🔹 У справі за конституційною скаргою Валентини Прищепи Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання
Сьогодні, 11 вересня 2024 року, Другий сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Прищепи Валентини Йосипівни щодо конституційності частини другої статті 8 Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2024 рік“ від 9 листопада 2023 року № 3460–IХ (далі – Закон № 3460).
🔸Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Галина Юровська повідомила, що до Конституційного Суду України звернулася Валентина Прищепа із клопотанням перевірити на відповідність частині третій статті 22, частинам першій, другій статті 24, частині першій статті 46, частині першій статті 50 Конституції України частину другу статті 8 Закону № 3460, згідно з якою визначено розмір мінімальної заробітної плати, який застосовують як розрахункову величину для обчислення виплат за рішенням суду, на рівні 1 600 гривень.
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається таке ⤵️
Житомирський окружний адміністративний суд зобов’язав Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі – Управління) нарахувати та виплатити Валентині Прищепі підвищення до пенсії як пенсіонеру, який не працює і проживає на території радіоактивного забруднення, встановленої статтею 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796–ХІІ зі змінами (далі – Закон № 796), „у розмірі, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам“. Державний виконавець Відділу примусового виконання рішень (далі – державний виконавець) 3 серпня 2023 року та 4 січня 2024 року на адресу Управління скерував вимоги та зобов’язав Управління, як боржника виконати рішення суду в повному обсязі. Підставою для направлення вимоги вдруге стало визначення статтею 8 Закону № 3460 нового розміру мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2024 року.
Заявниця звернулась до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень, у якому, ураховуючи уточнену позовну заяву, просила: визнати протиправною бездіяльність державного виконавця у зазначеному виконавчому провадженні, яка полягала у невжитті всіх визначених законодавством заходів із забезпечення примусового виконання рішення суду; зобов’язати державного виконавця вжити всіх визначених законодавством заходів із забезпечення його примусового виконання.
Суди першої та апеляційної інстанцій у задоволенні адміністративного позову Валентини Прищепи відмовили, мотивувавши свої рішення тим, що державний виконавець не допустив бездіяльності у межах указаного виконавчого провадження, оскільки вжив усіх установлених законодавством заходів із забезпечення примусового виконання рішення суду. Водночас суди констатували, що під час розрахунку підвищення до пенсії Валентині Прищепі як пенсіонеру, який не працює і проживає на території радіоактивного забруднення, Управління, яке є боржником у цьому виконавчому провадженні, застосувало розрахункову величину, що її встановлено частиною другою статті 8 Закону № 3460.
Суди зауважили, що це підвищення до пенсії є не разовим, а постійним, саме тому в резолютивній частині рішення (про виконання якого йдеться) не встановлено кінцевої дати проведення такого нарахування і виплати та застосовано вираз „що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік)“, а не зазначено конкретного закону.
На думку автора клопотання, оспорюваний припис Закону № 3460 порушує гарантоване право на соціальний захист особи, яка проживає на радіоактивно забрудненій території, що суперечить статті 46 Конституції України, а також право на належне відшкодування шкоди, завданої порушенням права на безпечне для життя і здоров’я довкілля (частина перша статті 50 Основного Закону України).
Сьогодні, 11 вересня 2024 року, Другий сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Прищепи Валентини Йосипівни щодо конституційності частини другої статті 8 Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2024 рік“ від 9 листопада 2023 року № 3460–IХ (далі – Закон № 3460).
🔸Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Галина Юровська повідомила, що до Конституційного Суду України звернулася Валентина Прищепа із клопотанням перевірити на відповідність частині третій статті 22, частинам першій, другій статті 24, частині першій статті 46, частині першій статті 50 Конституції України частину другу статті 8 Закону № 3460, згідно з якою визначено розмір мінімальної заробітної плати, який застосовують як розрахункову величину для обчислення виплат за рішенням суду, на рівні 1 600 гривень.
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається таке ⤵️
Житомирський окружний адміністративний суд зобов’язав Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі – Управління) нарахувати та виплатити Валентині Прищепі підвищення до пенсії як пенсіонеру, який не працює і проживає на території радіоактивного забруднення, встановленої статтею 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796–ХІІ зі змінами (далі – Закон № 796), „у розмірі, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам“. Державний виконавець Відділу примусового виконання рішень (далі – державний виконавець) 3 серпня 2023 року та 4 січня 2024 року на адресу Управління скерував вимоги та зобов’язав Управління, як боржника виконати рішення суду в повному обсязі. Підставою для направлення вимоги вдруге стало визначення статтею 8 Закону № 3460 нового розміру мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2024 року.
Заявниця звернулась до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень, у якому, ураховуючи уточнену позовну заяву, просила: визнати протиправною бездіяльність державного виконавця у зазначеному виконавчому провадженні, яка полягала у невжитті всіх визначених законодавством заходів із забезпечення примусового виконання рішення суду; зобов’язати державного виконавця вжити всіх визначених законодавством заходів із забезпечення його примусового виконання.
Суди першої та апеляційної інстанцій у задоволенні адміністративного позову Валентини Прищепи відмовили, мотивувавши свої рішення тим, що державний виконавець не допустив бездіяльності у межах указаного виконавчого провадження, оскільки вжив усіх установлених законодавством заходів із забезпечення примусового виконання рішення суду. Водночас суди констатували, що під час розрахунку підвищення до пенсії Валентині Прищепі як пенсіонеру, який не працює і проживає на території радіоактивного забруднення, Управління, яке є боржником у цьому виконавчому провадженні, застосувало розрахункову величину, що її встановлено частиною другою статті 8 Закону № 3460.
Суди зауважили, що це підвищення до пенсії є не разовим, а постійним, саме тому в резолютивній частині рішення (про виконання якого йдеться) не встановлено кінцевої дати проведення такого нарахування і виплати та застосовано вираз „що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік)“, а не зазначено конкретного закону.
На думку автора клопотання, оспорюваний припис Закону № 3460 порушує гарантоване право на соціальний захист особи, яка проживає на радіоактивно забрудненій території, що суперечить статті 46 Конституції України, а також право на належне відшкодування шкоди, завданої порушенням права на безпечне для життя і здоров’я довкілля (частина перша статті 50 Основного Закону України).
Крім того, оспорюваний припис Закону № 3460, усупереч вимогам статті 22, 24 Конституції України, погіршує її правове становище, звужуючи зміст та обсяг визначеного спеціальним законом соціального права, і ставить у нерівне становище порівняно з особами, ,,які не мають судового рішення“.
✍️Суддя-доповідач також поінформувала, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи вона направила запити до Президента України, Верховної Ради України, низки інших органів державної влади, закладів вищої освіти із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційній скарзі.
Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
Відеозапис пленарного засідання: https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/ks2_11_09_2024_2.mp4
✍️Суддя-доповідач також поінформувала, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи вона направила запити до Президента України, Верховної Ради України, низки інших органів державної влади, закладів вищої освіти із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційній скарзі.
Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
Відеозапис пленарного засідання: https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/ks2_11_09_2024_2.mp4
⚖️ Перший та Другий сенати #КСУ провели засідання
🔸 У середу, 11 вересня 2024 року, Перший сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційними скаргами Тимошенкової Оксани Василівни, Тимошенкова Володимира Івановича щодо конституційності окремого положення абзацу шостого пункту 19 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113–ІХ.
📝 Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📑 Також Перший сенат на пленарному засідання розглядав питання про об’єднання конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
За результатами розгляду Суд об’єднав в одне конституційне провадження:
✅ справу за конституційною скаргою Лінкевич Олени Павлівни та ✅справу за конституційною скаргою Ковальчук Людмили Петрівни щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII;
✅ справу за конституційною скаргою Євстіфеєва Микити Ігоровича щодо конституційності окремого положення частини першої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України та ✅ справу за конституційною скаргою Якіменка Володимира Петровича щодо конституційності частини першої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України.
📑 У справі за конституційною скаргою Гримашевича Андрія Володимировича щодо конституційності частини другої статті 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“ Перший сенат визначив форму розгляду – письмове провадження.
🔹 Другий сенат на відкритій частині пленарних засідань у формі письмового провадження розглядав справи за конституційними скаргами:
➖ Довженка Віктора Васильовича щодо конституційності частини другої статті 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“;
➖ Першка Ігоря Петровича щодо конституційності пункту 3 розділу ІI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774‒VІII;
➖ Прищепи Валентини Йосипівни щодо конституційності частини другої статті 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“ від 6 грудня 2016 року № 1774‒VІII.
📎 Дослідивши матеріали справ на відкритій частині пленарних засідань, Суд перейшов до закритої частини для ухвалення рішень.
Крім того, Другий сенат на закритій частині пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖ Шестєрікова Едуарда Леонідовича про конституційність приписів пунктів 3, 4 частини першої статті 52 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб“ від 23 лютого 2012 року № 4452-VI зі змінами;
➖ Прокопенка Юрія Олексійовича та Дудкевича Едуарда Валентиновича про конституційність підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ.
📎 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📑 У справах за конституційними скаргами Стариченка Миколи Петровича щодо конституційності окремого припису пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України та Дейнека Віктора Миколайовича щодо конституційності абзацу п’ятого статті 2 Закону України „Про поховання та похоронну справу” Другий сенат визначив форму розгляду – письмове провадження.
🔸 У середу, 11 вересня 2024 року, Перший сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційними скаргами Тимошенкової Оксани Василівни, Тимошенкова Володимира Івановича щодо конституційності окремого положення абзацу шостого пункту 19 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113–ІХ.
📝 Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📑 Також Перший сенат на пленарному засідання розглядав питання про об’єднання конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
За результатами розгляду Суд об’єднав в одне конституційне провадження:
✅ справу за конституційною скаргою Лінкевич Олени Павлівни та ✅справу за конституційною скаргою Ковальчук Людмили Петрівни щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII;
✅ справу за конституційною скаргою Євстіфеєва Микити Ігоровича щодо конституційності окремого положення частини першої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України та ✅ справу за конституційною скаргою Якіменка Володимира Петровича щодо конституційності частини першої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України.
📑 У справі за конституційною скаргою Гримашевича Андрія Володимировича щодо конституційності частини другої статті 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“ Перший сенат визначив форму розгляду – письмове провадження.
🔹 Другий сенат на відкритій частині пленарних засідань у формі письмового провадження розглядав справи за конституційними скаргами:
➖ Довженка Віктора Васильовича щодо конституційності частини другої статті 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“;
➖ Першка Ігоря Петровича щодо конституційності пункту 3 розділу ІI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774‒VІII;
➖ Прищепи Валентини Йосипівни щодо конституційності частини другої статті 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“ від 6 грудня 2016 року № 1774‒VІII.
📎 Дослідивши матеріали справ на відкритій частині пленарних засідань, Суд перейшов до закритої частини для ухвалення рішень.
Крім того, Другий сенат на закритій частині пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖ Шестєрікова Едуарда Леонідовича про конституційність приписів пунктів 3, 4 частини першої статті 52 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб“ від 23 лютого 2012 року № 4452-VI зі змінами;
➖ Прокопенка Юрія Олексійовича та Дудкевича Едуарда Валентиновича про конституційність підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ.
📎 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📑 У справах за конституційними скаргами Стариченка Миколи Петровича щодо конституційності окремого припису пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України та Дейнека Віктора Миколайовича щодо конституційності абзацу п’ятого статті 2 Закону України „Про поховання та похоронну справу” Другий сенат визначив форму розгляду – письмове провадження.
Колегія суддів відкрила конституційні провадження у чотирьох справах
Сьогодні, 11 вересня 2024 року, відбулося засідання Другої колегії суддів Першого сенату, на якому судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами і конституційним поданням.
За результатами розгляду колегія суддів відкрила конституційні провадження у справах за конституційними скаргами:
➖ Барановського Миколи Васильовича щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII зі змінами;
➖ Ліпейко Марія Василівна щодо конституційність пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII зі змінами;
➖ Васильєвої Ірини Михайлівни щодо конституційності окремого припису пункту 1 частини пʼятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.
📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цих справах, судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
📑 Також колегія суддів відкрила конституційне провадження у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності окремого положення абзацу другого пункту 3 Порядку відшкодування особами витрат, повʼязаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 261. 📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Великої палати.
📑 Водночас колегія суддів відмовила у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Гринкевича Ігоря Володимировича щодо конституційності абзацу пʼятого частини пʼятої статті 182 Кримінального процесуального кодексу України від 13 квітня 2012 року № 4651–VI.
https://cutt.ly/keRgCDAD
Сьогодні, 11 вересня 2024 року, відбулося засідання Другої колегії суддів Першого сенату, на якому судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами і конституційним поданням.
За результатами розгляду колегія суддів відкрила конституційні провадження у справах за конституційними скаргами:
➖ Барановського Миколи Васильовича щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII зі змінами;
➖ Ліпейко Марія Василівна щодо конституційність пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII зі змінами;
➖ Васильєвої Ірини Михайлівни щодо конституційності окремого припису пункту 1 частини пʼятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.
📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цих справах, судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
📑 Також колегія суддів відкрила конституційне провадження у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності окремого положення абзацу другого пункту 3 Порядку відшкодування особами витрат, повʼязаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 261. 📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Великої палати.
📑 Водночас колегія суддів відмовила у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Гринкевича Ігоря Володимировича щодо конституційності абзацу пʼятого частини пʼятої статті 182 Кримінального процесуального кодексу України від 13 квітня 2012 року № 4651–VI.
https://cutt.ly/keRgCDAD
📚У Конституційному Суді України відбулася презентація четвертого тому Великої української юридичної енциклопедії „Конституційне право“
У Конституційному Суді України 11 вересня 2024 року відбулася презентація четвертого тому Великої української юридичної енциклопедії – „Конституційне право“. Захід проводився у змішаному форматі онлайн та наживо.
💡 Велика українська юридична енциклопедія – це 20-томне видання видавництва „Право“, кожен том якого присвячений певному розділу юриспруденції. Том 4 є першим систематизованим зведенням сучасних знань з конституційного права України, яке містить ключові поняття, концепції та доктрини конституційного права, втілені як основа національної правової систем.
👥 У заході взяли участь судді Конституційного Суду України Оксана Грищук, Віктор Кичун, Віктор Колісник, Олександр Петришин, Василь Лемак, Сергій Різник, Ольга Совгиря, Галина Юровська, керівник Секретаріату Суду Віктор Бесчастний, працівники Суду, представники провідних правничих шкіл України, студенти закладів вищої освіти України.
Презентували Том 4 „Конституційне право“ голова редакційної колегії цього видання, проректор з науково-педагогічної роботи та стратегічного розвитку Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, член-кореспондент НАПрН України, Голова Науково-консультативної ради Конституційного Суду України Юрій Барабаш, Президент НАПрН України, дійсний член (академік) НАПрН України Володимир Журавель, директор Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, академік НАПрН України Олександр Скрипнюк, провідний науковий співробітник відділу конституційного права і місцевого самоврядування Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України Олександр Батанов.
💬 Вони зазначили, що упродовж восьми років велась ґрунтовна робота над підготовкою цього видання, присвяченого конституційному праву як основі національного права.
Авторський колектив презентованого тому складається з понад 60 науковців. До підготовки видання були залучені представники всіх провідних правничих шкіл України, а також науковці, які працюють суддями Конституційного Суду України, Верховного Суду, займають відповідальні посади в інших органах державної влади.
🖇 Судді Конституційного Суду України, які безпосередньо працювали над виданням, а саме: Оксана Грищук, Віктор Кичун, Віктор Колісник, Василь Лемак, Ольга Совгиря поділилися своїми враженнями від роботи над енциклопедією.
Вони підкреслили важливість цього видання для розвитку наукових досліджень у галузі конституційного права та його практичної значущості для всіх, кого цікавлять актуальні проблеми конституційного права.
За їх словами, це видання є незамінним інструментом для правозастосовної діяльності та допомагає краще зрозуміти глибинні правові процеси, що відбуваються в державі.
У Конституційному Суді України 11 вересня 2024 року відбулася презентація четвертого тому Великої української юридичної енциклопедії – „Конституційне право“. Захід проводився у змішаному форматі онлайн та наживо.
💡 Велика українська юридична енциклопедія – це 20-томне видання видавництва „Право“, кожен том якого присвячений певному розділу юриспруденції. Том 4 є першим систематизованим зведенням сучасних знань з конституційного права України, яке містить ключові поняття, концепції та доктрини конституційного права, втілені як основа національної правової систем.
👥 У заході взяли участь судді Конституційного Суду України Оксана Грищук, Віктор Кичун, Віктор Колісник, Олександр Петришин, Василь Лемак, Сергій Різник, Ольга Совгиря, Галина Юровська, керівник Секретаріату Суду Віктор Бесчастний, працівники Суду, представники провідних правничих шкіл України, студенти закладів вищої освіти України.
Презентували Том 4 „Конституційне право“ голова редакційної колегії цього видання, проректор з науково-педагогічної роботи та стратегічного розвитку Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, член-кореспондент НАПрН України, Голова Науково-консультативної ради Конституційного Суду України Юрій Барабаш, Президент НАПрН України, дійсний член (академік) НАПрН України Володимир Журавель, директор Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, академік НАПрН України Олександр Скрипнюк, провідний науковий співробітник відділу конституційного права і місцевого самоврядування Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України Олександр Батанов.
💬 Вони зазначили, що упродовж восьми років велась ґрунтовна робота над підготовкою цього видання, присвяченого конституційному праву як основі національного права.
Авторський колектив презентованого тому складається з понад 60 науковців. До підготовки видання були залучені представники всіх провідних правничих шкіл України, а також науковці, які працюють суддями Конституційного Суду України, Верховного Суду, займають відповідальні посади в інших органах державної влади.
🖇 Судді Конституційного Суду України, які безпосередньо працювали над виданням, а саме: Оксана Грищук, Віктор Кичун, Віктор Колісник, Василь Лемак, Ольга Совгиря поділилися своїми враженнями від роботи над енциклопедією.
Вони підкреслили важливість цього видання для розвитку наукових досліджень у галузі конституційного права та його практичної значущості для всіх, кого цікавлять актуальні проблеми конституційного права.
За їх словами, це видання є незамінним інструментом для правозастосовної діяльності та допомагає краще зрозуміти глибинні правові процеси, що відбуваються в державі.
⚖️ Суд розглядав справу стосовно забезпечення гарантій трудових прав народних депутатів України
Велика палата 12 вересня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочала розгляд справи за конституційним поданням 56 народних депутатів України.
💬 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Галина Юровська повідомила, що народні депутати звернулися до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України частину дванадцяту статті 20 Закону України „Про статус народного депутата України“ від 17 листопада 1992 року № 2790–ХІІ зі змінами (далі – Закон № 2790) та абзаци третій, четвертий пункту 14 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій“ від 3 жовтня 2017 року № 2148–VІІІ (далі – Закон № 2148).
📄 Згідно з абзацами третім, четвертим Закону № 2148 частину дванадцяту статті 20 Закону № 2790 викладено в такій редакції: «Пенсійне забезпечення народних депутатів здійснюється відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“».
📝 Автори клопотання стверджують, що оспорювані приписи законів належно не гарантують трудових прав народних депутатів України в частині пенсійного забезпечення та не відповідають приписам Конституції України „в частині поширення їхньої дії на народних депутатів України I–VII скликань, народних депутатів України VIII скликання, повноваження яких почалися до 1 жовтня 2017 року, а також осіб, які мали право на пенсійне забезпечення народних депутатів України I–VII скликань та народних депутатів України VIII скликання, повноваження яких почалися до 1 жовтня 2017 року“.
На їх переконання, Закон № 2148 усупереч своєму цільовому призначенню, що випливає з його назви, призвів до зменшення розмірів пенсійного забезпечення народних депутатів України та погіршив умови соціального захисту для непрацездатних членів їхніх сімей, які отримують пенсію за віком померлого годувальника.
На підтвердження своєї позиції автори клопотання посилаються, зокрема, на приписи Конституції України, юридичні позиції Конституційного Суду України, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, практику Європейського суду з прав людини, закони України.
Велика палата 12 вересня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочала розгляд справи за конституційним поданням 56 народних депутатів України.
💬 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Галина Юровська повідомила, що народні депутати звернулися до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України частину дванадцяту статті 20 Закону України „Про статус народного депутата України“ від 17 листопада 1992 року № 2790–ХІІ зі змінами (далі – Закон № 2790) та абзаци третій, четвертий пункту 14 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій“ від 3 жовтня 2017 року № 2148–VІІІ (далі – Закон № 2148).
📄 Згідно з абзацами третім, четвертим Закону № 2148 частину дванадцяту статті 20 Закону № 2790 викладено в такій редакції: «Пенсійне забезпечення народних депутатів здійснюється відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“».
📝 Автори клопотання стверджують, що оспорювані приписи законів належно не гарантують трудових прав народних депутатів України в частині пенсійного забезпечення та не відповідають приписам Конституції України „в частині поширення їхньої дії на народних депутатів України I–VII скликань, народних депутатів України VIII скликання, повноваження яких почалися до 1 жовтня 2017 року, а також осіб, які мали право на пенсійне забезпечення народних депутатів України I–VII скликань та народних депутатів України VIII скликання, повноваження яких почалися до 1 жовтня 2017 року“.
На їх переконання, Закон № 2148 усупереч своєму цільовому призначенню, що випливає з його назви, призвів до зменшення розмірів пенсійного забезпечення народних депутатів України та погіршив умови соціального захисту для непрацездатних членів їхніх сімей, які отримують пенсію за віком померлого годувальника.
На підтвердження своєї позиції автори клопотання посилаються, зокрема, на приписи Конституції України, юридичні позиції Конституційного Суду України, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, практику Європейського суду з прав людини, закони України.