⚖️Суд провів засідання: ухвалив низку ухвал

У четвер, 16 травня ц.р., Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням 📄Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності статті 90, підпункту 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889-VIIІ, частини сьомої статті 21 Закону України „Про службу в органах місцевого самоврядування“.
📎 Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.

Також Велика палата на пленарних засіданнях ухвалила дві ухвали про закриття конституційних проваджень у справах за конституційними поданнями:
➖ Верховного Суду щодо конституційності пункту 3 розділу ІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України „Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації“;
➖ 47 народних депутатів України щодо конституційності положень абзаців першого – четвертого частини другої, частини третьої, частин шостої – дев’ятої, частин двадцятої, двадцять першої, двадцять другої, частини двадцять шостої, частин двадцять восьмої – тридцять третьої статті 91, статті 92 Закону України „Про альтернативні джерела енергії“, частин другої, четвертої, пункту 3 частини дев’ятої статті 65 Закону України „Про ринок електричної енергії“.

📑 Крім того, Велика палата подовжила до 13 червня ц.р. строк ухвалення Другою колегією суддів Другого сенату ухвали про відкриття або про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Іванни Прокопик.

📑 Цього ж дня відбулося засідання Другої колегії суддів Другого сенату, на якому судді ухвалили Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Плескача В’ячеслава Юрійовича щодо конституційності частини другої статті 293, частини першої статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України.
📎 Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату Суду.

https://cutt.ly/Cerb4WvD

⚖️ Голосіївський районний суд міста Києва визнав, що притягнення Сергія Головатого до адміністративної відповідальності на підставі другого протоколу НАЗК не відповідає засадам законності

📝 Голосіївський районний суд міста Києва, розглядаючи справу про притягнення Сергія Головатого як виконувача обов’язків Голови Конституційного Суду України до адміністративної відповідальності за частинами першою та другою статті 172-7 КУпАП, 20 травня 2024 року ухвалив постанову, якою встановив, що немає ні події, ні складу інкримінованих Сергію Головатому адміністративних правопорушень.

📎Перебіг розгляду справи № 752/3676/24

Провадження в цій справі суд розпочав на підставі протоколу № 39-02/2, що його склав 18.01.2024 заступник Голови НАЗК Артем Ситник стосовно виконувача обов’язків Голови КСУ Сергія Головатого.

📑 Суть адміністративних правопорушень у протоколі № 39-02/2 визначено так: «Головатий С.П. усупереч вимогам пп. 2, 3 ч. 1 ст. 28 Закону України „Про запобігання корупції“ (далі – Закон), ч. 2 ст. 60 Закону України „Про Конституційний Суд України“, ч. 1 параграфа 13 Регламенту Конституційного Суду України не повідомив Конституційний Суд України про наявність реального конфлікту інтересів щодо розгляду звернення Богатиря В.В. від 22.06.2023, яке надійшло до Конституційного Суду України із листом Офісу Президента України від 27.06.2023 вих. 22/040779-26 (вх. від 29.06.2023 № 18/337), та запропонував (25.07.2023) вказане звернення до розгляду у порядку денному засідання Конституційного Суду України (не в рамках спеціального пленарного засідання)».

🔸Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що провадження в цій справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП через те, що:
➖протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам чинного законодавства;
➖протокол не доводить факту вчинення адміністративних правопорушень;
➖протокол, сукупно з матеріалами справи, не містить достатніх, належних та допустимих доказів того, що в діях (бездіяльності) Сергія Головатого мали місце як подія, так і склад адміністративних правопорушень, установлених частинами першою та другою статті 172-7 КУпАП.

📑 Суд, зокрема, зазначив, що посилання в протоколі на порушення частини другої статті 60 Закону України „Про Конституційний Суд України“ є безпідставним з огляду на те, що ця норма жодним чином не стосується питань урегулювання конфлікту інтересів під час виконання Головою Конституційного Суду України та/або виконувачем обов’язків Голови Суду своїх повноважень зі скликання засідань, спеціальних пленарних засідань Конституційного Суду України.

📑 Щодо ймовірного порушення Сергієм Головатим пункту 1 § 13 Регламенту Конституційного Суду України суд зазначив, що з огляду на форму, зміст „звернення“ В.В. Богатиря та його адресата воно не є „зверненням про вчинення Суддею істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування своїми обов’язками, що є несумісним зі статусом Судді або виявило його невідповідність займаній посаді“ у розумінні пункту 1 § 13 Регламенту Конституційного Суду України, а тому підстав для його розгляду на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України не було.

🔸 Суд також дійшов висновку, що твердження НАЗК про виникнення в Сергія Головатого приватного інтересу, пов’язаного з розглядом „звернення“, є юридично безпідставним, а отже, Сергій Головатий не порушив вимог пунктів 2, 3 частини першої статті 28 Закону України „Про запобігання корупції“.

🔸Суд окремо звернув увагу на те, що зміст „звернення“, адресованого Президентові України, „не враховує гарантії незалежності Конституційного Суду України та його суддів“, та зазначив, що „одним з невід’ємних та базових елементів у системі конституційних гарантій незалежності суддів Конституційного Суду України є заборона впливу на суддю Конституційного Суду України в будь-який спосіб (ч. 2 ст. 149 Конституції України).
Цей конституційний припис слід розуміти як заборону будь-яких дій щодо суддів Конституційного Суду України незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, установ та організацій, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, фізичних та юридичних осіб, спрямованих на перешкоджання виконанню суддями Конституційного Суду України своїх повноважень“.

🔸У підсумку суд зазначив, що „притягнення Головатого С.П. до адміністративної відповідальності не відповідатиме засадам законності, визначенню поняття адміністративного правопорушення (проступку) за ч. 1 ст. 9, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення“.

📄 Нагадаємо, Київський апеляційний суд 1 травня 2024 року визнав незаконним припис НАЗК від 12 жовтня 2023 року стосовно виконувача обов’язків Голови Конституційного Суду України Сергія Головатого та скасував постанову суду першої інстанції про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення.
Більше за посиланням: https://is.gd/3JAhGm.

https://cutt.ly/xetWHHyg

📌АНОНС. 28 травня відбудеться урочисте засідання зі складення присяги новопризначеним суддею Конституційного Суду України

У вівторок, 28 травня 2024 року, складе присягу суддя Конституційного Суду України Сергій Різник.

Урочиста церемонія складення присяги відбудеться на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України.

ℹ️ Довідково. Різник Сергій Васильович, доктор юридичних наук, професор кафедри конституційного права, проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародної співпраці Львівського національного університету імені Івана Франка, заступник Голови Науково-консультативної ради Конституційного Суду України.

23 травня ц.р. Сергія Різника, який успішно пройшов оцінювання Дорадчою групою експертів, Верховна Рада України призначила суддею Конституційного Суду України відповідно до Постанови № 3746–ІХ.

📑 Акредитація представників медіа триває до 16.30 27 травня за телефонами: (044) 238-14-80, 238-10-80 або електронною поштою press@ccu.gov.ua.

👆 Допуск на засідання здійснюватиметься за паспортом та редакційним посвідченням журналіста.

https://is.gd/REq3EJ

📚 Сергій Головатий презентував видання „Конституція України в практиці Конституційного Суду України: офіційне тлумачення та юридичні позиції“

🔸 Виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Сергій Головатий 24 травня 2024 року для суддів Суду та працівників Секретаріату Суду презентував видання „Конституція України в практиці Конституційного Суду України: офіційне тлумачення та юридичні позиції“, яке є конституційною спадщиною Конституційного Суду України та містить офіційний текст Конституції України із витягами з рішень Конституційного Суду України з 1997 року до 2023 року щодо офіційного тлумачення її статей.

🔸 У своєму виступі Сергій Головатий наголосив на важливості розуміння національної конституційної доктрини, бо якщо не знати або не розуміти її, то годі й говорити про можливість практичного застосовування засадничих принципів національного права. Він окреслив доктрини поділу влади (division of power), засадничих прав (fundamental rights), судового перегляду (judicial review), домірности (proportionality), установчих актів (constitutional acts) та інші.

🔸 Сергій Головатий зазначив, що «важливо продовжувати роботу, яка і є призначенням органу конституційної юрисдикції – здійснювати діяльність Суду на основі принципу еволюційного розвитку офіційної конституційної доктрини».

🤝 Наостанок Сергій Головатий подякував суддям та працівникам Суду за спільну роботу та побажав успіхів.

🎥 Відеозапис презентації видання за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=RbNUIyY8rZE

📄 Вступна стаття на тему: «Еволюція української офіційної доктрини конституційного права», яку Сергій Головатий підготував до цього видання, за посиланням: https://cutt.ly/ReyRMCkk

📔 Із виданням, яке розраховано на широке коло користувачів – посадових осіб органів публічної влади, правників, студентів юридичних вишів та всіх, хто цікавиться питаннями конституціоналізму, захисту конституційних прав і свобод людини – можна ознайомитися тут: https://cutt.ly/keyRMnMH

https://cutt.ly/reyR4lo7

👥 Делегація Конституційного Суду України взяла участь у роботі ХІX Конгресу Конференції європейських конституційних судів та провела низку робочих зустрічей

🔹Делегація Конституційного Суду України у складі суддів Суду Віктора Городовенка та Галини Юровської взяла участь у роботі ХІX Конгресу Конференції європейських конституційних судів на тему „Форми та межі прояву суддівської стриманості: приклад конституційних судів“, що його було проведено 21–24 травня 2024 року в Кишинеу (Республіка Молдова).

ℹ️ Конференція європейських конституційних судів (далі – КЄКС) є впливовою міжнародною організацією, яка була заснована в Дубровнику в 1972 році і об’єднує 40 представників європейських конституційних судів або органів із подібною юрисдикцією, які здійснюють конституційний контроль.

Конференція КЄКС сприяє обміну інформацією між своїми членами з питань, що стосуються методів і практики конституційного контролю, вживає заходів для зміцнення незалежності конституційних судів як важливого елементу гарантування та реалізації демократії та правної держави, а також приділяє особливу увагу захисту людських прав.
Конгрес організовують кожні три роки і цього року він знаменує завершення головування Конституційного Суду Республіки Молдова.

У роботі Конгресу взяли участь представники органів конституційного контролю, міжнародних організацій та фондів, мовних та регіональних груп Усесвітньої конференції конституційного правосуддя, дипломатичного корпусу, урядових організацій тощо.

Під час урочистого відкриття XIX Конгресу КЄКС зі вступними промовами виступили Голова Конституційного Суду Республіки Молдова Домніка Маноле, Президент Республіки Молдова пані Майя Санду, Президент Європейського суду з прав людини Сіофра О’Лірі та Президент Європейської комісії „За демократію через право“ (Венеційська Комісія) Клер Базі Малорі.

🔸 Учасники Конгресу КЄКС провели три пленарних засідання, під час яких обговорили взаємодію конституційних судів із наднаціональними судами, політико-правові питання в межах юрисдикції конституційних судів, захист конституційних принципів в умовах надзвичайного стану.

💬 Суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко представив учасникам Конгресу доповідь на тему „Забезпечення конституційних принципів в умовах воєнного стану: досвід Конституційного Суду України‟.

Віктор Городовенко розповів міжнародним партнерам про роботу Конституційного Суду в умовах війни. У своєму виступі він зазначив, що вже одинадцятий рік триває збройна агресія російської федерації проти України, яка розпочалась 20 лютого 2014 року і набула повномасштабного характеру 24 лютого 2022 року. Увесь цей час Конституційний Суд України стоїть на сторожі верховенства Конституції України як Основного Закону України та дотримання конституційних прав і свобод людини і громадянина, на жоден день не припиняючи реалізацію своїх юрисдикційних повноважень щодо забезпечення конституційних принципів та гарантій.

Практика Конституційного Суду України свідчить про те, що навіть в умовах воєнного стану та відступу України від низки зобов’язань за Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та Міжнародним пактом про громадянські і політичні права він обстоює позицію щодо недопустимості порушення сутності конституційних прав і свобод.

👆 У своєму виступі Віктор Городовенко навів низку юридичних позицій Конституційного Суду України стосовно критеріїв оцінки допустимості обмежень прав і свобод людини і громадянина. Суддя також зазначив, що протягом дії в Україні воєнного стану предметом розгляду Конституційного Суду України були питання захисту гарантованих Конституцією України людської гідності, права власності, права на працю, права на житло, соціальних гарантій, права на судовий захист, індивідуалізації юридичної відповідальності та ін.

Віктор Городовенко підкреслив, що вирішуючи питання забезпечення конституційних принципів в умовах воєнного стану, Конституційний Суд України зважає на акти міжнародного права, усталену практику Європейського суду з прав людини, рішення конституційних судів європейських держав, висновки Венеційської Комісії, що з огляду на стратегічний курс України на набуття повноправного членства в Європейському Союзі має важливе значення для наближення національної правової системи до європейських і міжнародних стандартів.
Розглядаючи питання щодо конституційності обмежень прав і свобод людини і громадянина, Конституційний Суд України у кожній конкретній справі оцінює відповідність таких обмежень критеріям необхідності, пропорційності і тимчасовості та враховує поточну ситуацію в державі з тим, щоб не допустити нівелювання сутності відповідних конституційних прав і свобод. І навіть в умовах воєнного стану Конституційний Суд України у своїх рішеннях обстоює утвердження в Україні правовладдя, демократії та людських прав як тріади засадничих європейських цінностей.

🗞 З тематичними доповідями також виступили Голова Конституційного Суду Республіки Австрія Крістоф Ґрабенвартер, Голова Федерального Конституційного Суду Німеччини Штефан Гарбарт, Голови Конституційного Суду Королівства Бельгія П’єр Ніуль та Люк Лаврисен , заступник Голови Конституційного Суду Італійської Республіки Джованні Аморозо, Голова Конституційного Суду Латвійської Республіки Алдіс Лавіньш, Голова Конституційного Суду Чеської Республіки Йозеф Бакса, суддя Конституційного Суду Румунії Лаура-Юліана Скінтей, член Конституційної Ради Французької Республіки Корінн Лук’єн, Голова Конституційного Суду Португальської Республіки Жозе Жоао Абрантес, Голова Конституційного Суду Словацької Республіки Іван Фіачан.

📑 Окрім цього, за традицією Конгресу Конференції – організатор заходу – Конституційний Суд Республіки Молдова підготував генеральну доповідь Конгресу на тему „Форми та межі прояву суддівської стриманості: приклад конституційних судів“, що її презентувала Голова Конституційного Суду Республіки Молдова Домніка Маноле.

Під час заключного засідання Президент Усесвітньої асоціації юристів та Всесвітньої фундації права Хав’єр Кремадес, Почесний Президент Латвійської Республіки, колишній суддя Суду справедливості Європейського Союзу Егілс Левітс та професор Регенсбурзького університету (ФРН) Райнер Арнольд підбили підсумки цього заходу.

📚У ході проведення Конгресу КЄКС відбулося засідання керівного органу організації – Кола Голів, в якому від імені Конституційного Суду України взяв участь Віктор Городовенко.
Під час цього засідання учасники обговорили, зокрема, звітні та інші організаційні аспекти проведення Конгресу КЄКС. Крім того, розглянули заяву Конституційного Суду Республіки Косово щодо членства в Конференції європейських конституційних судів. За результатами обговорення заяви було вирішено створити комітет щодо вивчення цього питання та підготування висновку для розгляду на наступному підготовчому засіданні Кола Голів. Також Коло Голів розглянуло та підтримало пропозицію Конституційного Суду Чеської Республіки щодо створення Постійного офісу Конференції європейських конституційних судів для адміністрування загального вебсайту КЄКС та зберігання архіву документів щодо діяльності КЄКС.

За підсумками засідання Кола Голів ухвалено рішення, що організатором XX Конгресу КЄКС буде Конституційний Суд Республіки Албанія.

🔹 У межах візиту відбулася робоча зустріч делегації Конституційного Суду України із Надзвичайним і Повноважним Послом України у Республіці Молдова Марком Шевченком, у ході якої йшлося про співпрацю між органами влади, процес відбору суддів Конституційного Суду України тощо.

🔹 Окрім цього, під час візиту делегації відбулася робоча зустріч із Головою Конституційного Суду Республіки Молдова Домнікою Маноле та суддями Конституційного Суду Республіки Молдова Ніколає Рошкою, Сергеєм Цурканом та Владіміром Цурканом. Сторони обговорили актуальні питання конституційного правосуддя та виклики, з якими стикаються суди наразі. Вони обмінялися думками та досвідом з питань функціонування органів конституційного контролю України та Молдови, обговорили питання подальших напрямів розвитку співробітництва, зокрема у контексті обміну рішеннями, юридичними позиціями, навчальними візитами. Крім того, сторони домовилися про оновлення Меморандуму про співробітництво між Конституційним Судом України та Конституційним Судом Республіки Молдова, що його було вчинено 5 червня 2002 року у Києві.

🔹 Суддя Конституційного Суду України Галина Юровська зазначила про необхідність продовження та розширення двосторонньої співпраці між конституційними судами України та Молдови, які є багаторічними партнерами. Окрім цього, Галина Юровська підкреслила, що Україна і Молдова обрали демократичний шлях розвитку та вже досягли значного прогресу на шляху до членства в Європейському союзі, тож поглиблення діалогу між конституційними судами є надзвичайно важливим.

🔹 Судді Конституційного Суду України зазначили, що співпрацю між конституційними судами України і Молдови угрунтовано не лише на підтримці, а й справжній дружбі та наголосили, що така співпраця употужнює інституційну спроможність Конституційного Суду України і відзначили важливість обміну знаннями та досвідом між країнами у сфері правозахисту.

https://is.gd/utGc4u

⚖️ Суд провів засідання: вніс зміни до складу сенату і колегії, ухвалив постанови і ухвали

📝 У вівторок, 28 травня 2024 року, на спеціальному пленарному засіданні Суду новопризначений суддя Конституційного Суду України Сергій Різник склав присягу.

📑 Також відбулися спеціальні пленарні засідання, на яких Суд вніс зміни до персонального складу сенату та колегії суддів Суду. Отже, суддю Конституційного Суду України Сергія Різника включено до складу Другого сенату та Третьої колегії суддів цього ж сенату.

Цього ж дня відбулися засідання Першої колегії суддів Першого сенату, на яких судді ухвалили ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Яцюка Олександра Васильовича щодо конституційності глави 24-1, частини першої статті 297-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
➖ Гринкевича Ігоря Володимировича щодо конституційності приписів абзацу п’ятого частини п’ятої статті 182 Кримінального процесуального кодексу України;
➖ Юдіна Сергія Олександровича щодо конституційності пункту 6 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України;
➖ Хабібулліна Вадима Монев’яровича щодо конституційності пункту 5 частини п’ятої статті 50, частини першої статті 57 Закону України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність“ від 5 липня 2012 року № 5076–VI.

https://cutt.ly/4eyJ4UgT