⚖️ #КСУ перейшов до закритої частини пленарного засідання у справі за конституційною скаргою ТОВ „Геомакс-Ресурс“
Другий сенат 24 квітня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Геомакс-Ресурс“.
🔹 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Галина Юровська зазначила, що до Конституційного Суду України звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю „Геомакс-Ресурс“ (далі – Товариство) із клопотанням перевірити на відповідність частині другій статті 6, частинам першій, другій статті 8, статті 19, частинам першій, четвертій статті 41, частинам першій, третій статті 42, частині першій статті 57, частині першій статті 67 Конституції України окремий припис абзацу другого підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в редакції Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи“ від 28 грудня 2014 року № 71–VIII (далі – Кодекс), а саме слів „товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу“.
На думку автора клопотання, „правовий механізм акцизного податку в частині оподаткування операцій з реалізації суб’єктами роздрібної торгівлі підакцизних товарів визначених в абзаці другому підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, внаслідок якого суб’єкти роздрібної торгівлі підакцизними товарами піддавались необґрунтованій податковій дискримінації та потрапляли у невигідне конкурентне становище, не відповідає частині першій, третій статті 42 Конституції України, оскільки порушує гарантоване право на здійснення підприємницької діяльності та захисту конкуренції у такій діяльності“.
🔸 Суддя-доповідач також зазначила, що про зміст усіх висновків, що надійдуть до Суду від низки органів державної влади та закладів вищої освіти, суддів буде повідомлено у закритій частині пленарного засідання.
Відтак Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На відкритій частині пленарного засідання була присутня уповноважена особа, яка діє від імені суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Марія Мілян.
Відеозапис пленарного засідання: https://is.gd/TrVlbY
https://is.gd/6HK4Ja
Другий сенат 24 квітня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Геомакс-Ресурс“.
🔹 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Галина Юровська зазначила, що до Конституційного Суду України звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю „Геомакс-Ресурс“ (далі – Товариство) із клопотанням перевірити на відповідність частині другій статті 6, частинам першій, другій статті 8, статті 19, частинам першій, четвертій статті 41, частинам першій, третій статті 42, частині першій статті 57, частині першій статті 67 Конституції України окремий припис абзацу другого підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в редакції Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи“ від 28 грудня 2014 року № 71–VIII (далі – Кодекс), а саме слів „товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу“.
На думку автора клопотання, „правовий механізм акцизного податку в частині оподаткування операцій з реалізації суб’єктами роздрібної торгівлі підакцизних товарів визначених в абзаці другому підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, внаслідок якого суб’єкти роздрібної торгівлі підакцизними товарами піддавались необґрунтованій податковій дискримінації та потрапляли у невигідне конкурентне становище, не відповідає частині першій, третій статті 42 Конституції України, оскільки порушує гарантоване право на здійснення підприємницької діяльності та захисту конкуренції у такій діяльності“.
🔸 Суддя-доповідач також зазначила, що про зміст усіх висновків, що надійдуть до Суду від низки органів державної влади та закладів вищої освіти, суддів буде повідомлено у закритій частині пленарного засідання.
Відтак Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На відкритій частині пленарного засідання була присутня уповноважена особа, яка діє від імені суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Марія Мілян.
Відеозапис пленарного засідання: https://is.gd/TrVlbY
https://is.gd/6HK4Ja
📚#КСУ перевірить на конституційність законодавчі приписи щодо обмежень максимального розміру пенсії
📑 У четвер, 25 квітня ц.р., Велика палата Суду на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності окремих приписів статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668-VI (далі – Закон № 3668), частини третьої статті 85 Закону України „Про пенсійне забезпечення“ від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі – Закон № 1788) у редакції Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668-VI.
Суб’єкт права на конституційне подання звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність статті 21, частині третій статті 22, частині першій статті 24, статтям 46, 64 Конституції України оспорювані приписи законів, якими запроваджено обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
📖Як зазначив суддя-доповідач у справі Віктор Колісник, на думку автора клопотання „законодавче обмеження максимального розміру пенсії в аспекті частини першої статті 2 Закону № 3668 у частині поширення її дії на Закон № 1788 та частини третьої статті 85 Закону № 1788 у редакції Закону № 3668 можна вважати таким, що звужує зміст та обсяг права на соціальний захист, у тому числі права на пенсійне забезпечення, і призводить до порушення його сутності“.
Суддя-доповідач поінформував, що на розгляді Конституційного Суду України є справи за конституційними скаргами кількох громадян, які також оспорюють окремі приписи статті 2 Закону № 3668, що є предметом оскарження цього конституційного подання.
📬 Задля забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення він направив листи-запити до наукових установ, освітніх закладів та членів Науково-консультативної ради Конституційного Суду України з проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційному поданні.
☑️Після дослідження матеріалів справи на відкритій частині пленарного засідання Велика палата перейшла до закритої частини пленарного засідання.
На засіданні були присутні представник суб’єкта права на конституційне подання, перший заступник керівника Апарату Верховного Суду Расім Бабанли та інші громадяни.
Переглянути відеозапис пленарного засідання: https://is.gd/W3GHvn
https://is.gd/vY5ckT
📑 У четвер, 25 квітня ц.р., Велика палата Суду на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності окремих приписів статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668-VI (далі – Закон № 3668), частини третьої статті 85 Закону України „Про пенсійне забезпечення“ від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі – Закон № 1788) у редакції Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668-VI.
Суб’єкт права на конституційне подання звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність статті 21, частині третій статті 22, частині першій статті 24, статтям 46, 64 Конституції України оспорювані приписи законів, якими запроваджено обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
📖Як зазначив суддя-доповідач у справі Віктор Колісник, на думку автора клопотання „законодавче обмеження максимального розміру пенсії в аспекті частини першої статті 2 Закону № 3668 у частині поширення її дії на Закон № 1788 та частини третьої статті 85 Закону № 1788 у редакції Закону № 3668 можна вважати таким, що звужує зміст та обсяг права на соціальний захист, у тому числі права на пенсійне забезпечення, і призводить до порушення його сутності“.
Суддя-доповідач поінформував, що на розгляді Конституційного Суду України є справи за конституційними скаргами кількох громадян, які також оспорюють окремі приписи статті 2 Закону № 3668, що є предметом оскарження цього конституційного подання.
📬 Задля забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення він направив листи-запити до наукових установ, освітніх закладів та членів Науково-консультативної ради Конституційного Суду України з проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційному поданні.
☑️Після дослідження матеріалів справи на відкритій частині пленарного засідання Велика палата перейшла до закритої частини пленарного засідання.
На засіданні були присутні представник суб’єкта права на конституційне подання, перший заступник керівника Апарату Верховного Суду Расім Бабанли та інші громадяни.
Переглянути відеозапис пленарного засідання: https://is.gd/W3GHvn
https://is.gd/vY5ckT
Юридичні позиції Конституційного Суду України щодо гарантій соціального захисту та відшкодування шкоди особам з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи в контексті Рішення від 3 квітня 2024 року
Цій темі присвятили свої виступи судді Конституційного Суду України Оксана Грищук, Олександр Петришин та Галина Юровська.
Минуло вже 38 років відтоді, як на Чорнобильській атомній станції в ніч із 25 на 26 квітня 1986 року стався вибух, що призвів до викиду великих доз радіації та радіоактивних речовин. Тоді радіоактивного ураження зазнала велика кількість людей, насамперед ліквідатори цієї катастрофи (пожежники, військові, усі, хто брав безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків). Ця катастрофа призвела до численних смертельних випадків, появи небезпечних хвороб і проблем зі здоров’ям.
📃 За час своєї діяльності Конституційний Суд України розглянув низку справ щодо захисту прав осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та правового режиму територій, що зазнали радіоактивного забруднення, й ухвалив 11 рішень, якими захистив право чорнобильців на соціальний захист.
🔸 В одному з них Суд констатував, що це „найбільша у світі за всю історію ядерної енергетики екологічна катастрофа техногенного характеру за кількістю загиблих, потерпілих від її наслідків осіб, масштабами радіоактивного забруднення територій насамперед в Україні“.
🔸 „Особливо руйнівного впливу Чорнобильської катастрофи на життя, фізичне й психологічне здоров’я зазнали учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілі від Чорнобильської катастрофи, яким унаслідок цієї катастрофи встановлено інвалідність (у тому числі й діти з інвалідністю)“, – ідеться в рішенні Суду.
🔸 Під час лекції основну увагу судді зосередили на ключових аспектах Рішення, ухваленого 3 квітня ц.р., щодо гарантій соціального захисту та відшкодування шкоди особам з інвалідністю, яка настала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
💬 Зокрема наголосили на тому, що для громадян України, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на конституційному рівні встановлено особливі гарантії їх соціального захисту та відшкодування завданої шкоди їхньому життю та здоров’ю, а під час ухвалення парламентом нових законів або внесення змін до чинних законів не слід допускати звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини.
Судді назвали окремі юридичні позиції, викладені в рішеннях Суду, зокрема, серед них:
✅ на державу покладено позитивний обов’язок забезпечити особам з інвалідністю з числа осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, посилений соціальний захист;
✅ визначені на конституційному рівні гарантії соціального захисту осіб, які втратили здоров’я внаслідок Чорнобильської катастрофи, можуть мати певні відмінності у випадку їх законодавчого регулювання, однак визначені законом відмінності не повинні: допускати жодних невиправданих винятків із конституційного принципу рівності, містити ознак дискримінації при реалізації зазначеними особами права на соціальний захист та порушувати сутність права на соціальний захист, а обґрунтування механізму нарахування соціальних виплат має відбуватись із урахуванням критеріїв пропорційності та справедливості;
✅ обмеження чи скасування пільг для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, без відповідної рівноцінної їх заміни чи компенсації є порушенням зобов’язань держави щодо забезпечення соціального захисту цієї категорії осіб;
✅ Верховна Рада України, ухвалюючи закони, має гарантувати належний захист та реалізацію прав і свобод людини, що є однією з умов забезпечення людської гідності як природної цінності.
Більш детально дивіться у відео.
🔹 У День Чорнобильської трагедії та Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій висловлюємо глибоку шану Героям-ліквідаторам, які ціною власного життя боролися з техногенною катастрофою.
https://cutt.ly/Ww6HTOYu
Цій темі присвятили свої виступи судді Конституційного Суду України Оксана Грищук, Олександр Петришин та Галина Юровська.
Минуло вже 38 років відтоді, як на Чорнобильській атомній станції в ніч із 25 на 26 квітня 1986 року стався вибух, що призвів до викиду великих доз радіації та радіоактивних речовин. Тоді радіоактивного ураження зазнала велика кількість людей, насамперед ліквідатори цієї катастрофи (пожежники, військові, усі, хто брав безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків). Ця катастрофа призвела до численних смертельних випадків, появи небезпечних хвороб і проблем зі здоров’ям.
📃 За час своєї діяльності Конституційний Суд України розглянув низку справ щодо захисту прав осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та правового режиму територій, що зазнали радіоактивного забруднення, й ухвалив 11 рішень, якими захистив право чорнобильців на соціальний захист.
🔸 В одному з них Суд констатував, що це „найбільша у світі за всю історію ядерної енергетики екологічна катастрофа техногенного характеру за кількістю загиблих, потерпілих від її наслідків осіб, масштабами радіоактивного забруднення територій насамперед в Україні“.
🔸 „Особливо руйнівного впливу Чорнобильської катастрофи на життя, фізичне й психологічне здоров’я зазнали учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілі від Чорнобильської катастрофи, яким унаслідок цієї катастрофи встановлено інвалідність (у тому числі й діти з інвалідністю)“, – ідеться в рішенні Суду.
🔸 Під час лекції основну увагу судді зосередили на ключових аспектах Рішення, ухваленого 3 квітня ц.р., щодо гарантій соціального захисту та відшкодування шкоди особам з інвалідністю, яка настала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
💬 Зокрема наголосили на тому, що для громадян України, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на конституційному рівні встановлено особливі гарантії їх соціального захисту та відшкодування завданої шкоди їхньому життю та здоров’ю, а під час ухвалення парламентом нових законів або внесення змін до чинних законів не слід допускати звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини.
Судді назвали окремі юридичні позиції, викладені в рішеннях Суду, зокрема, серед них:
✅ на державу покладено позитивний обов’язок забезпечити особам з інвалідністю з числа осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, посилений соціальний захист;
✅ визначені на конституційному рівні гарантії соціального захисту осіб, які втратили здоров’я внаслідок Чорнобильської катастрофи, можуть мати певні відмінності у випадку їх законодавчого регулювання, однак визначені законом відмінності не повинні: допускати жодних невиправданих винятків із конституційного принципу рівності, містити ознак дискримінації при реалізації зазначеними особами права на соціальний захист та порушувати сутність права на соціальний захист, а обґрунтування механізму нарахування соціальних виплат має відбуватись із урахуванням критеріїв пропорційності та справедливості;
✅ обмеження чи скасування пільг для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, без відповідної рівноцінної їх заміни чи компенсації є порушенням зобов’язань держави щодо забезпечення соціального захисту цієї категорії осіб;
✅ Верховна Рада України, ухвалюючи закони, має гарантувати належний захист та реалізацію прав і свобод людини, що є однією з умов забезпечення людської гідності як природної цінності.
Більш детально дивіться у відео.
🔹 У День Чорнобильської трагедії та Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій висловлюємо глибоку шану Героям-ліквідаторам, які ціною власного життя боролися з техногенною катастрофою.
https://cutt.ly/Ww6HTOYu
YouTube
Юридичні позиції КСУ в контексті Рішення від 3 квітня 2024 року
Юридичні позиції Конституційного Суду України щодо гарантій соціального захисту та відшкодування шкоди особам з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастр...
⚖️#КСУ провів засідання: розглядав справи за конституційними скаргами
У понеділок, 29 квітня ц.р., Другий сенат на закритій частині пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
☑️Лопушанського Володимира Михайловича щодо конституційності частини другої статті 3, підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“;
☑️Бурми Кирила Андрійовича щодо конституційності приписів статті 51 Цивільного кодексу України.
📜Подальший розгляд цих справ відбудеться на одному з наступних пленарних засідань сенату.
https://is.gd/VHItRr
У понеділок, 29 квітня ц.р., Другий сенат на закритій частині пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
☑️Лопушанського Володимира Михайловича щодо конституційності частини другої статті 3, підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“;
☑️Бурми Кирила Андрійовича щодо конституційності приписів статті 51 Цивільного кодексу України.
📜Подальший розгляд цих справ відбудеться на одному з наступних пленарних засідань сенату.
https://is.gd/VHItRr
📑„Конституційна скарга як інструмент захисту прав: досвід Німеччини“, - відбулася друга просвітницька лекція, організована Конституційним Судом України спільно з німецькими партнерами
📚 25 квітня 2024 року відбулася онлайн-лекція на тему “Конституційна скарга як інструмент захисту прав: досвід Німеччини“. Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Оксана Грищук, Олег Первомайський, Олександр Петришин, Галина Юровська, провідні українські та міжнародні експерти, які обговорили важливі аспекти застосування конституційної скарги як засобу захисту прав громадян.
🔹 Модератором лекції була суддя Конституційного Суду України Галина Юровська, яка зазначила, що це вже друга із трьох запланованих лекцій, які відбуваються за участі німецьких колег у межах спільного проєкту Конституційного Суду України й Національної школи суддів.
💬 Вольфрам Гертіґ, заступник керівника проєктів, старший менеджер проєктів Німецького Фонду міжнародної правової співпраці (IRZ) відзначив багаторічний досвід успішної співпраці між Конституційним Судом України та IRZ та висловив переконання, що захід стане корисним для усіх учасників.
🔹 Під час лекції з ключовими доповідями виступили міжнародні експерти з Німеччини, які детально поінформували про особливості функціонування конституційної скарги та її практичного застосування в їх країні.
💬 Суддя Федерального Конституційного Суду Німеччини у відставці проф., д-р Удо Штайнер поінформував про особливості реалізації інституту конституційної скарги в Німеччині. Він зосередив увагу на засадах, історії запровадження індивідуальної скарги та розкрив її значення для громадян, Федерального Конституційного Суду та подальшого розвитку права загалом.
💬 Про подібності та відмінності між конституційною скаргою в Німеччині та в Україні розповів суддя Федерального Конституційного Суду Німеччини у відставці проф., д-р Райнґард Ґайєр. Зокрема, у своєму виступі він акцентував на практичних аспектах опрацювання поданої до Федерального Конституційного Суду конституційної скарги та комунікації зі скаржником.
💬 Суддя Конституційного Суд України Олександр Петришин акцентував на основній відмінності між нормативною конституційною скаргою, яка запроваджена в Україні, і тією, яку запроваджено в Німеччині, відому як «повна конституційна скарга». Конституційна скарга, зазначив промовець, фактично зводиться до можливості українських громадян впливати на законодавче регулювання суспільних відносин, приймати участь у законотворчому процесі.
Він також окреслив окремі питання, які потрібно розв’язати задля того, щоб інститут конституційної скарги став ефективним та дієвим засобом захисту конституційних прав, зокрема, зазначивши шляхи їх подолання.
💬 Суддя Конституційного Суду України Олег Первомайський наголосив на важливості обміну досвідом щодо функціонування інституту конституційної скарги в різних країнах, адже такий досвід сприяє тому, щоб у подальшому в Україні цей інститут удосконалювати. Він також додав, що при всіх відмінностях інституту конституційної скарги в країнах, є те, що єднає – це однакові конституційні цінності.
💬 Своєю чергою суддя Конституційного Суду України Оксана Грищук подякувала Німецькому Фонду міжнародної правової співпраці (IRZ) та німецьким колегам за можливість обміну досвідом, підкресливши важливість ознайомлення з найкращими практиками та їх застосування в роботі Суду.
Суддя зазначила, що функціонування інституту конституційної скарги є важливою складовою у діяльності Конституційного Суду України. Вона закцентувала на особливостях розгляду справ за конституційними скаргами та розповіла про окремі проблеми, що виникають при їх розгляді.
🔹 На завершення заходу учасники відзначили важливість обміну досвідом між країнами у сфері правозахисту та підкреслили значення подальшого розвитку механізмів конституційної скарги як ефективного інструменту захисту прав громадян.
🎞 Переглянути лекцію можна за посиланням: https://cutt.ly/NeqsXBe8 на ютубі та телеграм-каналі Конституційного Суду України.
📚 25 квітня 2024 року відбулася онлайн-лекція на тему “Конституційна скарга як інструмент захисту прав: досвід Німеччини“. Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Оксана Грищук, Олег Первомайський, Олександр Петришин, Галина Юровська, провідні українські та міжнародні експерти, які обговорили важливі аспекти застосування конституційної скарги як засобу захисту прав громадян.
🔹 Модератором лекції була суддя Конституційного Суду України Галина Юровська, яка зазначила, що це вже друга із трьох запланованих лекцій, які відбуваються за участі німецьких колег у межах спільного проєкту Конституційного Суду України й Національної школи суддів.
💬 Вольфрам Гертіґ, заступник керівника проєктів, старший менеджер проєктів Німецького Фонду міжнародної правової співпраці (IRZ) відзначив багаторічний досвід успішної співпраці між Конституційним Судом України та IRZ та висловив переконання, що захід стане корисним для усіх учасників.
🔹 Під час лекції з ключовими доповідями виступили міжнародні експерти з Німеччини, які детально поінформували про особливості функціонування конституційної скарги та її практичного застосування в їх країні.
💬 Суддя Федерального Конституційного Суду Німеччини у відставці проф., д-р Удо Штайнер поінформував про особливості реалізації інституту конституційної скарги в Німеччині. Він зосередив увагу на засадах, історії запровадження індивідуальної скарги та розкрив її значення для громадян, Федерального Конституційного Суду та подальшого розвитку права загалом.
💬 Про подібності та відмінності між конституційною скаргою в Німеччині та в Україні розповів суддя Федерального Конституційного Суду Німеччини у відставці проф., д-р Райнґард Ґайєр. Зокрема, у своєму виступі він акцентував на практичних аспектах опрацювання поданої до Федерального Конституційного Суду конституційної скарги та комунікації зі скаржником.
💬 Суддя Конституційного Суд України Олександр Петришин акцентував на основній відмінності між нормативною конституційною скаргою, яка запроваджена в Україні, і тією, яку запроваджено в Німеччині, відому як «повна конституційна скарга». Конституційна скарга, зазначив промовець, фактично зводиться до можливості українських громадян впливати на законодавче регулювання суспільних відносин, приймати участь у законотворчому процесі.
Він також окреслив окремі питання, які потрібно розв’язати задля того, щоб інститут конституційної скарги став ефективним та дієвим засобом захисту конституційних прав, зокрема, зазначивши шляхи їх подолання.
💬 Суддя Конституційного Суду України Олег Первомайський наголосив на важливості обміну досвідом щодо функціонування інституту конституційної скарги в різних країнах, адже такий досвід сприяє тому, щоб у подальшому в Україні цей інститут удосконалювати. Він також додав, що при всіх відмінностях інституту конституційної скарги в країнах, є те, що єднає – це однакові конституційні цінності.
💬 Своєю чергою суддя Конституційного Суду України Оксана Грищук подякувала Німецькому Фонду міжнародної правової співпраці (IRZ) та німецьким колегам за можливість обміну досвідом, підкресливши важливість ознайомлення з найкращими практиками та їх застосування в роботі Суду.
Суддя зазначила, що функціонування інституту конституційної скарги є важливою складовою у діяльності Конституційного Суду України. Вона закцентувала на особливостях розгляду справ за конституційними скаргами та розповіла про окремі проблеми, що виникають при їх розгляді.
🔹 На завершення заходу учасники відзначили важливість обміну досвідом між країнами у сфері правозахисту та підкреслили значення подальшого розвитку механізмів конституційної скарги як ефективного інструменту захисту прав громадян.
🎞 Переглянути лекцію можна за посиланням: https://cutt.ly/NeqsXBe8 на ютубі та телеграм-каналі Конституційного Суду України.
YouTube
Конституційна скарга як інструмент захисту прав: досвід Німеччини
„Конституційна скарга як інструмент захисту прав: досвід Німеччини“, - відбулася друга просвітницька лекція, організована Конституційним Судом України спільно з німецькими партнерами
25 квітня 2024 року відбулася онлайн-лекція на тему “Конституційна скарга…
25 квітня 2024 року відбулася онлайн-лекція на тему “Конституційна скарга…
#КСУ розглядав справи за конституційними поданнями
У вівторок, 30 квітня ц.р., Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
🔹Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності окремого припису частини четвертої статті 29 Закону України „Про захист населення від інфекційних хворобˮ від 6 квітня 2000 року № 1645-ІІІ зі змінами;
🔹49 народних депутатів України щодо конституційності Постанови Верховної Ради України „Про утворення та ліквідацію районів“;
🔹Верховного Суду України щодо конституційності Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб“.
Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Також Велика палата на засіданні у справі за конституційним поданням Верховного Суду про конституційність статті 114, абзаців другого, третього пункту 2 розділу XV „Прикінцеві положення“ Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“ в редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій“ визначила форму розгляду – письмове провадження.
https://is.gd/LQhTJ8
У вівторок, 30 квітня ц.р., Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
🔹Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності окремого припису частини четвертої статті 29 Закону України „Про захист населення від інфекційних хворобˮ від 6 квітня 2000 року № 1645-ІІІ зі змінами;
🔹49 народних депутатів України щодо конституційності Постанови Верховної Ради України „Про утворення та ліквідацію районів“;
🔹Верховного Суду України щодо конституційності Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб“.
Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Також Велика палата на засіданні у справі за конституційним поданням Верховного Суду про конституційність статті 114, абзаців другого, третього пункту 2 розділу XV „Прикінцеві положення“ Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“ в редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій“ визначила форму розгляду – письмове провадження.
https://is.gd/LQhTJ8
📚Колегія суддів ухвалила дві ухвали
🖇 Сьогодні, 30 квітня 2024 року, відбулися засідання Першої колегії суддів Другого сенату, на якому судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
📑 За результатами розгляду колегія суддів відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Романенка Олександра Володимировича про конституційність підпункту 17 пункту І розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
📃 Водночас колегія суддів ухвалила ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Іванівка“ про конституційність приписів абзацу третього частини другої статті 48 Закону України „Про автомобільний транспорт“.
https://is.gd/LQhTJ8
🖇 Сьогодні, 30 квітня 2024 року, відбулися засідання Першої колегії суддів Другого сенату, на якому судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
📑 За результатами розгляду колегія суддів відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Романенка Олександра Володимировича про конституційність підпункту 17 пункту І розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
📃 Водночас колегія суддів ухвалила ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Іванівка“ про конституційність приписів абзацу третього частини другої статті 48 Закону України „Про автомобільний транспорт“.
https://is.gd/LQhTJ8
☑️У КСУ провели семінар з питань додержання конституційного права людини і громадянина на доступ до інформації
📑Питання забезпечення права на доступ до публічної інформації та захисту персональних даних працівники структурних підрозділів Секретаріату Суду спільно з представники Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та Міністерства цифрової трансформації України обговорили під час сьогоднішнього семінару.
📚Під час дискусії її учасники акцентували увагу на низці питань, які потребують розв’язання під час роботи над запитами на інформацію.
🖇Водночас були єдині в тому, що право на доступ до інформації є конституційним правом людини. Принцип вільного доступу (відкритості) інформації, не обмеженої законом (право знати), або принцип гласності гарантується кожному. Державні органи не можуть обмежувати доступ особи до інформації, що становить суспільний інтерес, такі обмеження можуть бути встановлені тільки законом.
📑Питання забезпечення права на доступ до публічної інформації та захисту персональних даних працівники структурних підрозділів Секретаріату Суду спільно з представники Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та Міністерства цифрової трансформації України обговорили під час сьогоднішнього семінару.
📚Під час дискусії її учасники акцентували увагу на низці питань, які потребують розв’язання під час роботи над запитами на інформацію.
🖇Водночас були єдині в тому, що право на доступ до інформації є конституційним правом людини. Принцип вільного доступу (відкритості) інформації, не обмеженої законом (право знати), або принцип гласності гарантується кожному. Державні органи не можуть обмежувати доступ особи до інформації, що становить суспільний інтерес, такі обмеження можуть бути встановлені тільки законом.
📑 Перший сенат розпочав розгляд справи щодо конституційності законодавчих приписів стосовно підстави для відрахування здобувача вищої освіти за порушення умов договору
У середу, 1 травня 2024 року, Перший сенат #КСУ на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Падєріна Володимира Олександровича.
📝 Заявник просить Суд перевірити на конституційність пункт 5 частини першої статті 46 Закону України „Про вищу освіту“ від 1 липня 2014 року№ 1556–VІІ, за яким підставами для відрахування здобувача вищої освіти є, зокрема, „порушення умов договору (контракту), укладеного між закладом вищої освіти та особою, яка навчається, або фізичною (юридичною) особою, яка оплачує таке навчання“ (пункт 5 частини першої статті 46).
Суддя-доповідач у справі – Оксана Грищук.
🔹 Під час пленарного засідання Суд вирішив відкласти розгляд цієї справи у зв’язку з неявкою суб’єкта права на конституційну скаргу Володимира Падєріна та/або його представника Микити Євстіфеєва.
👉 Отже, у розгляді цієї справи Суд оголосив перерву.
Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
https://is.gd/ew45h3
У середу, 1 травня 2024 року, Перший сенат #КСУ на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Падєріна Володимира Олександровича.
📝 Заявник просить Суд перевірити на конституційність пункт 5 частини першої статті 46 Закону України „Про вищу освіту“ від 1 липня 2014 року№ 1556–VІІ, за яким підставами для відрахування здобувача вищої освіти є, зокрема, „порушення умов договору (контракту), укладеного між закладом вищої освіти та особою, яка навчається, або фізичною (юридичною) особою, яка оплачує таке навчання“ (пункт 5 частини першої статті 46).
Суддя-доповідач у справі – Оксана Грищук.
🔹 Під час пленарного засідання Суд вирішив відкласти розгляд цієї справи у зв’язку з неявкою суб’єкта права на конституційну скаргу Володимира Падєріна та/або його представника Микити Євстіфеєва.
👉 Отже, у розгляді цієї справи Суд оголосив перерву.
Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
https://is.gd/ew45h3