🔹🔸 ІІІ Маріупольський конституційний форум: Українська конституційна ідентичність та європейська інтеграція
4 жовтня 2024 року відбувся ІІІ Маріупольський конституційний форум на тему «Українська конституційна ідентичність в контексті європейської інтеграції». Захід організовував Конституційний Суд України за підтримки Офісу Ради Європи в Україні та Програми підтримки ОБСЄ в Україні. 🇺🇦🤝🇪🇺
Конституційний форум об’єднав правників-практиків, науковців, національних і міжнародних експертів, представників органів публічної влади, освітніх закладів, які проаналізвали актуальні виклики, що постають перед нашою державою в умовах сьогодення.
🔷 Перша пленарна сесія була присвячена темі „Конституційна ідентичність і війна“, модератором якої виступала суддя Конституційного Суду Ольга Совгиря.
Із доповіддю на тему „Як розуміти конституційну ідентичність українців“ виступив суддя Конституційного Суду України Василь Лемак.
Суддя виділив три ключові аспекти, через які можна осмислювати конституційну ідентичність українців.
🖇 По-перше, конституційна ідентичність виражає те, як текст Конституції взаємодіє з національною самобутністю. Це стосується того, як конституційні приписи відображають цінності, важливі для суспільства. Василь Лемак звернув увагу на статті 10, 12 Конституції України, що захищають мовну та культурну самобутність українців, а також на статтю 20 Основного Закону України, що втілює державні символи. Він зазначив, що ключовим елементом є преамбула Конституції, яка містить термін „ідентичність“ і підкреслює незворотність
Європейського та євроатлантичного курсу України.
🖇 По-друге, Василь Лемак наголосив на важливості „ядра“ Конституції, яке охоплює такі основні принципи, як права людини, незалежність держави та її територіальна цілісність. Він зазначив, що Конституційний Суд несе відповідальність за захист цього ядра. Суддя підкреслив, що захист прав і свобод є важливим елементом конституційної ідентичності України, і навів декілька важливих рішень Конституційного Суду у цьому контексті.
🖇 Третім аспектом є євроінтеграція та захист суверенітету України в контексті вступу до ЄС і НАТО. Василь Лемак зауважив, що передача частини суверенних повноважень на вищий, європейський рівень не зменшує суверенітет держави, а навпаки, зміцнює його. Представники України в європейських інституціях зможуть брати участь в ухваленні рішень на міжнародному рівні, що піднімає рівень здійснення суверенних функцій.
Суддя також зазначив, що після внесення змін до Конституції України в 2019 році, рух України в бік ЄС і НАТО було зафіксовано як конституційну цінність. Це вже не є політичним вибором, а конституційною нормою, якої повинні дотримуватися всі органи державної влади. Він підкреслив, що євроінтеграція стала частиною конституційної ідентичності України, і це визначає її майбутній розвиток.
👥 У межах цієї сесії виступили проректор із науково-педагогічної роботи та стратегічного розвитку Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Голова Науково-консультативної ради Конституційного Суду України України Юрій Барабаш, завідувачка кафедри конституційного права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Олена Бориславська, завідувачка кафедри процесуального права Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, професорка юридичного факультету Вільнюського університету Оксана Щербанюк.
4 жовтня 2024 року відбувся ІІІ Маріупольський конституційний форум на тему «Українська конституційна ідентичність в контексті європейської інтеграції». Захід організовував Конституційний Суд України за підтримки Офісу Ради Європи в Україні та Програми підтримки ОБСЄ в Україні. 🇺🇦🤝🇪🇺
Конституційний форум об’єднав правників-практиків, науковців, національних і міжнародних експертів, представників органів публічної влади, освітніх закладів, які проаналізвали актуальні виклики, що постають перед нашою державою в умовах сьогодення.
🔷 Перша пленарна сесія була присвячена темі „Конституційна ідентичність і війна“, модератором якої виступала суддя Конституційного Суду Ольга Совгиря.
Із доповіддю на тему „Як розуміти конституційну ідентичність українців“ виступив суддя Конституційного Суду України Василь Лемак.
Суддя виділив три ключові аспекти, через які можна осмислювати конституційну ідентичність українців.
🖇 По-перше, конституційна ідентичність виражає те, як текст Конституції взаємодіє з національною самобутністю. Це стосується того, як конституційні приписи відображають цінності, важливі для суспільства. Василь Лемак звернув увагу на статті 10, 12 Конституції України, що захищають мовну та культурну самобутність українців, а також на статтю 20 Основного Закону України, що втілює державні символи. Він зазначив, що ключовим елементом є преамбула Конституції, яка містить термін „ідентичність“ і підкреслює незворотність
Європейського та євроатлантичного курсу України.
🖇 По-друге, Василь Лемак наголосив на важливості „ядра“ Конституції, яке охоплює такі основні принципи, як права людини, незалежність держави та її територіальна цілісність. Він зазначив, що Конституційний Суд несе відповідальність за захист цього ядра. Суддя підкреслив, що захист прав і свобод є важливим елементом конституційної ідентичності України, і навів декілька важливих рішень Конституційного Суду у цьому контексті.
🖇 Третім аспектом є євроінтеграція та захист суверенітету України в контексті вступу до ЄС і НАТО. Василь Лемак зауважив, що передача частини суверенних повноважень на вищий, європейський рівень не зменшує суверенітет держави, а навпаки, зміцнює його. Представники України в європейських інституціях зможуть брати участь в ухваленні рішень на міжнародному рівні, що піднімає рівень здійснення суверенних функцій.
Суддя також зазначив, що після внесення змін до Конституції України в 2019 році, рух України в бік ЄС і НАТО було зафіксовано як конституційну цінність. Це вже не є політичним вибором, а конституційною нормою, якої повинні дотримуватися всі органи державної влади. Він підкреслив, що євроінтеграція стала частиною конституційної ідентичності України, і це визначає її майбутній розвиток.
👥 У межах цієї сесії виступили проректор із науково-педагогічної роботи та стратегічного розвитку Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Голова Науково-консультативної ради Конституційного Суду України України Юрій Барабаш, завідувачка кафедри конституційного права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Олена Бориславська, завідувачка кафедри процесуального права Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, професорка юридичного факультету Вільнюського університету Оксана Щербанюк.
🔷 Друга сесія була присвячена темі „Складові конституційної ідентичності: погляд із Києва, Страсбурга і Брюсселю“. Цю сесію модерував суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко.
💬 У своєму виступі суддя Конституційного Суду України Сергій Різник наголосив на важливості обговорення складних та багатокомпонентних питань з метою отримання висновків, які можуть бути ефективно впроваджені в діяльність, зокрема, Конституційного Суду України.
💬 Сергій Різник запропонував одне з можливих визначень поняття „конституційна ідентичність“. За його словами, це унікальна система або конфігурація конституційних цінностей, що:
➖ по-перше, визнаються кожною людиною на індивідуальному рівні;
➖ по-друге, об’єднують людей у спільноту, політичну націю, яка ухвалює Конституцію, де ці цінності отримують втілення;
➖ по-третє, захищаються і поважаються державою, утвореною на основі таких цінностей.
Конституційна ідентичність, як зазначив суддя, є ключовою характеристикою конституційної держави, в якій народ, об’єднаний спільними цінностями, виступає єдиним (об’єднаним) джерелом влади.
Сергій Різник також акцентував увагу на відмінностях між універсальними конституційними цінностями та національними конституційними цінностями.
Верховенство права та людська гідність – це універсальні цінності західної цивілізації, які єднають Український народ не менше, ніж національні цінності. Саме ці цінності відрізняють Україну від автократичних режимів та незрілих націй.
Сергій Різник підкреслив особливу роль Конституційного Суду у формуванні української конституційної ідентичності. Він зауважив, що в рішенні Конституційного Суду України про забезпечення функціонування української мови як державної термін „конституційна ідентичність“ згадується більше десяти разів. Окрім того, є й інші рішення Конституційного Суду, які, поряд із утвердженням універсальних цінностей, сприяють розвитку і зміцненню національних конституційних цінностей.
У межах цієї сесії виступили також суддя Європейського суду з прав людини від України Микола Гнатовський, старший проєктний співробітник Програми підтримки для України ОБСЄ Олександр Водянніков, ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук.
🔷 „Гендерний вимір конституційної ідентичності“ – така тема стала предметом обговорення на заключній пленарній сесії, яку модерувала суддя Конституційного Суду України Галина Юровська.
💬 Суддя Конституційного Суду України Олег Первомайський у своєму виступі зосередив увагу на розумінні понять статевої та гендерної ідентичності у дослідженнях науковців.
Суддя зазначив, що ці поняття викликають дискусії серед науковців, однак, на його думку, потрібно використовувати прагматичний підхід та фокусуватися на юридичній складовій у цьому питанні.
Олег Первомайський також акцентував на важливості не допущення юридичної нерівності і дискримінації, наголосивши на важливості захисту прав кожної людини незалежно від її статевої та гендерної ідентичності. Він підкреслив, що питання гендерного виміру конституційної ідентичності залишається складним і потребує подальшого аналізу та обговорення.
Про важливість гендерної політики, гендерної рівності в нашому житті, зокрема, і у конституційному вимірі, розповіла у відеозверненні Урядова уповноважена з ґендерної політики Катерина Левченко. Свої думки щодо обговорюваних питань також висловила Тетяна Ломакіна, радниця – Уповноважена Президента України з питань безбар’єрності.
📚 Окрім цього, в межах ІІІ Маріупольського конституційного форуму відбулися спеціальні секції, під час яких учасники проаналізували, як європейські правові механізми впливають на розвиток національних судових систем і захист конституційної ідентичності держав, а також обговорили питання гендерної рівності та недискримінації в контексті конституційної ідентичності.
💬 У своєму виступі суддя Конституційного Суду України Сергій Різник наголосив на важливості обговорення складних та багатокомпонентних питань з метою отримання висновків, які можуть бути ефективно впроваджені в діяльність, зокрема, Конституційного Суду України.
💬 Сергій Різник запропонував одне з можливих визначень поняття „конституційна ідентичність“. За його словами, це унікальна система або конфігурація конституційних цінностей, що:
➖ по-перше, визнаються кожною людиною на індивідуальному рівні;
➖ по-друге, об’єднують людей у спільноту, політичну націю, яка ухвалює Конституцію, де ці цінності отримують втілення;
➖ по-третє, захищаються і поважаються державою, утвореною на основі таких цінностей.
Конституційна ідентичність, як зазначив суддя, є ключовою характеристикою конституційної держави, в якій народ, об’єднаний спільними цінностями, виступає єдиним (об’єднаним) джерелом влади.
Сергій Різник також акцентував увагу на відмінностях між універсальними конституційними цінностями та національними конституційними цінностями.
Верховенство права та людська гідність – це універсальні цінності західної цивілізації, які єднають Український народ не менше, ніж національні цінності. Саме ці цінності відрізняють Україну від автократичних режимів та незрілих націй.
Сергій Різник підкреслив особливу роль Конституційного Суду у формуванні української конституційної ідентичності. Він зауважив, що в рішенні Конституційного Суду України про забезпечення функціонування української мови як державної термін „конституційна ідентичність“ згадується більше десяти разів. Окрім того, є й інші рішення Конституційного Суду, які, поряд із утвердженням універсальних цінностей, сприяють розвитку і зміцненню національних конституційних цінностей.
У межах цієї сесії виступили також суддя Європейського суду з прав людини від України Микола Гнатовський, старший проєктний співробітник Програми підтримки для України ОБСЄ Олександр Водянніков, ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук.
🔷 „Гендерний вимір конституційної ідентичності“ – така тема стала предметом обговорення на заключній пленарній сесії, яку модерувала суддя Конституційного Суду України Галина Юровська.
💬 Суддя Конституційного Суду України Олег Первомайський у своєму виступі зосередив увагу на розумінні понять статевої та гендерної ідентичності у дослідженнях науковців.
Суддя зазначив, що ці поняття викликають дискусії серед науковців, однак, на його думку, потрібно використовувати прагматичний підхід та фокусуватися на юридичній складовій у цьому питанні.
Олег Первомайський також акцентував на важливості не допущення юридичної нерівності і дискримінації, наголосивши на важливості захисту прав кожної людини незалежно від її статевої та гендерної ідентичності. Він підкреслив, що питання гендерного виміру конституційної ідентичності залишається складним і потребує подальшого аналізу та обговорення.
Про важливість гендерної політики, гендерної рівності в нашому житті, зокрема, і у конституційному вимірі, розповіла у відеозверненні Урядова уповноважена з ґендерної політики Катерина Левченко. Свої думки щодо обговорюваних питань також висловила Тетяна Ломакіна, радниця – Уповноважена Президента України з питань безбар’єрності.
📚 Окрім цього, в межах ІІІ Маріупольського конституційного форуму відбулися спеціальні секції, під час яких учасники проаналізували, як європейські правові механізми впливають на розвиток національних судових систем і захист конституційної ідентичності держав, а також обговорили питання гендерної рівності та недискримінації в контексті конституційної ідентичності.
Учасниками секцій були: керівник юридичного департаменту Секретаріату Конституційного Суду Латвійської Республіки Крістапс Тамуш, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Оксана Хотинська-Нор, завідувачка кафедри конституційного права Львівського університету імені Івана Франка Олена Бориславська, суддя Шостого апеляційного суду Оксана Епель, член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Віталій Гацелюк.
📚Також було проведено важливу фахову дискусію зі студентами вузів-переселенців, яку модерував Михайло Савчин, директор НДІ порівняльного публічного права та міжнародного права Ужгородського національного університету. Студенти Маріупольського державного університету та Донецького національного університету імені Василя Стуса отримали унікальну можливість почути практичні поради від суддів і науковців.
На завершення форуму, присвяченого Дню створення Конституційного Суду України та Дню юриста, керівник Секретаріату Конституційного Суду Віктор Бесчастний висловив вдячність усім учасникам за їх активну участь та конструктивну роботу. Він зазначив, що такі заходи сприяють розвитку правової культури.
📖 Також було оголошено важливу ініціативу Конституційного Суду України – початок конкурсу на кращу наукову статтю з конституційно-правової тематики, присвяченого до Дня Конституції України у 2025 році. Цей конкурс спрямований на заохочення молодих науковців до дослідження актуальних проблем конституційного права. Віктор Бесчастний закликав молодь активно брати участь, наголосивши на важливості наукового внеску молодих фахівців у розвиток правової науки.
🔎 Умови конкурсу, порядок його проведення, вимоги до статей будуть опубліковані згодом.
📚Також було проведено важливу фахову дискусію зі студентами вузів-переселенців, яку модерував Михайло Савчин, директор НДІ порівняльного публічного права та міжнародного права Ужгородського національного університету. Студенти Маріупольського державного університету та Донецького національного університету імені Василя Стуса отримали унікальну можливість почути практичні поради від суддів і науковців.
На завершення форуму, присвяченого Дню створення Конституційного Суду України та Дню юриста, керівник Секретаріату Конституційного Суду Віктор Бесчастний висловив вдячність усім учасникам за їх активну участь та конструктивну роботу. Він зазначив, що такі заходи сприяють розвитку правової культури.
📖 Також було оголошено важливу ініціативу Конституційного Суду України – початок конкурсу на кращу наукову статтю з конституційно-правової тематики, присвяченого до Дня Конституції України у 2025 році. Цей конкурс спрямований на заохочення молодих науковців до дослідження актуальних проблем конституційного права. Віктор Бесчастний закликав молодь активно брати участь, наголосивши на важливості наукового внеску молодих фахівців у розвиток правової науки.
🔎 Умови конкурсу, порядок його проведення, вимоги до статей будуть опубліковані згодом.
✨Шановні правники!
Щиро вітаємо вас із професійним святом – Днем юриста! 📚
Це свято об’єднує всіх, хто обрав шлях служіння закону, захисту прав і свобод громадян і хто щоденно працює над зміцненням правової держави.
У часи важких випробувань, коли наша держава бореться за свою свободу та територіальну цілісність, ваші професіоналізм і принциповість набувають особливого значення для зміцнення демократичних цінностей, правопорядку та захисту суверенітету України.
Ваша відданість справі є основою для побудови справедливого, демократичного суспільства, де панує верховенство права.
Міцного вам здоров’я, добра, миру та перемоги! 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
Щиро вітаємо вас із професійним святом – Днем юриста! 📚
Це свято об’єднує всіх, хто обрав шлях служіння закону, захисту прав і свобод громадян і хто щоденно працює над зміцненням правової держави.
У часи важких випробувань, коли наша держава бореться за свою свободу та територіальну цілісність, ваші професіоналізм і принциповість набувають особливого значення для зміцнення демократичних цінностей, правопорядку та захисту суверенітету України.
Ваша відданість справі є основою для побудови справедливого, демократичного суспільства, де панує верховенство права.
Міцного вам здоров’я, добра, миру та перемоги! 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
🗞 Представники Конституційного Суду України взяли участь у XII Літній школі на тему «Використання інформаційних технологій та штучного інтелекту у вищій судовій владі», яка відбулася 30 вересня – 1 жовтня 2024 року в місті Анкара, Турецька Республіка.
🖇 Організатором заходу виступив Конституційний Суд Турецької Республіки за підтримки Центру навчання та розвитку людських ресурсів Асоціації азіатських конституційних судів та еквівалентних установ.
Основна мета цьогорічного заходу – обмін професійним досвідом та поглиблене вивчення актуальних питань розвитку конституційного правосуддя, зокрема впровадження новітніх технологій.
Літня школа вже понад 11 років є платформою для обміну ідеями та професійними напрацюваннями між представниками конституційних судів майже 30 країн світу.
💬 Цьогоріч у заході взяли участь представники Конституційного Суду України Віра Назарова та Ярослав Мічуда. Вони представили доповідь, присвячену сучасним викликам, які стоять перед українською судовою системою в умовах цифрової трансформації, та обговорили досвід України у цьому контексті.
Учасники Літньої школи мали змогу поділитися своїм досвідом та обговорити новітні підходи до використання штучного інтелекту в судових процесах.
🖇 Організатором заходу виступив Конституційний Суд Турецької Республіки за підтримки Центру навчання та розвитку людських ресурсів Асоціації азіатських конституційних судів та еквівалентних установ.
Основна мета цьогорічного заходу – обмін професійним досвідом та поглиблене вивчення актуальних питань розвитку конституційного правосуддя, зокрема впровадження новітніх технологій.
Літня школа вже понад 11 років є платформою для обміну ідеями та професійними напрацюваннями між представниками конституційних судів майже 30 країн світу.
💬 Цьогоріч у заході взяли участь представники Конституційного Суду України Віра Назарова та Ярослав Мічуда. Вони представили доповідь, присвячену сучасним викликам, які стоять перед українською судовою системою в умовах цифрової трансформації, та обговорили досвід України у цьому контексті.
Учасники Літньої школи мали змогу поділитися своїм досвідом та обговорити новітні підходи до використання штучного інтелекту в судових процесах.
⚖️Суд розглядав справи за конституційним поданням і конституційними скаргами
У вівторок, 8 жовтня 2024 року, Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за 📄 конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності пункту 11 частини першої статті 34, пункту 10-1 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадження“ від 2 червня 2016 року № 1404–VIII, пунктів 5-1, 5-2 розділу ІІІ „Перехідні та прикінцеві положення“ Закону України „Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування“ від 23 лютого 2012 року №4442–VI.
🔗Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Велика палата об’єднала 👉справу за конституційними скаргами Болотнікової Антоніни Петрівни, Райкун Ганни Василівни, Мельничука Ігоря Степановича, Ковбасюка Віталія Васильовича, Біляка Миколи Дем’яновича, Єфіменко Антоніни Іванівни, Веселухи Володимира Олександровича, Сербіної Олени Дмитрівни, Рожина Юрія Миколайовича, Парового Володимира Івановича, Ніколаєва Миколи Павловича, Сотніченка Степана Петровича, Ярошенка Юрія Івановича щодо конституційності окремих приписів статті 2, абзацу другого пункту 2 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668–VІ, частини другої, абзацу шостого частини п’ятнадцятої статті 86 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VIІ та 👉справу за конституційною скаргою Янка Володимира Михайловича щодо конституційності окремих приписів частини першої статті 2 Закону України ,,Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“, першого речення абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону України ,,Про прокуратуру“ 📑в одне конституційне провадження та продовжила її розгляд на закритій частині пленарного засідання.
🔗 https://cutt.ly/cePRgNV9
У вівторок, 8 жовтня 2024 року, Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за 📄 конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності пункту 11 частини першої статті 34, пункту 10-1 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадження“ від 2 червня 2016 року № 1404–VIII, пунктів 5-1, 5-2 розділу ІІІ „Перехідні та прикінцеві положення“ Закону України „Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування“ від 23 лютого 2012 року №4442–VI.
🔗Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Велика палата об’єднала 👉справу за конституційними скаргами Болотнікової Антоніни Петрівни, Райкун Ганни Василівни, Мельничука Ігоря Степановича, Ковбасюка Віталія Васильовича, Біляка Миколи Дем’яновича, Єфіменко Антоніни Іванівни, Веселухи Володимира Олександровича, Сербіної Олени Дмитрівни, Рожина Юрія Миколайовича, Парового Володимира Івановича, Ніколаєва Миколи Павловича, Сотніченка Степана Петровича, Ярошенка Юрія Івановича щодо конституційності окремих приписів статті 2, абзацу другого пункту 2 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668–VІ, частини другої, абзацу шостого частини п’ятнадцятої статті 86 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VIІ та 👉справу за конституційною скаргою Янка Володимира Михайловича щодо конституційності окремих приписів частини першої статті 2 Закону України ,,Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“, першого речення абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону України ,,Про прокуратуру“ 📑в одне конституційне провадження та продовжила її розгляд на закритій частині пленарного засідання.
🔗 https://cutt.ly/cePRgNV9