⚖️ Суд розглядав справу стосовно забезпечення гарантій трудових прав народних депутатів України
Велика палата 12 вересня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочала розгляд справи за конституційним поданням 56 народних депутатів України.
💬 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Галина Юровська повідомила, що народні депутати звернулися до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України частину дванадцяту статті 20 Закону України „Про статус народного депутата України“ від 17 листопада 1992 року № 2790–ХІІ зі змінами (далі – Закон № 2790) та абзаци третій, четвертий пункту 14 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій“ від 3 жовтня 2017 року № 2148–VІІІ (далі – Закон № 2148).
📄 Згідно з абзацами третім, четвертим Закону № 2148 частину дванадцяту статті 20 Закону № 2790 викладено в такій редакції: «Пенсійне забезпечення народних депутатів здійснюється відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“».
📝 Автори клопотання стверджують, що оспорювані приписи законів належно не гарантують трудових прав народних депутатів України в частині пенсійного забезпечення та не відповідають приписам Конституції України „в частині поширення їхньої дії на народних депутатів України I–VII скликань, народних депутатів України VIII скликання, повноваження яких почалися до 1 жовтня 2017 року, а також осіб, які мали право на пенсійне забезпечення народних депутатів України I–VII скликань та народних депутатів України VIII скликання, повноваження яких почалися до 1 жовтня 2017 року“.
На їх переконання, Закон № 2148 усупереч своєму цільовому призначенню, що випливає з його назви, призвів до зменшення розмірів пенсійного забезпечення народних депутатів України та погіршив умови соціального захисту для непрацездатних членів їхніх сімей, які отримують пенсію за віком померлого годувальника.
На підтвердження своєї позиції автори клопотання посилаються, зокрема, на приписи Конституції України, юридичні позиції Конституційного Суду України, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, практику Європейського суду з прав людини, закони України.
Велика палата 12 вересня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочала розгляд справи за конституційним поданням 56 народних депутатів України.
💬 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Галина Юровська повідомила, що народні депутати звернулися до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України частину дванадцяту статті 20 Закону України „Про статус народного депутата України“ від 17 листопада 1992 року № 2790–ХІІ зі змінами (далі – Закон № 2790) та абзаци третій, четвертий пункту 14 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій“ від 3 жовтня 2017 року № 2148–VІІІ (далі – Закон № 2148).
📄 Згідно з абзацами третім, четвертим Закону № 2148 частину дванадцяту статті 20 Закону № 2790 викладено в такій редакції: «Пенсійне забезпечення народних депутатів здійснюється відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“».
📝 Автори клопотання стверджують, що оспорювані приписи законів належно не гарантують трудових прав народних депутатів України в частині пенсійного забезпечення та не відповідають приписам Конституції України „в частині поширення їхньої дії на народних депутатів України I–VII скликань, народних депутатів України VIII скликання, повноваження яких почалися до 1 жовтня 2017 року, а також осіб, які мали право на пенсійне забезпечення народних депутатів України I–VII скликань та народних депутатів України VIII скликання, повноваження яких почалися до 1 жовтня 2017 року“.
На їх переконання, Закон № 2148 усупереч своєму цільовому призначенню, що випливає з його назви, призвів до зменшення розмірів пенсійного забезпечення народних депутатів України та погіршив умови соціального захисту для непрацездатних членів їхніх сімей, які отримують пенсію за віком померлого годувальника.
На підтвердження своєї позиції автори клопотання посилаються, зокрема, на приписи Конституції України, юридичні позиції Конституційного Суду України, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, практику Європейського суду з прав людини, закони України.
📄 Аргументуючи твердження про неконституційність оспорюваних приписів законів, суб’єкт права на конституційне подання зазначає, зокрема, про особливий правовий статус народних депутатів України, порушення легітимних очікувань відповідних категорій осіб, негарантованість належним чином трудових прав народних депутатів України в частині їх пенсійного забезпечення, а також порушення соціальної справедливості у нарахуванні пенсії народним депутатам відповідних попередніх скликань.
💬 Суддя-доповідач також поінформувала, що з метою повного і об’єктивного розгляду справи надіслано листи-запити до Президента України, Верховної Ради України, Міністерства соціальної політики України та низки закладів вищої освіти щодо питань, порушених у конституційному поданні.
Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання і перейшов до закритої частини для подальшого обговорення питань, пов’язаних із конституційним провадженням у цій справі.
На пленарному засіданні були присутні постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін, представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський та інші громадяни України.
📎 Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду України у рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
https://cutt.ly/deRQju3l
💬 Суддя-доповідач також поінформувала, що з метою повного і об’єктивного розгляду справи надіслано листи-запити до Президента України, Верховної Ради України, Міністерства соціальної політики України та низки закладів вищої освіти щодо питань, порушених у конституційному поданні.
Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання і перейшов до закритої частини для подальшого обговорення питань, пов’язаних із конституційним провадженням у цій справі.
На пленарному засіданні були присутні постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін, представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський та інші громадяни України.
📎 Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду України у рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
https://cutt.ly/deRQju3l
⚖️ Суд розглядав справи за конституційним поданням і конституційною скаргою
▪️ У четвер, 12 вересня, Велика палата на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням 56 народних депутатів України про конституційність частини дванадцятої статті 20 Закону України „Про статус народного депутата України“, абзаців третього, четвертого пункту 14 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій“.
Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
▪️ Також Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційною скаргою Петричука Олександра Анатолійовича щодо конституційності пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України. Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️ Цього ж дня відбулося засідання Третьої колегії суддів Другого сенату, на якому судді ухвалили Ухвалу (неодностайно) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Маклашевського Віталія Вікторовича щодо конституційності частини першої статті 14-3, частини другої статті 132-1, частини восьмої статті 258, частини четвертої статті 279-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Питання щодо відкриття конституційного провадження у цій справі судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
▪️ У четвер, 12 вересня, Велика палата на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням 56 народних депутатів України про конституційність частини дванадцятої статті 20 Закону України „Про статус народного депутата України“, абзаців третього, четвертого пункту 14 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій“.
Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
▪️ Також Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційною скаргою Петричука Олександра Анатолійовича щодо конституційності пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України. Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️ Цього ж дня відбулося засідання Третьої колегії суддів Другого сенату, на якому судді ухвалили Ухвалу (неодностайно) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Маклашевського Віталія Вікторовича щодо конституційності частини першої статті 14-3, частини другої статті 132-1, частини восьмої статті 258, частини четвертої статті 279-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Питання щодо відкриття конституційного провадження у цій справі судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
📣Відбудеться ІІІ Маріупольський конституційний форум
📆 4 жовтня 2024 року в місті Київ відбудеться ІІІ Маріупольський конституційний форум „Українська конституційна ідентичність в контексті європейської інтеграції“.
Це продовження започаткованого у 2021 році формату конституційного форуму, який уперше провели у місті Маріуполь. Захід спрямований на підтримку зусиль усіх професійних та громадських кіл України щодо захисту суверенітету, незалежності та свободи.
🔗 Захід організовує Конституційний Суд України спільно з Офісом Ради Європи в Україні та Організацією з безпеки і співробітництва в Європі.
Робота у конституційному форумі буде організована у трьох пленарних сесіях та спеціальних секціях.
👥 Уперше у межах ІІІ Маріупольського конституційного форуму заплановано залучити студентів до заходу, що сприятиме розвитку юридичної науки та формуванню нового покоління кваліфікованих юристів. Студенти матимуть унікальну можливість долучитися до активного обговорення з експертами питань конституційної ідентичності, адже такий формат слугуватиме розвитку активної громадянської позиції інтелектуальної молоді, посиленню демократичного розвитку та збереженню її незалежності в умовах воєнної агресії росії проти України.
🔹 Інформаційний матеріал про І Маріупольський конституційний форум „Людська гідність та забезпечення прав людини в умовах суспільних трансформацій“ ▶️ https://bit.ly/3Lbk4M1
Збірник матеріалів форуму ▶️ https://bit.ly/3vyTBAA
🔹 Інформаційний матеріал про ІІ Маріупольський конституційний форум „Візії майбутнього: конституційний вимір повоєнного відновлення України та європейської інтеграції“ ▶️ https://cutt.ly/ZeRGDOiC
Збірник матеріалів форуму ▶️ http://surl.li/hhmcov
🔹 Реєстрація учасників та вимоги до публікацій ▶️ https://forms.gle/LtyJMNHfHuejG2LX7
📆 4 жовтня 2024 року в місті Київ відбудеться ІІІ Маріупольський конституційний форум „Українська конституційна ідентичність в контексті європейської інтеграції“.
Це продовження започаткованого у 2021 році формату конституційного форуму, який уперше провели у місті Маріуполь. Захід спрямований на підтримку зусиль усіх професійних та громадських кіл України щодо захисту суверенітету, незалежності та свободи.
🔗 Захід організовує Конституційний Суд України спільно з Офісом Ради Європи в Україні та Організацією з безпеки і співробітництва в Європі.
Робота у конституційному форумі буде організована у трьох пленарних сесіях та спеціальних секціях.
👥 Уперше у межах ІІІ Маріупольського конституційного форуму заплановано залучити студентів до заходу, що сприятиме розвитку юридичної науки та формуванню нового покоління кваліфікованих юристів. Студенти матимуть унікальну можливість долучитися до активного обговорення з експертами питань конституційної ідентичності, адже такий формат слугуватиме розвитку активної громадянської позиції інтелектуальної молоді, посиленню демократичного розвитку та збереженню її незалежності в умовах воєнної агресії росії проти України.
🔹 Інформаційний матеріал про І Маріупольський конституційний форум „Людська гідність та забезпечення прав людини в умовах суспільних трансформацій“ ▶️ https://bit.ly/3Lbk4M1
Збірник матеріалів форуму ▶️ https://bit.ly/3vyTBAA
🔹 Інформаційний матеріал про ІІ Маріупольський конституційний форум „Візії майбутнього: конституційний вимір повоєнного відновлення України та європейської інтеграції“ ▶️ https://cutt.ly/ZeRGDOiC
Збірник матеріалів форуму ▶️ http://surl.li/hhmcov
🔹 Реєстрація учасників та вимоги до публікацій ▶️ https://forms.gle/LtyJMNHfHuejG2LX7
📚 Онлайн-лекція „Конституційний Суд Латвійської Республіки: історія створення, повноваження та роль у системі конституційних органів“
12 вересня 2024 року в межах проєкту Конституційного Суду України та Національної школи суддів України, а також спільного проєкту Ради Європи та Конституційного Суду України „Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні“ відбувся просвітницький захід на тему „Конституційний Суд Латвійської Республіки: історія створення, повноваження та роль у системі конституційних органів“.
👥 У заході взяли участь судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Олег Первомайський, Олександр Петришин, Галина Юровська, працівники Суду, а також адвокати, судді України, представники Національної школи суддів України, наукових установ і закладів вищої освіти.
💬 Під час лекції суддя Конституційного Суду Латвійської Республіки Яніс Нейманіс розповів про етапи розвитку конституційного контролю в Латвійській Республіці, окреслив ключові повноваження цього органу та його значення в системі конституційної юстиції. Він наголосив, що Конституційний Суд Латвійської Республіки відіграє важливу роль у захисті конституційних прав і свобод громадян та забезпеченні верховенства права в державі.
🇺🇦🤝🇱🇻 Судді Конституційного Суду України висловили щиру вдячність за змістовний виступ, а також за можливість обміну досвідом. За словами суддів, обмін думками з латвійськими колегами надає можливість не лише детально ознайомитися з особливостями функціонування органу конституційного контролю Латвійської Республіки, але й глибше усвідомити ті виклики, з якими стикаються органи конституційного контролю в Європі загалом. Це, зокрема, питання забезпечення верховенства права, захисту конституційних прав і свобод громадян, а також утвердження правової держави в умовах сучасних глобальних викликів.
🎥 Переглянути лекцію можна за посиланням: https://cutt.ly/seRHTQHt
12 вересня 2024 року в межах проєкту Конституційного Суду України та Національної школи суддів України, а також спільного проєкту Ради Європи та Конституційного Суду України „Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні“ відбувся просвітницький захід на тему „Конституційний Суд Латвійської Республіки: історія створення, повноваження та роль у системі конституційних органів“.
👥 У заході взяли участь судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Олег Первомайський, Олександр Петришин, Галина Юровська, працівники Суду, а також адвокати, судді України, представники Національної школи суддів України, наукових установ і закладів вищої освіти.
💬 Під час лекції суддя Конституційного Суду Латвійської Республіки Яніс Нейманіс розповів про етапи розвитку конституційного контролю в Латвійській Республіці, окреслив ключові повноваження цього органу та його значення в системі конституційної юстиції. Він наголосив, що Конституційний Суд Латвійської Республіки відіграє важливу роль у захисті конституційних прав і свобод громадян та забезпеченні верховенства права в державі.
🇺🇦🤝🇱🇻 Судді Конституційного Суду України висловили щиру вдячність за змістовний виступ, а також за можливість обміну досвідом. За словами суддів, обмін думками з латвійськими колегами надає можливість не лише детально ознайомитися з особливостями функціонування органу конституційного контролю Латвійської Республіки, але й глибше усвідомити ті виклики, з якими стикаються органи конституційного контролю в Європі загалом. Це, зокрема, питання забезпечення верховенства права, захисту конституційних прав і свобод громадян, а також утвердження правової держави в умовах сучасних глобальних викликів.
🎥 Переглянути лекцію можна за посиланням: https://cutt.ly/seRHTQHt
YouTube
Конституційний Суд Латвійської Республіки: історія створення, повноваження та роль
Онлайн-лекція „Конституційний Суд Латвійської Республіки: історія створення, повноваження та роль у системі конституційних органів“
12 вересня 2024 року в межах проєкту Конституційного Суду України та Національної школи суддів України, а також спільного…
12 вересня 2024 року в межах проєкту Конституційного Суду України та Національної школи суддів України, а також спільного…
📑 Конституційний Суд України отримав подання стосовно конституційності законодавчих приписів щодо строків звернення до суду за вирішенням трудових спорів
🗂️ Конституційний Суд України 16 вересня 2024 року отримав конституційне подання від Верховного Суду щодо конституційності приписів частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України (далі – Кодекс), відповідно до яких працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
У конституційному поданні Верховний Суд зазначає, що 19 липня 2022 року набрав чинності Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ № 2352-ІХ, яким, серед іншого, внесено зміни до статті 233 Кодексу.
💬 Верховний Суд виснував, що внаслідок унесення змін до Кодексу законодавець, обмеживши право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати строком у три місяці, не надавши при цьому працівникові гарантій розгляду судом питання про поновлення строку на звернення до суду, знизив рівень доступу до суду осіб, які є суб’єктами звернення із заявою про стягнення заборгованості із заробітної плати, чим допустив звуження змісту й обсягу існуючих конституційних прав працівників на звернення до суду з позовом про стягнення належної їм заробітної плати без обмеження будь-яким строком та обмежив їхнє право на судовий захист у тому обсязі, як його гарантовано частиною першою статті 55 Конституції України, чим знівельовано можливість ефективної реалізації права особи на судовий захист.
Наразі конституційне подання розподілено судді-доповідачу.
Текст конституційного подання: https://ccu.gov.ua/sites/default/files/_337-2024_2024_.pdf
🗂️ Конституційний Суд України 16 вересня 2024 року отримав конституційне подання від Верховного Суду щодо конституційності приписів частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України (далі – Кодекс), відповідно до яких працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
У конституційному поданні Верховний Суд зазначає, що 19 липня 2022 року набрав чинності Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ № 2352-ІХ, яким, серед іншого, внесено зміни до статті 233 Кодексу.
💬 Верховний Суд виснував, що внаслідок унесення змін до Кодексу законодавець, обмеживши право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати строком у три місяці, не надавши при цьому працівникові гарантій розгляду судом питання про поновлення строку на звернення до суду, знизив рівень доступу до суду осіб, які є суб’єктами звернення із заявою про стягнення заборгованості із заробітної плати, чим допустив звуження змісту й обсягу існуючих конституційних прав працівників на звернення до суду з позовом про стягнення належної їм заробітної плати без обмеження будь-яким строком та обмежив їхнє право на судовий захист у тому обсязі, як його гарантовано частиною першою статті 55 Конституції України, чим знівельовано можливість ефективної реалізації права особи на судовий захист.
Наразі конституційне подання розподілено судді-доповідачу.
Текст конституційного подання: https://ccu.gov.ua/sites/default/files/_337-2024_2024_.pdf