🔹 Суддя Конституційного Суду України Олег Первомайський взяв участь у засіданні місцевого керівного комітету Спільної програми ЄС та РЄ
📑 Сьогодні, 6 червня, відбулося засідання місцевого керівного комітету Спільної програми Європейського Союзу та Ради Європи „Партнерство заради добропорядного врядування“ для країн Східного партнерства 2023–2027 (PGG ІІІ).
👥У заході взяли участь представники Ради Європи, представники органів державної влади України, неурядових організацій та інститутів громадянського суспільства.
Учасники заходу розглянули стан реалізації проєктів, що їх впроваджують у межах зазначеної спільної програми, їхню роль у подоланні наслідків російської агресії та підтримці України на шляху до вступу в ЄС.
💬Суддя КСУ Олег Первомайський під час свого виступу зазначив, що Конституційний Суд України 2023 року став безпосереднім бенефіціаром та партнером Ради Європи та Європейського Союзу, започаткувавши спільний проєкт „Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні“, що його впроваджують в межах спільної програми Європейського Союзу та Ради Європи „Партнерство заради добропорядного врядування!“ фаза ІІІ.
Це перший такий проєкт в Україні, головна мета якого – розвиток конституційного судочинства в Україні, сприяння обміну знаннями та досвідом застосування європейських стандартів із урахуванням найкращих практик європейських партнерських судів. Зазначений проєкт триватиме до серпня 2025 року.
🔹Олег Первомайський наголосив, що в межах цього проєкту здійснюється, зокрема співпраця з Конституційним судом Латвійської Республіки як конституційним судом країни-члена ЄС.
🗞 За час реалізації проєкту було проведено низку семінарів та круглих столів, які стосувалися тематики ключових елементів юрисдикції та тлумачення прав людини Європейським судом з прав людини та Судом справедливості Європейського Союзу; змісту та обсягу попередньої перевірки звернень до Конституційного Суду України; використання права на подання конституційної скарги; захисту особових даних у конституційній юрисдикції, практиці Європейського суду з прав людини та Суду справедливості Європейського Союзу, а також органів конституційної юрисдикції держав-членів Ради Європи.
Суддя КСУ подякував Раді Європи та Європейському Союзу за можливість співпраці задля удосконалення національних механізмів захисту прав людини.
https://is.gd/Niiy0o
📑 Сьогодні, 6 червня, відбулося засідання місцевого керівного комітету Спільної програми Європейського Союзу та Ради Європи „Партнерство заради добропорядного врядування“ для країн Східного партнерства 2023–2027 (PGG ІІІ).
👥У заході взяли участь представники Ради Європи, представники органів державної влади України, неурядових організацій та інститутів громадянського суспільства.
Учасники заходу розглянули стан реалізації проєктів, що їх впроваджують у межах зазначеної спільної програми, їхню роль у подоланні наслідків російської агресії та підтримці України на шляху до вступу в ЄС.
💬Суддя КСУ Олег Первомайський під час свого виступу зазначив, що Конституційний Суд України 2023 року став безпосереднім бенефіціаром та партнером Ради Європи та Європейського Союзу, започаткувавши спільний проєкт „Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні“, що його впроваджують в межах спільної програми Європейського Союзу та Ради Європи „Партнерство заради добропорядного врядування!“ фаза ІІІ.
Це перший такий проєкт в Україні, головна мета якого – розвиток конституційного судочинства в Україні, сприяння обміну знаннями та досвідом застосування європейських стандартів із урахуванням найкращих практик європейських партнерських судів. Зазначений проєкт триватиме до серпня 2025 року.
🔹Олег Первомайський наголосив, що в межах цього проєкту здійснюється, зокрема співпраця з Конституційним судом Латвійської Республіки як конституційним судом країни-члена ЄС.
🗞 За час реалізації проєкту було проведено низку семінарів та круглих столів, які стосувалися тематики ключових елементів юрисдикції та тлумачення прав людини Європейським судом з прав людини та Судом справедливості Європейського Союзу; змісту та обсягу попередньої перевірки звернень до Конституційного Суду України; використання права на подання конституційної скарги; захисту особових даних у конституційній юрисдикції, практиці Європейського суду з прав людини та Суду справедливості Європейського Союзу, а також органів конституційної юрисдикції держав-членів Ради Європи.
Суддя КСУ подякував Раді Європи та Європейському Союзу за можливість співпраці задля удосконалення національних механізмів захисту прав людини.
https://is.gd/Niiy0o
Онлайн-лекція за участю суддів Конституційного Суду України та міжнародних експертів „Законодавче врегулювання та судова практика Федерального Конституційного Суду Німеччини щодо захисту особових даних“
📝 Чергова просвітницька лекція відбулася 30 травня 2024 року за участю суддів Конституційного Суду України Оксани Грищук, Олега Первомайського, Олександра Петришина, Галини Юровської та суддів Федерального Конституційного Суду Німеччини (ФКС) у відставці проф., д-р Райнґарда Ґайєра та проф., д-р Удо Штайнера, які виступили основними спікерами.
Захід організовано спільно з Національною школою суддів України та за сприяння Німецького фонду міжнародної правничої співпраці (IRZ).
🔸У виступах ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук та старший менеджер проєктів Німецького фонду міжнародної правничої співпраці (IRZ) Вольфрам Гертіґ наголосили на важливості й актуальності обраної тематики.
Було зазначено, що запропонована тема стосується фундаментальних прав людини, зокрема права на приватність, і досвід Німеччини із цього питання для українських суддів є дуже корисним, адже вони розглядають і ті справи, що пов’язані з персональними (особовими) даними. Ця тема також є важливою в контексті європейської інтеграції України.
🔹 Під час заходу суддя Федерального Конституційного Суду Німеччини у відставці професор Удо Штайнер зосередив увагу на питанні захисту особових даних. Суддя навів приклади із судової практики ФКС, зробивши акцент на рішенні про перепис населення (1983 рік). Як зазначив суддя, воно набуло історичного значення в контексті захисту особових даних, зокрема, ішлося про збирання, опрацювання і поширення таких даних. Основою цього рішення є збереження основоположного права на інформаційне самовизначення. Він також наголосив на ключових аспектах іншого рішення щодо засадничого права на забезпечення конфіденційності та доброчесності інформаційно-технічних систем (рішення „Computer-засадниче право“).
🔹 Суддя Федерального Конституційного Суду Німеччини у відставці професор Райнґард Ґайєр повідомив про значення статті 8 Хартії засадничих прав Європейського Союзу в частині захисту персональних (особових) даних у Німеччині. Він окреслив судову практику ФКС, виділивши рішення щодо „права бути забутим ІІ“. Суддя також детально розповів про те, як організовано захист даних у Німеччині і Європейському Союзі, як по-новому регулюють взаємодію між ФКС і ЄС у межах багаторівневої системи – європейського та німецького захисту засадничих прав.
🤝 На завершення судді Конституційного Суду України подякували німецьким колегам, міжнародним партнерам за можливість здійснювати фаховий обмін досвідом. Вони підкреслили, що ознайомлення із практичним досвідом роботи ФКС Німеччини, його взаємодія з іншими європейськими інституціями та питання співвідношення національних і міжнародних правових систем є досить важливим і корисним як для українських суддів, так і для країни на її шляху до Європейського Союзу.
Переглянути лекцію можна за посиланням: https://cutt.ly/TeiDGUyg
Усі попередні лекції дивіться на сторінках Конституційного Суду: Ютубі та Телеграм-каналі.
📝 Чергова просвітницька лекція відбулася 30 травня 2024 року за участю суддів Конституційного Суду України Оксани Грищук, Олега Первомайського, Олександра Петришина, Галини Юровської та суддів Федерального Конституційного Суду Німеччини (ФКС) у відставці проф., д-р Райнґарда Ґайєра та проф., д-р Удо Штайнера, які виступили основними спікерами.
Захід організовано спільно з Національною школою суддів України та за сприяння Німецького фонду міжнародної правничої співпраці (IRZ).
🔸У виступах ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук та старший менеджер проєктів Німецького фонду міжнародної правничої співпраці (IRZ) Вольфрам Гертіґ наголосили на важливості й актуальності обраної тематики.
Було зазначено, що запропонована тема стосується фундаментальних прав людини, зокрема права на приватність, і досвід Німеччини із цього питання для українських суддів є дуже корисним, адже вони розглядають і ті справи, що пов’язані з персональними (особовими) даними. Ця тема також є важливою в контексті європейської інтеграції України.
🔹 Під час заходу суддя Федерального Конституційного Суду Німеччини у відставці професор Удо Штайнер зосередив увагу на питанні захисту особових даних. Суддя навів приклади із судової практики ФКС, зробивши акцент на рішенні про перепис населення (1983 рік). Як зазначив суддя, воно набуло історичного значення в контексті захисту особових даних, зокрема, ішлося про збирання, опрацювання і поширення таких даних. Основою цього рішення є збереження основоположного права на інформаційне самовизначення. Він також наголосив на ключових аспектах іншого рішення щодо засадничого права на забезпечення конфіденційності та доброчесності інформаційно-технічних систем (рішення „Computer-засадниче право“).
🔹 Суддя Федерального Конституційного Суду Німеччини у відставці професор Райнґард Ґайєр повідомив про значення статті 8 Хартії засадничих прав Європейського Союзу в частині захисту персональних (особових) даних у Німеччині. Він окреслив судову практику ФКС, виділивши рішення щодо „права бути забутим ІІ“. Суддя також детально розповів про те, як організовано захист даних у Німеччині і Європейському Союзі, як по-новому регулюють взаємодію між ФКС і ЄС у межах багаторівневої системи – європейського та німецького захисту засадничих прав.
🤝 На завершення судді Конституційного Суду України подякували німецьким колегам, міжнародним партнерам за можливість здійснювати фаховий обмін досвідом. Вони підкреслили, що ознайомлення із практичним досвідом роботи ФКС Німеччини, його взаємодія з іншими європейськими інституціями та питання співвідношення національних і міжнародних правових систем є досить важливим і корисним як для українських суддів, так і для країни на її шляху до Європейського Союзу.
Переглянути лекцію можна за посиланням: https://cutt.ly/TeiDGUyg
Усі попередні лекції дивіться на сторінках Конституційного Суду: Ютубі та Телеграм-каналі.
YouTube
Законодавче врегулювання та судова практика ФКС Німеччини щодо захисту особових даних
Онлайн-лекція за участю суддів Конституційного Суду України та міжнародних експертів „Законодавче врегулювання та судова практика Федерального Конституційного Суду Німеччини щодо захисту особових даних“
📝 Чергова просвітницька лекція відбулася 30 травня…
📝 Чергова просвітницька лекція відбулася 30 травня…
📚 До уваги читачів пропонуємо огляд першого-другого номера „Вісника Конституційного Суду України“, у якому можна ознайомитися з ухваленими актами Конституційного Суду України та іншою інформацією стосовно його діяльності.
📑 У розділі „Акти Конституційного Суду України“ подано рішення та ухвали Суду, а також окремі думки суддів до цих актів.
Серед опублікованих рішень Суду у справах за конституційними скаргами є такі:
🔹щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах (Рішення від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023);
🔹щодо особистого і сімейного життя особи, засудженої до довічного позбавлення волі (Рішення від 20 грудня 2023 року № 11-р(ІІ)/2023);
🔹щодо гарантування захисту прав і свобод особи за рішенням Європейського суду з прав людини (Рішення від 14 лютого 2024 року № 1-р(ІІ)/2024). До цього рішення додано окрему думку (збіжну) судді Олега Первомайського.
Крім того, читачі можуть ознайомитися з ухвалами Суду у справах за конституційними поданнями і конституційними скаргами та окремими думками суддів Олега Первомайського та Віктора Городовенка до цих ухвал (№ 17-уп/2023, № 19-уп/2023, № 14-у(ІІ)/2024).
🗞 Наступний тематичний блок журналу – зовнішні зв’язки Конституційного Суду України – містить перелік заходів, у яких узяли участь судді Конституційного Суду України, працівники патронатних служб суддів та Секретаріату Суду впродовж грудня 2023 року – лютого 2024 року.
На сторінках видання також опубліковано інформацію про виконання бюджету Конституційним Судом України за 2023 рік.
Переглянути видання в електронному форматі можна за посиланням: https://ccu.gov.ua/docs/6763.
📑 У розділі „Акти Конституційного Суду України“ подано рішення та ухвали Суду, а також окремі думки суддів до цих актів.
Серед опублікованих рішень Суду у справах за конституційними скаргами є такі:
🔹щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах (Рішення від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023);
🔹щодо особистого і сімейного життя особи, засудженої до довічного позбавлення волі (Рішення від 20 грудня 2023 року № 11-р(ІІ)/2023);
🔹щодо гарантування захисту прав і свобод особи за рішенням Європейського суду з прав людини (Рішення від 14 лютого 2024 року № 1-р(ІІ)/2024). До цього рішення додано окрему думку (збіжну) судді Олега Первомайського.
Крім того, читачі можуть ознайомитися з ухвалами Суду у справах за конституційними поданнями і конституційними скаргами та окремими думками суддів Олега Первомайського та Віктора Городовенка до цих ухвал (№ 17-уп/2023, № 19-уп/2023, № 14-у(ІІ)/2024).
🗞 Наступний тематичний блок журналу – зовнішні зв’язки Конституційного Суду України – містить перелік заходів, у яких узяли участь судді Конституційного Суду України, працівники патронатних служб суддів та Секретаріату Суду впродовж грудня 2023 року – лютого 2024 року.
На сторінках видання також опубліковано інформацію про виконання бюджету Конституційним Судом України за 2023 рік.
Переглянути видання в електронному форматі можна за посиланням: https://ccu.gov.ua/docs/6763.
⚖️ #КСУ розглядав справи за конституційним поданням і конституційною скаргою
▪️ У вівторок, 11 червня 2024 року, на закритій частині пленарних засідань Велика палата продовжила розгляд справ:
– за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо конституційності пунктів 3, 4 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення конституційних принципів у сферах енергетики та комунальних послуг“, деяких указів Президента України;
– за конституційною скаргою Самсіна Ігоря Леоновича щодо конституційності припису другого речення частини першої статті 54 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“.
✍️Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
https://is.gd/99XuED
▪️ У вівторок, 11 червня 2024 року, на закритій частині пленарних засідань Велика палата продовжила розгляд справ:
– за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо конституційності пунктів 3, 4 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення конституційних принципів у сферах енергетики та комунальних послуг“, деяких указів Президента України;
– за конституційною скаргою Самсіна Ігоря Леоновича щодо конституційності припису другого речення частини першої статті 54 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“.
✍️Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
https://is.gd/99XuED
⚖️ Розгляд справи за конституційною скаргою Оксани Бухтоярової: Конституційний Суд перевірить на конституційність окремі приписи Закону України „Про запобігання корупції“ та Кодексу адміністративного судочинства України
📑 У середу, 12 червня 2024 року, Другий сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження розглянув справу за конституційною скаргою Бухтоярової Оксани Василівни.
💬 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олег Первомайський зазначив, що Оксана Бухтоярова, адвокат і член Дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, звернулася до Конституційного Суду з клопотанням перевірити на конституційність:
– абзац п’ятнадцятий частини першої статті 1, підпункт „в“ пункту 2 частини першої статті 3, частину першу статті 45 та частину першу статті 51-1 Закону України „Про запобігання корупції“ від 14 жовтня 2014 року № 1700–VII зі змінами (далі – Закон № 1700);
– пункт 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – Кодекс).
Оспорювані приписи стосуються суб’єктів, на яких поширюється дія Закону № 1700, механізму декларування, повноважень НАЗК тощо.
🗞 У конституційній скарзі заявниця зазначає, що застосування до неї як до адвоката – члена КДКА абзацу п’ятнадцятого частини першої статті 1, підпункту „в“ пункту 2 частини першої статті 3, частини першої статті 45 Закону № 1700, визнання її суб’єктом декларування та зобов’язання у вигляді повідомлення подати декларацію порушує принцип, установлений частиною першою статті 19 Конституції України. Також вона вказує про порушення частини другої статті 19 Конституції України внаслідок застосування у її справі частини першої статті 51-1 Закону № 1700, оскільки, на її думку, цей припис Закону № 1700 не містить повноважень НАЗК направляти повідомлення адвокату – члену КДКА.
Остаточним судовим рішенням у справі Оксани Бухтоярової є постанова Великої Палати Верховного Суду, якою рішення судів першої та апеляційної інстанцій було скасовано та закрито провадження у цій справі.
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що заявлена заявницею вимога не підлягає як самостійному розгляду у порядку адміністративного судочинства зокрема, так і судовому розгляду в цілому, оскільки направлене їй повідомлення „має виключно інформаційний характер, не є документом, який містить норми права, не може створювати нових правових норм, доповнювати чи змінювати чинне законодавство та не є остаточним документом, що зобов’язує її до вчинення будь-яких дій, а відтак не є рішенням суб’єкта владних повноважень у розумінні статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України“.
Автор клопотання твердить, що застосування Великою Палатою Верховного Суду пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу порушує її конституційні права, гарантовані частинами першою, другою, шостою статті 55 Конституції України, а також, що „обмеження можливості оскарження протиправних дій суб’єкта владних повноважень, який реалізує свої функції (здійснює фінансовий контроль та надсилає за результатами здійснення контролю повідомлення), порушують саму суть права на доступ до суду“.
📑 У середу, 12 червня 2024 року, Другий сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження розглянув справу за конституційною скаргою Бухтоярової Оксани Василівни.
💬 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олег Первомайський зазначив, що Оксана Бухтоярова, адвокат і член Дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, звернулася до Конституційного Суду з клопотанням перевірити на конституційність:
– абзац п’ятнадцятий частини першої статті 1, підпункт „в“ пункту 2 частини першої статті 3, частину першу статті 45 та частину першу статті 51-1 Закону України „Про запобігання корупції“ від 14 жовтня 2014 року № 1700–VII зі змінами (далі – Закон № 1700);
– пункт 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – Кодекс).
Оспорювані приписи стосуються суб’єктів, на яких поширюється дія Закону № 1700, механізму декларування, повноважень НАЗК тощо.
🗞 У конституційній скарзі заявниця зазначає, що застосування до неї як до адвоката – члена КДКА абзацу п’ятнадцятого частини першої статті 1, підпункту „в“ пункту 2 частини першої статті 3, частини першої статті 45 Закону № 1700, визнання її суб’єктом декларування та зобов’язання у вигляді повідомлення подати декларацію порушує принцип, установлений частиною першою статті 19 Конституції України. Також вона вказує про порушення частини другої статті 19 Конституції України внаслідок застосування у її справі частини першої статті 51-1 Закону № 1700, оскільки, на її думку, цей припис Закону № 1700 не містить повноважень НАЗК направляти повідомлення адвокату – члену КДКА.
Остаточним судовим рішенням у справі Оксани Бухтоярової є постанова Великої Палати Верховного Суду, якою рішення судів першої та апеляційної інстанцій було скасовано та закрито провадження у цій справі.
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що заявлена заявницею вимога не підлягає як самостійному розгляду у порядку адміністративного судочинства зокрема, так і судовому розгляду в цілому, оскільки направлене їй повідомлення „має виключно інформаційний характер, не є документом, який містить норми права, не може створювати нових правових норм, доповнювати чи змінювати чинне законодавство та не є остаточним документом, що зобов’язує її до вчинення будь-яких дій, а відтак не є рішенням суб’єкта владних повноважень у розумінні статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України“.
Автор клопотання твердить, що застосування Великою Палатою Верховного Суду пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу порушує її конституційні права, гарантовані частинами першою, другою, шостою статті 55 Конституції України, а також, що „обмеження можливості оскарження протиправних дій суб’єкта владних повноважень, який реалізує свої функції (здійснює фінансовий контроль та надсилає за результатами здійснення контролю повідомлення), порушують саму суть права на доступ до суду“.
📜 Під час засідання суддя-доповідач поінформував, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення він направив запити до членів НКР Суду, низки органів державної влади, наукових установ та закладів вищої освіти із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційній скарзі.
Під час пленарного засідання Суд заслухав пояснення учасника конституційного провадження щодо предмета конституційного контролю, а саме – суб’єкта права на конституційну скаргу Оксани Бухтоярової. Свою позицію також виклали залучені учасники конституційного провадження – представник Національної асоціації адвокатів України, адвокат Марина Ставнійчук, представник Національного агентства з питань запобігання корупції – заступник Голови НАЗК Ярослав Любченко. Вони надали відповіді на запитання суддів. Наостанок Суд заслухав заключний виступ Оксани Бухтоярової.
☑️ Другий сенат дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
Відеозапис пленарного засідання: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2024.
https://is.gd/FJelSE
Під час пленарного засідання Суд заслухав пояснення учасника конституційного провадження щодо предмета конституційного контролю, а саме – суб’єкта права на конституційну скаргу Оксани Бухтоярової. Свою позицію також виклали залучені учасники конституційного провадження – представник Національної асоціації адвокатів України, адвокат Марина Ставнійчук, представник Національного агентства з питань запобігання корупції – заступник Голови НАЗК Ярослав Любченко. Вони надали відповіді на запитання суддів. Наостанок Суд заслухав заключний виступ Оксани Бухтоярової.
☑️ Другий сенат дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
Відеозапис пленарного засідання: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2024.
https://is.gd/FJelSE
📚 Відбулися засідання сенатів Суду: розглядали справи за конституційними скаргами
▪️ У середу, 12 червня 2024 року, Перший сенат #КСУ на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційними скаргами Гасяка Віталія Валерійовича, Диняка Сергія Васильовича щодо конституційності частини першої статті 14-3, частини другої статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️ Другий сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Бухтоярової Оксани Василівни щодо конституційності абзацу п’ятнадцятого частини першої статті 1, підпункту „в“ пункту 2 частини першої статті 3, частини першої статті 45, частини першої статті 51-1 Закону України „Про запобігання корупції“, пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України. Суд дослідив матеріали цієї справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
📑 Другий сенат на закритій частині пленарних засідань розглядав справи за конституційними скаргами:
– Бурми Кирила Андрійовича щодо конституційності приписів статті 51 Цивільного кодексу України;
– Ващенка Сергія Євгенійовича про конституційність окремих приписів частини другої статті 21, частини першої, пункту 2 частини другої статті 22, окремих приписів статті 1175 Цивільного кодексу України;
– Труби Романа Михайловича щодо конституційності положень абзацу другого частини першої статті 11 Закону України „Про Державне бюро розслідувань“ та абзаців першого, другого підпункту 2 пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань“;
– Прокопенка Юрія Олексійовича та Дудкевича Едуарда Валентиновича про конституційність підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ.
Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️ Крім того, Другий сенат на засіданні розглядав питання щодо визначення форми конституційного провадження у справах за конституційними скаргами Гаврилюка Дмитра Михайловича щодо конституційності частини шостої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України та Бухтоярової Оксани Василівни щодо конституційності частини першої статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. За результатами розгляду у цих справах визначено форму розгляду – письмове провадження.
https://is.gd/5GKUTy
▪️ У середу, 12 червня 2024 року, Перший сенат #КСУ на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційними скаргами Гасяка Віталія Валерійовича, Диняка Сергія Васильовича щодо конституційності частини першої статті 14-3, частини другої статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️ Другий сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Бухтоярової Оксани Василівни щодо конституційності абзацу п’ятнадцятого частини першої статті 1, підпункту „в“ пункту 2 частини першої статті 3, частини першої статті 45, частини першої статті 51-1 Закону України „Про запобігання корупції“, пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України. Суд дослідив матеріали цієї справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
📑 Другий сенат на закритій частині пленарних засідань розглядав справи за конституційними скаргами:
– Бурми Кирила Андрійовича щодо конституційності приписів статті 51 Цивільного кодексу України;
– Ващенка Сергія Євгенійовича про конституційність окремих приписів частини другої статті 21, частини першої, пункту 2 частини другої статті 22, окремих приписів статті 1175 Цивільного кодексу України;
– Труби Романа Михайловича щодо конституційності положень абзацу другого частини першої статті 11 Закону України „Про Державне бюро розслідувань“ та абзаців першого, другого підпункту 2 пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань“;
– Прокопенка Юрія Олексійовича та Дудкевича Едуарда Валентиновича про конституційність підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ.
Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️ Крім того, Другий сенат на засіданні розглядав питання щодо визначення форми конституційного провадження у справах за конституційними скаргами Гаврилюка Дмитра Михайловича щодо конституційності частини шостої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України та Бухтоярової Оксани Василівни щодо конституційності частини першої статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. За результатами розгляду у цих справах визначено форму розгляду – письмове провадження.
https://is.gd/5GKUTy