Співробітники Секретаріату Суду взяли участь у робочій групі з питань Методології підготування проєктів актів Конституційного Суду України
▪️ Працівники патронатних служб суддів Конституційного Суду України і Секретаріату Суду взяли участь у робочій групі з питань Методології підготування проєктів актів Конституційного Суду України.
Цей захід, організований у межах спільного проєкту Ради Європи та Конституційного Суду України „Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні“, упровадженого в межах третьої фази спільної програми Європейського Союзу та Ради Європи „Партнерство заради добропорядного врядування“, Фаза III, відбувся у Львові 11 – 12 липня 2024 року.
📑 Під час робочих сесій учасники заходу спільно з міжнародними і національними експертами обговорили питання, що стосуються підготування актів Конституційного Суду.
💬 Про механізм, етапи розгляду справи та підготування проєктів рішень у Конституційному Суді Латвійської Республіки розповів Крістапс Тамуш, керівник юридичного департаменту цього Суду, міжнародний консультант Ради Європи. Він поділився досвідом із українськими колегами про підготування справи до розгляду, структуру проєкту судового рішення, аргументацію та методологію, яку Суд застосовує у цьому процесі.
💬 Презентацію з питань методології підготування проєктів актів Конституційного Суду України працівникам Секретаріату Суду представив Андрій Медвідь, доктор юридичних наук, професор юридичного факультету Львівського торговельно-економічного університету, національний консультант Ради Європи.
Його виступ був зосереджений на практичному обговоренні рішень органу конституційного контролю та застосуванні міжнародної практики.
Після цього відбулася сесія запитань і відповідей, а також загальне обговорення проблематики. Учасники подякували за організований захід, що дав можливість здійснити фаховий обмін думками та досвідом.
Модерувала захід менеджерка Проєкту Сюзанна Мнацаканян.
📌 https://cutt.ly/LehDlUtt
▪️ Працівники патронатних служб суддів Конституційного Суду України і Секретаріату Суду взяли участь у робочій групі з питань Методології підготування проєктів актів Конституційного Суду України.
Цей захід, організований у межах спільного проєкту Ради Європи та Конституційного Суду України „Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні“, упровадженого в межах третьої фази спільної програми Європейського Союзу та Ради Європи „Партнерство заради добропорядного врядування“, Фаза III, відбувся у Львові 11 – 12 липня 2024 року.
📑 Під час робочих сесій учасники заходу спільно з міжнародними і національними експертами обговорили питання, що стосуються підготування актів Конституційного Суду.
💬 Про механізм, етапи розгляду справи та підготування проєктів рішень у Конституційному Суді Латвійської Республіки розповів Крістапс Тамуш, керівник юридичного департаменту цього Суду, міжнародний консультант Ради Європи. Він поділився досвідом із українськими колегами про підготування справи до розгляду, структуру проєкту судового рішення, аргументацію та методологію, яку Суд застосовує у цьому процесі.
💬 Презентацію з питань методології підготування проєктів актів Конституційного Суду України працівникам Секретаріату Суду представив Андрій Медвідь, доктор юридичних наук, професор юридичного факультету Львівського торговельно-економічного університету, національний консультант Ради Європи.
Його виступ був зосереджений на практичному обговоренні рішень органу конституційного контролю та застосуванні міжнародної практики.
Після цього відбулася сесія запитань і відповідей, а також загальне обговорення проблематики. Учасники подякували за організований захід, що дав можливість здійснити фаховий обмін думками та досвідом.
Модерувала захід менеджерка Проєкту Сюзанна Мнацаканян.
📌 https://cutt.ly/LehDlUtt
📄 #КСУ отримав конституційне подання Верховного Суду стосовно відшкодування витрат за навчання у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських
Конституційний Суд України 15 липня 2024 року отримав конституційне подання Верховного Суду щодо конституційності приписів пункту 3 Порядку відшкодування особами витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 261 (в частині, якою передбачено, що відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов’язаних з грошовим забезпеченням).
Цей Порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, витрат, пов’язаних з їх утриманням у таких закладах, з відповідних підстав.
Так, абзацами першим та другим пункту 3 Порядку № 261 визначено, що відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов’язаних з грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням.
Отже, Верховний Суд просить перевірити на відповідність приписам частин першої та четвертої статті 43 Конституції України приписи пункту 3 цього Порядку.
Наразі зазначене конституційне подання розподілено судді-доповідачу.
📍 З текстом конституційного подання можна ознайомитися на офіційному вебсайті Суду в рубриці „На розгляді Суду“:
https://cutt.ly/xeh2LaU2
Конституційний Суд України 15 липня 2024 року отримав конституційне подання Верховного Суду щодо конституційності приписів пункту 3 Порядку відшкодування особами витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 261 (в частині, якою передбачено, що відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов’язаних з грошовим забезпеченням).
Цей Порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, витрат, пов’язаних з їх утриманням у таких закладах, з відповідних підстав.
Так, абзацами першим та другим пункту 3 Порядку № 261 визначено, що відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов’язаних з грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням.
Отже, Верховний Суд просить перевірити на відповідність приписам частин першої та четвертої статті 43 Конституції України приписи пункту 3 цього Порядку.
Наразі зазначене конституційне подання розподілено судді-доповідачу.
📍 З текстом конституційного подання можна ознайомитися на офіційному вебсайті Суду в рубриці „На розгляді Суду“:
https://cutt.ly/xeh2LaU2
⚖️ Суд перевірить на конституційність частину першу статті 423 Цивільного процесуального кодексу України
Перший сенат 17 липня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Якіменка Володимира Петровича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Ольга Совгиря повідомила, що суб’єкт права на конституційну скаргу звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України частину першу статті 423 Цивільного процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
📑 Згідно з частиною першою статті 423 Кодексу „рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами“.
Як зазначила суддя-доповідач, 22 листопада 2023 року Конституційний Суд України ухвалив Рішення № 10-р(II)/2023 (справа щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах), яким визнав неконституційними пункти 1, 5 частини шостої статті 19 Кодексу.
📑 Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що після ухвалення цього рішення Володимир Якіменко у грудні 2023 року звернувся до Верховного Суду із заявою про перегляд ухвали Верховного Суду від 13 лютого 2023 року за виключними обставинами на підставі пункту 1 частини третьої статті 423 Кодексу, а саме: „встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане“.
📑 Верховний Суд повернув Володимиру Якіменку його заяву, вказавши, що „ухвала Верховного Суду від 13 лютого 2023 року про відмову у відкритті конституційного провадження не є рішенням, яким закінчено розгляд справи та яке прийняте за результатами вирішення спору по суті, тому така ухвала не може бути предметом перегляду за виключними обставинами відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України“.
Автор клопотання вважає, що оспорюваним положенням Кодексу унеможливлено перегляд ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження та повторне вирішення Верховним Судом питання про відкриття такого провадження без застосування положення, визнаного раніше неконституційним. Унаслідок чого, наголошує заявник, його позбавлено права ефективно захистити та поновити права, порушені застосуванням у його справі норми, визнаної неконституційною.
Суддя-доповідач також повідомила, що Перший сенат розглядає справу за конституційною скаргою Євстіфеєва Микити Ігоровича, в якій предметом конституційного контролю є однакові питання.
🗓 У цій справі Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
🎥 Відеозапис пленарного засідання можна переглянути на офіційному вебсайті КСУ в рубриці "Архів відеотрансляцій засідань".
📎 https://cutt.ly/GejlFyaX
Перший сенат 17 липня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Якіменка Володимира Петровича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Ольга Совгиря повідомила, що суб’єкт права на конституційну скаргу звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України частину першу статті 423 Цивільного процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
📑 Згідно з частиною першою статті 423 Кодексу „рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами“.
Як зазначила суддя-доповідач, 22 листопада 2023 року Конституційний Суд України ухвалив Рішення № 10-р(II)/2023 (справа щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах), яким визнав неконституційними пункти 1, 5 частини шостої статті 19 Кодексу.
📑 Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що після ухвалення цього рішення Володимир Якіменко у грудні 2023 року звернувся до Верховного Суду із заявою про перегляд ухвали Верховного Суду від 13 лютого 2023 року за виключними обставинами на підставі пункту 1 частини третьої статті 423 Кодексу, а саме: „встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане“.
📑 Верховний Суд повернув Володимиру Якіменку його заяву, вказавши, що „ухвала Верховного Суду від 13 лютого 2023 року про відмову у відкритті конституційного провадження не є рішенням, яким закінчено розгляд справи та яке прийняте за результатами вирішення спору по суті, тому така ухвала не може бути предметом перегляду за виключними обставинами відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України“.
Автор клопотання вважає, що оспорюваним положенням Кодексу унеможливлено перегляд ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження та повторне вирішення Верховним Судом питання про відкриття такого провадження без застосування положення, визнаного раніше неконституційним. Унаслідок чого, наголошує заявник, його позбавлено права ефективно захистити та поновити права, порушені застосуванням у його справі норми, визнаної неконституційною.
Суддя-доповідач також повідомила, що Перший сенат розглядає справу за конституційною скаргою Євстіфеєва Микити Ігоровича, в якій предметом конституційного контролю є однакові питання.
🗓 У цій справі Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
🎥 Відеозапис пленарного засідання можна переглянути на офіційному вебсайті КСУ в рубриці "Архів відеотрансляцій засідань".
📎 https://cutt.ly/GejlFyaX
⚖️ Суд розглядав справу за конституційною скаргою Янка В.М. щодо конституційності законодавчих приписів стосовно обмеження максимального розміру пенсії
У середу, 17 липня 2024 року, Перший сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Янка Володимира Михайловича.
🔹 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Кривенко повідомив, що заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на конституційність окремі приписи частини першої статті 2 Закону України ,,Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668–VІ зі змінами (далі – Закон № 3668) щодо поширення її дії на Закон України ,,Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VII зі змінами (далі – Закон № 1697) та встановлення, що максимальний розмір пенсії, призначеної (перерахованої) відповідно до Закону № 1697, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
🔹 Автор клопотання також просить перевірити на конституційність перше речення абзацу шостого частини п’ятнадцятої статті 86 Закону № 1697 відповідно до якого „максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність“.
🔸 Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Володимир Янко перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі – Управління). Йому призначена пенсія на підставі статті 50-1 Закону України „Про прокуратуру“ від 5 листопада 1991 року № 1789–ХІІ, у редакції чинній на час призначення пенсії, в розмірі 90% місячної заробітної плати.
🔸 У грудні 2022 року він звернувся до суду першої інстанції з позовом до Управління, у якому просив, зокрема, визнати протиправними дії Управління щодо обмеження максимального розміру пенсії за вислугу років десятьма прожитковими мінімумами. Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, відмовив йому в задоволенні позовних вимог.
▪️ На думку автора клопотання, обмеження максимального розміру призначеної йому пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, порушує його право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю та право на соціальний захист.
Суддя-доповідач поінформував, що на розгляді Великої палати Суду є ще 13 конституційних скарг з аналогічних питань, які об’єднані в одне конституційне провадження.
Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини.
На відкритій частині пленарного засідання був присутній суб’єкт права на конституційну скаргу Володимир Янко.
🎥 Переглянути відеозапис засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
📌 https://cutt.ly/eejo6zXB
У середу, 17 липня 2024 року, Перший сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Янка Володимира Михайловича.
🔹 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Кривенко повідомив, що заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на конституційність окремі приписи частини першої статті 2 Закону України ,,Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668–VІ зі змінами (далі – Закон № 3668) щодо поширення її дії на Закон України ,,Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VII зі змінами (далі – Закон № 1697) та встановлення, що максимальний розмір пенсії, призначеної (перерахованої) відповідно до Закону № 1697, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
🔹 Автор клопотання також просить перевірити на конституційність перше речення абзацу шостого частини п’ятнадцятої статті 86 Закону № 1697 відповідно до якого „максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність“.
🔸 Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Володимир Янко перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі – Управління). Йому призначена пенсія на підставі статті 50-1 Закону України „Про прокуратуру“ від 5 листопада 1991 року № 1789–ХІІ, у редакції чинній на час призначення пенсії, в розмірі 90% місячної заробітної плати.
🔸 У грудні 2022 року він звернувся до суду першої інстанції з позовом до Управління, у якому просив, зокрема, визнати протиправними дії Управління щодо обмеження максимального розміру пенсії за вислугу років десятьма прожитковими мінімумами. Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, відмовив йому в задоволенні позовних вимог.
▪️ На думку автора клопотання, обмеження максимального розміру призначеної йому пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, порушує його право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю та право на соціальний захист.
Суддя-доповідач поінформував, що на розгляді Великої палати Суду є ще 13 конституційних скарг з аналогічних питань, які об’єднані в одне конституційне провадження.
Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини.
На відкритій частині пленарного засідання був присутній суб’єкт права на конституційну скаргу Володимир Янко.
🎥 Переглянути відеозапис засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
📌 https://cutt.ly/eejo6zXB
⚖️ Суд розпочав розгляд справи щодо конституційності законодавчих приписів про застосування прожиткового мінімуму як розрахункової величини для обчислення виплат
Перший сенат 17 липня ц.р. на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Ковальчук Людмили Петрівни.
💬 Як зазначила суддя-доповідач у справі Ольга Совгиря, заявниця звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на конституційність пункт 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII зі змінами (далі – Закон № 1774).
📑 Оспорюваними приписами Закону № 1774 установлено, що мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом не застосовують як розрахункову величину для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій; до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини її застосовують у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, з 1 січня 2017 року.
📑 Заявниця стверджує, що внаслідок застосування судами України пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 1774 фактично зменшено розмір підвищення до пенсії порівняно з раніше встановленим статтею 39 Закону України ,,Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796–ХІІ зі змінами. На її думку, оспорюваними приписами Закону № 1774 звужено зміст та обсяг її прав, унаслідок чого порушено її право власності, гарантоване частинами першою, четвертою статті 41 Конституції України.
Суддя-доповідач повідомила, що Перший сенат також розглядає справу за конституційною скаргою Лінкевич Олени Павлівни, предметом конституційного контролю в якій є однакові питання.
📎У цій справі Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
📍 https://cutt.ly/YejpHZZn
Перший сенат 17 липня ц.р. на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Ковальчук Людмили Петрівни.
💬 Як зазначила суддя-доповідач у справі Ольга Совгиря, заявниця звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на конституційність пункт 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII зі змінами (далі – Закон № 1774).
📑 Оспорюваними приписами Закону № 1774 установлено, що мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом не застосовують як розрахункову величину для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій; до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини її застосовують у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, з 1 січня 2017 року.
📑 Заявниця стверджує, що внаслідок застосування судами України пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 1774 фактично зменшено розмір підвищення до пенсії порівняно з раніше встановленим статтею 39 Закону України ,,Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796–ХІІ зі змінами. На її думку, оспорюваними приписами Закону № 1774 звужено зміст та обсяг її прав, унаслідок чого порушено її право власності, гарантоване частинами першою, четвертою статті 41 Конституції України.
Суддя-доповідач повідомила, що Перший сенат також розглядає справу за конституційною скаргою Лінкевич Олени Павлівни, предметом конституційного контролю в якій є однакові питання.
📎У цій справі Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
📍 https://cutt.ly/YejpHZZn