📚 Друзі, Конституційний Суд України 28 червня ц.р. провів міжнародну конференцію „Конституція України та європейські цінності: виклики євроінтеграційного процесу‟, присвячену 28-й річниці Основного Закону України
У межах роботи конференції відбулося дві сесії, учасники яких обговорили конституційну доктрину і практику верховенства права (правовладдя), питання людської гідності та прав людини в реаліях воєнного стану.
Більш детально читайте тут⤵️
✔️ Учасники першої сесії зосередили увагу на темі „Верховенство права: конституційна доктрина і практика”. Обговорили забезпечення верховенства права в Україні у світлі практики ЄСПЛ, уплив європейських цінностей на розвиток українського конституціоналізму в аспекті сучасних викликів, конституційні зміни до розділу „Правосуддя‟ та їх уплив на розвиток судової системи, захист прав і конституційних принципів у надзвичайних ситуаціях, а також розглянули доктринальний вимір практичної реалізації принципу верховенства права в умовах воєнних загроз.
Дослідили і питання впливу умов воєнного стану та надзвичайних ситуацій на захист прав і їх реалізацію через правові механізми в Україні, юридичні позиції конституційних судів європейських держав щодо референдумів про внесення змін до конституції, історичні аспекти імплементації принципів правової держави та верховенства права в Україні.
Модерував сесію суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко.
🔹 Суддя Конституційного Суду України Сергій Різник у своєму виступі розповів про принцип верховенства права як критерій конституційності нормативних актів, наголошуючи на важливості цього принципу для забезпечення демократії та стабільності в країні.
Він зазначив, що принципи спільної спадщини європейських народів як тріада європейських цінностей – верховенство права, демократія, права людини, що доповнюють одне одного, – відображені у статті 8 Конституції України, згідно з якою в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
На переконання Сергія Різника, принципи верховенства права і верховенства Конституції є цілісними, тож забезпечуючи верховенство Конституції, Конституційний Суд України захищає принцип верховенства права. У виступі суддя детально дослідив принцип верховенства права в рішеннях Конституційного Суду України.
Він наголосив на важливості співпраці між Конституційним Судом України та науковим співтовариством, зазначивши, що разом ми будуватимемо українську національну конституційну демократію, засновану на верховенстві права.
🔹 Суддя Конституційного Суду України Ольга Совгиря провела порівняльний аналіз юридичних позицій конституційних судів європейських держав щодо референдумів про внесення змін до конституції та інших питань, які можуть бути предметом референдумів. Розкрила їх переваги і недоліки, роль органів конституційного судочинства в цій процедурі.
Суддя зазначила, що у багатьох європейських державах конституційні суди відіграють важливу роль у визначенні законності та конституційності референдумів у частині внесення змін до конституції. Вони перевіряють процедури проведення референдуму та формулювання запропонованих поправок. Конституційні суди також можуть мати повноваження переглядати результати референдуму про внесення змін до конституції та визначати, чи є результати референдуму дійсними.
Ольга Совгиря назвала країни, в яких ухвалили чинні конституції за результатами референдумів, окреслила керівні принципи для конституційних референдумів на національному рівні, що їх сформулювала Венеційська Комісія. Зокрема, одним із фундаментальних принципів є судовий перегляд на відповідність чинному законодавству всіх питань, пов’язаних з організацією і проведенням конституційного референдуму. Суддя наголосила на ролі Конституційного Суду або Верховного Суду у цьому процесі.
У межах роботи конференції відбулося дві сесії, учасники яких обговорили конституційну доктрину і практику верховенства права (правовладдя), питання людської гідності та прав людини в реаліях воєнного стану.
Більш детально читайте тут⤵️
✔️ Учасники першої сесії зосередили увагу на темі „Верховенство права: конституційна доктрина і практика”. Обговорили забезпечення верховенства права в Україні у світлі практики ЄСПЛ, уплив європейських цінностей на розвиток українського конституціоналізму в аспекті сучасних викликів, конституційні зміни до розділу „Правосуддя‟ та їх уплив на розвиток судової системи, захист прав і конституційних принципів у надзвичайних ситуаціях, а також розглянули доктринальний вимір практичної реалізації принципу верховенства права в умовах воєнних загроз.
Дослідили і питання впливу умов воєнного стану та надзвичайних ситуацій на захист прав і їх реалізацію через правові механізми в Україні, юридичні позиції конституційних судів європейських держав щодо референдумів про внесення змін до конституції, історичні аспекти імплементації принципів правової держави та верховенства права в Україні.
Модерував сесію суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко.
🔹 Суддя Конституційного Суду України Сергій Різник у своєму виступі розповів про принцип верховенства права як критерій конституційності нормативних актів, наголошуючи на важливості цього принципу для забезпечення демократії та стабільності в країні.
Він зазначив, що принципи спільної спадщини європейських народів як тріада європейських цінностей – верховенство права, демократія, права людини, що доповнюють одне одного, – відображені у статті 8 Конституції України, згідно з якою в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
На переконання Сергія Різника, принципи верховенства права і верховенства Конституції є цілісними, тож забезпечуючи верховенство Конституції, Конституційний Суд України захищає принцип верховенства права. У виступі суддя детально дослідив принцип верховенства права в рішеннях Конституційного Суду України.
Він наголосив на важливості співпраці між Конституційним Судом України та науковим співтовариством, зазначивши, що разом ми будуватимемо українську національну конституційну демократію, засновану на верховенстві права.
🔹 Суддя Конституційного Суду України Ольга Совгиря провела порівняльний аналіз юридичних позицій конституційних судів європейських держав щодо референдумів про внесення змін до конституції та інших питань, які можуть бути предметом референдумів. Розкрила їх переваги і недоліки, роль органів конституційного судочинства в цій процедурі.
Суддя зазначила, що у багатьох європейських державах конституційні суди відіграють важливу роль у визначенні законності та конституційності референдумів у частині внесення змін до конституції. Вони перевіряють процедури проведення референдуму та формулювання запропонованих поправок. Конституційні суди також можуть мати повноваження переглядати результати референдуму про внесення змін до конституції та визначати, чи є результати референдуму дійсними.
Ольга Совгиря назвала країни, в яких ухвалили чинні конституції за результатами референдумів, окреслила керівні принципи для конституційних референдумів на національному рівні, що їх сформулювала Венеційська Комісія. Зокрема, одним із фундаментальних принципів є судовий перегляд на відповідність чинному законодавству всіх питань, пов’язаних з організацією і проведенням конституційного референдуму. Суддя наголосила на ролі Конституційного Суду або Верховного Суду у цьому процесі.
💬 У межах цієї сесії виступили: Микола Гнатовський, суддя Європейського суду з прав людини від України (онлайн-відеозапис), Михайло Смокович, Голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, Олександр Скрипнюк, директор Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, Юрій Барабаш, проректор Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого,· Микола Оніщук, ректор Національної школи суддів України, Георгій Папуашвілі, спеціальний радник Конституційного Суду України та Голова Конституційного Суду Грузії (2006–2016).
✔️ Другу сесію присвятили питанням людської гідності та прав людини в реаліях воєнного стану. Учасники обговорили вплив міжнародних правових стандартів на внутрішню правову систему, а також роль конституційного правосуддя у забезпеченні дотримання міжнародних зобов’язань із захисту прав людини.
Доповідачі наголосили на важливості міжнародної правової співпраці у забезпеченні прав людини та дотриманні міжнародно-правових зобов’язань із захисту прав людини в період війни. Модерувала сесію суддя Конституційного Суду України Оксана Грищук.
🔸 Суддя Конституційного Суду України Василь Лемак виступив із темою „Конституція України крізь призму ефективності: основні проблеми‟ та розповів про виклики, що стоять перед нашою державою.
Василь Лемак зазначив, що День Конституції – це хороша нагода проаналізувати те, наскільки Конституція України є дієвим і ефективним документом. Він наголосив, що Основний Закон України створює систему, яка покликана гарантувати та захищати права людини.
Доповідач зауважив, що ефективність Конституції вимірюється передусім рівнем захисту її ціннісного ядра. Конституцієдавець, який ухвалив Конституцію, захистив її ядро через механізм дотримання статей 157 і 158. Ці статті захищають вічні цінності – права людини, територіальну цілісність та незалежність нашої країни. Василь Лемак акцентував, що Конституційний Суд України в 2019 році своїми висновками зупинив кілька проєктів законів про внесення змін до Основного Закону України, нагадавши також, що сама по собі перемога на політичних виборах не дає карт-бланшу на довільну зміну Конституції України. Наголосив на важливості механізму стримувань і противаг, без якого неможливі повноцінний захист прав людини та справжня демократія, а також зазначив, що мету Конституції треба реалізовувати безперервно. З цього, зокрема, випливає, що неприйнятною є ситуація, за якої конституційні органи навіть тимчасово зупиняють свою діяльність.
У виступі Василь Лемак зазначив, що за понад 27 років Конституційний Суд України ухвалив більш як 420 рішень, у значній частині яких установлено неконституційність приписів права. Це означає, на його думку, що Конституційний Суд України реально довів спроможність виконувати контрмажоритарну функцію конституційного судочинства, покликану стримувати політичний процес в межах Конституції.
Доповідач зазначив, що й під час повномасштабної війни Конституційний Суд України продовжує виконувати свої функції, доводячи, що принцип поділу влади є дієвим, а перебування всіх органів державної влади в межах конституційного поля не лише забезпечує верховенство права й захист індивідуальних людських прав, а й зміцнює конституційний порядок України загалом. Ця здатність, переконаний Василь Лемак, є надто важливою в умовах воєнного стану.
🔸У своїй доповіді суддя Конституційного Суду України Галина Юровська розповіла про застосування актів Європейського Союзу та рішень Суду справедливості у практиці Конституційного Суду України.
Суддя зосередила увагу на окремих рішеннях Конституційного Суду України, які ґрунтуються на документах міжнародного права та практиці Європейського Суду справедливості. Зокрема, це рішення щодо індивідуалізації юридичної відповідальності за порушення прав споживачів; про перегляд вироку особі, караній на довічне позбавлення волі.
Вона наголосила на важливості адаптації європейських стандартів у національну правову систему, що сприяє зміцненню правової держави та забезпечує відповідність конституційним принципам і міжнародним зобов’язанням України.
✔️ Другу сесію присвятили питанням людської гідності та прав людини в реаліях воєнного стану. Учасники обговорили вплив міжнародних правових стандартів на внутрішню правову систему, а також роль конституційного правосуддя у забезпеченні дотримання міжнародних зобов’язань із захисту прав людини.
Доповідачі наголосили на важливості міжнародної правової співпраці у забезпеченні прав людини та дотриманні міжнародно-правових зобов’язань із захисту прав людини в період війни. Модерувала сесію суддя Конституційного Суду України Оксана Грищук.
🔸 Суддя Конституційного Суду України Василь Лемак виступив із темою „Конституція України крізь призму ефективності: основні проблеми‟ та розповів про виклики, що стоять перед нашою державою.
Василь Лемак зазначив, що День Конституції – це хороша нагода проаналізувати те, наскільки Конституція України є дієвим і ефективним документом. Він наголосив, що Основний Закон України створює систему, яка покликана гарантувати та захищати права людини.
Доповідач зауважив, що ефективність Конституції вимірюється передусім рівнем захисту її ціннісного ядра. Конституцієдавець, який ухвалив Конституцію, захистив її ядро через механізм дотримання статей 157 і 158. Ці статті захищають вічні цінності – права людини, територіальну цілісність та незалежність нашої країни. Василь Лемак акцентував, що Конституційний Суд України в 2019 році своїми висновками зупинив кілька проєктів законів про внесення змін до Основного Закону України, нагадавши також, що сама по собі перемога на політичних виборах не дає карт-бланшу на довільну зміну Конституції України. Наголосив на важливості механізму стримувань і противаг, без якого неможливі повноцінний захист прав людини та справжня демократія, а також зазначив, що мету Конституції треба реалізовувати безперервно. З цього, зокрема, випливає, що неприйнятною є ситуація, за якої конституційні органи навіть тимчасово зупиняють свою діяльність.
У виступі Василь Лемак зазначив, що за понад 27 років Конституційний Суд України ухвалив більш як 420 рішень, у значній частині яких установлено неконституційність приписів права. Це означає, на його думку, що Конституційний Суд України реально довів спроможність виконувати контрмажоритарну функцію конституційного судочинства, покликану стримувати політичний процес в межах Конституції.
Доповідач зазначив, що й під час повномасштабної війни Конституційний Суд України продовжує виконувати свої функції, доводячи, що принцип поділу влади є дієвим, а перебування всіх органів державної влади в межах конституційного поля не лише забезпечує верховенство права й захист індивідуальних людських прав, а й зміцнює конституційний порядок України загалом. Ця здатність, переконаний Василь Лемак, є надто важливою в умовах воєнного стану.
🔸У своїй доповіді суддя Конституційного Суду України Галина Юровська розповіла про застосування актів Європейського Союзу та рішень Суду справедливості у практиці Конституційного Суду України.
Суддя зосередила увагу на окремих рішеннях Конституційного Суду України, які ґрунтуються на документах міжнародного права та практиці Європейського Суду справедливості. Зокрема, це рішення щодо індивідуалізації юридичної відповідальності за порушення прав споживачів; про перегляд вироку особі, караній на довічне позбавлення волі.
Вона наголосила на важливості адаптації європейських стандартів у національну правову систему, що сприяє зміцненню правової держави та забезпечує відповідність конституційним принципам і міжнародним зобов’язанням України.
👥 У фаховій дискусії взяли участь: Яутріте Брієде, суддя Конституційного Суду Латвійської Республіки, Дануте Йочієнє, суддя палати у кримінальних справах Верховного Суду Литовської Республіки, суддя Європейського суду з прав людини (2004–2013), суддя (2014–2023) та Голова Конституційного Суду Литовської Республіки (2021–2023), міжнародна консультантка Ради Європи, Павло Пушкар, керівник відділу Департаменту з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи, Александру Тенасє, спеціальний радник Конституційного Суду України, Голова Конституційного Суду Республіки Молдова (2011–2017), Олена Бориславська, завідувач кафедри конституційного права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, Олександр Водянніков, старший проєктний співробітник Програми підтримки ОБСЄ для України.
📑 У межах конференції учасникам презентували Науково-практичний коментар Конституції України.
🗞 Також відбулося урочисте нагородження почесними грамотами Конституційного Суду України та пам’ятними сувенірами переможців конкурсу на найкращу наукову статтю, пов’язану із захистом людських прав.
https://cutt.ly/4edU6bcg
📑 У межах конференції учасникам презентували Науково-практичний коментар Конституції України.
🗞 Також відбулося урочисте нагородження почесними грамотами Конституційного Суду України та пам’ятними сувенірами переможців конкурсу на найкращу наукову статтю, пов’язану із захистом людських прав.
https://cutt.ly/4edU6bcg
📊 Інформація щодо результатів діяльності #КСУ за червень
У червні 2024 року у Конституційному Суді України відбулося 81 засідання, з них:
▪️ 9 пленарних засідань і 4 засідання Великої палати Суду;
▪️ 11 засідань і 1 спеціальне пленарне засідання Суду;
▪️ 4 пленарних засідання і 8 засідань Першого сенату Суду;
▪️ 23 пленарних засідання і 8 засідань Другого сенату Суду;
▪️ 13 засідань колегій суддів Першого і Другого сенатів Суду.
📑 На цих засіданнях Суд ухвалив 65 актів:
▪️ 8 ухвал Великої палати Суду;
▪️ 12 постанов Суду;
▪️ 8 ухвал Першого сенату;
▪️ 1 рішення Другого сенату;
▪️ 9 ухвал Другого сенату;
▪️ 27 ухвал колегій суддів Першого і Другого сенатів.
До Суду у звітному періоді надійшло 2 конституційних подання та 36 конституційних скарг.
✍️ Конституційні подання та 19 конституційних скарг за результатами попереднього перевіряння розподілені між суддями Суду. Суб’єктам права на конституційну скаргу повернуто 17 скарг, які за формою не відповідали вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“.
Також Секретаріат Суду підготував та надіслав 62 відповіді на запити на публічну інформацію і звернення громадян.
У червні 2024 року у Конституційному Суді України відбулося 81 засідання, з них:
▪️ 9 пленарних засідань і 4 засідання Великої палати Суду;
▪️ 11 засідань і 1 спеціальне пленарне засідання Суду;
▪️ 4 пленарних засідання і 8 засідань Першого сенату Суду;
▪️ 23 пленарних засідання і 8 засідань Другого сенату Суду;
▪️ 13 засідань колегій суддів Першого і Другого сенатів Суду.
📑 На цих засіданнях Суд ухвалив 65 актів:
▪️ 8 ухвал Великої палати Суду;
▪️ 12 постанов Суду;
▪️ 8 ухвал Першого сенату;
▪️ 1 рішення Другого сенату;
▪️ 9 ухвал Другого сенату;
▪️ 27 ухвал колегій суддів Першого і Другого сенатів.
До Суду у звітному періоді надійшло 2 конституційних подання та 36 конституційних скарг.
✍️ Конституційні подання та 19 конституційних скарг за результатами попереднього перевіряння розподілені між суддями Суду. Суб’єктам права на конституційну скаргу повернуто 17 скарг, які за формою не відповідали вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“.
Також Секретаріат Суду підготував та надіслав 62 відповіді на запити на публічну інформацію і звернення громадян.
⚖️ Відбулися засідання Великої палати #КСУ
▪️ У вівторок, 2 липня 2024 року, Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності окремих приписів статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668-VI, частини третьої статті 85 Закону України „Про пенсійне забезпечення“ від 5 листопада 1991 року № 1788-ХП у редакції Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668-VI. Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️ Також Велика палата на пленарному засіданні розглядала питання про об’єднання конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Сороки Віктора Володимировича, Карпенка Романа Миколайовича щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352-IX у взаємозв'язку з частиною третьою статті 119 Кодексу законів про працю України та за конституційними скаргами Прокопенка Юрія Олексійовича, Дудкевича Едуарда Валентиновича, Романенка Олександра Володимировича про конституційність підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“. Розгляд цього питання Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️ У справі за конституційним поданням 56 народних депутатів України про конституційність частини дванадцятої статті 20 Закону України „Про статус народного депутата України“, абзаців третього, четвертого пункту 14 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій“ Велика палата визначила форму розгляду – письмове провадження.
▪️ У вівторок, 2 липня 2024 року, Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності окремих приписів статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668-VI, частини третьої статті 85 Закону України „Про пенсійне забезпечення“ від 5 листопада 1991 року № 1788-ХП у редакції Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668-VI. Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️ Також Велика палата на пленарному засіданні розглядала питання про об’єднання конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Сороки Віктора Володимировича, Карпенка Романа Миколайовича щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352-IX у взаємозв'язку з частиною третьою статті 119 Кодексу законів про працю України та за конституційними скаргами Прокопенка Юрія Олексійовича, Дудкевича Едуарда Валентиновича, Романенка Олександра Володимировича про конституційність підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“. Розгляд цього питання Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️ У справі за конституційним поданням 56 народних депутатів України про конституційність частини дванадцятої статті 20 Закону України „Про статус народного депутата України“, абзаців третього, четвертого пункту 14 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій“ Велика палата визначила форму розгляду – письмове провадження.
⚖️ Суд перевірить на конституційність законодавчі приписи щодо застосування прожиткового мінімуму як розрахункової величини для обчислення виплат
✍️ Перший сенат 3 липня ц.р. на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Лінкевич Олени Павлівни.
💬 Як зазначила суддя-доповідач у справі Оксана Грищук, заявниця звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на конституційність пункт 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII (далі – Закон № 1774).
Оспорюваними приписами Закону № 1774 установлено, що „мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року“.
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Олена Лінкевич є пенсіонеркою, яка не працює, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі – Управління), має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, проживає в населеному пункті, який віднесено до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Заявниця зазначає, що Законом № 1774 була „змінена розрахункова величина з мінімальної заробітної плати на прожитковий мінімум, яка стала застосовуватися для обчислення всіх виплат, де раніше застосовувалася як розрахункова величина мінімальна заробітна плата, а також для обчислення інших платежів та санкцій, та внесені такі зміни до низки законів України“.
Вона також наголошує, що з ухваленням пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 1774 відбулося фактичне зменшення розміру доплати до пенсії як пенсіонеру, який не працює і проживає на території радіоактивного забруднення, порівняно з раніше встановленими виплатами, передбаченими статтею 39 Закону України ,,Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796–ХІІ (далі – Закон № 796).
Відтак Олена Лінкевич звернулася до судів з адміністративним позовом до Управління, в якому просила визнати протиправною бездіяльність Управління щодо ненарахування та невиплати їй підвищення до пенсії як пенсіонеру, який не працює і проживає на території радіоактивного забруднення, в розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796 (у редакції, що діяла до 01.01.2015) та зобов’язати Управління здійснити нарахування та виплату їй щомісячного підвищення до пенсії у розмірі, що „дорівнює двом мінімальним заробітним платам, встановленим законом про Державний бюджет України на відповідний рік“.
Суди першої та апеляційної інстанцій позовні вимоги задовольнили частково, зокрема зобов’язали Управління здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії Лінкевич О.П. як пенсіонеру, який не працює і проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду касаційну скаргу Лінкевич О.П. залишив без задоволення, а судові рішення суддів першої та апеляційної інстанцій – без змін.
Автор клопотання вважає, що оспорювані приписи Закону № 1774 призводять до звуження змісту та обсягу її прав, унаслідок чого порушено її право власності.
☑️ Перший сенат дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
✍️ Перший сенат 3 липня ц.р. на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Лінкевич Олени Павлівни.
💬 Як зазначила суддя-доповідач у справі Оксана Грищук, заявниця звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на конституційність пункт 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII (далі – Закон № 1774).
Оспорюваними приписами Закону № 1774 установлено, що „мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року“.
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Олена Лінкевич є пенсіонеркою, яка не працює, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі – Управління), має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, проживає в населеному пункті, який віднесено до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Заявниця зазначає, що Законом № 1774 була „змінена розрахункова величина з мінімальної заробітної плати на прожитковий мінімум, яка стала застосовуватися для обчислення всіх виплат, де раніше застосовувалася як розрахункова величина мінімальна заробітна плата, а також для обчислення інших платежів та санкцій, та внесені такі зміни до низки законів України“.
Вона також наголошує, що з ухваленням пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 1774 відбулося фактичне зменшення розміру доплати до пенсії як пенсіонеру, який не працює і проживає на території радіоактивного забруднення, порівняно з раніше встановленими виплатами, передбаченими статтею 39 Закону України ,,Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796–ХІІ (далі – Закон № 796).
Відтак Олена Лінкевич звернулася до судів з адміністративним позовом до Управління, в якому просила визнати протиправною бездіяльність Управління щодо ненарахування та невиплати їй підвищення до пенсії як пенсіонеру, який не працює і проживає на території радіоактивного забруднення, в розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796 (у редакції, що діяла до 01.01.2015) та зобов’язати Управління здійснити нарахування та виплату їй щомісячного підвищення до пенсії у розмірі, що „дорівнює двом мінімальним заробітним платам, встановленим законом про Державний бюджет України на відповідний рік“.
Суди першої та апеляційної інстанцій позовні вимоги задовольнили частково, зокрема зобов’язали Управління здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії Лінкевич О.П. як пенсіонеру, який не працює і проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду касаційну скаргу Лінкевич О.П. залишив без задоволення, а судові рішення суддів першої та апеляційної інстанцій – без змін.
Автор клопотання вважає, що оспорювані приписи Закону № 1774 призводять до звуження змісту та обсягу її прав, унаслідок чого порушено її право власності.
☑️ Перший сенат дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
⚖️ #КСУ розглядав справи за конституційними скаргами та ухвалив низку ухвал
У середу, 3 липня 2024 року, Перший сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Лінкевич Олени Павлівни щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII. Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
Перший сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Євстіфеєва Микити Ігоровича щодо конституційності окремого положення частини першої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України. Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📝 Крім того, Перший сенат на засіданні у справах за конституційними скаргами Янка Володимира Михайловича щодо конституційності окремих приписів частини першої статті 2 Закону України ,,Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“, першого речення абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону України ,,Про прокуратуру“ та Ковальчук Людмили Петрівни щодо конституційності пункту 3 розділу II ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII визначив форму розгляду – письмове провадження.
🗞 Цього ж дня відбулося засідання Третьої колегії суддів Першого сенату, на якому судді відкрили конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Войтевич Раїси Миколаївни щодо конституційності частини другої статті 8 Закону України „Про Державний бюджет на 2024 рік“ від 9 листопада 2023 року № 3460–ІХ. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
Також колегія суддів ухвалила ухвали про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Карася Сергія Анатолійовича щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII та Зайця Андрія Івановича щодо конституційності статті 87-1 Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року№ 889–VIII у редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади“ від 19 вересня 2019 року № 117–ІХ.
У середу, 3 липня 2024 року, Перший сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Лінкевич Олени Павлівни щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII. Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
Перший сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Євстіфеєва Микити Ігоровича щодо конституційності окремого положення частини першої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України. Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📝 Крім того, Перший сенат на засіданні у справах за конституційними скаргами Янка Володимира Михайловича щодо конституційності окремих приписів частини першої статті 2 Закону України ,,Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“, першого речення абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону України ,,Про прокуратуру“ та Ковальчук Людмили Петрівни щодо конституційності пункту 3 розділу II ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII визначив форму розгляду – письмове провадження.
🗞 Цього ж дня відбулося засідання Третьої колегії суддів Першого сенату, на якому судді відкрили конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Войтевич Раїси Миколаївни щодо конституційності частини другої статті 8 Закону України „Про Державний бюджет на 2024 рік“ від 9 листопада 2023 року № 3460–ІХ. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
Також колегія суддів ухвалила ухвали про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Карася Сергія Анатолійовича щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII та Зайця Андрія Івановича щодо конституційності статті 87-1 Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року№ 889–VIII у редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади“ від 19 вересня 2019 року № 117–ІХ.
🕯 9 липня в Києві – День жалоби.
Країна-агресор не припиняє завдавати масованих ракетних ударів по цивільних об'єктах. 8 липня ворог здійснив чергову атаку на міста України унаслідок чого загинуло десятки людей і сотні зазнали поранень.
Зокрема, в Києві через обстріли постраждали невинні діти, які перебували на лікуванні в дитячій лікарні „Охматдит“.
Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким загиблих та постраждалим.
Країна-агресор не припиняє завдавати масованих ракетних ударів по цивільних об'єктах. 8 липня ворог здійснив чергову атаку на міста України унаслідок чого загинуло десятки людей і сотні зазнали поранень.
Зокрема, в Києві через обстріли постраждали невинні діти, які перебували на лікуванні в дитячій лікарні „Охматдит“.
Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким загиблих та постраждалим.