📑 Суд оголосив перерву у розгляді справи про конституційність закону щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення та окремих приписів Земельного кодексу України
У четвер, 20 червня ц.р., Велика палата на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження продовжила розгляд справи 📝за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення“, окремих положень Земельного кодексу України зі змінами, внесеними вказаним законом, та 📝за конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення“.
🔹 Суд вирішив відкласти розгляд цієї справи у зв’язку з неявкою на пленарне засідання представників суб’єкта права на конституційне подання, народних депутатів Юлії Тимошенко, Сергія Власенка, а також постійного представника Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максима Дирдіна та неможливістю з’ясувати їхні думки щодо попередньо заявлених клопотань, зокрема стосовно зміни форми розгляду провадження у цій справі – з письмової на усну.
Отже, розгляд цієї справи у відкритій частині пленарного засідання Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Суддя-доповідач у цій справі – Галина Юровська.
🔹 На пленарному засіданні були присутні представник суб’єкта права на конституційні подання, народний депутат України Василь Німченко, представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський.
Переглянути відеозапис відкритої частини пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду за посиланням:
https://ccu.gov.ua/kategoriya/2024.
📎 https://cutt.ly/8eafVYB4
У четвер, 20 червня ц.р., Велика палата на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження продовжила розгляд справи 📝за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення“, окремих положень Земельного кодексу України зі змінами, внесеними вказаним законом, та 📝за конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення“.
🔹 Суд вирішив відкласти розгляд цієї справи у зв’язку з неявкою на пленарне засідання представників суб’єкта права на конституційне подання, народних депутатів Юлії Тимошенко, Сергія Власенка, а також постійного представника Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максима Дирдіна та неможливістю з’ясувати їхні думки щодо попередньо заявлених клопотань, зокрема стосовно зміни форми розгляду провадження у цій справі – з письмової на усну.
Отже, розгляд цієї справи у відкритій частині пленарного засідання Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Суддя-доповідач у цій справі – Галина Юровська.
🔹 На пленарному засіданні були присутні представник суб’єкта права на конституційні подання, народний депутат України Василь Німченко, представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський.
Переглянути відеозапис відкритої частини пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду за посиланням:
https://ccu.gov.ua/kategoriya/2024.
📎 https://cutt.ly/8eafVYB4
⚖️ #КСУ провів засідання: ухвалив постанову та 5 ухвал
📑 У четвер, 20 червня ц.р., Велика палата на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження продовжила розгляд справи за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення“, окремих положень Земельного кодексу України зі змінами, внесеними вказаним законом, та 53 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення“. У цій справі Суд оголосив перерву. Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань у відкритій частині.
Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
▪️ 47 народних депутатів України щодо конституційності окремих положень законів України „Про запобігання корупції“, „Про прокуратуру“, „Про Національне антикорупційне бюро України“, „Про Державне бюро розслідувань“, „Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів“, Кримінального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України;
▪️ Верховного Суду щодо конституційності окремих приписів статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668-VI, частини третьої статті 85 Закону України „Про пенсійне забезпечення“ від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ у редакції Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“.
Їхній розгляд відбудеться на одному з наступних пленарних засідань.
Велика палата на засіданні подовжила до 18 липня ц.р. строк ухвалення колегіями суддів ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Маріанни Коблик, Ніни Мороз, Василя Царя.
🔗 Крім того, Конституційний Суд України на засіданні ухвалив Постанову „Про передання підйомника 2-х СТ 503 на потреби військової частини Міністерства оборони України“.
Також відбулося засідання Другої колегії суддів Першого сенату, на якому судді відкрили конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Лінкевич Олени Павлівни щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VІІІ. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
Водночас колегія суддів відмовила у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Величенка Ростислава Ігоровича щодо конституційності частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України.
https://is.gd/pdrJIr
📑 У четвер, 20 червня ц.р., Велика палата на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження продовжила розгляд справи за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення“, окремих положень Земельного кодексу України зі змінами, внесеними вказаним законом, та 53 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення“. У цій справі Суд оголосив перерву. Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань у відкритій частині.
Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
▪️ 47 народних депутатів України щодо конституційності окремих положень законів України „Про запобігання корупції“, „Про прокуратуру“, „Про Національне антикорупційне бюро України“, „Про Державне бюро розслідувань“, „Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів“, Кримінального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України;
▪️ Верховного Суду щодо конституційності окремих приписів статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668-VI, частини третьої статті 85 Закону України „Про пенсійне забезпечення“ від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ у редакції Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“.
Їхній розгляд відбудеться на одному з наступних пленарних засідань.
Велика палата на засіданні подовжила до 18 липня ц.р. строк ухвалення колегіями суддів ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Маріанни Коблик, Ніни Мороз, Василя Царя.
🔗 Крім того, Конституційний Суд України на засіданні ухвалив Постанову „Про передання підйомника 2-х СТ 503 на потреби військової частини Міністерства оборони України“.
Також відбулося засідання Другої колегії суддів Першого сенату, на якому судді відкрили конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Лінкевич Олени Павлівни щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VІІІ. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
Водночас колегія суддів відмовила у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Величенка Ростислава Ігоровича щодо конституційності частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України.
https://is.gd/pdrJIr
⚖️ Конституційний Суд України оприлюднив ухвалене 19 червня 2024 року Рішення у справі за конституційними скаргами Бичкова Сергія Андрійовича та Бая Анатолія Анатолійовича.
📍 Цим Рішенням Суд визнав частину шосту статті 176 Кримінального процесуального кодексу України конституційною.
▶️ Рішення за посиланням: https://cutt.ly/Cealhjrb
▶️ Резюме Рішення: https://cutt.ly/9ealhqUs
📍 Цим Рішенням Суд визнав частину шосту статті 176 Кримінального процесуального кодексу України конституційною.
▶️ Рішення за посиланням: https://cutt.ly/Cealhjrb
▶️ Резюме Рішення: https://cutt.ly/9ealhqUs
🕯 22 червня – День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни
в Україні
Не забуваймо про трагічні події минулого й сьогодення. Шануймо пам’ять усіх, хто зазнав страждань, тортур, жорсткого поводження під час війни.
Вічний спокій усім тим, хто поклав своє життя на шляху до миру!
в Україні
Не забуваймо про трагічні події минулого й сьогодення. Шануймо пам’ять усіх, хто зазнав страждань, тортур, жорсткого поводження під час війни.
Вічний спокій усім тим, хто поклав своє життя на шляху до миру!
📄 Перегляд рішень за нововиявленими обставинами у кримінальному провадженні в контексті Рішення Конституційного Суду України від 10 квітня 2024 року № 5-р(ІІ)/2024
🎞 https://cutt.ly/KesrGeRV
Цій темі присвятили свої виступи судді Конституційного Суду України Олег Первомайський та Галина Юровська.
🔸 Судді наголосили на ключових аспектах Рішення у справі за конституційною скаргою Ганни Плескач. У цьому рішенні Суд визнав конституційним окремий припис Кримінального процесуального кодексу України, яким унормовано перегляд за нововиявленими обставинами ухвали слідчого судді.
🔸 Доповідачі розповіли про суть справи, предмет конституційного контролю, основні аспекти національного законодавчого регулювання у цьому питанні, навели окремі позиції Європейського суду із прав людини, які Суд урахував, ухвалюючи це рішення. Судді також зосередили увагу на практиці інших конституційних судів Європи, зокрема на рішеннях, у яких суди сформували юридичні позиції щодо поновлення кримінального провадження за нововиявленими обставинами та перегляду ухвал, що набрали законної сили.
🔸 Прослухавши лекцію, слухачі також дізнаються про юридичні позиції Суду, викладені у цьому рішенні. Зокрема, у ньому зазначено, що:
➖ перегляд ухвали слідчого судді за нововиявленими обставинами не суперечить принципу остаточності судового рішення (res judicata);
➖ на відміну від апеляційного перегляду справи і касаційного оскарження судового рішення, перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є екстраординарним видом перегляду судових рішень;
➖ оспорюваний припис статті 459 КПК не містить ознак дискримінації учасників кримінальних проваджень, оскільки він безпосередньо не встановлює різного унормування процесуальних відносин із перегляду за нововиявленими обставинами судових рішень, що набрали законної сили.
Тому за оспорюваним приписом статті 459 КПК учасники кримінальних проваджень мають однакові процесуальні права на перегляд за нововиявленими обставинами судових рішень, що набрали законної сили.
💬 Насамкінець судді підкреслили, що інститут перегляду за нововиявленими обставинами судових рішень, що набрали законної сили, як екстраординарний вид перегляду судових рішень не суперечить приписам Конституції України.
З ухваленням цього рішення, зауважили судді, відповідальність щодо застосування закону чи його тлумачення покладається на судову владу.
Також окремо підкреслили, що відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» забезпечення сталості та єдності судової практики є основоположною функцією Верховного Суду, яку не може здійснювати інший орган державної влади, зокрема Конституційний Суд України.
📍До цього рішення є окрема думка (збіжна) судді Олега Первомайського, у якій він ділиться своїми висновками і міркуваннями щодо ухваленого Судом рішення (https://cutt.ly/aeakNqH5).
Усі попередні лекції можна переглянути на сторінках Конституційного Суду: Ютубі та Телеграм-каналі.
🎞 https://cutt.ly/KesrGeRV
Цій темі присвятили свої виступи судді Конституційного Суду України Олег Первомайський та Галина Юровська.
🔸 Судді наголосили на ключових аспектах Рішення у справі за конституційною скаргою Ганни Плескач. У цьому рішенні Суд визнав конституційним окремий припис Кримінального процесуального кодексу України, яким унормовано перегляд за нововиявленими обставинами ухвали слідчого судді.
🔸 Доповідачі розповіли про суть справи, предмет конституційного контролю, основні аспекти національного законодавчого регулювання у цьому питанні, навели окремі позиції Європейського суду із прав людини, які Суд урахував, ухвалюючи це рішення. Судді також зосередили увагу на практиці інших конституційних судів Європи, зокрема на рішеннях, у яких суди сформували юридичні позиції щодо поновлення кримінального провадження за нововиявленими обставинами та перегляду ухвал, що набрали законної сили.
🔸 Прослухавши лекцію, слухачі також дізнаються про юридичні позиції Суду, викладені у цьому рішенні. Зокрема, у ньому зазначено, що:
➖ перегляд ухвали слідчого судді за нововиявленими обставинами не суперечить принципу остаточності судового рішення (res judicata);
➖ на відміну від апеляційного перегляду справи і касаційного оскарження судового рішення, перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є екстраординарним видом перегляду судових рішень;
➖ оспорюваний припис статті 459 КПК не містить ознак дискримінації учасників кримінальних проваджень, оскільки він безпосередньо не встановлює різного унормування процесуальних відносин із перегляду за нововиявленими обставинами судових рішень, що набрали законної сили.
Тому за оспорюваним приписом статті 459 КПК учасники кримінальних проваджень мають однакові процесуальні права на перегляд за нововиявленими обставинами судових рішень, що набрали законної сили.
💬 Насамкінець судді підкреслили, що інститут перегляду за нововиявленими обставинами судових рішень, що набрали законної сили, як екстраординарний вид перегляду судових рішень не суперечить приписам Конституції України.
З ухваленням цього рішення, зауважили судді, відповідальність щодо застосування закону чи його тлумачення покладається на судову владу.
Також окремо підкреслили, що відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» забезпечення сталості та єдності судової практики є основоположною функцією Верховного Суду, яку не може здійснювати інший орган державної влади, зокрема Конституційний Суд України.
📍До цього рішення є окрема думка (збіжна) судді Олега Первомайського, у якій він ділиться своїми висновками і міркуваннями щодо ухваленого Судом рішення (https://cutt.ly/aeakNqH5).
Усі попередні лекції можна переглянути на сторінках Конституційного Суду: Ютубі та Телеграм-каналі.
YouTube
Перегляд рішень за нововиявленими обставинами у кримінальному провадженні
📄 Перегляд рішень за нововиявленими обставинами у кримінальному провадженні в контексті Рішення Конституційного Суду України від 10 квітня 2024 року № 5-р(ІІ)/2024
Цій темі присвятили свої виступи судді Конституційного Суду України Олег Первомайський та…
Цій темі присвятили свої виступи судді Конституційного Суду України Олег Первомайський та…
🔸Судді #КСУ взяли учать у роботі Всеукраїнської науково-практичної конференції з нагоди 28-ї річниці ухвалення Конституції України
Судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко та Ольга Совгиря 25 червня 2024 року взяли участь у роботі Всеукраїнської науково-практичної конференції „Правове забезпечення трансформації діяльності органів публічної влади для відновлення України“.
👥 Захід, що його організував Інститут правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії наук України з нагоди 28-ї річниці ухвалення Конституції України, об’єднав широке коло науковців, суддів, представників органів публічної влади.
🖇 Відкрив конференцію директор Інституту правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії наук України, професор Олексій Кот. У своїй промові він зазначив, що умови сьогодення потребують коригування функціональної спрямованості діяльності органів публічної влади відповідно до особливостей правового режиму воєнного стану. Він наголосив на тому, що підготовка і внесення змін до Конституції України та інших актів законодавства потребує наукової та професійної думки, комплексного підходу з фаховим обговоренням громадського та наукового , що, власне, і є предметом цієї конференції.
🔹 Про застосування принципу „добропорядного врядування“ у практиці Конституційного Суду України розповів суддя Суду Віктор Городовенко.
Він звернув увагу, що Конституційний Суд України в 2022 та 2023 роках, підсумовуючи застосування в конституційній доктрині принципу „добропорядного врядування“ (good governance), вказав, що на виконання вимог Конституції України держава має втілювати в своїй діяльності конституційний принцип її відповідальності перед людиною та посутньо пов’язаний із ним принцип „добропорядного врядування“, що полягає в обов’язку держави втілити у своїй діяльності фундаментальні засади побудови, організації та реалізації державної влади для утвердження правдивої демократії, додержання людських прав та верховенства права (правовладдя) як загальноєвропейських цінностей.
Під час виступу Віктор Городовенко зазначив, що Конституційний Суд України наповнює принцип „добропорядного врядування“ власним конституційно-правовим баченням і конституційним духом. Суддя також розповів про практику застосування цього принципу Конституційним Судом України, зокрема звернув увагу на Рішення Суду від 5 червня 2019 року № 3-р(I)/2019. У цьому Рішенні Суд підкреслив важливе значення принципу „добропорядного врядування“, зазначивши, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб; на державні органи покладено обов’язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Крім того, у Рішенні Суду від 16 листопада 2022 року № 9-р(II)/2022 зазначається, що реалізація принципу „добропорядного врядування“ полягає в обов’язку держави втілити у своїй діяльності фундаментальні засади побудови, організації та реалізації державної влади для утвердження правдивої демократії, додержання людських прав та верховенства права (правовладдя) як загальноєвропейських цінностей.
Віктор Городовенко підсумував, що однією із сутнісних ознак принципу „добропорядного врядування“, що сформована конституційно-правовою доктриною, є обов’язок держави втілити у своїй діяльності фундаментальні засади побудови, організації та реалізації державної влади для утвердження правдивої демократії, додержання людських прав та верховенства права (правовладдя) як загальноєвропейських цінностей.
🔹 Суддя Суду Ольга Совгиря розповіла про діяльність Конституційного Суду України в умовах воєнного стану.
Вона підкреслила, що після 24 лютого 2022 року кожен державний орган зіткнувся зі специфікою діяльності в умовах воєнного стану. Однак, попри всі складнощі війни, публічна влада змогла акумулювати всі зусилля на відсічі ворогу.
Судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко та Ольга Совгиря 25 червня 2024 року взяли участь у роботі Всеукраїнської науково-практичної конференції „Правове забезпечення трансформації діяльності органів публічної влади для відновлення України“.
👥 Захід, що його організував Інститут правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії наук України з нагоди 28-ї річниці ухвалення Конституції України, об’єднав широке коло науковців, суддів, представників органів публічної влади.
🖇 Відкрив конференцію директор Інституту правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії наук України, професор Олексій Кот. У своїй промові він зазначив, що умови сьогодення потребують коригування функціональної спрямованості діяльності органів публічної влади відповідно до особливостей правового режиму воєнного стану. Він наголосив на тому, що підготовка і внесення змін до Конституції України та інших актів законодавства потребує наукової та професійної думки, комплексного підходу з фаховим обговоренням громадського та наукового , що, власне, і є предметом цієї конференції.
🔹 Про застосування принципу „добропорядного врядування“ у практиці Конституційного Суду України розповів суддя Суду Віктор Городовенко.
Він звернув увагу, що Конституційний Суд України в 2022 та 2023 роках, підсумовуючи застосування в конституційній доктрині принципу „добропорядного врядування“ (good governance), вказав, що на виконання вимог Конституції України держава має втілювати в своїй діяльності конституційний принцип її відповідальності перед людиною та посутньо пов’язаний із ним принцип „добропорядного врядування“, що полягає в обов’язку держави втілити у своїй діяльності фундаментальні засади побудови, організації та реалізації державної влади для утвердження правдивої демократії, додержання людських прав та верховенства права (правовладдя) як загальноєвропейських цінностей.
Під час виступу Віктор Городовенко зазначив, що Конституційний Суд України наповнює принцип „добропорядного врядування“ власним конституційно-правовим баченням і конституційним духом. Суддя також розповів про практику застосування цього принципу Конституційним Судом України, зокрема звернув увагу на Рішення Суду від 5 червня 2019 року № 3-р(I)/2019. У цьому Рішенні Суд підкреслив важливе значення принципу „добропорядного врядування“, зазначивши, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб; на державні органи покладено обов’язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Крім того, у Рішенні Суду від 16 листопада 2022 року № 9-р(II)/2022 зазначається, що реалізація принципу „добропорядного врядування“ полягає в обов’язку держави втілити у своїй діяльності фундаментальні засади побудови, організації та реалізації державної влади для утвердження правдивої демократії, додержання людських прав та верховенства права (правовладдя) як загальноєвропейських цінностей.
Віктор Городовенко підсумував, що однією із сутнісних ознак принципу „добропорядного врядування“, що сформована конституційно-правовою доктриною, є обов’язок держави втілити у своїй діяльності фундаментальні засади побудови, організації та реалізації державної влади для утвердження правдивої демократії, додержання людських прав та верховенства права (правовладдя) як загальноєвропейських цінностей.
🔹 Суддя Суду Ольга Совгиря розповіла про діяльність Конституційного Суду України в умовах воєнного стану.
Вона підкреслила, що після 24 лютого 2022 року кожен державний орган зіткнувся зі специфікою діяльності в умовах воєнного стану. Однак, попри всі складнощі війни, публічна влада змогла акумулювати всі зусилля на відсічі ворогу.
Суддя наголосила, що з моменту початку повномасштабного вторгнення Конституційний Суд України відчув на собі специфіку діяльності в умовах воєнного стану: це стосується як організаційних змін, зокрема розгляду справ переважно в порядку письмових проваджень, так і вимушеної тенденції відтермінування втрати чинності визнаних неконституційними положень правових актів.
Суддя зазначила, що у своїх рішеннях Суд напрацював чимало позицій, безпосередньо або опосередковано спрямованих на захист суверенітету та територіальної цілісності України, зокрема забезпечення соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях.
У своєму виступі Ольга Совгиря детально проаналізувала низку рішень Суду, що були ухвалені ще до початку повномасштабного вторгнення, але вже були дотичні до збройної агресії російської федерації проти України, а також ті рішення Суду, які були ухвалені після 24 лютого 2022 року. Вона акцентувала увагу на ключових юридичних позиціях Суду, які тією чи іншою мірою стосуються збройної агресії росії проти України: рішення Конституційного Суду України: від 16 липня 2019 року № 9-р/2019, від 21 грудня 2021 року № 3-р/2021, від 6 квітня 2022 року № 1-р(II)/2022, від 12 жовтня 2022 року № 7-р(II)/2022, від 27 грудня 2022 року № 4-р/2022, від 23 грудня 2022 року № 3-р/2022, від 20 грудня 2023 року № 11-р(II)/2023.
🔹 У заході також взяв участь суддя Конституційного Суду України у відставці, головний науковий співробітник відділу приватноправових досліджень Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України, професор Михайло Костицький, який виступив із доповіддю „Публічна влада в Україні та її інституційна спроможність у період воєнного стану та повоєнному відновленні країни“.
У своїй промові він зосередився на теоретичних аспектах поняття „публічна влада“ в юриспруденції, політології, філософії та його особливостях. Доповідач окреслив види публічної влади як влади народу, що реалізується при утвердженні соціальних змін, на референдумах, виборах до органів державної влади тощо.
Михайло Костицький також закцентував увагу на такому понятті як „інституціоналізація“, яка в своїй початковій формі виникає в громадянському суспільстві, а з розвитком призводить до формування інститутів у громадянському суспільстві та державі. Він наголосив на тому, що будь-яка публічна влада має бути легітимізована, саме через легітимність органи влади мають можливість діяти. Окремо професор висловив свої міркування щодо принципу „верховенство права“.
Модерував захід заступник директора з наукової роботи Інституту правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії наук України Андрій Гриняк.
Матеріали конференції, зокрема тези доповідей учасників, можна переглянути за посиланням: https://ccu.gov.ua/.../krc_conf_pravove_zabezpechennya...
Суддя зазначила, що у своїх рішеннях Суд напрацював чимало позицій, безпосередньо або опосередковано спрямованих на захист суверенітету та територіальної цілісності України, зокрема забезпечення соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях.
У своєму виступі Ольга Совгиря детально проаналізувала низку рішень Суду, що були ухвалені ще до початку повномасштабного вторгнення, але вже були дотичні до збройної агресії російської федерації проти України, а також ті рішення Суду, які були ухвалені після 24 лютого 2022 року. Вона акцентувала увагу на ключових юридичних позиціях Суду, які тією чи іншою мірою стосуються збройної агресії росії проти України: рішення Конституційного Суду України: від 16 липня 2019 року № 9-р/2019, від 21 грудня 2021 року № 3-р/2021, від 6 квітня 2022 року № 1-р(II)/2022, від 12 жовтня 2022 року № 7-р(II)/2022, від 27 грудня 2022 року № 4-р/2022, від 23 грудня 2022 року № 3-р/2022, від 20 грудня 2023 року № 11-р(II)/2023.
🔹 У заході також взяв участь суддя Конституційного Суду України у відставці, головний науковий співробітник відділу приватноправових досліджень Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України, професор Михайло Костицький, який виступив із доповіддю „Публічна влада в Україні та її інституційна спроможність у період воєнного стану та повоєнному відновленні країни“.
У своїй промові він зосередився на теоретичних аспектах поняття „публічна влада“ в юриспруденції, політології, філософії та його особливостях. Доповідач окреслив види публічної влади як влади народу, що реалізується при утвердженні соціальних змін, на референдумах, виборах до органів державної влади тощо.
Михайло Костицький також закцентував увагу на такому понятті як „інституціоналізація“, яка в своїй початковій формі виникає в громадянському суспільстві, а з розвитком призводить до формування інститутів у громадянському суспільстві та державі. Він наголосив на тому, що будь-яка публічна влада має бути легітимізована, саме через легітимність органи влади мають можливість діяти. Окремо професор висловив свої міркування щодо принципу „верховенство права“.
Модерував захід заступник директора з наукової роботи Інституту правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії наук України Андрій Гриняк.
Матеріали конференції, зокрема тези доповідей учасників, можна переглянути за посиланням: https://ccu.gov.ua/.../krc_conf_pravove_zabezpechennya...
⚖️Суд розглядав справи за конституційним поданням і конституційною скаргою
У вівторок, 25 червня ц.р., Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ:
➖ за конституційною скаргою Самсіна Ігоря Леоновича щодо конституційності припису другого речення частини першої статті 54 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“;
➖ за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо конституційності окремих положень законів України „Про верифікацію та моніторинг державних виплат“, „Про банки і банківську діяльність“, „Про Державну прикордонну службу України“, „Про захист персональних даних“, „Про державну реєстрацію актів цивільного стану“, „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування“, „Про Державний реєстр виборців“, „Про інформацію“, „Про зайнятість населення“, „Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус“, „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень“, „Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань“.
👉 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
https://cutt.ly/VesxfcQ7
У вівторок, 25 червня ц.р., Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ:
➖ за конституційною скаргою Самсіна Ігоря Леоновича щодо конституційності припису другого речення частини першої статті 54 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“;
➖ за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо конституційності окремих положень законів України „Про верифікацію та моніторинг державних виплат“, „Про банки і банківську діяльність“, „Про Державну прикордонну службу України“, „Про захист персональних даних“, „Про державну реєстрацію актів цивільного стану“, „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування“, „Про Державний реєстр виборців“, „Про інформацію“, „Про зайнятість населення“, „Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус“, „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень“, „Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань“.
👉 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
https://cutt.ly/VesxfcQ7
⚖️ Відбулися засідання Першої і Третьої колегій суддів Другого сенату, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах.
За результатами розгляду колегії суддів відкрили конституційні провадження у справах: ⤵️
➖ за конституційною скаргою Довженка Віктора Васильовича щодо конституційності частини другої статті 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“;
➖ за конституційним поданням 56 народних депутатів України про конституційність положень частини дванадцятої статті 20 Закону України „Про статус народного депутата України“ від 17 листопада 1992 року № 2790-ХІІ та абзацу третього пункту 14 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій“ від 3 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ.
Перша колегія суддів Другого сенату відмовила у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Якіменка Володимира Петровича про конституційність окремого припису пункту 1 частини першої статті 8 Закону України „Про судовий збір“, частин другої, третьої статті 43 Господарського процесуального кодексу України.
Також Третя колегія суддів Другого сенату на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою АЕRОC Investment Deutschland GmbH щодо конституційності пункту 1 частини першої статті 3 Закону України „Про санкції“ від 14 серпня 2014 року № 1644–VII, абзаців першого – п’ятого, двадцятого, двадцять першого підпункту 3 пункту 1 Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності санкцій, пов’язаних з активами окремих осіб“ від 12 травня 2022 року № 2257–ІХ, абзаців першого, другого підпункту 1, абзаців третього, чотирнадцятого підпункту 4 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування санкцій“ від 13 липня 2023 року № 3223–ІХ.
https://cutt.ly/VesxfcQ7
За результатами розгляду колегії суддів відкрили конституційні провадження у справах: ⤵️
➖ за конституційною скаргою Довженка Віктора Васильовича щодо конституційності частини другої статті 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“;
➖ за конституційним поданням 56 народних депутатів України про конституційність положень частини дванадцятої статті 20 Закону України „Про статус народного депутата України“ від 17 листопада 1992 року № 2790-ХІІ та абзацу третього пункту 14 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій“ від 3 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ.
Перша колегія суддів Другого сенату відмовила у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Якіменка Володимира Петровича про конституційність окремого припису пункту 1 частини першої статті 8 Закону України „Про судовий збір“, частин другої, третьої статті 43 Господарського процесуального кодексу України.
Також Третя колегія суддів Другого сенату на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою АЕRОC Investment Deutschland GmbH щодо конституційності пункту 1 частини першої статті 3 Закону України „Про санкції“ від 14 серпня 2014 року № 1644–VII, абзаців першого – п’ятого, двадцятого, двадцять першого підпункту 3 пункту 1 Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності санкцій, пов’язаних з активами окремих осіб“ від 12 травня 2022 року № 2257–ІХ, абзаців першого, другого підпункту 1, абзаців третього, чотирнадцятого підпункту 4 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування санкцій“ від 13 липня 2023 року № 3223–ІХ.
https://cutt.ly/VesxfcQ7
⚖️ Конституційний Суд України відклав розгляд справи за конституційною скаргою Володимира Якіменка
Перший сенат 26 червня ц.р. на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Якіменка Володимира Петровича. Заявник просить Суд перевірити на відповідність Конституції України частину першу статті 423 Цивільного процесуального кодексу України, за якою „рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами“.
У зв’язку з тим, що суб’єкт права на конституційну скаргу був відсутній на пленарному засіданні та не повідомив про причини своєї неявки, Суд відклав розгляд цієї справи. Її розгляд буде продовжено на одному з наступних пленарних засідань.
Суддя-доповідач у цій справі – Ольга Совгиря.
Переглянути відеозапис відкритої частини пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду за посиланням: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2024.
https://is.gd/emDhXj
Перший сенат 26 червня ц.р. на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Якіменка Володимира Петровича. Заявник просить Суд перевірити на відповідність Конституції України частину першу статті 423 Цивільного процесуального кодексу України, за якою „рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами“.
У зв’язку з тим, що суб’єкт права на конституційну скаргу був відсутній на пленарному засіданні та не повідомив про причини своєї неявки, Суд відклав розгляд цієї справи. Її розгляд буде продовжено на одному з наступних пленарних засідань.
Суддя-доповідач у цій справі – Ольга Совгиря.
Переглянути відеозапис відкритої частини пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду за посиланням: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2024.
https://is.gd/emDhXj