🔹 Делегація Конституційного Суду України провела зустріч із Головами Конституційного Суду Королівства Бельгія
Під час перебування у Брюсселі для участі у другій двосторонній зустрічі Україна – ЄС делегація Конституційного Суду України у складі судді Віктора Городовенка та в.о. керівника Правового департаменту Секретаріату Суду Миколи Гриценка відвідала Конституційний Суд Королівства Бельгія, де провела зустріч із Головами Суду П’єром Ніулем та Люком Лаврисеном.
Сторони обмінялися думками про функціонування органів конституційної юрисдикції обох держав, зокрема, щодо їх повноважень, структури та завдань. Віктор Городовенко поінформував про діяльність Конституційного Суду України, досягнення та виклики, які стоять перед ним. Зазначив, що попри жорстоку військову агресію, яку веде російська федерація проти нашої держави, Україна невпинно продовжує рухатися шляхом демократії, правовладдя та євроінтеграції. Суддя наголосив, що Конституційний Суд України відіграє ключову роль у захисті Конституції, невідʼємних конституційних прав і свобод та гарантуванні стабільності демократичного ладу в Україні.
Окремою темою було питання розвитку двосторонньої співпраці між конституційними судами України та Королівства Бельгія. Співрозмовники висловили обопільне бажання надалі зміцнювати відносини та обмінюватися найкращим досвідом конституційного судочинства.
Віктор Городовенко висловив щиру вдячність за непохитну підтримку Українського народу, яку надає Королівство Бельгія від початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України.
🔗 https://cutt.ly/QeYpV31V
Під час перебування у Брюсселі для участі у другій двосторонній зустрічі Україна – ЄС делегація Конституційного Суду України у складі судді Віктора Городовенка та в.о. керівника Правового департаменту Секретаріату Суду Миколи Гриценка відвідала Конституційний Суд Королівства Бельгія, де провела зустріч із Головами Суду П’єром Ніулем та Люком Лаврисеном.
Сторони обмінялися думками про функціонування органів конституційної юрисдикції обох держав, зокрема, щодо їх повноважень, структури та завдань. Віктор Городовенко поінформував про діяльність Конституційного Суду України, досягнення та виклики, які стоять перед ним. Зазначив, що попри жорстоку військову агресію, яку веде російська федерація проти нашої держави, Україна невпинно продовжує рухатися шляхом демократії, правовладдя та євроінтеграції. Суддя наголосив, що Конституційний Суд України відіграє ключову роль у захисті Конституції, невідʼємних конституційних прав і свобод та гарантуванні стабільності демократичного ладу в Україні.
Окремою темою було питання розвитку двосторонньої співпраці між конституційними судами України та Королівства Бельгія. Співрозмовники висловили обопільне бажання надалі зміцнювати відносини та обмінюватися найкращим досвідом конституційного судочинства.
Віктор Городовенко висловив щиру вдячність за непохитну підтримку Українського народу, яку надає Королівство Бельгія від початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України.
🔗 https://cutt.ly/QeYpV31V
🔹АНОНС. Церемонія складення присяги суддею Конституційного Суду України відбудеться 25 вересня
На спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України 25 вересня 2024 року суддя Конституційного Суду України Алла Олійник складе присягу.
ℹ️ Олійник Алла Сергіївна – висококваліфікований юрист, кандидат юридичних наук, доцент. Має стаж роботи в галузі права більш ніж 30 років, з них понад 23 роки – на посадах судді судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій. Обіймала посади судді Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. Із 2014 до 2017 року була членом Вищої ради юстиції (нині Вища рада правосуддя).
Дорадча група експертів встановила відповідність Алли Олійник критеріям високих моральних якостей і рівня компетентності в галузі права. За результатами голосування 18 вересня 2024 року Аллу Олійник призначено суддею Конституційного Суду України за квотою з’їзду суддів України.
👆 Акредитація представників медіа триває до 16:30 24 вересня за телефонами: (044) 238-14-80, 238-10-80 або електронною поштою press@ccu.gov.ua.
Допуск на засідання здійснюватиметься за паспортом та редакційним посвідченням.
На спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України 25 вересня 2024 року суддя Конституційного Суду України Алла Олійник складе присягу.
ℹ️ Олійник Алла Сергіївна – висококваліфікований юрист, кандидат юридичних наук, доцент. Має стаж роботи в галузі права більш ніж 30 років, з них понад 23 роки – на посадах судді судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій. Обіймала посади судді Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. Із 2014 до 2017 року була членом Вищої ради юстиції (нині Вища рада правосуддя).
Дорадча група експертів встановила відповідність Алли Олійник критеріям високих моральних якостей і рівня компетентності в галузі права. За результатами голосування 18 вересня 2024 року Аллу Олійник призначено суддею Конституційного Суду України за квотою з’їзду суддів України.
👆 Акредитація представників медіа триває до 16:30 24 вересня за телефонами: (044) 238-14-80, 238-10-80 або електронною поштою press@ccu.gov.ua.
Допуск на засідання здійснюватиметься за паспортом та редакційним посвідченням.
У вівторок, 24 вересня 2024 року, Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
▪️ 47 народних депутатів України щодо конституційності окремих положень законів України „Про запобігання корупції“, „Про прокуратуру“, „Про Національне антикорупційне бюро України“, „Про Державне бюро розслідувань“, „Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів“, Кримінального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України;
▪️ 59 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення“, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності припису частини шостої статті 4 Закону України „Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення“.
Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🖇 Велика палата об’єднала в одне конституційне провадження справу за конституційною скаргою Петричука Олександра Анатолійовича щодо конституційності пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України та справу за конституційною скаргою Тимошенкова Володимира Івановича щодо конституційності окремого положення пункту 1 частини п'ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.
📚Велика палата на засіданні визначила формою розгляду справ – письмове провадження за конституційними поданнями:
➖ Верховного Суду щодо конституційності окремого положення абзацу другого пункту 3 Порядку відшкодування особами витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 261;
➖Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності приписів другого речення абзацу другого, абзацу третього частини першої статті 12, абзацу другого пункту 3 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану“.
▪️ 47 народних депутатів України щодо конституційності окремих положень законів України „Про запобігання корупції“, „Про прокуратуру“, „Про Національне антикорупційне бюро України“, „Про Державне бюро розслідувань“, „Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів“, Кримінального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України;
▪️ 59 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення“, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності припису частини шостої статті 4 Закону України „Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення“.
Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🖇 Велика палата об’єднала в одне конституційне провадження справу за конституційною скаргою Петричука Олександра Анатолійовича щодо конституційності пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України та справу за конституційною скаргою Тимошенкова Володимира Івановича щодо конституційності окремого положення пункту 1 частини п'ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.
📚Велика палата на засіданні визначила формою розгляду справ – письмове провадження за конституційними поданнями:
➖ Верховного Суду щодо конституційності окремого положення абзацу другого пункту 3 Порядку відшкодування особами витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 261;
➖Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності приписів другого речення абзацу другого, абзацу третього частини першої статті 12, абзацу другого пункту 3 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану“.
⚖️ 24 вересня відбулися засідання Першої та Третьої колегій суддів Другого сенату #КСУ, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
За результатами розгляду колегії суддів відкрили конституційні провадження у справах за конституційними скаргами:
🔸Зелінського Дмитра Броніславовича щодо конституційності частини першої статті 1 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“;
🔸Родака Віталія Вікторовича щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII;
🔸Степанченко Тетяни Борисівни про конституційність пункту 3 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII.
Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цих справах, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
Водночас колегії суддів відмовили у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
🔹Гринкевича Романа Ігоровича щодо конституційності абзацу п’ятого частини п’ятої статті 182 Кримінального процесуального кодексу України;
🔹Грицай Юлії Володимирівни щодо конституційності першого, другого речень частини другої статті 12 Закону України „Про захист населення від інфекційних хвороб“;
🔹Левицького Валерія Михайловича щодо конституційності частини першої, абзацу першого частини другої статті 122, частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України;
🔹Магідіна Богдана Володимировича щодо конституційності пункту 3 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України;
🔹Товариства з обмеженою відповідальністю „Рост Агро“ щодо конституційності частини другої статті 4 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті“ від 23 вересня 1994 року № 185/94–ВР у редакції до внесення змін Законом України „Про забезпечення масштабної експансії експорту товарів (робіт, послуг) українського походження шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту“ від 20 грудня 2016 року № 1792–VIII.
У справі за конституційною скаргою Орлова Олександра Анатолійовича щодо конституційності окремих приписів пункту 4 § 2 „Прикінцеві положення“ розділу 4 Закону України „Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів“ від 3 жовтня 2017 року №2147–VIII Третя колегія суддів Другого сенату відмовила у відкритті конституційного провадження (неодностайно). Питання щодо відкриття конституційного провадження у цій справі судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
https://cutt.ly/AeUt18im
За результатами розгляду колегії суддів відкрили конституційні провадження у справах за конституційними скаргами:
🔸Зелінського Дмитра Броніславовича щодо конституційності частини першої статті 1 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“;
🔸Родака Віталія Вікторовича щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII;
🔸Степанченко Тетяни Борисівни про конституційність пункту 3 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII.
Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цих справах, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
Водночас колегії суддів відмовили у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
🔹Гринкевича Романа Ігоровича щодо конституційності абзацу п’ятого частини п’ятої статті 182 Кримінального процесуального кодексу України;
🔹Грицай Юлії Володимирівни щодо конституційності першого, другого речень частини другої статті 12 Закону України „Про захист населення від інфекційних хвороб“;
🔹Левицького Валерія Михайловича щодо конституційності частини першої, абзацу першого частини другої статті 122, частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України;
🔹Магідіна Богдана Володимировича щодо конституційності пункту 3 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України;
🔹Товариства з обмеженою відповідальністю „Рост Агро“ щодо конституційності частини другої статті 4 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті“ від 23 вересня 1994 року № 185/94–ВР у редакції до внесення змін Законом України „Про забезпечення масштабної експансії експорту товарів (робіт, послуг) українського походження шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту“ від 20 грудня 2016 року № 1792–VIII.
У справі за конституційною скаргою Орлова Олександра Анатолійовича щодо конституційності окремих приписів пункту 4 § 2 „Прикінцеві положення“ розділу 4 Закону України „Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів“ від 3 жовтня 2017 року №2147–VIII Третя колегія суддів Другого сенату відмовила у відкритті конституційного провадження (неодностайно). Питання щодо відкриття конституційного провадження у цій справі судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
https://cutt.ly/AeUt18im
⚖️ Конституційний Суд України розглядає справу щодо конституційності визначення терміна „могила“ у Законі України „Про поховання та похоронну справу“
Другий сенат 25 вересня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Дейнека Віктора Миколайовича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі – суддя Конституційного Суду України Василь Лемак повідомив, що суб’єкт права на конституційну скаргу (далі – Заявник) звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на конституційність абзац п’ятий статті 2 Закону України „Про поховання та похоронну справу“ від 10 липня 2003 року
№ 1102–IV (далі – Закон).
💬 Згідно з абзацом п’ятим статті 2 Закону „могила – місце на кладовищі, у крематорії, колумбарії або в іншій будівлі чи споруді, призначеній для організації поховання померлих, де похована труна з тілом померлого чи урна з прахом“.
Заявник просить перевірити оспорюваний припис Закону на відповідність частині першій статті 3, частині першій статті 8, частині першій статті 19, статті 21, частинам першій, другій статті 28, частині першій статті 58, частині першій статті 68 Конституції України.
У конституційній скарзі Заявник твердить, що право на повагу до гідності належить кожній людині не тільки протягом її життя, але й після смерті. На його думку, абзац п’ятий статті 2 Закону, в якому міститься визначення терміна „могила“, є неконституційним, оскільки унеможливлює юридичну відповідальність за таке суспільно небезпечне діяння, як наруга над могилою.
Також Заявник зазначає, що визначення зазначеного терміну має охоплювати будь-яке можливе місце поза межами кладовища де похована труна з тілом померлого, а Закон має забезпечити юридичний захист усіх могил, які облаштовані до його ухвалення.
Водночас Заявник вважає, що розгляд його конституційної скарги є необхідним із мотивів суспільного інтересу, оскільки питання, що в ній порушені, стосуються не тільки багатьох могил, які знаходяться поза межа кладовищ, в яких поховані люди задовго до прийняття Закону, але і тих могил поза межами кладовищ, в яких поховані люди, які загинули під час масштабної збройної агресії рф проти України.
📚 Суддя-доповідач також поінформував, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом України обґрунтованого рішення він підготував запити до Правового департаменту Секретаріату Суду, органів державної влади та фахівців у галузі права. Про зміст відповідей суддів буде детально поінформовано на закритій частині пленарного засідання.
✔️ Дослідивши матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання, Суд перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
Переглянути пленарне засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
Другий сенат 25 вересня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Дейнека Віктора Миколайовича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі – суддя Конституційного Суду України Василь Лемак повідомив, що суб’єкт права на конституційну скаргу (далі – Заявник) звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на конституційність абзац п’ятий статті 2 Закону України „Про поховання та похоронну справу“ від 10 липня 2003 року
№ 1102–IV (далі – Закон).
💬 Згідно з абзацом п’ятим статті 2 Закону „могила – місце на кладовищі, у крематорії, колумбарії або в іншій будівлі чи споруді, призначеній для організації поховання померлих, де похована труна з тілом померлого чи урна з прахом“.
Заявник просить перевірити оспорюваний припис Закону на відповідність частині першій статті 3, частині першій статті 8, частині першій статті 19, статті 21, частинам першій, другій статті 28, частині першій статті 58, частині першій статті 68 Конституції України.
У конституційній скарзі Заявник твердить, що право на повагу до гідності належить кожній людині не тільки протягом її життя, але й після смерті. На його думку, абзац п’ятий статті 2 Закону, в якому міститься визначення терміна „могила“, є неконституційним, оскільки унеможливлює юридичну відповідальність за таке суспільно небезпечне діяння, як наруга над могилою.
Також Заявник зазначає, що визначення зазначеного терміну має охоплювати будь-яке можливе місце поза межами кладовища де похована труна з тілом померлого, а Закон має забезпечити юридичний захист усіх могил, які облаштовані до його ухвалення.
Водночас Заявник вважає, що розгляд його конституційної скарги є необхідним із мотивів суспільного інтересу, оскільки питання, що в ній порушені, стосуються не тільки багатьох могил, які знаходяться поза межа кладовищ, в яких поховані люди задовго до прийняття Закону, але і тих могил поза межами кладовищ, в яких поховані люди, які загинули під час масштабної збройної агресії рф проти України.
📚 Суддя-доповідач також поінформував, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом України обґрунтованого рішення він підготував запити до Правового департаменту Секретаріату Суду, органів державної влади та фахівців у галузі права. Про зміст відповідей суддів буде детально поінформовано на закритій частині пленарного засідання.
✔️ Дослідивши матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання, Суд перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
Переглянути пленарне засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
Алла Олійник склала присягу та набула повноважень судді Конституційного Суду України
🔹У середу, 25 вересня, на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України (далі – Суд) суддя Суду Алла Олійник склала присягу та засвідчила її текст особистим підписом.
Голова засідання, виконувач обов’язків Голови Суду Віктор Кривенко вручив Аллі Олійник мантію судді, нагрудний знак та посвідчення судді.
🔹Вітаючи Аллу Олійник із набуттям повноважень судді Суду, Віктор Кривенко побажав їй нести високий статус судді Суду з честю та відповідальністю.
🔸З вітальним словом також виступив Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук. Він зазначив, що це вже другий суддя Суду, призначений за новою конституційною процедурою. Руслан Стефанчук наголосив, що цей процес вирізнявся високими вимогами до кандидатів та безпрецедентно прозорими умовами конкурсного добору за участю Дорадчої групи експертів.
Спікер Парламенту України звернув увагу на наявність ще декількох вакантних посад суддів у Суді та висловив упевненість, що їх заповнення підвищить ефективність роботи Суду, що є надзвичайно важливим в умовах воєнного стану. Від імені Верховної Ради України Руслан Стефанчук подякував Суду за співпрацю, наголосивши, що акти органу конституційного контролю України сприяють удосконаленню українського законодавства, приведенню його у відповідність до Конституції України.
🔸На спеціальному пленарному засіданні був присутній Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко.
Вітаючи Аллу Сергіївну із призначенням на посаду судді Суду, він побажав їй на високому рівні виконувати професійні обов’язки.
Станіслав Кравченко відзначив багаторічний досвід Алли Сергіївни на посаді судді в судах різних інстанцій, наголосивши на її високому рівні кваліфікації та професіоналізму. Він висловив упевненість, що Алла Олійник, маючи значний досвід і глибокі знання, посилить роботу Суду.
Також Голова Верховного Суду подякував Раді суддів України та українським суддям за результативну роботу у питанні призначення судді Суду. Акцентував на тому, що попри кадрові проблеми, з якими стикається судова система, судді продовжують ефективно здійснювати правосуддя, а також вирішують інші складні та відповідальні питання.
🔸Голова Ради суддів України Богдан Моніч у своїй вітальній промові зазначив, що сьогоднішній захід має ключове значення для конституційного судочинства. Попри жорстоку війну в Україні державні інституції працюють безперервно, забезпечують стабільність, наша правова система демонструє стійкість, Україна продовжує невпинно рухатися шляхом демократії, забезпечуючи верховенство права навіть у найскладніші часи.
„Конституційний Суд України виконує важливу місію, він є основним гарантом захисту нашої Конституції й, відповідно, наших прав і свобод. У час, коли державність перебуває під загрозою, Конституційний Суд України є тим стовпом, який захищає фундаментальні принципи демократії правової держави. Його рішення мають вирішальний вплив на збереження стабільності й правопорядку в Україні“, наголосив Богдан Моніч.
Він привітав Аллу Олійник зі складенням присяги судді Суду, зазначивши, що це новий етап у її професійній діяльності. „Ви стаєте частиною інституції, яка несе відповідальність за збереження нашої державності через захист Основного Закону України“.
👥 Під час спеціального пленарного засідання Суду також були присутні Голова Вищої ради правосуддя Григорій Усик, постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін, представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський, посадові особи органів державної влади, громадяни України та представники медіа.
🔹У середу, 25 вересня, на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України (далі – Суд) суддя Суду Алла Олійник склала присягу та засвідчила її текст особистим підписом.
Голова засідання, виконувач обов’язків Голови Суду Віктор Кривенко вручив Аллі Олійник мантію судді, нагрудний знак та посвідчення судді.
🔹Вітаючи Аллу Олійник із набуттям повноважень судді Суду, Віктор Кривенко побажав їй нести високий статус судді Суду з честю та відповідальністю.
🔸З вітальним словом також виступив Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук. Він зазначив, що це вже другий суддя Суду, призначений за новою конституційною процедурою. Руслан Стефанчук наголосив, що цей процес вирізнявся високими вимогами до кандидатів та безпрецедентно прозорими умовами конкурсного добору за участю Дорадчої групи експертів.
Спікер Парламенту України звернув увагу на наявність ще декількох вакантних посад суддів у Суді та висловив упевненість, що їх заповнення підвищить ефективність роботи Суду, що є надзвичайно важливим в умовах воєнного стану. Від імені Верховної Ради України Руслан Стефанчук подякував Суду за співпрацю, наголосивши, що акти органу конституційного контролю України сприяють удосконаленню українського законодавства, приведенню його у відповідність до Конституції України.
🔸На спеціальному пленарному засіданні був присутній Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко.
Вітаючи Аллу Сергіївну із призначенням на посаду судді Суду, він побажав їй на високому рівні виконувати професійні обов’язки.
Станіслав Кравченко відзначив багаторічний досвід Алли Сергіївни на посаді судді в судах різних інстанцій, наголосивши на її високому рівні кваліфікації та професіоналізму. Він висловив упевненість, що Алла Олійник, маючи значний досвід і глибокі знання, посилить роботу Суду.
Також Голова Верховного Суду подякував Раді суддів України та українським суддям за результативну роботу у питанні призначення судді Суду. Акцентував на тому, що попри кадрові проблеми, з якими стикається судова система, судді продовжують ефективно здійснювати правосуддя, а також вирішують інші складні та відповідальні питання.
🔸Голова Ради суддів України Богдан Моніч у своїй вітальній промові зазначив, що сьогоднішній захід має ключове значення для конституційного судочинства. Попри жорстоку війну в Україні державні інституції працюють безперервно, забезпечують стабільність, наша правова система демонструє стійкість, Україна продовжує невпинно рухатися шляхом демократії, забезпечуючи верховенство права навіть у найскладніші часи.
„Конституційний Суд України виконує важливу місію, він є основним гарантом захисту нашої Конституції й, відповідно, наших прав і свобод. У час, коли державність перебуває під загрозою, Конституційний Суд України є тим стовпом, який захищає фундаментальні принципи демократії правової держави. Його рішення мають вирішальний вплив на збереження стабільності й правопорядку в Україні“, наголосив Богдан Моніч.
Він привітав Аллу Олійник зі складенням присяги судді Суду, зазначивши, що це новий етап у її професійній діяльності. „Ви стаєте частиною інституції, яка несе відповідальність за збереження нашої державності через захист Основного Закону України“.
👥 Під час спеціального пленарного засідання Суду також були присутні Голова Вищої ради правосуддя Григорій Усик, постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін, представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський, посадові особи органів державної влади, громадяни України та представники медіа.
⚖️ #КСУ провів засідання: розглядав справи за конституційними скаргами
У середу, 25 вересня 2024 року, Перший сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Маклашевського Віталія Вікторовича щодо конституційності частини першої статті 14-3, частини другої статті 132-1, частини восьмої статті 258, частини четвертої статті 279-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
▪️ Перший сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖Тимошенкової Оксани Василівни, Тимошенкова Володимира Івановича щодо конституційності окремого положення абзацу шостого пункту 19 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113–ІХ;
➖Плескача В’ячеслава Юрійовича щодо конституційності частини шостої статті 45 Закону України ,,Про адвокатуру та адвокатську діяльність“.
Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️ Другий сенат на відкритій частині пленарних засідань у формі письмового провадження розпочав розгляд справ за конституційними скаргами:
➖Дейнека Віктора Миколайовича щодо конституційності абзацу п’ятого статті 2 Закону України „Про поховання та похоронну справу”;
➖Стариченка Миколи Петровича щодо конституційності окремого припису пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справ на відкритій частині, Суд перейшов до закритої частини пленарних засідань для ухвалення рішень.
🖇 Другий сенат об’єднав в одне конституційне провадження справу за конституційною скаргою Довженка Віктора Васильовича та справу за конституційною скаргою Прищепи Валентини Йосипівни щодо конституційності частини другої статті 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“ від 9 листопада 2023 року № 3460‒ІХ.
🖇 Також Другий сенат об’єднав в одне конституційне провадження справу за конституційною скаргою Фалендиш Світлани Миколаївни та справу за конституційною скаргою Сарнавського Ігоря Миколайовича щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VІІІ.
🔗На спеціальному пленарному засіданні Суду суддя Конституційного Суду України Олійник А.С. склала присягу.
📚 Цього ж дня відбулося засідання Першої колегії суддів Першого сенату, на якому судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
За результатами розгляду колегія судді відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Стременко Лариси Олександрівни щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
Водночас колегія суддів відмовила у відкритті конституційного провадження у справі конституційною скаргою Комунального підприємства Безлюдівської селищної ради „Комуненерго“ щодо конституційності частини другої статті 625 Цивільного кодексу України.
У середу, 25 вересня 2024 року, Перший сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Маклашевського Віталія Вікторовича щодо конституційності частини першої статті 14-3, частини другої статті 132-1, частини восьмої статті 258, частини четвертої статті 279-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
▪️ Перший сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖Тимошенкової Оксани Василівни, Тимошенкова Володимира Івановича щодо конституційності окремого положення абзацу шостого пункту 19 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113–ІХ;
➖Плескача В’ячеслава Юрійовича щодо конституційності частини шостої статті 45 Закону України ,,Про адвокатуру та адвокатську діяльність“.
Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️ Другий сенат на відкритій частині пленарних засідань у формі письмового провадження розпочав розгляд справ за конституційними скаргами:
➖Дейнека Віктора Миколайовича щодо конституційності абзацу п’ятого статті 2 Закону України „Про поховання та похоронну справу”;
➖Стариченка Миколи Петровича щодо конституційності окремого припису пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справ на відкритій частині, Суд перейшов до закритої частини пленарних засідань для ухвалення рішень.
🖇 Другий сенат об’єднав в одне конституційне провадження справу за конституційною скаргою Довженка Віктора Васильовича та справу за конституційною скаргою Прищепи Валентини Йосипівни щодо конституційності частини другої статті 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“ від 9 листопада 2023 року № 3460‒ІХ.
🖇 Також Другий сенат об’єднав в одне конституційне провадження справу за конституційною скаргою Фалендиш Світлани Миколаївни та справу за конституційною скаргою Сарнавського Ігоря Миколайовича щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VІІІ.
🔗На спеціальному пленарному засіданні Суду суддя Конституційного Суду України Олійник А.С. склала присягу.
📚 Цього ж дня відбулося засідання Першої колегії суддів Першого сенату, на якому судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
За результатами розгляду колегія судді відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Стременко Лариси Олександрівни щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
Водночас колегія суддів відмовила у відкритті конституційного провадження у справі конституційною скаргою Комунального підприємства Безлюдівської селищної ради „Комуненерго“ щодо конституційності частини другої статті 625 Цивільного кодексу України.
✔️ У справі щодо конституційності законодавчого припису про перегляд судових рішень за виключними обставинами у разі, якщо рішення суду ще не виконане, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання
Другий сенат 25 вересня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Стариченка Миколи Петровича щодо конституційності окремого припису пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.
🗞 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Городовенко виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
Він зазначив, що Микола Стариченко звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частині першій статті 8, частинам першій, другій статті 24, частинам першій, третій статті 55, пункту 1 частини другої статті 129, статтям 151-1, 151-2 Конституції України окремий припис пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – Кодекс).
Відповідно до пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу підставою для перегляду судових рішень у зв’язку з виключними обставинами є „встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане“.
Автор клопотання фактично просить перевірити на відповідність Конституції України пункт 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу «в частині формулювання „якщо рішення суду ще не виконане“».
📚 Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається таке.
Микола Стариченко звернувся до суду першої інстанції з позовною заявою про визнання протиправною бездіяльності обласної прокуратури, яка полягала у ненарахуванні та невиплаті йому заробітної плати в порядку та розмірах, визначених частиною третьою статті 81 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, а також зобов’язання відповідача вчинити певні дії, оскільки він не погоджувався з виплатою йому заробітної плати відповідно до Постанови КМУ.
Рішенням суд відмовив у задоволенні вказаної позовної заяви, яке залишено без змін судами апеляційної та касаційної інстанції.
Після цього заявник звернувся до суду першої інстанції із заявою про перегляд рішення суду за виключними обставинами відповідно до пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу, обґрунтувавши це тим, що Конституційний Суд України у справі (зокрема, за його конституційною скаргою) ухвалив Рішення від 13 вересня 2023 року № 8-p(ІІ)/2023 (далі – Рішення), яким визнав неконституційним друге речення абзацу третього пункту 3 розділу II „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113-IX (далі – Закон № 113), в частині оплати праці працівників органів прокуратури відповідно до Постанови КМУ.
Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні вказаної заяви Миколи Стариченка. Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду залишила наведені судові рішення без змін, зазначивши, що „рішення Запорізького окружного адміністративного суду щодо перегляду якого за виключними обставинами звернувся Стариченко М.П., є судовим рішенням, яким відмовлено у задоволенні позову, відповідно це судове рішення не підлягає примусову виконанню, тому, у значенні пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу, не може переглядатися за виключними обставинами“.
До того ж у цій постанові суд касаційної інстанції наголосив, що визнане неконституційним друге речення абзацу третього пункту 3 розділу II „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону № 113 утрачає чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, а отже, „має значення для вирішення наступних справ та не може бути підставою для перегляду (зміни) правової позиції суду у спорі, щодо якого постановлене остаточне судове рішення“.
Другий сенат 25 вересня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Стариченка Миколи Петровича щодо конституційності окремого припису пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.
🗞 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Городовенко виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
Він зазначив, що Микола Стариченко звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частині першій статті 8, частинам першій, другій статті 24, частинам першій, третій статті 55, пункту 1 частини другої статті 129, статтям 151-1, 151-2 Конституції України окремий припис пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – Кодекс).
Відповідно до пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу підставою для перегляду судових рішень у зв’язку з виключними обставинами є „встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане“.
Автор клопотання фактично просить перевірити на відповідність Конституції України пункт 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу «в частині формулювання „якщо рішення суду ще не виконане“».
📚 Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається таке.
Микола Стариченко звернувся до суду першої інстанції з позовною заявою про визнання протиправною бездіяльності обласної прокуратури, яка полягала у ненарахуванні та невиплаті йому заробітної плати в порядку та розмірах, визначених частиною третьою статті 81 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, а також зобов’язання відповідача вчинити певні дії, оскільки він не погоджувався з виплатою йому заробітної плати відповідно до Постанови КМУ.
Рішенням суд відмовив у задоволенні вказаної позовної заяви, яке залишено без змін судами апеляційної та касаційної інстанції.
Після цього заявник звернувся до суду першої інстанції із заявою про перегляд рішення суду за виключними обставинами відповідно до пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу, обґрунтувавши це тим, що Конституційний Суд України у справі (зокрема, за його конституційною скаргою) ухвалив Рішення від 13 вересня 2023 року № 8-p(ІІ)/2023 (далі – Рішення), яким визнав неконституційним друге речення абзацу третього пункту 3 розділу II „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113-IX (далі – Закон № 113), в частині оплати праці працівників органів прокуратури відповідно до Постанови КМУ.
Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні вказаної заяви Миколи Стариченка. Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду залишила наведені судові рішення без змін, зазначивши, що „рішення Запорізького окружного адміністративного суду щодо перегляду якого за виключними обставинами звернувся Стариченко М.П., є судовим рішенням, яким відмовлено у задоволенні позову, відповідно це судове рішення не підлягає примусову виконанню, тому, у значенні пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу, не може переглядатися за виключними обставинами“.
До того ж у цій постанові суд касаційної інстанції наголосив, що визнане неконституційним друге речення абзацу третього пункту 3 розділу II „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону № 113 утрачає чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, а отже, „має значення для вирішення наступних справ та не може бути підставою для перегляду (зміни) правової позиції суду у спорі, щодо якого постановлене остаточне судове рішення“.