⚖️ Перший сенат #КСУ провів засідання. Розглядав справи за конституційними скаргами
У середу, 18 вересня 2024 року, Перший сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Гримашевича Андрія Володимировича щодо конституційності частини другої статті 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“. 🖇 Суд оголосив перерву в розгляді справи. Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних засідань.
📄 Перший сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційними скаргами Тимошенкової Оксани Василівни, Тимошенкова Володимира Івановича щодо конституційності окремого положення абзацу шостого пункту 19 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113–ІХ. 🖇 Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📄 Також Перший сенат провів засідання, на якому розглядав питання щодо визначення форми конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
▪️ Отже, Суд визначив форму розгляду справ – письмове провадження за конституційними скаргами:
➖ Васильєвої Ірини Михайлівни щодо конституційності окремого положення пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України;
➖ Маклашевського Віталія Вікторовича щодо конституційності частини першої статті 14-3, частини другої статті 132-1, частини восьмої статті 258, частини четвертої статті 279-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
🔗 https://cutt.ly/ceTCUWAI
У середу, 18 вересня 2024 року, Перший сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Гримашевича Андрія Володимировича щодо конституційності частини другої статті 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“. 🖇 Суд оголосив перерву в розгляді справи. Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних засідань.
📄 Перший сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційними скаргами Тимошенкової Оксани Василівни, Тимошенкова Володимира Івановича щодо конституційності окремого положення абзацу шостого пункту 19 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113–ІХ. 🖇 Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📄 Також Перший сенат провів засідання, на якому розглядав питання щодо визначення форми конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
▪️ Отже, Суд визначив форму розгляду справ – письмове провадження за конституційними скаргами:
➖ Васильєвої Ірини Михайлівни щодо конституційності окремого положення пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України;
➖ Маклашевського Віталія Вікторовича щодо конституційності частини першої статті 14-3, частини другої статті 132-1, частини восьмої статті 258, частини четвертої статті 279-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
🔗 https://cutt.ly/ceTCUWAI
🗓 Сьогодні, 18 вересня 2024 року, відбулися засідання Першої та Третьої колегій суддів Першого сенату, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами і конституційним поданням.
📑 За результатами розгляду, колегії суддів 👉відкрили конституційні провадження у справах за конституційними скаргами:
➖ Багінської Людмили Іванівни щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII;
➖ Барановського Миколи Павловича щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII;
➖ Кондратчука Богдана Сергійовича щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII;
➖ Ковтуновича Василя Андрійовича щодо конституційності частини другої статті 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“.
🖇 Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цих справах, судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
Водночас Перша колегія суддів Першого сенату 👉відмовила у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Картозії Лаліти Шалвівни щодо конституційності приписів пункту 1 частини першої статті 176, пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України;
➖ Курочкіна Єгора Дмитровича щодо конституційності частин другої, третьої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
📑 У справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності положення частини другої статті 8 Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік“ від 9 листопада 2023 року № 3460-ІХ Третя колегія суддів Першого сенату 👉відкрила конституційне провадження. 🖇 Питання, пов’язані з конституційним провадженням у справі, судді розглянуть на засіданні Великої палати.
📍 https://cutt.ly/ceTCUWAI
📑 За результатами розгляду, колегії суддів 👉відкрили конституційні провадження у справах за конституційними скаргами:
➖ Багінської Людмили Іванівни щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII;
➖ Барановського Миколи Павловича щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII;
➖ Кондратчука Богдана Сергійовича щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII;
➖ Ковтуновича Василя Андрійовича щодо конституційності частини другої статті 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“.
🖇 Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цих справах, судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
Водночас Перша колегія суддів Першого сенату 👉відмовила у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Картозії Лаліти Шалвівни щодо конституційності приписів пункту 1 частини першої статті 176, пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України;
➖ Курочкіна Єгора Дмитровича щодо конституційності частин другої, третьої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
📑 У справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності положення частини другої статті 8 Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік“ від 9 листопада 2023 року № 3460-ІХ Третя колегія суддів Першого сенату 👉відкрила конституційне провадження. 🖇 Питання, пов’язані з конституційним провадженням у справі, судді розглянуть на засіданні Великої палати.
📍 https://cutt.ly/ceTCUWAI
🔸 Суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко зустрівся з Представником України при Європейському Союзі та Європейському Співтоваристві з атомної енергії Всеволодом Ченцовим
Перебуваючи з робочим візитом у Брюсселі, для участі у другій двосторонній зустрічі Україна – ЄС у межах здійснення скринінгу відповідності законодавства України праву Європейського Союзу, суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко 18 вересня 2024 року провів окрему робочу зустріч із Представником України при Європейському Союзі та Європейському Співтоваристві з атомної енергії Всеволодом Ченцовим.
Сторони обговорили проведення двосторонніх зустрічей Україна – ЄС.
Суддя поінформував Представника України при Європейському Союзі та Європейському Співтоваристві з атомної енергії про роль Конституційного Суду України в питаннях, пов’язаних з євроінтеграційними процесами в Україні.
Віктор Городовенко наголосив на ключовій ролі Суду в забезпеченні верховенства Конституції та утвердженні правовладдя. Зазначив, що з початком повномасштабної війни Конституційний Суд України жодного дня не припиняв своєї роботи. Розглянув чимало справ та ухвалив низку актів, зокрема, стосовно гарантій соціального захисту громадян, а також тих, що спрямовані на зміцнення української незалежності. Суддя наголосив, що у своїй діяльності Конституційний Суд України все більше спирається на європейські стандарти, його рішення ґрунтуються на документах міжнародного права, приписах актів Європейського Союзу та на практиці Суду справедливості Європейського Союзу.
https://cutt.ly/6eT8Epxf
Перебуваючи з робочим візитом у Брюсселі, для участі у другій двосторонній зустрічі Україна – ЄС у межах здійснення скринінгу відповідності законодавства України праву Європейського Союзу, суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко 18 вересня 2024 року провів окрему робочу зустріч із Представником України при Європейському Союзі та Європейському Співтоваристві з атомної енергії Всеволодом Ченцовим.
Сторони обговорили проведення двосторонніх зустрічей Україна – ЄС.
Суддя поінформував Представника України при Європейському Союзі та Європейському Співтоваристві з атомної енергії про роль Конституційного Суду України в питаннях, пов’язаних з євроінтеграційними процесами в Україні.
Віктор Городовенко наголосив на ключовій ролі Суду в забезпеченні верховенства Конституції та утвердженні правовладдя. Зазначив, що з початком повномасштабної війни Конституційний Суд України жодного дня не припиняв своєї роботи. Розглянув чимало справ та ухвалив низку актів, зокрема, стосовно гарантій соціального захисту громадян, а також тих, що спрямовані на зміцнення української незалежності. Суддя наголосив, що у своїй діяльності Конституційний Суд України все більше спирається на європейські стандарти, його рішення ґрунтуються на документах міжнародного права, приписах актів Європейського Союзу та на практиці Суду справедливості Європейського Союзу.
https://cutt.ly/6eT8Epxf
📑 До Конституційного Суду України 19 вересня 2024 року надійшло конституційне подання від Верховного Суду щодо конституційності пункту 12 частини першої статті 34 Закону України „Про виконавче провадження“ (далі – Закон).
📝 Згідно з цим приписом Закону виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення єдиного майнового комплексу боржника – державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника – господарського товариства до переліку об’єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.
На підставі зазначеного припису в цивільній справі було винесено оскаржувальні постанови про зупинення вчинення виконавчих дій щодо стягнення на користь позивача нараховану, але не виплачену заробітну плату та вихідну допомогу за посадою, витрат на професійну правничу допомогу.
📝 Верховний Суд у конституційному поданні зазначає, що „установлена обов’язковість судового рішення, яке набрало законної сили, не дозволяє ставити його виконання в залежність від волі боржника або будь-яких інших осіб, зокрема виконавця, на вчинення чи невчинення дій щодо його виконання, оскільки це б нівелювало значення самого права звернення до суду як засобу захисту та забезпечення реального відновлення порушених прав та інтересів“.
Верховний Суд висновує, що оспорюване положення пункту 12 частини першої статті 34 Закону є таким, що обмежує право осіб на справедливий суд, яке гарантоване статтею 6 Конвенції та є однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129 і 129-1 Конституції України.
З огляду на зазначене, Верховний Суд звернувся до Конституційного Суду України з конституційним поданням, у якому просить перевірити на відповідність приписам статті 8, частини другої статті 19, частини першої і другої статті 55, пункту 9 частини другої статті 129, частини першої і другої статті 129-1 Конституції України положення пункту 12 частини першої статті 34 Закону.
Конституційне подання розподілено судді-доповідачу.
З текстом конституційного подання можна ознайомитися на офіційному вебсайті Суду в рубриці „На розгляді Суду“.
👉 https://cutt.ly/KeYoTgMn
📝 Згідно з цим приписом Закону виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення єдиного майнового комплексу боржника – державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника – господарського товариства до переліку об’єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.
На підставі зазначеного припису в цивільній справі було винесено оскаржувальні постанови про зупинення вчинення виконавчих дій щодо стягнення на користь позивача нараховану, але не виплачену заробітну плату та вихідну допомогу за посадою, витрат на професійну правничу допомогу.
📝 Верховний Суд у конституційному поданні зазначає, що „установлена обов’язковість судового рішення, яке набрало законної сили, не дозволяє ставити його виконання в залежність від волі боржника або будь-яких інших осіб, зокрема виконавця, на вчинення чи невчинення дій щодо його виконання, оскільки це б нівелювало значення самого права звернення до суду як засобу захисту та забезпечення реального відновлення порушених прав та інтересів“.
Верховний Суд висновує, що оспорюване положення пункту 12 частини першої статті 34 Закону є таким, що обмежує право осіб на справедливий суд, яке гарантоване статтею 6 Конвенції та є однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129 і 129-1 Конституції України.
З огляду на зазначене, Верховний Суд звернувся до Конституційного Суду України з конституційним поданням, у якому просить перевірити на відповідність приписам статті 8, частини другої статті 19, частини першої і другої статті 55, пункту 9 частини другої статті 129, частини першої і другої статті 129-1 Конституції України положення пункту 12 частини першої статті 34 Закону.
Конституційне подання розподілено судді-доповідачу.
З текстом конституційного подання можна ознайомитися на офіційному вебсайті Суду в рубриці „На розгляді Суду“.
👉 https://cutt.ly/KeYoTgMn
🔹 Делегація Конституційного Суду України провела зустріч із Головами Конституційного Суду Королівства Бельгія
Під час перебування у Брюсселі для участі у другій двосторонній зустрічі Україна – ЄС делегація Конституційного Суду України у складі судді Віктора Городовенка та в.о. керівника Правового департаменту Секретаріату Суду Миколи Гриценка відвідала Конституційний Суд Королівства Бельгія, де провела зустріч із Головами Суду П’єром Ніулем та Люком Лаврисеном.
Сторони обмінялися думками про функціонування органів конституційної юрисдикції обох держав, зокрема, щодо їх повноважень, структури та завдань. Віктор Городовенко поінформував про діяльність Конституційного Суду України, досягнення та виклики, які стоять перед ним. Зазначив, що попри жорстоку військову агресію, яку веде російська федерація проти нашої держави, Україна невпинно продовжує рухатися шляхом демократії, правовладдя та євроінтеграції. Суддя наголосив, що Конституційний Суд України відіграє ключову роль у захисті Конституції, невідʼємних конституційних прав і свобод та гарантуванні стабільності демократичного ладу в Україні.
Окремою темою було питання розвитку двосторонньої співпраці між конституційними судами України та Королівства Бельгія. Співрозмовники висловили обопільне бажання надалі зміцнювати відносини та обмінюватися найкращим досвідом конституційного судочинства.
Віктор Городовенко висловив щиру вдячність за непохитну підтримку Українського народу, яку надає Королівство Бельгія від початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України.
🔗 https://cutt.ly/QeYpV31V
Під час перебування у Брюсселі для участі у другій двосторонній зустрічі Україна – ЄС делегація Конституційного Суду України у складі судді Віктора Городовенка та в.о. керівника Правового департаменту Секретаріату Суду Миколи Гриценка відвідала Конституційний Суд Королівства Бельгія, де провела зустріч із Головами Суду П’єром Ніулем та Люком Лаврисеном.
Сторони обмінялися думками про функціонування органів конституційної юрисдикції обох держав, зокрема, щодо їх повноважень, структури та завдань. Віктор Городовенко поінформував про діяльність Конституційного Суду України, досягнення та виклики, які стоять перед ним. Зазначив, що попри жорстоку військову агресію, яку веде російська федерація проти нашої держави, Україна невпинно продовжує рухатися шляхом демократії, правовладдя та євроінтеграції. Суддя наголосив, що Конституційний Суд України відіграє ключову роль у захисті Конституції, невідʼємних конституційних прав і свобод та гарантуванні стабільності демократичного ладу в Україні.
Окремою темою було питання розвитку двосторонньої співпраці між конституційними судами України та Королівства Бельгія. Співрозмовники висловили обопільне бажання надалі зміцнювати відносини та обмінюватися найкращим досвідом конституційного судочинства.
Віктор Городовенко висловив щиру вдячність за непохитну підтримку Українського народу, яку надає Королівство Бельгія від початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України.
🔗 https://cutt.ly/QeYpV31V
🔹АНОНС. Церемонія складення присяги суддею Конституційного Суду України відбудеться 25 вересня
На спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України 25 вересня 2024 року суддя Конституційного Суду України Алла Олійник складе присягу.
ℹ️ Олійник Алла Сергіївна – висококваліфікований юрист, кандидат юридичних наук, доцент. Має стаж роботи в галузі права більш ніж 30 років, з них понад 23 роки – на посадах судді судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій. Обіймала посади судді Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. Із 2014 до 2017 року була членом Вищої ради юстиції (нині Вища рада правосуддя).
Дорадча група експертів встановила відповідність Алли Олійник критеріям високих моральних якостей і рівня компетентності в галузі права. За результатами голосування 18 вересня 2024 року Аллу Олійник призначено суддею Конституційного Суду України за квотою з’їзду суддів України.
👆 Акредитація представників медіа триває до 16:30 24 вересня за телефонами: (044) 238-14-80, 238-10-80 або електронною поштою press@ccu.gov.ua.
Допуск на засідання здійснюватиметься за паспортом та редакційним посвідченням.
На спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України 25 вересня 2024 року суддя Конституційного Суду України Алла Олійник складе присягу.
ℹ️ Олійник Алла Сергіївна – висококваліфікований юрист, кандидат юридичних наук, доцент. Має стаж роботи в галузі права більш ніж 30 років, з них понад 23 роки – на посадах судді судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій. Обіймала посади судді Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. Із 2014 до 2017 року була членом Вищої ради юстиції (нині Вища рада правосуддя).
Дорадча група експертів встановила відповідність Алли Олійник критеріям високих моральних якостей і рівня компетентності в галузі права. За результатами голосування 18 вересня 2024 року Аллу Олійник призначено суддею Конституційного Суду України за квотою з’їзду суддів України.
👆 Акредитація представників медіа триває до 16:30 24 вересня за телефонами: (044) 238-14-80, 238-10-80 або електронною поштою press@ccu.gov.ua.
Допуск на засідання здійснюватиметься за паспортом та редакційним посвідченням.
У вівторок, 24 вересня 2024 року, Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
▪️ 47 народних депутатів України щодо конституційності окремих положень законів України „Про запобігання корупції“, „Про прокуратуру“, „Про Національне антикорупційне бюро України“, „Про Державне бюро розслідувань“, „Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів“, Кримінального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України;
▪️ 59 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення“, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності припису частини шостої статті 4 Закону України „Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення“.
Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🖇 Велика палата об’єднала в одне конституційне провадження справу за конституційною скаргою Петричука Олександра Анатолійовича щодо конституційності пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України та справу за конституційною скаргою Тимошенкова Володимира Івановича щодо конституційності окремого положення пункту 1 частини п'ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.
📚Велика палата на засіданні визначила формою розгляду справ – письмове провадження за конституційними поданнями:
➖ Верховного Суду щодо конституційності окремого положення абзацу другого пункту 3 Порядку відшкодування особами витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 261;
➖Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності приписів другого речення абзацу другого, абзацу третього частини першої статті 12, абзацу другого пункту 3 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану“.
▪️ 47 народних депутатів України щодо конституційності окремих положень законів України „Про запобігання корупції“, „Про прокуратуру“, „Про Національне антикорупційне бюро України“, „Про Державне бюро розслідувань“, „Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів“, Кримінального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України;
▪️ 59 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення“, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності припису частини шостої статті 4 Закону України „Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення“.
Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🖇 Велика палата об’єднала в одне конституційне провадження справу за конституційною скаргою Петричука Олександра Анатолійовича щодо конституційності пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України та справу за конституційною скаргою Тимошенкова Володимира Івановича щодо конституційності окремого положення пункту 1 частини п'ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.
📚Велика палата на засіданні визначила формою розгляду справ – письмове провадження за конституційними поданнями:
➖ Верховного Суду щодо конституційності окремого положення абзацу другого пункту 3 Порядку відшкодування особами витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 261;
➖Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності приписів другого речення абзацу другого, абзацу третього частини першої статті 12, абзацу другого пункту 3 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану“.
⚖️ 24 вересня відбулися засідання Першої та Третьої колегій суддів Другого сенату #КСУ, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
За результатами розгляду колегії суддів відкрили конституційні провадження у справах за конституційними скаргами:
🔸Зелінського Дмитра Броніславовича щодо конституційності частини першої статті 1 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“;
🔸Родака Віталія Вікторовича щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII;
🔸Степанченко Тетяни Борисівни про конституційність пункту 3 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII.
Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цих справах, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
Водночас колегії суддів відмовили у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
🔹Гринкевича Романа Ігоровича щодо конституційності абзацу п’ятого частини п’ятої статті 182 Кримінального процесуального кодексу України;
🔹Грицай Юлії Володимирівни щодо конституційності першого, другого речень частини другої статті 12 Закону України „Про захист населення від інфекційних хвороб“;
🔹Левицького Валерія Михайловича щодо конституційності частини першої, абзацу першого частини другої статті 122, частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України;
🔹Магідіна Богдана Володимировича щодо конституційності пункту 3 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України;
🔹Товариства з обмеженою відповідальністю „Рост Агро“ щодо конституційності частини другої статті 4 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті“ від 23 вересня 1994 року № 185/94–ВР у редакції до внесення змін Законом України „Про забезпечення масштабної експансії експорту товарів (робіт, послуг) українського походження шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту“ від 20 грудня 2016 року № 1792–VIII.
У справі за конституційною скаргою Орлова Олександра Анатолійовича щодо конституційності окремих приписів пункту 4 § 2 „Прикінцеві положення“ розділу 4 Закону України „Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів“ від 3 жовтня 2017 року №2147–VIII Третя колегія суддів Другого сенату відмовила у відкритті конституційного провадження (неодностайно). Питання щодо відкриття конституційного провадження у цій справі судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
https://cutt.ly/AeUt18im
За результатами розгляду колегії суддів відкрили конституційні провадження у справах за конституційними скаргами:
🔸Зелінського Дмитра Броніславовича щодо конституційності частини першої статті 1 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“;
🔸Родака Віталія Вікторовича щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII;
🔸Степанченко Тетяни Борисівни про конституційність пункту 3 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII.
Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цих справах, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
Водночас колегії суддів відмовили у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
🔹Гринкевича Романа Ігоровича щодо конституційності абзацу п’ятого частини п’ятої статті 182 Кримінального процесуального кодексу України;
🔹Грицай Юлії Володимирівни щодо конституційності першого, другого речень частини другої статті 12 Закону України „Про захист населення від інфекційних хвороб“;
🔹Левицького Валерія Михайловича щодо конституційності частини першої, абзацу першого частини другої статті 122, частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України;
🔹Магідіна Богдана Володимировича щодо конституційності пункту 3 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України;
🔹Товариства з обмеженою відповідальністю „Рост Агро“ щодо конституційності частини другої статті 4 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті“ від 23 вересня 1994 року № 185/94–ВР у редакції до внесення змін Законом України „Про забезпечення масштабної експансії експорту товарів (робіт, послуг) українського походження шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту“ від 20 грудня 2016 року № 1792–VIII.
У справі за конституційною скаргою Орлова Олександра Анатолійовича щодо конституційності окремих приписів пункту 4 § 2 „Прикінцеві положення“ розділу 4 Закону України „Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів“ від 3 жовтня 2017 року №2147–VIII Третя колегія суддів Другого сенату відмовила у відкритті конституційного провадження (неодностайно). Питання щодо відкриття конституційного провадження у цій справі судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
https://cutt.ly/AeUt18im
⚖️ Конституційний Суд України розглядає справу щодо конституційності визначення терміна „могила“ у Законі України „Про поховання та похоронну справу“
Другий сенат 25 вересня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Дейнека Віктора Миколайовича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі – суддя Конституційного Суду України Василь Лемак повідомив, що суб’єкт права на конституційну скаргу (далі – Заявник) звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на конституційність абзац п’ятий статті 2 Закону України „Про поховання та похоронну справу“ від 10 липня 2003 року
№ 1102–IV (далі – Закон).
💬 Згідно з абзацом п’ятим статті 2 Закону „могила – місце на кладовищі, у крематорії, колумбарії або в іншій будівлі чи споруді, призначеній для організації поховання померлих, де похована труна з тілом померлого чи урна з прахом“.
Заявник просить перевірити оспорюваний припис Закону на відповідність частині першій статті 3, частині першій статті 8, частині першій статті 19, статті 21, частинам першій, другій статті 28, частині першій статті 58, частині першій статті 68 Конституції України.
У конституційній скарзі Заявник твердить, що право на повагу до гідності належить кожній людині не тільки протягом її життя, але й після смерті. На його думку, абзац п’ятий статті 2 Закону, в якому міститься визначення терміна „могила“, є неконституційним, оскільки унеможливлює юридичну відповідальність за таке суспільно небезпечне діяння, як наруга над могилою.
Також Заявник зазначає, що визначення зазначеного терміну має охоплювати будь-яке можливе місце поза межами кладовища де похована труна з тілом померлого, а Закон має забезпечити юридичний захист усіх могил, які облаштовані до його ухвалення.
Водночас Заявник вважає, що розгляд його конституційної скарги є необхідним із мотивів суспільного інтересу, оскільки питання, що в ній порушені, стосуються не тільки багатьох могил, які знаходяться поза межа кладовищ, в яких поховані люди задовго до прийняття Закону, але і тих могил поза межами кладовищ, в яких поховані люди, які загинули під час масштабної збройної агресії рф проти України.
📚 Суддя-доповідач також поінформував, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом України обґрунтованого рішення він підготував запити до Правового департаменту Секретаріату Суду, органів державної влади та фахівців у галузі права. Про зміст відповідей суддів буде детально поінформовано на закритій частині пленарного засідання.
✔️ Дослідивши матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання, Суд перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
Переглянути пленарне засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
Другий сенат 25 вересня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Дейнека Віктора Миколайовича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі – суддя Конституційного Суду України Василь Лемак повідомив, що суб’єкт права на конституційну скаргу (далі – Заявник) звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на конституційність абзац п’ятий статті 2 Закону України „Про поховання та похоронну справу“ від 10 липня 2003 року
№ 1102–IV (далі – Закон).
💬 Згідно з абзацом п’ятим статті 2 Закону „могила – місце на кладовищі, у крематорії, колумбарії або в іншій будівлі чи споруді, призначеній для організації поховання померлих, де похована труна з тілом померлого чи урна з прахом“.
Заявник просить перевірити оспорюваний припис Закону на відповідність частині першій статті 3, частині першій статті 8, частині першій статті 19, статті 21, частинам першій, другій статті 28, частині першій статті 58, частині першій статті 68 Конституції України.
У конституційній скарзі Заявник твердить, що право на повагу до гідності належить кожній людині не тільки протягом її життя, але й після смерті. На його думку, абзац п’ятий статті 2 Закону, в якому міститься визначення терміна „могила“, є неконституційним, оскільки унеможливлює юридичну відповідальність за таке суспільно небезпечне діяння, як наруга над могилою.
Також Заявник зазначає, що визначення зазначеного терміну має охоплювати будь-яке можливе місце поза межами кладовища де похована труна з тілом померлого, а Закон має забезпечити юридичний захист усіх могил, які облаштовані до його ухвалення.
Водночас Заявник вважає, що розгляд його конституційної скарги є необхідним із мотивів суспільного інтересу, оскільки питання, що в ній порушені, стосуються не тільки багатьох могил, які знаходяться поза межа кладовищ, в яких поховані люди задовго до прийняття Закону, але і тих могил поза межами кладовищ, в яких поховані люди, які загинули під час масштабної збройної агресії рф проти України.
📚 Суддя-доповідач також поінформував, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом України обґрунтованого рішення він підготував запити до Правового департаменту Секретаріату Суду, органів державної влади та фахівців у галузі права. Про зміст відповідей суддів буде детально поінформовано на закритій частині пленарного засідання.
✔️ Дослідивши матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання, Суд перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
Переглянути пленарне засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.