📚 Конституційний Суд України розглядав справи за конституційними поданнями Верховного Суду. Колегії суддів ухвалили низку ухвал

🔸 У четвер, 11 квітня 2024 року, Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:

– Верховного Суду щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 105 Конституції України;

– Верховного Суду щодо конституційності пункту 3 розділу ІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України „Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації“.

🖇Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.

📑 Крім того, відбулося засідання Конституційного Суду України, на якому ухвалили Постанову про внесення зміни до Положення про Постійну комісію з питань бюджету та кадрів Суду.

🔸 Цього ж дня колегії суддів Першого та Другого сенатів провели засідання, на яких розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.

За результатами розгляду колегія суддів Другого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Колмикова Вячеслава Аркадійовича щодо конституційності частини першої статті 61 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб “ від 09 квітня 1992 року № 2262-XII.

Водночас колегії суддів Першого і Другого сенатів відмовили у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:

➖ Продуна Віталія Вікторовича щодо конституційності підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ щодо окремих аспектів дії перехідних положень» від 15 червня 2021 року № 1554-ІХ;

➖ Малиш Антоніни Анатоліївни щодо конституційності абзацу першого пункту 37 частини першої статті 1 Закону України „Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення“ від 6 грудня 2019 року № 361-ІХ.

https://bit.ly/4aMyluf

📚 Конституційний Суд України спільно з німецькими партнерами організували проведення низки просвітницьких лекцій для широкого кола слухачів

👥 У четвер, 11 квітня 2024 року, в Конституційному Суді України відбулася перша онлайн-лекція на тему: „Федеральний конституційний суд: історія та сьогодення“. Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Галина Юровська, Олег Первомайський, Олександр Петришин, судді Федерального Конституційного Суду Німеччини у відставці проф., д-р Райнґард Ґайєр та проф., д-р Удо Штайнер, представниця Німецького фонду міжнародного правового співробітництва (IRZ) – керівниця проєктів по Україні Ангела Шмайнк, ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук.

💬 Як зазначила Галина Юровська, це перша із трьох запланованих лекцій, які будуть проведені за участі німецьких колег у межах спільного проєкту Конституційного Суду України й Національної школи суддів.

Представниця Німецького фонду міжнародного правового співробітництва (IRZ) – керівниця проєктів по Україні Ангела Шмайнк підтвердила, що IRZ спільно з Федеральним конституційним судом Німеччини співпрацює з Конституційним Судом України в частині обміну досвідом, та надає консультативну підтримку, зокрема щодо функціонування інституту конституційної скарги.

Ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук зауважив, що спільний проєкт Конституційного Суду України й Національної школи суддів був започаткований у квітні 2022 року та має на меті просвітницьку місію, яку реалізують через пряме спілкування суддів КСУ із широкою аудиторією.

📰Про досвід становлення та функціонування Федерального конституційного суду Німеччини як ключового конституційного органу в системі захисту основних прав та свобод громадян під час лекції розповіли судді Федерального Конституційного Суду Німеччини у відставці проф., д-р Райнґард Ґайєр та проф., д-р Удо Штайнер. Вони ознайомили учасників з історією створення та еволюцією Федерального конституційного суду Німеччини, його роллю в захисті конституційних принципів та механізмах взаємодії з іншими органами влади.

Доповідачі зосередили увагу на законодавчих нормах, відповідно до яких суд здійснює свої повноваження. Зокрема, поінформували про процедуру обрання суддів та судову практику ФКС Німеччини.

Суддя Конституційного Суд України Олег Первомайський коротко розповів про довготривалу співпрацю між конституційними судами України та Німеччини, яку за сприяння Німецького фонду міжнародного правового співробітництва, розпочато з 1996 року. Він зазначив, що в межах цієї співпраці регулярно проводяться німецько-українські фахові зустрічі із питань конституційного права.

У контексті багаторічної співпраці органів конституційного контролю України та Німеччини суддя КСУ Олександр Петришин нагадав про робочий візит делегації Конституційного Суду України до Федерального Конституційного Суду Німеччини в листопаді 2023 року, під час якого проведено низку фахових зустрічей.

Судді наголосили, що така співпраця употужнює інституційну спроможність Конституційного Суду України.

Переглянути лекцію можна за посиланням: https://cutt.ly/Fw7w5RpU.
ютуб: https://bit.ly/3VWR6qG
телеграм-канал: https://t.me/CCofUkraine

📊 Конституційний Суд України оприлюднив щорічну інформаційну доповідь за 2023 рік

Конституційний Суд України 9 квітня ц.р. на засіданні ухвалив Постанову № 8-п/2024 „Про затвердження тексту щорічної інформаційної доповіді Конституційного Суду України за 2023 рік“.

Щорічна інформаційна доповідь містить п’ять розділів, у яких висвітлено найважливіші аспекти діяльності Конституційного Суду України в 2023 році.

📑 Важливе місце в доповіді належить огляду судової діяльності Конституційного Суду України, зокрема аналізу ухвалених Конституційним Судом України актів за конституційними поданнями, конституційними зверненнями та конституційними скаргами, а також питань їх дотримання. Крім того, доповідь містить інформацію про міжнародне співробітництво, взаємодію Конституційного Суду України із громадянським суспільством, забезпечення його діяльності.

🔎Детально про діяльність органу конституційного контролю та його Секретаріату пропонуємо ознайомитися у щорічній інформаційній доповіді:

▶️ FlipBook https://cutt.ly/Ew7rmqNt
▶️ PDF https://cutt.ly/lw7rm6hH

⚖️Другий сенат #КСУ провів засідання: розглядав справи за конституційними скаргами та ухвалив дві ухвали

📚У понеділок, 15 квітня, Другий сенат на закритій частині пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:

– Представництва „АНДРІТЗ ГАЙДРО ГмбХˮ щодо конституційності приписів пункту 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України;

– Бурми Кирила Андрійовича щодо конституційності приписів статті 51 Цивільного кодексу України;

– Лопушанського Володимира Михайловича щодо конституційності частини другої статті 3, підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“.

Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.

🗞У справі за конституційною скаргою Абрамовича Олексія Володимировича щодо конституційності абзацу другого частини першої статті 39 Житлового кодексу України Другий сенат закрив конституційне провадження.

🔗Крім того, на пленарному засіданні Другий сенат об’єднав в одне конституційне провадження справи за конституційними скаргами Дудкевича Едуарда Валентиновича та Прокопенка Юрія Олексійовича щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352-ІХ.

https://bit.ly/446Iu2U

📚У Конституційному Суді України відбулась зустріч із студентами КНУ імені Тараса Шевченка, під час якої обговорили використання штучного інтелекту в судочинстві

👥 У понеділок, 15 квітня 2024 року, суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко, керівник Секретаріату Суду Віктор Бесчастний та працівники структурних підрозділів провели зустріч із студентами Інституту міжнародних відносин Київського національного Університету імені Тараса Шевченка, які активно займаються вивченням світового досвіду нормативного регулювання та застосування штучного інтелекту (ШІ) в діяльності органів державної влади, зокрема, під час здійснення судочинства.

🔹Під час розмови обговорили ключові аспекти Висновку № 26 „Рухаючись вперед: використання асистивних технологій у судочинстві“, що був ухвалений 1 грудня 2023 року Консультативною радою європейських суддів та був підготовлений на основі попередніх висновків КРЄС, зокрема Великої хартії суддів (2010) та Висновку КРЄС № 14 (2011) „Правосуддя та інформаційні технології (ІТ)“.
Учасники зустрічі зосередилися на правових й етичних основах використання технології штучного інтелекту в українському судочинстві в контексті цього Висновку.

💬 Віктор Городовенко звернув увагу слухачів на особливості застосування штучного інтелекту (ШІ) суддями, наголосивши на головній ролі судді та його персональній відповідальності у разі застосування ШІ в своїх дослідженнях чи роботі, а також на потребі в перевірянні суддею відповідних юридичних позицій і неприпустимості їх автоматичного застосування. Тож за його словами, приймати важливі рішення і нести за них відповідальність, як і раніше, буде людина. Він також зазначив, що слід дуже обережно вирішувати завдання використання штучного інтелекту для уникнення інституційної незалежності судової влади від компаній-розробників, які формують технічне завдання для ШІ.

Віктор Городовенко наголосив, що використання технологій тягне за собою великий обсяг оброблення даних, тому ключовим є забезпечення прав людини, зокрема і права на захист персональних даних. На переконання судді, впровадження технологічних змін має бути спрямоване на забезпечення ефективного доступу осіб до правосуддя.

🔹 На завершення зустрічі учасники обмінялися думками з цих питань, обговорили шляхи подальшої співпраці щодо регламентації використання штучного інтелекту, який у найближчі роки буде мати великий вплив на судову владу та суспільство в цілому.

📎 https://cutt.ly/Mw7CRC0L

⚖️ Відбулися засідання #КСУ: ухвалили 2 ухвали

У середу, 17 квітня 2024 року, Перший сенат #Суду на засіданні відкрив конституційне провадження справі за конституційною скаргою Падєріна Володимира Олександровича щодо конституційності пункту 5 частини першої статті 46 Закону України „Про вищу освіту“.

🗞Друга колегія суддів Першого сенату Суду відмовила у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Євстіфеєва Микити Ігоровича щодо конституційності частини другої статті 7 Закону України „Про доступ до судових рішень“.

https://cutt.ly/6w5qlQ48

Юридичні позиції Конституційного Суду України щодо гарантованого рівня соцзахисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в контексті Рішення від 20 березня 2024 року

Із такою темою виступили судді Конституційного Суду України Галина Юровська та Віктор Городовенко.

📑 Під час лекції судді зосередили увагу на ключових аспектах Рішення № 2-р(ІІ)/2024 щодо гарантованого рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Це Рішення Суд ухвалив 📝за конституційною скаргою Василя Атаманчука, який має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії (є особою з інвалідністю ІІ групи у зв’язку із захворюванням внаслідок Чорнобильської катастрофи), особи з інвалідністю внаслідок війни, ветерана військової служби.

Заявник оспорював окремі приписи законів, якими законодавець обмежив для нього максимальний розмір пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

📚 Дослідивши питання, порушене в конституційній скарзі, Суд дійшов висновку, що запроваджене обмеження максимального розміру пенсії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, призвело до порушення сутності конституційних гарантій щодо забезпечення соціального захисту цих осіб, що є порушенням зобов’язань держави. 🔹Адже на „державу покладено позитивний обов’язок забезпечити особам з інвалідністю з числа осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, посилений соціальний захист. Позитивний обов’язок держави у цьому разі, по суті, вимагає від неї вжити заходів підтримчої дії (affirmative action) з огляду на те, що йдеться про обов’язок захисту державою однієї з найуразливіших верств населення, яка того потребує“.

🔸 Судді навели юридичні позиції, викладені в низці рішень Суду щодо соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, 📃серед яких: „соціальні зобов’язання держави перед громадянами, які втратили здоров’я внаслідок того, що держава свого часу зобов’язала їх взяти участь у подоланні наслідків аварії на Чорнобильській АЕС – катастрофи планетарного масштабу, та які зазнали інвалідності внаслідок таких дій, а також перед особами з інвалідністю з числа потерпілих від цієї катастрофи не мають залежати від фінансових можливостей держави та її економічного становища“.

🎥 Переглянувши лекцію, слухачі також дізнаються про юридичні позиції міжнародних установ та практику Європейського суду з прав людини.

https://cutt.ly/pw7wVDln

▫️ Усі попередні лекції дивіться на сторінках Конституційного Суду: Ютубі та Телеграм-каналі.

⚖️ Колегії суддів Першого і Другого сенатів провели засідання: ухвалили 4 ухвали

Сьогодні, 18 квітня 2024 року, колегії суддів Першого і Другого сенатів на засіданні розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами і конституційним поданням.

📝 За результатами розгляду Перша колегія суддів Другого сенату відкрила конституційні провадження у справах:
➖ за конституційною скаргою Ващенка Сергія Євгенійовича про відповідність Конституції України окремих приписів частини другої статті 21, частини першої, пункту 2 частини другої статті 22, окремих приписів частини першої статті 1175 Цивільного кодексу України;
➖ за конституційним поданням Верховного Суду про відповідність Конституції України статті 114, абзаців другого, третього пункту 2 розділу XV ,,Прикінцеві положення“ Закону України ,,Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування“ в редакції Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій“.

📎Отже, питання, пов’язані з конституційними провадженнями у справах за конституційною скаргою Сергія Ващенка, судді розглянуть на засіданні Другого сенату, а за конституційним поданням Верховного Суду – на засіданні Великої палати Суду.

📑 Водночас колегії суддів Першого і Другого сенатів відмовили у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ компанії „Н.З.К. ХОЛДІНГ ЛІМІТЕД“ щодо конституційності пункту 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України та абзацу п’ятнадцятого частини першої статті 52 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб“;
➖ Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ,,Дивосвіт“» про конституційність частини другої статті 5 Закону України ,,Про виконавче провадження“.

https://cutt.ly/Kw5fcwOA

📚 Конституційний Суд України отримав для бібліотеки фотолітопис „Нескорена Україна у війні цивілізацій“

🔗 Це видання вийшло в світ завдяки спільній роботі Юридичного видавництва „Право України“, Всеукраїнської правозахисної організації „Меморіал“ імені Василя Стуса та багатьох інших благодійників та меценатів, які долучилися до роботи.

До редакційної ради фотолітопису також увійшов виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Сергій Головатий.

У фотолітописі є роботи 50 фотокореспондентів, що у них закарбовували історичні моменти боротьби українців за демократичні цінності, за право жити серед людиноцентричних країн. У книзі є фотографії, які зроблені на початку Революції Гідності 2013 року і донині.

🔊 Книгу презентували в Києві 17 квітня цього року. Творці видання для популяризації України та її мужніх захисників видали книгу українською та англійською мовами. Також фотолітопис буде розповсюджено серед державних органів влади України та зарубіжних країн, посольств і дипломатичних місій, міжнародних організацій.

🫶 Сердечно дякуємо за фотолітопис. Це видання посіло одне із почесних місць на полицях нашої Бібліотеки.