🗞 Конституційність припису КПК України щодо продовження строку тримання під вартою перевірить Конституційний Суд
📝 Другий сенат Конституційного Суду України 19 червня 2024 року року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Гаврилюка Дмитра Михайловича щодо конституційності частини шостої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України.
💬 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Городовенко зазначив, що Дмитро Гаврилюк звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частині другій статті 3, частинам першій, другій статті 8, частинам першій, другій статті 29, статті 55, частині першій статті 126, пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України частину шосту статті 615 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
Згідно з оспорюваним приписом Кодексу „у разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці“.
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Дмитро Гаврилюк має процесуальний статус обвинуваченого у кримінальному провадженні та йому обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Суд першої інстанції подовжив строк тримання під вартою Дмитра Гаврилюка ухвалою від 27 грудня 2023 року до 24 лютого 2024 року включно; а ухвалою від 14 лютого 2024 року – до дати проголошення вироку у справі, але не довше ніж на 60 днів.
Суд апеляційної інстанції ухвалою від 15 березня 2024 року апеляційну скаргу обвинуваченого Дмитра Гаврилюка залишив без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції від 14 лютого 2024 року – без зміни, зазначивши, зокрема, що доводи цієї апеляційної скарги є „необґрунтованими, оскільки строк дії запобіжного заходу було продовжено на підставі ч. 6 ст. 615 КПК України, що не є тотожним ухваленню судом на етапі судового розгляду кримінального провадження рішення про продовження тримання особи під вартою“.
Автор клопотання зазначає, що внаслідок застосування в судових рішеннях у його справі частини шостої статті 615 Кодексу „непоправно порушуються гарантії, надані Конституцією України, зокрема, право на свободу і особисту недоторканість, принцип дії верховенства права, гарантія того, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість держави, гарантія захисту судом прав і свобод людини і громадянина, незалежності і недоторканості суду, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом“.
На думку Дмитра Гаврилюка, „оскаржуване положення призводить до втрати контролю над ув’язненням особи, так як судді не розглядають деталі та продовжують строк дії запобіжного заходу автоматично“. Заявник також вважає, що „положення оскаржуваної норми не передбачає дослідження судом обставин наявності ризиків перешкоджанню розслідуванню чи уникнення кримінальної відповідальності та наявності гарантій явки особи у судове засідання. Таким чином, особа утримується під вартою без вмотивованого судового рішення, тобто рішення про утримання особи під вартою не вимагає обґрунтування судом“.
☑️ Другий сенат дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На пленарному засіданні був присутній представник суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Олександр Шадрін.
Переглянути відеозапис пленарного засідання: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2024
is.gd/DJFgNS
📝 Другий сенат Конституційного Суду України 19 червня 2024 року року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Гаврилюка Дмитра Михайловича щодо конституційності частини шостої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України.
💬 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Городовенко зазначив, що Дмитро Гаврилюк звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частині другій статті 3, частинам першій, другій статті 8, частинам першій, другій статті 29, статті 55, частині першій статті 126, пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України частину шосту статті 615 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
Згідно з оспорюваним приписом Кодексу „у разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці“.
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Дмитро Гаврилюк має процесуальний статус обвинуваченого у кримінальному провадженні та йому обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Суд першої інстанції подовжив строк тримання під вартою Дмитра Гаврилюка ухвалою від 27 грудня 2023 року до 24 лютого 2024 року включно; а ухвалою від 14 лютого 2024 року – до дати проголошення вироку у справі, але не довше ніж на 60 днів.
Суд апеляційної інстанції ухвалою від 15 березня 2024 року апеляційну скаргу обвинуваченого Дмитра Гаврилюка залишив без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції від 14 лютого 2024 року – без зміни, зазначивши, зокрема, що доводи цієї апеляційної скарги є „необґрунтованими, оскільки строк дії запобіжного заходу було продовжено на підставі ч. 6 ст. 615 КПК України, що не є тотожним ухваленню судом на етапі судового розгляду кримінального провадження рішення про продовження тримання особи під вартою“.
Автор клопотання зазначає, що внаслідок застосування в судових рішеннях у його справі частини шостої статті 615 Кодексу „непоправно порушуються гарантії, надані Конституцією України, зокрема, право на свободу і особисту недоторканість, принцип дії верховенства права, гарантія того, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість держави, гарантія захисту судом прав і свобод людини і громадянина, незалежності і недоторканості суду, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом“.
На думку Дмитра Гаврилюка, „оскаржуване положення призводить до втрати контролю над ув’язненням особи, так як судді не розглядають деталі та продовжують строк дії запобіжного заходу автоматично“. Заявник також вважає, що „положення оскаржуваної норми не передбачає дослідження судом обставин наявності ризиків перешкоджанню розслідуванню чи уникнення кримінальної відповідальності та наявності гарантій явки особи у судове засідання. Таким чином, особа утримується під вартою без вмотивованого судового рішення, тобто рішення про утримання особи під вартою не вимагає обґрунтування судом“.
☑️ Другий сенат дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На пленарному засіданні був присутній представник суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Олександр Шадрін.
Переглянути відеозапис пленарного засідання: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2024
is.gd/DJFgNS
⚖️ Суд визнав конституційним припис КПК України щодо застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою під час дії воєнного стану до осіб, яких підозрюють або обвинувачують у вчиненні окремих злочинів
📑 Другий сенат Конституційного Суду України 19 червня 2024 року на пленарному засіданні ухвалив Рішення у справі за конституційними скаргами Бичкова Сергія Андрійовича та Бая Анатолія Анатолійовича щодо конституційності частини шостої статті 176 Кримінального процесуального кодексу України.
✍️ Заявники просили Суд перевірити на відповідність Конституції України частину шосту статті 176 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс), згідно з якою „під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114.2, 258-258.6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті‟, а саме тримання під вартою.
📑 Із матеріалів справи вбачається, що автори клопотань обвинувачуються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України. У судовому засіданні обом особам суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Суб’єкти права на конституційну скаргу переконані, що за частиною шостою статті 176 Кодексу підозрюваний, обвинувачений фактично позбавлений права заявляти клопотання про звільнення з-під варти і застосування до нього альтернативного запобіжного заходу, тому оспорюваний припис Кодексу не забезпечує підозрюваному, обвинуваченому належного захисту від свавілля та не відповідає статті 29 Конституції України.
Конституційний Суд України визнав, що частина шоста статті 176 Кримінального процесуального кодексу України є конституційною.
▫️ Суд вважає, що під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за частиною шостою статті 176 Кодексу є можливість, за певних підстав та обставин, визначених статтями 177 та 178 Кодексу, застосувати заставу як більш м’який запобіжний захід. Отже, за частиною шостою статті 176 Кодексу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не визначено як безальтернативний винятковий запобіжний захід.
📑 У Рішенні Суд висновує, що зазначена норма Кодексу забезпечує посилені гарантії захисту конституційного права на свободу та особисту недоторканність особи від свавільного втручання, що їх визначено частиною другою статті 29 Конституції України.
Судді-доповідачі у цій справі – Віктор Городовенко та Володимир Мойсик.
📌 Текст Рішення та його резюме будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Суду 20 червня 2024 року.
https://cutt.ly/LearSzsD
📑 Другий сенат Конституційного Суду України 19 червня 2024 року на пленарному засіданні ухвалив Рішення у справі за конституційними скаргами Бичкова Сергія Андрійовича та Бая Анатолія Анатолійовича щодо конституційності частини шостої статті 176 Кримінального процесуального кодексу України.
✍️ Заявники просили Суд перевірити на відповідність Конституції України частину шосту статті 176 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс), згідно з якою „під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114.2, 258-258.6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті‟, а саме тримання під вартою.
📑 Із матеріалів справи вбачається, що автори клопотань обвинувачуються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України. У судовому засіданні обом особам суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Суб’єкти права на конституційну скаргу переконані, що за частиною шостою статті 176 Кодексу підозрюваний, обвинувачений фактично позбавлений права заявляти клопотання про звільнення з-під варти і застосування до нього альтернативного запобіжного заходу, тому оспорюваний припис Кодексу не забезпечує підозрюваному, обвинуваченому належного захисту від свавілля та не відповідає статті 29 Конституції України.
Конституційний Суд України визнав, що частина шоста статті 176 Кримінального процесуального кодексу України є конституційною.
▫️ Суд вважає, що під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за частиною шостою статті 176 Кодексу є можливість, за певних підстав та обставин, визначених статтями 177 та 178 Кодексу, застосувати заставу як більш м’який запобіжний захід. Отже, за частиною шостою статті 176 Кодексу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не визначено як безальтернативний винятковий запобіжний захід.
📑 У Рішенні Суд висновує, що зазначена норма Кодексу забезпечує посилені гарантії захисту конституційного права на свободу та особисту недоторканність особи від свавільного втручання, що їх визначено частиною другою статті 29 Конституції України.
Судді-доповідачі у цій справі – Віктор Городовенко та Володимир Мойсик.
📌 Текст Рішення та його резюме будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Суду 20 червня 2024 року.
https://cutt.ly/LearSzsD
⚖️ У середу, 19 червня 2024 року, відбулися засідання сенатів #КСУ
▪️ Перший сенат на закритій частині пленарних засідань розглядав справи за конституційними скаргами:
▶️ Гасяка Віталія Валерійовича, Диняка Сергія Васильовича щодо конституційності частини першої статті 14-3, частини другої статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
▶️ Євстіфеєва Микити Ігоровича щодо конституційності окремого положення частини першої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України.
Суд продовжить розгляд цих справ на одному з наступних пленарних засідань.
У справах за конституційними скаргами Каланчі Михайла Михайловича щодо конституційності статті 472 Митного кодексу України та Якіменка Володимира Петровича щодо конституційності частини першої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України Перший сенат визначив форму розгляду – письмове провадження.
▪️ Другий сенат на відкритій частині пленарних засідань у формі письмового провадження розглядав справи за конституційними скаргами:
▶️ Бухтоярової Оксани Василівни щодо конституційності частини першої статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
▶️ Плескача В'ячеслава Юрійовича щодо конституційності частини другої статті 293, частини першої статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України;
▶️ Гаврилюка Дмитра Михайловича щодо конституційності частини шостої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали цих справ на відкритій частині пленарних засідань, Суд перейшов до закритої частини для ухвалення рішень.
🔸🔹 Другий сенат на закритій частині пленарного засідання у справі за конституційними скаргами Бичкова Сергія Андрійовича, Бая Анатолія Анатолійовича щодо конституційності частини шостої статті 176 Кримінального процесуального кодексу України ухвалив Рішення № 7-р(ІІ)/2024. Рішення буде оприлюднено на офіційному вебсайті Суду 20 червня ц.р.
✔️ Крім того, на закритій частині пленарного засідання Другий сенат продовжив розгляд справи за конституційними скаргами Прокопенка Юрія Олексійовича та Дудкевича Едуарда Валентиновича про конституційність підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ. Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
✔️ Другий сенат у справі за конституційною скаргою Саприки Василя Івановича щодо конституційності абзацу першого частини сьомої статті 20, абзацу третього підпункту 2 пункту 22 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення“ Бюджетного кодексу України визначив форму розгляду – письмове провадження.
✔️ Також Другий сенат відмовив у задоволенні клопотання від 29 квітня 2024 року постійного представника Верховної Ради України у Конституційному Суді України Дирдіна М. Є. щодо розгляду питання про відмову від розгляду справи за конституційною скаргою Сороки Віктора Володимировича щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352-IX у взаємозв'язку з частиною третьою статті 119 Кодексу законів про працю України на розсуд Великої палати.
▪️ Перший сенат на закритій частині пленарних засідань розглядав справи за конституційними скаргами:
▶️ Гасяка Віталія Валерійовича, Диняка Сергія Васильовича щодо конституційності частини першої статті 14-3, частини другої статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
▶️ Євстіфеєва Микити Ігоровича щодо конституційності окремого положення частини першої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України.
Суд продовжить розгляд цих справ на одному з наступних пленарних засідань.
У справах за конституційними скаргами Каланчі Михайла Михайловича щодо конституційності статті 472 Митного кодексу України та Якіменка Володимира Петровича щодо конституційності частини першої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України Перший сенат визначив форму розгляду – письмове провадження.
▪️ Другий сенат на відкритій частині пленарних засідань у формі письмового провадження розглядав справи за конституційними скаргами:
▶️ Бухтоярової Оксани Василівни щодо конституційності частини першої статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
▶️ Плескача В'ячеслава Юрійовича щодо конституційності частини другої статті 293, частини першої статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України;
▶️ Гаврилюка Дмитра Михайловича щодо конституційності частини шостої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали цих справ на відкритій частині пленарних засідань, Суд перейшов до закритої частини для ухвалення рішень.
🔸🔹 Другий сенат на закритій частині пленарного засідання у справі за конституційними скаргами Бичкова Сергія Андрійовича, Бая Анатолія Анатолійовича щодо конституційності частини шостої статті 176 Кримінального процесуального кодексу України ухвалив Рішення № 7-р(ІІ)/2024. Рішення буде оприлюднено на офіційному вебсайті Суду 20 червня ц.р.
✔️ Крім того, на закритій частині пленарного засідання Другий сенат продовжив розгляд справи за конституційними скаргами Прокопенка Юрія Олексійовича та Дудкевича Едуарда Валентиновича про конституційність підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ. Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
✔️ Другий сенат у справі за конституційною скаргою Саприки Василя Івановича щодо конституційності абзацу першого частини сьомої статті 20, абзацу третього підпункту 2 пункту 22 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення“ Бюджетного кодексу України визначив форму розгляду – письмове провадження.
✔️ Також Другий сенат відмовив у задоволенні клопотання від 29 квітня 2024 року постійного представника Верховної Ради України у Конституційному Суді України Дирдіна М. Є. щодо розгляду питання про відмову від розгляду справи за конституційною скаргою Сороки Віктора Володимировича щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352-IX у взаємозв'язку з частиною третьою статті 119 Кодексу законів про працю України на розсуд Великої палати.
📚 19 червня 2024 року відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами
За результатами розгляду колегії суддів відмовили у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
▪️ Войтевич Раїси Миколаївни щодо конституційності частини другої статті 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“;
▪️ Колотила Андрія Васильовича про конституційність абзацу п’ятого частини п’ятої статті 182 Кримінального процесуального кодексу України;
▪️ Лужинецького Анатолія Олександровича щодо конституційності пункту 3 частини третьої статті 81 Кримінального кодексу України;
▪️ Мотчаного Віктора Володимировича щодо конституційності частини четвертої статті 36, абзацу другого частини третьої статті 40 Цивільного процесуального кодексу України;
▪️ Плескача В’ячеслава Юрійовича про конституційність пункту 3 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України;
▪️ Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика „ЯРИЧ“» щодо конституційності окремого припису частини першої статті 25 Закону України „Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів“;
▪️ Якіменка Володимира Петровича щодо конституційності частини четвертої, пункту 2 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України;
▪️за конституційними скаргами Якіменка Володимира Петровича щодо конституційності частини першої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України;
▪️Яцуна Сергія Григоровича щодо конституційності статей 294, 328, 346, 347, 355 Кодексу адміністративного судочинства України.
📃Водночас Третя колегія суддів Першого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Янка Володимира Михайловича щодо конституційності частини першої статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668–VI, речення першого абзацу шостого частини п’ятнадцятої статті 86 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VII. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
📑 Перша колегія суддів Другого сенату на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Якіменка Володимира Петровича про конституційність окремого припису пункту 1 частини першої статті 8 Закону України „Про судовий збір“, частин другої, третьої статті 43 Господарського процесуального кодексу України.
За результатами розгляду колегії суддів відмовили у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
▪️ Войтевич Раїси Миколаївни щодо конституційності частини другої статті 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“;
▪️ Колотила Андрія Васильовича про конституційність абзацу п’ятого частини п’ятої статті 182 Кримінального процесуального кодексу України;
▪️ Лужинецького Анатолія Олександровича щодо конституційності пункту 3 частини третьої статті 81 Кримінального кодексу України;
▪️ Мотчаного Віктора Володимировича щодо конституційності частини четвертої статті 36, абзацу другого частини третьої статті 40 Цивільного процесуального кодексу України;
▪️ Плескача В’ячеслава Юрійовича про конституційність пункту 3 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України;
▪️ Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика „ЯРИЧ“» щодо конституційності окремого припису частини першої статті 25 Закону України „Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів“;
▪️ Якіменка Володимира Петровича щодо конституційності частини четвертої, пункту 2 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України;
▪️за конституційними скаргами Якіменка Володимира Петровича щодо конституційності частини першої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України;
▪️Яцуна Сергія Григоровича щодо конституційності статей 294, 328, 346, 347, 355 Кодексу адміністративного судочинства України.
📃Водночас Третя колегія суддів Першого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Янка Володимира Михайловича щодо конституційності частини першої статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668–VI, речення першого абзацу шостого частини п’ятнадцятої статті 86 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VII. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
📑 Перша колегія суддів Другого сенату на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Якіменка Володимира Петровича про конституційність окремого припису пункту 1 частини першої статті 8 Закону України „Про судовий збір“, частин другої, третьої статті 43 Господарського процесуального кодексу України.
📑 Суд оголосив перерву у розгляді справи про конституційність закону щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення та окремих приписів Земельного кодексу України
У четвер, 20 червня ц.р., Велика палата на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження продовжила розгляд справи 📝за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення“, окремих положень Земельного кодексу України зі змінами, внесеними вказаним законом, та 📝за конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення“.
🔹 Суд вирішив відкласти розгляд цієї справи у зв’язку з неявкою на пленарне засідання представників суб’єкта права на конституційне подання, народних депутатів Юлії Тимошенко, Сергія Власенка, а також постійного представника Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максима Дирдіна та неможливістю з’ясувати їхні думки щодо попередньо заявлених клопотань, зокрема стосовно зміни форми розгляду провадження у цій справі – з письмової на усну.
Отже, розгляд цієї справи у відкритій частині пленарного засідання Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Суддя-доповідач у цій справі – Галина Юровська.
🔹 На пленарному засіданні були присутні представник суб’єкта права на конституційні подання, народний депутат України Василь Німченко, представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський.
Переглянути відеозапис відкритої частини пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду за посиланням:
https://ccu.gov.ua/kategoriya/2024.
📎 https://cutt.ly/8eafVYB4
У четвер, 20 червня ц.р., Велика палата на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження продовжила розгляд справи 📝за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення“, окремих положень Земельного кодексу України зі змінами, внесеними вказаним законом, та 📝за конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення“.
🔹 Суд вирішив відкласти розгляд цієї справи у зв’язку з неявкою на пленарне засідання представників суб’єкта права на конституційне подання, народних депутатів Юлії Тимошенко, Сергія Власенка, а також постійного представника Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максима Дирдіна та неможливістю з’ясувати їхні думки щодо попередньо заявлених клопотань, зокрема стосовно зміни форми розгляду провадження у цій справі – з письмової на усну.
Отже, розгляд цієї справи у відкритій частині пленарного засідання Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Суддя-доповідач у цій справі – Галина Юровська.
🔹 На пленарному засіданні були присутні представник суб’єкта права на конституційні подання, народний депутат України Василь Німченко, представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський.
Переглянути відеозапис відкритої частини пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду за посиланням:
https://ccu.gov.ua/kategoriya/2024.
📎 https://cutt.ly/8eafVYB4
⚖️ #КСУ провів засідання: ухвалив постанову та 5 ухвал
📑 У четвер, 20 червня ц.р., Велика палата на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження продовжила розгляд справи за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення“, окремих положень Земельного кодексу України зі змінами, внесеними вказаним законом, та 53 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення“. У цій справі Суд оголосив перерву. Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань у відкритій частині.
Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
▪️ 47 народних депутатів України щодо конституційності окремих положень законів України „Про запобігання корупції“, „Про прокуратуру“, „Про Національне антикорупційне бюро України“, „Про Державне бюро розслідувань“, „Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів“, Кримінального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України;
▪️ Верховного Суду щодо конституційності окремих приписів статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668-VI, частини третьої статті 85 Закону України „Про пенсійне забезпечення“ від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ у редакції Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“.
Їхній розгляд відбудеться на одному з наступних пленарних засідань.
Велика палата на засіданні подовжила до 18 липня ц.р. строк ухвалення колегіями суддів ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Маріанни Коблик, Ніни Мороз, Василя Царя.
🔗 Крім того, Конституційний Суд України на засіданні ухвалив Постанову „Про передання підйомника 2-х СТ 503 на потреби військової частини Міністерства оборони України“.
Також відбулося засідання Другої колегії суддів Першого сенату, на якому судді відкрили конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Лінкевич Олени Павлівни щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VІІІ. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
Водночас колегія суддів відмовила у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Величенка Ростислава Ігоровича щодо конституційності частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України.
https://is.gd/pdrJIr
📑 У четвер, 20 червня ц.р., Велика палата на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження продовжила розгляд справи за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення“, окремих положень Земельного кодексу України зі змінами, внесеними вказаним законом, та 53 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення“. У цій справі Суд оголосив перерву. Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань у відкритій частині.
Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
▪️ 47 народних депутатів України щодо конституційності окремих положень законів України „Про запобігання корупції“, „Про прокуратуру“, „Про Національне антикорупційне бюро України“, „Про Державне бюро розслідувань“, „Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів“, Кримінального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України;
▪️ Верховного Суду щодо конституційності окремих приписів статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668-VI, частини третьої статті 85 Закону України „Про пенсійне забезпечення“ від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ у редакції Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“.
Їхній розгляд відбудеться на одному з наступних пленарних засідань.
Велика палата на засіданні подовжила до 18 липня ц.р. строк ухвалення колегіями суддів ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Маріанни Коблик, Ніни Мороз, Василя Царя.
🔗 Крім того, Конституційний Суд України на засіданні ухвалив Постанову „Про передання підйомника 2-х СТ 503 на потреби військової частини Міністерства оборони України“.
Також відбулося засідання Другої колегії суддів Першого сенату, на якому судді відкрили конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Лінкевич Олени Павлівни щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VІІІ. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
Водночас колегія суддів відмовила у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Величенка Ростислава Ігоровича щодо конституційності частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України.
https://is.gd/pdrJIr
⚖️ Конституційний Суд України оприлюднив ухвалене 19 червня 2024 року Рішення у справі за конституційними скаргами Бичкова Сергія Андрійовича та Бая Анатолія Анатолійовича.
📍 Цим Рішенням Суд визнав частину шосту статті 176 Кримінального процесуального кодексу України конституційною.
▶️ Рішення за посиланням: https://cutt.ly/Cealhjrb
▶️ Резюме Рішення: https://cutt.ly/9ealhqUs
📍 Цим Рішенням Суд визнав частину шосту статті 176 Кримінального процесуального кодексу України конституційною.
▶️ Рішення за посиланням: https://cutt.ly/Cealhjrb
▶️ Резюме Рішення: https://cutt.ly/9ealhqUs
🕯 22 червня – День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни
в Україні
Не забуваймо про трагічні події минулого й сьогодення. Шануймо пам’ять усіх, хто зазнав страждань, тортур, жорсткого поводження під час війни.
Вічний спокій усім тим, хто поклав своє життя на шляху до миру!
в Україні
Не забуваймо про трагічні події минулого й сьогодення. Шануймо пам’ять усіх, хто зазнав страждань, тортур, жорсткого поводження під час війни.
Вічний спокій усім тим, хто поклав своє життя на шляху до миру!
📄 Перегляд рішень за нововиявленими обставинами у кримінальному провадженні в контексті Рішення Конституційного Суду України від 10 квітня 2024 року № 5-р(ІІ)/2024
🎞 https://cutt.ly/KesrGeRV
Цій темі присвятили свої виступи судді Конституційного Суду України Олег Первомайський та Галина Юровська.
🔸 Судді наголосили на ключових аспектах Рішення у справі за конституційною скаргою Ганни Плескач. У цьому рішенні Суд визнав конституційним окремий припис Кримінального процесуального кодексу України, яким унормовано перегляд за нововиявленими обставинами ухвали слідчого судді.
🔸 Доповідачі розповіли про суть справи, предмет конституційного контролю, основні аспекти національного законодавчого регулювання у цьому питанні, навели окремі позиції Європейського суду із прав людини, які Суд урахував, ухвалюючи це рішення. Судді також зосередили увагу на практиці інших конституційних судів Європи, зокрема на рішеннях, у яких суди сформували юридичні позиції щодо поновлення кримінального провадження за нововиявленими обставинами та перегляду ухвал, що набрали законної сили.
🔸 Прослухавши лекцію, слухачі також дізнаються про юридичні позиції Суду, викладені у цьому рішенні. Зокрема, у ньому зазначено, що:
➖ перегляд ухвали слідчого судді за нововиявленими обставинами не суперечить принципу остаточності судового рішення (res judicata);
➖ на відміну від апеляційного перегляду справи і касаційного оскарження судового рішення, перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є екстраординарним видом перегляду судових рішень;
➖ оспорюваний припис статті 459 КПК не містить ознак дискримінації учасників кримінальних проваджень, оскільки він безпосередньо не встановлює різного унормування процесуальних відносин із перегляду за нововиявленими обставинами судових рішень, що набрали законної сили.
Тому за оспорюваним приписом статті 459 КПК учасники кримінальних проваджень мають однакові процесуальні права на перегляд за нововиявленими обставинами судових рішень, що набрали законної сили.
💬 Насамкінець судді підкреслили, що інститут перегляду за нововиявленими обставинами судових рішень, що набрали законної сили, як екстраординарний вид перегляду судових рішень не суперечить приписам Конституції України.
З ухваленням цього рішення, зауважили судді, відповідальність щодо застосування закону чи його тлумачення покладається на судову владу.
Також окремо підкреслили, що відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» забезпечення сталості та єдності судової практики є основоположною функцією Верховного Суду, яку не може здійснювати інший орган державної влади, зокрема Конституційний Суд України.
📍До цього рішення є окрема думка (збіжна) судді Олега Первомайського, у якій він ділиться своїми висновками і міркуваннями щодо ухваленого Судом рішення (https://cutt.ly/aeakNqH5).
Усі попередні лекції можна переглянути на сторінках Конституційного Суду: Ютубі та Телеграм-каналі.
🎞 https://cutt.ly/KesrGeRV
Цій темі присвятили свої виступи судді Конституційного Суду України Олег Первомайський та Галина Юровська.
🔸 Судді наголосили на ключових аспектах Рішення у справі за конституційною скаргою Ганни Плескач. У цьому рішенні Суд визнав конституційним окремий припис Кримінального процесуального кодексу України, яким унормовано перегляд за нововиявленими обставинами ухвали слідчого судді.
🔸 Доповідачі розповіли про суть справи, предмет конституційного контролю, основні аспекти національного законодавчого регулювання у цьому питанні, навели окремі позиції Європейського суду із прав людини, які Суд урахував, ухвалюючи це рішення. Судді також зосередили увагу на практиці інших конституційних судів Європи, зокрема на рішеннях, у яких суди сформували юридичні позиції щодо поновлення кримінального провадження за нововиявленими обставинами та перегляду ухвал, що набрали законної сили.
🔸 Прослухавши лекцію, слухачі також дізнаються про юридичні позиції Суду, викладені у цьому рішенні. Зокрема, у ньому зазначено, що:
➖ перегляд ухвали слідчого судді за нововиявленими обставинами не суперечить принципу остаточності судового рішення (res judicata);
➖ на відміну від апеляційного перегляду справи і касаційного оскарження судового рішення, перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є екстраординарним видом перегляду судових рішень;
➖ оспорюваний припис статті 459 КПК не містить ознак дискримінації учасників кримінальних проваджень, оскільки він безпосередньо не встановлює різного унормування процесуальних відносин із перегляду за нововиявленими обставинами судових рішень, що набрали законної сили.
Тому за оспорюваним приписом статті 459 КПК учасники кримінальних проваджень мають однакові процесуальні права на перегляд за нововиявленими обставинами судових рішень, що набрали законної сили.
💬 Насамкінець судді підкреслили, що інститут перегляду за нововиявленими обставинами судових рішень, що набрали законної сили, як екстраординарний вид перегляду судових рішень не суперечить приписам Конституції України.
З ухваленням цього рішення, зауважили судді, відповідальність щодо застосування закону чи його тлумачення покладається на судову владу.
Також окремо підкреслили, що відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» забезпечення сталості та єдності судової практики є основоположною функцією Верховного Суду, яку не може здійснювати інший орган державної влади, зокрема Конституційний Суд України.
📍До цього рішення є окрема думка (збіжна) судді Олега Первомайського, у якій він ділиться своїми висновками і міркуваннями щодо ухваленого Судом рішення (https://cutt.ly/aeakNqH5).
Усі попередні лекції можна переглянути на сторінках Конституційного Суду: Ютубі та Телеграм-каналі.
YouTube
Перегляд рішень за нововиявленими обставинами у кримінальному провадженні
📄 Перегляд рішень за нововиявленими обставинами у кримінальному провадженні в контексті Рішення Конституційного Суду України від 10 квітня 2024 року № 5-р(ІІ)/2024
Цій темі присвятили свої виступи судді Конституційного Суду України Олег Первомайський та…
Цій темі присвятили свої виступи судді Конституційного Суду України Олег Первомайський та…
🔸Судді #КСУ взяли учать у роботі Всеукраїнської науково-практичної конференції з нагоди 28-ї річниці ухвалення Конституції України
Судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко та Ольга Совгиря 25 червня 2024 року взяли участь у роботі Всеукраїнської науково-практичної конференції „Правове забезпечення трансформації діяльності органів публічної влади для відновлення України“.
👥 Захід, що його організував Інститут правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії наук України з нагоди 28-ї річниці ухвалення Конституції України, об’єднав широке коло науковців, суддів, представників органів публічної влади.
🖇 Відкрив конференцію директор Інституту правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії наук України, професор Олексій Кот. У своїй промові він зазначив, що умови сьогодення потребують коригування функціональної спрямованості діяльності органів публічної влади відповідно до особливостей правового режиму воєнного стану. Він наголосив на тому, що підготовка і внесення змін до Конституції України та інших актів законодавства потребує наукової та професійної думки, комплексного підходу з фаховим обговоренням громадського та наукового , що, власне, і є предметом цієї конференції.
🔹 Про застосування принципу „добропорядного врядування“ у практиці Конституційного Суду України розповів суддя Суду Віктор Городовенко.
Він звернув увагу, що Конституційний Суд України в 2022 та 2023 роках, підсумовуючи застосування в конституційній доктрині принципу „добропорядного врядування“ (good governance), вказав, що на виконання вимог Конституції України держава має втілювати в своїй діяльності конституційний принцип її відповідальності перед людиною та посутньо пов’язаний із ним принцип „добропорядного врядування“, що полягає в обов’язку держави втілити у своїй діяльності фундаментальні засади побудови, організації та реалізації державної влади для утвердження правдивої демократії, додержання людських прав та верховенства права (правовладдя) як загальноєвропейських цінностей.
Під час виступу Віктор Городовенко зазначив, що Конституційний Суд України наповнює принцип „добропорядного врядування“ власним конституційно-правовим баченням і конституційним духом. Суддя також розповів про практику застосування цього принципу Конституційним Судом України, зокрема звернув увагу на Рішення Суду від 5 червня 2019 року № 3-р(I)/2019. У цьому Рішенні Суд підкреслив важливе значення принципу „добропорядного врядування“, зазначивши, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб; на державні органи покладено обов’язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Крім того, у Рішенні Суду від 16 листопада 2022 року № 9-р(II)/2022 зазначається, що реалізація принципу „добропорядного врядування“ полягає в обов’язку держави втілити у своїй діяльності фундаментальні засади побудови, організації та реалізації державної влади для утвердження правдивої демократії, додержання людських прав та верховенства права (правовладдя) як загальноєвропейських цінностей.
Віктор Городовенко підсумував, що однією із сутнісних ознак принципу „добропорядного врядування“, що сформована конституційно-правовою доктриною, є обов’язок держави втілити у своїй діяльності фундаментальні засади побудови, організації та реалізації державної влади для утвердження правдивої демократії, додержання людських прав та верховенства права (правовладдя) як загальноєвропейських цінностей.
🔹 Суддя Суду Ольга Совгиря розповіла про діяльність Конституційного Суду України в умовах воєнного стану.
Вона підкреслила, що після 24 лютого 2022 року кожен державний орган зіткнувся зі специфікою діяльності в умовах воєнного стану. Однак, попри всі складнощі війни, публічна влада змогла акумулювати всі зусилля на відсічі ворогу.
Судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко та Ольга Совгиря 25 червня 2024 року взяли участь у роботі Всеукраїнської науково-практичної конференції „Правове забезпечення трансформації діяльності органів публічної влади для відновлення України“.
👥 Захід, що його організував Інститут правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії наук України з нагоди 28-ї річниці ухвалення Конституції України, об’єднав широке коло науковців, суддів, представників органів публічної влади.
🖇 Відкрив конференцію директор Інституту правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії наук України, професор Олексій Кот. У своїй промові він зазначив, що умови сьогодення потребують коригування функціональної спрямованості діяльності органів публічної влади відповідно до особливостей правового режиму воєнного стану. Він наголосив на тому, що підготовка і внесення змін до Конституції України та інших актів законодавства потребує наукової та професійної думки, комплексного підходу з фаховим обговоренням громадського та наукового , що, власне, і є предметом цієї конференції.
🔹 Про застосування принципу „добропорядного врядування“ у практиці Конституційного Суду України розповів суддя Суду Віктор Городовенко.
Він звернув увагу, що Конституційний Суд України в 2022 та 2023 роках, підсумовуючи застосування в конституційній доктрині принципу „добропорядного врядування“ (good governance), вказав, що на виконання вимог Конституції України держава має втілювати в своїй діяльності конституційний принцип її відповідальності перед людиною та посутньо пов’язаний із ним принцип „добропорядного врядування“, що полягає в обов’язку держави втілити у своїй діяльності фундаментальні засади побудови, організації та реалізації державної влади для утвердження правдивої демократії, додержання людських прав та верховенства права (правовладдя) як загальноєвропейських цінностей.
Під час виступу Віктор Городовенко зазначив, що Конституційний Суд України наповнює принцип „добропорядного врядування“ власним конституційно-правовим баченням і конституційним духом. Суддя також розповів про практику застосування цього принципу Конституційним Судом України, зокрема звернув увагу на Рішення Суду від 5 червня 2019 року № 3-р(I)/2019. У цьому Рішенні Суд підкреслив важливе значення принципу „добропорядного врядування“, зазначивши, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб; на державні органи покладено обов’язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Крім того, у Рішенні Суду від 16 листопада 2022 року № 9-р(II)/2022 зазначається, що реалізація принципу „добропорядного врядування“ полягає в обов’язку держави втілити у своїй діяльності фундаментальні засади побудови, організації та реалізації державної влади для утвердження правдивої демократії, додержання людських прав та верховенства права (правовладдя) як загальноєвропейських цінностей.
Віктор Городовенко підсумував, що однією із сутнісних ознак принципу „добропорядного врядування“, що сформована конституційно-правовою доктриною, є обов’язок держави втілити у своїй діяльності фундаментальні засади побудови, організації та реалізації державної влади для утвердження правдивої демократії, додержання людських прав та верховенства права (правовладдя) як загальноєвропейських цінностей.
🔹 Суддя Суду Ольга Совгиря розповіла про діяльність Конституційного Суду України в умовах воєнного стану.
Вона підкреслила, що після 24 лютого 2022 року кожен державний орган зіткнувся зі специфікою діяльності в умовах воєнного стану. Однак, попри всі складнощі війни, публічна влада змогла акумулювати всі зусилля на відсічі ворогу.