⚖️ Другий сенат #КСУ розглядав справи за конституційними скаргами
У середу, 5 червня 2024 року, Другий сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справи за конституційними скаргами:
➖ Колмикова Вячеслава Аркадійовича щодо конституційності частини першої статті 61 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“;
➖ Ващенка Сергія Євгенійовича про конституційність окремих приписів частини другої статті 21, частини першої, пункту 2 частини другої статті 22, окремих приписів статті 1175 Цивільного кодексу України;
📎 Суд дослідив матеріали цих справ на відкритій частині пленарних засідань та перейшов до закритої частини для ухвалення рішень.
Водночас Другий сенат оголосив перерву у відкритій частині пленарного засідання у справі за конституційною скаргою Романенка Олександра Володимировича про конституційність підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“. Суд продовжить її розгляд на одному з наступних пленарних засідань у відкритій частині.
Другий сенат на закритій частині пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖ Бичкова Сергія Андрійовича та Бая Анатолія Анатолійовича щодо конституційності частини шостої статті 176 Кримінального процесуального кодексу України;
➖ Представництва „АНДРІТЗ ГАЙДРО ГмбХˮ щодо конституційності приписів пункту 120–1.1 статті 120–1 Податкового кодексу України.
📎 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📄 Також Другий сенат на пленарному засіданні розглядав клопотання Лужинецького А.О. про роз’яснення порядку виконання Рішення Конституційного Суду України (Другий сенат) від 20 грудня 2023 року № 11-р(II)/2023 у справі за конституційною скаргою Лужинецького Анатолія Олександровича щодо конституційності окремих приписів частини першої статті 111 Кримінально-виконавчого кодексу України (щодо особистого і сімейного життя особи, засудженої до довічного позбавлення волі). За результатами розгляду Другий сенат відмовив у його задоволенні.
🖇 Крім того, Другий сенат на засіданні об’єднав в одне конституційне провадження справи за конституційними скаргами Плескача В’ячеслава Юрійовича щодо конституційності частини першої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України.
📄 У справі за конституційною скаргою Саприки Василя Івановича щодо конституційності статті 1, частини другої статті 20 Закону України „Про правовий режим воєнного стану“ від 12 травня 2015 року № 389–VIII Другий сенат ухвалив Ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження.
📄 Другий сенат на засіданні розглядав клопотання постійного представника Верховної Ради України у Конституційному Суді України Дирдіна М. Є. від 29 квітня 2024 року (вх. 11/681) щодо розгляду питання про відмову від розгляду справи за конституційною скаргою Сороки Віктора Володимировича щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352-IX у взаємозв'язку з частиною третьою статті 119 Кодексу законів про працю України на розсуд Великої палати Суду. Розгляд цього клопотання Суд продовжить на одному з наступних засідань.
https://cutt.ly/heihE90O
У середу, 5 червня 2024 року, Другий сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справи за конституційними скаргами:
➖ Колмикова Вячеслава Аркадійовича щодо конституційності частини першої статті 61 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“;
➖ Ващенка Сергія Євгенійовича про конституційність окремих приписів частини другої статті 21, частини першої, пункту 2 частини другої статті 22, окремих приписів статті 1175 Цивільного кодексу України;
📎 Суд дослідив матеріали цих справ на відкритій частині пленарних засідань та перейшов до закритої частини для ухвалення рішень.
Водночас Другий сенат оголосив перерву у відкритій частині пленарного засідання у справі за конституційною скаргою Романенка Олександра Володимировича про конституційність підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“. Суд продовжить її розгляд на одному з наступних пленарних засідань у відкритій частині.
Другий сенат на закритій частині пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖ Бичкова Сергія Андрійовича та Бая Анатолія Анатолійовича щодо конституційності частини шостої статті 176 Кримінального процесуального кодексу України;
➖ Представництва „АНДРІТЗ ГАЙДРО ГмбХˮ щодо конституційності приписів пункту 120–1.1 статті 120–1 Податкового кодексу України.
📎 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📄 Також Другий сенат на пленарному засіданні розглядав клопотання Лужинецького А.О. про роз’яснення порядку виконання Рішення Конституційного Суду України (Другий сенат) від 20 грудня 2023 року № 11-р(II)/2023 у справі за конституційною скаргою Лужинецького Анатолія Олександровича щодо конституційності окремих приписів частини першої статті 111 Кримінально-виконавчого кодексу України (щодо особистого і сімейного життя особи, засудженої до довічного позбавлення волі). За результатами розгляду Другий сенат відмовив у його задоволенні.
🖇 Крім того, Другий сенат на засіданні об’єднав в одне конституційне провадження справи за конституційними скаргами Плескача В’ячеслава Юрійовича щодо конституційності частини першої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України.
📄 У справі за конституційною скаргою Саприки Василя Івановича щодо конституційності статті 1, частини другої статті 20 Закону України „Про правовий режим воєнного стану“ від 12 травня 2015 року № 389–VIII Другий сенат ухвалив Ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження.
📄 Другий сенат на засіданні розглядав клопотання постійного представника Верховної Ради України у Конституційному Суді України Дирдіна М. Є. від 29 квітня 2024 року (вх. 11/681) щодо розгляду питання про відмову від розгляду справи за конституційною скаргою Сороки Віктора Володимировича щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352-IX у взаємозв'язку з частиною третьою статті 119 Кодексу законів про працю України на розсуд Великої палати Суду. Розгляд цього клопотання Суд продовжить на одному з наступних засідань.
https://cutt.ly/heihE90O
🗓 Колегія суддів ухвалила низку ухвал
Цього ж дня, 5 червня, відбулося засідання Третьої колегії суддів Другого сенату, на якому судді відкрили конституційні провадження у справах за конституційними скаргами:
➖ Бухтоярової Оксани Василівни щодо конституційності частини першої статті 142 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
➖ Гаврилюка Дмитра Михайловича щодо конституційності частини шостої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України.
У справі за конституційною скаргою Яковлєва Володимира Степановича колегія суддів ✍️ відкрила конституційне провадження в частині щодо конституційності частини шостої статті 176 Кримінального процесуального кодексу України, ✍️втім відмовила – щодо конституційності абзацу восьмого частини четвертої статті 183, частини другої статті 336, окремих приписів частини другої статті 376 Кримінального процесуального кодексу України та Закону України „Про попереднє ув'язнення“ від 30 червня 1993 року № 3352-ХІІ зі змінами.
📑 Питання, пов’язані з конституційними провадженнями у цих справах, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
📋 Також Третя колегія суддів Другого сенату продовжить на одному з наступних засідань розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Євстіфеєва Микити Ігоровича щодо конституційності частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
👉 https://cutt.ly/heihE90O
Цього ж дня, 5 червня, відбулося засідання Третьої колегії суддів Другого сенату, на якому судді відкрили конституційні провадження у справах за конституційними скаргами:
➖ Бухтоярової Оксани Василівни щодо конституційності частини першої статті 142 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
➖ Гаврилюка Дмитра Михайловича щодо конституційності частини шостої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України.
У справі за конституційною скаргою Яковлєва Володимира Степановича колегія суддів ✍️ відкрила конституційне провадження в частині щодо конституційності частини шостої статті 176 Кримінального процесуального кодексу України, ✍️втім відмовила – щодо конституційності абзацу восьмого частини четвертої статті 183, частини другої статті 336, окремих приписів частини другої статті 376 Кримінального процесуального кодексу України та Закону України „Про попереднє ув'язнення“ від 30 червня 1993 року № 3352-ХІІ зі змінами.
📑 Питання, пов’язані з конституційними провадженнями у цих справах, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
📋 Також Третя колегія суддів Другого сенату продовжить на одному з наступних засідань розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Євстіфеєва Микити Ігоровича щодо конституційності частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
👉 https://cutt.ly/heihE90O
Шановні журналісти!
🎊Щиро вітаємо вас із професійним святом- Днем журналіста!
Нехай у вас буде більше приводів для добрих новин. Бажаємо вам стійкості, професійних успіхів та міцного здоров’я.
Дякуємо за багаторічну співпрацю! 💙💛
🎊Щиро вітаємо вас із професійним святом- Днем журналіста!
Нехай у вас буде більше приводів для добрих новин. Бажаємо вам стійкості, професійних успіхів та міцного здоров’я.
Дякуємо за багаторічну співпрацю! 💙💛
⚖️ Відбулася відкрита частина пленарного засідання у справі за конституційною скаргою Сергія Ващенка
🖇 Другий сенат 5 червня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Ващенка Сергія Євгенійовича, який оспорює частину другу статті 21, частину першу, пункт 2 частини другої статті 22, частину першу статті 1175 Цивільного кодексу України (далі – Кодекс).
▪️ Згідно з приписами частини другої статті 21 Кодексу „суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси“.
▪️ Відповідно до статті 22 Кодексу „особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування“ (частина перша); збитками є „доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода)“ (пункт 2 частини другої).
▪️ За приписами частини першої статті 1175 Кодексу „шкода, завдана фізичній або юридичній особі в результаті прийняття органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований, відшкодовується державою, Автономної Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини посадових і службових осіб цих органів“.
🗞 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Володимир Мойсик виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника. Зокрема, суддя зазначив, що зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається таке.
Верховна Рада України Постановою звільнила заявника з посади судді, а згідно з наказом голови суду його виключено зі штату суду. Оскільки після звільнення Сергію Ващенку не було виплачено одноразову вихідну допомогу у розмірі 10 місячних заробітних плат, він звернувся до суду.
Суди системи судоустрою України відмовили Сергію Ващенку в задоволенні позову щодо виплати йому одноразової вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою, з огляду на те, що відповідно до підпункту 1 пункту 28 розділу ІІ Закону України „Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні“ від 27 березня 2014 року № 1166–VII (далі – Закон № 1166) було виключено статтю 136, частиною першою якої було встановлено право судді, який вийшов у відставку, на виплату вихідної допомоги в розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.
Конституційний Суд України 15 квітня 2020 року ухвалив Рішення про неконституційність положення підпункту 1 пункту 28 розділу II Закону № 1166. У зв’язку з цим заявник звернувся із заявою про перегляд його справи за виключними обставинами. Суди відмовили йому у задоволенні цієї заяви.
Зазначене стало підставою для звернення Сергія Ващенка до суду із позовом про стягнення з Державного бюджету України на свою користь шкоди, завданої „законом, який визнано неконституційним“. Суди першої та апеляційної інстанцій у задоволенні позовних вимог Сергія Ващенка відмовили, а касаційний суд ухвалив повернути касаційну скаргу особі, яка її подала.
🖇 Другий сенат 5 червня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Ващенка Сергія Євгенійовича, який оспорює частину другу статті 21, частину першу, пункт 2 частини другої статті 22, частину першу статті 1175 Цивільного кодексу України (далі – Кодекс).
▪️ Згідно з приписами частини другої статті 21 Кодексу „суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси“.
▪️ Відповідно до статті 22 Кодексу „особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування“ (частина перша); збитками є „доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода)“ (пункт 2 частини другої).
▪️ За приписами частини першої статті 1175 Кодексу „шкода, завдана фізичній або юридичній особі в результаті прийняття органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований, відшкодовується державою, Автономної Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини посадових і службових осіб цих органів“.
🗞 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Володимир Мойсик виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника. Зокрема, суддя зазначив, що зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається таке.
Верховна Рада України Постановою звільнила заявника з посади судді, а згідно з наказом голови суду його виключено зі штату суду. Оскільки після звільнення Сергію Ващенку не було виплачено одноразову вихідну допомогу у розмірі 10 місячних заробітних плат, він звернувся до суду.
Суди системи судоустрою України відмовили Сергію Ващенку в задоволенні позову щодо виплати йому одноразової вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою, з огляду на те, що відповідно до підпункту 1 пункту 28 розділу ІІ Закону України „Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні“ від 27 березня 2014 року № 1166–VII (далі – Закон № 1166) було виключено статтю 136, частиною першою якої було встановлено право судді, який вийшов у відставку, на виплату вихідної допомоги в розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.
Конституційний Суд України 15 квітня 2020 року ухвалив Рішення про неконституційність положення підпункту 1 пункту 28 розділу II Закону № 1166. У зв’язку з цим заявник звернувся із заявою про перегляд його справи за виключними обставинами. Суди відмовили йому у задоволенні цієї заяви.
Зазначене стало підставою для звернення Сергія Ващенка до суду із позовом про стягнення з Державного бюджету України на свою користь шкоди, завданої „законом, який визнано неконституційним“. Суди першої та апеляційної інстанцій у задоволенні позовних вимог Сергія Ващенка відмовили, а касаційний суд ухвалив повернути касаційну скаргу особі, яка її подала.
📑 На думку автора клопотання, оспорювані приписи Кодексу „не є чіткими, зрозумілими і однозначними“ і не відповідають принципам верховенства права та порушують його право власності, а також „не забезпечують належний захист та реалізацію права на вішкодування шкоди, яке держава гарантувала на конституційному рівні“ та „не відповідають принципові рівності у реалізації права на відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, у тому числі під час та/або у зв’язку з проходженням публічної служби, завданих законом, що визнаний неконституційним“.
Суддя-доповідач також поінформував, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення він направив запити до низки органів державної влади та наукових установ із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційній скарзі.
✔️У цій справі Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
На засіданні був присутній суб’єкт права на конституційну скаргу Сергій Ващенко.
Переглянути пленарне засідання: https://is.gd/iiQCgI
https://is.gd/JxkCQ8
Суддя-доповідач також поінформував, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення він направив запити до низки органів державної влади та наукових установ із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційній скарзі.
✔️У цій справі Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
На засіданні був присутній суб’єкт права на конституційну скаргу Сергій Ващенко.
Переглянути пленарне засідання: https://is.gd/iiQCgI
https://is.gd/JxkCQ8
🔹 Суддя Конституційного Суду України Олег Первомайський взяв участь у засіданні місцевого керівного комітету Спільної програми ЄС та РЄ
📑 Сьогодні, 6 червня, відбулося засідання місцевого керівного комітету Спільної програми Європейського Союзу та Ради Європи „Партнерство заради добропорядного врядування“ для країн Східного партнерства 2023–2027 (PGG ІІІ).
👥У заході взяли участь представники Ради Європи, представники органів державної влади України, неурядових організацій та інститутів громадянського суспільства.
Учасники заходу розглянули стан реалізації проєктів, що їх впроваджують у межах зазначеної спільної програми, їхню роль у подоланні наслідків російської агресії та підтримці України на шляху до вступу в ЄС.
💬Суддя КСУ Олег Первомайський під час свого виступу зазначив, що Конституційний Суд України 2023 року став безпосереднім бенефіціаром та партнером Ради Європи та Європейського Союзу, започаткувавши спільний проєкт „Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні“, що його впроваджують в межах спільної програми Європейського Союзу та Ради Європи „Партнерство заради добропорядного врядування!“ фаза ІІІ.
Це перший такий проєкт в Україні, головна мета якого – розвиток конституційного судочинства в Україні, сприяння обміну знаннями та досвідом застосування європейських стандартів із урахуванням найкращих практик європейських партнерських судів. Зазначений проєкт триватиме до серпня 2025 року.
🔹Олег Первомайський наголосив, що в межах цього проєкту здійснюється, зокрема співпраця з Конституційним судом Латвійської Республіки як конституційним судом країни-члена ЄС.
🗞 За час реалізації проєкту було проведено низку семінарів та круглих столів, які стосувалися тематики ключових елементів юрисдикції та тлумачення прав людини Європейським судом з прав людини та Судом справедливості Європейського Союзу; змісту та обсягу попередньої перевірки звернень до Конституційного Суду України; використання права на подання конституційної скарги; захисту особових даних у конституційній юрисдикції, практиці Європейського суду з прав людини та Суду справедливості Європейського Союзу, а також органів конституційної юрисдикції держав-членів Ради Європи.
Суддя КСУ подякував Раді Європи та Європейському Союзу за можливість співпраці задля удосконалення національних механізмів захисту прав людини.
https://is.gd/Niiy0o
📑 Сьогодні, 6 червня, відбулося засідання місцевого керівного комітету Спільної програми Європейського Союзу та Ради Європи „Партнерство заради добропорядного врядування“ для країн Східного партнерства 2023–2027 (PGG ІІІ).
👥У заході взяли участь представники Ради Європи, представники органів державної влади України, неурядових організацій та інститутів громадянського суспільства.
Учасники заходу розглянули стан реалізації проєктів, що їх впроваджують у межах зазначеної спільної програми, їхню роль у подоланні наслідків російської агресії та підтримці України на шляху до вступу в ЄС.
💬Суддя КСУ Олег Первомайський під час свого виступу зазначив, що Конституційний Суд України 2023 року став безпосереднім бенефіціаром та партнером Ради Європи та Європейського Союзу, започаткувавши спільний проєкт „Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні“, що його впроваджують в межах спільної програми Європейського Союзу та Ради Європи „Партнерство заради добропорядного врядування!“ фаза ІІІ.
Це перший такий проєкт в Україні, головна мета якого – розвиток конституційного судочинства в Україні, сприяння обміну знаннями та досвідом застосування європейських стандартів із урахуванням найкращих практик європейських партнерських судів. Зазначений проєкт триватиме до серпня 2025 року.
🔹Олег Первомайський наголосив, що в межах цього проєкту здійснюється, зокрема співпраця з Конституційним судом Латвійської Республіки як конституційним судом країни-члена ЄС.
🗞 За час реалізації проєкту було проведено низку семінарів та круглих столів, які стосувалися тематики ключових елементів юрисдикції та тлумачення прав людини Європейським судом з прав людини та Судом справедливості Європейського Союзу; змісту та обсягу попередньої перевірки звернень до Конституційного Суду України; використання права на подання конституційної скарги; захисту особових даних у конституційній юрисдикції, практиці Європейського суду з прав людини та Суду справедливості Європейського Союзу, а також органів конституційної юрисдикції держав-членів Ради Європи.
Суддя КСУ подякував Раді Європи та Європейському Союзу за можливість співпраці задля удосконалення національних механізмів захисту прав людини.
https://is.gd/Niiy0o
Онлайн-лекція за участю суддів Конституційного Суду України та міжнародних експертів „Законодавче врегулювання та судова практика Федерального Конституційного Суду Німеччини щодо захисту особових даних“
📝 Чергова просвітницька лекція відбулася 30 травня 2024 року за участю суддів Конституційного Суду України Оксани Грищук, Олега Первомайського, Олександра Петришина, Галини Юровської та суддів Федерального Конституційного Суду Німеччини (ФКС) у відставці проф., д-р Райнґарда Ґайєра та проф., д-р Удо Штайнера, які виступили основними спікерами.
Захід організовано спільно з Національною школою суддів України та за сприяння Німецького фонду міжнародної правничої співпраці (IRZ).
🔸У виступах ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук та старший менеджер проєктів Німецького фонду міжнародної правничої співпраці (IRZ) Вольфрам Гертіґ наголосили на важливості й актуальності обраної тематики.
Було зазначено, що запропонована тема стосується фундаментальних прав людини, зокрема права на приватність, і досвід Німеччини із цього питання для українських суддів є дуже корисним, адже вони розглядають і ті справи, що пов’язані з персональними (особовими) даними. Ця тема також є важливою в контексті європейської інтеграції України.
🔹 Під час заходу суддя Федерального Конституційного Суду Німеччини у відставці професор Удо Штайнер зосередив увагу на питанні захисту особових даних. Суддя навів приклади із судової практики ФКС, зробивши акцент на рішенні про перепис населення (1983 рік). Як зазначив суддя, воно набуло історичного значення в контексті захисту особових даних, зокрема, ішлося про збирання, опрацювання і поширення таких даних. Основою цього рішення є збереження основоположного права на інформаційне самовизначення. Він також наголосив на ключових аспектах іншого рішення щодо засадничого права на забезпечення конфіденційності та доброчесності інформаційно-технічних систем (рішення „Computer-засадниче право“).
🔹 Суддя Федерального Конституційного Суду Німеччини у відставці професор Райнґард Ґайєр повідомив про значення статті 8 Хартії засадничих прав Європейського Союзу в частині захисту персональних (особових) даних у Німеччині. Він окреслив судову практику ФКС, виділивши рішення щодо „права бути забутим ІІ“. Суддя також детально розповів про те, як організовано захист даних у Німеччині і Європейському Союзі, як по-новому регулюють взаємодію між ФКС і ЄС у межах багаторівневої системи – європейського та німецького захисту засадничих прав.
🤝 На завершення судді Конституційного Суду України подякували німецьким колегам, міжнародним партнерам за можливість здійснювати фаховий обмін досвідом. Вони підкреслили, що ознайомлення із практичним досвідом роботи ФКС Німеччини, його взаємодія з іншими європейськими інституціями та питання співвідношення національних і міжнародних правових систем є досить важливим і корисним як для українських суддів, так і для країни на її шляху до Європейського Союзу.
Переглянути лекцію можна за посиланням: https://cutt.ly/TeiDGUyg
Усі попередні лекції дивіться на сторінках Конституційного Суду: Ютубі та Телеграм-каналі.
📝 Чергова просвітницька лекція відбулася 30 травня 2024 року за участю суддів Конституційного Суду України Оксани Грищук, Олега Первомайського, Олександра Петришина, Галини Юровської та суддів Федерального Конституційного Суду Німеччини (ФКС) у відставці проф., д-р Райнґарда Ґайєра та проф., д-р Удо Штайнера, які виступили основними спікерами.
Захід організовано спільно з Національною школою суддів України та за сприяння Німецького фонду міжнародної правничої співпраці (IRZ).
🔸У виступах ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук та старший менеджер проєктів Німецького фонду міжнародної правничої співпраці (IRZ) Вольфрам Гертіґ наголосили на важливості й актуальності обраної тематики.
Було зазначено, що запропонована тема стосується фундаментальних прав людини, зокрема права на приватність, і досвід Німеччини із цього питання для українських суддів є дуже корисним, адже вони розглядають і ті справи, що пов’язані з персональними (особовими) даними. Ця тема також є важливою в контексті європейської інтеграції України.
🔹 Під час заходу суддя Федерального Конституційного Суду Німеччини у відставці професор Удо Штайнер зосередив увагу на питанні захисту особових даних. Суддя навів приклади із судової практики ФКС, зробивши акцент на рішенні про перепис населення (1983 рік). Як зазначив суддя, воно набуло історичного значення в контексті захисту особових даних, зокрема, ішлося про збирання, опрацювання і поширення таких даних. Основою цього рішення є збереження основоположного права на інформаційне самовизначення. Він також наголосив на ключових аспектах іншого рішення щодо засадничого права на забезпечення конфіденційності та доброчесності інформаційно-технічних систем (рішення „Computer-засадниче право“).
🔹 Суддя Федерального Конституційного Суду Німеччини у відставці професор Райнґард Ґайєр повідомив про значення статті 8 Хартії засадничих прав Європейського Союзу в частині захисту персональних (особових) даних у Німеччині. Він окреслив судову практику ФКС, виділивши рішення щодо „права бути забутим ІІ“. Суддя також детально розповів про те, як організовано захист даних у Німеччині і Європейському Союзі, як по-новому регулюють взаємодію між ФКС і ЄС у межах багаторівневої системи – європейського та німецького захисту засадничих прав.
🤝 На завершення судді Конституційного Суду України подякували німецьким колегам, міжнародним партнерам за можливість здійснювати фаховий обмін досвідом. Вони підкреслили, що ознайомлення із практичним досвідом роботи ФКС Німеччини, його взаємодія з іншими європейськими інституціями та питання співвідношення національних і міжнародних правових систем є досить важливим і корисним як для українських суддів, так і для країни на її шляху до Європейського Союзу.
Переглянути лекцію можна за посиланням: https://cutt.ly/TeiDGUyg
Усі попередні лекції дивіться на сторінках Конституційного Суду: Ютубі та Телеграм-каналі.
YouTube
Законодавче врегулювання та судова практика ФКС Німеччини щодо захисту особових даних
Онлайн-лекція за участю суддів Конституційного Суду України та міжнародних експертів „Законодавче врегулювання та судова практика Федерального Конституційного Суду Німеччини щодо захисту особових даних“
📝 Чергова просвітницька лекція відбулася 30 травня…
📝 Чергова просвітницька лекція відбулася 30 травня…
📚 До уваги читачів пропонуємо огляд першого-другого номера „Вісника Конституційного Суду України“, у якому можна ознайомитися з ухваленими актами Конституційного Суду України та іншою інформацією стосовно його діяльності.
📑 У розділі „Акти Конституційного Суду України“ подано рішення та ухвали Суду, а також окремі думки суддів до цих актів.
Серед опублікованих рішень Суду у справах за конституційними скаргами є такі:
🔹щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах (Рішення від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023);
🔹щодо особистого і сімейного життя особи, засудженої до довічного позбавлення волі (Рішення від 20 грудня 2023 року № 11-р(ІІ)/2023);
🔹щодо гарантування захисту прав і свобод особи за рішенням Європейського суду з прав людини (Рішення від 14 лютого 2024 року № 1-р(ІІ)/2024). До цього рішення додано окрему думку (збіжну) судді Олега Первомайського.
Крім того, читачі можуть ознайомитися з ухвалами Суду у справах за конституційними поданнями і конституційними скаргами та окремими думками суддів Олега Первомайського та Віктора Городовенка до цих ухвал (№ 17-уп/2023, № 19-уп/2023, № 14-у(ІІ)/2024).
🗞 Наступний тематичний блок журналу – зовнішні зв’язки Конституційного Суду України – містить перелік заходів, у яких узяли участь судді Конституційного Суду України, працівники патронатних служб суддів та Секретаріату Суду впродовж грудня 2023 року – лютого 2024 року.
На сторінках видання також опубліковано інформацію про виконання бюджету Конституційним Судом України за 2023 рік.
Переглянути видання в електронному форматі можна за посиланням: https://ccu.gov.ua/docs/6763.
📑 У розділі „Акти Конституційного Суду України“ подано рішення та ухвали Суду, а також окремі думки суддів до цих актів.
Серед опублікованих рішень Суду у справах за конституційними скаргами є такі:
🔹щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах (Рішення від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023);
🔹щодо особистого і сімейного життя особи, засудженої до довічного позбавлення волі (Рішення від 20 грудня 2023 року № 11-р(ІІ)/2023);
🔹щодо гарантування захисту прав і свобод особи за рішенням Європейського суду з прав людини (Рішення від 14 лютого 2024 року № 1-р(ІІ)/2024). До цього рішення додано окрему думку (збіжну) судді Олега Первомайського.
Крім того, читачі можуть ознайомитися з ухвалами Суду у справах за конституційними поданнями і конституційними скаргами та окремими думками суддів Олега Первомайського та Віктора Городовенка до цих ухвал (№ 17-уп/2023, № 19-уп/2023, № 14-у(ІІ)/2024).
🗞 Наступний тематичний блок журналу – зовнішні зв’язки Конституційного Суду України – містить перелік заходів, у яких узяли участь судді Конституційного Суду України, працівники патронатних служб суддів та Секретаріату Суду впродовж грудня 2023 року – лютого 2024 року.
На сторінках видання також опубліковано інформацію про виконання бюджету Конституційним Судом України за 2023 рік.
Переглянути видання в електронному форматі можна за посиланням: https://ccu.gov.ua/docs/6763.