⚖️ Конституційний Суд України розглядав справи за конституційними поданнями
У вівторок, 18 червня 2024 року, Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
➖ 51 народного депутата України щодо офіційного тлумачення положень статті 7, частини сьомої статті 20, пунктів 12, 15, 16 частини першої статті 92, частин першої - п'ятої статті 118, частини другої статті 133, частин першої - четвертої статті 140, частин другої, четвертої статті 141 Конституції України;
➖ 49 народних депутатів України щодо конституційності Постанови Верховної Ради України „Про утворення та ліквідацію районів“.
Їхній розгляд #Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
https://is.gd/o7odQZ
У вівторок, 18 червня 2024 року, Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
➖ 51 народного депутата України щодо офіційного тлумачення положень статті 7, частини сьомої статті 20, пунктів 12, 15, 16 частини першої статті 92, частин першої - п'ятої статті 118, частини другої статті 133, частин першої - четвертої статті 140, частин другої, четвертої статті 141 Конституції України;
➖ 49 народних депутатів України щодо конституційності Постанови Верховної Ради України „Про утворення та ліквідацію районів“.
Їхній розгляд #Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
https://is.gd/o7odQZ
Суддя КСУ Василь Лемак: „Правова культура політиків, її рівень, є головним фактором, від якого залежить розв’язання проблеми тиску на суд і суддів‟
🔸 Суддя Конституційного Суду України Василь Лемак 15 червня 2024 року взяв участь у засіданні Дискусійного клубу „Правовий аспект‟ на тему „Тиск на суд: Як убезпечити суддівську незалежність?‟.
Під час свого виступу Василь Лемак вказав, що якщо в державі є незалежний суд, то вона є успішною.
🔸 Василь Лемак зауважив, що приписи Конституції України стосовно незалежності суддів, яка є невід’ємним елементом статусу суддів та їх професійної діяльності, пов’язані з принципом поділу державної влади та обумовлені необхідністю гарантувати самостійність і незалежність судової гілки влади.
Суддя КСУ наголосив, що політична еліта має зрозуміти, що її має хтось стримувати. Правова культура політиків, її рівень, є головним фактором, від якого залежить розв’язання проблеми тиску на суд і суддів. Цей рівень, в свою чергу, залежить від інституційних механізмів, а не тільки від еволюції з плином часу.
📎 https://cutt.ly/hepN5GZF
🔸 Суддя Конституційного Суду України Василь Лемак 15 червня 2024 року взяв участь у засіданні Дискусійного клубу „Правовий аспект‟ на тему „Тиск на суд: Як убезпечити суддівську незалежність?‟.
Під час свого виступу Василь Лемак вказав, що якщо в державі є незалежний суд, то вона є успішною.
🔸 Василь Лемак зауважив, що приписи Конституції України стосовно незалежності суддів, яка є невід’ємним елементом статусу суддів та їх професійної діяльності, пов’язані з принципом поділу державної влади та обумовлені необхідністю гарантувати самостійність і незалежність судової гілки влади.
Суддя КСУ наголосив, що політична еліта має зрозуміти, що її має хтось стримувати. Правова культура політиків, її рівень, є головним фактором, від якого залежить розв’язання проблеми тиску на суд і суддів. Цей рівень, в свою чергу, залежить від інституційних механізмів, а не тільки від еволюції з плином часу.
📎 https://cutt.ly/hepN5GZF
⚖️ У справі за конституційною скаргою В’ячеслава Плескача Конституційний Суд України перейшов до закритої частини пленарного засідання
Другий сенат #КСУ 19 червня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Плескача В’ячеслава Юрійовича.
💬 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі – суддя Конституційного Суду України Василь Лемак повідомив, що Плескач В’ячеслав Юрійович (далі – Заявник) звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на конституційність частину другу статті 293, частину першу статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – Кодекс) в тім, що вони забороняють апеляційне оскарження ухвали суду про відмову в поновленні провадження у справі.
Згідно з частиною другою статті 293 Кодексу „учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу.
Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається“.
У частині першій статті 294 Кодексу встановлено перелік ухвал суду першої інстанції, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду. У цьому переліку відсутні ухвали суду про відмову в поновленні провадження у справі.
Заявник твердить, що заборона оскарження в апеляційному порядку ухвали суду про відмову в поновленні провадження у справі призвела до порушення конституційної засади судочинства, а саме розумності строків розгляду справи судом, визначеної пунктом 7 частини другої статті 129 Конституції України, і, як наслідок, його конституційного права на доступ до суду (частини перша, друга статті 55 Конституції України).
Крім того, заявник зазначає, що заборона оскарження в апеляційному порядку таких ухвал суперечить також частині п’ятій статті 125 Основного Закону України, оскільки, на його думку, це може створювати процесуальні переваги для органу державної влади над фізичною особою, а саме позбавляє її шансів домогтися поновлення провадження у справі за її позовом та створює умови для затягування справи, внаслідок чого дії та бездіяльність органів державної влади, що оскаржують, уникають оцінювання на предмет їх правомірності з боку суду.
📄 Суддя-доповідач також повідомив, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення він направив запити до Правового департаменту Секретаріату Суду, органів державної влади та закладів вищої освіти. Про зміст відповідей суддів буде детально поінформовано на закритій частині пленарного засідання.
☑️ Дослідивши матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання, Суд перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
Переглянути пленарне засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“ за посиланням: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2024
https://is.gd/ecF71S
Другий сенат #КСУ 19 червня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Плескача В’ячеслава Юрійовича.
💬 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі – суддя Конституційного Суду України Василь Лемак повідомив, що Плескач В’ячеслав Юрійович (далі – Заявник) звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на конституційність частину другу статті 293, частину першу статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – Кодекс) в тім, що вони забороняють апеляційне оскарження ухвали суду про відмову в поновленні провадження у справі.
Згідно з частиною другою статті 293 Кодексу „учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу.
Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається“.
У частині першій статті 294 Кодексу встановлено перелік ухвал суду першої інстанції, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду. У цьому переліку відсутні ухвали суду про відмову в поновленні провадження у справі.
Заявник твердить, що заборона оскарження в апеляційному порядку ухвали суду про відмову в поновленні провадження у справі призвела до порушення конституційної засади судочинства, а саме розумності строків розгляду справи судом, визначеної пунктом 7 частини другої статті 129 Конституції України, і, як наслідок, його конституційного права на доступ до суду (частини перша, друга статті 55 Конституції України).
Крім того, заявник зазначає, що заборона оскарження в апеляційному порядку таких ухвал суперечить також частині п’ятій статті 125 Основного Закону України, оскільки, на його думку, це може створювати процесуальні переваги для органу державної влади над фізичною особою, а саме позбавляє її шансів домогтися поновлення провадження у справі за її позовом та створює умови для затягування справи, внаслідок чого дії та бездіяльність органів державної влади, що оскаржують, уникають оцінювання на предмет їх правомірності з боку суду.
📄 Суддя-доповідач також повідомив, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення він направив запити до Правового департаменту Секретаріату Суду, органів державної влади та закладів вищої освіти. Про зміст відповідей суддів буде детально поінформовано на закритій частині пленарного засідання.
☑️ Дослідивши матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання, Суд перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
Переглянути пленарне засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“ за посиланням: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2024
https://is.gd/ecF71S
🔸 #КСУ перевірить конституційність законодавчого припису, який встановлює відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі
✔️ Другий сенат 19 червня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Бухтоярової Оксани Василівни.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Городовенко виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявниці. Зокрема, суддя зазначив, що Оксана Бухтоярова звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частині другій статті 61 Конституції України частину першу статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – Кодекс).
🖇 Згідно з оспорюваним приписом Кодексу „адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі <…>, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки <…>, несе відповідальна особа – фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб <…>“.
Оксана Бухтоярова стверджує, що з огляду на частину другу статті 61 Конституції України „юридична відповідальність встановлюється за скоєння конкретного правопорушення конкретною особою, тобто вона має індивідуальний характер“, а частина перша статті 14-2 Кодексу „дає можливість притягувати до адміністративної відповідальності не винних осіб, а формальних власників“.
Також вона вважає, що внаслідок застосування судами в її справі частини першої статті 14-2 Кодексу порушено її право, визначене частиною першою статті 62 Конституції України, за якою особу вважають невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддано кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
📚 Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається таке. Оксану Бухтоярову було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, визначеного частиною першою статті 122 Кодексу, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу.
У зв’язку з цим вона звернулася до суду першої інстанції з позовом, в якому просила визнати протиправною та скасувати винесену щодо неї постанову, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити, указавши, зокрема, що „вона автомобілем не керувала і знаходилась вдома за адресою свого місця проживання, так як <…> хворіла на ковід“. Цей суд у задоволенні вказаного позову відмовив.
Суд апеляційної інстанції скаргу Оксани Бухтоярової залишив без задоволення, а постанову суду першої інстанції – без зміни. Посилаючись на частину першу статті 14-2 Кодексу, суд зазначив, що „позивач, як фізична особа, за якою зареєстровано транспортний засіб несе відповідальність за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки“; „передача позивачем <…> автомобіля іншій особі не звільняє позивача від адміністративної відповідальності за правопорушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки, оскільки <…> звільнення можливе лише після вчинення тих обов’язкових дій, які передбачені положеннями статті 279-3 КУпАП“.
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відмовила у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Оксани Бухтоярової.
📖Після дослідження матеріалів справи на відкритій частині пленарного засідання Другий сенат перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
На відкритій частині пленарного засідання була присутня суб’єкт права на конституційну скаргу, адвокат Оксана Бухтоярова.
Відеозапис пленарного засідання: https://is.gd/rSTCIQ
Більше: https://is.gd/rSTCIQ
✔️ Другий сенат 19 червня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Бухтоярової Оксани Василівни.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Городовенко виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявниці. Зокрема, суддя зазначив, що Оксана Бухтоярова звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частині другій статті 61 Конституції України частину першу статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – Кодекс).
🖇 Згідно з оспорюваним приписом Кодексу „адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі <…>, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки <…>, несе відповідальна особа – фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб <…>“.
Оксана Бухтоярова стверджує, що з огляду на частину другу статті 61 Конституції України „юридична відповідальність встановлюється за скоєння конкретного правопорушення конкретною особою, тобто вона має індивідуальний характер“, а частина перша статті 14-2 Кодексу „дає можливість притягувати до адміністративної відповідальності не винних осіб, а формальних власників“.
Також вона вважає, що внаслідок застосування судами в її справі частини першої статті 14-2 Кодексу порушено її право, визначене частиною першою статті 62 Конституції України, за якою особу вважають невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддано кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
📚 Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається таке. Оксану Бухтоярову було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, визначеного частиною першою статті 122 Кодексу, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу.
У зв’язку з цим вона звернулася до суду першої інстанції з позовом, в якому просила визнати протиправною та скасувати винесену щодо неї постанову, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити, указавши, зокрема, що „вона автомобілем не керувала і знаходилась вдома за адресою свого місця проживання, так як <…> хворіла на ковід“. Цей суд у задоволенні вказаного позову відмовив.
Суд апеляційної інстанції скаргу Оксани Бухтоярової залишив без задоволення, а постанову суду першої інстанції – без зміни. Посилаючись на частину першу статті 14-2 Кодексу, суд зазначив, що „позивач, як фізична особа, за якою зареєстровано транспортний засіб несе відповідальність за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки“; „передача позивачем <…> автомобіля іншій особі не звільняє позивача від адміністративної відповідальності за правопорушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки, оскільки <…> звільнення можливе лише після вчинення тих обов’язкових дій, які передбачені положеннями статті 279-3 КУпАП“.
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відмовила у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Оксани Бухтоярової.
📖Після дослідження матеріалів справи на відкритій частині пленарного засідання Другий сенат перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
На відкритій частині пленарного засідання була присутня суб’єкт права на конституційну скаргу, адвокат Оксана Бухтоярова.
Відеозапис пленарного засідання: https://is.gd/rSTCIQ
Більше: https://is.gd/rSTCIQ
🗞 Конституційність припису КПК України щодо продовження строку тримання під вартою перевірить Конституційний Суд
📝 Другий сенат Конституційного Суду України 19 червня 2024 року року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Гаврилюка Дмитра Михайловича щодо конституційності частини шостої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України.
💬 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Городовенко зазначив, що Дмитро Гаврилюк звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частині другій статті 3, частинам першій, другій статті 8, частинам першій, другій статті 29, статті 55, частині першій статті 126, пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України частину шосту статті 615 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
Згідно з оспорюваним приписом Кодексу „у разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці“.
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Дмитро Гаврилюк має процесуальний статус обвинуваченого у кримінальному провадженні та йому обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Суд першої інстанції подовжив строк тримання під вартою Дмитра Гаврилюка ухвалою від 27 грудня 2023 року до 24 лютого 2024 року включно; а ухвалою від 14 лютого 2024 року – до дати проголошення вироку у справі, але не довше ніж на 60 днів.
Суд апеляційної інстанції ухвалою від 15 березня 2024 року апеляційну скаргу обвинуваченого Дмитра Гаврилюка залишив без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції від 14 лютого 2024 року – без зміни, зазначивши, зокрема, що доводи цієї апеляційної скарги є „необґрунтованими, оскільки строк дії запобіжного заходу було продовжено на підставі ч. 6 ст. 615 КПК України, що не є тотожним ухваленню судом на етапі судового розгляду кримінального провадження рішення про продовження тримання особи під вартою“.
Автор клопотання зазначає, що внаслідок застосування в судових рішеннях у його справі частини шостої статті 615 Кодексу „непоправно порушуються гарантії, надані Конституцією України, зокрема, право на свободу і особисту недоторканість, принцип дії верховенства права, гарантія того, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість держави, гарантія захисту судом прав і свобод людини і громадянина, незалежності і недоторканості суду, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом“.
На думку Дмитра Гаврилюка, „оскаржуване положення призводить до втрати контролю над ув’язненням особи, так як судді не розглядають деталі та продовжують строк дії запобіжного заходу автоматично“. Заявник також вважає, що „положення оскаржуваної норми не передбачає дослідження судом обставин наявності ризиків перешкоджанню розслідуванню чи уникнення кримінальної відповідальності та наявності гарантій явки особи у судове засідання. Таким чином, особа утримується під вартою без вмотивованого судового рішення, тобто рішення про утримання особи під вартою не вимагає обґрунтування судом“.
☑️ Другий сенат дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На пленарному засіданні був присутній представник суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Олександр Шадрін.
Переглянути відеозапис пленарного засідання: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2024
is.gd/DJFgNS
📝 Другий сенат Конституційного Суду України 19 червня 2024 року року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Гаврилюка Дмитра Михайловича щодо конституційності частини шостої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України.
💬 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Городовенко зазначив, що Дмитро Гаврилюк звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частині другій статті 3, частинам першій, другій статті 8, частинам першій, другій статті 29, статті 55, частині першій статті 126, пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України частину шосту статті 615 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
Згідно з оспорюваним приписом Кодексу „у разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці“.
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Дмитро Гаврилюк має процесуальний статус обвинуваченого у кримінальному провадженні та йому обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Суд першої інстанції подовжив строк тримання під вартою Дмитра Гаврилюка ухвалою від 27 грудня 2023 року до 24 лютого 2024 року включно; а ухвалою від 14 лютого 2024 року – до дати проголошення вироку у справі, але не довше ніж на 60 днів.
Суд апеляційної інстанції ухвалою від 15 березня 2024 року апеляційну скаргу обвинуваченого Дмитра Гаврилюка залишив без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції від 14 лютого 2024 року – без зміни, зазначивши, зокрема, що доводи цієї апеляційної скарги є „необґрунтованими, оскільки строк дії запобіжного заходу було продовжено на підставі ч. 6 ст. 615 КПК України, що не є тотожним ухваленню судом на етапі судового розгляду кримінального провадження рішення про продовження тримання особи під вартою“.
Автор клопотання зазначає, що внаслідок застосування в судових рішеннях у його справі частини шостої статті 615 Кодексу „непоправно порушуються гарантії, надані Конституцією України, зокрема, право на свободу і особисту недоторканість, принцип дії верховенства права, гарантія того, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість держави, гарантія захисту судом прав і свобод людини і громадянина, незалежності і недоторканості суду, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом“.
На думку Дмитра Гаврилюка, „оскаржуване положення призводить до втрати контролю над ув’язненням особи, так як судді не розглядають деталі та продовжують строк дії запобіжного заходу автоматично“. Заявник також вважає, що „положення оскаржуваної норми не передбачає дослідження судом обставин наявності ризиків перешкоджанню розслідуванню чи уникнення кримінальної відповідальності та наявності гарантій явки особи у судове засідання. Таким чином, особа утримується під вартою без вмотивованого судового рішення, тобто рішення про утримання особи під вартою не вимагає обґрунтування судом“.
☑️ Другий сенат дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На пленарному засіданні був присутній представник суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Олександр Шадрін.
Переглянути відеозапис пленарного засідання: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2024
is.gd/DJFgNS
⚖️ Суд визнав конституційним припис КПК України щодо застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою під час дії воєнного стану до осіб, яких підозрюють або обвинувачують у вчиненні окремих злочинів
📑 Другий сенат Конституційного Суду України 19 червня 2024 року на пленарному засіданні ухвалив Рішення у справі за конституційними скаргами Бичкова Сергія Андрійовича та Бая Анатолія Анатолійовича щодо конституційності частини шостої статті 176 Кримінального процесуального кодексу України.
✍️ Заявники просили Суд перевірити на відповідність Конституції України частину шосту статті 176 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс), згідно з якою „під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114.2, 258-258.6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті‟, а саме тримання під вартою.
📑 Із матеріалів справи вбачається, що автори клопотань обвинувачуються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України. У судовому засіданні обом особам суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Суб’єкти права на конституційну скаргу переконані, що за частиною шостою статті 176 Кодексу підозрюваний, обвинувачений фактично позбавлений права заявляти клопотання про звільнення з-під варти і застосування до нього альтернативного запобіжного заходу, тому оспорюваний припис Кодексу не забезпечує підозрюваному, обвинуваченому належного захисту від свавілля та не відповідає статті 29 Конституції України.
Конституційний Суд України визнав, що частина шоста статті 176 Кримінального процесуального кодексу України є конституційною.
▫️ Суд вважає, що під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за частиною шостою статті 176 Кодексу є можливість, за певних підстав та обставин, визначених статтями 177 та 178 Кодексу, застосувати заставу як більш м’який запобіжний захід. Отже, за частиною шостою статті 176 Кодексу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не визначено як безальтернативний винятковий запобіжний захід.
📑 У Рішенні Суд висновує, що зазначена норма Кодексу забезпечує посилені гарантії захисту конституційного права на свободу та особисту недоторканність особи від свавільного втручання, що їх визначено частиною другою статті 29 Конституції України.
Судді-доповідачі у цій справі – Віктор Городовенко та Володимир Мойсик.
📌 Текст Рішення та його резюме будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Суду 20 червня 2024 року.
https://cutt.ly/LearSzsD
📑 Другий сенат Конституційного Суду України 19 червня 2024 року на пленарному засіданні ухвалив Рішення у справі за конституційними скаргами Бичкова Сергія Андрійовича та Бая Анатолія Анатолійовича щодо конституційності частини шостої статті 176 Кримінального процесуального кодексу України.
✍️ Заявники просили Суд перевірити на відповідність Конституції України частину шосту статті 176 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс), згідно з якою „під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114.2, 258-258.6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті‟, а саме тримання під вартою.
📑 Із матеріалів справи вбачається, що автори клопотань обвинувачуються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України. У судовому засіданні обом особам суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Суб’єкти права на конституційну скаргу переконані, що за частиною шостою статті 176 Кодексу підозрюваний, обвинувачений фактично позбавлений права заявляти клопотання про звільнення з-під варти і застосування до нього альтернативного запобіжного заходу, тому оспорюваний припис Кодексу не забезпечує підозрюваному, обвинуваченому належного захисту від свавілля та не відповідає статті 29 Конституції України.
Конституційний Суд України визнав, що частина шоста статті 176 Кримінального процесуального кодексу України є конституційною.
▫️ Суд вважає, що під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за частиною шостою статті 176 Кодексу є можливість, за певних підстав та обставин, визначених статтями 177 та 178 Кодексу, застосувати заставу як більш м’який запобіжний захід. Отже, за частиною шостою статті 176 Кодексу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не визначено як безальтернативний винятковий запобіжний захід.
📑 У Рішенні Суд висновує, що зазначена норма Кодексу забезпечує посилені гарантії захисту конституційного права на свободу та особисту недоторканність особи від свавільного втручання, що їх визначено частиною другою статті 29 Конституції України.
Судді-доповідачі у цій справі – Віктор Городовенко та Володимир Мойсик.
📌 Текст Рішення та його резюме будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Суду 20 червня 2024 року.
https://cutt.ly/LearSzsD
⚖️ У середу, 19 червня 2024 року, відбулися засідання сенатів #КСУ
▪️ Перший сенат на закритій частині пленарних засідань розглядав справи за конституційними скаргами:
▶️ Гасяка Віталія Валерійовича, Диняка Сергія Васильовича щодо конституційності частини першої статті 14-3, частини другої статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
▶️ Євстіфеєва Микити Ігоровича щодо конституційності окремого положення частини першої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України.
Суд продовжить розгляд цих справ на одному з наступних пленарних засідань.
У справах за конституційними скаргами Каланчі Михайла Михайловича щодо конституційності статті 472 Митного кодексу України та Якіменка Володимира Петровича щодо конституційності частини першої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України Перший сенат визначив форму розгляду – письмове провадження.
▪️ Другий сенат на відкритій частині пленарних засідань у формі письмового провадження розглядав справи за конституційними скаргами:
▶️ Бухтоярової Оксани Василівни щодо конституційності частини першої статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
▶️ Плескача В'ячеслава Юрійовича щодо конституційності частини другої статті 293, частини першої статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України;
▶️ Гаврилюка Дмитра Михайловича щодо конституційності частини шостої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали цих справ на відкритій частині пленарних засідань, Суд перейшов до закритої частини для ухвалення рішень.
🔸🔹 Другий сенат на закритій частині пленарного засідання у справі за конституційними скаргами Бичкова Сергія Андрійовича, Бая Анатолія Анатолійовича щодо конституційності частини шостої статті 176 Кримінального процесуального кодексу України ухвалив Рішення № 7-р(ІІ)/2024. Рішення буде оприлюднено на офіційному вебсайті Суду 20 червня ц.р.
✔️ Крім того, на закритій частині пленарного засідання Другий сенат продовжив розгляд справи за конституційними скаргами Прокопенка Юрія Олексійовича та Дудкевича Едуарда Валентиновича про конституційність підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ. Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
✔️ Другий сенат у справі за конституційною скаргою Саприки Василя Івановича щодо конституційності абзацу першого частини сьомої статті 20, абзацу третього підпункту 2 пункту 22 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення“ Бюджетного кодексу України визначив форму розгляду – письмове провадження.
✔️ Також Другий сенат відмовив у задоволенні клопотання від 29 квітня 2024 року постійного представника Верховної Ради України у Конституційному Суді України Дирдіна М. Є. щодо розгляду питання про відмову від розгляду справи за конституційною скаргою Сороки Віктора Володимировича щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352-IX у взаємозв'язку з частиною третьою статті 119 Кодексу законів про працю України на розсуд Великої палати.
▪️ Перший сенат на закритій частині пленарних засідань розглядав справи за конституційними скаргами:
▶️ Гасяка Віталія Валерійовича, Диняка Сергія Васильовича щодо конституційності частини першої статті 14-3, частини другої статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
▶️ Євстіфеєва Микити Ігоровича щодо конституційності окремого положення частини першої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України.
Суд продовжить розгляд цих справ на одному з наступних пленарних засідань.
У справах за конституційними скаргами Каланчі Михайла Михайловича щодо конституційності статті 472 Митного кодексу України та Якіменка Володимира Петровича щодо конституційності частини першої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України Перший сенат визначив форму розгляду – письмове провадження.
▪️ Другий сенат на відкритій частині пленарних засідань у формі письмового провадження розглядав справи за конституційними скаргами:
▶️ Бухтоярової Оксани Василівни щодо конституційності частини першої статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
▶️ Плескача В'ячеслава Юрійовича щодо конституційності частини другої статті 293, частини першої статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України;
▶️ Гаврилюка Дмитра Михайловича щодо конституційності частини шостої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали цих справ на відкритій частині пленарних засідань, Суд перейшов до закритої частини для ухвалення рішень.
🔸🔹 Другий сенат на закритій частині пленарного засідання у справі за конституційними скаргами Бичкова Сергія Андрійовича, Бая Анатолія Анатолійовича щодо конституційності частини шостої статті 176 Кримінального процесуального кодексу України ухвалив Рішення № 7-р(ІІ)/2024. Рішення буде оприлюднено на офіційному вебсайті Суду 20 червня ц.р.
✔️ Крім того, на закритій частині пленарного засідання Другий сенат продовжив розгляд справи за конституційними скаргами Прокопенка Юрія Олексійовича та Дудкевича Едуарда Валентиновича про конституційність підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ. Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
✔️ Другий сенат у справі за конституційною скаргою Саприки Василя Івановича щодо конституційності абзацу першого частини сьомої статті 20, абзацу третього підпункту 2 пункту 22 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення“ Бюджетного кодексу України визначив форму розгляду – письмове провадження.
✔️ Також Другий сенат відмовив у задоволенні клопотання від 29 квітня 2024 року постійного представника Верховної Ради України у Конституційному Суді України Дирдіна М. Є. щодо розгляду питання про відмову від розгляду справи за конституційною скаргою Сороки Віктора Володимировича щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352-IX у взаємозв'язку з частиною третьою статті 119 Кодексу законів про працю України на розсуд Великої палати.
📚 19 червня 2024 року відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами
За результатами розгляду колегії суддів відмовили у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
▪️ Войтевич Раїси Миколаївни щодо конституційності частини другої статті 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“;
▪️ Колотила Андрія Васильовича про конституційність абзацу п’ятого частини п’ятої статті 182 Кримінального процесуального кодексу України;
▪️ Лужинецького Анатолія Олександровича щодо конституційності пункту 3 частини третьої статті 81 Кримінального кодексу України;
▪️ Мотчаного Віктора Володимировича щодо конституційності частини четвертої статті 36, абзацу другого частини третьої статті 40 Цивільного процесуального кодексу України;
▪️ Плескача В’ячеслава Юрійовича про конституційність пункту 3 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України;
▪️ Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика „ЯРИЧ“» щодо конституційності окремого припису частини першої статті 25 Закону України „Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів“;
▪️ Якіменка Володимира Петровича щодо конституційності частини четвертої, пункту 2 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України;
▪️за конституційними скаргами Якіменка Володимира Петровича щодо конституційності частини першої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України;
▪️Яцуна Сергія Григоровича щодо конституційності статей 294, 328, 346, 347, 355 Кодексу адміністративного судочинства України.
📃Водночас Третя колегія суддів Першого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Янка Володимира Михайловича щодо конституційності частини першої статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668–VI, речення першого абзацу шостого частини п’ятнадцятої статті 86 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VII. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
📑 Перша колегія суддів Другого сенату на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Якіменка Володимира Петровича про конституційність окремого припису пункту 1 частини першої статті 8 Закону України „Про судовий збір“, частин другої, третьої статті 43 Господарського процесуального кодексу України.
За результатами розгляду колегії суддів відмовили у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
▪️ Войтевич Раїси Миколаївни щодо конституційності частини другої статті 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“;
▪️ Колотила Андрія Васильовича про конституційність абзацу п’ятого частини п’ятої статті 182 Кримінального процесуального кодексу України;
▪️ Лужинецького Анатолія Олександровича щодо конституційності пункту 3 частини третьої статті 81 Кримінального кодексу України;
▪️ Мотчаного Віктора Володимировича щодо конституційності частини четвертої статті 36, абзацу другого частини третьої статті 40 Цивільного процесуального кодексу України;
▪️ Плескача В’ячеслава Юрійовича про конституційність пункту 3 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України;
▪️ Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика „ЯРИЧ“» щодо конституційності окремого припису частини першої статті 25 Закону України „Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів“;
▪️ Якіменка Володимира Петровича щодо конституційності частини четвертої, пункту 2 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України;
▪️за конституційними скаргами Якіменка Володимира Петровича щодо конституційності частини першої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України;
▪️Яцуна Сергія Григоровича щодо конституційності статей 294, 328, 346, 347, 355 Кодексу адміністративного судочинства України.
📃Водночас Третя колегія суддів Першого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Янка Володимира Михайловича щодо конституційності частини першої статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668–VI, речення першого абзацу шостого частини п’ятнадцятої статті 86 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VII. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
📑 Перша колегія суддів Другого сенату на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Якіменка Володимира Петровича про конституційність окремого припису пункту 1 частини першої статті 8 Закону України „Про судовий збір“, частин другої, третьої статті 43 Господарського процесуального кодексу України.
📑 Суд оголосив перерву у розгляді справи про конституційність закону щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення та окремих приписів Земельного кодексу України
У четвер, 20 червня ц.р., Велика палата на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження продовжила розгляд справи 📝за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення“, окремих положень Земельного кодексу України зі змінами, внесеними вказаним законом, та 📝за конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення“.
🔹 Суд вирішив відкласти розгляд цієї справи у зв’язку з неявкою на пленарне засідання представників суб’єкта права на конституційне подання, народних депутатів Юлії Тимошенко, Сергія Власенка, а також постійного представника Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максима Дирдіна та неможливістю з’ясувати їхні думки щодо попередньо заявлених клопотань, зокрема стосовно зміни форми розгляду провадження у цій справі – з письмової на усну.
Отже, розгляд цієї справи у відкритій частині пленарного засідання Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Суддя-доповідач у цій справі – Галина Юровська.
🔹 На пленарному засіданні були присутні представник суб’єкта права на конституційні подання, народний депутат України Василь Німченко, представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський.
Переглянути відеозапис відкритої частини пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду за посиланням:
https://ccu.gov.ua/kategoriya/2024.
📎 https://cutt.ly/8eafVYB4
У четвер, 20 червня ц.р., Велика палата на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження продовжила розгляд справи 📝за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення“, окремих положень Земельного кодексу України зі змінами, внесеними вказаним законом, та 📝за конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення“.
🔹 Суд вирішив відкласти розгляд цієї справи у зв’язку з неявкою на пленарне засідання представників суб’єкта права на конституційне подання, народних депутатів Юлії Тимошенко, Сергія Власенка, а також постійного представника Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максима Дирдіна та неможливістю з’ясувати їхні думки щодо попередньо заявлених клопотань, зокрема стосовно зміни форми розгляду провадження у цій справі – з письмової на усну.
Отже, розгляд цієї справи у відкритій частині пленарного засідання Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Суддя-доповідач у цій справі – Галина Юровська.
🔹 На пленарному засіданні були присутні представник суб’єкта права на конституційні подання, народний депутат України Василь Німченко, представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський.
Переглянути відеозапис відкритої частини пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду за посиланням:
https://ccu.gov.ua/kategoriya/2024.
📎 https://cutt.ly/8eafVYB4