⚖️ #КСУ розглядав справи за конституційним поданням і конституційною скаргою
▪️ У вівторок, 11 червня 2024 року, на закритій частині пленарних засідань Велика палата продовжила розгляд справ:
– за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо конституційності пунктів 3, 4 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення конституційних принципів у сферах енергетики та комунальних послуг“, деяких указів Президента України;
– за конституційною скаргою Самсіна Ігоря Леоновича щодо конституційності припису другого речення частини першої статті 54 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“.
✍️Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
https://is.gd/99XuED
▪️ У вівторок, 11 червня 2024 року, на закритій частині пленарних засідань Велика палата продовжила розгляд справ:
– за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо конституційності пунктів 3, 4 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення конституційних принципів у сферах енергетики та комунальних послуг“, деяких указів Президента України;
– за конституційною скаргою Самсіна Ігоря Леоновича щодо конституційності припису другого речення частини першої статті 54 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“.
✍️Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
https://is.gd/99XuED
⚖️ Розгляд справи за конституційною скаргою Оксани Бухтоярової: Конституційний Суд перевірить на конституційність окремі приписи Закону України „Про запобігання корупції“ та Кодексу адміністративного судочинства України
📑 У середу, 12 червня 2024 року, Другий сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження розглянув справу за конституційною скаргою Бухтоярової Оксани Василівни.
💬 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олег Первомайський зазначив, що Оксана Бухтоярова, адвокат і член Дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, звернулася до Конституційного Суду з клопотанням перевірити на конституційність:
– абзац п’ятнадцятий частини першої статті 1, підпункт „в“ пункту 2 частини першої статті 3, частину першу статті 45 та частину першу статті 51-1 Закону України „Про запобігання корупції“ від 14 жовтня 2014 року № 1700–VII зі змінами (далі – Закон № 1700);
– пункт 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – Кодекс).
Оспорювані приписи стосуються суб’єктів, на яких поширюється дія Закону № 1700, механізму декларування, повноважень НАЗК тощо.
🗞 У конституційній скарзі заявниця зазначає, що застосування до неї як до адвоката – члена КДКА абзацу п’ятнадцятого частини першої статті 1, підпункту „в“ пункту 2 частини першої статті 3, частини першої статті 45 Закону № 1700, визнання її суб’єктом декларування та зобов’язання у вигляді повідомлення подати декларацію порушує принцип, установлений частиною першою статті 19 Конституції України. Також вона вказує про порушення частини другої статті 19 Конституції України внаслідок застосування у її справі частини першої статті 51-1 Закону № 1700, оскільки, на її думку, цей припис Закону № 1700 не містить повноважень НАЗК направляти повідомлення адвокату – члену КДКА.
Остаточним судовим рішенням у справі Оксани Бухтоярової є постанова Великої Палати Верховного Суду, якою рішення судів першої та апеляційної інстанцій було скасовано та закрито провадження у цій справі.
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що заявлена заявницею вимога не підлягає як самостійному розгляду у порядку адміністративного судочинства зокрема, так і судовому розгляду в цілому, оскільки направлене їй повідомлення „має виключно інформаційний характер, не є документом, який містить норми права, не може створювати нових правових норм, доповнювати чи змінювати чинне законодавство та не є остаточним документом, що зобов’язує її до вчинення будь-яких дій, а відтак не є рішенням суб’єкта владних повноважень у розумінні статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України“.
Автор клопотання твердить, що застосування Великою Палатою Верховного Суду пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу порушує її конституційні права, гарантовані частинами першою, другою, шостою статті 55 Конституції України, а також, що „обмеження можливості оскарження протиправних дій суб’єкта владних повноважень, який реалізує свої функції (здійснює фінансовий контроль та надсилає за результатами здійснення контролю повідомлення), порушують саму суть права на доступ до суду“.
📑 У середу, 12 червня 2024 року, Другий сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження розглянув справу за конституційною скаргою Бухтоярової Оксани Василівни.
💬 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олег Первомайський зазначив, що Оксана Бухтоярова, адвокат і член Дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, звернулася до Конституційного Суду з клопотанням перевірити на конституційність:
– абзац п’ятнадцятий частини першої статті 1, підпункт „в“ пункту 2 частини першої статті 3, частину першу статті 45 та частину першу статті 51-1 Закону України „Про запобігання корупції“ від 14 жовтня 2014 року № 1700–VII зі змінами (далі – Закон № 1700);
– пункт 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – Кодекс).
Оспорювані приписи стосуються суб’єктів, на яких поширюється дія Закону № 1700, механізму декларування, повноважень НАЗК тощо.
🗞 У конституційній скарзі заявниця зазначає, що застосування до неї як до адвоката – члена КДКА абзацу п’ятнадцятого частини першої статті 1, підпункту „в“ пункту 2 частини першої статті 3, частини першої статті 45 Закону № 1700, визнання її суб’єктом декларування та зобов’язання у вигляді повідомлення подати декларацію порушує принцип, установлений частиною першою статті 19 Конституції України. Також вона вказує про порушення частини другої статті 19 Конституції України внаслідок застосування у її справі частини першої статті 51-1 Закону № 1700, оскільки, на її думку, цей припис Закону № 1700 не містить повноважень НАЗК направляти повідомлення адвокату – члену КДКА.
Остаточним судовим рішенням у справі Оксани Бухтоярової є постанова Великої Палати Верховного Суду, якою рішення судів першої та апеляційної інстанцій було скасовано та закрито провадження у цій справі.
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що заявлена заявницею вимога не підлягає як самостійному розгляду у порядку адміністративного судочинства зокрема, так і судовому розгляду в цілому, оскільки направлене їй повідомлення „має виключно інформаційний характер, не є документом, який містить норми права, не може створювати нових правових норм, доповнювати чи змінювати чинне законодавство та не є остаточним документом, що зобов’язує її до вчинення будь-яких дій, а відтак не є рішенням суб’єкта владних повноважень у розумінні статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України“.
Автор клопотання твердить, що застосування Великою Палатою Верховного Суду пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу порушує її конституційні права, гарантовані частинами першою, другою, шостою статті 55 Конституції України, а також, що „обмеження можливості оскарження протиправних дій суб’єкта владних повноважень, який реалізує свої функції (здійснює фінансовий контроль та надсилає за результатами здійснення контролю повідомлення), порушують саму суть права на доступ до суду“.
📜 Під час засідання суддя-доповідач поінформував, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення він направив запити до членів НКР Суду, низки органів державної влади, наукових установ та закладів вищої освіти із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційній скарзі.
Під час пленарного засідання Суд заслухав пояснення учасника конституційного провадження щодо предмета конституційного контролю, а саме – суб’єкта права на конституційну скаргу Оксани Бухтоярової. Свою позицію також виклали залучені учасники конституційного провадження – представник Національної асоціації адвокатів України, адвокат Марина Ставнійчук, представник Національного агентства з питань запобігання корупції – заступник Голови НАЗК Ярослав Любченко. Вони надали відповіді на запитання суддів. Наостанок Суд заслухав заключний виступ Оксани Бухтоярової.
☑️ Другий сенат дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
Відеозапис пленарного засідання: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2024.
https://is.gd/FJelSE
Під час пленарного засідання Суд заслухав пояснення учасника конституційного провадження щодо предмета конституційного контролю, а саме – суб’єкта права на конституційну скаргу Оксани Бухтоярової. Свою позицію також виклали залучені учасники конституційного провадження – представник Національної асоціації адвокатів України, адвокат Марина Ставнійчук, представник Національного агентства з питань запобігання корупції – заступник Голови НАЗК Ярослав Любченко. Вони надали відповіді на запитання суддів. Наостанок Суд заслухав заключний виступ Оксани Бухтоярової.
☑️ Другий сенат дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
Відеозапис пленарного засідання: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2024.
https://is.gd/FJelSE
📚 Відбулися засідання сенатів Суду: розглядали справи за конституційними скаргами
▪️ У середу, 12 червня 2024 року, Перший сенат #КСУ на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційними скаргами Гасяка Віталія Валерійовича, Диняка Сергія Васильовича щодо конституційності частини першої статті 14-3, частини другої статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️ Другий сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Бухтоярової Оксани Василівни щодо конституційності абзацу п’ятнадцятого частини першої статті 1, підпункту „в“ пункту 2 частини першої статті 3, частини першої статті 45, частини першої статті 51-1 Закону України „Про запобігання корупції“, пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України. Суд дослідив матеріали цієї справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
📑 Другий сенат на закритій частині пленарних засідань розглядав справи за конституційними скаргами:
– Бурми Кирила Андрійовича щодо конституційності приписів статті 51 Цивільного кодексу України;
– Ващенка Сергія Євгенійовича про конституційність окремих приписів частини другої статті 21, частини першої, пункту 2 частини другої статті 22, окремих приписів статті 1175 Цивільного кодексу України;
– Труби Романа Михайловича щодо конституційності положень абзацу другого частини першої статті 11 Закону України „Про Державне бюро розслідувань“ та абзаців першого, другого підпункту 2 пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань“;
– Прокопенка Юрія Олексійовича та Дудкевича Едуарда Валентиновича про конституційність підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ.
Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️ Крім того, Другий сенат на засіданні розглядав питання щодо визначення форми конституційного провадження у справах за конституційними скаргами Гаврилюка Дмитра Михайловича щодо конституційності частини шостої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України та Бухтоярової Оксани Василівни щодо конституційності частини першої статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. За результатами розгляду у цих справах визначено форму розгляду – письмове провадження.
https://is.gd/5GKUTy
▪️ У середу, 12 червня 2024 року, Перший сенат #КСУ на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційними скаргами Гасяка Віталія Валерійовича, Диняка Сергія Васильовича щодо конституційності частини першої статті 14-3, частини другої статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️ Другий сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Бухтоярової Оксани Василівни щодо конституційності абзацу п’ятнадцятого частини першої статті 1, підпункту „в“ пункту 2 частини першої статті 3, частини першої статті 45, частини першої статті 51-1 Закону України „Про запобігання корупції“, пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України. Суд дослідив матеріали цієї справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
📑 Другий сенат на закритій частині пленарних засідань розглядав справи за конституційними скаргами:
– Бурми Кирила Андрійовича щодо конституційності приписів статті 51 Цивільного кодексу України;
– Ващенка Сергія Євгенійовича про конституційність окремих приписів частини другої статті 21, частини першої, пункту 2 частини другої статті 22, окремих приписів статті 1175 Цивільного кодексу України;
– Труби Романа Михайловича щодо конституційності положень абзацу другого частини першої статті 11 Закону України „Про Державне бюро розслідувань“ та абзаців першого, другого підпункту 2 пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань“;
– Прокопенка Юрія Олексійовича та Дудкевича Едуарда Валентиновича про конституційність підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ.
Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️ Крім того, Другий сенат на засіданні розглядав питання щодо визначення форми конституційного провадження у справах за конституційними скаргами Гаврилюка Дмитра Михайловича щодо конституційності частини шостої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України та Бухтоярової Оксани Василівни щодо конституційності частини першої статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. За результатами розгляду у цих справах визначено форму розгляду – письмове провадження.
https://is.gd/5GKUTy
📚12 червня 2024 року відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
За результатами розгляду колегії суддів відкрили конституційні провадження у справах за конституційними скаргами:
🔹Трейзуба Володимира Михайловича щодо конституційності пункту 2 частини третьої статті 81 Кримінального кодексу України;
🔹Якіменка Володимира Петровича щодо конституційності частини першої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України.
Утім колегії суддів відмовили у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
🔸Кузьмінського Віктора Юрійовича про конституційність абзацу п’ятого частини п’ятої статті 182 Кримінального процесуального кодексу України;
🔸Прокопик Іванни Олегівни про конституційність пункту 4 частини четвертої, пункту 1 частини шостої статті 12, частин першої, четвертої, пункту 2 частини п’ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України;
🔸Черняка Романа Анатолійовича щодо конституційності частини п’ятої статті 355 Кодексу адміністративного судочинства України.
Водночас Третя колегія суддів Другого сенату на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Євстіфеєва Микити Ігоровича щодо конституційності частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
https://is.gd/5GKUTy
За результатами розгляду колегії суддів відкрили конституційні провадження у справах за конституційними скаргами:
🔹Трейзуба Володимира Михайловича щодо конституційності пункту 2 частини третьої статті 81 Кримінального кодексу України;
🔹Якіменка Володимира Петровича щодо конституційності частини першої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України.
Утім колегії суддів відмовили у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
🔸Кузьмінського Віктора Юрійовича про конституційність абзацу п’ятого частини п’ятої статті 182 Кримінального процесуального кодексу України;
🔸Прокопик Іванни Олегівни про конституційність пункту 4 частини четвертої, пункту 1 частини шостої статті 12, частин першої, четвертої, пункту 2 частини п’ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України;
🔸Черняка Романа Анатолійовича щодо конституційності частини п’ятої статті 355 Кодексу адміністративного судочинства України.
Водночас Третя колегія суддів Другого сенату на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Євстіфеєва Микити Ігоровича щодо конституційності частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
https://is.gd/5GKUTy
⚖️ #КСУ розглядав справу щодо трудових гарантій працівників, які призвані на військову службу
Велика палата 13 червня ц.р. на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження продовжила розгляд справи за конституційною скаргою Карпенка Романа Миколайовича.
📚Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Кичун виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
Суддя зазначив, що Роман Карпенко звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України підпункт 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352-ІХ (далі – Закон), яким унесено зміни до частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України (далі – Кодекс), а саме: припис „зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток“ замінено на „зберігаються місце роботи і посада“.
Відповідно до частини третьої статті 119 Кодексу «за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом […] під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації […]. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей“».
Як убачається зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів, Роман Карпенко перебуває у трудових відносинах із ПрАТ „Шахтоуправління „Покровське“ (далі – Товариство) від травня 2017 року і дотепер. У березні 2022 року він був призваний на військову службу. До липня 2022 року Товариство, з яким у нього є трудові відносини, на підставі частини третьої статті 119 Кодексу в редакції до 19 липня 2022 року, виплачувало йому середній заробіток. Однак у зв’язку із законодавчими змінами, наказом Генерального директора Товариства, працівникам, які були увільнені від роботи на підставі частини третьої статті 119 Кодексу, зокрема і Роману Карпенку, припинено виплату середнього заробітку, проте збережено місце роботи і посаду.
Не погоджуючись із цим, Роман Карпенко звернувся із судовим позовом про визнання протиправним та скасування наказу Товариства про припинення виплат середнього заробітку на весь період увільнення від роботи. Суди у задоволенні його позовних вимог відмовили.
На думку заявника, внесеними Законом змінами „законодавець не встановлював обмеження для середнього заробітку на період дії воєнного стану, а взагалі виключив збереження середнього заробітку“. Він зауважує, що такі зміни відбулися після його призову на військову службу, а на момент призову він був упевнений і розраховував на те, що йому в цей період виплачуватимуть гарантований Конституцією і законами України середній заробіток за місцем роботи, на якій він працював на час призову.
Автор клопотання також зазначає, що
пріоритетність і безумовність підвищення гарантій для військовослужбовців закріплено у статті 17 Конституції України та вважає, що інтереси роботодавців не можуть бути поставлені вище за оборону й соціальну справедливість.
🗞Під час пленарного засідання суддя-доповідач повідомив, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи він направив листи-запити до Міністерства у справах ветеранів України, Міністерства соціальної політики України, Голови Верховної Ради України та низки наукових установ і закладів вищої освіти із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційній скарзі.
Крім того, суддя-доповідач зазначив, що врахує звернення постійного представника Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максима Дирдіна про направлення додаткових листів-запитів до низки профільних міністерств.
Велика палата 13 червня ц.р. на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження продовжила розгляд справи за конституційною скаргою Карпенка Романа Миколайовича.
📚Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Кичун виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
Суддя зазначив, що Роман Карпенко звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України підпункт 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352-ІХ (далі – Закон), яким унесено зміни до частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України (далі – Кодекс), а саме: припис „зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток“ замінено на „зберігаються місце роботи і посада“.
Відповідно до частини третьої статті 119 Кодексу «за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом […] під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації […]. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей“».
Як убачається зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів, Роман Карпенко перебуває у трудових відносинах із ПрАТ „Шахтоуправління „Покровське“ (далі – Товариство) від травня 2017 року і дотепер. У березні 2022 року він був призваний на військову службу. До липня 2022 року Товариство, з яким у нього є трудові відносини, на підставі частини третьої статті 119 Кодексу в редакції до 19 липня 2022 року, виплачувало йому середній заробіток. Однак у зв’язку із законодавчими змінами, наказом Генерального директора Товариства, працівникам, які були увільнені від роботи на підставі частини третьої статті 119 Кодексу, зокрема і Роману Карпенку, припинено виплату середнього заробітку, проте збережено місце роботи і посаду.
Не погоджуючись із цим, Роман Карпенко звернувся із судовим позовом про визнання протиправним та скасування наказу Товариства про припинення виплат середнього заробітку на весь період увільнення від роботи. Суди у задоволенні його позовних вимог відмовили.
На думку заявника, внесеними Законом змінами „законодавець не встановлював обмеження для середнього заробітку на період дії воєнного стану, а взагалі виключив збереження середнього заробітку“. Він зауважує, що такі зміни відбулися після його призову на військову службу, а на момент призову він був упевнений і розраховував на те, що йому в цей період виплачуватимуть гарантований Конституцією і законами України середній заробіток за місцем роботи, на якій він працював на час призову.
Автор клопотання також зазначає, що
пріоритетність і безумовність підвищення гарантій для військовослужбовців закріплено у статті 17 Конституції України та вважає, що інтереси роботодавців не можуть бути поставлені вище за оборону й соціальну справедливість.
🗞Під час пленарного засідання суддя-доповідач повідомив, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи він направив листи-запити до Міністерства у справах ветеранів України, Міністерства соціальної політики України, Голови Верховної Ради України та низки наукових установ і закладів вищої освіти із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційній скарзі.
Крім того, суддя-доповідач зазначив, що врахує звернення постійного представника Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максима Дирдіна про направлення додаткових листів-запитів до низки профільних міністерств.
Він також поінформував, що Другий сенат розглядає низку справ за конституційними скаргами громадян, в яких предметом конституційного контролю є однакові питання, і вбачає підстави для об’єднання конституційних скарг в одне конституційне провадження.
☑️Після дослідження матеріалів справи на відкритій частині пленарного засідання Велика палата перейшла до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
На відкритій частині пленарного засідання були присутні постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін, представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський.
Переглянути пленарне засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
https://is.gd/oZMTC6
☑️Після дослідження матеріалів справи на відкритій частині пленарного засідання Велика палата перейшла до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
На відкритій частині пленарного засідання були присутні постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін, представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський.
Переглянути пленарне засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
https://is.gd/oZMTC6