⚖️ Відбулися засідання сенатів #КСУ
🔹 У середу, 4 вересня 2024 року, Перший сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційними скаргами Тимошенкової Оксани Василівни, Тимошенкова Володимира Івановича щодо конституційності окремого положення абзацу шостого пункту 19 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113–ІХ. Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🔸 Другий сенат на закритій частині пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
– Ващенка Сергія Євгенійовича про конституційність частини другої статті 21, частини першої, пункту 2 частини другої статті 22, частини першої статті 1175 Цивільного кодексу України;
– Бурми Кирила Андрійовича щодо конституційності приписів статті 51 Цивільного кодексу України.
Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📑 Другий сенат на засіданні у справах за конституційними скаргами Прищепи Валентини Йосипівни щодо конституційності частини другої статті 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“ та Першка Ігоря Петровича щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 06 грудня 2016 року № 1774-VІІІ визначив форму розгляду – письмове провадження.
✍️ Другий сенат відмовив у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою AEROC Investment Deutschland GmbH щодо конституційності пункту 1 частини першої статті 3 Закону України „Про санкції“ від 14 серпня 2014 року № 1644-VII, частини сьомої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування санкцій“ від 13 липня 2023 року № 3223-ІХ.
Крім того, Другий сенат тимчасово залучив до 4 грудня ц.р. до складу неповноважних за складом Першої, Другої колегій суддів Другого сенату суддів з інших колегій цього ж сенату.
🔹 У середу, 4 вересня 2024 року, Перший сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційними скаргами Тимошенкової Оксани Василівни, Тимошенкова Володимира Івановича щодо конституційності окремого положення абзацу шостого пункту 19 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113–ІХ. Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🔸 Другий сенат на закритій частині пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
– Ващенка Сергія Євгенійовича про конституційність частини другої статті 21, частини першої, пункту 2 частини другої статті 22, частини першої статті 1175 Цивільного кодексу України;
– Бурми Кирила Андрійовича щодо конституційності приписів статті 51 Цивільного кодексу України.
Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📑 Другий сенат на засіданні у справах за конституційними скаргами Прищепи Валентини Йосипівни щодо конституційності частини другої статті 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“ та Першка Ігоря Петровича щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 06 грудня 2016 року № 1774-VІІІ визначив форму розгляду – письмове провадження.
✍️ Другий сенат відмовив у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою AEROC Investment Deutschland GmbH щодо конституційності пункту 1 частини першої статті 3 Закону України „Про санкції“ від 14 серпня 2014 року № 1644-VII, частини сьомої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування санкцій“ від 13 липня 2023 року № 3223-ІХ.
Крім того, Другий сенат тимчасово залучив до 4 грудня ц.р. до складу неповноважних за складом Першої, Другої колегій суддів Другого сенату суддів з інших колегій цього ж сенату.
📚 Сьогодні, 4 вересня, відбулися засідання колегій суддів Першого сенату, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами
За результатами розгляду колегії суддів Першого сенату відкрили конституційні провадження у справах за конституційними скаргами:
➖ Багінської Ірини Володимирівни щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII;
➖ Гриб Любові Василівни щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII;
➖ Гримашевича Андрія Володимировича щодо конституційності частини другої статті 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“;
➖ Іванцова Михайла Вячеславовича щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII;
➖ Тимченко Валентини Володимирівни щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII.
Питання, пов’язані з конституційними провадженнями у цих справах, судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
Водночас колегії суддів відмовили у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Кобиліва Валентина Ярославовича щодо конституційності приписів статті 309 Кримінального процесуального кодексу України;
➖ Лотоуса Віктора Вікторовича щодо конституційності приписів абзацу п’ятого частини п’ятої статті 182 Кримінального процесуального кодексу України;
➖ Моісєєвої Лариси Миколаївни щодо конституційності абзацу першого пункту 4-3 розділу XV „Прикінцеві положення“ Закону України „Про загальнообовʼязкове державне пенсійне страхування“;
➖ Яворського Михайла Йосиповича щодо конституційності статті 336 Кримінального кодексу України, окремого припису частини першої, частини другої статті 1, окремого припису статті 2 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“ від 12 грудня 1991 року № 1975–ХІІ.
За результатами розгляду колегії суддів Першого сенату відкрили конституційні провадження у справах за конституційними скаргами:
➖ Багінської Ірини Володимирівни щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII;
➖ Гриб Любові Василівни щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII;
➖ Гримашевича Андрія Володимировича щодо конституційності частини другої статті 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“;
➖ Іванцова Михайла Вячеславовича щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII;
➖ Тимченко Валентини Володимирівни щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII.
Питання, пов’язані з конституційними провадженнями у цих справах, судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
Водночас колегії суддів відмовили у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Кобиліва Валентина Ярославовича щодо конституційності приписів статті 309 Кримінального процесуального кодексу України;
➖ Лотоуса Віктора Вікторовича щодо конституційності приписів абзацу п’ятого частини п’ятої статті 182 Кримінального процесуального кодексу України;
➖ Моісєєвої Лариси Миколаївни щодо конституційності абзацу першого пункту 4-3 розділу XV „Прикінцеві положення“ Закону України „Про загальнообовʼязкове державне пенсійне страхування“;
➖ Яворського Михайла Йосиповича щодо конституційності статті 336 Кримінального кодексу України, окремого припису частини першої, частини другої статті 1, окремого припису статті 2 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“ від 12 грудня 1991 року № 1975–ХІІ.
🔹 Судді Конституційного Суду України провели робочу зустріч з міжнародною експерткою Проєкту ЄС „Право-Justice“
Сьогодні, 4 вересня 2024 року, судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Оксана Грищук, Олег Первомайський, Олександр Петришин, Ольга Совгиря, Петро Філюк, Галина Юровська зустрілися з міжнародною експерткою Проєкту ЄС „Право-Justice“ Майєю Цвітан Грубішин, яка є фахівцем у галузі права.
💬 Під час зустрічі сторони обговорили співвідношення принципу верховенства Конституції в національному конституційному правопорядку з правом ЄС (acquis communautaire). Йшлося також про шляхи адаптації та зближення національного законодавства України до законодавства Європейського Союзу.
Ця зустріч відбулася у межах підготовки до офіційного скринінгу відповідності законодавства України праву Європейського Союзу за переговорним розділом 23 „Верховенство права та основоположні права“.
https://cutt.ly/meWYzE4H
Сьогодні, 4 вересня 2024 року, судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Оксана Грищук, Олег Первомайський, Олександр Петришин, Ольга Совгиря, Петро Філюк, Галина Юровська зустрілися з міжнародною експерткою Проєкту ЄС „Право-Justice“ Майєю Цвітан Грубішин, яка є фахівцем у галузі права.
💬 Під час зустрічі сторони обговорили співвідношення принципу верховенства Конституції в національному конституційному правопорядку з правом ЄС (acquis communautaire). Йшлося також про шляхи адаптації та зближення національного законодавства України до законодавства Європейського Союзу.
Ця зустріч відбулася у межах підготовки до офіційного скринінгу відповідності законодавства України праву Європейського Союзу за переговорним розділом 23 „Верховенство права та основоположні права“.
https://cutt.ly/meWYzE4H
✍️ Колегії суддів відкрили конституційні провадження у низці справ
📚 У четвер, 5 вересня, відбулися засідання Першої та Третьої колегій суддів Другого сенату, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
Так, колегії суддів відкрили конституційні провадження у справах за конституційними скаргами:
🔹Бортник Марії Іванівни про конституційність пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII;
🔹Ковальчука Миколи Петровича про конституційність пункту 3 розділу П „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII;
🔹Павлова Миколи Дмитровича про конституційність пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII;
🔹Фалендиш Світлани Миколаївни щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII.
Питання, пов’язані з конституційними провадженнями у цих справах, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
Водночас Третя колегія суддів відмовила у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Гринкевича Романа Ігоровича щодо конституційності абзацу п’ятого частини п’ятої статті 182 Кримінального процесуального кодексу України.
Також Третя колегія суддів на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Маклашевського Віталія Вікторовича щодо конституційності частини першої статті 14-3, частини другої статті 132-1, частини восьмої статті 258, частини четвертої статті 279-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення та Гольдарба Максима Юрійовича щодо конституційності пункту 12 частини першої, частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України.
📚 У четвер, 5 вересня, відбулися засідання Першої та Третьої колегій суддів Другого сенату, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
Так, колегії суддів відкрили конституційні провадження у справах за конституційними скаргами:
🔹Бортник Марії Іванівни про конституційність пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII;
🔹Ковальчука Миколи Петровича про конституційність пункту 3 розділу П „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII;
🔹Павлова Миколи Дмитровича про конституційність пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII;
🔹Фалендиш Світлани Миколаївни щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII.
Питання, пов’язані з конституційними провадженнями у цих справах, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
Водночас Третя колегія суддів відмовила у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Гринкевича Романа Ігоровича щодо конституційності абзацу п’ятого частини п’ятої статті 182 Кримінального процесуального кодексу України.
Також Третя колегія суддів на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Маклашевського Віталія Вікторовича щодо конституційності частини першої статті 14-3, частини другої статті 132-1, частини восьмої статті 258, частини четвертої статті 279-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення та Гольдарба Максима Юрійовича щодо конституційності пункту 12 частини першої, частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України.
⚖️ Конституційний Суд України перевірить на конституційність законодавчий припис щодо визначення розміру мінімальної заробітної плати, який застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат
Конституційний Суд України 6 вересня 2024 року отримав конституційне подання від Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про визнання таким, що не відповідає Конституції України положення частини другої статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09 листопада 2023 року № 3460-ІХ (далі – Закон).
💬 Частина друга статті 8 Закону передбачає: «Визначити розмір мінімальної заробітної плати, який застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду, на рівні 1600 гривень».
✍️ Вказане положення, на переконання суб’єкта права на конституційне подання, не відповідає частині першій статті 8, статті 16, частині третій статті 22, частині четвертій статті 41, частині першій статті 50, статті 56, частині четвертій статті 62, частині другій статті 95 Конституції України.
У конституційному поданні, зокрема зазначається, що впровадження положення частини другої статті 8 Закону призвело до зменшення розміру доплати до пенсії, на яку громадяни легітимно очікували.
Наразі зазначене конституційне подання розподілено судді-доповідачу.
З текстом конституційного подання можна ознайомитися тут: https://ccu.gov.ua/sites/default/files/5_321_2024.pdf
Конституційний Суд України 6 вересня 2024 року отримав конституційне подання від Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про визнання таким, що не відповідає Конституції України положення частини другої статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09 листопада 2023 року № 3460-ІХ (далі – Закон).
💬 Частина друга статті 8 Закону передбачає: «Визначити розмір мінімальної заробітної плати, який застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду, на рівні 1600 гривень».
✍️ Вказане положення, на переконання суб’єкта права на конституційне подання, не відповідає частині першій статті 8, статті 16, частині третій статті 22, частині четвертій статті 41, частині першій статті 50, статті 56, частині четвертій статті 62, частині другій статті 95 Конституції України.
У конституційному поданні, зокрема зазначається, що впровадження положення частини другої статті 8 Закону призвело до зменшення розміру доплати до пенсії, на яку громадяни легітимно очікували.
Наразі зазначене конституційне подання розподілено судді-доповідачу.
З текстом конституційного подання можна ознайомитися тут: https://ccu.gov.ua/sites/default/files/5_321_2024.pdf
⚖️ Суд розглядав справу за конституційним поданням Верховного Суду. Колегія суддів ухвалила Ухвалу
У вівторок, 10 вересня, Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності пункту 1 частини першої статті 40 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування“. ЇЇ розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🖇️ Цього ж дня відбулося засідання Третьої колегії суддів Другого сенату, на якому судді ухвалили Ухвалу (неодностайно) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Гольдарба Максима Юрійовича щодо конституційності пункту 12 частини першої, частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України. Питання щодо відкриття конституційного провадження у цій справі судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
Водночас колегія суддів продовжить на одному з наступних засідань розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Маклашевського Віталія Вікторовича щодо конституційності частини першої статті 14-3, частини другої статті 132-1, частини восьмої статті 258, частини четвертої статті 279-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У вівторок, 10 вересня, Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності пункту 1 частини першої статті 40 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування“. ЇЇ розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🖇️ Цього ж дня відбулося засідання Третьої колегії суддів Другого сенату, на якому судді ухвалили Ухвалу (неодностайно) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Гольдарба Максима Юрійовича щодо конституційності пункту 12 частини першої, частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України. Питання щодо відкриття конституційного провадження у цій справі судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
Водночас колегія суддів продовжить на одному з наступних засідань розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Маклашевського Віталія Вікторовича щодо конституційності частини першої статті 14-3, частини другої статті 132-1, частини восьмої статті 258, частини четвертої статті 279-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
⚖️ КСУ розглядав справу за конституційною скаргою Ігоря Першка, який оскаржує законодавчі приписи щодо застосування прожиткового мінімуму як розрахункової величини для обчислення виплат
🔹 У середу, 11 вересня 2024 року, Другий сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Першка Ігоря Петровича щодо конституційності пункту 3 розділу ІI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774‒VІII (далі – Закон № 1774).
💬 Пунктом 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 1774 визначено таке: „Установити, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій.
До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року“.
Суб’єкт права на конституційну скаргу вважає, що оспорюваний припис є таким, що не відповідає статтям 1, 3, частині другій статті 6, частині другій статті 8, статті 16, частині другій статті 19, статтям 21, 22, частинам першій, другій статті 24, частинам першій, четвертій статті 41, частинам першій, третій статті 46, частині першій статті 50 Конституції України.
📝 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Сергій Різник виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
Як зазначив суддя-доповідач, Ігор Першко є пенсіонером, який не працює, проживає в населеному пункті, який віднесено до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, та має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Суб’єкт права на конституційну скаргу звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі – Управління), у якому просив визнати протиправною бездіяльність Управління та зобов’язати Управління нарахувати та виплатити йому підвищення до пенсії як пенсіонеру, який не працює та живе на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України ,,Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796–ХІІ зі змінами (далі – Закон № 796), що становить дві мінімальні заробітні плати.
Житомирський окружний адміністративний суд рішенням, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду, позовні вимоги задовольнив частково: визнав протиправною бездіяльність Управління щодо ненарахування та невиплати Ігорю Першку підвищення до пенсії та зобов’язав Управління нарахувати та виплатити підвищення до пенсії відповідно до статті 39 Закону № 796 у розмірі, що становить два прожиткових мінімуми працездатних осіб.
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу Ігоря Першка залишила без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій – без змін.
Автор клопотання стверджує, що внаслідок застосування пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 1774 «держава фактично більше ніж в два з половиною рази зменшила гарантовані розміри державної пенсії, що їх передбачено ст. 39 Закону № 796, що свідчить про порушення права власності.
Суб’єкт права на конституційну скаргу зазначає, що „однією з основних соціальних гарантій Держави є належне пенсійне забезпечення та соціальна підтримка рівня життя населення України, що постраждало внаслідок аварії на ЧАЕС“, а „встановлена ст. 39 Закону № 796 доплата (підвищення) до пенсії фактично є складовою пенсії та, відповідно, соціальною гарантією Держави, яка захищається в тому числі на рівні Основного Закону“.
🔹 У середу, 11 вересня 2024 року, Другий сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Першка Ігоря Петровича щодо конституційності пункту 3 розділу ІI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774‒VІII (далі – Закон № 1774).
💬 Пунктом 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 1774 визначено таке: „Установити, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій.
До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року“.
Суб’єкт права на конституційну скаргу вважає, що оспорюваний припис є таким, що не відповідає статтям 1, 3, частині другій статті 6, частині другій статті 8, статті 16, частині другій статті 19, статтям 21, 22, частинам першій, другій статті 24, частинам першій, четвертій статті 41, частинам першій, третій статті 46, частині першій статті 50 Конституції України.
📝 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Сергій Різник виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
Як зазначив суддя-доповідач, Ігор Першко є пенсіонером, який не працює, проживає в населеному пункті, який віднесено до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, та має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Суб’єкт права на конституційну скаргу звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі – Управління), у якому просив визнати протиправною бездіяльність Управління та зобов’язати Управління нарахувати та виплатити йому підвищення до пенсії як пенсіонеру, який не працює та живе на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України ,,Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796–ХІІ зі змінами (далі – Закон № 796), що становить дві мінімальні заробітні плати.
Житомирський окружний адміністративний суд рішенням, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду, позовні вимоги задовольнив частково: визнав протиправною бездіяльність Управління щодо ненарахування та невиплати Ігорю Першку підвищення до пенсії та зобов’язав Управління нарахувати та виплатити підвищення до пенсії відповідно до статті 39 Закону № 796 у розмірі, що становить два прожиткових мінімуми працездатних осіб.
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу Ігоря Першка залишила без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій – без змін.
Автор клопотання стверджує, що внаслідок застосування пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 1774 «держава фактично більше ніж в два з половиною рази зменшила гарантовані розміри державної пенсії, що їх передбачено ст. 39 Закону № 796, що свідчить про порушення права власності.
Суб’єкт права на конституційну скаргу зазначає, що „однією з основних соціальних гарантій Держави є належне пенсійне забезпечення та соціальна підтримка рівня життя населення України, що постраждало внаслідок аварії на ЧАЕС“, а „встановлена ст. 39 Закону № 796 доплата (підвищення) до пенсії фактично є складовою пенсії та, відповідно, соціальною гарантією Держави, яка захищається в тому числі на рівні Основного Закону“.
🗞 Другий сенат дослідив матеріали цієї справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Переглянути відкриту частину пленарного засідання: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2024
Переглянути відкриту частину пленарного засідання: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2024
📚 Конституційний Суд України розпочав розгляд справи щодо конституційності окремих приписів Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“
▪️ Другий сенат Конституційного Суду України 11 вересня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Довженка Віктора Васильовича.
💭 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олег Первомайський виклав основний зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника. Зокрема, суддя зазначив, що суб’єкт права на конституційну скаргу звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частині першій статті 8, частині третій статті 22, частинам першій, другій статті 24, частині четвертій статті 43 Конституції України частину другу статті 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“ від 9 листопада 2023 року № 3460–IХ (далі – Закон).
У частині другій статті 8 Закону визначено розмір мінімальної заробітної плати, який застосовують як розрахункову величину для обчислення виплат за рішеннями суду, на рівні 1 600 гривень.
На думку автора клопотання, за умови відсутності спеціального законодавчого акта, який визначав би „право на застосування розміру мінімальної заробітної плати, як розрахункової величини для обчислення виплат за рішенням суду“, оспорюваний припис Закону погіршує правове становище особи, звужуючи зміст та обсяг її соціальних прав.
🖇 Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається таке.
Житомирський окружний адміністративний суд зобов’язав Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі – Управління) нарахувати та виплатити Віктору Довженку підвищення до пенсії як „непрацюючому пенсіонеру“, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі встановленому статтею 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796–XII зі змінами (далі – Закон № 796).
Віктор Довженко звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, у якій просив суд визнати протиправними дії Управління з визначення йому розміру додаткової пенсії з розрахунку двох мінімальних заробітних плат, застосованих як розрахункова величина для обчислення виплат за рішенням суду, на рівні 1 600 гривень.
Суд відмовив у задоволенні цієї заяви, зазначивши, що, враховуючи зміну розміру мінімальної заробітної плати у кожному році, „відповідач має обов’язок перераховувати та виплачувати доплату до пенсії“ у порядку статті 39 Закону
№ 796 з урахуванням таких змін; частиною другою статті 8 Закону окремо визначено розмір мінімальної заробітної плати, який застосовують як розрахункову величину для обчислення виплат за рішеннями суду, на рівні 1 600 грн; отже, в Управління відсутні „правові підстави для застосування розміру мінімальної заробітної плати 7 100 грн як розрахункової величини під час нарахування і виплати позивачу з січня 2024 року підвищення пенсій“.
📑 Суддя-доповідач також поінформував, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення він направив запити до низки органів державної влади та закладів вищої освіти із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційній скарзі.
✔️ Після дослідження матеріалів справи на відкритій частині пленарного засідання Другий сенат перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Відеозапис засідання: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2024
▪️ Другий сенат Конституційного Суду України 11 вересня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Довженка Віктора Васильовича.
💭 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олег Первомайський виклав основний зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника. Зокрема, суддя зазначив, що суб’єкт права на конституційну скаргу звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частині першій статті 8, частині третій статті 22, частинам першій, другій статті 24, частині четвертій статті 43 Конституції України частину другу статті 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“ від 9 листопада 2023 року № 3460–IХ (далі – Закон).
У частині другій статті 8 Закону визначено розмір мінімальної заробітної плати, який застосовують як розрахункову величину для обчислення виплат за рішеннями суду, на рівні 1 600 гривень.
На думку автора клопотання, за умови відсутності спеціального законодавчого акта, який визначав би „право на застосування розміру мінімальної заробітної плати, як розрахункової величини для обчислення виплат за рішенням суду“, оспорюваний припис Закону погіршує правове становище особи, звужуючи зміст та обсяг її соціальних прав.
🖇 Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається таке.
Житомирський окружний адміністративний суд зобов’язав Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі – Управління) нарахувати та виплатити Віктору Довженку підвищення до пенсії як „непрацюючому пенсіонеру“, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі встановленому статтею 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796–XII зі змінами (далі – Закон № 796).
Віктор Довженко звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, у якій просив суд визнати протиправними дії Управління з визначення йому розміру додаткової пенсії з розрахунку двох мінімальних заробітних плат, застосованих як розрахункова величина для обчислення виплат за рішенням суду, на рівні 1 600 гривень.
Суд відмовив у задоволенні цієї заяви, зазначивши, що, враховуючи зміну розміру мінімальної заробітної плати у кожному році, „відповідач має обов’язок перераховувати та виплачувати доплату до пенсії“ у порядку статті 39 Закону
№ 796 з урахуванням таких змін; частиною другою статті 8 Закону окремо визначено розмір мінімальної заробітної плати, який застосовують як розрахункову величину для обчислення виплат за рішеннями суду, на рівні 1 600 грн; отже, в Управління відсутні „правові підстави для застосування розміру мінімальної заробітної плати 7 100 грн як розрахункової величини під час нарахування і виплати позивачу з січня 2024 року підвищення пенсій“.
📑 Суддя-доповідач також поінформував, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення він направив запити до низки органів державної влади та закладів вищої освіти із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційній скарзі.
✔️ Після дослідження матеріалів справи на відкритій частині пленарного засідання Другий сенат перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Відеозапис засідання: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2024