⚖️ КСУ визнав неконституційними приписи Закону України „Про судовий збір“, якими у виконавчому провадженні зобов’язано сплачувати судовий збір при поданні апеляційної і касаційної скарги
Другий сенат Конституційного Суду України 13 травня 2024 року на пленарному засіданні ухвалив Рішення щодо неконституційності окремих приписів Закону України „Про судовий збір“ за конституційною скаргою Лопушанського Володимира Михайловича.
Заявник просив Суд перевірити на відповідність Конституції України частину другу статті 3, підпункт 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“ від 8 липня 2011 року № 3674–VI зі змінами (далі – Закон).
📖 Зазначеними приписами Закону встановлено обов’язок стягувача у виконавчому провадженні сплачувати судовий збір за подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи виконавчої служби за зверненням з апеляційною чи касаційною скаргою на ухвалу судді, постановлену за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця.
📄 Автор клопотання наголошував, що застосування в остаточному судовому рішенні в його справі приписів Закону, що їх він оспорює, порушує його право на судовий захист та на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових і службових осіб (частини перша, друга статті 55 Конституції України) та не забезпечує виконання державою судового рішення й контролю за його виконанням (стаття 129-1 Основного Закону України).
🔺Розв’язуючи питання порушені в конституційній скарзі, Конституційний Суд України визнав частину другу статті 3, підпункт 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“ від 8 липня 2011 року № 3674–VI зі змінами такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), в тім, що вони уможливлюють справляння судового збору при поданні апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, постановлену за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
📄 У Рішенні Суд наголосив на значущості приписів частин першої, другої статті 55 Конституції України щодо права кожного захищати в судовому порядку свої права і свободи, що зазнають порушення або утиску внаслідок рішень, дій або бездіяльності суб’єктів владних повноважень, а також вказав, що приписи третього речення частини другої статті 3, статті 8, частин першої, другої статті 55 Основного Закону України зобов’язують державу запровадити на законодавчому рівні такий юридичний механізм реалізації права особи на судовий захист, який забезпечуватиме процесуальні можливості для реального захисту та поновлення порушених прав і свобод.
📄 Суд вважає, що право на судовий захист, установлене частиною першою статті 55 Конституції України, слід розглядати у зв’язку з основними засадами судочинства, визначеними приписами частини другої статті 129 Конституції України, та з урахуванням права на справедливий суд (складником якого є обов’язок держави виконати судове рішення), ґарантованого статтею 6 Конвенції, як його тлумачить Європейський суд із прав людини.
📄 Суд констатував, що має місце необґрунтоване втручання в право стягувача на доступ до суду, оскільки особі, яка сплатила судовий збір за подання до суду позовної заяви й отримала доступ до суду та домоглася ухвалення на її користь обов’язкового судового рішення, доводиться додатково (повторно) сплатити судовий збір за здійснення судового контролю за виконанням судового рішення.
Другий сенат Конституційного Суду України 13 травня 2024 року на пленарному засіданні ухвалив Рішення щодо неконституційності окремих приписів Закону України „Про судовий збір“ за конституційною скаргою Лопушанського Володимира Михайловича.
Заявник просив Суд перевірити на відповідність Конституції України частину другу статті 3, підпункт 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“ від 8 липня 2011 року № 3674–VI зі змінами (далі – Закон).
📖 Зазначеними приписами Закону встановлено обов’язок стягувача у виконавчому провадженні сплачувати судовий збір за подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи виконавчої служби за зверненням з апеляційною чи касаційною скаргою на ухвалу судді, постановлену за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця.
📄 Автор клопотання наголошував, що застосування в остаточному судовому рішенні в його справі приписів Закону, що їх він оспорює, порушує його право на судовий захист та на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових і службових осіб (частини перша, друга статті 55 Конституції України) та не забезпечує виконання державою судового рішення й контролю за його виконанням (стаття 129-1 Основного Закону України).
🔺Розв’язуючи питання порушені в конституційній скарзі, Конституційний Суд України визнав частину другу статті 3, підпункт 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“ від 8 липня 2011 року № 3674–VI зі змінами такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), в тім, що вони уможливлюють справляння судового збору при поданні апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, постановлену за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
📄 У Рішенні Суд наголосив на значущості приписів частин першої, другої статті 55 Конституції України щодо права кожного захищати в судовому порядку свої права і свободи, що зазнають порушення або утиску внаслідок рішень, дій або бездіяльності суб’єктів владних повноважень, а також вказав, що приписи третього речення частини другої статті 3, статті 8, частин першої, другої статті 55 Основного Закону України зобов’язують державу запровадити на законодавчому рівні такий юридичний механізм реалізації права особи на судовий захист, який забезпечуватиме процесуальні можливості для реального захисту та поновлення порушених прав і свобод.
📄 Суд вважає, що право на судовий захист, установлене частиною першою статті 55 Конституції України, слід розглядати у зв’язку з основними засадами судочинства, визначеними приписами частини другої статті 129 Конституції України, та з урахуванням права на справедливий суд (складником якого є обов’язок держави виконати судове рішення), ґарантованого статтею 6 Конвенції, як його тлумачить Європейський суд із прав людини.
📄 Суд констатував, що має місце необґрунтоване втручання в право стягувача на доступ до суду, оскільки особі, яка сплатила судовий збір за подання до суду позовної заяви й отримала доступ до суду та домоглася ухвалення на її користь обов’язкового судового рішення, доводиться додатково (повторно) сплатити судовий збір за здійснення судового контролю за виконанням судового рішення.
📄 Зазначене вказує на відсутність належних юридичних механізмів реалізації права на доступ до суду, а також свідчить про брак реального судового контролю на стадії виконання судового рішення, оскільки має місце ускладнення практичної реалізації особою її права на доступ до суду, що є порушенням конституційних засад судочинства та принципів цивільного процесуального права.
З огляду на наведене, ураховуючи те, що особа, оскаржуючи ухвалу суду першої інстанції, намагається насамперед усунути наслідки порушення її прав, спричинені невиконанням судового рішення, Суд вказав, що законодавець не діяв відповідно до принципів справедливості, розумності, пропорційності, забезпечення балансу між інтересами держави в стягненні судового збору та інтересами заявника щодо доступу до правосуддя.
📝 Суд дійшов висновку, що частина друга статті 3, підпункт 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону є такими, що суперечать частині першій статті 8, частинам першій, другій статті 55, статті 129-1 Конституції України.
❗Визнані неконституційними в зазначеному аспекті приписи Закону, утрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Суддя-доповідач у цій справі – Галина Юровська.
📜 Текст Рішення буде оприлюднено на офіційному вебсайті Суду 14 травня 2024 року.
https://cutt.ly/veeVrXk1
З огляду на наведене, ураховуючи те, що особа, оскаржуючи ухвалу суду першої інстанції, намагається насамперед усунути наслідки порушення її прав, спричинені невиконанням судового рішення, Суд вказав, що законодавець не діяв відповідно до принципів справедливості, розумності, пропорційності, забезпечення балансу між інтересами держави в стягненні судового збору та інтересами заявника щодо доступу до правосуддя.
📝 Суд дійшов висновку, що частина друга статті 3, підпункт 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону є такими, що суперечать частині першій статті 8, частинам першій, другій статті 55, статті 129-1 Конституції України.
❗Визнані неконституційними в зазначеному аспекті приписи Закону, утрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Суддя-доповідач у цій справі – Галина Юровська.
📜 Текст Рішення буде оприлюднено на офіційному вебсайті Суду 14 травня 2024 року.
https://cutt.ly/veeVrXk1
🔹🔸 16 травня – День української вишиванки!
Для кожного українця вишивана сорочка є символом єдності, краси, естетичного смаку та нерозривного зв’язку між поколіннями. Зараз вишиванка набула нового значення – вона стала для українців своєрідним оберегом.
Уже традиційно в День вишиванки судді та працівники Конституційного Суду України, підтримуючи національні й культурні традиції свого народу, одягнули вишите вбрання. Цього дня нас охоплює особлива гордість, що ми українці, надзвичайне розуміння тісного зв’язку зі своєю історією і власним корінням.
Сьогодні до Конституційного Суду України завітала гостя – наукова співробітниця Національного музею українського народного декоративного мистецтва Поліна Каюткіна, яка розповіла про історію розвитку української вишивки, техніки вишивання, їх види і призначення, різновиди орнаментів характерні для різних областей України, наголосивши на збереженні багатовікової традиції народної вишивки.
Працівники Суду також мали можливість переглянули онлайн-екскурсію експозицією Національного музею українського народного декоративного мистецтва.
Для кожного українця вишивана сорочка є символом єдності, краси, естетичного смаку та нерозривного зв’язку між поколіннями. Зараз вишиванка набула нового значення – вона стала для українців своєрідним оберегом.
Уже традиційно в День вишиванки судді та працівники Конституційного Суду України, підтримуючи національні й культурні традиції свого народу, одягнули вишите вбрання. Цього дня нас охоплює особлива гордість, що ми українці, надзвичайне розуміння тісного зв’язку зі своєю історією і власним корінням.
Сьогодні до Конституційного Суду України завітала гостя – наукова співробітниця Національного музею українського народного декоративного мистецтва Поліна Каюткіна, яка розповіла про історію розвитку української вишивки, техніки вишивання, їх види і призначення, різновиди орнаментів характерні для різних областей України, наголосивши на збереженні багатовікової традиції народної вишивки.
Працівники Суду також мали можливість переглянули онлайн-екскурсію експозицією Національного музею українського народного декоративного мистецтва.
⚖️Суд провів засідання: ухвалив низку ухвал
У четвер, 16 травня ц.р., Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням 📄Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності статті 90, підпункту 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889-VIIІ, частини сьомої статті 21 Закону України „Про службу в органах місцевого самоврядування“.
📎 Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Також Велика палата на пленарних засіданнях ухвалила дві ухвали про закриття конституційних проваджень у справах за конституційними поданнями:
➖ Верховного Суду щодо конституційності пункту 3 розділу ІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України „Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації“;
➖ 47 народних депутатів України щодо конституційності положень абзаців першого – четвертого частини другої, частини третьої, частин шостої – дев’ятої, частин двадцятої, двадцять першої, двадцять другої, частини двадцять шостої, частин двадцять восьмої – тридцять третьої статті 91, статті 92 Закону України „Про альтернативні джерела енергії“, частин другої, четвертої, пункту 3 частини дев’ятої статті 65 Закону України „Про ринок електричної енергії“.
📑 Крім того, Велика палата подовжила до 13 червня ц.р. строк ухвалення Другою колегією суддів Другого сенату ухвали про відкриття або про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Іванни Прокопик.
📑 Цього ж дня відбулося засідання Другої колегії суддів Другого сенату, на якому судді ухвалили Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Плескача В’ячеслава Юрійовича щодо конституційності частини другої статті 293, частини першої статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України.
📎 Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату Суду.
https://cutt.ly/Cerb4WvD
У четвер, 16 травня ц.р., Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням 📄Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності статті 90, підпункту 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889-VIIІ, частини сьомої статті 21 Закону України „Про службу в органах місцевого самоврядування“.
📎 Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Також Велика палата на пленарних засіданнях ухвалила дві ухвали про закриття конституційних проваджень у справах за конституційними поданнями:
➖ Верховного Суду щодо конституційності пункту 3 розділу ІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України „Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації“;
➖ 47 народних депутатів України щодо конституційності положень абзаців першого – четвертого частини другої, частини третьої, частин шостої – дев’ятої, частин двадцятої, двадцять першої, двадцять другої, частини двадцять шостої, частин двадцять восьмої – тридцять третьої статті 91, статті 92 Закону України „Про альтернативні джерела енергії“, частин другої, четвертої, пункту 3 частини дев’ятої статті 65 Закону України „Про ринок електричної енергії“.
📑 Крім того, Велика палата подовжила до 13 червня ц.р. строк ухвалення Другою колегією суддів Другого сенату ухвали про відкриття або про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Іванни Прокопик.
📑 Цього ж дня відбулося засідання Другої колегії суддів Другого сенату, на якому судді ухвалили Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Плескача В’ячеслава Юрійовича щодо конституційності частини другої статті 293, частини першої статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України.
📎 Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату Суду.
https://cutt.ly/Cerb4WvD
⚖️ Голосіївський районний суд міста Києва визнав, що притягнення Сергія Головатого до адміністративної відповідальності на підставі другого протоколу НАЗК не відповідає засадам законності
📝 Голосіївський районний суд міста Києва, розглядаючи справу про притягнення Сергія Головатого як виконувача обов’язків Голови Конституційного Суду України до адміністративної відповідальності за частинами першою та другою статті 172-7 КУпАП, 20 травня 2024 року ухвалив постанову, якою встановив, що немає ні події, ні складу інкримінованих Сергію Головатому адміністративних правопорушень.
📎Перебіг розгляду справи № 752/3676/24
Провадження в цій справі суд розпочав на підставі протоколу № 39-02/2, що його склав 18.01.2024 заступник Голови НАЗК Артем Ситник стосовно виконувача обов’язків Голови КСУ Сергія Головатого.
📑 Суть адміністративних правопорушень у протоколі № 39-02/2 визначено так: «Головатий С.П. усупереч вимогам пп. 2, 3 ч. 1 ст. 28 Закону України „Про запобігання корупції“ (далі – Закон), ч. 2 ст. 60 Закону України „Про Конституційний Суд України“, ч. 1 параграфа 13 Регламенту Конституційного Суду України не повідомив Конституційний Суд України про наявність реального конфлікту інтересів щодо розгляду звернення Богатиря В.В. від 22.06.2023, яке надійшло до Конституційного Суду України із листом Офісу Президента України від 27.06.2023 вих. 22/040779-26 (вх. від 29.06.2023 № 18/337), та запропонував (25.07.2023) вказане звернення до розгляду у порядку денному засідання Конституційного Суду України (не в рамках спеціального пленарного засідання)».
🔸Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що провадження в цій справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП через те, що:
➖протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам чинного законодавства;
➖протокол не доводить факту вчинення адміністративних правопорушень;
➖протокол, сукупно з матеріалами справи, не містить достатніх, належних та допустимих доказів того, що в діях (бездіяльності) Сергія Головатого мали місце як подія, так і склад адміністративних правопорушень, установлених частинами першою та другою статті 172-7 КУпАП.
📑 Суд, зокрема, зазначив, що посилання в протоколі на порушення частини другої статті 60 Закону України „Про Конституційний Суд України“ є безпідставним з огляду на те, що ця норма жодним чином не стосується питань урегулювання конфлікту інтересів під час виконання Головою Конституційного Суду України та/або виконувачем обов’язків Голови Суду своїх повноважень зі скликання засідань, спеціальних пленарних засідань Конституційного Суду України.
📑 Щодо ймовірного порушення Сергієм Головатим пункту 1 § 13 Регламенту Конституційного Суду України суд зазначив, що з огляду на форму, зміст „звернення“ В.В. Богатиря та його адресата воно не є „зверненням про вчинення Суддею істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування своїми обов’язками, що є несумісним зі статусом Судді або виявило його невідповідність займаній посаді“ у розумінні пункту 1 § 13 Регламенту Конституційного Суду України, а тому підстав для його розгляду на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України не було.
🔸 Суд також дійшов висновку, що твердження НАЗК про виникнення в Сергія Головатого приватного інтересу, пов’язаного з розглядом „звернення“, є юридично безпідставним, а отже, Сергій Головатий не порушив вимог пунктів 2, 3 частини першої статті 28 Закону України „Про запобігання корупції“.
📝 Голосіївський районний суд міста Києва, розглядаючи справу про притягнення Сергія Головатого як виконувача обов’язків Голови Конституційного Суду України до адміністративної відповідальності за частинами першою та другою статті 172-7 КУпАП, 20 травня 2024 року ухвалив постанову, якою встановив, що немає ні події, ні складу інкримінованих Сергію Головатому адміністративних правопорушень.
📎Перебіг розгляду справи № 752/3676/24
Провадження в цій справі суд розпочав на підставі протоколу № 39-02/2, що його склав 18.01.2024 заступник Голови НАЗК Артем Ситник стосовно виконувача обов’язків Голови КСУ Сергія Головатого.
📑 Суть адміністративних правопорушень у протоколі № 39-02/2 визначено так: «Головатий С.П. усупереч вимогам пп. 2, 3 ч. 1 ст. 28 Закону України „Про запобігання корупції“ (далі – Закон), ч. 2 ст. 60 Закону України „Про Конституційний Суд України“, ч. 1 параграфа 13 Регламенту Конституційного Суду України не повідомив Конституційний Суд України про наявність реального конфлікту інтересів щодо розгляду звернення Богатиря В.В. від 22.06.2023, яке надійшло до Конституційного Суду України із листом Офісу Президента України від 27.06.2023 вих. 22/040779-26 (вх. від 29.06.2023 № 18/337), та запропонував (25.07.2023) вказане звернення до розгляду у порядку денному засідання Конституційного Суду України (не в рамках спеціального пленарного засідання)».
🔸Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що провадження в цій справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП через те, що:
➖протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам чинного законодавства;
➖протокол не доводить факту вчинення адміністративних правопорушень;
➖протокол, сукупно з матеріалами справи, не містить достатніх, належних та допустимих доказів того, що в діях (бездіяльності) Сергія Головатого мали місце як подія, так і склад адміністративних правопорушень, установлених частинами першою та другою статті 172-7 КУпАП.
📑 Суд, зокрема, зазначив, що посилання в протоколі на порушення частини другої статті 60 Закону України „Про Конституційний Суд України“ є безпідставним з огляду на те, що ця норма жодним чином не стосується питань урегулювання конфлікту інтересів під час виконання Головою Конституційного Суду України та/або виконувачем обов’язків Голови Суду своїх повноважень зі скликання засідань, спеціальних пленарних засідань Конституційного Суду України.
📑 Щодо ймовірного порушення Сергієм Головатим пункту 1 § 13 Регламенту Конституційного Суду України суд зазначив, що з огляду на форму, зміст „звернення“ В.В. Богатиря та його адресата воно не є „зверненням про вчинення Суддею істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування своїми обов’язками, що є несумісним зі статусом Судді або виявило його невідповідність займаній посаді“ у розумінні пункту 1 § 13 Регламенту Конституційного Суду України, а тому підстав для його розгляду на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України не було.
🔸 Суд також дійшов висновку, що твердження НАЗК про виникнення в Сергія Головатого приватного інтересу, пов’язаного з розглядом „звернення“, є юридично безпідставним, а отже, Сергій Головатий не порушив вимог пунктів 2, 3 частини першої статті 28 Закону України „Про запобігання корупції“.
🔸Суд окремо звернув увагу на те, що зміст „звернення“, адресованого Президентові України, „не враховує гарантії незалежності Конституційного Суду України та його суддів“, та зазначив, що „одним з невід’ємних та базових елементів у системі конституційних гарантій незалежності суддів Конституційного Суду України є заборона впливу на суддю Конституційного Суду України в будь-який спосіб (ч. 2 ст. 149 Конституції України).
Цей конституційний припис слід розуміти як заборону будь-яких дій щодо суддів Конституційного Суду України незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, установ та організацій, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, фізичних та юридичних осіб, спрямованих на перешкоджання виконанню суддями Конституційного Суду України своїх повноважень“.
🔸У підсумку суд зазначив, що „притягнення Головатого С.П. до адміністративної відповідальності не відповідатиме засадам законності, визначенню поняття адміністративного правопорушення (проступку) за ч. 1 ст. 9, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення“.
📄 Нагадаємо, Київський апеляційний суд 1 травня 2024 року визнав незаконним припис НАЗК від 12 жовтня 2023 року стосовно виконувача обов’язків Голови Конституційного Суду України Сергія Головатого та скасував постанову суду першої інстанції про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення.
Більше за посиланням: https://is.gd/3JAhGm.
https://cutt.ly/xetWHHyg
Цей конституційний припис слід розуміти як заборону будь-яких дій щодо суддів Конституційного Суду України незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, установ та організацій, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, фізичних та юридичних осіб, спрямованих на перешкоджання виконанню суддями Конституційного Суду України своїх повноважень“.
🔸У підсумку суд зазначив, що „притягнення Головатого С.П. до адміністративної відповідальності не відповідатиме засадам законності, визначенню поняття адміністративного правопорушення (проступку) за ч. 1 ст. 9, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення“.
📄 Нагадаємо, Київський апеляційний суд 1 травня 2024 року визнав незаконним припис НАЗК від 12 жовтня 2023 року стосовно виконувача обов’язків Голови Конституційного Суду України Сергія Головатого та скасував постанову суду першої інстанції про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення.
Більше за посиланням: https://is.gd/3JAhGm.
https://cutt.ly/xetWHHyg
📌АНОНС. 28 травня відбудеться урочисте засідання зі складення присяги новопризначеним суддею Конституційного Суду України
У вівторок, 28 травня 2024 року, складе присягу суддя Конституційного Суду України Сергій Різник.
Урочиста церемонія складення присяги відбудеться на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України.
ℹ️ Довідково. Різник Сергій Васильович, доктор юридичних наук, професор кафедри конституційного права, проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародної співпраці Львівського національного університету імені Івана Франка, заступник Голови Науково-консультативної ради Конституційного Суду України.
23 травня ц.р. Сергія Різника, який успішно пройшов оцінювання Дорадчою групою експертів, Верховна Рада України призначила суддею Конституційного Суду України відповідно до Постанови № 3746–ІХ.
📑 Акредитація представників медіа триває до 16.30 27 травня за телефонами: (044) 238-14-80, 238-10-80 або електронною поштою press@ccu.gov.ua.
👆 Допуск на засідання здійснюватиметься за паспортом та редакційним посвідченням журналіста.
https://is.gd/REq3EJ
У вівторок, 28 травня 2024 року, складе присягу суддя Конституційного Суду України Сергій Різник.
Урочиста церемонія складення присяги відбудеться на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України.
ℹ️ Довідково. Різник Сергій Васильович, доктор юридичних наук, професор кафедри конституційного права, проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародної співпраці Львівського національного університету імені Івана Франка, заступник Голови Науково-консультативної ради Конституційного Суду України.
23 травня ц.р. Сергія Різника, який успішно пройшов оцінювання Дорадчою групою експертів, Верховна Рада України призначила суддею Конституційного Суду України відповідно до Постанови № 3746–ІХ.
📑 Акредитація представників медіа триває до 16.30 27 травня за телефонами: (044) 238-14-80, 238-10-80 або електронною поштою press@ccu.gov.ua.
👆 Допуск на засідання здійснюватиметься за паспортом та редакційним посвідченням журналіста.
https://is.gd/REq3EJ
📚 Сергій Головатий презентував видання „Конституція України в практиці Конституційного Суду України: офіційне тлумачення та юридичні позиції“
🔸 Виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Сергій Головатий 24 травня 2024 року для суддів Суду та працівників Секретаріату Суду презентував видання „Конституція України в практиці Конституційного Суду України: офіційне тлумачення та юридичні позиції“, яке є конституційною спадщиною Конституційного Суду України та містить офіційний текст Конституції України із витягами з рішень Конституційного Суду України з 1997 року до 2023 року щодо офіційного тлумачення її статей.
🔸 У своєму виступі Сергій Головатий наголосив на важливості розуміння національної конституційної доктрини, бо якщо не знати або не розуміти її, то годі й говорити про можливість практичного застосовування засадничих принципів національного права. Він окреслив доктрини поділу влади (division of power), засадничих прав (fundamental rights), судового перегляду (judicial review), домірности (proportionality), установчих актів (constitutional acts) та інші.
🔸 Сергій Головатий зазначив, що «важливо продовжувати роботу, яка і є призначенням органу конституційної юрисдикції – здійснювати діяльність Суду на основі принципу еволюційного розвитку офіційної конституційної доктрини».
🤝 Наостанок Сергій Головатий подякував суддям та працівникам Суду за спільну роботу та побажав успіхів.
🎥 Відеозапис презентації видання за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=RbNUIyY8rZE
📄 Вступна стаття на тему: «Еволюція української офіційної доктрини конституційного права», яку Сергій Головатий підготував до цього видання, за посиланням: https://cutt.ly/ReyRMCkk
📔 Із виданням, яке розраховано на широке коло користувачів – посадових осіб органів публічної влади, правників, студентів юридичних вишів та всіх, хто цікавиться питаннями конституціоналізму, захисту конституційних прав і свобод людини – можна ознайомитися тут: https://cutt.ly/keyRMnMH
https://cutt.ly/reyR4lo7
🔸 Виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Сергій Головатий 24 травня 2024 року для суддів Суду та працівників Секретаріату Суду презентував видання „Конституція України в практиці Конституційного Суду України: офіційне тлумачення та юридичні позиції“, яке є конституційною спадщиною Конституційного Суду України та містить офіційний текст Конституції України із витягами з рішень Конституційного Суду України з 1997 року до 2023 року щодо офіційного тлумачення її статей.
🔸 У своєму виступі Сергій Головатий наголосив на важливості розуміння національної конституційної доктрини, бо якщо не знати або не розуміти її, то годі й говорити про можливість практичного застосовування засадничих принципів національного права. Він окреслив доктрини поділу влади (division of power), засадничих прав (fundamental rights), судового перегляду (judicial review), домірности (proportionality), установчих актів (constitutional acts) та інші.
🔸 Сергій Головатий зазначив, що «важливо продовжувати роботу, яка і є призначенням органу конституційної юрисдикції – здійснювати діяльність Суду на основі принципу еволюційного розвитку офіційної конституційної доктрини».
🤝 Наостанок Сергій Головатий подякував суддям та працівникам Суду за спільну роботу та побажав успіхів.
🎥 Відеозапис презентації видання за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=RbNUIyY8rZE
📄 Вступна стаття на тему: «Еволюція української офіційної доктрини конституційного права», яку Сергій Головатий підготував до цього видання, за посиланням: https://cutt.ly/ReyRMCkk
📔 Із виданням, яке розраховано на широке коло користувачів – посадових осіб органів публічної влади, правників, студентів юридичних вишів та всіх, хто цікавиться питаннями конституціоналізму, захисту конституційних прав і свобод людини – можна ознайомитися тут: https://cutt.ly/keyRMnMH
https://cutt.ly/reyR4lo7
YouTube
Конституція України в практиці Конституційного Суду України: офіційне тлумачення та юридичні позиції
Сергій Головатий презентував видання „Конституція України в практиці Конституційного Суду України: офіційне тлумачення та юридичні позиції“
Виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Сергій Головатий 24 травня 2024 року для суддів Суду та працівників…
Виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Сергій Головатий 24 травня 2024 року для суддів Суду та працівників…
👥 Делегація Конституційного Суду України взяла участь у роботі ХІX Конгресу Конференції європейських конституційних судів та провела низку робочих зустрічей
🔹Делегація Конституційного Суду України у складі суддів Суду Віктора Городовенка та Галини Юровської взяла участь у роботі ХІX Конгресу Конференції європейських конституційних судів на тему „Форми та межі прояву суддівської стриманості: приклад конституційних судів“, що його було проведено 21–24 травня 2024 року в Кишинеу (Республіка Молдова).
ℹ️ Конференція європейських конституційних судів (далі – КЄКС) є впливовою міжнародною організацією, яка була заснована в Дубровнику в 1972 році і об’єднує 40 представників європейських конституційних судів або органів із подібною юрисдикцією, які здійснюють конституційний контроль.
Конференція КЄКС сприяє обміну інформацією між своїми членами з питань, що стосуються методів і практики конституційного контролю, вживає заходів для зміцнення незалежності конституційних судів як важливого елементу гарантування та реалізації демократії та правної держави, а також приділяє особливу увагу захисту людських прав.
Конгрес організовують кожні три роки і цього року він знаменує завершення головування Конституційного Суду Республіки Молдова.
У роботі Конгресу взяли участь представники органів конституційного контролю, міжнародних організацій та фондів, мовних та регіональних груп Усесвітньої конференції конституційного правосуддя, дипломатичного корпусу, урядових організацій тощо.
Під час урочистого відкриття XIX Конгресу КЄКС зі вступними промовами виступили Голова Конституційного Суду Республіки Молдова Домніка Маноле, Президент Республіки Молдова пані Майя Санду, Президент Європейського суду з прав людини Сіофра О’Лірі та Президент Європейської комісії „За демократію через право“ (Венеційська Комісія) Клер Базі Малорі.
🔸 Учасники Конгресу КЄКС провели три пленарних засідання, під час яких обговорили взаємодію конституційних судів із наднаціональними судами, політико-правові питання в межах юрисдикції конституційних судів, захист конституційних принципів в умовах надзвичайного стану.
💬 Суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко представив учасникам Конгресу доповідь на тему „Забезпечення конституційних принципів в умовах воєнного стану: досвід Конституційного Суду України‟.
Віктор Городовенко розповів міжнародним партнерам про роботу Конституційного Суду в умовах війни. У своєму виступі він зазначив, що вже одинадцятий рік триває збройна агресія російської федерації проти України, яка розпочалась 20 лютого 2014 року і набула повномасштабного характеру 24 лютого 2022 року. Увесь цей час Конституційний Суд України стоїть на сторожі верховенства Конституції України як Основного Закону України та дотримання конституційних прав і свобод людини і громадянина, на жоден день не припиняючи реалізацію своїх юрисдикційних повноважень щодо забезпечення конституційних принципів та гарантій.
Практика Конституційного Суду України свідчить про те, що навіть в умовах воєнного стану та відступу України від низки зобов’язань за Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та Міжнародним пактом про громадянські і політичні права він обстоює позицію щодо недопустимості порушення сутності конституційних прав і свобод.
🔹Делегація Конституційного Суду України у складі суддів Суду Віктора Городовенка та Галини Юровської взяла участь у роботі ХІX Конгресу Конференції європейських конституційних судів на тему „Форми та межі прояву суддівської стриманості: приклад конституційних судів“, що його було проведено 21–24 травня 2024 року в Кишинеу (Республіка Молдова).
ℹ️ Конференція європейських конституційних судів (далі – КЄКС) є впливовою міжнародною організацією, яка була заснована в Дубровнику в 1972 році і об’єднує 40 представників європейських конституційних судів або органів із подібною юрисдикцією, які здійснюють конституційний контроль.
Конференція КЄКС сприяє обміну інформацією між своїми членами з питань, що стосуються методів і практики конституційного контролю, вживає заходів для зміцнення незалежності конституційних судів як важливого елементу гарантування та реалізації демократії та правної держави, а також приділяє особливу увагу захисту людських прав.
Конгрес організовують кожні три роки і цього року він знаменує завершення головування Конституційного Суду Республіки Молдова.
У роботі Конгресу взяли участь представники органів конституційного контролю, міжнародних організацій та фондів, мовних та регіональних груп Усесвітньої конференції конституційного правосуддя, дипломатичного корпусу, урядових організацій тощо.
Під час урочистого відкриття XIX Конгресу КЄКС зі вступними промовами виступили Голова Конституційного Суду Республіки Молдова Домніка Маноле, Президент Республіки Молдова пані Майя Санду, Президент Європейського суду з прав людини Сіофра О’Лірі та Президент Європейської комісії „За демократію через право“ (Венеційська Комісія) Клер Базі Малорі.
🔸 Учасники Конгресу КЄКС провели три пленарних засідання, під час яких обговорили взаємодію конституційних судів із наднаціональними судами, політико-правові питання в межах юрисдикції конституційних судів, захист конституційних принципів в умовах надзвичайного стану.
💬 Суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко представив учасникам Конгресу доповідь на тему „Забезпечення конституційних принципів в умовах воєнного стану: досвід Конституційного Суду України‟.
Віктор Городовенко розповів міжнародним партнерам про роботу Конституційного Суду в умовах війни. У своєму виступі він зазначив, що вже одинадцятий рік триває збройна агресія російської федерації проти України, яка розпочалась 20 лютого 2014 року і набула повномасштабного характеру 24 лютого 2022 року. Увесь цей час Конституційний Суд України стоїть на сторожі верховенства Конституції України як Основного Закону України та дотримання конституційних прав і свобод людини і громадянина, на жоден день не припиняючи реалізацію своїх юрисдикційних повноважень щодо забезпечення конституційних принципів та гарантій.
Практика Конституційного Суду України свідчить про те, що навіть в умовах воєнного стану та відступу України від низки зобов’язань за Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та Міжнародним пактом про громадянські і політичні права він обстоює позицію щодо недопустимості порушення сутності конституційних прав і свобод.