🥳 Оголошено переможців конкурсу на кращу наукову статтю, пов’язану із захистом людських прав

Ними стали:

🥇Олег Серпак, студент Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого – 1 місце.

🥈Олег Голєв, аспірант Львівського національного університету імені Івана Франка – 2 місце.

🥉Анастасія Толюпа, студентка Полтавського фахового коледжу Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого – 3 місце.

Софія Мисюра, студентка Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка – отримала заохочення „За надзвичайну актуальність та очевидний елемент наукової новизни“.

Під час проведення заходів з нагоди відзначення Дня Конституції України їх буде нагороджено почесними грамотами Конституційного Суду України та пам’ятними сувенірами.

📘 Роботу Олега Серпака на тему: “Чи дотримуються права людини в Україні при притягненні її до кримінальної відповідальності за поводження з вогнепальною зброєю?“ як переможця конкурсу буде опубліковано в офіційному друкованому виданні – „Вісник Конституційного Суду України‟.

ℹ️ У жовтні 2023 року з нагоди відзначення Дня заснування Конституційного Суду України був оголошений конкурс на кращу наукову статтю, пов’язану із захистом людських прав та запрошено студентів, аспірантів, ад’юнктів, здобувачів закладів вищої освіти взяти у ньому участь. За умовами конкурсу наукову статтю разом із заявкою та рецензією потрібно було надіслати до 1 червня 2024 року.

📚 Ми отримали близько 200 статей із 43 закладів вищої освіти з різних куточків України. Наукові роботи нам надіслали студенти не тільки провідних юридичних вишів, а й здобувачі освіти юридичних факультетів непрофільних вишів.

Зокрема, ми отримали статті від студентів Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Одеської юридичної академії, Львівського національного університету імені Івана Франка, Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського, Навчально-наукового інститут права Державного податкового університету, Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова, Полтавського фахового коледжу Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Сумського національного аграрного університету.

☝️ Журі конкурсу, до складу якого увійшли судді Конституційного Суду України, представники Міністерства освіти і науки України, члени Науково-консультативної ради Конституційного Суду України кожну роботу ретельно оцінювали відповідно до вимог, що їх визначено в Положенні про конкурс. Рішення обговорювали та ухвалювали колегіально.

🎉 Тож ми вітаємо переможців конкурсу. Бажаємо не зупинятися на досягнутому, ставити амбітні цілі та їх досягати!

Зазначений конкурс проводився за сприяння Видавничого дому „Гельветика“.


#Конкурс #НауковаСтаття #ЗахистЛюдськихПрав #КонституційнийСудУкраїни #ВітаємоПереможців

⚖️ Велика палата #КСУ провела засідання

У четвер, 27 червня 2024 року, Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо конституційності окремих приписів Господарського кодексу України, Закону України „Про управління об’єктами державної власності“, вимог до незалежного члена наглядової ради державного унітарного підприємства та господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 142, Порядку визначення та затвердження кандидатур представників держави, які призначаються до наглядових рад державних унітарних підприємств, і тих, які беруть участь у загальних зборах та обираються до наглядових рад господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 143. Її розгляд відбудеться на одному з наступних пленарних засідань.

У справі за конституційною скаргою Петричука Олександра Анатолійовича щодо конституційності пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України Велика палата визначила форму розгляду – письмове провадження.

Велика палата на засіданні подовжила до 25 липня ц.р. строк ухвалення колегіями суддів Суду ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Олега Дріжана, AEROC Investment Deutschland Gmbh та Олега Муратова.

🔹 Тематична онлайн-лекція „День Конституції України“

📑 Верховна Рада України 28 червня 1996 року від імені Українського народу, спираючись на багатовікову історію українського державотворення, ухвалила Конституцію України. Це стало знаковою подією в нашій державі, адже в ній утілено заповітну мрію наших предків про самостійну, незалежну, правову державу.

☑️ Напередодні 28-ї річниці ухвалення Конституції України відбувся просвітницький захід, що його було організовано в межах спільного проєкту Ради Європи та Конституційного Суду України „Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні“, впровадженого в межах третьої фази спільної програми Європейського Союзу та Ради Європи „Партнерство заради добропорядного врядування“.

👥 У заході взяли участь судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Олег Первомайський, Галина Юровська, суддя Конституційного Суду України у відставці, Голова Асоціації суддів Конституційного Суду України Іван Домбровський, а також представники міжнародних організацій, органів конституційної юстиції, національних наукових установ та закладів вищої освіти.

Серед учасників: ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук, суддя Конституційного Суду Республіки Латвія Яутріте Брієде, спеціальний радник Конституційного Суду України, член Венеційської Комісії, Голова Конституційного Суду Грузії (2006–2016 рр.) Георгій Папуашвілі, керівниця проєктами в Україні та В’єтнамі Німецького фонду міжнародної правничої співпраці (IRZ) Ангела Шмайнк, керівник відділу Департаменту з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи Павло Пушкар, проректор з науково-педагогічної роботи та стратегічного розвитку Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Голова Науково-консультативної ради Конституційного Суду України Юрій Барабаш, проректор зі стратегічного розвитку, наукової роботи та зовнішніх зв’язків Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова Алла Івановська, завідувачка відділення філософії та суспільнознавства КЗПО „Київська мала академія наук учнівської молоді“ Тетяна Кот.

🗞 Міжнародні колеги і партнери привітали суддів, учасників заходу та Український народ із Днем Конституції України, побажали витримки, наполегливості та єдності. Вони підкреслили, що у час війни, судді Конституційного Суду України безперервно виконують свою роботу, в країні забезпечуються засади конституційного ладу. Міжнародні колеги наголосили на важливості обміну досвідом та висловили переконання на подальшій плідній співпраці.

Під час заходу судді Конституційного Суду України розповіли про багатовікову історію конституційного процесу, передумови ухвалення Засадничого Закону та наголосили на ролі Конституційного Суду України у захисті конституційних цінностей.

📃 Слухачі заходу взяли участь в інтерактивному тестуванні „Знавець Конституції України“, за результатами якого обрали переможця.

🎥 Відеозапис заходу https://cutt.ly/negtps6v

До Дня Конституції України у Конституційному Суді урочисто підняли Державний Прапор 🇺🇦🇺🇦🇺🇦

🔶🔷 Міжнародна конференція „Конституція України та європейські цінності: виклики євроінтеграційного процесу‟ (оновлюється)

📌 Конституційний Суд України 28 червня 2024 року провів міжнародну конференцію „Конституція України та європейські цінності: виклики євроінтеграційного процесу‟, присвячену 28-й річниці Конституції України.

🤝 Захід організований у межах спільного проєкту Ради Європи та Конституційного Суду України „Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні“, впровадженого в межах третьої фази спільної програми Європейського Союзу та Ради Європи „Партнерство заради добропорядного врядування“, а також спільного проєкту Конституційного Суду України та ОБСЄ „Підтримка національних партнерів у покращені доступу до конституційного правосуддя“.

👥 Учасники наукової конференції: судді Конституційного Суду України та судді КСУ у відставці, вітчизняні та міжнародні експерти в галузі конституційного права, представники органів конституційної юрисдикції іноземних держав і міжнародних організацій.

Під час заходу учасники поділилися своїм досвідом і підходами до захисту основних прав і свобод громадян у воєнний час та кризові періоди. Вони обговорили практичні аспекти імплементації міжнародних нормативних актів у національне законодавство, а також роль Конституційного Суду в цих процесах.

🔷 Відкрив конференцію суддя Конституційного Суду України Олександр Петришин, який від імені Конституційного Суду України звернувся до учасників із вітальною промовою, висловивши вдячність організаторам заходу та всім присутнім.
Він наголосив, що ухвалення Основного Закону України 28 червня 1996 року є історичною подією, яка визначила долю Українського народу. Основний Закон зміцнив міжнародний авторитет України й заклав основи для розвитку демократії, правовладдя, рівності та народовладдя в нашій країні.

Упродовж 28 років дії Конституції наша держава отримала вагомі здобутки, досягла значних успіхів, утвердилась у власній європейськості через закріплення в Основному Законі приписів щодо членства в Європейському Союзі та Організації Північноатлантичного договору. Отримання Україною статусу кандидата на вступ до ЄС у 2022 році та офіційні переговори про вступ є свідченням нашої впевненості та стійкості.

Сьогодні ми розуміємо, що європейський світогляд і цінності – це ті ключі, які дають змогу відкрити шлях до кращого майбуття. Наше покрокове, але наполегливе наближення до Європейського Союзу вимагає від нас не тільки знання, а й сповідування європейських цінностей, щоб для кожного покоління українців вони стали життєво важливими.

Тому вважаю, що конференція, яку ми проводимо сьогодні в межах роботи двох секцій, допоможе кращому розумінню важливості європейських цінностей і їх упровадженню у країні, а також ролі у цьому судової влади та Конституційного Суду України.

🔷 Із вітальною промовою до учасників звернувся також Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук. Він зауважив, що День Конституції України – подія визначальна та фундаментальна, адже Український народ отримав можливість жити в демократичній, правовій і суверенній державі.

Голова Верховної Ради України заявив про отримання Україною історичного рішення про початок переговорів з Європейським Союзом щодо членства. “Це історичне рішення для України, за яким стоять кров і сльози Українського народу, звитяга Українських воїнів та кожного з нас”.

Також наголосив, що Верховна Рада України вже зробила чимало для поступу країни. Ідеться, зокрема про ухвалення низки євроінтеграційних законів, які поступово наближають Україну до Європейського Союзу. Крім того, Парламент ухвалив закон щодо вдосконалення порядку відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України та обрав одного суддю за новою конкурсною процедурою.

Голова Верховної Ради України зазначив, що наша Конституція витримала випробування часом у найскладніший для України період. Ми впевнено можемо сказати, що Основний Закон працює, забезпечено засади конституційного ладу. Це приклад для багатьох країн, які сумнівалися в державності України, – наголосив доповідач.

🔷 Голова Офісу Ради Європи в Україні Мачей Янчак привітав учасників конференції та українців із цим державним святом. Він зазначив, що Конституція – це не лише найвищий правовий акт у державі, із яким повинні узгоджуватися усі закони країни, а й наріжний камінь захисту прав людини та правовладдя в країні.

Мачей Янчак відзначив важливість реформ, які відбуваються у сфері конституційного правосуддя в Україні. У цьому контексті він привітав новопризначеного суддю Конституційного Суду України та зазначив, що суддю було призначено за результатами прозорого, справедливого відбору за участі міжнародних експертів відповідно до рекомендацій Венеційської комісії.

Він також наголосив на важливій ролі Конституційного Суду України в забезпеченні прав людини і правовладдя. Він підкреслив, що українські судді, і зокрема судді Конституційного Суду України добре обізнані з практикою ЄСПЛ, правовими інструментами і методологіями Суду Європейського Союзу. Він подякував Суду за співпрацю та висловив переконання у подальшому сприянні обміну досвідом між Конституційним Судом України і конституційними судами країн Європейського Союзу та висловив готовність підтримати Україну на її шляху до Європейського Союзу.

🔷 Керівник з операційних питань Секції 1 „Європейська інтеграція, врядування та верховенство права, громадянське суспільство“ Представництва Європейського Союзу в Україні Асьєр Сантільян Лузуріага привітав Україну з 28-ю річницею ухвалення Конституції України та початком переговорів з Європейським Союзом щодо членства України. Конституція, зазначив він, це батько та матір усіх законів, юридичні рамки держави, це договір між громадянами й тими, хто служить державі. Це той договір, що у випадку України, об’єднує демократичну систему, яка ґрунтується на правах громадян. І цей договір потребує суддів, що стануть посередниками у вирішенні певних питань.

Він привітав обрання одного з суддів КСУ за новою конкурсною процедурою та наголосив, що наразі сильний Конституційний Суд потрібен державі як ніколи раніше, зважаючи на всі реформи, які супроводжують євроінтеграційний процес.

Асьєр Сантільян Лузуріага наголосив, що досягнення реформ щодо верховенства права потрібно підтримувати, тому що вони є не лише умовою щодо подальшого прогресу для вступу до ЄС, але й також зміцнять стійкість України в часи війни, покращать умови для бізнесу й інвестицій в Україні та сприятимуть процесу відновлення.

🔷 Спеціальний представник Головування – Координатор проєктів ОБСЄ в Україні Марцел Пешко відзначив подвиг мужніх воїнів, які борються за майбутнє України на фронті. Водночас він зазначив, що перемога кується не лише на полях битв, а й у формуванні бачення майбутнього.

„Бачення післявоєнної України, включаючи, насамперед, верховенство права та права людини, демократію, гендерну рівність та гендерний вимір післявоєнної реконструкції, європейську інтеграцію, правосуддя перехідного періоду, зараз потрібне українському суспільству як ніколи раніше‟, – зауважив він.

Він зазначив, що у 2014 році нація повстала на захист свого цивілізаційного вибору. Сьогодні на кривавих полях війни, як і 10 років тому на палаючих барикадах у Києві, люди захищають свою мрію – мрію про Європу, про співдружність цінностей, принципів і рівних можливостей.

Він висловив переконання, що ОБСЄ в Україні, як і завжди, буде ефективним інструментом, щоб допомогти українцям здійснити цю мрію. „Ми готові продовжувати ефективну співпрацю з Конституційним Судом України, регіональними та місцевими органами влади, академічними колами та громадянським суспільством‟.

🔷 У своєму виступі віцепрезидент Національної академії наук України Олег Рафальський підкреслив, що одним із найважливіших стратегічних приписів нашої Конституції є втілення в ній стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства у ЄС і НАТО.

Він зауважив, що перед державою стоїть чимало питань, розв’язання яких потребує спільних зусиль. Тож Олег Рафальський наголосив, що одним із найважливіших напрямів діяльності Національної академії наук України є правовий і економічний супровід євроінтеграційного процесу, що здійснюється різноманітними шляхами.

За його словами, Національна академія наук України також бере активну участь підтримці діяльності Конституційного Суду України, зокрема, надає наукові висновки, представники Академії беруть активну участь у заходах тощо. “Плідне поєднання наукового потенціалу і практики Конституційного Суду України створює підґрунтя для інтеграційного процесу і впровадження європейських цінностей у життя українського суспільства”.

🔷 Президент Національної академії правових наук України Володимир Журавель, привітав учасників наукової конференції з нагоди Дня Конституції України. Науковець зазначив, що ухвалення Основного Закону стало знаковою подією в нашій країні. Він нагадав, що у той час, коли ухвалювали Конституцію України, була непроста соціально-політична ситуація в державі.

„Конституція України увійшла в суспільне життя як оберіг державності, демократії, гарант незалежності і соборності України. Вона становить фундамент, на якому ґрунтується сьогодення, вибудовується майбутнє українського народу“.

Він підкреслив, що основним є те, що у цьому політико-правовому документі – державному паспорті України – зафіксоване те, заради чого численні покоління українців не лише мріяли, а проливали кров, і, на жаль, проливають кров і сьогодні – це права людини, які російські загарбники намагаються забрати в нас, розв’язавши цю повномасштабну і криваву війну.

Володимир Журавель наголосив, що від війни страждає увесь український народ, але особливо мешканці, які проживають у прикордонних і прифронтових регіонах. Зокрема мешканці міста-героя Харкова, які постійно відчувають численні обстріли.
Російська-українська війна переконує і доводить, що надійною гарантією безпеки є вступ до Європейського Союзу і членство в Північноатлантичному альянсі, про що зазначено у преамбулі Конституції України. І важливим завданням є реалізація цих положень. На його переконання, вступ України до Європейського Союзу не тільки підсилить Україну, але й Україна підсилить ЄС.

▪️ У межах роботи двох сесій конференції учасники обговорили такі теми: „Верховенство права: конституційна доктрина і практика‟ та „Людська гідність і права людини: реалії воєнного стану‟.

🔎Більше про захід буде згодом.