⚖️ #КСУ розглядав справу щодо трудових гарантій працівників, які призвані на військову службу
Велика палата 13 червня ц.р. на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження продовжила розгляд справи за конституційною скаргою Карпенка Романа Миколайовича.
📚Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Кичун виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
Суддя зазначив, що Роман Карпенко звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України підпункт 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352-ІХ (далі – Закон), яким унесено зміни до частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України (далі – Кодекс), а саме: припис „зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток“ замінено на „зберігаються місце роботи і посада“.
Відповідно до частини третьої статті 119 Кодексу «за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом […] під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації […]. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей“».
Як убачається зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів, Роман Карпенко перебуває у трудових відносинах із ПрАТ „Шахтоуправління „Покровське“ (далі – Товариство) від травня 2017 року і дотепер. У березні 2022 року він був призваний на військову службу. До липня 2022 року Товариство, з яким у нього є трудові відносини, на підставі частини третьої статті 119 Кодексу в редакції до 19 липня 2022 року, виплачувало йому середній заробіток. Однак у зв’язку із законодавчими змінами, наказом Генерального директора Товариства, працівникам, які були увільнені від роботи на підставі частини третьої статті 119 Кодексу, зокрема і Роману Карпенку, припинено виплату середнього заробітку, проте збережено місце роботи і посаду.
Не погоджуючись із цим, Роман Карпенко звернувся із судовим позовом про визнання протиправним та скасування наказу Товариства про припинення виплат середнього заробітку на весь період увільнення від роботи. Суди у задоволенні його позовних вимог відмовили.
На думку заявника, внесеними Законом змінами „законодавець не встановлював обмеження для середнього заробітку на період дії воєнного стану, а взагалі виключив збереження середнього заробітку“. Він зауважує, що такі зміни відбулися після його призову на військову службу, а на момент призову він був упевнений і розраховував на те, що йому в цей період виплачуватимуть гарантований Конституцією і законами України середній заробіток за місцем роботи, на якій він працював на час призову.
Автор клопотання також зазначає, що
пріоритетність і безумовність підвищення гарантій для військовослужбовців закріплено у статті 17 Конституції України та вважає, що інтереси роботодавців не можуть бути поставлені вище за оборону й соціальну справедливість.
🗞Під час пленарного засідання суддя-доповідач повідомив, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи він направив листи-запити до Міністерства у справах ветеранів України, Міністерства соціальної політики України, Голови Верховної Ради України та низки наукових установ і закладів вищої освіти із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційній скарзі.
Крім того, суддя-доповідач зазначив, що врахує звернення постійного представника Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максима Дирдіна про направлення додаткових листів-запитів до низки профільних міністерств.
Велика палата 13 червня ц.р. на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження продовжила розгляд справи за конституційною скаргою Карпенка Романа Миколайовича.
📚Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Кичун виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
Суддя зазначив, що Роман Карпенко звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України підпункт 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352-ІХ (далі – Закон), яким унесено зміни до частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України (далі – Кодекс), а саме: припис „зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток“ замінено на „зберігаються місце роботи і посада“.
Відповідно до частини третьої статті 119 Кодексу «за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом […] під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації […]. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей“».
Як убачається зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів, Роман Карпенко перебуває у трудових відносинах із ПрАТ „Шахтоуправління „Покровське“ (далі – Товариство) від травня 2017 року і дотепер. У березні 2022 року він був призваний на військову службу. До липня 2022 року Товариство, з яким у нього є трудові відносини, на підставі частини третьої статті 119 Кодексу в редакції до 19 липня 2022 року, виплачувало йому середній заробіток. Однак у зв’язку із законодавчими змінами, наказом Генерального директора Товариства, працівникам, які були увільнені від роботи на підставі частини третьої статті 119 Кодексу, зокрема і Роману Карпенку, припинено виплату середнього заробітку, проте збережено місце роботи і посаду.
Не погоджуючись із цим, Роман Карпенко звернувся із судовим позовом про визнання протиправним та скасування наказу Товариства про припинення виплат середнього заробітку на весь період увільнення від роботи. Суди у задоволенні його позовних вимог відмовили.
На думку заявника, внесеними Законом змінами „законодавець не встановлював обмеження для середнього заробітку на період дії воєнного стану, а взагалі виключив збереження середнього заробітку“. Він зауважує, що такі зміни відбулися після його призову на військову службу, а на момент призову він був упевнений і розраховував на те, що йому в цей період виплачуватимуть гарантований Конституцією і законами України середній заробіток за місцем роботи, на якій він працював на час призову.
Автор клопотання також зазначає, що
пріоритетність і безумовність підвищення гарантій для військовослужбовців закріплено у статті 17 Конституції України та вважає, що інтереси роботодавців не можуть бути поставлені вище за оборону й соціальну справедливість.
🗞Під час пленарного засідання суддя-доповідач повідомив, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи він направив листи-запити до Міністерства у справах ветеранів України, Міністерства соціальної політики України, Голови Верховної Ради України та низки наукових установ і закладів вищої освіти із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційній скарзі.
Крім того, суддя-доповідач зазначив, що врахує звернення постійного представника Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максима Дирдіна про направлення додаткових листів-запитів до низки профільних міністерств.
Він також поінформував, що Другий сенат розглядає низку справ за конституційними скаргами громадян, в яких предметом конституційного контролю є однакові питання, і вбачає підстави для об’єднання конституційних скарг в одне конституційне провадження.
☑️Після дослідження матеріалів справи на відкритій частині пленарного засідання Велика палата перейшла до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
На відкритій частині пленарного засідання були присутні постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін, представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський.
Переглянути пленарне засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
https://is.gd/oZMTC6
☑️Після дослідження матеріалів справи на відкритій частині пленарного засідання Велика палата перейшла до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
На відкритій частині пленарного засідання були присутні постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін, представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський.
Переглянути пленарне засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
https://is.gd/oZMTC6
✍️Конституційний Суд України отримав конституційне подання стосовно забезпечення гарантій трудових прав народних депутатів України
📑 Конституційний Суд України 13 червня 2024 року отримав конституційне подання від 56 народних депутатів України щодо конституційності положень частини дванадцятої статті 20 Закону України «Про статус народного депутата України» від 17 листопада 1992 року № 2790-XII та абзацу третього пункту 14 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 3 жовтня 2017 року № 2148-VIII, які стосуються забезпечення гарантій трудових прав народних депутатів України.
Суб’єкт права на конституційне подання, зокрема, зазначає, що законодавцем при ухваленні оспорюваних законодавчих приписів порушено вимогу легітимних очікувань як складової конституційного принципу верховенства права, зокрема позбавлено права на перерахунок вже призначеної пенсії.
Народні депутати вважають, що оспорювані положення (в частині поширення їх дії на народних депутатів України I-VII скликань, а також народних депутатів України VIII скликання, повноваження яких почалися до 1 жовтня 2017 року, а також осіб, які мали право на пенсійне забезпечення народних депутатів України І-VII скликань, а також народних депутатів України VIII скликання, повноваження яких почалися до 1 жовтня 2017 року) не відповідають положенням статей 1, частини другої статті 3, частини першої статті 8, частини другої статті 19, частини третьої статті 22, статей 41, 46, 64 Конституції України.
Наразі зазначене конституційне подання розподілено судді-доповідачу.
Текст конституційного подання: https://is.gd/vQRUQ4
📑 Конституційний Суд України 13 червня 2024 року отримав конституційне подання від 56 народних депутатів України щодо конституційності положень частини дванадцятої статті 20 Закону України «Про статус народного депутата України» від 17 листопада 1992 року № 2790-XII та абзацу третього пункту 14 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 3 жовтня 2017 року № 2148-VIII, які стосуються забезпечення гарантій трудових прав народних депутатів України.
Суб’єкт права на конституційне подання, зокрема, зазначає, що законодавцем при ухваленні оспорюваних законодавчих приписів порушено вимогу легітимних очікувань як складової конституційного принципу верховенства права, зокрема позбавлено права на перерахунок вже призначеної пенсії.
Народні депутати вважають, що оспорювані положення (в частині поширення їх дії на народних депутатів України I-VII скликань, а також народних депутатів України VIII скликання, повноваження яких почалися до 1 жовтня 2017 року, а також осіб, які мали право на пенсійне забезпечення народних депутатів України І-VII скликань, а також народних депутатів України VIII скликання, повноваження яких почалися до 1 жовтня 2017 року) не відповідають положенням статей 1, частини другої статті 3, частини першої статті 8, частини другої статті 19, частини третьої статті 22, статей 41, 46, 64 Конституції України.
Наразі зазначене конституційне подання розподілено судді-доповідачу.
Текст конституційного подання: https://is.gd/vQRUQ4
📚 #КСУ провів засідання: ухвалив ухвали і постанови
У четвер, 13 червня ц.р., Велика палата на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження продовжила розгляд справи за конституційною скаргою Карпенка Романа Миколайовича щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352-ІХ у взаємозв’язку з частиною третьою статті 119 Кодексу законів про працю України. Дослідивши матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання, Суд перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
Велика палата на засіданні подовжила до 19 липня ц.р. строк ухвалення Другою колегією суддів Першого сенату ухвали про відкриття або про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Ніни Мирончук.
Крім того, відбулося засідання Конституційного Суду України, на якому судді внесли зміни до складу редакційної ради „Вісника Конституційного Суду України“. Суд Постановою затвердив склад редакційної ради, обрали головою редакційної ради Олександра Петришина, заступником голови – Оксану Грищук.
Також Суд ухвалив Постанову «Про призначення Скрипнюка Олександра Васильовича на посаду заступника голови Науково-консультативної ради Конституційного Суду України».
Цього ж дня відбулося засідання Третьої колегії суддів Другого сенату, на якому судді ухвалили Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Євстіфеєва Микити Ігоровича щодо конституційності частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
https://is.gd/hSk3u4
У четвер, 13 червня ц.р., Велика палата на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження продовжила розгляд справи за конституційною скаргою Карпенка Романа Миколайовича щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352-ІХ у взаємозв’язку з частиною третьою статті 119 Кодексу законів про працю України. Дослідивши матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання, Суд перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
Велика палата на засіданні подовжила до 19 липня ц.р. строк ухвалення Другою колегією суддів Першого сенату ухвали про відкриття або про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Ніни Мирончук.
Крім того, відбулося засідання Конституційного Суду України, на якому судді внесли зміни до складу редакційної ради „Вісника Конституційного Суду України“. Суд Постановою затвердив склад редакційної ради, обрали головою редакційної ради Олександра Петришина, заступником голови – Оксану Грищук.
Також Суд ухвалив Постанову «Про призначення Скрипнюка Олександра Васильовича на посаду заступника голови Науково-консультативної ради Конституційного Суду України».
Цього ж дня відбулося засідання Третьої колегії суддів Другого сенату, на якому судді ухвалили Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Євстіфеєва Микити Ігоровича щодо конституційності частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
https://is.gd/hSk3u4
🔹 Конституційний Суд України перевірить конституційність окремих приписів Закону України „Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану“
📃 Уповноважений Верховної Ради України з прав людини 13 червня 2024 року звернувся до Конституційного Суду України з конституційним поданням, в якому просить перевірити на відповідність Конституції України положення речення другого абзацу другого та абзацу третього частини першої статті 12, а також абзацу другого пункту 3 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану“ № 2136-ІХ від 15 березня 2022 року.
💬 Суб’єкт права на конституційне подання вважає, що оспорювані законодавчі положення, якими змінено порядок надання невикористаних днів щорічної основної відпустки на період дії, а також після припинення або скасування воєнного стану, є такими, що не відповідають Конституції України.
Конституційне подання наразі розподілене судді-доповідачу.
Текст конституційного подання: https://is.gd/d4BlZO
📃 Уповноважений Верховної Ради України з прав людини 13 червня 2024 року звернувся до Конституційного Суду України з конституційним поданням, в якому просить перевірити на відповідність Конституції України положення речення другого абзацу другого та абзацу третього частини першої статті 12, а також абзацу другого пункту 3 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану“ № 2136-ІХ від 15 березня 2022 року.
💬 Суб’єкт права на конституційне подання вважає, що оспорювані законодавчі положення, якими змінено порядок надання невикористаних днів щорічної основної відпустки на період дії, а також після припинення або скасування воєнного стану, є такими, що не відповідають Конституції України.
Конституційне подання наразі розподілене судді-доповідачу.
Текст конституційного подання: https://is.gd/d4BlZO
👥Судді #КСУ взяли участь у презентації українського видання книги Тома Бінґема „Правовладдя“
🔹 Судді Конституційного Суду України Олег Первомайський, Олександр Петришин, Василь Лемак, Сергій Різник, Галина Юровська та представники Секретаріату Суду 14 червня 2024 року взяли участь у заході, присвяченому презентації українського видання книги Тома Бінґема „Правовладдя“, яка є однією із засадничих книг у галузі права. Том Бінґем – один із найвидатніших юристів та суддів кінця другого і початку третього тисячоліття. Це майстер суддівського мистецтва.
На жаль, його наукові праці, що стосуються принципу правовладдя, зокрема й книга „Правовладдя“, раніше не були перекладені українською мовою, а тому не мали широкого обговорення у правничому середовищі. Водночас книга має вагоме значення для утвердження правовладдя в Україні.
Переклад українською мовою книги Тома Бінґема, її видання та презентацію забезпечила Програма USAID «Нове правосуддя» – попередниця Програми USAID «Справедливість для всіх».
📑 Переднє слово до книги написав Сергій Головатий, суддя Конституційного Суду України (2018 – 2024 рр.), виконувач обов’язків Голови КСУ (29 грудня 2020 р. – 29 травня 2024 р.), член Європейської Комісії «За демократію через право» (Венеційська Комісія) від України.
☝️ Як зазначили організатори заходу, поширення цієї книги в перекладі українською підвищить рівень обізнаності про ідею правовладдя, її розвиток та утверджують її ідеї в колі українських правників.
Привітали учасників заходу Джефрі Лерер, виконувач обов’язків директора Місії USAID в Україні та Майкл Хегарті, другий секретар із політичних питань Посольства Великої Британії в Києві.
Під час заходу також виступили (онлайн) Сімона Ґраната-Менґіні, директорка/секретарка Венеційської комісії, Сер Джефрі Джоуел, перший директор Центру правовладдя Тома Бінґема (з 2010-2015 р. р.), Мюрей Гант, колишній директор Центру правовладдя Тома Бінґема (з 2017-2024 р. р.), Ян ван Жиль Сміт, Директор Центру правовладдя Тома Бінґема ( з травня 2024 року по тепер), Богдан Ажнюк, директор Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.
💬 Модерував захід Сергій Головатий. Він зазначив, що переклад книги українською мовою має важливе значення для втілення принципів правовладдя на національному рівні. „Значущість цієї книжки в тому, що шість із восьми стрижневих складників правовладдя, увійшли до двох історично важливих та фундаментальних документів Венеційської Комісії, які на сьогоднішній день є документами м’якого права і лежать в основі діяльності багатьох європейських інституцій та національних судів у Європі“.
🔹 Судді Конституційного Суду України Олег Первомайський, Олександр Петришин, Василь Лемак, Сергій Різник, Галина Юровська та представники Секретаріату Суду 14 червня 2024 року взяли участь у заході, присвяченому презентації українського видання книги Тома Бінґема „Правовладдя“, яка є однією із засадничих книг у галузі права. Том Бінґем – один із найвидатніших юристів та суддів кінця другого і початку третього тисячоліття. Це майстер суддівського мистецтва.
На жаль, його наукові праці, що стосуються принципу правовладдя, зокрема й книга „Правовладдя“, раніше не були перекладені українською мовою, а тому не мали широкого обговорення у правничому середовищі. Водночас книга має вагоме значення для утвердження правовладдя в Україні.
Переклад українською мовою книги Тома Бінґема, її видання та презентацію забезпечила Програма USAID «Нове правосуддя» – попередниця Програми USAID «Справедливість для всіх».
📑 Переднє слово до книги написав Сергій Головатий, суддя Конституційного Суду України (2018 – 2024 рр.), виконувач обов’язків Голови КСУ (29 грудня 2020 р. – 29 травня 2024 р.), член Європейської Комісії «За демократію через право» (Венеційська Комісія) від України.
☝️ Як зазначили організатори заходу, поширення цієї книги в перекладі українською підвищить рівень обізнаності про ідею правовладдя, її розвиток та утверджують її ідеї в колі українських правників.
Привітали учасників заходу Джефрі Лерер, виконувач обов’язків директора Місії USAID в Україні та Майкл Хегарті, другий секретар із політичних питань Посольства Великої Британії в Києві.
Під час заходу також виступили (онлайн) Сімона Ґраната-Менґіні, директорка/секретарка Венеційської комісії, Сер Джефрі Джоуел, перший директор Центру правовладдя Тома Бінґема (з 2010-2015 р. р.), Мюрей Гант, колишній директор Центру правовладдя Тома Бінґема (з 2017-2024 р. р.), Ян ван Жиль Сміт, Директор Центру правовладдя Тома Бінґема ( з травня 2024 року по тепер), Богдан Ажнюк, директор Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.
💬 Модерував захід Сергій Головатий. Він зазначив, що переклад книги українською мовою має важливе значення для втілення принципів правовладдя на національному рівні. „Значущість цієї книжки в тому, що шість із восьми стрижневих складників правовладдя, увійшли до двох історично важливих та фундаментальних документів Венеційської Комісії, які на сьогоднішній день є документами м’якого права і лежать в основі діяльності багатьох європейських інституцій та національних судів у Європі“.
Ідеться про Доповідь щодо правовладдя (“Report on the Rule of Law”) 2011 року та „Rule of Law Checklist„ (Мірило правовладдя) як Спеціальне дослідження 2016 року. Сергій Головатий констатував, що другий документ – Rule of Law Checklist – це тріумф Венеційської Комісії, адже „саме цей документ узяли до роботи, схвалили для своєї діяльності, зокрема Парламентська Асамблея Ради Європи, Комітет Міністрів Ради Європи та Конгрес регіональних і місцевих влад Європи. Узяли його як путівник для своєї діяльності, і до цього документа звертається часто і Європейська Комісія у Брюсселі“.
🗯 У процесі фахової дискусії суддя Конституційного Суду України Олег Первомайський наголосив, що під час ухвалення рішень КСУ враховує позиції, викладені Європейською Комісією „За демократію через право“ (Венеційська Комісія) у Спеціальному дослідженні „Мірило правовладдя“ (2016), що, зокрема, стосуються різних складників правовладдя. „У 15 рішеннях Великої палати та 30 рішеннях Сенатів Суду застосовано позиції, викладені в документах Венеційської Комісії“, – зауважив суддя. Він зазначив, що Венеційська Комісія у своїй доповіді виснувала, що, попри розбіжності в поглядах, існує одностайність щодо основних елементів поняття the Rule of Law (правовладдя). Такими стрижневими елементами є: законність, юридична визначеність, заборона свавільності, доступ до правосуддя в незалежних і безсторонніх судах, повага до людських прав і недискримінація та рівність перед законом.
Олег Первомайський зауважив, що в одному з своїх рішень КСУ зазначив: „Однією із засад українського конституційного ладу є правовладдя, що його виражено через формулу: «В Україні визнається і діє принцип верховенства права» (частина перша статті 8 Конституції України). «Верховенство права» (правовладдя) як невідокремний елемент системи цінностей, що їх покладено в основу сучасного європейського правопорядку, належить до тріади принципів спільної спадщини європейських народів поряд із такими її складниками, як правдива демократія й людські права. У межах спільного юридичного простору Європи існує консенсус щодо стрижневих елементів правовладдя.“
Суддя КСУ наголосив, що дуже важливим є поширення книги Тома Бінґема “Правовладдя„ не лише серед правників, але й широкого кола читачів. „Сам автор у передмові написав, що ця книга не для правників, а для всіх, хто щось чув про правовладдя“, – наголосив суддя.
▪️ Учасники заходу погодилися, що зазначена книга охоплює багато питань з правовладдя і має практичне застосування. Переклад цієї книги є важливим кроком для розбудови правовладдя в Україні. Присутні зауважили, що підґрунтя правовладдя закладають у непрості часи, а його поступ перевіряють розв’язанням завдань, що ставить сьогодення. Тому висловили переконання, що розбудова правовладдя в Україні стане основою для утвердження демократії з демократичними інституціями, людськими правами, економічним зростанням і справедливим суспільством. Побудова такої України буде найбільшою поразкою росії в цій війні.
https://cutt.ly/cepI63Om
🗯 У процесі фахової дискусії суддя Конституційного Суду України Олег Первомайський наголосив, що під час ухвалення рішень КСУ враховує позиції, викладені Європейською Комісією „За демократію через право“ (Венеційська Комісія) у Спеціальному дослідженні „Мірило правовладдя“ (2016), що, зокрема, стосуються різних складників правовладдя. „У 15 рішеннях Великої палати та 30 рішеннях Сенатів Суду застосовано позиції, викладені в документах Венеційської Комісії“, – зауважив суддя. Він зазначив, що Венеційська Комісія у своїй доповіді виснувала, що, попри розбіжності в поглядах, існує одностайність щодо основних елементів поняття the Rule of Law (правовладдя). Такими стрижневими елементами є: законність, юридична визначеність, заборона свавільності, доступ до правосуддя в незалежних і безсторонніх судах, повага до людських прав і недискримінація та рівність перед законом.
Олег Первомайський зауважив, що в одному з своїх рішень КСУ зазначив: „Однією із засад українського конституційного ладу є правовладдя, що його виражено через формулу: «В Україні визнається і діє принцип верховенства права» (частина перша статті 8 Конституції України). «Верховенство права» (правовладдя) як невідокремний елемент системи цінностей, що їх покладено в основу сучасного європейського правопорядку, належить до тріади принципів спільної спадщини європейських народів поряд із такими її складниками, як правдива демократія й людські права. У межах спільного юридичного простору Європи існує консенсус щодо стрижневих елементів правовладдя.“
Суддя КСУ наголосив, що дуже важливим є поширення книги Тома Бінґема “Правовладдя„ не лише серед правників, але й широкого кола читачів. „Сам автор у передмові написав, що ця книга не для правників, а для всіх, хто щось чув про правовладдя“, – наголосив суддя.
▪️ Учасники заходу погодилися, що зазначена книга охоплює багато питань з правовладдя і має практичне застосування. Переклад цієї книги є важливим кроком для розбудови правовладдя в Україні. Присутні зауважили, що підґрунтя правовладдя закладають у непрості часи, а його поступ перевіряють розв’язанням завдань, що ставить сьогодення. Тому висловили переконання, що розбудова правовладдя в Україні стане основою для утвердження демократії з демократичними інституціями, людськими правами, економічним зростанням і справедливим суспільством. Побудова такої України буде найбільшою поразкою росії в цій війні.
https://cutt.ly/cepI63Om