⚖️ Конституційний Суд України розглядає справу щодо конституційності визначення терміна „могила“ у Законі України „Про поховання та похоронну справу“
Другий сенат 25 вересня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Дейнека Віктора Миколайовича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі – суддя Конституційного Суду України Василь Лемак повідомив, що суб’єкт права на конституційну скаргу (далі – Заявник) звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на конституційність абзац п’ятий статті 2 Закону України „Про поховання та похоронну справу“ від 10 липня 2003 року
№ 1102–IV (далі – Закон).
💬 Згідно з абзацом п’ятим статті 2 Закону „могила – місце на кладовищі, у крематорії, колумбарії або в іншій будівлі чи споруді, призначеній для організації поховання померлих, де похована труна з тілом померлого чи урна з прахом“.
Заявник просить перевірити оспорюваний припис Закону на відповідність частині першій статті 3, частині першій статті 8, частині першій статті 19, статті 21, частинам першій, другій статті 28, частині першій статті 58, частині першій статті 68 Конституції України.
У конституційній скарзі Заявник твердить, що право на повагу до гідності належить кожній людині не тільки протягом її життя, але й після смерті. На його думку, абзац п’ятий статті 2 Закону, в якому міститься визначення терміна „могила“, є неконституційним, оскільки унеможливлює юридичну відповідальність за таке суспільно небезпечне діяння, як наруга над могилою.
Також Заявник зазначає, що визначення зазначеного терміну має охоплювати будь-яке можливе місце поза межами кладовища де похована труна з тілом померлого, а Закон має забезпечити юридичний захист усіх могил, які облаштовані до його ухвалення.
Водночас Заявник вважає, що розгляд його конституційної скарги є необхідним із мотивів суспільного інтересу, оскільки питання, що в ній порушені, стосуються не тільки багатьох могил, які знаходяться поза межа кладовищ, в яких поховані люди задовго до прийняття Закону, але і тих могил поза межами кладовищ, в яких поховані люди, які загинули під час масштабної збройної агресії рф проти України.
📚 Суддя-доповідач також поінформував, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом України обґрунтованого рішення він підготував запити до Правового департаменту Секретаріату Суду, органів державної влади та фахівців у галузі права. Про зміст відповідей суддів буде детально поінформовано на закритій частині пленарного засідання.
✔️ Дослідивши матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання, Суд перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
Переглянути пленарне засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
Другий сенат 25 вересня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Дейнека Віктора Миколайовича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі – суддя Конституційного Суду України Василь Лемак повідомив, що суб’єкт права на конституційну скаргу (далі – Заявник) звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на конституційність абзац п’ятий статті 2 Закону України „Про поховання та похоронну справу“ від 10 липня 2003 року
№ 1102–IV (далі – Закон).
💬 Згідно з абзацом п’ятим статті 2 Закону „могила – місце на кладовищі, у крематорії, колумбарії або в іншій будівлі чи споруді, призначеній для організації поховання померлих, де похована труна з тілом померлого чи урна з прахом“.
Заявник просить перевірити оспорюваний припис Закону на відповідність частині першій статті 3, частині першій статті 8, частині першій статті 19, статті 21, частинам першій, другій статті 28, частині першій статті 58, частині першій статті 68 Конституції України.
У конституційній скарзі Заявник твердить, що право на повагу до гідності належить кожній людині не тільки протягом її життя, але й після смерті. На його думку, абзац п’ятий статті 2 Закону, в якому міститься визначення терміна „могила“, є неконституційним, оскільки унеможливлює юридичну відповідальність за таке суспільно небезпечне діяння, як наруга над могилою.
Також Заявник зазначає, що визначення зазначеного терміну має охоплювати будь-яке можливе місце поза межами кладовища де похована труна з тілом померлого, а Закон має забезпечити юридичний захист усіх могил, які облаштовані до його ухвалення.
Водночас Заявник вважає, що розгляд його конституційної скарги є необхідним із мотивів суспільного інтересу, оскільки питання, що в ній порушені, стосуються не тільки багатьох могил, які знаходяться поза межа кладовищ, в яких поховані люди задовго до прийняття Закону, але і тих могил поза межами кладовищ, в яких поховані люди, які загинули під час масштабної збройної агресії рф проти України.
📚 Суддя-доповідач також поінформував, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом України обґрунтованого рішення він підготував запити до Правового департаменту Секретаріату Суду, органів державної влади та фахівців у галузі права. Про зміст відповідей суддів буде детально поінформовано на закритій частині пленарного засідання.
✔️ Дослідивши матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання, Суд перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
Переглянути пленарне засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
Алла Олійник склала присягу та набула повноважень судді Конституційного Суду України
🔹У середу, 25 вересня, на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України (далі – Суд) суддя Суду Алла Олійник склала присягу та засвідчила її текст особистим підписом.
Голова засідання, виконувач обов’язків Голови Суду Віктор Кривенко вручив Аллі Олійник мантію судді, нагрудний знак та посвідчення судді.
🔹Вітаючи Аллу Олійник із набуттям повноважень судді Суду, Віктор Кривенко побажав їй нести високий статус судді Суду з честю та відповідальністю.
🔸З вітальним словом також виступив Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук. Він зазначив, що це вже другий суддя Суду, призначений за новою конституційною процедурою. Руслан Стефанчук наголосив, що цей процес вирізнявся високими вимогами до кандидатів та безпрецедентно прозорими умовами конкурсного добору за участю Дорадчої групи експертів.
Спікер Парламенту України звернув увагу на наявність ще декількох вакантних посад суддів у Суді та висловив упевненість, що їх заповнення підвищить ефективність роботи Суду, що є надзвичайно важливим в умовах воєнного стану. Від імені Верховної Ради України Руслан Стефанчук подякував Суду за співпрацю, наголосивши, що акти органу конституційного контролю України сприяють удосконаленню українського законодавства, приведенню його у відповідність до Конституції України.
🔸На спеціальному пленарному засіданні був присутній Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко.
Вітаючи Аллу Сергіївну із призначенням на посаду судді Суду, він побажав їй на високому рівні виконувати професійні обов’язки.
Станіслав Кравченко відзначив багаторічний досвід Алли Сергіївни на посаді судді в судах різних інстанцій, наголосивши на її високому рівні кваліфікації та професіоналізму. Він висловив упевненість, що Алла Олійник, маючи значний досвід і глибокі знання, посилить роботу Суду.
Також Голова Верховного Суду подякував Раді суддів України та українським суддям за результативну роботу у питанні призначення судді Суду. Акцентував на тому, що попри кадрові проблеми, з якими стикається судова система, судді продовжують ефективно здійснювати правосуддя, а також вирішують інші складні та відповідальні питання.
🔸Голова Ради суддів України Богдан Моніч у своїй вітальній промові зазначив, що сьогоднішній захід має ключове значення для конституційного судочинства. Попри жорстоку війну в Україні державні інституції працюють безперервно, забезпечують стабільність, наша правова система демонструє стійкість, Україна продовжує невпинно рухатися шляхом демократії, забезпечуючи верховенство права навіть у найскладніші часи.
„Конституційний Суд України виконує важливу місію, він є основним гарантом захисту нашої Конституції й, відповідно, наших прав і свобод. У час, коли державність перебуває під загрозою, Конституційний Суд України є тим стовпом, який захищає фундаментальні принципи демократії правової держави. Його рішення мають вирішальний вплив на збереження стабільності й правопорядку в Україні“, наголосив Богдан Моніч.
Він привітав Аллу Олійник зі складенням присяги судді Суду, зазначивши, що це новий етап у її професійній діяльності. „Ви стаєте частиною інституції, яка несе відповідальність за збереження нашої державності через захист Основного Закону України“.
👥 Під час спеціального пленарного засідання Суду також були присутні Голова Вищої ради правосуддя Григорій Усик, постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін, представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський, посадові особи органів державної влади, громадяни України та представники медіа.
🔹У середу, 25 вересня, на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України (далі – Суд) суддя Суду Алла Олійник склала присягу та засвідчила її текст особистим підписом.
Голова засідання, виконувач обов’язків Голови Суду Віктор Кривенко вручив Аллі Олійник мантію судді, нагрудний знак та посвідчення судді.
🔹Вітаючи Аллу Олійник із набуттям повноважень судді Суду, Віктор Кривенко побажав їй нести високий статус судді Суду з честю та відповідальністю.
🔸З вітальним словом також виступив Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук. Він зазначив, що це вже другий суддя Суду, призначений за новою конституційною процедурою. Руслан Стефанчук наголосив, що цей процес вирізнявся високими вимогами до кандидатів та безпрецедентно прозорими умовами конкурсного добору за участю Дорадчої групи експертів.
Спікер Парламенту України звернув увагу на наявність ще декількох вакантних посад суддів у Суді та висловив упевненість, що їх заповнення підвищить ефективність роботи Суду, що є надзвичайно важливим в умовах воєнного стану. Від імені Верховної Ради України Руслан Стефанчук подякував Суду за співпрацю, наголосивши, що акти органу конституційного контролю України сприяють удосконаленню українського законодавства, приведенню його у відповідність до Конституції України.
🔸На спеціальному пленарному засіданні був присутній Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко.
Вітаючи Аллу Сергіївну із призначенням на посаду судді Суду, він побажав їй на високому рівні виконувати професійні обов’язки.
Станіслав Кравченко відзначив багаторічний досвід Алли Сергіївни на посаді судді в судах різних інстанцій, наголосивши на її високому рівні кваліфікації та професіоналізму. Він висловив упевненість, що Алла Олійник, маючи значний досвід і глибокі знання, посилить роботу Суду.
Також Голова Верховного Суду подякував Раді суддів України та українським суддям за результативну роботу у питанні призначення судді Суду. Акцентував на тому, що попри кадрові проблеми, з якими стикається судова система, судді продовжують ефективно здійснювати правосуддя, а також вирішують інші складні та відповідальні питання.
🔸Голова Ради суддів України Богдан Моніч у своїй вітальній промові зазначив, що сьогоднішній захід має ключове значення для конституційного судочинства. Попри жорстоку війну в Україні державні інституції працюють безперервно, забезпечують стабільність, наша правова система демонструє стійкість, Україна продовжує невпинно рухатися шляхом демократії, забезпечуючи верховенство права навіть у найскладніші часи.
„Конституційний Суд України виконує важливу місію, він є основним гарантом захисту нашої Конституції й, відповідно, наших прав і свобод. У час, коли державність перебуває під загрозою, Конституційний Суд України є тим стовпом, який захищає фундаментальні принципи демократії правової держави. Його рішення мають вирішальний вплив на збереження стабільності й правопорядку в Україні“, наголосив Богдан Моніч.
Він привітав Аллу Олійник зі складенням присяги судді Суду, зазначивши, що це новий етап у її професійній діяльності. „Ви стаєте частиною інституції, яка несе відповідальність за збереження нашої державності через захист Основного Закону України“.
👥 Під час спеціального пленарного засідання Суду також були присутні Голова Вищої ради правосуддя Григорій Усик, постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін, представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський, посадові особи органів державної влади, громадяни України та представники медіа.
⚖️ #КСУ провів засідання: розглядав справи за конституційними скаргами
У середу, 25 вересня 2024 року, Перший сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Маклашевського Віталія Вікторовича щодо конституційності частини першої статті 14-3, частини другої статті 132-1, частини восьмої статті 258, частини четвертої статті 279-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
▪️ Перший сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖Тимошенкової Оксани Василівни, Тимошенкова Володимира Івановича щодо конституційності окремого положення абзацу шостого пункту 19 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113–ІХ;
➖Плескача В’ячеслава Юрійовича щодо конституційності частини шостої статті 45 Закону України ,,Про адвокатуру та адвокатську діяльність“.
Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️ Другий сенат на відкритій частині пленарних засідань у формі письмового провадження розпочав розгляд справ за конституційними скаргами:
➖Дейнека Віктора Миколайовича щодо конституційності абзацу п’ятого статті 2 Закону України „Про поховання та похоронну справу”;
➖Стариченка Миколи Петровича щодо конституційності окремого припису пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справ на відкритій частині, Суд перейшов до закритої частини пленарних засідань для ухвалення рішень.
🖇 Другий сенат об’єднав в одне конституційне провадження справу за конституційною скаргою Довженка Віктора Васильовича та справу за конституційною скаргою Прищепи Валентини Йосипівни щодо конституційності частини другої статті 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“ від 9 листопада 2023 року № 3460‒ІХ.
🖇 Також Другий сенат об’єднав в одне конституційне провадження справу за конституційною скаргою Фалендиш Світлани Миколаївни та справу за конституційною скаргою Сарнавського Ігоря Миколайовича щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VІІІ.
🔗На спеціальному пленарному засіданні Суду суддя Конституційного Суду України Олійник А.С. склала присягу.
📚 Цього ж дня відбулося засідання Першої колегії суддів Першого сенату, на якому судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
За результатами розгляду колегія судді відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Стременко Лариси Олександрівни щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
Водночас колегія суддів відмовила у відкритті конституційного провадження у справі конституційною скаргою Комунального підприємства Безлюдівської селищної ради „Комуненерго“ щодо конституційності частини другої статті 625 Цивільного кодексу України.
У середу, 25 вересня 2024 року, Перший сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Маклашевського Віталія Вікторовича щодо конституційності частини першої статті 14-3, частини другої статті 132-1, частини восьмої статті 258, частини четвертої статті 279-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
▪️ Перший сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖Тимошенкової Оксани Василівни, Тимошенкова Володимира Івановича щодо конституційності окремого положення абзацу шостого пункту 19 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113–ІХ;
➖Плескача В’ячеслава Юрійовича щодо конституційності частини шостої статті 45 Закону України ,,Про адвокатуру та адвокатську діяльність“.
Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️ Другий сенат на відкритій частині пленарних засідань у формі письмового провадження розпочав розгляд справ за конституційними скаргами:
➖Дейнека Віктора Миколайовича щодо конституційності абзацу п’ятого статті 2 Закону України „Про поховання та похоронну справу”;
➖Стариченка Миколи Петровича щодо конституційності окремого припису пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справ на відкритій частині, Суд перейшов до закритої частини пленарних засідань для ухвалення рішень.
🖇 Другий сенат об’єднав в одне конституційне провадження справу за конституційною скаргою Довженка Віктора Васильовича та справу за конституційною скаргою Прищепи Валентини Йосипівни щодо конституційності частини другої статті 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“ від 9 листопада 2023 року № 3460‒ІХ.
🖇 Також Другий сенат об’єднав в одне конституційне провадження справу за конституційною скаргою Фалендиш Світлани Миколаївни та справу за конституційною скаргою Сарнавського Ігоря Миколайовича щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VІІІ.
🔗На спеціальному пленарному засіданні Суду суддя Конституційного Суду України Олійник А.С. склала присягу.
📚 Цього ж дня відбулося засідання Першої колегії суддів Першого сенату, на якому судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
За результатами розгляду колегія судді відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Стременко Лариси Олександрівни щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
Водночас колегія суддів відмовила у відкритті конституційного провадження у справі конституційною скаргою Комунального підприємства Безлюдівської селищної ради „Комуненерго“ щодо конституційності частини другої статті 625 Цивільного кодексу України.
✔️ У справі щодо конституційності законодавчого припису про перегляд судових рішень за виключними обставинами у разі, якщо рішення суду ще не виконане, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання
Другий сенат 25 вересня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Стариченка Миколи Петровича щодо конституційності окремого припису пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.
🗞 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Городовенко виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
Він зазначив, що Микола Стариченко звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частині першій статті 8, частинам першій, другій статті 24, частинам першій, третій статті 55, пункту 1 частини другої статті 129, статтям 151-1, 151-2 Конституції України окремий припис пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – Кодекс).
Відповідно до пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу підставою для перегляду судових рішень у зв’язку з виключними обставинами є „встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане“.
Автор клопотання фактично просить перевірити на відповідність Конституції України пункт 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу «в частині формулювання „якщо рішення суду ще не виконане“».
📚 Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається таке.
Микола Стариченко звернувся до суду першої інстанції з позовною заявою про визнання протиправною бездіяльності обласної прокуратури, яка полягала у ненарахуванні та невиплаті йому заробітної плати в порядку та розмірах, визначених частиною третьою статті 81 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, а також зобов’язання відповідача вчинити певні дії, оскільки він не погоджувався з виплатою йому заробітної плати відповідно до Постанови КМУ.
Рішенням суд відмовив у задоволенні вказаної позовної заяви, яке залишено без змін судами апеляційної та касаційної інстанції.
Після цього заявник звернувся до суду першої інстанції із заявою про перегляд рішення суду за виключними обставинами відповідно до пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу, обґрунтувавши це тим, що Конституційний Суд України у справі (зокрема, за його конституційною скаргою) ухвалив Рішення від 13 вересня 2023 року № 8-p(ІІ)/2023 (далі – Рішення), яким визнав неконституційним друге речення абзацу третього пункту 3 розділу II „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113-IX (далі – Закон № 113), в частині оплати праці працівників органів прокуратури відповідно до Постанови КМУ.
Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні вказаної заяви Миколи Стариченка. Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду залишила наведені судові рішення без змін, зазначивши, що „рішення Запорізького окружного адміністративного суду щодо перегляду якого за виключними обставинами звернувся Стариченко М.П., є судовим рішенням, яким відмовлено у задоволенні позову, відповідно це судове рішення не підлягає примусову виконанню, тому, у значенні пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу, не може переглядатися за виключними обставинами“.
До того ж у цій постанові суд касаційної інстанції наголосив, що визнане неконституційним друге речення абзацу третього пункту 3 розділу II „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону № 113 утрачає чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, а отже, „має значення для вирішення наступних справ та не може бути підставою для перегляду (зміни) правової позиції суду у спорі, щодо якого постановлене остаточне судове рішення“.
Другий сенат 25 вересня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Стариченка Миколи Петровича щодо конституційності окремого припису пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.
🗞 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Городовенко виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
Він зазначив, що Микола Стариченко звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частині першій статті 8, частинам першій, другій статті 24, частинам першій, третій статті 55, пункту 1 частини другої статті 129, статтям 151-1, 151-2 Конституції України окремий припис пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – Кодекс).
Відповідно до пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу підставою для перегляду судових рішень у зв’язку з виключними обставинами є „встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане“.
Автор клопотання фактично просить перевірити на відповідність Конституції України пункт 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу «в частині формулювання „якщо рішення суду ще не виконане“».
📚 Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається таке.
Микола Стариченко звернувся до суду першої інстанції з позовною заявою про визнання протиправною бездіяльності обласної прокуратури, яка полягала у ненарахуванні та невиплаті йому заробітної плати в порядку та розмірах, визначених частиною третьою статті 81 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, а також зобов’язання відповідача вчинити певні дії, оскільки він не погоджувався з виплатою йому заробітної плати відповідно до Постанови КМУ.
Рішенням суд відмовив у задоволенні вказаної позовної заяви, яке залишено без змін судами апеляційної та касаційної інстанції.
Після цього заявник звернувся до суду першої інстанції із заявою про перегляд рішення суду за виключними обставинами відповідно до пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу, обґрунтувавши це тим, що Конституційний Суд України у справі (зокрема, за його конституційною скаргою) ухвалив Рішення від 13 вересня 2023 року № 8-p(ІІ)/2023 (далі – Рішення), яким визнав неконституційним друге речення абзацу третього пункту 3 розділу II „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113-IX (далі – Закон № 113), в частині оплати праці працівників органів прокуратури відповідно до Постанови КМУ.
Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні вказаної заяви Миколи Стариченка. Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду залишила наведені судові рішення без змін, зазначивши, що „рішення Запорізького окружного адміністративного суду щодо перегляду якого за виключними обставинами звернувся Стариченко М.П., є судовим рішенням, яким відмовлено у задоволенні позову, відповідно це судове рішення не підлягає примусову виконанню, тому, у значенні пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу, не може переглядатися за виключними обставинами“.
До того ж у цій постанові суд касаційної інстанції наголосив, що визнане неконституційним друге речення абзацу третього пункту 3 розділу II „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону № 113 утрачає чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, а отже, „має значення для вирішення наступних справ та не може бути підставою для перегляду (зміни) правової позиції суду у спорі, щодо якого постановлене остаточне судове рішення“.
💬 Автор клопотання вважає, що окремий припис пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу „є дискримінаційним та таким, що порушує права осіб на перегляд судового рішення за виключними обставинами, створює перешкоди для втілення в реальність правових висновків Конституційного Суду України“; а також наголошує, що „дискримінація полягає в ущемленні права на подачу заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами тих осіб, рішення суду стосовно яких вже було виконане“.
Микола Стариченко твердить, що в статті 361 Кодексу «не встановлено критеріїв, за якими можна визначити виконане рішення, чи ні, а також не розкрито змісту сполучення слів „якщо рішення суду ще не виконане“, що уможливлює неоднозначне розуміння і як наслідок – обмеження в правах учасників судового процесу з однаковим юридичним статусом та блокує виконання рішень Конституційного Суду України, нівелюючи принцип обов’язковості судових рішень, що суперечить статті 147 Конституції України», а також зауважує, що оспорюваний припис Кодексу «„якщо рішення суду ще не виконане“ допускає можливість двозначного тлумачення вказаної норми».
Суб’єкт права на конституційну скаргу зазначає, що „неможливість перегляду судових рішень за виключними обставинами навіть для особи, за чиєю конституційною скаргою закон визнано неконституційним, є одною з найбільш важливих проблем конституційного судочинства, що впливає на забезпечення належної ефективності рішень Конституційного Суду України, ухвалених за наслідками розгляду конституційних скарг“.
Після дослідження матеріалів справи на відкритій частині пленарного засідання Другий сенат перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Переглянути пленарне засідання можна тут: https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/ks2_25_09_2024_2.mp4
Микола Стариченко твердить, що в статті 361 Кодексу «не встановлено критеріїв, за якими можна визначити виконане рішення, чи ні, а також не розкрито змісту сполучення слів „якщо рішення суду ще не виконане“, що уможливлює неоднозначне розуміння і як наслідок – обмеження в правах учасників судового процесу з однаковим юридичним статусом та блокує виконання рішень Конституційного Суду України, нівелюючи принцип обов’язковості судових рішень, що суперечить статті 147 Конституції України», а також зауважує, що оспорюваний припис Кодексу «„якщо рішення суду ще не виконане“ допускає можливість двозначного тлумачення вказаної норми».
Суб’єкт права на конституційну скаргу зазначає, що „неможливість перегляду судових рішень за виключними обставинами навіть для особи, за чиєю конституційною скаргою закон визнано неконституційним, є одною з найбільш важливих проблем конституційного судочинства, що впливає на забезпечення належної ефективності рішень Конституційного Суду України, ухвалених за наслідками розгляду конституційних скарг“.
Після дослідження матеріалів справи на відкритій частині пленарного засідання Другий сенат перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Переглянути пленарне засідання можна тут: https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/ks2_25_09_2024_2.mp4
⚖️ Суд розглядав справу про конституційність приписів КУпАП, якими встановлено відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті
Перший сенат 25 вересня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Маклашевського Віталія Вікторовича.
Як зазначив суддя-доповідач у справі Віктор Кривенко, заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України частину першу статті 14-3, частину другу статті 132-1, частину восьму статті 258, частину четверту статті 279-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – Кодекс).
Зазначеними приписами Кодексу передбачено:
– „адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, <…> зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, <…> несе відповідальна особа – фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, <…> а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, – особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи“ (частина перша статті 14-3);
– „перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу <…>“ (частина друга статті 132-1);
– „у разі виявлення адміністративного правопорушення у сферах забезпечення <…> безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, <…> протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності <…> “ (частина восьма статті 258);
– „постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачені статтею 132-2 Кодексу, та правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності“ (частина четверта статті 279-5).
📑 Автор клопотання, обґрунтовуючи свою позицію, вважає, що застосовані судами оспорювані положення статей 14-3 та 132-1 Кодексу не відповідають конституційним принципам правової держави, верховенству права, індивідуалізації юридичної відповідальності, презумпції невинуватості, а також порушують його право на приватну власність.
📑 Він також стверджує, що застосування у його справі частини восьмої статті 258, частини четвертої статті 279-5 Кодексу порушує його права на захист та правову допомогу.
Суддя-доповідач поінформував, що Віталій Маклашевський перебуває на посаді директора ТОВ „БЕЛОГВІ“ (далі – Товариство), яке є власником транспортних засобів та використовує їх у своїй господарській діяльності. Державна служба України з безпеки на транспорті у період із грудня 2021 року по лютий 2022 року надіслала Віталію Маклашевському 403 постанови щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другої статті 132-1, а саме: перевищення транспортними засобами, що належать Товариству, нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України.
Перший сенат 25 вересня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Маклашевського Віталія Вікторовича.
Як зазначив суддя-доповідач у справі Віктор Кривенко, заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України частину першу статті 14-3, частину другу статті 132-1, частину восьму статті 258, частину четверту статті 279-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – Кодекс).
Зазначеними приписами Кодексу передбачено:
– „адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, <…> зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, <…> несе відповідальна особа – фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, <…> а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, – особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи“ (частина перша статті 14-3);
– „перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу <…>“ (частина друга статті 132-1);
– „у разі виявлення адміністративного правопорушення у сферах забезпечення <…> безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, <…> протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності <…> “ (частина восьма статті 258);
– „постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачені статтею 132-2 Кодексу, та правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності“ (частина четверта статті 279-5).
📑 Автор клопотання, обґрунтовуючи свою позицію, вважає, що застосовані судами оспорювані положення статей 14-3 та 132-1 Кодексу не відповідають конституційним принципам правової держави, верховенству права, індивідуалізації юридичної відповідальності, презумпції невинуватості, а також порушують його право на приватну власність.
📑 Він також стверджує, що застосування у його справі частини восьмої статті 258, частини четвертої статті 279-5 Кодексу порушує його права на захист та правову допомогу.
Суддя-доповідач поінформував, що Віталій Маклашевський перебуває на посаді директора ТОВ „БЕЛОГВІ“ (далі – Товариство), яке є власником транспортних засобів та використовує їх у своїй господарській діяльності. Державна служба України з безпеки на транспорті у період із грудня 2021 року по лютий 2022 року надіслала Віталію Маклашевському 403 постанови щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другої статті 132-1, а саме: перевищення транспортними засобами, що належать Товариству, нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України.
На заявника був накладений адміністративний штраф загальною сумою 4 828 000 грн., а відповідно до вимог статті 300-2 Кодексу в подвійному розмірі – 9 656 000 грн.
Не погоджуючись із цим, заявник і Товариство звернулися з позовом до суду першої інстанції щодо скасування постанов про адміністративне правопорушення. Суд у задоволені адміністративних позовів відмовив.
Апеляційний суд також відмовив заявникові в задоволенні апеляційної скарги і залишив рішення суду першої інстанції без змін.
Суддя-доповідач поінформував, що на розгляді Суду є кілька справ із подібних питань.
Дослідивши матеріали справи на відкритій частині, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання для подальшого обговорення питань, пов’язаних із конституційним провадженням у цій справі.
На пленарному засіданні був присутній представник суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Андрій Сидоренко.
Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
https://cutt.ly/eeUTfjjD
Не погоджуючись із цим, заявник і Товариство звернулися з позовом до суду першої інстанції щодо скасування постанов про адміністративне правопорушення. Суд у задоволені адміністративних позовів відмовив.
Апеляційний суд також відмовив заявникові в задоволенні апеляційної скарги і залишив рішення суду першої інстанції без змін.
Суддя-доповідач поінформував, що на розгляді Суду є кілька справ із подібних питань.
Дослідивши матеріали справи на відкритій частині, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання для подальшого обговорення питань, пов’язаних із конституційним провадженням у цій справі.
На пленарному засіданні був присутній представник суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Андрій Сидоренко.
Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
https://cutt.ly/eeUTfjjD
🔹У четвер, 26 вересня, #КСУ ухвалив постанови про внесення змін до складу сенату і колегії
🖇 На спеціальному пленарному засіданні Суд включив Аллу Олійник до складу Першого сенату та Третьої колегії суддів цього ж сенату.
🖇 Окрім цього, Друга колегія суддів Першого сенату розглядала питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Богуслаєва Вячеслава Олександровича щодо конституційності пункту 1-1 частини першої статті 4, абзацу першого частини першої, частини другої статті 5-1 Закону України „Про санкції“ від 14 серпня 2014 року № 1644-VII, абзацу тринадцятого частини восьмої статті 283-1 Кодексу адміністративного судочинства України. Розгляд цього питання судді продовжать на одному з наступних засідань.
🖇 На спеціальному пленарному засіданні Суд включив Аллу Олійник до складу Першого сенату та Третьої колегії суддів цього ж сенату.
🖇 Окрім цього, Друга колегія суддів Першого сенату розглядала питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Богуслаєва Вячеслава Олександровича щодо конституційності пункту 1-1 частини першої статті 4, абзацу першого частини першої, частини другої статті 5-1 Закону України „Про санкції“ від 14 серпня 2014 року № 1644-VII, абзацу тринадцятого частини восьмої статті 283-1 Кодексу адміністративного судочинства України. Розгляд цього питання судді продовжать на одному з наступних засідань.
🖇 Судді Конституційного Суду України долучилися до обговорення питань щодо майбутнього українського конституціоналізму в контексті інтеграції до Європейського Союзу
🗞 Судді #КСУ 25 вересня 2024 року взяли участь у VIII Харківському міжнародному юридичному форумі. Цей форум уже став важливою платформою для обміну досвідом між провідними юристами, науковцями, представниками влади та бізнесу з-понад 35-ти країн світу.
Цьогорічна зустріч була зосереджена на найактуальніших проблемах юридичної науки та практики, а також викликах, що постали перед Україною, зокрема, в умовах війни, глобалізації та потребі усунення надмірних юридичних бар’єрів для сталого розвитку.
Під час панельної дискусії на тему «Майбутнє українського конституціоналізму в контексті інтеграції до Європейського Союзу» судді Конституційного Суду України разом з українськими та міжнародними експертами обговорили найважливіші аспекти розвитку конституційного правосуддя в Україні та його адаптацію до стандартів Європейського Союзу. Йшлося, зокрема, про необхідні зміни до Конституції України для відповідності вимогам Європейського Союзу, аналіз змін у правозастосуванні та захисті прав людини відповідно до стандартів ЄС, кращі практики ЄС щодо інституційної реформи та ефективного управління для їх імплементації в Україні.
Судді Конституційного Суду України поділилися своїми поглядами та думками щодо цих питань.
☑️ Віктор Городовенко виступив із доповіддю на тему «Конституційне правосуддя та шлях до ЄС: перспективи та виклики».
☑️ Віктор Колісник представив доповідь «Контури українського конституціоналізму та проблеми організації виборів у повоєнний період».
☑️ Віктор Кичун представив доповідь «Дія рішень Конституційного Суду України у часі».
☑️ Сергій Різник виступив із темою «Право на звернення до Конституційного Суду: від гарантій реалізації до запобіжників зловживання».
Ця панельна дискусія стала важливою платформою для обміну ідеями, досвідом та формування рекомендацій, які сприятимуть подальшому зміцненню демократичних інститутів, захисту прав людини та забезпеченню правовладдя в Україні.
Відеозапис за посиланням: https://www.youtube.com/live/-7lKbTbgzNw
🗞 Судді #КСУ 25 вересня 2024 року взяли участь у VIII Харківському міжнародному юридичному форумі. Цей форум уже став важливою платформою для обміну досвідом між провідними юристами, науковцями, представниками влади та бізнесу з-понад 35-ти країн світу.
Цьогорічна зустріч була зосереджена на найактуальніших проблемах юридичної науки та практики, а також викликах, що постали перед Україною, зокрема, в умовах війни, глобалізації та потребі усунення надмірних юридичних бар’єрів для сталого розвитку.
Під час панельної дискусії на тему «Майбутнє українського конституціоналізму в контексті інтеграції до Європейського Союзу» судді Конституційного Суду України разом з українськими та міжнародними експертами обговорили найважливіші аспекти розвитку конституційного правосуддя в Україні та його адаптацію до стандартів Європейського Союзу. Йшлося, зокрема, про необхідні зміни до Конституції України для відповідності вимогам Європейського Союзу, аналіз змін у правозастосуванні та захисті прав людини відповідно до стандартів ЄС, кращі практики ЄС щодо інституційної реформи та ефективного управління для їх імплементації в Україні.
Судді Конституційного Суду України поділилися своїми поглядами та думками щодо цих питань.
☑️ Віктор Городовенко виступив із доповіддю на тему «Конституційне правосуддя та шлях до ЄС: перспективи та виклики».
☑️ Віктор Колісник представив доповідь «Контури українського конституціоналізму та проблеми організації виборів у повоєнний період».
☑️ Віктор Кичун представив доповідь «Дія рішень Конституційного Суду України у часі».
☑️ Сергій Різник виступив із темою «Право на звернення до Конституційного Суду: від гарантій реалізації до запобіжників зловживання».
Ця панельна дискусія стала важливою платформою для обміну ідеями, досвідом та формування рекомендацій, які сприятимуть подальшому зміцненню демократичних інститутів, захисту прав людини та забезпеченню правовладдя в Україні.
Відеозапис за посиланням: https://www.youtube.com/live/-7lKbTbgzNw