⚖️Суд розглянув низку справ та ухвалив Рішення
У середу, 3 квітня 2024 року, Перший сенат #КСУ на відкритій частині пленарного засідання розглянув справу за конституційною скаргою Петричука Олександра Анатолійовича щодо конституційності пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України у формі письмового провадження. 📑Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
Окрім цього, у справі за конституційними скаргами Водолагіна Сергія Миколайовича, Некрилова Володимира Вікторовича щодо конституційності пункту 2 розділу І Закону України «Про внесення змін до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» від 29 червня 2021 року № 1584–ІХ, частини третьої статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796–ХІІI Перший сенат ухвалив Рішення № 4-р(І)/2024. 👉https://cutt.ly/Pw8llKcM
📑Рішення буде оприлюднено на офіційному вебсайті Суду 4 квітня ц.р.
📑 Водночас Перший сенат закрив конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Гафтонюка Віктора Тимофійовича щодо конституційності окремих приписів статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“, першого речення частини третьої статті 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“.
https://cutt.ly/jw8lgLRo
У середу, 3 квітня 2024 року, Перший сенат #КСУ на відкритій частині пленарного засідання розглянув справу за конституційною скаргою Петричука Олександра Анатолійовича щодо конституційності пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України у формі письмового провадження. 📑Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
Окрім цього, у справі за конституційними скаргами Водолагіна Сергія Миколайовича, Некрилова Володимира Вікторовича щодо конституційності пункту 2 розділу І Закону України «Про внесення змін до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» від 29 червня 2021 року № 1584–ІХ, частини третьої статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796–ХІІI Перший сенат ухвалив Рішення № 4-р(І)/2024. 👉https://cutt.ly/Pw8llKcM
📑Рішення буде оприлюднено на офіційному вебсайті Суду 4 квітня ц.р.
📑 Водночас Перший сенат закрив конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Гафтонюка Віктора Тимофійовича щодо конституційності окремих приписів статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“, першого речення частини третьої статті 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“.
https://cutt.ly/jw8lgLRo
⚖️ Конституційний Суд України оприлюднив Рішення щодо гарантій соціального захисту та відшкодування шкоди особам з інвалідністю, яка настала внаслідок Чорнобильської катастрофи
Перший сенат Конституційного Суду України (далі – Суд) 3 квітня 2024 року на пленарному засіданні ухвалив Рішення № 4-р(І)/2024 у справі за конституційними скаргами Водолагіна Сергія Миколайовича, Некрилова Володимира Вікторовича щодо відповідності Конституції України пункту 2 розділу І Закону України «Про внесення змін до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» від 29 червня 2021 року № 1584–ІХ (далі – Закон № 1584), частини третьої статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796–ХІІI (далі – Закон № 796).
✍️ Цими приписами встановлено мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Заявники оспорювали частину третю статті 54 Закону № 796 зі змінами, за якою „в усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими: для I групи інвалідності – 6000 гривень; для II групи інвалідності – 4800 гривень; для III групи інвалідності – 3700 гривень; для дітей з інвалідністю – 3700 гривень“.
Вирішуючи порушене в конституційних скаргах питання щодо конституційності частини третьої статті 54 Закону № 796, Суд виходить із такого.
Відповідно до юридичної позиції Суду Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави (перше речення абзацу чотирнадцятого пункту 5 мотивувальної частини Рішення від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005).
Для громадян України, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на конституційному рівні встановлено особливі гарантії їх соціального захисту та відшкодування завданої шкоди їхньому життю та здоров’ю.
📄 Статтею 54 Закону № 796 регламентовано види та порядок призначення державної пенсії особам, віднесеним до категорії 1 та у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Суд вказує, що конституційно-правовий статус зазначеної категорії громадян обумовлено специфічним характером наслідків Чорнобильської катастрофи, подолання яких вимагає неухильного виконання державою свого обов’язку з відшкодування шкоди за завдані фізичні, моральні та матеріальні втрати особам, яким призначено пенсію за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи.
📄 У Рішенні Суд наголошує, що ,,виокремлення законодавцем з категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, осіб, які потребують особливого ставлення держави – осіб з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи, – та запровадження саме для цієї категорії осіб державної пенсії й установлення на рівні закону її мінімальних розмірів слід розглядати як прояв з боку держави заходів підтримчої дії для цих осіб“ [абзац восьмий підпункту 2.5.1 підпункту 2.5 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 7 квітня 2021 року № 1-р(II)/2021].
📄 Суд у Рішенні висновує, що пенсія за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначається особам виходячи з імперативних вимог Конституції України як особлива форма відшкодування завданої їм шкоди та є такою, що не може бути скасованою чи зменшеною, поставленою в залежність від наявних фінансових ресурсів чи будь-яких інших обставин. Скасування, обмеження або зменшення пенсії для осіб з інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, призведе до порушення сутнісного змісту конституційних засад, якими людське життя та здоров’я визнано найвищими соціальними цінностями.
Перший сенат Конституційного Суду України (далі – Суд) 3 квітня 2024 року на пленарному засіданні ухвалив Рішення № 4-р(І)/2024 у справі за конституційними скаргами Водолагіна Сергія Миколайовича, Некрилова Володимира Вікторовича щодо відповідності Конституції України пункту 2 розділу І Закону України «Про внесення змін до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» від 29 червня 2021 року № 1584–ІХ (далі – Закон № 1584), частини третьої статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796–ХІІI (далі – Закон № 796).
✍️ Цими приписами встановлено мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Заявники оспорювали частину третю статті 54 Закону № 796 зі змінами, за якою „в усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими: для I групи інвалідності – 6000 гривень; для II групи інвалідності – 4800 гривень; для III групи інвалідності – 3700 гривень; для дітей з інвалідністю – 3700 гривень“.
Вирішуючи порушене в конституційних скаргах питання щодо конституційності частини третьої статті 54 Закону № 796, Суд виходить із такого.
Відповідно до юридичної позиції Суду Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави (перше речення абзацу чотирнадцятого пункту 5 мотивувальної частини Рішення від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005).
Для громадян України, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на конституційному рівні встановлено особливі гарантії їх соціального захисту та відшкодування завданої шкоди їхньому життю та здоров’ю.
📄 Статтею 54 Закону № 796 регламентовано види та порядок призначення державної пенсії особам, віднесеним до категорії 1 та у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Суд вказує, що конституційно-правовий статус зазначеної категорії громадян обумовлено специфічним характером наслідків Чорнобильської катастрофи, подолання яких вимагає неухильного виконання державою свого обов’язку з відшкодування шкоди за завдані фізичні, моральні та матеріальні втрати особам, яким призначено пенсію за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи.
📄 У Рішенні Суд наголошує, що ,,виокремлення законодавцем з категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, осіб, які потребують особливого ставлення держави – осіб з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи, – та запровадження саме для цієї категорії осіб державної пенсії й установлення на рівні закону її мінімальних розмірів слід розглядати як прояв з боку держави заходів підтримчої дії для цих осіб“ [абзац восьмий підпункту 2.5.1 підпункту 2.5 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 7 квітня 2021 року № 1-р(II)/2021].
📄 Суд у Рішенні висновує, що пенсія за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначається особам виходячи з імперативних вимог Конституції України як особлива форма відшкодування завданої їм шкоди та є такою, що не може бути скасованою чи зменшеною, поставленою в залежність від наявних фінансових ресурсів чи будь-яких інших обставин. Скасування, обмеження або зменшення пенсії для осіб з інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, призведе до порушення сутнісного змісту конституційних засад, якими людське життя та здоров’я визнано найвищими соціальними цінностями.
З огляду на особливий конституційно-правовий статус осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, „Верховна Рада України, ухвалюючи закони, має гарантувати належний захист та реалізацію прав і свобод людини, що є однією з умов забезпечення людської гідності як природної цінності“ [п’яте речення абзацу другого підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 16 вересня 2021 року № 6-р(ІІ)/2021].
📄 Суд за результатом посутнього аналізу статей 3, 16, 50 Конституції України, Рішення від 7 квітня 2021 року № 1-р(II)/2021 констатує, що Верховна Рада України Законом № 1584 повторно запровадила правове регулювання з тим самим недоліком, а саме визначила у частині третій статті 54 Закону № 796 мінімальні розміри державної пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірах менших, ніж їх було гарантовано Законом № 796 у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“» від 6 червня 1996 року № 230/96–ВР.
Тому, „повторно запровадивши правове регулювання з тим самим недоліком, Верховна Рада України порушила вимогу частини другої статті 8 Основного Закону України, за якою закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй“ (абзац четвертий підпункту 2.3 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2018 року № 13-р/2018).
📄 Отже, Конституційний Суд України дійшов висновку, що частиною третьою статті 54 Закону № 796 вчергове порушено належний рівень соціального захисту та засадничий обов’язок держави щодо відшкодування завданої шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що не відповідає частині першій статті 3, частині другій статті 8, статті 16, частині третій статті 22, частині першій статті 46, частині першій статті 50 Конституції України.
📑 Дослідивши питання, порушені в конституційних скаргах, Суд дійшов висновку, що частина третя статті 54 Закону № 796 не відповідає Конституції України (є неконституційною) і утрачає чинність через три місяці з дня припинення чи скасування воєнного стану введеного Указом Президента України „Про введення воєнного стану в Україні“ від 24 лютого 2022 року№ 64/2022 зі змінами.
Водночас Суд закрив конституційне провадження в частині щодо конституційності абзаців восьмого, дев’ятого, десятого пункту 2 розділу І Закону № 1584 у зв’язку з неприйнятністю конституційних скарг.
Судді-співдоповідачі у цій справі – Олександр Петришин і Петро Філюк.
👉https://cutt.ly/Sw8E9YA1
Рішення Суду 📎 https://cutt.ly/Sw8E97K9
📄 Суд за результатом посутнього аналізу статей 3, 16, 50 Конституції України, Рішення від 7 квітня 2021 року № 1-р(II)/2021 констатує, що Верховна Рада України Законом № 1584 повторно запровадила правове регулювання з тим самим недоліком, а саме визначила у частині третій статті 54 Закону № 796 мінімальні розміри державної пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірах менших, ніж їх було гарантовано Законом № 796 у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“» від 6 червня 1996 року № 230/96–ВР.
Тому, „повторно запровадивши правове регулювання з тим самим недоліком, Верховна Рада України порушила вимогу частини другої статті 8 Основного Закону України, за якою закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй“ (абзац четвертий підпункту 2.3 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2018 року № 13-р/2018).
📄 Отже, Конституційний Суд України дійшов висновку, що частиною третьою статті 54 Закону № 796 вчергове порушено належний рівень соціального захисту та засадничий обов’язок держави щодо відшкодування завданої шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що не відповідає частині першій статті 3, частині другій статті 8, статті 16, частині третій статті 22, частині першій статті 46, частині першій статті 50 Конституції України.
📑 Дослідивши питання, порушені в конституційних скаргах, Суд дійшов висновку, що частина третя статті 54 Закону № 796 не відповідає Конституції України (є неконституційною) і утрачає чинність через три місяці з дня припинення чи скасування воєнного стану введеного Указом Президента України „Про введення воєнного стану в Україні“ від 24 лютого 2022 року№ 64/2022 зі змінами.
Водночас Суд закрив конституційне провадження в частині щодо конституційності абзаців восьмого, дев’ятого, десятого пункту 2 розділу І Закону № 1584 у зв’язку з неприйнятністю конституційних скарг.
Судді-співдоповідачі у цій справі – Олександр Петришин і Петро Філюк.
👉https://cutt.ly/Sw8E9YA1
Рішення Суду 📎 https://cutt.ly/Sw8E97K9
„Конституція Пилипа Орлика“
На цю тему 4 квітня 2024 року суддя Конституційного Суду України Галина Юровська прочитала лекцію.
Під час лекції висвітлила біографію Пилипа Орлика, його творчий та життєвий шляхи, боротьбу за незалежність України та творчу спадщину, яку гетьман залишив нащадкам.
🔸 Суддя зазначила, що „Договори і Постановлення прав і вольностеи Віиська Запорозького“ відіграли ключову роль у формуванні державницьких ідей і прагнень до незалежності та значно випереджали свій час. Пилип Орлик і його старшина розробили модель вільної, незалежної держави, заснованої на демократичних засадах, що стало важливим внеском у розвиток українського конституціоналізму і свідчило про високий рівень політичної культури та самосвідомості нації.
🔸 Докладніше лекторка розповіла про окремі статті цього історичного документа.
До лекції долучилася завідувач Бібліотеки Конституційного Суду України Лілія Волошина, яка презентувала видання, що містить Бібліотека Суду, серед них:
✅ „Конституційна традиція української державності“ за редакцією Сергія Головатого (2021 р.);
✅ „Пилип Орлик. Конституція, маніфести та літературна спадщина“ (2006 р.);
✅ „Пакти і конституції Української козацької держави“ (до 300-річчя укладення). Книга містить тексти оригіналів Конституції Пилипа Орлика та інших документів староукраїнською мовою.
🎞 Деталі цієї лекції дивіться за посиланням: https://cutt.ly/Mw8FlfdB
🥇 Слухачі заходу долучилися до історико-правового тесту, що його підготував Департамент організаційної роботи Секретаріату Конституційного Суду України та презентувала Марина Аршевська, за результатами тестування визначили переможця. Ним став студент 2 курсу Запорізького національного університету Богдан Бібік.
📝 Тест: https://cutt.ly/Sw8D1jON
✅ Відповіді: https://cutt.ly/Fw8D1FM7
На цю тему 4 квітня 2024 року суддя Конституційного Суду України Галина Юровська прочитала лекцію.
Під час лекції висвітлила біографію Пилипа Орлика, його творчий та життєвий шляхи, боротьбу за незалежність України та творчу спадщину, яку гетьман залишив нащадкам.
🔸 Суддя зазначила, що „Договори і Постановлення прав і вольностеи Віиська Запорозького“ відіграли ключову роль у формуванні державницьких ідей і прагнень до незалежності та значно випереджали свій час. Пилип Орлик і його старшина розробили модель вільної, незалежної держави, заснованої на демократичних засадах, що стало важливим внеском у розвиток українського конституціоналізму і свідчило про високий рівень політичної культури та самосвідомості нації.
🔸 Докладніше лекторка розповіла про окремі статті цього історичного документа.
До лекції долучилася завідувач Бібліотеки Конституційного Суду України Лілія Волошина, яка презентувала видання, що містить Бібліотека Суду, серед них:
✅ „Конституційна традиція української державності“ за редакцією Сергія Головатого (2021 р.);
✅ „Пилип Орлик. Конституція, маніфести та літературна спадщина“ (2006 р.);
✅ „Пакти і конституції Української козацької держави“ (до 300-річчя укладення). Книга містить тексти оригіналів Конституції Пилипа Орлика та інших документів староукраїнською мовою.
🎞 Деталі цієї лекції дивіться за посиланням: https://cutt.ly/Mw8FlfdB
🥇 Слухачі заходу долучилися до історико-правового тесту, що його підготував Департамент організаційної роботи Секретаріату Конституційного Суду України та презентувала Марина Аршевська, за результатами тестування визначили переможця. Ним став студент 2 курсу Запорізького національного університету Богдан Бібік.
📝 Тест: https://cutt.ly/Sw8D1jON
✅ Відповіді: https://cutt.ly/Fw8D1FM7
YouTube
„Конституція Пилипа Орлика“
„Конституція Пилипа Орлика“
На цю тему 4 квітня 2024 року суддя Конституційного Суду України Галина Юровська прочитала лекцію.
Під час лекції висвітлила біографію Пилипа Орлика, його творчий та життєвий шляхи, боротьбу за незалежність України та творчу…
На цю тему 4 квітня 2024 року суддя Конституційного Суду України Галина Юровська прочитала лекцію.
Під час лекції висвітлила біографію Пилипа Орлика, його творчий та життєвий шляхи, боротьбу за незалежність України та творчу…
📚 Конституційний Суд України отримав нові словники української мови
Український мовно-інформаційний фонд НАН України передав Бібліотеці Конституційного Суду України як подарунок 14 томів видання „Словник української мови у 20 томах“.
📖 Двадцятитомовий „Словник української мови“ – академічний тлумачний словник української мови, створений за програмою Національної словникової бази України. Під керівництвом академіка В.М. Русанівського протягом 2001–2006 років завершено першу редакцію Словника, а 2010 року вийшов друком його перший том. На сьогодні вже опубліковано 14 томів Словника.
Цей Словник є наступником одинадцятитомового академічного «Словника української мови» (1970–1980). У процесі укладання проведено велику роботу з його деідеологізації, звільнення від рудиментів тоталітарної доби, що становили значну частину обсягу попередника.
Двадцятитомовий „Словник української мови“ охоплює загальновживану лексику сучасної української літературної мови, поширені терміни, діалектизми та усталені словосполуки. Джерела, використані у Словнику, відображають розмаїття текстів художньої літератури із XVIII століття до сьогодення, а також Біблії, народної творчості, публіцистики тощо.
📚 Кожен том Словника містить понад 10 000 словникових статей. Вони розраховані на широке коло користувачів, передусім тих, кого цікавить українська мова.
🤝 Конституційний Суд України висловлює вдячність Українському мовно-інформаційному фонду НАН України в особі його директора Володимира Широкова за передані словники, що будуть корисними для працівників суду в роботі.
https://cutt.ly/sw8FJJQl
Український мовно-інформаційний фонд НАН України передав Бібліотеці Конституційного Суду України як подарунок 14 томів видання „Словник української мови у 20 томах“.
📖 Двадцятитомовий „Словник української мови“ – академічний тлумачний словник української мови, створений за програмою Національної словникової бази України. Під керівництвом академіка В.М. Русанівського протягом 2001–2006 років завершено першу редакцію Словника, а 2010 року вийшов друком його перший том. На сьогодні вже опубліковано 14 томів Словника.
Цей Словник є наступником одинадцятитомового академічного «Словника української мови» (1970–1980). У процесі укладання проведено велику роботу з його деідеологізації, звільнення від рудиментів тоталітарної доби, що становили значну частину обсягу попередника.
Двадцятитомовий „Словник української мови“ охоплює загальновживану лексику сучасної української літературної мови, поширені терміни, діалектизми та усталені словосполуки. Джерела, використані у Словнику, відображають розмаїття текстів художньої літератури із XVIII століття до сьогодення, а також Біблії, народної творчості, публіцистики тощо.
📚 Кожен том Словника містить понад 10 000 словникових статей. Вони розраховані на широке коло користувачів, передусім тих, кого цікавить українська мова.
🤝 Конституційний Суд України висловлює вдячність Українському мовно-інформаційному фонду НАН України в особі його директора Володимира Широкова за передані словники, що будуть корисними для працівників суду в роботі.
https://cutt.ly/sw8FJJQl
⚖️ Суд провів засідання: розглядав справи та ухвалив постанови і ухвали
У вівторок, 9 квітня ц.р., Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
➖ Верховного Суду щодо конституційності пункту 11 частини першої статті 34, пункту 10-1 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадження“ від 2 червня 2016 року № 1404-VIII, пунктів 5-1, 5-2 розділу ІІІ „Перехідні та прикінцеві положення“ Закону України „Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування“ від 23 лютого 2012 року № 4442-VI;
➖ 48 народних депутатів України щодо конституційності окремих приписів Господарського кодексу України, Закону України „Про управління об’єктами державної власності“, вимог до незалежного члена наглядової ради державного унітарного підприємства та господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 142, Порядку визначення та затвердження кандидатур представників держави, які призначаються до наглядових рад державних унітарних підприємств, і тих, які беруть участь у загальних зборах та обираються до наглядових рад господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 143;
➖ 53 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо протидії зловживанням правами народних депутатів України у ході законодавчої процедури“.
📎 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🔸 Велика палата на засіданні подовжила до 7 травня ц.р. строк ухвалення Другою колегією суддів Другого сенату ухвали про відкриття або про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Михайла Каланчі.
🔸 Велика палата на засіданні розглянула заяву постійного представника Верховної Ради України у Конституційному Суду України Максима Дирдіна про відвід судді Конституційного Суду України Сергія Головатого у справі за конституційною скаргою Олександра Третяка щодо конституційності частини шостої статті 30 Кодексу України про адміністративні правопорушення та відмовила в її задоволенні.
🔹 Окрім цього, відбулося засідання Суду, на якому судді ухвалили Постанову про затвердження тексту щорічної інформаційної доповіді Конституційного Суду України за 2023 рік.
🔹 Також відбулося спеціальне пленарне засідання Суду, на якому судді ухвалили Постанову про внесення змін до Регламенту Конституційного Суду України.
https://cutt.ly/Lw4mLDgg
У вівторок, 9 квітня ц.р., Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
➖ Верховного Суду щодо конституційності пункту 11 частини першої статті 34, пункту 10-1 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадження“ від 2 червня 2016 року № 1404-VIII, пунктів 5-1, 5-2 розділу ІІІ „Перехідні та прикінцеві положення“ Закону України „Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування“ від 23 лютого 2012 року № 4442-VI;
➖ 48 народних депутатів України щодо конституційності окремих приписів Господарського кодексу України, Закону України „Про управління об’єктами державної власності“, вимог до незалежного члена наглядової ради державного унітарного підприємства та господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 142, Порядку визначення та затвердження кандидатур представників держави, які призначаються до наглядових рад державних унітарних підприємств, і тих, які беруть участь у загальних зборах та обираються до наглядових рад господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 143;
➖ 53 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо протидії зловживанням правами народних депутатів України у ході законодавчої процедури“.
📎 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🔸 Велика палата на засіданні подовжила до 7 травня ц.р. строк ухвалення Другою колегією суддів Другого сенату ухвали про відкриття або про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Михайла Каланчі.
🔸 Велика палата на засіданні розглянула заяву постійного представника Верховної Ради України у Конституційному Суду України Максима Дирдіна про відвід судді Конституційного Суду України Сергія Головатого у справі за конституційною скаргою Олександра Третяка щодо конституційності частини шостої статті 30 Кодексу України про адміністративні правопорушення та відмовила в її задоволенні.
🔹 Окрім цього, відбулося засідання Суду, на якому судді ухвалили Постанову про затвердження тексту щорічної інформаційної доповіді Конституційного Суду України за 2023 рік.
🔹 Також відбулося спеціальне пленарне засідання Суду, на якому судді ухвалили Постанову про внесення змін до Регламенту Конституційного Суду України.
https://cutt.ly/Lw4mLDgg
⚖️Відбувся розгляд справи щодо конституційності законодавчих приписів щодо трудових гарантій для працівників, які призвані на військову службу на особливий період або прийняті за контрактом
Другий сенат #КСУ 10 квітня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Дудкевича Едуарда Валентиновича.
✍️Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олег Первомайський виклав основний зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника. Зокрема, суддя зазначив, що Едуард Дудкевич звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частині п’ятій статті 17, статті 21, частинам першій, третій статті 22, частині першій статті 46 Конституції України підпункт 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ (далі – Закон), згідно з яким унесено зміни до частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України (далі – Кодекс), а саме: слова „зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток“ замінено словами „зберігаються місце роботи і посада“.
На думку автора клопотання, оспорюваний припис Закону „скасовує право мобілізованих військовослужбовців на збереження середнього заробітку за місцем роботи, чим звужує існуюче право на його збереження“, „звужує та порушує право мобілізованих військовослужбовців на соціальний захист“, тому суперечить приписам статті 22, частині п’ятій статті 17, частині першої статті 46 Конституції України.
📑Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Едуард Дудкевич проходив публічну службу в Управлінні Державної міграційної служби України в Чернівецькій області (далі – Управління) на посаді начальника відділу у справах іноземців та осіб без громадянства. Управління наказом від 10 травня 2022 року увільнило його від роботи на період проходження ним військової служби з 11 травня 2022 року зі збереженням за ним місця роботи, займаної посади та середнього заробітку.
У зв’язку з набранням чинності Законом Управління наказом від 19 липня 2022 року внесло зміни до наказу від 10 травня 2022 року, пункт 1 якого викладено в такій редакції: „Увільнити від роботи Дудкевича Е.В. на період проходження військової служби з 11 травня 2022 року до дня фактичного звільнення з військової служби зі збереженням на цей період місця роботи і посади“.
Заявник у серпні 2022 року звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому, зокрема, просив визнати протиправними дії Управління щодо припинення виплати середнього заробітку до дня фактичного звільнення з військової служби.
Суди першої та апеляційної інстанції у задоволенні позову відмовили. Верховний Суд залишив без змін судові рішення.
📚Суддя-доповідач поінформував, що на розгляді Конституційного Суду є справи стосовно тих самих питань, та зазначив, що під час підготовки справи до розгляду були направлені запити для з’ясування позицій щодо питань, порушених у конституційній скарзі.
✔️Після дослідження матеріалів справи на відкритій частині пленарного засідання Другий сенат перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Окрім цього, Суд також розглянув клопотання постійного представника Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максима Дирдіна щодо зміни форми конституційного провадження з письмової на усну та передання цієї справи на розгляд Великої палати Суду та відмовив у їх задоволенні.
Відеозапис пленарного засідання: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2024
https://bit.ly/43UVOaz
Другий сенат #КСУ 10 квітня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Дудкевича Едуарда Валентиновича.
✍️Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олег Первомайський виклав основний зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника. Зокрема, суддя зазначив, що Едуард Дудкевич звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частині п’ятій статті 17, статті 21, частинам першій, третій статті 22, частині першій статті 46 Конституції України підпункт 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ (далі – Закон), згідно з яким унесено зміни до частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України (далі – Кодекс), а саме: слова „зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток“ замінено словами „зберігаються місце роботи і посада“.
На думку автора клопотання, оспорюваний припис Закону „скасовує право мобілізованих військовослужбовців на збереження середнього заробітку за місцем роботи, чим звужує існуюче право на його збереження“, „звужує та порушує право мобілізованих військовослужбовців на соціальний захист“, тому суперечить приписам статті 22, частині п’ятій статті 17, частині першої статті 46 Конституції України.
📑Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Едуард Дудкевич проходив публічну службу в Управлінні Державної міграційної служби України в Чернівецькій області (далі – Управління) на посаді начальника відділу у справах іноземців та осіб без громадянства. Управління наказом від 10 травня 2022 року увільнило його від роботи на період проходження ним військової служби з 11 травня 2022 року зі збереженням за ним місця роботи, займаної посади та середнього заробітку.
У зв’язку з набранням чинності Законом Управління наказом від 19 липня 2022 року внесло зміни до наказу від 10 травня 2022 року, пункт 1 якого викладено в такій редакції: „Увільнити від роботи Дудкевича Е.В. на період проходження військової служби з 11 травня 2022 року до дня фактичного звільнення з військової служби зі збереженням на цей період місця роботи і посади“.
Заявник у серпні 2022 року звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому, зокрема, просив визнати протиправними дії Управління щодо припинення виплати середнього заробітку до дня фактичного звільнення з військової служби.
Суди першої та апеляційної інстанції у задоволенні позову відмовили. Верховний Суд залишив без змін судові рішення.
📚Суддя-доповідач поінформував, що на розгляді Конституційного Суду є справи стосовно тих самих питань, та зазначив, що під час підготовки справи до розгляду були направлені запити для з’ясування позицій щодо питань, порушених у конституційній скарзі.
✔️Після дослідження матеріалів справи на відкритій частині пленарного засідання Другий сенат перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Окрім цього, Суд також розглянув клопотання постійного представника Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максима Дирдіна щодо зміни форми конституційного провадження з письмової на усну та передання цієї справи на розгляд Великої палати Суду та відмовив у їх задоволенні.
Відеозапис пленарного засідання: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2024
https://bit.ly/43UVOaz
🔹 Сьогодні, 10 квітня 2024 року, відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
📑За результатами розгляду колегії суддів відмовили у відкритті конституційних проваджень у справах за шістьма конституційними скаргами:
➖ Бригинця Миколи Васильовича щодо конституційності пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України;
➖ Гопкало Наталії Володимирівни щодо конституційності частини першої статті 388 Цивільного кодексу України;
➖ Данілова Сергія Анатолійовича щодо конституційності пункту 2 частини шостої статті 19, пункту 1 частини першої статті 274, частини першої, сьомої статті 277, пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України;
➖ Шеляженка Юрія Вадимовича щодо конституційності приписів статті 98, частин першої, другої, третьої статті 170, частини п’ятої статті 171 Кримінального процесуального кодексу України, частини другої статті 436-2 Кримінального кодексу України;
➖ Приватного акціонерного товариства „ЮНІКОН“ щодо конституційності абзаців першого, другого частини другої статті 52, частини п’ятої статті 56, окремих приписів статті 60 Закону України „Про захист економічної конкуренції“;
➖ Громадської організації „Український Рух Пацифістів“ щодо конституційності пункту 1, абзацу першого пункту 2, пунктів 7, 18, 19 частини першої статті 4, частини першої статті 5, пункту 1 частини першої статті 19, частини четвертої статті 22, пункту 1 частини першої статті 238, пункту 2 частини першої, пункту 2 частини четвертої, частини п’ятої статті 266 Кодексу адміністративного судочинства України , частини четвертої статті 2 Закону України „Про військовий обов'язок і військову службу“, статей 1, 2 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“.
https://bit.ly/4ara7pv
📑За результатами розгляду колегії суддів відмовили у відкритті конституційних проваджень у справах за шістьма конституційними скаргами:
➖ Бригинця Миколи Васильовича щодо конституційності пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України;
➖ Гопкало Наталії Володимирівни щодо конституційності частини першої статті 388 Цивільного кодексу України;
➖ Данілова Сергія Анатолійовича щодо конституційності пункту 2 частини шостої статті 19, пункту 1 частини першої статті 274, частини першої, сьомої статті 277, пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України;
➖ Шеляженка Юрія Вадимовича щодо конституційності приписів статті 98, частин першої, другої, третьої статті 170, частини п’ятої статті 171 Кримінального процесуального кодексу України, частини другої статті 436-2 Кримінального кодексу України;
➖ Приватного акціонерного товариства „ЮНІКОН“ щодо конституційності абзаців першого, другого частини другої статті 52, частини п’ятої статті 56, окремих приписів статті 60 Закону України „Про захист економічної конкуренції“;
➖ Громадської організації „Український Рух Пацифістів“ щодо конституційності пункту 1, абзацу першого пункту 2, пунктів 7, 18, 19 частини першої статті 4, частини першої статті 5, пункту 1 частини першої статті 19, частини четвертої статті 22, пункту 1 частини першої статті 238, пункту 2 частини першої, пункту 2 частини четвертої, частини п’ятої статті 266 Кодексу адміністративного судочинства України , частини четвертої статті 2 Закону України „Про військовий обов'язок і військову службу“, статей 1, 2 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“.
https://bit.ly/4ara7pv
⚖️ Відбулися засідання Другого сенату Конституційного Суду України
📑 У середу, 10 квітня, Другий сенат #КСУ на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Дудкевича Едуарда Валентиновича щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352-ІХ.
🖇 Дослідивши матеріали цієї справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання, яке відбудеться на одному з наступних пленарних засідань.
📚 Другий сенат оголосив перерву у розгляді справи за конституційною скаргою Пуканича Едуарда Володимировича щодо конституційності приписів частин першої, п'ятої статті 55, частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України. 📝Її розгляд буде продовжено на одному із наступних пленарних засідань у відкритій частині у формі письмового провадження.
✅У справі за конституційною скаргою Плескач Ганни Григорівни щодо конституційності частини першої статті 459 Кримінального процесуального кодексу України Другий сенат ухвалив Рішення № 5-р(ІІ)/2024. Рішення буде оприлюднено на офіційному вебсайті Суду 11 квітня ц.р.
Також Другий сенат на закритій частині пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
▪️ Третяка Олександра Віталійовича щодо конституційності частини шостої статті 30 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
▪️ Прокопенка Юрія Олексійовича про відповідність Конституції України підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“;
▪️ Представництва „АНДРІТЗ ГАЙДРО ГмбХˮ щодо конституційності приписів пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України;
▪️ Бурми Кирила Андрійовича щодо конституційності приписів статті 51 Цивільного кодексу України.
🖇 Подальший розгляд цих справ відбудеться на одному з наступних пленарних засідань Другого сенату.
У справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Рейнір Бізнес Груп“ щодо конституційності приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697‒VII Другий сенат визначив форму розгляду справи – письмове провадження.
📑 У середу, 10 квітня, Другий сенат #КСУ на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Дудкевича Едуарда Валентиновича щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352-ІХ.
🖇 Дослідивши матеріали цієї справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання, яке відбудеться на одному з наступних пленарних засідань.
📚 Другий сенат оголосив перерву у розгляді справи за конституційною скаргою Пуканича Едуарда Володимировича щодо конституційності приписів частин першої, п'ятої статті 55, частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України. 📝Її розгляд буде продовжено на одному із наступних пленарних засідань у відкритій частині у формі письмового провадження.
✅У справі за конституційною скаргою Плескач Ганни Григорівни щодо конституційності частини першої статті 459 Кримінального процесуального кодексу України Другий сенат ухвалив Рішення № 5-р(ІІ)/2024. Рішення буде оприлюднено на офіційному вебсайті Суду 11 квітня ц.р.
Також Другий сенат на закритій частині пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
▪️ Третяка Олександра Віталійовича щодо конституційності частини шостої статті 30 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
▪️ Прокопенка Юрія Олексійовича про відповідність Конституції України підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“;
▪️ Представництва „АНДРІТЗ ГАЙДРО ГмбХˮ щодо конституційності приписів пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України;
▪️ Бурми Кирила Андрійовича щодо конституційності приписів статті 51 Цивільного кодексу України.
🖇 Подальший розгляд цих справ відбудеться на одному з наступних пленарних засідань Другого сенату.
У справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Рейнір Бізнес Груп“ щодо конституційності приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697‒VII Другий сенат визначив форму розгляду справи – письмове провадження.