🔷 Друга сесія була присвячена темі „Складові конституційної ідентичності: погляд із Києва, Страсбурга і Брюсселю“. Цю сесію модерував суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко.
💬 У своєму виступі суддя Конституційного Суду України Сергій Різник наголосив на важливості обговорення складних та багатокомпонентних питань з метою отримання висновків, які можуть бути ефективно впроваджені в діяльність, зокрема, Конституційного Суду України.
💬 Сергій Різник запропонував одне з можливих визначень поняття „конституційна ідентичність“. За його словами, це унікальна система або конфігурація конституційних цінностей, що:
➖ по-перше, визнаються кожною людиною на індивідуальному рівні;
➖ по-друге, об’єднують людей у спільноту, політичну націю, яка ухвалює Конституцію, де ці цінності отримують втілення;
➖ по-третє, захищаються і поважаються державою, утвореною на основі таких цінностей.
Конституційна ідентичність, як зазначив суддя, є ключовою характеристикою конституційної держави, в якій народ, об’єднаний спільними цінностями, виступає єдиним (об’єднаним) джерелом влади.
Сергій Різник також акцентував увагу на відмінностях між універсальними конституційними цінностями та національними конституційними цінностями.
Верховенство права та людська гідність – це універсальні цінності західної цивілізації, які єднають Український народ не менше, ніж національні цінності. Саме ці цінності відрізняють Україну від автократичних режимів та незрілих націй.
Сергій Різник підкреслив особливу роль Конституційного Суду у формуванні української конституційної ідентичності. Він зауважив, що в рішенні Конституційного Суду України про забезпечення функціонування української мови як державної термін „конституційна ідентичність“ згадується більше десяти разів. Окрім того, є й інші рішення Конституційного Суду, які, поряд із утвердженням універсальних цінностей, сприяють розвитку і зміцненню національних конституційних цінностей.
У межах цієї сесії виступили також суддя Європейського суду з прав людини від України Микола Гнатовський, старший проєктний співробітник Програми підтримки для України ОБСЄ Олександр Водянніков, ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук.
🔷 „Гендерний вимір конституційної ідентичності“ – така тема стала предметом обговорення на заключній пленарній сесії, яку модерувала суддя Конституційного Суду України Галина Юровська.
💬 Суддя Конституційного Суду України Олег Первомайський у своєму виступі зосередив увагу на розумінні понять статевої та гендерної ідентичності у дослідженнях науковців.
Суддя зазначив, що ці поняття викликають дискусії серед науковців, однак, на його думку, потрібно використовувати прагматичний підхід та фокусуватися на юридичній складовій у цьому питанні.
Олег Первомайський також акцентував на важливості не допущення юридичної нерівності і дискримінації, наголосивши на важливості захисту прав кожної людини незалежно від її статевої та гендерної ідентичності. Він підкреслив, що питання гендерного виміру конституційної ідентичності залишається складним і потребує подальшого аналізу та обговорення.
Про важливість гендерної політики, гендерної рівності в нашому житті, зокрема, і у конституційному вимірі, розповіла у відеозверненні Урядова уповноважена з ґендерної політики Катерина Левченко. Свої думки щодо обговорюваних питань також висловила Тетяна Ломакіна, радниця – Уповноважена Президента України з питань безбар’єрності.
📚 Окрім цього, в межах ІІІ Маріупольського конституційного форуму відбулися спеціальні секції, під час яких учасники проаналізували, як європейські правові механізми впливають на розвиток національних судових систем і захист конституційної ідентичності держав, а також обговорили питання гендерної рівності та недискримінації в контексті конституційної ідентичності.
💬 У своєму виступі суддя Конституційного Суду України Сергій Різник наголосив на важливості обговорення складних та багатокомпонентних питань з метою отримання висновків, які можуть бути ефективно впроваджені в діяльність, зокрема, Конституційного Суду України.
💬 Сергій Різник запропонував одне з можливих визначень поняття „конституційна ідентичність“. За його словами, це унікальна система або конфігурація конституційних цінностей, що:
➖ по-перше, визнаються кожною людиною на індивідуальному рівні;
➖ по-друге, об’єднують людей у спільноту, політичну націю, яка ухвалює Конституцію, де ці цінності отримують втілення;
➖ по-третє, захищаються і поважаються державою, утвореною на основі таких цінностей.
Конституційна ідентичність, як зазначив суддя, є ключовою характеристикою конституційної держави, в якій народ, об’єднаний спільними цінностями, виступає єдиним (об’єднаним) джерелом влади.
Сергій Різник також акцентував увагу на відмінностях між універсальними конституційними цінностями та національними конституційними цінностями.
Верховенство права та людська гідність – це універсальні цінності західної цивілізації, які єднають Український народ не менше, ніж національні цінності. Саме ці цінності відрізняють Україну від автократичних режимів та незрілих націй.
Сергій Різник підкреслив особливу роль Конституційного Суду у формуванні української конституційної ідентичності. Він зауважив, що в рішенні Конституційного Суду України про забезпечення функціонування української мови як державної термін „конституційна ідентичність“ згадується більше десяти разів. Окрім того, є й інші рішення Конституційного Суду, які, поряд із утвердженням універсальних цінностей, сприяють розвитку і зміцненню національних конституційних цінностей.
У межах цієї сесії виступили також суддя Європейського суду з прав людини від України Микола Гнатовський, старший проєктний співробітник Програми підтримки для України ОБСЄ Олександр Водянніков, ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук.
🔷 „Гендерний вимір конституційної ідентичності“ – така тема стала предметом обговорення на заключній пленарній сесії, яку модерувала суддя Конституційного Суду України Галина Юровська.
💬 Суддя Конституційного Суду України Олег Первомайський у своєму виступі зосередив увагу на розумінні понять статевої та гендерної ідентичності у дослідженнях науковців.
Суддя зазначив, що ці поняття викликають дискусії серед науковців, однак, на його думку, потрібно використовувати прагматичний підхід та фокусуватися на юридичній складовій у цьому питанні.
Олег Первомайський також акцентував на важливості не допущення юридичної нерівності і дискримінації, наголосивши на важливості захисту прав кожної людини незалежно від її статевої та гендерної ідентичності. Він підкреслив, що питання гендерного виміру конституційної ідентичності залишається складним і потребує подальшого аналізу та обговорення.
Про важливість гендерної політики, гендерної рівності в нашому житті, зокрема, і у конституційному вимірі, розповіла у відеозверненні Урядова уповноважена з ґендерної політики Катерина Левченко. Свої думки щодо обговорюваних питань також висловила Тетяна Ломакіна, радниця – Уповноважена Президента України з питань безбар’єрності.
📚 Окрім цього, в межах ІІІ Маріупольського конституційного форуму відбулися спеціальні секції, під час яких учасники проаналізували, як європейські правові механізми впливають на розвиток національних судових систем і захист конституційної ідентичності держав, а також обговорили питання гендерної рівності та недискримінації в контексті конституційної ідентичності.
Учасниками секцій були: керівник юридичного департаменту Секретаріату Конституційного Суду Латвійської Республіки Крістапс Тамуш, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Оксана Хотинська-Нор, завідувачка кафедри конституційного права Львівського університету імені Івана Франка Олена Бориславська, суддя Шостого апеляційного суду Оксана Епель, член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Віталій Гацелюк.
📚Також було проведено важливу фахову дискусію зі студентами вузів-переселенців, яку модерував Михайло Савчин, директор НДІ порівняльного публічного права та міжнародного права Ужгородського національного університету. Студенти Маріупольського державного університету та Донецького національного університету імені Василя Стуса отримали унікальну можливість почути практичні поради від суддів і науковців.
На завершення форуму, присвяченого Дню створення Конституційного Суду України та Дню юриста, керівник Секретаріату Конституційного Суду Віктор Бесчастний висловив вдячність усім учасникам за їх активну участь та конструктивну роботу. Він зазначив, що такі заходи сприяють розвитку правової культури.
📖 Також було оголошено важливу ініціативу Конституційного Суду України – початок конкурсу на кращу наукову статтю з конституційно-правової тематики, присвяченого до Дня Конституції України у 2025 році. Цей конкурс спрямований на заохочення молодих науковців до дослідження актуальних проблем конституційного права. Віктор Бесчастний закликав молодь активно брати участь, наголосивши на важливості наукового внеску молодих фахівців у розвиток правової науки.
🔎 Умови конкурсу, порядок його проведення, вимоги до статей будуть опубліковані згодом.
📚Також було проведено важливу фахову дискусію зі студентами вузів-переселенців, яку модерував Михайло Савчин, директор НДІ порівняльного публічного права та міжнародного права Ужгородського національного університету. Студенти Маріупольського державного університету та Донецького національного університету імені Василя Стуса отримали унікальну можливість почути практичні поради від суддів і науковців.
На завершення форуму, присвяченого Дню створення Конституційного Суду України та Дню юриста, керівник Секретаріату Конституційного Суду Віктор Бесчастний висловив вдячність усім учасникам за їх активну участь та конструктивну роботу. Він зазначив, що такі заходи сприяють розвитку правової культури.
📖 Також було оголошено важливу ініціативу Конституційного Суду України – початок конкурсу на кращу наукову статтю з конституційно-правової тематики, присвяченого до Дня Конституції України у 2025 році. Цей конкурс спрямований на заохочення молодих науковців до дослідження актуальних проблем конституційного права. Віктор Бесчастний закликав молодь активно брати участь, наголосивши на важливості наукового внеску молодих фахівців у розвиток правової науки.
🔎 Умови конкурсу, порядок його проведення, вимоги до статей будуть опубліковані згодом.
✨Шановні правники!
Щиро вітаємо вас із професійним святом – Днем юриста! 📚
Це свято об’єднує всіх, хто обрав шлях служіння закону, захисту прав і свобод громадян і хто щоденно працює над зміцненням правової держави.
У часи важких випробувань, коли наша держава бореться за свою свободу та територіальну цілісність, ваші професіоналізм і принциповість набувають особливого значення для зміцнення демократичних цінностей, правопорядку та захисту суверенітету України.
Ваша відданість справі є основою для побудови справедливого, демократичного суспільства, де панує верховенство права.
Міцного вам здоров’я, добра, миру та перемоги! 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
Щиро вітаємо вас із професійним святом – Днем юриста! 📚
Це свято об’єднує всіх, хто обрав шлях служіння закону, захисту прав і свобод громадян і хто щоденно працює над зміцненням правової держави.
У часи важких випробувань, коли наша держава бореться за свою свободу та територіальну цілісність, ваші професіоналізм і принциповість набувають особливого значення для зміцнення демократичних цінностей, правопорядку та захисту суверенітету України.
Ваша відданість справі є основою для побудови справедливого, демократичного суспільства, де панує верховенство права.
Міцного вам здоров’я, добра, миру та перемоги! 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
🗞 Представники Конституційного Суду України взяли участь у XII Літній школі на тему «Використання інформаційних технологій та штучного інтелекту у вищій судовій владі», яка відбулася 30 вересня – 1 жовтня 2024 року в місті Анкара, Турецька Республіка.
🖇 Організатором заходу виступив Конституційний Суд Турецької Республіки за підтримки Центру навчання та розвитку людських ресурсів Асоціації азіатських конституційних судів та еквівалентних установ.
Основна мета цьогорічного заходу – обмін професійним досвідом та поглиблене вивчення актуальних питань розвитку конституційного правосуддя, зокрема впровадження новітніх технологій.
Літня школа вже понад 11 років є платформою для обміну ідеями та професійними напрацюваннями між представниками конституційних судів майже 30 країн світу.
💬 Цьогоріч у заході взяли участь представники Конституційного Суду України Віра Назарова та Ярослав Мічуда. Вони представили доповідь, присвячену сучасним викликам, які стоять перед українською судовою системою в умовах цифрової трансформації, та обговорили досвід України у цьому контексті.
Учасники Літньої школи мали змогу поділитися своїм досвідом та обговорити новітні підходи до використання штучного інтелекту в судових процесах.
🖇 Організатором заходу виступив Конституційний Суд Турецької Республіки за підтримки Центру навчання та розвитку людських ресурсів Асоціації азіатських конституційних судів та еквівалентних установ.
Основна мета цьогорічного заходу – обмін професійним досвідом та поглиблене вивчення актуальних питань розвитку конституційного правосуддя, зокрема впровадження новітніх технологій.
Літня школа вже понад 11 років є платформою для обміну ідеями та професійними напрацюваннями між представниками конституційних судів майже 30 країн світу.
💬 Цьогоріч у заході взяли участь представники Конституційного Суду України Віра Назарова та Ярослав Мічуда. Вони представили доповідь, присвячену сучасним викликам, які стоять перед українською судовою системою в умовах цифрової трансформації, та обговорили досвід України у цьому контексті.
Учасники Літньої школи мали змогу поділитися своїм досвідом та обговорити новітні підходи до використання штучного інтелекту в судових процесах.
⚖️Суд розглядав справи за конституційним поданням і конституційними скаргами
У вівторок, 8 жовтня 2024 року, Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за 📄 конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності пункту 11 частини першої статті 34, пункту 10-1 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадження“ від 2 червня 2016 року № 1404–VIII, пунктів 5-1, 5-2 розділу ІІІ „Перехідні та прикінцеві положення“ Закону України „Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування“ від 23 лютого 2012 року №4442–VI.
🔗Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Велика палата об’єднала 👉справу за конституційними скаргами Болотнікової Антоніни Петрівни, Райкун Ганни Василівни, Мельничука Ігоря Степановича, Ковбасюка Віталія Васильовича, Біляка Миколи Дем’яновича, Єфіменко Антоніни Іванівни, Веселухи Володимира Олександровича, Сербіної Олени Дмитрівни, Рожина Юрія Миколайовича, Парового Володимира Івановича, Ніколаєва Миколи Павловича, Сотніченка Степана Петровича, Ярошенка Юрія Івановича щодо конституційності окремих приписів статті 2, абзацу другого пункту 2 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668–VІ, частини другої, абзацу шостого частини п’ятнадцятої статті 86 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VIІ та 👉справу за конституційною скаргою Янка Володимира Михайловича щодо конституційності окремих приписів частини першої статті 2 Закону України ,,Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“, першого речення абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону України ,,Про прокуратуру“ 📑в одне конституційне провадження та продовжила її розгляд на закритій частині пленарного засідання.
🔗 https://cutt.ly/cePRgNV9
У вівторок, 8 жовтня 2024 року, Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за 📄 конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності пункту 11 частини першої статті 34, пункту 10-1 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадження“ від 2 червня 2016 року № 1404–VIII, пунктів 5-1, 5-2 розділу ІІІ „Перехідні та прикінцеві положення“ Закону України „Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування“ від 23 лютого 2012 року №4442–VI.
🔗Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Велика палата об’єднала 👉справу за конституційними скаргами Болотнікової Антоніни Петрівни, Райкун Ганни Василівни, Мельничука Ігоря Степановича, Ковбасюка Віталія Васильовича, Біляка Миколи Дем’яновича, Єфіменко Антоніни Іванівни, Веселухи Володимира Олександровича, Сербіної Олени Дмитрівни, Рожина Юрія Миколайовича, Парового Володимира Івановича, Ніколаєва Миколи Павловича, Сотніченка Степана Петровича, Ярошенка Юрія Івановича щодо конституційності окремих приписів статті 2, абзацу другого пункту 2 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668–VІ, частини другої, абзацу шостого частини п’ятнадцятої статті 86 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VIІ та 👉справу за конституційною скаргою Янка Володимира Михайловича щодо конституційності окремих приписів частини першої статті 2 Закону України ,,Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“, першого речення абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону України ,,Про прокуратуру“ 📑в одне конституційне провадження та продовжила її розгляд на закритій частині пленарного засідання.
🔗 https://cutt.ly/cePRgNV9
⚖️ У справі за конституційною скаргою Віталія Родака Конституційний Суд України перейшов до закритої частини пленарного засідання
Другий сенат #Суду 9 жовтня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Родака Віталія Вікторовича.
💬 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у цій справі Галина Юровська виклала зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника. Суддя значила, що Віталій Родак звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції пункт 3 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII (далі – Закон № 1774), яким установлено, що ⤵️
„мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій.
До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року“.
Як повідомила суддя-доповідач, Віталій Родак є пенсіонером, який не працює, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі – Управління), має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
🏦 Він звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Управління, в якому просив визнати протиправною бездіяльність та зобов’язати Управління здійснювати нарахування та виплату йому підвищення до пенсії як пенсіонеру, який не працює та проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796–XII зі змінами (далі – Закон № 796), що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, установленим на 1 січня календарного року, щомісячно.
Житомирський окружний адміністративний суд рішенням, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду, позов задовольнив частково, визнав протиправною бездіяльність Управління щодо ненарахування та підвищення до пенсії Родаку В.В. у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796; зобов’язав Управління здійснити нарахування та виплату такого підвищення до його пенсії у розмірі, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня відповідного календарного року; у задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Верховний Суд касаційну скаргу Віталія Родака залишив без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій – без змін, мотивувавши свою позицію тим, що з набранням чинності Законом № 1774 мінімальну заробітну плату не застосовують як розрахункову величину, зокрема для обрахунку підвищення до пенсії пенсіонерам, які не працюють і проживають на території радіоактивного забруднення, право на яке у таких осіб виникло на підставі статті 39 Закону № 796 (у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року).
🗞 На думку автора клопотання, внаслідок застосування пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 1774 відбулося фактичне зменшення розміру доплати до його пенсії порівняно з раніше встановленими статтею 39 Закону № 796 виплатами, що вказує на звуження змісту та обсягу його прав, у результаті чого порушено його право власності. Також він вважає, що оспорювані приписи порушують принцип юридичної визначеності як складову верховенства права, рівність у правах і є дискримінаційними.
Суддя також поінформувала, що у провадженні Суду перебуває низка справ, що стосуються того самого питання.
Другий сенат #Суду 9 жовтня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Родака Віталія Вікторовича.
💬 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у цій справі Галина Юровська виклала зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника. Суддя значила, що Віталій Родак звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції пункт 3 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII (далі – Закон № 1774), яким установлено, що ⤵️
„мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій.
До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року“.
Як повідомила суддя-доповідач, Віталій Родак є пенсіонером, який не працює, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі – Управління), має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
🏦 Він звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Управління, в якому просив визнати протиправною бездіяльність та зобов’язати Управління здійснювати нарахування та виплату йому підвищення до пенсії як пенсіонеру, який не працює та проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796–XII зі змінами (далі – Закон № 796), що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, установленим на 1 січня календарного року, щомісячно.
Житомирський окружний адміністративний суд рішенням, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду, позов задовольнив частково, визнав протиправною бездіяльність Управління щодо ненарахування та підвищення до пенсії Родаку В.В. у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796; зобов’язав Управління здійснити нарахування та виплату такого підвищення до його пенсії у розмірі, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня відповідного календарного року; у задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Верховний Суд касаційну скаргу Віталія Родака залишив без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій – без змін, мотивувавши свою позицію тим, що з набранням чинності Законом № 1774 мінімальну заробітну плату не застосовують як розрахункову величину, зокрема для обрахунку підвищення до пенсії пенсіонерам, які не працюють і проживають на території радіоактивного забруднення, право на яке у таких осіб виникло на підставі статті 39 Закону № 796 (у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року).
🗞 На думку автора клопотання, внаслідок застосування пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 1774 відбулося фактичне зменшення розміру доплати до його пенсії порівняно з раніше встановленими статтею 39 Закону № 796 виплатами, що вказує на звуження змісту та обсягу його прав, у результаті чого порушено його право власності. Також він вважає, що оспорювані приписи порушують принцип юридичної визначеності як складову верховенства права, рівність у правах і є дискримінаційними.
Суддя також поінформувала, що у провадженні Суду перебуває низка справ, що стосуються того самого питання.
✔️ Дослідивши матеріали справи на відкритій частині, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання для подальшого обговорення питань, пов’язаних із конституційним провадженням у цій справі.
Переглянути відкриту частину пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці Архів відеотрансляцій засідань.
Переглянути відкриту частину пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці Архів відеотрансляцій засідань.
⚖️ Суд перевірить на конституційність законодавчий припис щодо визначення розміру мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для обчислення виплат
Перший сенат 9 жовтня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Гримашевича Андрія Володимировича щодо конституційності частини другої статті 8 Закону України „Про Державний бюджет на 2024 рік“ від 9 листопада 2023 року № 3460–ІХ (далі – Закон).
🔹Як зазначив суддя-доповідач у справі Олександр Петришин, предметом конституційного контролю є частина друга статті 8 Закону, згідно з якою у 2024 році визначено розмір мінімальної заробітної плати, який застосовують як розрахункову величину для обчислення виплат за рішеннями суду, на рівні 1600 гривень.
Зі змісту конституційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається таке. Гримашевичу А.В. було визначено підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам на відповідний календарний рік.
Із 1 січня 2024 року йому здійснено перерахунок з урахуванням частини другої статті 8 Закону, а саме у розмірі 3200 грн. (1600х2).
Не погоджуючись із таким розрахунком обчислення виплат, заявник звернувся до судів системи судоустрою, які у задоволенні його позову відмовили. Верховний Суд повернув заявникові подану касаційну скаргу як необґрунтовану.
🔹 На думку автора клопотання, за умови відсутності спеціального законодавчого акта, який визначав би право на застосування розміру мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для обчислення виплат за рішеннями суду, оспорюваний припис Закону погіршує правове становище особи, звужуючи зміст та обсяг її соціальних прав.
Суддя поінформував, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи ним підготовлено аналітичні, довідкові, інформаційні та інші матеріали з питань конституційного провадження, вжито заходів, спрямованих на з’ясування наукових підходів, що виникають у цьому конституційному провадженні.
Він також повідомив, що на розгляді Першого та Другого сенатів є кілька справ із подібних питань.
Після дослідження матеріалів справи на відкритій частині Перший сенат перейшов до закритої частини пленарного засідання.
🎥 Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
https://cutt.ly/SePL5Tdg
Перший сенат 9 жовтня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Гримашевича Андрія Володимировича щодо конституційності частини другої статті 8 Закону України „Про Державний бюджет на 2024 рік“ від 9 листопада 2023 року № 3460–ІХ (далі – Закон).
🔹Як зазначив суддя-доповідач у справі Олександр Петришин, предметом конституційного контролю є частина друга статті 8 Закону, згідно з якою у 2024 році визначено розмір мінімальної заробітної плати, який застосовують як розрахункову величину для обчислення виплат за рішеннями суду, на рівні 1600 гривень.
Зі змісту конституційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається таке. Гримашевичу А.В. було визначено підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам на відповідний календарний рік.
Із 1 січня 2024 року йому здійснено перерахунок з урахуванням частини другої статті 8 Закону, а саме у розмірі 3200 грн. (1600х2).
Не погоджуючись із таким розрахунком обчислення виплат, заявник звернувся до судів системи судоустрою, які у задоволенні його позову відмовили. Верховний Суд повернув заявникові подану касаційну скаргу як необґрунтовану.
🔹 На думку автора клопотання, за умови відсутності спеціального законодавчого акта, який визначав би право на застосування розміру мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для обчислення виплат за рішеннями суду, оспорюваний припис Закону погіршує правове становище особи, звужуючи зміст та обсяг її соціальних прав.
Суддя поінформував, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи ним підготовлено аналітичні, довідкові, інформаційні та інші матеріали з питань конституційного провадження, вжито заходів, спрямованих на з’ясування наукових підходів, що виникають у цьому конституційному провадженні.
Він також повідомив, що на розгляді Першого та Другого сенатів є кілька справ із подібних питань.
Після дослідження матеріалів справи на відкритій частині Перший сенат перейшов до закритої частини пленарного засідання.
🎥 Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
https://cutt.ly/SePL5Tdg