✍️Конституційний Суд України отримав конституційне подання стосовно забезпечення гарантій трудових прав народних депутатів України
📑 Конституційний Суд України 13 червня 2024 року отримав конституційне подання від 56 народних депутатів України щодо конституційності положень частини дванадцятої статті 20 Закону України «Про статус народного депутата України» від 17 листопада 1992 року № 2790-XII та абзацу третього пункту 14 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 3 жовтня 2017 року № 2148-VIII, які стосуються забезпечення гарантій трудових прав народних депутатів України.
Суб’єкт права на конституційне подання, зокрема, зазначає, що законодавцем при ухваленні оспорюваних законодавчих приписів порушено вимогу легітимних очікувань як складової конституційного принципу верховенства права, зокрема позбавлено права на перерахунок вже призначеної пенсії.
Народні депутати вважають, що оспорювані положення (в частині поширення їх дії на народних депутатів України I-VII скликань, а також народних депутатів України VIII скликання, повноваження яких почалися до 1 жовтня 2017 року, а також осіб, які мали право на пенсійне забезпечення народних депутатів України І-VII скликань, а також народних депутатів України VIII скликання, повноваження яких почалися до 1 жовтня 2017 року) не відповідають положенням статей 1, частини другої статті 3, частини першої статті 8, частини другої статті 19, частини третьої статті 22, статей 41, 46, 64 Конституції України.
Наразі зазначене конституційне подання розподілено судді-доповідачу.
Текст конституційного подання: https://is.gd/vQRUQ4
📑 Конституційний Суд України 13 червня 2024 року отримав конституційне подання від 56 народних депутатів України щодо конституційності положень частини дванадцятої статті 20 Закону України «Про статус народного депутата України» від 17 листопада 1992 року № 2790-XII та абзацу третього пункту 14 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 3 жовтня 2017 року № 2148-VIII, які стосуються забезпечення гарантій трудових прав народних депутатів України.
Суб’єкт права на конституційне подання, зокрема, зазначає, що законодавцем при ухваленні оспорюваних законодавчих приписів порушено вимогу легітимних очікувань як складової конституційного принципу верховенства права, зокрема позбавлено права на перерахунок вже призначеної пенсії.
Народні депутати вважають, що оспорювані положення (в частині поширення їх дії на народних депутатів України I-VII скликань, а також народних депутатів України VIII скликання, повноваження яких почалися до 1 жовтня 2017 року, а також осіб, які мали право на пенсійне забезпечення народних депутатів України І-VII скликань, а також народних депутатів України VIII скликання, повноваження яких почалися до 1 жовтня 2017 року) не відповідають положенням статей 1, частини другої статті 3, частини першої статті 8, частини другої статті 19, частини третьої статті 22, статей 41, 46, 64 Конституції України.
Наразі зазначене конституційне подання розподілено судді-доповідачу.
Текст конституційного подання: https://is.gd/vQRUQ4
📚 #КСУ провів засідання: ухвалив ухвали і постанови
У четвер, 13 червня ц.р., Велика палата на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження продовжила розгляд справи за конституційною скаргою Карпенка Романа Миколайовича щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352-ІХ у взаємозв’язку з частиною третьою статті 119 Кодексу законів про працю України. Дослідивши матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання, Суд перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
Велика палата на засіданні подовжила до 19 липня ц.р. строк ухвалення Другою колегією суддів Першого сенату ухвали про відкриття або про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Ніни Мирончук.
Крім того, відбулося засідання Конституційного Суду України, на якому судді внесли зміни до складу редакційної ради „Вісника Конституційного Суду України“. Суд Постановою затвердив склад редакційної ради, обрали головою редакційної ради Олександра Петришина, заступником голови – Оксану Грищук.
Також Суд ухвалив Постанову «Про призначення Скрипнюка Олександра Васильовича на посаду заступника голови Науково-консультативної ради Конституційного Суду України».
Цього ж дня відбулося засідання Третьої колегії суддів Другого сенату, на якому судді ухвалили Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Євстіфеєва Микити Ігоровича щодо конституційності частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
https://is.gd/hSk3u4
У четвер, 13 червня ц.р., Велика палата на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження продовжила розгляд справи за конституційною скаргою Карпенка Романа Миколайовича щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352-ІХ у взаємозв’язку з частиною третьою статті 119 Кодексу законів про працю України. Дослідивши матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання, Суд перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
Велика палата на засіданні подовжила до 19 липня ц.р. строк ухвалення Другою колегією суддів Першого сенату ухвали про відкриття або про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Ніни Мирончук.
Крім того, відбулося засідання Конституційного Суду України, на якому судді внесли зміни до складу редакційної ради „Вісника Конституційного Суду України“. Суд Постановою затвердив склад редакційної ради, обрали головою редакційної ради Олександра Петришина, заступником голови – Оксану Грищук.
Також Суд ухвалив Постанову «Про призначення Скрипнюка Олександра Васильовича на посаду заступника голови Науково-консультативної ради Конституційного Суду України».
Цього ж дня відбулося засідання Третьої колегії суддів Другого сенату, на якому судді ухвалили Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Євстіфеєва Микити Ігоровича щодо конституційності частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
https://is.gd/hSk3u4
🔹 Конституційний Суд України перевірить конституційність окремих приписів Закону України „Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану“
📃 Уповноважений Верховної Ради України з прав людини 13 червня 2024 року звернувся до Конституційного Суду України з конституційним поданням, в якому просить перевірити на відповідність Конституції України положення речення другого абзацу другого та абзацу третього частини першої статті 12, а також абзацу другого пункту 3 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану“ № 2136-ІХ від 15 березня 2022 року.
💬 Суб’єкт права на конституційне подання вважає, що оспорювані законодавчі положення, якими змінено порядок надання невикористаних днів щорічної основної відпустки на період дії, а також після припинення або скасування воєнного стану, є такими, що не відповідають Конституції України.
Конституційне подання наразі розподілене судді-доповідачу.
Текст конституційного подання: https://is.gd/d4BlZO
📃 Уповноважений Верховної Ради України з прав людини 13 червня 2024 року звернувся до Конституційного Суду України з конституційним поданням, в якому просить перевірити на відповідність Конституції України положення речення другого абзацу другого та абзацу третього частини першої статті 12, а також абзацу другого пункту 3 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану“ № 2136-ІХ від 15 березня 2022 року.
💬 Суб’єкт права на конституційне подання вважає, що оспорювані законодавчі положення, якими змінено порядок надання невикористаних днів щорічної основної відпустки на період дії, а також після припинення або скасування воєнного стану, є такими, що не відповідають Конституції України.
Конституційне подання наразі розподілене судді-доповідачу.
Текст конституційного подання: https://is.gd/d4BlZO
👥Судді #КСУ взяли участь у презентації українського видання книги Тома Бінґема „Правовладдя“
🔹 Судді Конституційного Суду України Олег Первомайський, Олександр Петришин, Василь Лемак, Сергій Різник, Галина Юровська та представники Секретаріату Суду 14 червня 2024 року взяли участь у заході, присвяченому презентації українського видання книги Тома Бінґема „Правовладдя“, яка є однією із засадничих книг у галузі права. Том Бінґем – один із найвидатніших юристів та суддів кінця другого і початку третього тисячоліття. Це майстер суддівського мистецтва.
На жаль, його наукові праці, що стосуються принципу правовладдя, зокрема й книга „Правовладдя“, раніше не були перекладені українською мовою, а тому не мали широкого обговорення у правничому середовищі. Водночас книга має вагоме значення для утвердження правовладдя в Україні.
Переклад українською мовою книги Тома Бінґема, її видання та презентацію забезпечила Програма USAID «Нове правосуддя» – попередниця Програми USAID «Справедливість для всіх».
📑 Переднє слово до книги написав Сергій Головатий, суддя Конституційного Суду України (2018 – 2024 рр.), виконувач обов’язків Голови КСУ (29 грудня 2020 р. – 29 травня 2024 р.), член Європейської Комісії «За демократію через право» (Венеційська Комісія) від України.
☝️ Як зазначили організатори заходу, поширення цієї книги в перекладі українською підвищить рівень обізнаності про ідею правовладдя, її розвиток та утверджують її ідеї в колі українських правників.
Привітали учасників заходу Джефрі Лерер, виконувач обов’язків директора Місії USAID в Україні та Майкл Хегарті, другий секретар із політичних питань Посольства Великої Британії в Києві.
Під час заходу також виступили (онлайн) Сімона Ґраната-Менґіні, директорка/секретарка Венеційської комісії, Сер Джефрі Джоуел, перший директор Центру правовладдя Тома Бінґема (з 2010-2015 р. р.), Мюрей Гант, колишній директор Центру правовладдя Тома Бінґема (з 2017-2024 р. р.), Ян ван Жиль Сміт, Директор Центру правовладдя Тома Бінґема ( з травня 2024 року по тепер), Богдан Ажнюк, директор Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.
💬 Модерував захід Сергій Головатий. Він зазначив, що переклад книги українською мовою має важливе значення для втілення принципів правовладдя на національному рівні. „Значущість цієї книжки в тому, що шість із восьми стрижневих складників правовладдя, увійшли до двох історично важливих та фундаментальних документів Венеційської Комісії, які на сьогоднішній день є документами м’якого права і лежать в основі діяльності багатьох європейських інституцій та національних судів у Європі“.
🔹 Судді Конституційного Суду України Олег Первомайський, Олександр Петришин, Василь Лемак, Сергій Різник, Галина Юровська та представники Секретаріату Суду 14 червня 2024 року взяли участь у заході, присвяченому презентації українського видання книги Тома Бінґема „Правовладдя“, яка є однією із засадничих книг у галузі права. Том Бінґем – один із найвидатніших юристів та суддів кінця другого і початку третього тисячоліття. Це майстер суддівського мистецтва.
На жаль, його наукові праці, що стосуються принципу правовладдя, зокрема й книга „Правовладдя“, раніше не були перекладені українською мовою, а тому не мали широкого обговорення у правничому середовищі. Водночас книга має вагоме значення для утвердження правовладдя в Україні.
Переклад українською мовою книги Тома Бінґема, її видання та презентацію забезпечила Програма USAID «Нове правосуддя» – попередниця Програми USAID «Справедливість для всіх».
📑 Переднє слово до книги написав Сергій Головатий, суддя Конституційного Суду України (2018 – 2024 рр.), виконувач обов’язків Голови КСУ (29 грудня 2020 р. – 29 травня 2024 р.), член Європейської Комісії «За демократію через право» (Венеційська Комісія) від України.
☝️ Як зазначили організатори заходу, поширення цієї книги в перекладі українською підвищить рівень обізнаності про ідею правовладдя, її розвиток та утверджують її ідеї в колі українських правників.
Привітали учасників заходу Джефрі Лерер, виконувач обов’язків директора Місії USAID в Україні та Майкл Хегарті, другий секретар із політичних питань Посольства Великої Британії в Києві.
Під час заходу також виступили (онлайн) Сімона Ґраната-Менґіні, директорка/секретарка Венеційської комісії, Сер Джефрі Джоуел, перший директор Центру правовладдя Тома Бінґема (з 2010-2015 р. р.), Мюрей Гант, колишній директор Центру правовладдя Тома Бінґема (з 2017-2024 р. р.), Ян ван Жиль Сміт, Директор Центру правовладдя Тома Бінґема ( з травня 2024 року по тепер), Богдан Ажнюк, директор Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.
💬 Модерував захід Сергій Головатий. Він зазначив, що переклад книги українською мовою має важливе значення для втілення принципів правовладдя на національному рівні. „Значущість цієї книжки в тому, що шість із восьми стрижневих складників правовладдя, увійшли до двох історично важливих та фундаментальних документів Венеційської Комісії, які на сьогоднішній день є документами м’якого права і лежать в основі діяльності багатьох європейських інституцій та національних судів у Європі“.
Ідеться про Доповідь щодо правовладдя (“Report on the Rule of Law”) 2011 року та „Rule of Law Checklist„ (Мірило правовладдя) як Спеціальне дослідження 2016 року. Сергій Головатий констатував, що другий документ – Rule of Law Checklist – це тріумф Венеційської Комісії, адже „саме цей документ узяли до роботи, схвалили для своєї діяльності, зокрема Парламентська Асамблея Ради Європи, Комітет Міністрів Ради Європи та Конгрес регіональних і місцевих влад Європи. Узяли його як путівник для своєї діяльності, і до цього документа звертається часто і Європейська Комісія у Брюсселі“.
🗯 У процесі фахової дискусії суддя Конституційного Суду України Олег Первомайський наголосив, що під час ухвалення рішень КСУ враховує позиції, викладені Європейською Комісією „За демократію через право“ (Венеційська Комісія) у Спеціальному дослідженні „Мірило правовладдя“ (2016), що, зокрема, стосуються різних складників правовладдя. „У 15 рішеннях Великої палати та 30 рішеннях Сенатів Суду застосовано позиції, викладені в документах Венеційської Комісії“, – зауважив суддя. Він зазначив, що Венеційська Комісія у своїй доповіді виснувала, що, попри розбіжності в поглядах, існує одностайність щодо основних елементів поняття the Rule of Law (правовладдя). Такими стрижневими елементами є: законність, юридична визначеність, заборона свавільності, доступ до правосуддя в незалежних і безсторонніх судах, повага до людських прав і недискримінація та рівність перед законом.
Олег Первомайський зауважив, що в одному з своїх рішень КСУ зазначив: „Однією із засад українського конституційного ладу є правовладдя, що його виражено через формулу: «В Україні визнається і діє принцип верховенства права» (частина перша статті 8 Конституції України). «Верховенство права» (правовладдя) як невідокремний елемент системи цінностей, що їх покладено в основу сучасного європейського правопорядку, належить до тріади принципів спільної спадщини європейських народів поряд із такими її складниками, як правдива демократія й людські права. У межах спільного юридичного простору Європи існує консенсус щодо стрижневих елементів правовладдя.“
Суддя КСУ наголосив, що дуже важливим є поширення книги Тома Бінґема “Правовладдя„ не лише серед правників, але й широкого кола читачів. „Сам автор у передмові написав, що ця книга не для правників, а для всіх, хто щось чув про правовладдя“, – наголосив суддя.
▪️ Учасники заходу погодилися, що зазначена книга охоплює багато питань з правовладдя і має практичне застосування. Переклад цієї книги є важливим кроком для розбудови правовладдя в Україні. Присутні зауважили, що підґрунтя правовладдя закладають у непрості часи, а його поступ перевіряють розв’язанням завдань, що ставить сьогодення. Тому висловили переконання, що розбудова правовладдя в Україні стане основою для утвердження демократії з демократичними інституціями, людськими правами, економічним зростанням і справедливим суспільством. Побудова такої України буде найбільшою поразкою росії в цій війні.
https://cutt.ly/cepI63Om
🗯 У процесі фахової дискусії суддя Конституційного Суду України Олег Первомайський наголосив, що під час ухвалення рішень КСУ враховує позиції, викладені Європейською Комісією „За демократію через право“ (Венеційська Комісія) у Спеціальному дослідженні „Мірило правовладдя“ (2016), що, зокрема, стосуються різних складників правовладдя. „У 15 рішеннях Великої палати та 30 рішеннях Сенатів Суду застосовано позиції, викладені в документах Венеційської Комісії“, – зауважив суддя. Він зазначив, що Венеційська Комісія у своїй доповіді виснувала, що, попри розбіжності в поглядах, існує одностайність щодо основних елементів поняття the Rule of Law (правовладдя). Такими стрижневими елементами є: законність, юридична визначеність, заборона свавільності, доступ до правосуддя в незалежних і безсторонніх судах, повага до людських прав і недискримінація та рівність перед законом.
Олег Первомайський зауважив, що в одному з своїх рішень КСУ зазначив: „Однією із засад українського конституційного ладу є правовладдя, що його виражено через формулу: «В Україні визнається і діє принцип верховенства права» (частина перша статті 8 Конституції України). «Верховенство права» (правовладдя) як невідокремний елемент системи цінностей, що їх покладено в основу сучасного європейського правопорядку, належить до тріади принципів спільної спадщини європейських народів поряд із такими її складниками, як правдива демократія й людські права. У межах спільного юридичного простору Європи існує консенсус щодо стрижневих елементів правовладдя.“
Суддя КСУ наголосив, що дуже важливим є поширення книги Тома Бінґема “Правовладдя„ не лише серед правників, але й широкого кола читачів. „Сам автор у передмові написав, що ця книга не для правників, а для всіх, хто щось чув про правовладдя“, – наголосив суддя.
▪️ Учасники заходу погодилися, що зазначена книга охоплює багато питань з правовладдя і має практичне застосування. Переклад цієї книги є важливим кроком для розбудови правовладдя в Україні. Присутні зауважили, що підґрунтя правовладдя закладають у непрості часи, а його поступ перевіряють розв’язанням завдань, що ставить сьогодення. Тому висловили переконання, що розбудова правовладдя в Україні стане основою для утвердження демократії з демократичними інституціями, людськими правами, економічним зростанням і справедливим суспільством. Побудова такої України буде найбільшою поразкою росії в цій війні.
https://cutt.ly/cepI63Om
🔸 Судовий збір під час здійснення судового контролю за виконанням судового рішення в контексті Рішення КСУ від 13 травня 2024 року
Із такою темою виступили судді Конституційного Суду України Галина Юровська та Віктор Городовенко.
📝 Судді зосередили увагу на ключових аспектах Рішення № 6-р(ІІ)/2024 (https://ccu.gov.ua/dokument/6-rii2024) у справі за конституційною скаргою Володимира Лопушанського. У цьому рішенні Суд визнав неконституційними приписи Закону України „Про судовий збір“, які у виконавчому провадженні зобов’язують сплачувати судовий збір під час подання апеляційної й касаційної скарги.
Судді повідомили про суть справи, предмет конституційного контролю, основні аспекти законодавчого регулювання у цьому питанні, а також про окремі позиції Європейського суду з прав людини, які Суд урахував, ухвалюючи це рішення.
📑 Так, у рішенні Суд констатував, що має місце необґрунтоване втручання у право стягувача на доступ до суду, оскільки особі, яка сплатила судовий збір за подання до суду позовної заяви й отримала доступ до суду та домоглася ухвалення на її користь обов’язкового судового рішення, доводиться додатково (повторно) сплатити судовий збір за здійснення судового контролю за виконанням судового рішення. Наведене свідчить, зокрема про те, що держава не створила належних юридичних механізмів реалізації права на доступ до суду.
📎 Більше про юридичні позиції, які Суд сформулював у цьому рішенні, можна дізнатися, переглянувши відео за посиланням https://cutt.ly/ZepS24QM
Усі попередні лекції дивіться на сторінках Конституційного Суду: Ютубі та Телеграм-каналі.
Із такою темою виступили судді Конституційного Суду України Галина Юровська та Віктор Городовенко.
📝 Судді зосередили увагу на ключових аспектах Рішення № 6-р(ІІ)/2024 (https://ccu.gov.ua/dokument/6-rii2024) у справі за конституційною скаргою Володимира Лопушанського. У цьому рішенні Суд визнав неконституційними приписи Закону України „Про судовий збір“, які у виконавчому провадженні зобов’язують сплачувати судовий збір під час подання апеляційної й касаційної скарги.
Судді повідомили про суть справи, предмет конституційного контролю, основні аспекти законодавчого регулювання у цьому питанні, а також про окремі позиції Європейського суду з прав людини, які Суд урахував, ухвалюючи це рішення.
📑 Так, у рішенні Суд констатував, що має місце необґрунтоване втручання у право стягувача на доступ до суду, оскільки особі, яка сплатила судовий збір за подання до суду позовної заяви й отримала доступ до суду та домоглася ухвалення на її користь обов’язкового судового рішення, доводиться додатково (повторно) сплатити судовий збір за здійснення судового контролю за виконанням судового рішення. Наведене свідчить, зокрема про те, що держава не створила належних юридичних механізмів реалізації права на доступ до суду.
📎 Більше про юридичні позиції, які Суд сформулював у цьому рішенні, можна дізнатися, переглянувши відео за посиланням https://cutt.ly/ZepS24QM
Усі попередні лекції дивіться на сторінках Конституційного Суду: Ютубі та Телеграм-каналі.
YouTube
Судовий збір під час здійснення судового контролю за виконанням судового рішення
🔸 Судовий збір під час здійснення судового контролю за виконанням судового рішення в контексті Рішення КСУ від 13 травня 2024 року
Із такою темою виступили судді Конституційного Суду України Галина Юровська та Віктор Городовенко.
📝 Судді зосередили увагу…
Із такою темою виступили судді Конституційного Суду України Галина Юровська та Віктор Городовенко.
📝 Судді зосередили увагу…
Суддя #КСУ Василь Лемак на XII Міжнародному судово-правовому форумі розповів про межу обмеження людських прав в умовах війни
🔹 Суддя Конституційного Суду України Василь Лемак 14 червня 2024 року взяв участь у роботі XІІ Міжнародного судово-правового форуму, де виступив із доповіддю на тему „Обмеження людських прав в умовах війни: де межа?‟
Василь Лемак розповів, де межа в обмеженні прав людини в умовах війни.
💬 „Коли ми говоримо про обмеження прав людини, то йдеться про дві площини сприйняття цієї проблеми. Перша – це те, що треба розуміти, що обмеження прав людини можуть виходити або можуть бути наслідком будь-якого регулювання. Але тут іде мова про те, що законодавець у часи масштабної війни змушений не просто вдатися до впорядкування, а ставить мету обмежити певні права, щоб захистити державу. Тож не треба протиставляти інтереси оборони, держави та індивідуальні права людини. Ці речі взаємопов’язані. Друге – треба розуміти, що сьогодні Конституція та сама, що й у мирний час, і окреслює насамперед цілі для обмеження прав людини. Обмеження прав людини є найбільш небезпечним інструментом. Тому вони мають бути зумовлені гостротою ситуації‟.
🔸 Під час виступу він наголосив, що права людини, як і взагалі конституційний демократичний лад, так само актуальні в темні часи, як і в часи світлі. І якщо приписи Конституції не виконуватимуть під час війни, то це означатиме безладдя. Суддя переконаний, що межа обмеження прав людини залежить від повноцінної роботи судів, від збереження їх незалежності.
https://is.gd/j7c9qN
🔹 Суддя Конституційного Суду України Василь Лемак 14 червня 2024 року взяв участь у роботі XІІ Міжнародного судово-правового форуму, де виступив із доповіддю на тему „Обмеження людських прав в умовах війни: де межа?‟
Василь Лемак розповів, де межа в обмеженні прав людини в умовах війни.
💬 „Коли ми говоримо про обмеження прав людини, то йдеться про дві площини сприйняття цієї проблеми. Перша – це те, що треба розуміти, що обмеження прав людини можуть виходити або можуть бути наслідком будь-якого регулювання. Але тут іде мова про те, що законодавець у часи масштабної війни змушений не просто вдатися до впорядкування, а ставить мету обмежити певні права, щоб захистити державу. Тож не треба протиставляти інтереси оборони, держави та індивідуальні права людини. Ці речі взаємопов’язані. Друге – треба розуміти, що сьогодні Конституція та сама, що й у мирний час, і окреслює насамперед цілі для обмеження прав людини. Обмеження прав людини є найбільш небезпечним інструментом. Тому вони мають бути зумовлені гостротою ситуації‟.
🔸 Під час виступу він наголосив, що права людини, як і взагалі конституційний демократичний лад, так само актуальні в темні часи, як і в часи світлі. І якщо приписи Конституції не виконуватимуть під час війни, то це означатиме безладдя. Суддя переконаний, що межа обмеження прав людини залежить від повноцінної роботи судів, від збереження їх незалежності.
https://is.gd/j7c9qN
⚖️ Конституційний Суд України розглядав справи за конституційними поданнями
У вівторок, 18 червня 2024 року, Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
➖ 51 народного депутата України щодо офіційного тлумачення положень статті 7, частини сьомої статті 20, пунктів 12, 15, 16 частини першої статті 92, частин першої - п'ятої статті 118, частини другої статті 133, частин першої - четвертої статті 140, частин другої, четвертої статті 141 Конституції України;
➖ 49 народних депутатів України щодо конституційності Постанови Верховної Ради України „Про утворення та ліквідацію районів“.
Їхній розгляд #Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
https://is.gd/o7odQZ
У вівторок, 18 червня 2024 року, Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
➖ 51 народного депутата України щодо офіційного тлумачення положень статті 7, частини сьомої статті 20, пунктів 12, 15, 16 частини першої статті 92, частин першої - п'ятої статті 118, частини другої статті 133, частин першої - четвертої статті 140, частин другої, четвертої статті 141 Конституції України;
➖ 49 народних депутатів України щодо конституційності Постанови Верховної Ради України „Про утворення та ліквідацію районів“.
Їхній розгляд #Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
https://is.gd/o7odQZ
Суддя КСУ Василь Лемак: „Правова культура політиків, її рівень, є головним фактором, від якого залежить розв’язання проблеми тиску на суд і суддів‟
🔸 Суддя Конституційного Суду України Василь Лемак 15 червня 2024 року взяв участь у засіданні Дискусійного клубу „Правовий аспект‟ на тему „Тиск на суд: Як убезпечити суддівську незалежність?‟.
Під час свого виступу Василь Лемак вказав, що якщо в державі є незалежний суд, то вона є успішною.
🔸 Василь Лемак зауважив, що приписи Конституції України стосовно незалежності суддів, яка є невід’ємним елементом статусу суддів та їх професійної діяльності, пов’язані з принципом поділу державної влади та обумовлені необхідністю гарантувати самостійність і незалежність судової гілки влади.
Суддя КСУ наголосив, що політична еліта має зрозуміти, що її має хтось стримувати. Правова культура політиків, її рівень, є головним фактором, від якого залежить розв’язання проблеми тиску на суд і суддів. Цей рівень, в свою чергу, залежить від інституційних механізмів, а не тільки від еволюції з плином часу.
📎 https://cutt.ly/hepN5GZF
🔸 Суддя Конституційного Суду України Василь Лемак 15 червня 2024 року взяв участь у засіданні Дискусійного клубу „Правовий аспект‟ на тему „Тиск на суд: Як убезпечити суддівську незалежність?‟.
Під час свого виступу Василь Лемак вказав, що якщо в державі є незалежний суд, то вона є успішною.
🔸 Василь Лемак зауважив, що приписи Конституції України стосовно незалежності суддів, яка є невід’ємним елементом статусу суддів та їх професійної діяльності, пов’язані з принципом поділу державної влади та обумовлені необхідністю гарантувати самостійність і незалежність судової гілки влади.
Суддя КСУ наголосив, що політична еліта має зрозуміти, що її має хтось стримувати. Правова культура політиків, її рівень, є головним фактором, від якого залежить розв’язання проблеми тиску на суд і суддів. Цей рівень, в свою чергу, залежить від інституційних механізмів, а не тільки від еволюції з плином часу.
📎 https://cutt.ly/hepN5GZF
⚖️ У справі за конституційною скаргою В’ячеслава Плескача Конституційний Суд України перейшов до закритої частини пленарного засідання
Другий сенат #КСУ 19 червня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Плескача В’ячеслава Юрійовича.
💬 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі – суддя Конституційного Суду України Василь Лемак повідомив, що Плескач В’ячеслав Юрійович (далі – Заявник) звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на конституційність частину другу статті 293, частину першу статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – Кодекс) в тім, що вони забороняють апеляційне оскарження ухвали суду про відмову в поновленні провадження у справі.
Згідно з частиною другою статті 293 Кодексу „учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу.
Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається“.
У частині першій статті 294 Кодексу встановлено перелік ухвал суду першої інстанції, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду. У цьому переліку відсутні ухвали суду про відмову в поновленні провадження у справі.
Заявник твердить, що заборона оскарження в апеляційному порядку ухвали суду про відмову в поновленні провадження у справі призвела до порушення конституційної засади судочинства, а саме розумності строків розгляду справи судом, визначеної пунктом 7 частини другої статті 129 Конституції України, і, як наслідок, його конституційного права на доступ до суду (частини перша, друга статті 55 Конституції України).
Крім того, заявник зазначає, що заборона оскарження в апеляційному порядку таких ухвал суперечить також частині п’ятій статті 125 Основного Закону України, оскільки, на його думку, це може створювати процесуальні переваги для органу державної влади над фізичною особою, а саме позбавляє її шансів домогтися поновлення провадження у справі за її позовом та створює умови для затягування справи, внаслідок чого дії та бездіяльність органів державної влади, що оскаржують, уникають оцінювання на предмет їх правомірності з боку суду.
📄 Суддя-доповідач також повідомив, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення він направив запити до Правового департаменту Секретаріату Суду, органів державної влади та закладів вищої освіти. Про зміст відповідей суддів буде детально поінформовано на закритій частині пленарного засідання.
☑️ Дослідивши матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання, Суд перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
Переглянути пленарне засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“ за посиланням: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2024
https://is.gd/ecF71S
Другий сенат #КСУ 19 червня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Плескача В’ячеслава Юрійовича.
💬 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі – суддя Конституційного Суду України Василь Лемак повідомив, що Плескач В’ячеслав Юрійович (далі – Заявник) звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на конституційність частину другу статті 293, частину першу статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – Кодекс) в тім, що вони забороняють апеляційне оскарження ухвали суду про відмову в поновленні провадження у справі.
Згідно з частиною другою статті 293 Кодексу „учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу.
Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається“.
У частині першій статті 294 Кодексу встановлено перелік ухвал суду першої інстанції, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду. У цьому переліку відсутні ухвали суду про відмову в поновленні провадження у справі.
Заявник твердить, що заборона оскарження в апеляційному порядку ухвали суду про відмову в поновленні провадження у справі призвела до порушення конституційної засади судочинства, а саме розумності строків розгляду справи судом, визначеної пунктом 7 частини другої статті 129 Конституції України, і, як наслідок, його конституційного права на доступ до суду (частини перша, друга статті 55 Конституції України).
Крім того, заявник зазначає, що заборона оскарження в апеляційному порядку таких ухвал суперечить також частині п’ятій статті 125 Основного Закону України, оскільки, на його думку, це може створювати процесуальні переваги для органу державної влади над фізичною особою, а саме позбавляє її шансів домогтися поновлення провадження у справі за її позовом та створює умови для затягування справи, внаслідок чого дії та бездіяльність органів державної влади, що оскаржують, уникають оцінювання на предмет їх правомірності з боку суду.
📄 Суддя-доповідач також повідомив, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення він направив запити до Правового департаменту Секретаріату Суду, органів державної влади та закладів вищої освіти. Про зміст відповідей суддів буде детально поінформовано на закритій частині пленарного засідання.
☑️ Дослідивши матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання, Суд перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
Переглянути пленарне засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“ за посиланням: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2024
https://is.gd/ecF71S