🔹 Сьогодні, 10 квітня 2024 року, відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
📑За результатами розгляду колегії суддів відмовили у відкритті конституційних проваджень у справах за шістьма конституційними скаргами:
➖ Бригинця Миколи Васильовича щодо конституційності пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України;
➖ Гопкало Наталії Володимирівни щодо конституційності частини першої статті 388 Цивільного кодексу України;
➖ Данілова Сергія Анатолійовича щодо конституційності пункту 2 частини шостої статті 19, пункту 1 частини першої статті 274, частини першої, сьомої статті 277, пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України;
➖ Шеляженка Юрія Вадимовича щодо конституційності приписів статті 98, частин першої, другої, третьої статті 170, частини п’ятої статті 171 Кримінального процесуального кодексу України, частини другої статті 436-2 Кримінального кодексу України;
➖ Приватного акціонерного товариства „ЮНІКОН“ щодо конституційності абзаців першого, другого частини другої статті 52, частини п’ятої статті 56, окремих приписів статті 60 Закону України „Про захист економічної конкуренції“;
➖ Громадської організації „Український Рух Пацифістів“ щодо конституційності пункту 1, абзацу першого пункту 2, пунктів 7, 18, 19 частини першої статті 4, частини першої статті 5, пункту 1 частини першої статті 19, частини четвертої статті 22, пункту 1 частини першої статті 238, пункту 2 частини першої, пункту 2 частини четвертої, частини п’ятої статті 266 Кодексу адміністративного судочинства України , частини четвертої статті 2 Закону України „Про військовий обов'язок і військову службу“, статей 1, 2 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“.
https://bit.ly/4ara7pv
📑За результатами розгляду колегії суддів відмовили у відкритті конституційних проваджень у справах за шістьма конституційними скаргами:
➖ Бригинця Миколи Васильовича щодо конституційності пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України;
➖ Гопкало Наталії Володимирівни щодо конституційності частини першої статті 388 Цивільного кодексу України;
➖ Данілова Сергія Анатолійовича щодо конституційності пункту 2 частини шостої статті 19, пункту 1 частини першої статті 274, частини першої, сьомої статті 277, пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України;
➖ Шеляженка Юрія Вадимовича щодо конституційності приписів статті 98, частин першої, другої, третьої статті 170, частини п’ятої статті 171 Кримінального процесуального кодексу України, частини другої статті 436-2 Кримінального кодексу України;
➖ Приватного акціонерного товариства „ЮНІКОН“ щодо конституційності абзаців першого, другого частини другої статті 52, частини п’ятої статті 56, окремих приписів статті 60 Закону України „Про захист економічної конкуренції“;
➖ Громадської організації „Український Рух Пацифістів“ щодо конституційності пункту 1, абзацу першого пункту 2, пунктів 7, 18, 19 частини першої статті 4, частини першої статті 5, пункту 1 частини першої статті 19, частини четвертої статті 22, пункту 1 частини першої статті 238, пункту 2 частини першої, пункту 2 частини четвертої, частини п’ятої статті 266 Кодексу адміністративного судочинства України , частини четвертої статті 2 Закону України „Про військовий обов'язок і військову службу“, статей 1, 2 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“.
https://bit.ly/4ara7pv
⚖️ Відбулися засідання Другого сенату Конституційного Суду України
📑 У середу, 10 квітня, Другий сенат #КСУ на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Дудкевича Едуарда Валентиновича щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352-ІХ.
🖇 Дослідивши матеріали цієї справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання, яке відбудеться на одному з наступних пленарних засідань.
📚 Другий сенат оголосив перерву у розгляді справи за конституційною скаргою Пуканича Едуарда Володимировича щодо конституційності приписів частин першої, п'ятої статті 55, частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України. 📝Її розгляд буде продовжено на одному із наступних пленарних засідань у відкритій частині у формі письмового провадження.
✅У справі за конституційною скаргою Плескач Ганни Григорівни щодо конституційності частини першої статті 459 Кримінального процесуального кодексу України Другий сенат ухвалив Рішення № 5-р(ІІ)/2024. Рішення буде оприлюднено на офіційному вебсайті Суду 11 квітня ц.р.
Також Другий сенат на закритій частині пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
▪️ Третяка Олександра Віталійовича щодо конституційності частини шостої статті 30 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
▪️ Прокопенка Юрія Олексійовича про відповідність Конституції України підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“;
▪️ Представництва „АНДРІТЗ ГАЙДРО ГмбХˮ щодо конституційності приписів пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України;
▪️ Бурми Кирила Андрійовича щодо конституційності приписів статті 51 Цивільного кодексу України.
🖇 Подальший розгляд цих справ відбудеться на одному з наступних пленарних засідань Другого сенату.
У справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Рейнір Бізнес Груп“ щодо конституційності приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697‒VII Другий сенат визначив форму розгляду справи – письмове провадження.
📑 У середу, 10 квітня, Другий сенат #КСУ на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Дудкевича Едуарда Валентиновича щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352-ІХ.
🖇 Дослідивши матеріали цієї справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання, яке відбудеться на одному з наступних пленарних засідань.
📚 Другий сенат оголосив перерву у розгляді справи за конституційною скаргою Пуканича Едуарда Володимировича щодо конституційності приписів частин першої, п'ятої статті 55, частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України. 📝Її розгляд буде продовжено на одному із наступних пленарних засідань у відкритій частині у формі письмового провадження.
✅У справі за конституційною скаргою Плескач Ганни Григорівни щодо конституційності частини першої статті 459 Кримінального процесуального кодексу України Другий сенат ухвалив Рішення № 5-р(ІІ)/2024. Рішення буде оприлюднено на офіційному вебсайті Суду 11 квітня ц.р.
Також Другий сенат на закритій частині пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
▪️ Третяка Олександра Віталійовича щодо конституційності частини шостої статті 30 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
▪️ Прокопенка Юрія Олексійовича про відповідність Конституції України підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“;
▪️ Представництва „АНДРІТЗ ГАЙДРО ГмбХˮ щодо конституційності приписів пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України;
▪️ Бурми Кирила Андрійовича щодо конституційності приписів статті 51 Цивільного кодексу України.
🖇 Подальший розгляд цих справ відбудеться на одному з наступних пленарних засідань Другого сенату.
У справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Рейнір Бізнес Груп“ щодо конституційності приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697‒VII Другий сенат визначив форму розгляду справи – письмове провадження.
📌 Конституційний Суд України ухвалив Рішення щодо конституційності окремого припису Кримінального процесуального кодексу України, яким унормовано перегляд за нововиявленими обставинами ухвали слідчого судді
Другий сенат #КСУ 10 квітня 2024 року на пленарному засіданні розглянув справу за конституційною скаргою Плескач Ганни Григорівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого припису частини першої статті 459 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
💬 Ганна Плескач звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частині першій статті 8, частині першій статті 24, частині другій статті 55, пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України окремий припис частини першої статті 459 Кодексу, згідно з яким судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.
У Рішенні Конституційний Суд України виснував, що додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) стосовно ухвал слідчих суддів у разі надання права на їх перегляд за нововиявленими обставинами можливе лише за наявності істотних та переконливих передумов для такого перегляду та врахування потреби додержання вимог щодо розумних строків досудового розслідування.
🗞 Конституційний Суд України у цьому рішенні також констатував, що оспорюваний припис статті 459 Кодексу не містить заборони на перегляд за нововиявленими обставинами будь-яких видів судових рішень, що набрали законної сили. Тому за оспорюваним приписом статті 459 Кодексу учасники кримінальних проваджень мають однакові процесуальні права на перегляд за нововиявленими обставинами судових рішень, що набрали законної сили, зокрема ухвали слідчого судді на стадії досудового розслідування та ухвали суду під час судового розгляду чи реалізації інших стадій кримінального провадження.
👆 Дослідивши питання, порушені в конституційній скарзі, Суд дійшов висновку, що частина перша статті 459 Кодексу відповідає Конституції України (є конституційною).
Суддя-доповідач у цій справі – Олег Первомайський.
📑 Текст Рішення та його резюме будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Суду 11 квітня ц.р.
https://bit.ly/49uGxyk
Другий сенат #КСУ 10 квітня 2024 року на пленарному засіданні розглянув справу за конституційною скаргою Плескач Ганни Григорівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого припису частини першої статті 459 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
💬 Ганна Плескач звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частині першій статті 8, частині першій статті 24, частині другій статті 55, пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України окремий припис частини першої статті 459 Кодексу, згідно з яким судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.
У Рішенні Конституційний Суд України виснував, що додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) стосовно ухвал слідчих суддів у разі надання права на їх перегляд за нововиявленими обставинами можливе лише за наявності істотних та переконливих передумов для такого перегляду та врахування потреби додержання вимог щодо розумних строків досудового розслідування.
🗞 Конституційний Суд України у цьому рішенні також констатував, що оспорюваний припис статті 459 Кодексу не містить заборони на перегляд за нововиявленими обставинами будь-яких видів судових рішень, що набрали законної сили. Тому за оспорюваним приписом статті 459 Кодексу учасники кримінальних проваджень мають однакові процесуальні права на перегляд за нововиявленими обставинами судових рішень, що набрали законної сили, зокрема ухвали слідчого судді на стадії досудового розслідування та ухвали суду під час судового розгляду чи реалізації інших стадій кримінального провадження.
👆 Дослідивши питання, порушені в конституційній скарзі, Суд дійшов висновку, що частина перша статті 459 Кодексу відповідає Конституції України (є конституційною).
Суддя-доповідач у цій справі – Олег Первомайський.
📑 Текст Рішення та його резюме будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Суду 11 квітня ц.р.
https://bit.ly/49uGxyk
⚖️ Конституційний Суд України визнав конституційним окремий припис Кримінального процесуального кодексу України, яким унормовано перегляд за нововиявленими обставинами ухвали слідчого судді
❗️ Другий сенат Конституційного Суду України 10 квітня 2024 року на пленарному засіданні ухвалив Рішення https://ccu.gov.ua/dokument/5-rii2024 у справі за конституційною скаргою Плескач Ганни Григорівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого припису частини першої статті 459 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
За частиною першою статті 459 Кодексу „судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами“.
✔️Дослідивши питання, порушені в конституційній скарзі, Суд дійшов висновку, що окремий припис частини першої статті 459 Кодексу відповідає Конституції України (є конституційним).
Суддя-доповідач у цій справі – Олег Первомайський.
Ганна Плескач звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частині першій статті 8, частині першій статті 24, частині другій статті 55, пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України окремий припис частини першої статті 459 Кодексу, згідно з яким судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.
Суб’єкт права на конституційну скаргу стверджувала, що частина перша статті 459 Кодексу містить законодавчу заборону „на перегляд за нововиявленими обставинами ухвал слідчих суддів – яка в частині першій статті 459 КПК України виражена шляхом визначення вичерпного кола актів, які підлягають такому перегляду“.
📚 Розв’язуючи порушені в конституційній скарзі питання, Конституційний Суд України керувався своїми попередніми юридичними позиціями з цих питань, рішеннями Європейського Суду з прав людини, приписами Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод 1950 року, актами міжнародного права, зокрема статтею 8 Усесвітньої декларації людських прав 1948 року, що її ухвалила Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй 10 грудня 1948 року, а також практикою конституційних судів інших держав.
Конституційний Суд України послідовно обстоює юридичну позицію, що забезпечення права на судовий захист є однією з гарантій реалізації інших конституційних прав і свобод, їх утвердження й захисту, зокрема в спосіб відновлення в разі їх порушення. Водночас для забезпечення поваги до суду, його рішень та дієвості всієї системи правосуддя в державі, керованій правовладдям, надважливим є додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata), який полягає, зокрема, у тому, що жоден із учасників справи або інших юридично заінтересованих у розгляді справи осіб не має права вимагати перегляду остаточного та обов’язкового судового рішення лише для повторного слухання справи та ухвалення нового судового рішення.
З огляду на основні засади судочинства та потребу додержання принципу остаточності судового рішення Конституційний Суд України вважає, що, на відміну від апеляційного перегляду справи і касаційного оскарження судового рішення, перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є екстраординарним видом перегляду судових рішень.
🔹Конституційний Суд України зазначає, що додержання принципу остаточності судового рішення стосовно ухвал слідчих суддів у разі надання права на їх перегляд за нововиявленими обставинами можливе лише за наявності істотних та переконливих передумов для такого перегляду й з урахуванням потреби додержання вимог щодо розумних строків досудового розслідування.
Якщо особа намагається реалізувати право на перегляд ухвали слідчого судді за нововиявленими обставинами для перешкоджання своєчасному завершенню досудового розслідування або з іншою метою, що не є узгідненою
з сутністю перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами як екстраординарного виду перегляду судових рішень, є підстави для висновку, що право на такий перегляд не має бути забезпечене конституційними гарантіями.
❗️ Другий сенат Конституційного Суду України 10 квітня 2024 року на пленарному засіданні ухвалив Рішення https://ccu.gov.ua/dokument/5-rii2024 у справі за конституційною скаргою Плескач Ганни Григорівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого припису частини першої статті 459 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
За частиною першою статті 459 Кодексу „судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами“.
✔️Дослідивши питання, порушені в конституційній скарзі, Суд дійшов висновку, що окремий припис частини першої статті 459 Кодексу відповідає Конституції України (є конституційним).
Суддя-доповідач у цій справі – Олег Первомайський.
Ганна Плескач звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частині першій статті 8, частині першій статті 24, частині другій статті 55, пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України окремий припис частини першої статті 459 Кодексу, згідно з яким судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.
Суб’єкт права на конституційну скаргу стверджувала, що частина перша статті 459 Кодексу містить законодавчу заборону „на перегляд за нововиявленими обставинами ухвал слідчих суддів – яка в частині першій статті 459 КПК України виражена шляхом визначення вичерпного кола актів, які підлягають такому перегляду“.
📚 Розв’язуючи порушені в конституційній скарзі питання, Конституційний Суд України керувався своїми попередніми юридичними позиціями з цих питань, рішеннями Європейського Суду з прав людини, приписами Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод 1950 року, актами міжнародного права, зокрема статтею 8 Усесвітньої декларації людських прав 1948 року, що її ухвалила Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй 10 грудня 1948 року, а також практикою конституційних судів інших держав.
Конституційний Суд України послідовно обстоює юридичну позицію, що забезпечення права на судовий захист є однією з гарантій реалізації інших конституційних прав і свобод, їх утвердження й захисту, зокрема в спосіб відновлення в разі їх порушення. Водночас для забезпечення поваги до суду, його рішень та дієвості всієї системи правосуддя в державі, керованій правовладдям, надважливим є додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata), який полягає, зокрема, у тому, що жоден із учасників справи або інших юридично заінтересованих у розгляді справи осіб не має права вимагати перегляду остаточного та обов’язкового судового рішення лише для повторного слухання справи та ухвалення нового судового рішення.
З огляду на основні засади судочинства та потребу додержання принципу остаточності судового рішення Конституційний Суд України вважає, що, на відміну від апеляційного перегляду справи і касаційного оскарження судового рішення, перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є екстраординарним видом перегляду судових рішень.
🔹Конституційний Суд України зазначає, що додержання принципу остаточності судового рішення стосовно ухвал слідчих суддів у разі надання права на їх перегляд за нововиявленими обставинами можливе лише за наявності істотних та переконливих передумов для такого перегляду й з урахуванням потреби додержання вимог щодо розумних строків досудового розслідування.
Якщо особа намагається реалізувати право на перегляд ухвали слідчого судді за нововиявленими обставинами для перешкоджання своєчасному завершенню досудового розслідування або з іншою метою, що не є узгідненою
з сутністю перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами як екстраординарного виду перегляду судових рішень, є підстави для висновку, що право на такий перегляд не має бути забезпечене конституційними гарантіями.
🔹Ураховуючи наведене, Конституційний Суд України висновує, що оспорюваний припис статті 459 Кодексу не суперечить приписам частини першої статті 8, частин першої, другої статті 55, частини другої статті 129 Конституції України.
#КСУ у цьому рішенні також констатував, що за оспорюваним приписом Кодексу учасники кримінальних проваджень мають однакові процесуальні права на перегляд за нововиявленими обставинами судових рішень, що набрали законної сили, зокрема ухвали слідчого судді на стадії досудового розслідування та ухвали суду під час судового розгляду чи реалізації інших стадій кримінального провадження.
Отже, оспорюваний припис статті 459 Кодексу сформульовано з додержанням принципу юридичної рівності як однієї із засад кримінального судочинства.
🖇 З огляду на наведене Конституційний Суд України дійшов висновку, що окремий припис частини першої статті 459 Кодексу не суперечить приписам статті 21, частин першої, другої статті 24, пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України.
https://bit.ly/4aSvj7B
#КСУ у цьому рішенні також констатував, що за оспорюваним приписом Кодексу учасники кримінальних проваджень мають однакові процесуальні права на перегляд за нововиявленими обставинами судових рішень, що набрали законної сили, зокрема ухвали слідчого судді на стадії досудового розслідування та ухвали суду під час судового розгляду чи реалізації інших стадій кримінального провадження.
Отже, оспорюваний припис статті 459 Кодексу сформульовано з додержанням принципу юридичної рівності як однієї із засад кримінального судочинства.
🖇 З огляду на наведене Конституційний Суд України дійшов висновку, що окремий припис частини першої статті 459 Кодексу не суперечить приписам статті 21, частин першої, другої статті 24, пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України.
https://bit.ly/4aSvj7B
📚 Конституційний Суд України розглядав справи за конституційними поданнями Верховного Суду. Колегії суддів ухвалили низку ухвал
🔸 У четвер, 11 квітня 2024 року, Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
– Верховного Суду щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 105 Конституції України;
– Верховного Суду щодо конституційності пункту 3 розділу ІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України „Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації“.
🖇Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📑 Крім того, відбулося засідання Конституційного Суду України, на якому ухвалили Постанову про внесення зміни до Положення про Постійну комісію з питань бюджету та кадрів Суду.
🔸 Цього ж дня колегії суддів Першого та Другого сенатів провели засідання, на яких розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
За результатами розгляду колегія суддів Другого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Колмикова Вячеслава Аркадійовича щодо конституційності частини першої статті 61 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб “ від 09 квітня 1992 року № 2262-XII.
Водночас колегії суддів Першого і Другого сенатів відмовили у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Продуна Віталія Вікторовича щодо конституційності підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ щодо окремих аспектів дії перехідних положень» від 15 червня 2021 року № 1554-ІХ;
➖ Малиш Антоніни Анатоліївни щодо конституційності абзацу першого пункту 37 частини першої статті 1 Закону України „Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення“ від 6 грудня 2019 року № 361-ІХ.
https://bit.ly/4aMyluf
🔸 У четвер, 11 квітня 2024 року, Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
– Верховного Суду щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 105 Конституції України;
– Верховного Суду щодо конституційності пункту 3 розділу ІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України „Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації“.
🖇Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📑 Крім того, відбулося засідання Конституційного Суду України, на якому ухвалили Постанову про внесення зміни до Положення про Постійну комісію з питань бюджету та кадрів Суду.
🔸 Цього ж дня колегії суддів Першого та Другого сенатів провели засідання, на яких розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
За результатами розгляду колегія суддів Другого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Колмикова Вячеслава Аркадійовича щодо конституційності частини першої статті 61 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб “ від 09 квітня 1992 року № 2262-XII.
Водночас колегії суддів Першого і Другого сенатів відмовили у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Продуна Віталія Вікторовича щодо конституційності підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ щодо окремих аспектів дії перехідних положень» від 15 червня 2021 року № 1554-ІХ;
➖ Малиш Антоніни Анатоліївни щодо конституційності абзацу першого пункту 37 частини першої статті 1 Закону України „Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення“ від 6 грудня 2019 року № 361-ІХ.
https://bit.ly/4aMyluf
📚 Конституційний Суд України спільно з німецькими партнерами організували проведення низки просвітницьких лекцій для широкого кола слухачів
👥 У четвер, 11 квітня 2024 року, в Конституційному Суді України відбулася перша онлайн-лекція на тему: „Федеральний конституційний суд: історія та сьогодення“. Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Галина Юровська, Олег Первомайський, Олександр Петришин, судді Федерального Конституційного Суду Німеччини у відставці проф., д-р Райнґард Ґайєр та проф., д-р Удо Штайнер, представниця Німецького фонду міжнародного правового співробітництва (IRZ) – керівниця проєктів по Україні Ангела Шмайнк, ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук.
💬 Як зазначила Галина Юровська, це перша із трьох запланованих лекцій, які будуть проведені за участі німецьких колег у межах спільного проєкту Конституційного Суду України й Національної школи суддів.
Представниця Німецького фонду міжнародного правового співробітництва (IRZ) – керівниця проєктів по Україні Ангела Шмайнк підтвердила, що IRZ спільно з Федеральним конституційним судом Німеччини співпрацює з Конституційним Судом України в частині обміну досвідом, та надає консультативну підтримку, зокрема щодо функціонування інституту конституційної скарги.
Ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук зауважив, що спільний проєкт Конституційного Суду України й Національної школи суддів був започаткований у квітні 2022 року та має на меті просвітницьку місію, яку реалізують через пряме спілкування суддів КСУ із широкою аудиторією.
📰Про досвід становлення та функціонування Федерального конституційного суду Німеччини як ключового конституційного органу в системі захисту основних прав та свобод громадян під час лекції розповіли судді Федерального Конституційного Суду Німеччини у відставці проф., д-р Райнґард Ґайєр та проф., д-р Удо Штайнер. Вони ознайомили учасників з історією створення та еволюцією Федерального конституційного суду Німеччини, його роллю в захисті конституційних принципів та механізмах взаємодії з іншими органами влади.
Доповідачі зосередили увагу на законодавчих нормах, відповідно до яких суд здійснює свої повноваження. Зокрема, поінформували про процедуру обрання суддів та судову практику ФКС Німеччини.
Суддя Конституційного Суд України Олег Первомайський коротко розповів про довготривалу співпрацю між конституційними судами України та Німеччини, яку за сприяння Німецького фонду міжнародного правового співробітництва, розпочато з 1996 року. Він зазначив, що в межах цієї співпраці регулярно проводяться німецько-українські фахові зустрічі із питань конституційного права.
У контексті багаторічної співпраці органів конституційного контролю України та Німеччини суддя КСУ Олександр Петришин нагадав про робочий візит делегації Конституційного Суду України до Федерального Конституційного Суду Німеччини в листопаді 2023 року, під час якого проведено низку фахових зустрічей.
Судді наголосили, що така співпраця употужнює інституційну спроможність Конституційного Суду України.
Переглянути лекцію можна за посиланням: https://cutt.ly/Fw7w5RpU.
ютуб: https://bit.ly/3VWR6qG
телеграм-канал: https://t.me/CCofUkraine
👥 У четвер, 11 квітня 2024 року, в Конституційному Суді України відбулася перша онлайн-лекція на тему: „Федеральний конституційний суд: історія та сьогодення“. Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Галина Юровська, Олег Первомайський, Олександр Петришин, судді Федерального Конституційного Суду Німеччини у відставці проф., д-р Райнґард Ґайєр та проф., д-р Удо Штайнер, представниця Німецького фонду міжнародного правового співробітництва (IRZ) – керівниця проєктів по Україні Ангела Шмайнк, ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук.
💬 Як зазначила Галина Юровська, це перша із трьох запланованих лекцій, які будуть проведені за участі німецьких колег у межах спільного проєкту Конституційного Суду України й Національної школи суддів.
Представниця Німецького фонду міжнародного правового співробітництва (IRZ) – керівниця проєктів по Україні Ангела Шмайнк підтвердила, що IRZ спільно з Федеральним конституційним судом Німеччини співпрацює з Конституційним Судом України в частині обміну досвідом, та надає консультативну підтримку, зокрема щодо функціонування інституту конституційної скарги.
Ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук зауважив, що спільний проєкт Конституційного Суду України й Національної школи суддів був започаткований у квітні 2022 року та має на меті просвітницьку місію, яку реалізують через пряме спілкування суддів КСУ із широкою аудиторією.
📰Про досвід становлення та функціонування Федерального конституційного суду Німеччини як ключового конституційного органу в системі захисту основних прав та свобод громадян під час лекції розповіли судді Федерального Конституційного Суду Німеччини у відставці проф., д-р Райнґард Ґайєр та проф., д-р Удо Штайнер. Вони ознайомили учасників з історією створення та еволюцією Федерального конституційного суду Німеччини, його роллю в захисті конституційних принципів та механізмах взаємодії з іншими органами влади.
Доповідачі зосередили увагу на законодавчих нормах, відповідно до яких суд здійснює свої повноваження. Зокрема, поінформували про процедуру обрання суддів та судову практику ФКС Німеччини.
Суддя Конституційного Суд України Олег Первомайський коротко розповів про довготривалу співпрацю між конституційними судами України та Німеччини, яку за сприяння Німецького фонду міжнародного правового співробітництва, розпочато з 1996 року. Він зазначив, що в межах цієї співпраці регулярно проводяться німецько-українські фахові зустрічі із питань конституційного права.
У контексті багаторічної співпраці органів конституційного контролю України та Німеччини суддя КСУ Олександр Петришин нагадав про робочий візит делегації Конституційного Суду України до Федерального Конституційного Суду Німеччини в листопаді 2023 року, під час якого проведено низку фахових зустрічей.
Судді наголосили, що така співпраця употужнює інституційну спроможність Конституційного Суду України.
Переглянути лекцію можна за посиланням: https://cutt.ly/Fw7w5RpU.
ютуб: https://bit.ly/3VWR6qG
телеграм-канал: https://t.me/CCofUkraine
YouTube
Федеральний конституційний суд Німеччини: історія та сьогодення
Конституційний Суд України спільно з німецькими партнерами організували проведення низки просвітницьких лекцій
для широкого кола слухачів
У четвер, 11 квітня 2024 року, в Конституційному Суді України відбулася перша онлайн-лекція на тему: „Федеральний конституційний…
для широкого кола слухачів
У четвер, 11 квітня 2024 року, в Конституційному Суді України відбулася перша онлайн-лекція на тему: „Федеральний конституційний…
📊 Конституційний Суд України оприлюднив щорічну інформаційну доповідь за 2023 рік
Конституційний Суд України 9 квітня ц.р. на засіданні ухвалив Постанову № 8-п/2024 „Про затвердження тексту щорічної інформаційної доповіді Конституційного Суду України за 2023 рік“.
Щорічна інформаційна доповідь містить п’ять розділів, у яких висвітлено найважливіші аспекти діяльності Конституційного Суду України в 2023 році.
📑 Важливе місце в доповіді належить огляду судової діяльності Конституційного Суду України, зокрема аналізу ухвалених Конституційним Судом України актів за конституційними поданнями, конституційними зверненнями та конституційними скаргами, а також питань їх дотримання. Крім того, доповідь містить інформацію про міжнародне співробітництво, взаємодію Конституційного Суду України із громадянським суспільством, забезпечення його діяльності.
🔎Детально про діяльність органу конституційного контролю та його Секретаріату пропонуємо ознайомитися у щорічній інформаційній доповіді:
▶️ FlipBook https://cutt.ly/Ew7rmqNt
▶️ PDF https://cutt.ly/lw7rm6hH
Конституційний Суд України 9 квітня ц.р. на засіданні ухвалив Постанову № 8-п/2024 „Про затвердження тексту щорічної інформаційної доповіді Конституційного Суду України за 2023 рік“.
Щорічна інформаційна доповідь містить п’ять розділів, у яких висвітлено найважливіші аспекти діяльності Конституційного Суду України в 2023 році.
📑 Важливе місце в доповіді належить огляду судової діяльності Конституційного Суду України, зокрема аналізу ухвалених Конституційним Судом України актів за конституційними поданнями, конституційними зверненнями та конституційними скаргами, а також питань їх дотримання. Крім того, доповідь містить інформацію про міжнародне співробітництво, взаємодію Конституційного Суду України із громадянським суспільством, забезпечення його діяльності.
🔎Детально про діяльність органу конституційного контролю та його Секретаріату пропонуємо ознайомитися у щорічній інформаційній доповіді:
▶️ FlipBook https://cutt.ly/Ew7rmqNt
▶️ PDF https://cutt.ly/lw7rm6hH
Heyzine
Online Flipbook
Created with the Heyzine flipbook maker
⚖️Другий сенат #КСУ провів засідання: розглядав справи за конституційними скаргами та ухвалив дві ухвали
📚У понеділок, 15 квітня, Другий сенат на закритій частині пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
– Представництва „АНДРІТЗ ГАЙДРО ГмбХˮ щодо конституційності приписів пункту 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України;
– Бурми Кирила Андрійовича щодо конституційності приписів статті 51 Цивільного кодексу України;
– Лопушанського Володимира Михайловича щодо конституційності частини другої статті 3, підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“.
Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🗞У справі за конституційною скаргою Абрамовича Олексія Володимировича щодо конституційності абзацу другого частини першої статті 39 Житлового кодексу України Другий сенат закрив конституційне провадження.
🔗Крім того, на пленарному засіданні Другий сенат об’єднав в одне конституційне провадження справи за конституційними скаргами Дудкевича Едуарда Валентиновича та Прокопенка Юрія Олексійовича щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352-ІХ.
https://bit.ly/446Iu2U
📚У понеділок, 15 квітня, Другий сенат на закритій частині пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
– Представництва „АНДРІТЗ ГАЙДРО ГмбХˮ щодо конституційності приписів пункту 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України;
– Бурми Кирила Андрійовича щодо конституційності приписів статті 51 Цивільного кодексу України;
– Лопушанського Володимира Михайловича щодо конституційності частини другої статті 3, підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“.
Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🗞У справі за конституційною скаргою Абрамовича Олексія Володимировича щодо конституційності абзацу другого частини першої статті 39 Житлового кодексу України Другий сенат закрив конституційне провадження.
🔗Крім того, на пленарному засіданні Другий сенат об’єднав в одне конституційне провадження справи за конституційними скаргами Дудкевича Едуарда Валентиновича та Прокопенка Юрія Олексійовича щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352-ІХ.
https://bit.ly/446Iu2U
📚У Конституційному Суді України відбулась зустріч із студентами КНУ імені Тараса Шевченка, під час якої обговорили використання штучного інтелекту в судочинстві
👥 У понеділок, 15 квітня 2024 року, суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко, керівник Секретаріату Суду Віктор Бесчастний та працівники структурних підрозділів провели зустріч із студентами Інституту міжнародних відносин Київського національного Університету імені Тараса Шевченка, які активно займаються вивченням світового досвіду нормативного регулювання та застосування штучного інтелекту (ШІ) в діяльності органів державної влади, зокрема, під час здійснення судочинства.
🔹Під час розмови обговорили ключові аспекти Висновку № 26 „Рухаючись вперед: використання асистивних технологій у судочинстві“, що був ухвалений 1 грудня 2023 року Консультативною радою європейських суддів та був підготовлений на основі попередніх висновків КРЄС, зокрема Великої хартії суддів (2010) та Висновку КРЄС № 14 (2011) „Правосуддя та інформаційні технології (ІТ)“.
Учасники зустрічі зосередилися на правових й етичних основах використання технології штучного інтелекту в українському судочинстві в контексті цього Висновку.
💬 Віктор Городовенко звернув увагу слухачів на особливості застосування штучного інтелекту (ШІ) суддями, наголосивши на головній ролі судді та його персональній відповідальності у разі застосування ШІ в своїх дослідженнях чи роботі, а також на потребі в перевірянні суддею відповідних юридичних позицій і неприпустимості їх автоматичного застосування. Тож за його словами, приймати важливі рішення і нести за них відповідальність, як і раніше, буде людина. Він також зазначив, що слід дуже обережно вирішувати завдання використання штучного інтелекту для уникнення інституційної незалежності судової влади від компаній-розробників, які формують технічне завдання для ШІ.
Віктор Городовенко наголосив, що використання технологій тягне за собою великий обсяг оброблення даних, тому ключовим є забезпечення прав людини, зокрема і права на захист персональних даних. На переконання судді, впровадження технологічних змін має бути спрямоване на забезпечення ефективного доступу осіб до правосуддя.
🔹 На завершення зустрічі учасники обмінялися думками з цих питань, обговорили шляхи подальшої співпраці щодо регламентації використання штучного інтелекту, який у найближчі роки буде мати великий вплив на судову владу та суспільство в цілому.
📎 https://cutt.ly/Mw7CRC0L
👥 У понеділок, 15 квітня 2024 року, суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко, керівник Секретаріату Суду Віктор Бесчастний та працівники структурних підрозділів провели зустріч із студентами Інституту міжнародних відносин Київського національного Університету імені Тараса Шевченка, які активно займаються вивченням світового досвіду нормативного регулювання та застосування штучного інтелекту (ШІ) в діяльності органів державної влади, зокрема, під час здійснення судочинства.
🔹Під час розмови обговорили ключові аспекти Висновку № 26 „Рухаючись вперед: використання асистивних технологій у судочинстві“, що був ухвалений 1 грудня 2023 року Консультативною радою європейських суддів та був підготовлений на основі попередніх висновків КРЄС, зокрема Великої хартії суддів (2010) та Висновку КРЄС № 14 (2011) „Правосуддя та інформаційні технології (ІТ)“.
Учасники зустрічі зосередилися на правових й етичних основах використання технології штучного інтелекту в українському судочинстві в контексті цього Висновку.
💬 Віктор Городовенко звернув увагу слухачів на особливості застосування штучного інтелекту (ШІ) суддями, наголосивши на головній ролі судді та його персональній відповідальності у разі застосування ШІ в своїх дослідженнях чи роботі, а також на потребі в перевірянні суддею відповідних юридичних позицій і неприпустимості їх автоматичного застосування. Тож за його словами, приймати важливі рішення і нести за них відповідальність, як і раніше, буде людина. Він також зазначив, що слід дуже обережно вирішувати завдання використання штучного інтелекту для уникнення інституційної незалежності судової влади від компаній-розробників, які формують технічне завдання для ШІ.
Віктор Городовенко наголосив, що використання технологій тягне за собою великий обсяг оброблення даних, тому ключовим є забезпечення прав людини, зокрема і права на захист персональних даних. На переконання судді, впровадження технологічних змін має бути спрямоване на забезпечення ефективного доступу осіб до правосуддя.
🔹 На завершення зустрічі учасники обмінялися думками з цих питань, обговорили шляхи подальшої співпраці щодо регламентації використання штучного інтелекту, який у найближчі роки буде мати великий вплив на судову владу та суспільство в цілому.
📎 https://cutt.ly/Mw7CRC0L