✍️ Колегії суддів відкрили конституційні провадження у низці справ
📚 У четвер, 5 вересня, відбулися засідання Першої та Третьої колегій суддів Другого сенату, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
Так, колегії суддів відкрили конституційні провадження у справах за конституційними скаргами:
🔹Бортник Марії Іванівни про конституційність пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII;
🔹Ковальчука Миколи Петровича про конституційність пункту 3 розділу П „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII;
🔹Павлова Миколи Дмитровича про конституційність пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII;
🔹Фалендиш Світлани Миколаївни щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII.
Питання, пов’язані з конституційними провадженнями у цих справах, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
Водночас Третя колегія суддів відмовила у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Гринкевича Романа Ігоровича щодо конституційності абзацу п’ятого частини п’ятої статті 182 Кримінального процесуального кодексу України.
Також Третя колегія суддів на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Маклашевського Віталія Вікторовича щодо конституційності частини першої статті 14-3, частини другої статті 132-1, частини восьмої статті 258, частини четвертої статті 279-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення та Гольдарба Максима Юрійовича щодо конституційності пункту 12 частини першої, частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України.
📚 У четвер, 5 вересня, відбулися засідання Першої та Третьої колегій суддів Другого сенату, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
Так, колегії суддів відкрили конституційні провадження у справах за конституційними скаргами:
🔹Бортник Марії Іванівни про конституційність пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII;
🔹Ковальчука Миколи Петровича про конституційність пункту 3 розділу П „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII;
🔹Павлова Миколи Дмитровича про конституційність пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII;
🔹Фалендиш Світлани Миколаївни щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII.
Питання, пов’язані з конституційними провадженнями у цих справах, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
Водночас Третя колегія суддів відмовила у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Гринкевича Романа Ігоровича щодо конституційності абзацу п’ятого частини п’ятої статті 182 Кримінального процесуального кодексу України.
Також Третя колегія суддів на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Маклашевського Віталія Вікторовича щодо конституційності частини першої статті 14-3, частини другої статті 132-1, частини восьмої статті 258, частини четвертої статті 279-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення та Гольдарба Максима Юрійовича щодо конституційності пункту 12 частини першої, частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України.
⚖️ Конституційний Суд України перевірить на конституційність законодавчий припис щодо визначення розміру мінімальної заробітної плати, який застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат
Конституційний Суд України 6 вересня 2024 року отримав конституційне подання від Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про визнання таким, що не відповідає Конституції України положення частини другої статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09 листопада 2023 року № 3460-ІХ (далі – Закон).
💬 Частина друга статті 8 Закону передбачає: «Визначити розмір мінімальної заробітної плати, який застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду, на рівні 1600 гривень».
✍️ Вказане положення, на переконання суб’єкта права на конституційне подання, не відповідає частині першій статті 8, статті 16, частині третій статті 22, частині четвертій статті 41, частині першій статті 50, статті 56, частині четвертій статті 62, частині другій статті 95 Конституції України.
У конституційному поданні, зокрема зазначається, що впровадження положення частини другої статті 8 Закону призвело до зменшення розміру доплати до пенсії, на яку громадяни легітимно очікували.
Наразі зазначене конституційне подання розподілено судді-доповідачу.
З текстом конституційного подання можна ознайомитися тут: https://ccu.gov.ua/sites/default/files/5_321_2024.pdf
Конституційний Суд України 6 вересня 2024 року отримав конституційне подання від Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про визнання таким, що не відповідає Конституції України положення частини другої статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09 листопада 2023 року № 3460-ІХ (далі – Закон).
💬 Частина друга статті 8 Закону передбачає: «Визначити розмір мінімальної заробітної плати, який застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду, на рівні 1600 гривень».
✍️ Вказане положення, на переконання суб’єкта права на конституційне подання, не відповідає частині першій статті 8, статті 16, частині третій статті 22, частині четвертій статті 41, частині першій статті 50, статті 56, частині четвертій статті 62, частині другій статті 95 Конституції України.
У конституційному поданні, зокрема зазначається, що впровадження положення частини другої статті 8 Закону призвело до зменшення розміру доплати до пенсії, на яку громадяни легітимно очікували.
Наразі зазначене конституційне подання розподілено судді-доповідачу.
З текстом конституційного подання можна ознайомитися тут: https://ccu.gov.ua/sites/default/files/5_321_2024.pdf
⚖️ Суд розглядав справу за конституційним поданням Верховного Суду. Колегія суддів ухвалила Ухвалу
У вівторок, 10 вересня, Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності пункту 1 частини першої статті 40 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування“. ЇЇ розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🖇️ Цього ж дня відбулося засідання Третьої колегії суддів Другого сенату, на якому судді ухвалили Ухвалу (неодностайно) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Гольдарба Максима Юрійовича щодо конституційності пункту 12 частини першої, частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України. Питання щодо відкриття конституційного провадження у цій справі судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
Водночас колегія суддів продовжить на одному з наступних засідань розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Маклашевського Віталія Вікторовича щодо конституційності частини першої статті 14-3, частини другої статті 132-1, частини восьмої статті 258, частини четвертої статті 279-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У вівторок, 10 вересня, Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності пункту 1 частини першої статті 40 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування“. ЇЇ розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🖇️ Цього ж дня відбулося засідання Третьої колегії суддів Другого сенату, на якому судді ухвалили Ухвалу (неодностайно) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Гольдарба Максима Юрійовича щодо конституційності пункту 12 частини першої, частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України. Питання щодо відкриття конституційного провадження у цій справі судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
Водночас колегія суддів продовжить на одному з наступних засідань розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Маклашевського Віталія Вікторовича щодо конституційності частини першої статті 14-3, частини другої статті 132-1, частини восьмої статті 258, частини четвертої статті 279-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
⚖️ КСУ розглядав справу за конституційною скаргою Ігоря Першка, який оскаржує законодавчі приписи щодо застосування прожиткового мінімуму як розрахункової величини для обчислення виплат
🔹 У середу, 11 вересня 2024 року, Другий сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Першка Ігоря Петровича щодо конституційності пункту 3 розділу ІI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774‒VІII (далі – Закон № 1774).
💬 Пунктом 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 1774 визначено таке: „Установити, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій.
До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року“.
Суб’єкт права на конституційну скаргу вважає, що оспорюваний припис є таким, що не відповідає статтям 1, 3, частині другій статті 6, частині другій статті 8, статті 16, частині другій статті 19, статтям 21, 22, частинам першій, другій статті 24, частинам першій, четвертій статті 41, частинам першій, третій статті 46, частині першій статті 50 Конституції України.
📝 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Сергій Різник виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
Як зазначив суддя-доповідач, Ігор Першко є пенсіонером, який не працює, проживає в населеному пункті, який віднесено до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, та має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Суб’єкт права на конституційну скаргу звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі – Управління), у якому просив визнати протиправною бездіяльність Управління та зобов’язати Управління нарахувати та виплатити йому підвищення до пенсії як пенсіонеру, який не працює та живе на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України ,,Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796–ХІІ зі змінами (далі – Закон № 796), що становить дві мінімальні заробітні плати.
Житомирський окружний адміністративний суд рішенням, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду, позовні вимоги задовольнив частково: визнав протиправною бездіяльність Управління щодо ненарахування та невиплати Ігорю Першку підвищення до пенсії та зобов’язав Управління нарахувати та виплатити підвищення до пенсії відповідно до статті 39 Закону № 796 у розмірі, що становить два прожиткових мінімуми працездатних осіб.
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу Ігоря Першка залишила без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій – без змін.
Автор клопотання стверджує, що внаслідок застосування пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 1774 «держава фактично більше ніж в два з половиною рази зменшила гарантовані розміри державної пенсії, що їх передбачено ст. 39 Закону № 796, що свідчить про порушення права власності.
Суб’єкт права на конституційну скаргу зазначає, що „однією з основних соціальних гарантій Держави є належне пенсійне забезпечення та соціальна підтримка рівня життя населення України, що постраждало внаслідок аварії на ЧАЕС“, а „встановлена ст. 39 Закону № 796 доплата (підвищення) до пенсії фактично є складовою пенсії та, відповідно, соціальною гарантією Держави, яка захищається в тому числі на рівні Основного Закону“.
🔹 У середу, 11 вересня 2024 року, Другий сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Першка Ігоря Петровича щодо конституційності пункту 3 розділу ІI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774‒VІII (далі – Закон № 1774).
💬 Пунктом 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 1774 визначено таке: „Установити, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій.
До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року“.
Суб’єкт права на конституційну скаргу вважає, що оспорюваний припис є таким, що не відповідає статтям 1, 3, частині другій статті 6, частині другій статті 8, статті 16, частині другій статті 19, статтям 21, 22, частинам першій, другій статті 24, частинам першій, четвертій статті 41, частинам першій, третій статті 46, частині першій статті 50 Конституції України.
📝 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Сергій Різник виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
Як зазначив суддя-доповідач, Ігор Першко є пенсіонером, який не працює, проживає в населеному пункті, який віднесено до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, та має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Суб’єкт права на конституційну скаргу звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі – Управління), у якому просив визнати протиправною бездіяльність Управління та зобов’язати Управління нарахувати та виплатити йому підвищення до пенсії як пенсіонеру, який не працює та живе на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України ,,Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796–ХІІ зі змінами (далі – Закон № 796), що становить дві мінімальні заробітні плати.
Житомирський окружний адміністративний суд рішенням, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду, позовні вимоги задовольнив частково: визнав протиправною бездіяльність Управління щодо ненарахування та невиплати Ігорю Першку підвищення до пенсії та зобов’язав Управління нарахувати та виплатити підвищення до пенсії відповідно до статті 39 Закону № 796 у розмірі, що становить два прожиткових мінімуми працездатних осіб.
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу Ігоря Першка залишила без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій – без змін.
Автор клопотання стверджує, що внаслідок застосування пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 1774 «держава фактично більше ніж в два з половиною рази зменшила гарантовані розміри державної пенсії, що їх передбачено ст. 39 Закону № 796, що свідчить про порушення права власності.
Суб’єкт права на конституційну скаргу зазначає, що „однією з основних соціальних гарантій Держави є належне пенсійне забезпечення та соціальна підтримка рівня життя населення України, що постраждало внаслідок аварії на ЧАЕС“, а „встановлена ст. 39 Закону № 796 доплата (підвищення) до пенсії фактично є складовою пенсії та, відповідно, соціальною гарантією Держави, яка захищається в тому числі на рівні Основного Закону“.
🗞 Другий сенат дослідив матеріали цієї справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Переглянути відкриту частину пленарного засідання: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2024
Переглянути відкриту частину пленарного засідання: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2024
📚 Конституційний Суд України розпочав розгляд справи щодо конституційності окремих приписів Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“
▪️ Другий сенат Конституційного Суду України 11 вересня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Довженка Віктора Васильовича.
💭 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олег Первомайський виклав основний зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника. Зокрема, суддя зазначив, що суб’єкт права на конституційну скаргу звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частині першій статті 8, частині третій статті 22, частинам першій, другій статті 24, частині четвертій статті 43 Конституції України частину другу статті 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“ від 9 листопада 2023 року № 3460–IХ (далі – Закон).
У частині другій статті 8 Закону визначено розмір мінімальної заробітної плати, який застосовують як розрахункову величину для обчислення виплат за рішеннями суду, на рівні 1 600 гривень.
На думку автора клопотання, за умови відсутності спеціального законодавчого акта, який визначав би „право на застосування розміру мінімальної заробітної плати, як розрахункової величини для обчислення виплат за рішенням суду“, оспорюваний припис Закону погіршує правове становище особи, звужуючи зміст та обсяг її соціальних прав.
🖇 Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається таке.
Житомирський окружний адміністративний суд зобов’язав Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі – Управління) нарахувати та виплатити Віктору Довженку підвищення до пенсії як „непрацюючому пенсіонеру“, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі встановленому статтею 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796–XII зі змінами (далі – Закон № 796).
Віктор Довженко звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, у якій просив суд визнати протиправними дії Управління з визначення йому розміру додаткової пенсії з розрахунку двох мінімальних заробітних плат, застосованих як розрахункова величина для обчислення виплат за рішенням суду, на рівні 1 600 гривень.
Суд відмовив у задоволенні цієї заяви, зазначивши, що, враховуючи зміну розміру мінімальної заробітної плати у кожному році, „відповідач має обов’язок перераховувати та виплачувати доплату до пенсії“ у порядку статті 39 Закону
№ 796 з урахуванням таких змін; частиною другою статті 8 Закону окремо визначено розмір мінімальної заробітної плати, який застосовують як розрахункову величину для обчислення виплат за рішеннями суду, на рівні 1 600 грн; отже, в Управління відсутні „правові підстави для застосування розміру мінімальної заробітної плати 7 100 грн як розрахункової величини під час нарахування і виплати позивачу з січня 2024 року підвищення пенсій“.
📑 Суддя-доповідач також поінформував, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення він направив запити до низки органів державної влади та закладів вищої освіти із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційній скарзі.
✔️ Після дослідження матеріалів справи на відкритій частині пленарного засідання Другий сенат перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Відеозапис засідання: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2024
▪️ Другий сенат Конституційного Суду України 11 вересня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Довженка Віктора Васильовича.
💭 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олег Первомайський виклав основний зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника. Зокрема, суддя зазначив, що суб’єкт права на конституційну скаргу звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частині першій статті 8, частині третій статті 22, частинам першій, другій статті 24, частині четвертій статті 43 Конституції України частину другу статті 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“ від 9 листопада 2023 року № 3460–IХ (далі – Закон).
У частині другій статті 8 Закону визначено розмір мінімальної заробітної плати, який застосовують як розрахункову величину для обчислення виплат за рішеннями суду, на рівні 1 600 гривень.
На думку автора клопотання, за умови відсутності спеціального законодавчого акта, який визначав би „право на застосування розміру мінімальної заробітної плати, як розрахункової величини для обчислення виплат за рішенням суду“, оспорюваний припис Закону погіршує правове становище особи, звужуючи зміст та обсяг її соціальних прав.
🖇 Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається таке.
Житомирський окружний адміністративний суд зобов’язав Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі – Управління) нарахувати та виплатити Віктору Довженку підвищення до пенсії як „непрацюючому пенсіонеру“, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі встановленому статтею 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796–XII зі змінами (далі – Закон № 796).
Віктор Довженко звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, у якій просив суд визнати протиправними дії Управління з визначення йому розміру додаткової пенсії з розрахунку двох мінімальних заробітних плат, застосованих як розрахункова величина для обчислення виплат за рішенням суду, на рівні 1 600 гривень.
Суд відмовив у задоволенні цієї заяви, зазначивши, що, враховуючи зміну розміру мінімальної заробітної плати у кожному році, „відповідач має обов’язок перераховувати та виплачувати доплату до пенсії“ у порядку статті 39 Закону
№ 796 з урахуванням таких змін; частиною другою статті 8 Закону окремо визначено розмір мінімальної заробітної плати, який застосовують як розрахункову величину для обчислення виплат за рішеннями суду, на рівні 1 600 грн; отже, в Управління відсутні „правові підстави для застосування розміру мінімальної заробітної плати 7 100 грн як розрахункової величини під час нарахування і виплати позивачу з січня 2024 року підвищення пенсій“.
📑 Суддя-доповідач також поінформував, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення він направив запити до низки органів державної влади та закладів вищої освіти із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційній скарзі.
✔️ Після дослідження матеріалів справи на відкритій частині пленарного засідання Другий сенат перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Відеозапис засідання: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2024
🔹 У справі за конституційною скаргою Валентини Прищепи Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання
Сьогодні, 11 вересня 2024 року, Другий сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Прищепи Валентини Йосипівни щодо конституційності частини другої статті 8 Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2024 рік“ від 9 листопада 2023 року № 3460–IХ (далі – Закон № 3460).
🔸Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Галина Юровська повідомила, що до Конституційного Суду України звернулася Валентина Прищепа із клопотанням перевірити на відповідність частині третій статті 22, частинам першій, другій статті 24, частині першій статті 46, частині першій статті 50 Конституції України частину другу статті 8 Закону № 3460, згідно з якою визначено розмір мінімальної заробітної плати, який застосовують як розрахункову величину для обчислення виплат за рішенням суду, на рівні 1 600 гривень.
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається таке ⤵️
Житомирський окружний адміністративний суд зобов’язав Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі – Управління) нарахувати та виплатити Валентині Прищепі підвищення до пенсії як пенсіонеру, який не працює і проживає на території радіоактивного забруднення, встановленої статтею 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796–ХІІ зі змінами (далі – Закон № 796), „у розмірі, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам“. Державний виконавець Відділу примусового виконання рішень (далі – державний виконавець) 3 серпня 2023 року та 4 січня 2024 року на адресу Управління скерував вимоги та зобов’язав Управління, як боржника виконати рішення суду в повному обсязі. Підставою для направлення вимоги вдруге стало визначення статтею 8 Закону № 3460 нового розміру мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2024 року.
Заявниця звернулась до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень, у якому, ураховуючи уточнену позовну заяву, просила: визнати протиправною бездіяльність державного виконавця у зазначеному виконавчому провадженні, яка полягала у невжитті всіх визначених законодавством заходів із забезпечення примусового виконання рішення суду; зобов’язати державного виконавця вжити всіх визначених законодавством заходів із забезпечення його примусового виконання.
Суди першої та апеляційної інстанцій у задоволенні адміністративного позову Валентини Прищепи відмовили, мотивувавши свої рішення тим, що державний виконавець не допустив бездіяльності у межах указаного виконавчого провадження, оскільки вжив усіх установлених законодавством заходів із забезпечення примусового виконання рішення суду. Водночас суди констатували, що під час розрахунку підвищення до пенсії Валентині Прищепі як пенсіонеру, який не працює і проживає на території радіоактивного забруднення, Управління, яке є боржником у цьому виконавчому провадженні, застосувало розрахункову величину, що її встановлено частиною другою статті 8 Закону № 3460.
Суди зауважили, що це підвищення до пенсії є не разовим, а постійним, саме тому в резолютивній частині рішення (про виконання якого йдеться) не встановлено кінцевої дати проведення такого нарахування і виплати та застосовано вираз „що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік)“, а не зазначено конкретного закону.
На думку автора клопотання, оспорюваний припис Закону № 3460 порушує гарантоване право на соціальний захист особи, яка проживає на радіоактивно забрудненій території, що суперечить статті 46 Конституції України, а також право на належне відшкодування шкоди, завданої порушенням права на безпечне для життя і здоров’я довкілля (частина перша статті 50 Основного Закону України).
Сьогодні, 11 вересня 2024 року, Другий сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Прищепи Валентини Йосипівни щодо конституційності частини другої статті 8 Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2024 рік“ від 9 листопада 2023 року № 3460–IХ (далі – Закон № 3460).
🔸Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Галина Юровська повідомила, що до Конституційного Суду України звернулася Валентина Прищепа із клопотанням перевірити на відповідність частині третій статті 22, частинам першій, другій статті 24, частині першій статті 46, частині першій статті 50 Конституції України частину другу статті 8 Закону № 3460, згідно з якою визначено розмір мінімальної заробітної плати, який застосовують як розрахункову величину для обчислення виплат за рішенням суду, на рівні 1 600 гривень.
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається таке ⤵️
Житомирський окружний адміністративний суд зобов’язав Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі – Управління) нарахувати та виплатити Валентині Прищепі підвищення до пенсії як пенсіонеру, який не працює і проживає на території радіоактивного забруднення, встановленої статтею 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796–ХІІ зі змінами (далі – Закон № 796), „у розмірі, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам“. Державний виконавець Відділу примусового виконання рішень (далі – державний виконавець) 3 серпня 2023 року та 4 січня 2024 року на адресу Управління скерував вимоги та зобов’язав Управління, як боржника виконати рішення суду в повному обсязі. Підставою для направлення вимоги вдруге стало визначення статтею 8 Закону № 3460 нового розміру мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2024 року.
Заявниця звернулась до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень, у якому, ураховуючи уточнену позовну заяву, просила: визнати протиправною бездіяльність державного виконавця у зазначеному виконавчому провадженні, яка полягала у невжитті всіх визначених законодавством заходів із забезпечення примусового виконання рішення суду; зобов’язати державного виконавця вжити всіх визначених законодавством заходів із забезпечення його примусового виконання.
Суди першої та апеляційної інстанцій у задоволенні адміністративного позову Валентини Прищепи відмовили, мотивувавши свої рішення тим, що державний виконавець не допустив бездіяльності у межах указаного виконавчого провадження, оскільки вжив усіх установлених законодавством заходів із забезпечення примусового виконання рішення суду. Водночас суди констатували, що під час розрахунку підвищення до пенсії Валентині Прищепі як пенсіонеру, який не працює і проживає на території радіоактивного забруднення, Управління, яке є боржником у цьому виконавчому провадженні, застосувало розрахункову величину, що її встановлено частиною другою статті 8 Закону № 3460.
Суди зауважили, що це підвищення до пенсії є не разовим, а постійним, саме тому в резолютивній частині рішення (про виконання якого йдеться) не встановлено кінцевої дати проведення такого нарахування і виплати та застосовано вираз „що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік)“, а не зазначено конкретного закону.
На думку автора клопотання, оспорюваний припис Закону № 3460 порушує гарантоване право на соціальний захист особи, яка проживає на радіоактивно забрудненій території, що суперечить статті 46 Конституції України, а також право на належне відшкодування шкоди, завданої порушенням права на безпечне для життя і здоров’я довкілля (частина перша статті 50 Основного Закону України).
Крім того, оспорюваний припис Закону № 3460, усупереч вимогам статті 22, 24 Конституції України, погіршує її правове становище, звужуючи зміст та обсяг визначеного спеціальним законом соціального права, і ставить у нерівне становище порівняно з особами, ,,які не мають судового рішення“.
✍️Суддя-доповідач також поінформувала, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи вона направила запити до Президента України, Верховної Ради України, низки інших органів державної влади, закладів вищої освіти із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційній скарзі.
Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
Відеозапис пленарного засідання: https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/ks2_11_09_2024_2.mp4
✍️Суддя-доповідач також поінформувала, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи вона направила запити до Президента України, Верховної Ради України, низки інших органів державної влади, закладів вищої освіти із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційній скарзі.
Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
Відеозапис пленарного засідання: https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/ks2_11_09_2024_2.mp4