Суддя наголосила, що з моменту початку повномасштабного вторгнення Конституційний Суд України відчув на собі специфіку діяльності в умовах воєнного стану: це стосується як організаційних змін, зокрема розгляду справ переважно в порядку письмових проваджень, так і вимушеної тенденції відтермінування втрати чинності визнаних неконституційними положень правових актів.
Суддя зазначила, що у своїх рішеннях Суд напрацював чимало позицій, безпосередньо або опосередковано спрямованих на захист суверенітету та територіальної цілісності України, зокрема забезпечення соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях.
У своєму виступі Ольга Совгиря детально проаналізувала низку рішень Суду, що були ухвалені ще до початку повномасштабного вторгнення, але вже були дотичні до збройної агресії російської федерації проти України, а також ті рішення Суду, які були ухвалені після 24 лютого 2022 року. Вона акцентувала увагу на ключових юридичних позиціях Суду, які тією чи іншою мірою стосуються збройної агресії росії проти України: рішення Конституційного Суду України: від 16 липня 2019 року № 9-р/2019, від 21 грудня 2021 року № 3-р/2021, від 6 квітня 2022 року № 1-р(II)/2022, від 12 жовтня 2022 року № 7-р(II)/2022, від 27 грудня 2022 року № 4-р/2022, від 23 грудня 2022 року № 3-р/2022, від 20 грудня 2023 року № 11-р(II)/2023.
🔹 У заході також взяв участь суддя Конституційного Суду України у відставці, головний науковий співробітник відділу приватноправових досліджень Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України, професор Михайло Костицький, який виступив із доповіддю „Публічна влада в Україні та її інституційна спроможність у період воєнного стану та повоєнному відновленні країни“.
У своїй промові він зосередився на теоретичних аспектах поняття „публічна влада“ в юриспруденції, політології, філософії та його особливостях. Доповідач окреслив види публічної влади як влади народу, що реалізується при утвердженні соціальних змін, на референдумах, виборах до органів державної влади тощо.
Михайло Костицький також закцентував увагу на такому понятті як „інституціоналізація“, яка в своїй початковій формі виникає в громадянському суспільстві, а з розвитком призводить до формування інститутів у громадянському суспільстві та державі. Він наголосив на тому, що будь-яка публічна влада має бути легітимізована, саме через легітимність органи влади мають можливість діяти. Окремо професор висловив свої міркування щодо принципу „верховенство права“.
Модерував захід заступник директора з наукової роботи Інституту правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії наук України Андрій Гриняк.
Матеріали конференції, зокрема тези доповідей учасників, можна переглянути за посиланням: https://ccu.gov.ua/.../krc_conf_pravove_zabezpechennya...
Суддя зазначила, що у своїх рішеннях Суд напрацював чимало позицій, безпосередньо або опосередковано спрямованих на захист суверенітету та територіальної цілісності України, зокрема забезпечення соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях.
У своєму виступі Ольга Совгиря детально проаналізувала низку рішень Суду, що були ухвалені ще до початку повномасштабного вторгнення, але вже були дотичні до збройної агресії російської федерації проти України, а також ті рішення Суду, які були ухвалені після 24 лютого 2022 року. Вона акцентувала увагу на ключових юридичних позиціях Суду, які тією чи іншою мірою стосуються збройної агресії росії проти України: рішення Конституційного Суду України: від 16 липня 2019 року № 9-р/2019, від 21 грудня 2021 року № 3-р/2021, від 6 квітня 2022 року № 1-р(II)/2022, від 12 жовтня 2022 року № 7-р(II)/2022, від 27 грудня 2022 року № 4-р/2022, від 23 грудня 2022 року № 3-р/2022, від 20 грудня 2023 року № 11-р(II)/2023.
🔹 У заході також взяв участь суддя Конституційного Суду України у відставці, головний науковий співробітник відділу приватноправових досліджень Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України, професор Михайло Костицький, який виступив із доповіддю „Публічна влада в Україні та її інституційна спроможність у період воєнного стану та повоєнному відновленні країни“.
У своїй промові він зосередився на теоретичних аспектах поняття „публічна влада“ в юриспруденції, політології, філософії та його особливостях. Доповідач окреслив види публічної влади як влади народу, що реалізується при утвердженні соціальних змін, на референдумах, виборах до органів державної влади тощо.
Михайло Костицький також закцентував увагу на такому понятті як „інституціоналізація“, яка в своїй початковій формі виникає в громадянському суспільстві, а з розвитком призводить до формування інститутів у громадянському суспільстві та державі. Він наголосив на тому, що будь-яка публічна влада має бути легітимізована, саме через легітимність органи влади мають можливість діяти. Окремо професор висловив свої міркування щодо принципу „верховенство права“.
Модерував захід заступник директора з наукової роботи Інституту правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії наук України Андрій Гриняк.
Матеріали конференції, зокрема тези доповідей учасників, можна переглянути за посиланням: https://ccu.gov.ua/.../krc_conf_pravove_zabezpechennya...
⚖️Суд розглядав справи за конституційним поданням і конституційною скаргою
У вівторок, 25 червня ц.р., Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ:
➖ за конституційною скаргою Самсіна Ігоря Леоновича щодо конституційності припису другого речення частини першої статті 54 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“;
➖ за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо конституційності окремих положень законів України „Про верифікацію та моніторинг державних виплат“, „Про банки і банківську діяльність“, „Про Державну прикордонну службу України“, „Про захист персональних даних“, „Про державну реєстрацію актів цивільного стану“, „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування“, „Про Державний реєстр виборців“, „Про інформацію“, „Про зайнятість населення“, „Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус“, „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень“, „Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань“.
👉 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
https://cutt.ly/VesxfcQ7
У вівторок, 25 червня ц.р., Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ:
➖ за конституційною скаргою Самсіна Ігоря Леоновича щодо конституційності припису другого речення частини першої статті 54 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“;
➖ за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо конституційності окремих положень законів України „Про верифікацію та моніторинг державних виплат“, „Про банки і банківську діяльність“, „Про Державну прикордонну службу України“, „Про захист персональних даних“, „Про державну реєстрацію актів цивільного стану“, „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування“, „Про Державний реєстр виборців“, „Про інформацію“, „Про зайнятість населення“, „Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус“, „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень“, „Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань“.
👉 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
https://cutt.ly/VesxfcQ7
⚖️ Відбулися засідання Першої і Третьої колегій суддів Другого сенату, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах.
За результатами розгляду колегії суддів відкрили конституційні провадження у справах: ⤵️
➖ за конституційною скаргою Довженка Віктора Васильовича щодо конституційності частини другої статті 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“;
➖ за конституційним поданням 56 народних депутатів України про конституційність положень частини дванадцятої статті 20 Закону України „Про статус народного депутата України“ від 17 листопада 1992 року № 2790-ХІІ та абзацу третього пункту 14 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій“ від 3 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ.
Перша колегія суддів Другого сенату відмовила у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Якіменка Володимира Петровича про конституційність окремого припису пункту 1 частини першої статті 8 Закону України „Про судовий збір“, частин другої, третьої статті 43 Господарського процесуального кодексу України.
Також Третя колегія суддів Другого сенату на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою АЕRОC Investment Deutschland GmbH щодо конституційності пункту 1 частини першої статті 3 Закону України „Про санкції“ від 14 серпня 2014 року № 1644–VII, абзаців першого – п’ятого, двадцятого, двадцять першого підпункту 3 пункту 1 Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності санкцій, пов’язаних з активами окремих осіб“ від 12 травня 2022 року № 2257–ІХ, абзаців першого, другого підпункту 1, абзаців третього, чотирнадцятого підпункту 4 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування санкцій“ від 13 липня 2023 року № 3223–ІХ.
https://cutt.ly/VesxfcQ7
За результатами розгляду колегії суддів відкрили конституційні провадження у справах: ⤵️
➖ за конституційною скаргою Довженка Віктора Васильовича щодо конституційності частини другої статті 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“;
➖ за конституційним поданням 56 народних депутатів України про конституційність положень частини дванадцятої статті 20 Закону України „Про статус народного депутата України“ від 17 листопада 1992 року № 2790-ХІІ та абзацу третього пункту 14 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій“ від 3 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ.
Перша колегія суддів Другого сенату відмовила у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Якіменка Володимира Петровича про конституційність окремого припису пункту 1 частини першої статті 8 Закону України „Про судовий збір“, частин другої, третьої статті 43 Господарського процесуального кодексу України.
Також Третя колегія суддів Другого сенату на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою АЕRОC Investment Deutschland GmbH щодо конституційності пункту 1 частини першої статті 3 Закону України „Про санкції“ від 14 серпня 2014 року № 1644–VII, абзаців першого – п’ятого, двадцятого, двадцять першого підпункту 3 пункту 1 Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності санкцій, пов’язаних з активами окремих осіб“ від 12 травня 2022 року № 2257–ІХ, абзаців першого, другого підпункту 1, абзаців третього, чотирнадцятого підпункту 4 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування санкцій“ від 13 липня 2023 року № 3223–ІХ.
https://cutt.ly/VesxfcQ7
⚖️ Конституційний Суд України відклав розгляд справи за конституційною скаргою Володимира Якіменка
Перший сенат 26 червня ц.р. на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Якіменка Володимира Петровича. Заявник просить Суд перевірити на відповідність Конституції України частину першу статті 423 Цивільного процесуального кодексу України, за якою „рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами“.
У зв’язку з тим, що суб’єкт права на конституційну скаргу був відсутній на пленарному засіданні та не повідомив про причини своєї неявки, Суд відклав розгляд цієї справи. Її розгляд буде продовжено на одному з наступних пленарних засідань.
Суддя-доповідач у цій справі – Ольга Совгиря.
Переглянути відеозапис відкритої частини пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду за посиланням: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2024.
https://is.gd/emDhXj
Перший сенат 26 червня ц.р. на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Якіменка Володимира Петровича. Заявник просить Суд перевірити на відповідність Конституції України частину першу статті 423 Цивільного процесуального кодексу України, за якою „рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами“.
У зв’язку з тим, що суб’єкт права на конституційну скаргу був відсутній на пленарному засіданні та не повідомив про причини своєї неявки, Суд відклав розгляд цієї справи. Її розгляд буде продовжено на одному з наступних пленарних засідань.
Суддя-доповідач у цій справі – Ольга Совгиря.
Переглянути відеозапис відкритої частини пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду за посиланням: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2024.
https://is.gd/emDhXj
#КСУ розпочав розгляд справи за конституційною скаргою О. Романенка стосовно конституційності законодавчих приписів щодо трудових гарантій для працівників, які призвані на військову службу
🔹 Другий сенат 26 червня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Романенка Олександра Володимировича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Галина Юровська виклала зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
💬 Зокрема, суддя зазначила, що автор конституційної скарги звернувся до Суду із клопотанням перевірити на відповідність статті 1, частині другій статті 3, частині першій статті 8, частині четвертій статті 13, частині п’ятій статті 17, частинам другій, третій статті 22, частині першій статті 43, статті 48, частині першій статті 58, статті 64 Конституції України підпункт 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ (далі – Закон), згідно з яким унесено зміни до частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України (далі – Кодекс), а саме: слова „зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток“ замінено словами „зберігаються місце роботи і посада“.
Олександр Романенко вважає, що оспорюваний припис Закону не відповідає Конституції України, оскільки звужує зміст та обсяг існуючих прав і свобод всупереч приписам частини третьої статті 22 Основного Закону України, зокрема права на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується, а також порушує принцип верховенства права та гарантії, передбачені частиною п’ятою статті 17 Конституції України для громадян, які перебувають на службі у Збройних Силах України.
Як зазначила суддя-доповідач, із матеріалів справи вбачається, що Олександр Романенко перебуває у трудових відносинах із Приватним акціонерним товариством (далі – Товариство). Він призваний на військову службу із 7 березня 2022 року. У зв’язку зі змінами, що внесені до частини третьої статті 119 Кодексу підпунктом 17 пункту 1 розділу І Закону, згідно з наказом Товариства Олександру Романенку було припинено виплату середнього заробітку з 19 липня 2022 року.
Суди відмовили Олександру Романенку у задоволенні його позовних вимог про визнання протиправним наказу Товариства та стягнення середнього заробітку, дійшовши висновку, що оспорювані приписи Кодексу в частині збереження за позивачем середнього заробітку на час перебування на військовій службі поширювалися на нього до 19 липня 2022 року, тобто до дня набрання чинності Законом; а починаючи з 19 липня 2022 року Товариство позбавлено права зберігати за ним середній заробіток.
На відкритій частині пленарного засідання Другий сенат Суду розглянув клопотання представника Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максима Дирдіна про зміну форми розгляду справи з письмового на усне провадження та відмовив у його задоволенні.
🗞 Після дослідження матеріалів справи на відкритій частині пленарного засідання Другий сенат перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Переглянути пленарне засідання можна тут: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2024
🔹 Другий сенат 26 червня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Романенка Олександра Володимировича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Галина Юровська виклала зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
💬 Зокрема, суддя зазначила, що автор конституційної скарги звернувся до Суду із клопотанням перевірити на відповідність статті 1, частині другій статті 3, частині першій статті 8, частині четвертій статті 13, частині п’ятій статті 17, частинам другій, третій статті 22, частині першій статті 43, статті 48, частині першій статті 58, статті 64 Конституції України підпункт 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ (далі – Закон), згідно з яким унесено зміни до частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України (далі – Кодекс), а саме: слова „зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток“ замінено словами „зберігаються місце роботи і посада“.
Олександр Романенко вважає, що оспорюваний припис Закону не відповідає Конституції України, оскільки звужує зміст та обсяг існуючих прав і свобод всупереч приписам частини третьої статті 22 Основного Закону України, зокрема права на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується, а також порушує принцип верховенства права та гарантії, передбачені частиною п’ятою статті 17 Конституції України для громадян, які перебувають на службі у Збройних Силах України.
Як зазначила суддя-доповідач, із матеріалів справи вбачається, що Олександр Романенко перебуває у трудових відносинах із Приватним акціонерним товариством (далі – Товариство). Він призваний на військову службу із 7 березня 2022 року. У зв’язку зі змінами, що внесені до частини третьої статті 119 Кодексу підпунктом 17 пункту 1 розділу І Закону, згідно з наказом Товариства Олександру Романенку було припинено виплату середнього заробітку з 19 липня 2022 року.
Суди відмовили Олександру Романенку у задоволенні його позовних вимог про визнання протиправним наказу Товариства та стягнення середнього заробітку, дійшовши висновку, що оспорювані приписи Кодексу в частині збереження за позивачем середнього заробітку на час перебування на військовій службі поширювалися на нього до 19 липня 2022 року, тобто до дня набрання чинності Законом; а починаючи з 19 липня 2022 року Товариство позбавлено права зберігати за ним середній заробіток.
На відкритій частині пленарного засідання Другий сенат Суду розглянув клопотання представника Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максима Дирдіна про зміну форми розгляду справи з письмового на усне провадження та відмовив у його задоволенні.
🗞 Після дослідження матеріалів справи на відкритій частині пленарного засідання Другий сенат перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Переглянути пленарне засідання можна тут: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2024
✍️ Суд розглядав справи за конституційними скаргами та ухвалив низку ухвал
▪️ У середу, 26 червня ц.р., Перший сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Якіменка Володимира Петровича щодо конституційності частини першої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України. Суд переніс її розгляд на одне з наступних пленарних засідань у відкритій частині.
У справі за конституційною скаргою Лінкевич Олени Павлівни щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII Перший сенат визначив форму розгляду – письмове провадження.
▪️ Другий сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Романенка Олександра Володимировича про конституційність підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“. Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання і перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
Крім того, Другий сенат на закритій частині пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
🔹 Прокопенка Юрія Олексійовича та Дудкевича Едуарда Валентиновича про конституційність підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ;
🔹 Бурми Кирила Андрійовича щодо конституційності приписів статті 51 Цивільного кодексу України;
🔹 Труби Романа Михайловича щодо конституційності положень абзацу другого частини першої статті 11 Закону України „Про Державне бюро розслідувань“ та абзаців першого, другого підпункту 2 пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань“;
🔹 Кошевого Віктора Івановича щодо конституційності припису статті 90 Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889-VIIІ.
Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Другий сенат на пленарному засіданні об’єднав в одне конституційне провадження справи за конституційними скаргами Оніщенка Руслана Ілліча та Гаврилюка Дмитра Михайловича щодо конституційності частини шостої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України.
Також Другий сенат на засіданні ухвалив Ухвалу про закриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Яковлєва Володимира Степановича щодо конституційності частини шостої статті 176 Кримінального процесуального кодексу України.
У справі за конституційною скаргою Трейзуба Володимира Михайловича щодо конституційності пункту 2 частини третьої статті 81 Кримінального кодексу України Другий сенат визначив форму розгляду справи – письмове провадження.
▪️ Цього ж дня відбулося засідання Другої колегії суддів Першого сенату, на якому судді відмовили у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Денисенка Бориса Миколайовича щодо конституційності частини третьої статті 307, статті 309 Кримінального процесуального кодексу України.
Водночас колегія суддів відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Ковальчук Людмили Петрівни щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів Україниׅ“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII зі змінами. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
▪️ У середу, 26 червня ц.р., Перший сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Якіменка Володимира Петровича щодо конституційності частини першої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України. Суд переніс її розгляд на одне з наступних пленарних засідань у відкритій частині.
У справі за конституційною скаргою Лінкевич Олени Павлівни щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII Перший сенат визначив форму розгляду – письмове провадження.
▪️ Другий сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Романенка Олександра Володимировича про конституційність підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“. Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання і перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
Крім того, Другий сенат на закритій частині пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
🔹 Прокопенка Юрія Олексійовича та Дудкевича Едуарда Валентиновича про конституційність підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ;
🔹 Бурми Кирила Андрійовича щодо конституційності приписів статті 51 Цивільного кодексу України;
🔹 Труби Романа Михайловича щодо конституційності положень абзацу другого частини першої статті 11 Закону України „Про Державне бюро розслідувань“ та абзаців першого, другого підпункту 2 пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань“;
🔹 Кошевого Віктора Івановича щодо конституційності припису статті 90 Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889-VIIІ.
Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Другий сенат на пленарному засіданні об’єднав в одне конституційне провадження справи за конституційними скаргами Оніщенка Руслана Ілліча та Гаврилюка Дмитра Михайловича щодо конституційності частини шостої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України.
Також Другий сенат на засіданні ухвалив Ухвалу про закриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Яковлєва Володимира Степановича щодо конституційності частини шостої статті 176 Кримінального процесуального кодексу України.
У справі за конституційною скаргою Трейзуба Володимира Михайловича щодо конституційності пункту 2 частини третьої статті 81 Кримінального кодексу України Другий сенат визначив форму розгляду справи – письмове провадження.
▪️ Цього ж дня відбулося засідання Другої колегії суддів Першого сенату, на якому судді відмовили у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Денисенка Бориса Миколайовича щодо конституційності частини третьої статті 307, статті 309 Кримінального процесуального кодексу України.
Водночас колегія суддів відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Ковальчук Людмили Петрівни щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів Україниׅ“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII зі змінами. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
🥳 Оголошено переможців конкурсу на кращу наукову статтю, пов’язану із захистом людських прав
Ними стали:
🥇Олег Серпак, студент Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого – 1 місце.
🥈Олег Голєв, аспірант Львівського національного університету імені Івана Франка – 2 місце.
🥉Анастасія Толюпа, студентка Полтавського фахового коледжу Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого – 3 місце.
Софія Мисюра, студентка Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка – отримала заохочення „За надзвичайну актуальність та очевидний елемент наукової новизни“.
Під час проведення заходів з нагоди відзначення Дня Конституції України їх буде нагороджено почесними грамотами Конституційного Суду України та пам’ятними сувенірами.
📘 Роботу Олега Серпака на тему: “Чи дотримуються права людини в Україні при притягненні її до кримінальної відповідальності за поводження з вогнепальною зброєю?“ як переможця конкурсу буде опубліковано в офіційному друкованому виданні – „Вісник Конституційного Суду України‟.
ℹ️ У жовтні 2023 року з нагоди відзначення Дня заснування Конституційного Суду України був оголошений конкурс на кращу наукову статтю, пов’язану із захистом людських прав та запрошено студентів, аспірантів, ад’юнктів, здобувачів закладів вищої освіти взяти у ньому участь. За умовами конкурсу наукову статтю разом із заявкою та рецензією потрібно було надіслати до 1 червня 2024 року.
📚 Ми отримали близько 200 статей із 43 закладів вищої освіти з різних куточків України. Наукові роботи нам надіслали студенти не тільки провідних юридичних вишів, а й здобувачі освіти юридичних факультетів непрофільних вишів.
Зокрема, ми отримали статті від студентів Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Одеської юридичної академії, Львівського національного університету імені Івана Франка, Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського, Навчально-наукового інститут права Державного податкового університету, Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова, Полтавського фахового коледжу Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Сумського національного аграрного університету.
☝️ Журі конкурсу, до складу якого увійшли судді Конституційного Суду України, представники Міністерства освіти і науки України, члени Науково-консультативної ради Конституційного Суду України кожну роботу ретельно оцінювали відповідно до вимог, що їх визначено в Положенні про конкурс. Рішення обговорювали та ухвалювали колегіально.
🎉 Тож ми вітаємо переможців конкурсу. Бажаємо не зупинятися на досягнутому, ставити амбітні цілі та їх досягати!
Зазначений конкурс проводився за сприяння Видавничого дому „Гельветика“.
#Конкурс #НауковаСтаття #ЗахистЛюдськихПрав #КонституційнийСудУкраїни #ВітаємоПереможців
Ними стали:
🥇Олег Серпак, студент Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого – 1 місце.
🥈Олег Голєв, аспірант Львівського національного університету імені Івана Франка – 2 місце.
🥉Анастасія Толюпа, студентка Полтавського фахового коледжу Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого – 3 місце.
Софія Мисюра, студентка Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка – отримала заохочення „За надзвичайну актуальність та очевидний елемент наукової новизни“.
Під час проведення заходів з нагоди відзначення Дня Конституції України їх буде нагороджено почесними грамотами Конституційного Суду України та пам’ятними сувенірами.
📘 Роботу Олега Серпака на тему: “Чи дотримуються права людини в Україні при притягненні її до кримінальної відповідальності за поводження з вогнепальною зброєю?“ як переможця конкурсу буде опубліковано в офіційному друкованому виданні – „Вісник Конституційного Суду України‟.
ℹ️ У жовтні 2023 року з нагоди відзначення Дня заснування Конституційного Суду України був оголошений конкурс на кращу наукову статтю, пов’язану із захистом людських прав та запрошено студентів, аспірантів, ад’юнктів, здобувачів закладів вищої освіти взяти у ньому участь. За умовами конкурсу наукову статтю разом із заявкою та рецензією потрібно було надіслати до 1 червня 2024 року.
📚 Ми отримали близько 200 статей із 43 закладів вищої освіти з різних куточків України. Наукові роботи нам надіслали студенти не тільки провідних юридичних вишів, а й здобувачі освіти юридичних факультетів непрофільних вишів.
Зокрема, ми отримали статті від студентів Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Одеської юридичної академії, Львівського національного університету імені Івана Франка, Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського, Навчально-наукового інститут права Державного податкового університету, Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова, Полтавського фахового коледжу Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Сумського національного аграрного університету.
☝️ Журі конкурсу, до складу якого увійшли судді Конституційного Суду України, представники Міністерства освіти і науки України, члени Науково-консультативної ради Конституційного Суду України кожну роботу ретельно оцінювали відповідно до вимог, що їх визначено в Положенні про конкурс. Рішення обговорювали та ухвалювали колегіально.
🎉 Тож ми вітаємо переможців конкурсу. Бажаємо не зупинятися на досягнутому, ставити амбітні цілі та їх досягати!
Зазначений конкурс проводився за сприяння Видавничого дому „Гельветика“.
#Конкурс #НауковаСтаття #ЗахистЛюдськихПрав #КонституційнийСудУкраїни #ВітаємоПереможців
⚖️ Велика палата #КСУ провела засідання
У четвер, 27 червня 2024 року, Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо конституційності окремих приписів Господарського кодексу України, Закону України „Про управління об’єктами державної власності“, вимог до незалежного члена наглядової ради державного унітарного підприємства та господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 142, Порядку визначення та затвердження кандидатур представників держави, які призначаються до наглядових рад державних унітарних підприємств, і тих, які беруть участь у загальних зборах та обираються до наглядових рад господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 143. Її розгляд відбудеться на одному з наступних пленарних засідань.
У справі за конституційною скаргою Петричука Олександра Анатолійовича щодо конституційності пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України Велика палата визначила форму розгляду – письмове провадження.
Велика палата на засіданні подовжила до 25 липня ц.р. строк ухвалення колегіями суддів Суду ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Олега Дріжана, AEROC Investment Deutschland Gmbh та Олега Муратова.
У четвер, 27 червня 2024 року, Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо конституційності окремих приписів Господарського кодексу України, Закону України „Про управління об’єктами державної власності“, вимог до незалежного члена наглядової ради державного унітарного підприємства та господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 142, Порядку визначення та затвердження кандидатур представників держави, які призначаються до наглядових рад державних унітарних підприємств, і тих, які беруть участь у загальних зборах та обираються до наглядових рад господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 143. Її розгляд відбудеться на одному з наступних пленарних засідань.
У справі за конституційною скаргою Петричука Олександра Анатолійовича щодо конституційності пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України Велика палата визначила форму розгляду – письмове провадження.
Велика палата на засіданні подовжила до 25 липня ц.р. строк ухвалення колегіями суддів Суду ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Олега Дріжана, AEROC Investment Deutschland Gmbh та Олега Муратова.
🔹 Тематична онлайн-лекція „День Конституції України“
📑 Верховна Рада України 28 червня 1996 року від імені Українського народу, спираючись на багатовікову історію українського державотворення, ухвалила Конституцію України. Це стало знаковою подією в нашій державі, адже в ній утілено заповітну мрію наших предків про самостійну, незалежну, правову державу.
☑️ Напередодні 28-ї річниці ухвалення Конституції України відбувся просвітницький захід, що його було організовано в межах спільного проєкту Ради Європи та Конституційного Суду України „Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні“, впровадженого в межах третьої фази спільної програми Європейського Союзу та Ради Європи „Партнерство заради добропорядного врядування“.
👥 У заході взяли участь судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Олег Первомайський, Галина Юровська, суддя Конституційного Суду України у відставці, Голова Асоціації суддів Конституційного Суду України Іван Домбровський, а також представники міжнародних організацій, органів конституційної юстиції, національних наукових установ та закладів вищої освіти.
Серед учасників: ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук, суддя Конституційного Суду Республіки Латвія Яутріте Брієде, спеціальний радник Конституційного Суду України, член Венеційської Комісії, Голова Конституційного Суду Грузії (2006–2016 рр.) Георгій Папуашвілі, керівниця проєктами в Україні та В’єтнамі Німецького фонду міжнародної правничої співпраці (IRZ) Ангела Шмайнк, керівник відділу Департаменту з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи Павло Пушкар, проректор з науково-педагогічної роботи та стратегічного розвитку Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Голова Науково-консультативної ради Конституційного Суду України Юрій Барабаш, проректор зі стратегічного розвитку, наукової роботи та зовнішніх зв’язків Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова Алла Івановська, завідувачка відділення філософії та суспільнознавства КЗПО „Київська мала академія наук учнівської молоді“ Тетяна Кот.
🗞 Міжнародні колеги і партнери привітали суддів, учасників заходу та Український народ із Днем Конституції України, побажали витримки, наполегливості та єдності. Вони підкреслили, що у час війни, судді Конституційного Суду України безперервно виконують свою роботу, в країні забезпечуються засади конституційного ладу. Міжнародні колеги наголосили на важливості обміну досвідом та висловили переконання на подальшій плідній співпраці.
Під час заходу судді Конституційного Суду України розповіли про багатовікову історію конституційного процесу, передумови ухвалення Засадничого Закону та наголосили на ролі Конституційного Суду України у захисті конституційних цінностей.
📃 Слухачі заходу взяли участь в інтерактивному тестуванні „Знавець Конституції України“, за результатами якого обрали переможця.
🎥 Відеозапис заходу https://cutt.ly/negtps6v
📑 Верховна Рада України 28 червня 1996 року від імені Українського народу, спираючись на багатовікову історію українського державотворення, ухвалила Конституцію України. Це стало знаковою подією в нашій державі, адже в ній утілено заповітну мрію наших предків про самостійну, незалежну, правову державу.
☑️ Напередодні 28-ї річниці ухвалення Конституції України відбувся просвітницький захід, що його було організовано в межах спільного проєкту Ради Європи та Конституційного Суду України „Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні“, впровадженого в межах третьої фази спільної програми Європейського Союзу та Ради Європи „Партнерство заради добропорядного врядування“.
👥 У заході взяли участь судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Олег Первомайський, Галина Юровська, суддя Конституційного Суду України у відставці, Голова Асоціації суддів Конституційного Суду України Іван Домбровський, а також представники міжнародних організацій, органів конституційної юстиції, національних наукових установ та закладів вищої освіти.
Серед учасників: ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук, суддя Конституційного Суду Республіки Латвія Яутріте Брієде, спеціальний радник Конституційного Суду України, член Венеційської Комісії, Голова Конституційного Суду Грузії (2006–2016 рр.) Георгій Папуашвілі, керівниця проєктами в Україні та В’єтнамі Німецького фонду міжнародної правничої співпраці (IRZ) Ангела Шмайнк, керівник відділу Департаменту з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи Павло Пушкар, проректор з науково-педагогічної роботи та стратегічного розвитку Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Голова Науково-консультативної ради Конституційного Суду України Юрій Барабаш, проректор зі стратегічного розвитку, наукової роботи та зовнішніх зв’язків Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова Алла Івановська, завідувачка відділення філософії та суспільнознавства КЗПО „Київська мала академія наук учнівської молоді“ Тетяна Кот.
🗞 Міжнародні колеги і партнери привітали суддів, учасників заходу та Український народ із Днем Конституції України, побажали витримки, наполегливості та єдності. Вони підкреслили, що у час війни, судді Конституційного Суду України безперервно виконують свою роботу, в країні забезпечуються засади конституційного ладу. Міжнародні колеги наголосили на важливості обміну досвідом та висловили переконання на подальшій плідній співпраці.
Під час заходу судді Конституційного Суду України розповіли про багатовікову історію конституційного процесу, передумови ухвалення Засадничого Закону та наголосили на ролі Конституційного Суду України у захисті конституційних цінностей.
📃 Слухачі заходу взяли участь в інтерактивному тестуванні „Знавець Конституції України“, за результатами якого обрали переможця.
🎥 Відеозапис заходу https://cutt.ly/negtps6v
YouTube
Тематична онлайн-лекція „День Конституції України“
🔹 Тематична онлайн-лекція „День Конституції України“
📑 Верховна Рада України 28 червня 1996 року від імені Українського народу, спираючись на багатовікову історію українського державотворення, ухвалила Конституцію України. Це стало знаковою подією в нашій…
📑 Верховна Рада України 28 червня 1996 року від імені Українського народу, спираючись на багатовікову історію українського державотворення, ухвалила Конституцію України. Це стало знаковою подією в нашій…