📚 Судді Конституційного Суду України спільно з міжнародними експертами взяли участь у фаховому круглому столі щодо захисту особових даних у європейській практиці
У понеділок, 22 квітня 2024 року, в рамках реалізації Радою Європи спільного проєкту з Конституційним Судом України „Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні“, що його впроваджують в межах третьої фази спільної програми Європейського Союзу та Ради Європи „Партнерство заради добропорядного врядування“ (фаза III) за участі представників РЄ відбувся круглий стіл щодо захисту особових даних у практиці Європейського суду з прав людини та Суду справедливості Європейського Союзу, а також органів конституційної юрисдикції держав–членів Ради Європи.
Від української сторони участь у заході взяли виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Сергій Головатий, судді Суду Віктор Городовенко, Віктор Кичун, Василь Лемак, Олег Первомайський, Галина Юровська та представники Секретаріату Суду.
🔹 Виконувач обов’язків Голови Суду на початку заходу привітав його учасників та подякував міжнародним партнерам за послідовну підтримку Конституційного Суду України. Сергій Головатий зауважив, що проведення таких фахових заходів употужнюють спроможність органу конституційного контролю застосовувати найкращі європейські практики у своїй діяльності. Він зазначив, що Суд почав працювати над тематикою захисту особових даних ще 1997 року. Розв’язуючи зазначену проблему в конституційних провадженнях, Суд відтоді ухвалив 5 рішень із цих питань, – зауважив Сергій Головатий.
Також до учасників круглого столу звернувся Голова Офісу Ради Європи в Україні Мачей Янчак та керівниця підрозділу Управління програм співробітництва Департаменту з питань імплементації прав людини, стандартів правосуддя та правової співпраці Генерального директорату Ради Європи з прав людини та верховенства права Маріана Кіку.
🔸 Пан Мачей Янчак від імені Ради Європи і Офісу Ради Європи привітав учасників заходу, відзначивши важливість обраної тематики, яка є актуальною і корисною для українських партнерів. Він відзначив прагнення України, незважаючи на повномасштабну агресію рф проти України, досягти найвищих стандартів Ради Європи у сфері захисту людських прав, правовладдя та демократії. У цьому контексті Голова Офісу Ради Європи в Україні зазначив на важливій ролі Конституційного Суду України.
🔸 Він повідомив, що Рада Європи співпрацює з Україною вже 20 років і 2022 року Рада Європи запропонувала Україні особливий пакет допомоги, зокрема виключила росію зі своєї організації та підготувала План дій Ради Європи для України на 2023–2026 роки „Стійкість, відновлення та відбудова“. Це найбільший план дій в історії організації, наголосив промовець, і наразі він містить близько 30 проєктів у різних сферах, для допомоги Україні на шляху до вступу до ЄС.
Завершуючи свій виступ пан Мачей Янчак зазначив, що Конституційний Суд України відіграє унікальну роль у формуванні питань захисту прав людини та їх обмежень. Тому зазначений захід є частиною концептуальної дискусії щодо узгодження балансу між захистом прав людини і безпеки держави.
🔹 Маріана Кіку також акцентувала увагу на тому, що попри непростий час Конституційний Суд України розглядає проблематику захисту особових даних як важливий аспект у контексті євроатлантичної інтеграції України.
У понеділок, 22 квітня 2024 року, в рамках реалізації Радою Європи спільного проєкту з Конституційним Судом України „Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні“, що його впроваджують в межах третьої фази спільної програми Європейського Союзу та Ради Європи „Партнерство заради добропорядного врядування“ (фаза III) за участі представників РЄ відбувся круглий стіл щодо захисту особових даних у практиці Європейського суду з прав людини та Суду справедливості Європейського Союзу, а також органів конституційної юрисдикції держав–членів Ради Європи.
Від української сторони участь у заході взяли виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Сергій Головатий, судді Суду Віктор Городовенко, Віктор Кичун, Василь Лемак, Олег Первомайський, Галина Юровська та представники Секретаріату Суду.
🔹 Виконувач обов’язків Голови Суду на початку заходу привітав його учасників та подякував міжнародним партнерам за послідовну підтримку Конституційного Суду України. Сергій Головатий зауважив, що проведення таких фахових заходів употужнюють спроможність органу конституційного контролю застосовувати найкращі європейські практики у своїй діяльності. Він зазначив, що Суд почав працювати над тематикою захисту особових даних ще 1997 року. Розв’язуючи зазначену проблему в конституційних провадженнях, Суд відтоді ухвалив 5 рішень із цих питань, – зауважив Сергій Головатий.
Також до учасників круглого столу звернувся Голова Офісу Ради Європи в Україні Мачей Янчак та керівниця підрозділу Управління програм співробітництва Департаменту з питань імплементації прав людини, стандартів правосуддя та правової співпраці Генерального директорату Ради Європи з прав людини та верховенства права Маріана Кіку.
🔸 Пан Мачей Янчак від імені Ради Європи і Офісу Ради Європи привітав учасників заходу, відзначивши важливість обраної тематики, яка є актуальною і корисною для українських партнерів. Він відзначив прагнення України, незважаючи на повномасштабну агресію рф проти України, досягти найвищих стандартів Ради Європи у сфері захисту людських прав, правовладдя та демократії. У цьому контексті Голова Офісу Ради Європи в Україні зазначив на важливій ролі Конституційного Суду України.
🔸 Він повідомив, що Рада Європи співпрацює з Україною вже 20 років і 2022 року Рада Європи запропонувала Україні особливий пакет допомоги, зокрема виключила росію зі своєї організації та підготувала План дій Ради Європи для України на 2023–2026 роки „Стійкість, відновлення та відбудова“. Це найбільший план дій в історії організації, наголосив промовець, і наразі він містить близько 30 проєктів у різних сферах, для допомоги Україні на шляху до вступу до ЄС.
Завершуючи свій виступ пан Мачей Янчак зазначив, що Конституційний Суд України відіграє унікальну роль у формуванні питань захисту прав людини та їх обмежень. Тому зазначений захід є частиною концептуальної дискусії щодо узгодження балансу між захистом прав людини і безпеки держави.
🔹 Маріана Кіку також акцентувала увагу на тому, що попри непростий час Конституційний Суд України розглядає проблематику захисту особових даних як важливий аспект у контексті євроатлантичної інтеграції України.
📃 Юрист Європейського суду з прав людини, заступник секретаря Адміністративного трибуналу Ради Європи Дмитро Третяков представив учасникам заходу презентацію з питань практики Європейського суду з прав людини та Суду справедливості Європейського Союзу щодо захисту особових даних (з точки зору конституційної юрисдикції, з акцентом на перевірці даних та юридичних стандартах і практиці єдиної бази даних).
📃 На тему захисту особових даних у конституційній юрисдикції в Україні з огляду на найкращі практики країн-членів Ради Європи виступив доктор юридичних наук, завідувач кафедри інтелектуальної власності та інформаційного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, національний консультант Ради Європи Анатолій Кодинець.
🤝 Під час круглого столу судді Конституційного Суду України взяли активну участь у фаховому обговоренні зазначених питань. Вони подякували Раді Європи за можливість співпраці задля удосконалення конституційного судочинства в Україні.
https://cutt.ly/bw585TL5
📃 На тему захисту особових даних у конституційній юрисдикції в Україні з огляду на найкращі практики країн-членів Ради Європи виступив доктор юридичних наук, завідувач кафедри інтелектуальної власності та інформаційного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, національний консультант Ради Європи Анатолій Кодинець.
🤝 Під час круглого столу судді Конституційного Суду України взяли активну участь у фаховому обговоренні зазначених питань. Вони подякували Раді Європи за можливість співпраці задля удосконалення конституційного судочинства в Україні.
https://cutt.ly/bw585TL5
📑#КСУ розглядав справи за конституційними поданнями
🗓 У вівторок, 23 квітня ц.р., Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
➖ Верховного Суду щодо конституційності абзацу тринадцятого пункту 23-1 розділу ІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про Вищу раду правосуддя“ від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII, абзаців першого, шостого, одинадцятого пункту 4 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя“ від 14 липня 2021 року № 1635-ІХ;
➖ Верховного Суду щодо конституційності пункту 11 частини першої статті 34, пункту 10-1 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадження“ від 2 червня 2016 року № 1404-VIII, пунктів 5-1, 5-2 розділу ІІІ „Перехідні та прикінцеві положення“ Закону України „Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування“ від 23 лютого 2012 року № 4442-VI;
➖ 48 народних депутатів України щодо конституційності окремих приписів Господарського кодексу України, Закону України „Про управління об’єктами державної власності“, вимог до незалежного члена наглядової ради державного унітарного підприємства та господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 142, Порядку визначення та затвердження кандидатур представників держави, які призначаються до наглядових рад державних унітарних підприємств, і тих, які беруть участь у загальних зборах та обираються до наглядових рад господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 143;
➖ 59 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення“, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності припису частини шостої статті 4 Закону України „Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення“.
🖇 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🗞 Також Велика палата на засіданні подовжила до 23 травня ц.р. строк ухвалення Третьою колегією суддів Другого сенату ухвали про відкриття або про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою АЕРОК Інвестмент Дойчланд ГмбХ.
🔹 Цього ж дня відбулося засідання Другої колегії суддів Другого сенату, на якому судді відмовили у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Бригинця Миколи Васильовича щодо конституційності приписів абзаців першого, сьомого пункту 1 статті 12 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей“, статті 48-1 Житлового кодексу України.
🖇 https://is.gd/8ljhyB
🗓 У вівторок, 23 квітня ц.р., Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
➖ Верховного Суду щодо конституційності абзацу тринадцятого пункту 23-1 розділу ІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про Вищу раду правосуддя“ від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII, абзаців першого, шостого, одинадцятого пункту 4 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя“ від 14 липня 2021 року № 1635-ІХ;
➖ Верховного Суду щодо конституційності пункту 11 частини першої статті 34, пункту 10-1 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадження“ від 2 червня 2016 року № 1404-VIII, пунктів 5-1, 5-2 розділу ІІІ „Перехідні та прикінцеві положення“ Закону України „Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування“ від 23 лютого 2012 року № 4442-VI;
➖ 48 народних депутатів України щодо конституційності окремих приписів Господарського кодексу України, Закону України „Про управління об’єктами державної власності“, вимог до незалежного члена наглядової ради державного унітарного підприємства та господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 142, Порядку визначення та затвердження кандидатур представників держави, які призначаються до наглядових рад державних унітарних підприємств, і тих, які беруть участь у загальних зборах та обираються до наглядових рад господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 143;
➖ 59 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення“, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності припису частини шостої статті 4 Закону України „Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення“.
🖇 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🗞 Також Велика палата на засіданні подовжила до 23 травня ц.р. строк ухвалення Третьою колегією суддів Другого сенату ухвали про відкриття або про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою АЕРОК Інвестмент Дойчланд ГмбХ.
🔹 Цього ж дня відбулося засідання Другої колегії суддів Другого сенату, на якому судді відмовили у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Бригинця Миколи Васильовича щодо конституційності приписів абзаців першого, сьомого пункту 1 статті 12 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей“, статті 48-1 Житлового кодексу України.
🖇 https://is.gd/8ljhyB
📚 Працівники Секретаріату Суду обговорили з експертами питання захисту особових даних у конституційній юрисдикції
Працівники Секретаріату Конституційного Суду України та патронатних служб суддів Суду 23 квітня 2024 року взяли участь у семінарі щодо захисту особових даних у конституційній юрисдикції.
📃 Це другий такий захід, який проведено в рамках реалізації спільного проєкту РЄ та Конституційного Суду України „Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні“, впровадженого в межах третьої фази спільної програми Європейського Союзу та Ради Європи „Партнерство заради добропорядного врядування“ (фаза III). Зазначений семінар є заключним у циклі тематичних семінарів та відбувся за участі представників Ради Європи, національних та міжнародних експертів у галузі конституційного права 19 квітня та 22 квітня цього року.
🔹 Керівник Секретаріату Суду Віктор Бесчастний подякував представникам Ради Європи, Європейського Союзу та усім міжнародним партнерам Суду за підтримку, що реалізується також і в проведенні спільних фахових зустрічей та заходів, під час яких працівники Секретаріату Суду та працівники патронатних служб суддів Суду обмінюються досвідом з міжнародними та національними експертами в галузі конституційного судочинства. За його словами, це сприяє підвищенню інтелектуального потенціалу Секретаріату Суду.
У межах заходу із тематичними доповідями виступили міжнародні експерти, вони представили практику своїх країн щодо захисту особових даних.
🔸 Зокрема, про досвід Ірландії в Європейському Союзі щодо захисту даних у конституційній юрисдикції розповів доктор філософії, науковий співробітник Трініті-холу Кембриджського університету, міжнародний консультант Ради Європи Девід Ердос.
🔸 Керівник юридичного департаменту Конституційного Суду Латвійської Республіки Крістапс Тамуш поінформував про захисту особових даних у практиці Конституційного Суду Латвійської Республіки.
🔸 Про захист особових даних у конституційній юрисдикції в Україні, включаючи ознайомлення з матеріалами справи, надання копій документів, обробку даних йшлося у виступі кандидата юридичних наук, адвоката, партнера у „Назар Кульчицький і Партнери“, національного консультанта Ради Європи Маркіяна Бема.
💬 Під час обговорення зазначеної проблематики учасники заходу висловили переконання, що практичні рекомендації, що їх було надано шановними експертами будуть застосовані на практиці та сприятимуть поліпшенню роботи з особовими даними у конституційному провадженні.
🔹 Наостанок Віктор Бесчастний подякував експертам за ґрунтовні та інформативні доповіді, а також Раді Європи та Європейському Союзові, завдяки яким стало можливим проведення цього та інших заходів.
Модерувала захід менеджерка проєкту „Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні“, „Партнерство заради добропорядного врядування“, Фаза III Сюзанна Мнацаканян.
📎 https://cutt.ly/bw6pnsI5
Працівники Секретаріату Конституційного Суду України та патронатних служб суддів Суду 23 квітня 2024 року взяли участь у семінарі щодо захисту особових даних у конституційній юрисдикції.
📃 Це другий такий захід, який проведено в рамках реалізації спільного проєкту РЄ та Конституційного Суду України „Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні“, впровадженого в межах третьої фази спільної програми Європейського Союзу та Ради Європи „Партнерство заради добропорядного врядування“ (фаза III). Зазначений семінар є заключним у циклі тематичних семінарів та відбувся за участі представників Ради Європи, національних та міжнародних експертів у галузі конституційного права 19 квітня та 22 квітня цього року.
🔹 Керівник Секретаріату Суду Віктор Бесчастний подякував представникам Ради Європи, Європейського Союзу та усім міжнародним партнерам Суду за підтримку, що реалізується також і в проведенні спільних фахових зустрічей та заходів, під час яких працівники Секретаріату Суду та працівники патронатних служб суддів Суду обмінюються досвідом з міжнародними та національними експертами в галузі конституційного судочинства. За його словами, це сприяє підвищенню інтелектуального потенціалу Секретаріату Суду.
У межах заходу із тематичними доповідями виступили міжнародні експерти, вони представили практику своїх країн щодо захисту особових даних.
🔸 Зокрема, про досвід Ірландії в Європейському Союзі щодо захисту даних у конституційній юрисдикції розповів доктор філософії, науковий співробітник Трініті-холу Кембриджського університету, міжнародний консультант Ради Європи Девід Ердос.
🔸 Керівник юридичного департаменту Конституційного Суду Латвійської Республіки Крістапс Тамуш поінформував про захисту особових даних у практиці Конституційного Суду Латвійської Республіки.
🔸 Про захист особових даних у конституційній юрисдикції в Україні, включаючи ознайомлення з матеріалами справи, надання копій документів, обробку даних йшлося у виступі кандидата юридичних наук, адвоката, партнера у „Назар Кульчицький і Партнери“, національного консультанта Ради Європи Маркіяна Бема.
💬 Під час обговорення зазначеної проблематики учасники заходу висловили переконання, що практичні рекомендації, що їх було надано шановними експертами будуть застосовані на практиці та сприятимуть поліпшенню роботи з особовими даними у конституційному провадженні.
🔹 Наостанок Віктор Бесчастний подякував експертам за ґрунтовні та інформативні доповіді, а також Раді Європи та Європейському Союзові, завдяки яким стало можливим проведення цього та інших заходів.
Модерувала захід менеджерка проєкту „Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні“, „Партнерство заради добропорядного врядування“, Фаза III Сюзанна Мнацаканян.
📎 https://cutt.ly/bw6pnsI5
#КСУ розглядає справу за конституційною скаргою ТОВ „Рейнір Бізнес Груп“, яке оспорює законодавчі приписи щодо наявних підстав здійснювати представництво інтересів держави в суді прокурором
📑 Другий сенат 24 квітня ц.р. на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Рейнір Бізнес Груп“ (далі – Товариство).
💬 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Городовенко виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника. Зокрема, суддя зазначив, що Товариство звернулося до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність статті 131-1 Конституції України приписи абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами (далі – Закон).
▪️ Відповідно до статті 23 Закону „прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу“ (абзац перший частини третьої).
▪️ Згідно з частиною четвертою статті 23 Закону „наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
▪️ Прокурор зобов’язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб’єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб’єктом владних повноважень“ (абзаци перший, другий, третій).
💭 Як зазначив суддя-доповідач, суб’єкт права на конституційну скаргу вважає, що оспорювані приписи Закону не відповідають статті 131-1 Конституції України, за якою в Україні діє прокуратура, яка здійснює підтримання публічного обвинувачення в суді; організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Зокрема, автор клопотання стверджує, що абзац перший частини третьої статті 23 Закону «не містить визначення словосполучення „виключний випадок“. Натомість підстави для представництва прокурором в суді інтересів держави трансформовано з терміну „виключний випадок“ в термін „неналежним чином“ та „не здійснює“, що в свою чергу не тотожне поняттю „виключний випадок“ та є оціночним судження. Така правова невизначеність законодавства створює правові ситуації, що підстави для представництва прокурором не є виключними, а повсякчасними та фактично перетворили інститут представництва в „загальний нагляд“ за всіма фізичними та юридичними особами від якого намагались відмовитись законодавці вносячи зміни в Конституцію України Законом № 1401-VIII від 02.06.2016».
✔️ Після дослідження матеріалів справи на відкритій частині пленарного засідання Другий сенат перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
На відкритій частині пленарного засідання був присутній уповноважений представник суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Євген Лукашенко.
Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
https://is.gd/tF0LRx
📑 Другий сенат 24 квітня ц.р. на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Рейнір Бізнес Груп“ (далі – Товариство).
💬 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Городовенко виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника. Зокрема, суддя зазначив, що Товариство звернулося до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність статті 131-1 Конституції України приписи абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами (далі – Закон).
▪️ Відповідно до статті 23 Закону „прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу“ (абзац перший частини третьої).
▪️ Згідно з частиною четвертою статті 23 Закону „наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
▪️ Прокурор зобов’язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб’єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб’єктом владних повноважень“ (абзаци перший, другий, третій).
💭 Як зазначив суддя-доповідач, суб’єкт права на конституційну скаргу вважає, що оспорювані приписи Закону не відповідають статті 131-1 Конституції України, за якою в Україні діє прокуратура, яка здійснює підтримання публічного обвинувачення в суді; організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Зокрема, автор клопотання стверджує, що абзац перший частини третьої статті 23 Закону «не містить визначення словосполучення „виключний випадок“. Натомість підстави для представництва прокурором в суді інтересів держави трансформовано з терміну „виключний випадок“ в термін „неналежним чином“ та „не здійснює“, що в свою чергу не тотожне поняттю „виключний випадок“ та є оціночним судження. Така правова невизначеність законодавства створює правові ситуації, що підстави для представництва прокурором не є виключними, а повсякчасними та фактично перетворили інститут представництва в „загальний нагляд“ за всіма фізичними та юридичними особами від якого намагались відмовитись законодавці вносячи зміни в Конституцію України Законом № 1401-VIII від 02.06.2016».
✔️ Після дослідження матеріалів справи на відкритій частині пленарного засідання Другий сенат перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
На відкритій частині пленарного засідання був присутній уповноважений представник суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Євген Лукашенко.
Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
https://is.gd/tF0LRx