено, що відшкодування здійснюють у розмірі витрат, пов’язаних із „грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням“.
📑 Ольга Совгиря повідомила, що зі змісту конституційного подання та долучених до нього матеріалів убачається таке.
Кіровоградський окружний адміністративний суд, розглянувши справу про відшкодування витрат, пов’язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі, дійшов висновку, що „грошове забезпечення є оплатою праці“, а „вимога про повернення коштів, які сплачені за виконану роботу, посягає на конституційне право людини на заробітну плату (заробляти на життя)“. За наслідками розгляду цієї справи суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду звернувся до Верховного Суду для вирішення питання внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності положень пункту 3 Порядку.
Розглянувши вказане звернення, Пленум Верховного Суду звернувся до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо конституційності окремого положення абзацу другого пункту 3 Порядку.
У зазначеному конституційному поданні Верховний Суд стверджує, що оспорюване окреме положення абзацу другого пункту 3 Порядку суперечить „принципу відплатності праці“ та положенням частин першої, четвертої статті 43 Конституції України, згідно з якими „кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується“; „кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом“.
Суддя-доповідач також поінформувала, що для забезпечення повного та всебічного розгляду справи було надіслано запити з проханням висловити позицію щодо питань, порушених у конституційному поданні Верховного Суду, до органів державної влади, наукових установ та закладів вищої освіти, зокрема тих, які входять до структури Міністерства внутрішніх справ України, а також до члена Науково-консультативної ради Конституційного Суду України. Зміст отриманих відповідей буде досліджено на закритій частині пленарного засідання Великої палати.
🔸🔹Суд дослідив матеріали цієї справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення у цій справі.
На пленарному засіданні Великої палати були присутні представник суб’єкта права на конституційне подання, начальник управління аналітичної та правової роботи Касаційного адміністративного суду департаменту аналітичної та правової роботи Верховного Суду Юрій Пивовар, представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський, представник Міністерства внутрішніх справ України – директор Департаменту юридичного забезпечення Денис Горбась.
Переглянути відкриту частину пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці Архів відеотрансляцій засідань.
🔸🔹Суд дослідив матеріали цієї справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення у цій справі.
На пленарному засіданні Великої палати були присутні представник суб’єкта права на конституційне подання, начальник управління аналітичної та правової роботи Касаційного адміністративного суду департаменту аналітичної та правової роботи Верховного Суду Юрій Пивовар, представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський, представник Міністерства внутрішніх справ України – директор Департаменту юридичного забезпечення Денис Горбась.
Переглянути відкриту частину пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці Архів відеотрансляцій засідань.
📝 Суд оголосив перерву у розгляді справи про конституційність закону щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення та окремих приписів Земельного кодексу України
У четвер, 10 жовтня 2024 року, Велика палата на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження продовжила розгляд справи 📑за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення“, окремих положень Земельного кодексу України зі змінами, внесеними вказаним законом, та 📑 за конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення“.
📝 У зв’язку із заявленим клопотанням суб’єкта права на конституційне подання, народної депутатки Юлії Тимошенко про перенесення цього засідання на іншу дату Суд продовжить розгляд цієї справи у відкритій частині пленарного засідання 👉22 жовтня 2024 року.
Суддя-доповідач у цій справі – Галина Юровська.
На пленарному засіданні були присутні представники суб’єкта права на конституційні подання, народні депутати України Сергій Власенко та Василь Німченко, представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський.
📍 Переглянути відеозапис відкритої частини пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду за посиланням: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2024.
🔗 https://cutt.ly/EeP7wvAg
У четвер, 10 жовтня 2024 року, Велика палата на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження продовжила розгляд справи 📑за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення“, окремих положень Земельного кодексу України зі змінами, внесеними вказаним законом, та 📑 за конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення“.
📝 У зв’язку із заявленим клопотанням суб’єкта права на конституційне подання, народної депутатки Юлії Тимошенко про перенесення цього засідання на іншу дату Суд продовжить розгляд цієї справи у відкритій частині пленарного засідання 👉22 жовтня 2024 року.
Суддя-доповідач у цій справі – Галина Юровська.
На пленарному засіданні були присутні представники суб’єкта права на конституційні подання, народні депутати України Сергій Власенко та Василь Німченко, представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський.
📍 Переглянути відеозапис відкритої частини пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду за посиланням: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2024.
🔗 https://cutt.ly/EeP7wvAg
⚖️Суд розглядав справи за конституційними поданнями
▪️ У четвер, 10 жовтня 2024 року, Велика палата на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності окремого положення абзацу другого пункту 3 Порядку відшкодування особами витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 261. 🔗Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
▪️ Велика палата на відкритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційними поданнями 48 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення“, окремих положень Земельного кодексу України зі змінами, внесеними вказаним законом, та 53 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення“.
🔗Її розгляд Суд продовжить у відкритій частині пленарного засідання 22 жовтня 2024 року.
▪️ Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням Верховного Суду про конституційність частини четвертої статті 75 Сімейного кодексу України.
🔗Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️ Велика палата на засіданні подовжила до 7 листопада ц.р. строк ухвалення колегіями суддів Суду ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційним поданням Верховного Суду, конституційною скаргою Леоніда Пашковського та двома конституційними скаргами Ігоря Коломойського.
📄 Цього ж дня відбулося засідання Третьої колегії суддів Другого сенату, на якому судді 👉відмовили у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Транспортна компанія „ГРАНД-СЕРВІС“ щодо конституційності пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
https://cutt.ly/keP6M8xh
▪️ У четвер, 10 жовтня 2024 року, Велика палата на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності окремого положення абзацу другого пункту 3 Порядку відшкодування особами витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 261. 🔗Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
▪️ Велика палата на відкритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційними поданнями 48 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення“, окремих положень Земельного кодексу України зі змінами, внесеними вказаним законом, та 53 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення“.
🔗Її розгляд Суд продовжить у відкритій частині пленарного засідання 22 жовтня 2024 року.
▪️ Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням Верховного Суду про конституційність частини четвертої статті 75 Сімейного кодексу України.
🔗Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️ Велика палата на засіданні подовжила до 7 листопада ц.р. строк ухвалення колегіями суддів Суду ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційним поданням Верховного Суду, конституційною скаргою Леоніда Пашковського та двома конституційними скаргами Ігоря Коломойського.
📄 Цього ж дня відбулося засідання Третьої колегії суддів Другого сенату, на якому судді 👉відмовили у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Транспортна компанія „ГРАНД-СЕРВІС“ щодо конституційності пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
https://cutt.ly/keP6M8xh
Просвітницький захід на тему „Рішення Європейського суду з прав людини в міждержавній справі «Україна проти Росії (щодо Криму)»“
Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Алла Олійник, Олег Первомайський, Галина Юровська, суддя Європейського суду з прав людини Микола Гнатовський, який виступив головним доповідачем, ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук, представники НШСУ, наукових установ та закладів освіти.
Під час заходу суддя Європейського суду з прав людини Микола Гнатовський зазначив, що 25 червня 2024 року Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) публічно оголосив рішення в першій із чотирьох міждержавних справ „Україна проти Росії (щодо Криму)“ за заявами № 20958/14 та № 38334/18. Цим рішенням Суд установив численні та систематичні порушення прав людини, що мали місце у Криму після його незаконної анексії російською федерацією, починаючи з лютого 2014 року, порушення прав українських політичних в’язнів, етнічних українців, кримських татар, які виступали проти російської окупації.
Суддя пояснив механізм звернення до ЄСПЛ, розуміння поняття „міждержавна справа“, розкрив суть заяв у цій справі, сфокусував увагу на основних позиціях ухваленого рішення та тих статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція), що зазнали порушень.
ЄСПЛ визнав прийнятними скарги Уряду України про існування адміністративної практики російської федерації щодо порушень Конвенції та протоколів до неї за переважною більшістю статей, наведених Україною.
Зокрема, ЄСПЛ у рішенні встановив, що мало місце існування адміністративної практики щодо:
☑️ зникнень українських військових, етнічних українців, кримських татар та відсутність ефективного розслідування цих випадків (стаття 2 Конвенції);
☑️ жорстокого поводження, незаконного утримання українських військових, політичних в’язнів, етнічних українців, кримських татар, журналістів (статті 3, 5 Конвенції);
☑️ незаконного поширення законодавства росії на територію Криму, у результаті чого суди із 27 лютого 2014 року в АР Крим не можуть вважатися такими, що встановлені відповідно до закону (стаття 6 Конвенції);
☑️ примусового нав’язування російського громадянства, незаконних обшуків приватних помешкань (стаття 8 Конвенції);
☑️ утисків, переслідування та конфіскації майна релігійних організацій, що не належать до російської православної церкви; припинення діяльності українських медіа; заборони публічних зібрань, затримання їх організаторів (статті 9, 10, 11 Конвенції).
ЄСПЛ також вказав у рішенні на порушення прав людини, що визначені приписами статей протоколів до Конвенції, зокрема такі порушення мали місце стосовно експропріації (націоналізації) майна цивільних осіб і приватних підприємств без компенсації, заборони української мови у школах і переслідування україномовних дітей у школі, обмеження свободи пересування між Кримом і материковою частиною України та переслідування кримських татар.
У цій справі ЄСПЛ виявив елемент „офіційної толерантності“ з боку держави-відповідача, яка є відповідальною за адміністративну практику порушень Конвенції.
Більше про суть цього рішення, що має важливе значення для України, дізнавайтеся за посиланням: https://cutt.ly/heAoFQax
Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Алла Олійник, Олег Первомайський, Галина Юровська, суддя Європейського суду з прав людини Микола Гнатовський, який виступив головним доповідачем, ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук, представники НШСУ, наукових установ та закладів освіти.
Під час заходу суддя Європейського суду з прав людини Микола Гнатовський зазначив, що 25 червня 2024 року Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) публічно оголосив рішення в першій із чотирьох міждержавних справ „Україна проти Росії (щодо Криму)“ за заявами № 20958/14 та № 38334/18. Цим рішенням Суд установив численні та систематичні порушення прав людини, що мали місце у Криму після його незаконної анексії російською федерацією, починаючи з лютого 2014 року, порушення прав українських політичних в’язнів, етнічних українців, кримських татар, які виступали проти російської окупації.
Суддя пояснив механізм звернення до ЄСПЛ, розуміння поняття „міждержавна справа“, розкрив суть заяв у цій справі, сфокусував увагу на основних позиціях ухваленого рішення та тих статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція), що зазнали порушень.
ЄСПЛ визнав прийнятними скарги Уряду України про існування адміністративної практики російської федерації щодо порушень Конвенції та протоколів до неї за переважною більшістю статей, наведених Україною.
Зокрема, ЄСПЛ у рішенні встановив, що мало місце існування адміністративної практики щодо:
☑️ зникнень українських військових, етнічних українців, кримських татар та відсутність ефективного розслідування цих випадків (стаття 2 Конвенції);
☑️ жорстокого поводження, незаконного утримання українських військових, політичних в’язнів, етнічних українців, кримських татар, журналістів (статті 3, 5 Конвенції);
☑️ незаконного поширення законодавства росії на територію Криму, у результаті чого суди із 27 лютого 2014 року в АР Крим не можуть вважатися такими, що встановлені відповідно до закону (стаття 6 Конвенції);
☑️ примусового нав’язування російського громадянства, незаконних обшуків приватних помешкань (стаття 8 Конвенції);
☑️ утисків, переслідування та конфіскації майна релігійних організацій, що не належать до російської православної церкви; припинення діяльності українських медіа; заборони публічних зібрань, затримання їх організаторів (статті 9, 10, 11 Конвенції).
ЄСПЛ також вказав у рішенні на порушення прав людини, що визначені приписами статей протоколів до Конвенції, зокрема такі порушення мали місце стосовно експропріації (націоналізації) майна цивільних осіб і приватних підприємств без компенсації, заборони української мови у школах і переслідування україномовних дітей у школі, обмеження свободи пересування між Кримом і материковою частиною України та переслідування кримських татар.
У цій справі ЄСПЛ виявив елемент „офіційної толерантності“ з боку держави-відповідача, яка є відповідальною за адміністративну практику порушень Конвенції.
Більше про суть цього рішення, що має важливе значення для України, дізнавайтеся за посиланням: https://cutt.ly/heAoFQax
YouTube
Рішення Європейського суду з прав людини в міждержавній справі «Україна проти Росії (щодо Криму)
Просвітницький захід на тему „Рішення Європейського суду з прав людини в міждержавній справі «Україна проти Росії (щодо Криму)»“
Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Алла Олійник, Олег Первомайський, Галина Юровська…
Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Алла Олійник, Олег Первомайський, Галина Юровська…