🔹 Другий сенат #КСУ розглядав низку справ за конституційними скаргами та ухвалив 4 ухвали
📃 Другий сенат Суду на відкритій частині у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Огродюка Павла Амбросійовича щодо конституційності підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" щодо окремих аспектів дії перехідних положень» від 15 червня 2021 року № 1554-ІХ. Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
Окрім цього, у закритій частині пленарних засідань Другий сенат розглядав справи за конституційними скаргами:
▪️ Представництва „АНДРІТЗ ГАЙДРО ГмбХˮ щодо конституційності приписів пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України;
▪️ Бурми Кирила Андрійовича щодо конституційності приписів статті 51 Цивільного кодексу України;
▪️ Абрамовича Олексія Володимировича щодо конституційності абзацу другого частини першої статті 39 Житлового кодексу України;
▪️ Лопушанського Володимира Михайловича щодо конституційності частини другої статті 3, підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір".
Суд продовжить розгляд цих справ на одному з наступних пленарних засіданнях.
Крім того, Другий сенат ухвалив 3 ухвали про тимчасове залучення до складу неповноважних за складом Першої, Другої та Третьої колегій суддів Другого сенату суддів з інших колегій цього ж сенату.
🗞 У справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Геомакс-Ресурс“ щодо конституційності окремого припису абзацу другого підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в редакції Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи“ від 28 грудня 2014 року № 71–VIII Другий сенат визначив форму розгляду – письмове провадження.
https://cutt.ly/Gw3epPaB
📃 Другий сенат Суду на відкритій частині у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Огродюка Павла Амбросійовича щодо конституційності підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" щодо окремих аспектів дії перехідних положень» від 15 червня 2021 року № 1554-ІХ. Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
Окрім цього, у закритій частині пленарних засідань Другий сенат розглядав справи за конституційними скаргами:
▪️ Представництва „АНДРІТЗ ГАЙДРО ГмбХˮ щодо конституційності приписів пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України;
▪️ Бурми Кирила Андрійовича щодо конституційності приписів статті 51 Цивільного кодексу України;
▪️ Абрамовича Олексія Володимировича щодо конституційності абзацу другого частини першої статті 39 Житлового кодексу України;
▪️ Лопушанського Володимира Михайловича щодо конституційності частини другої статті 3, підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір".
Суд продовжить розгляд цих справ на одному з наступних пленарних засіданнях.
Крім того, Другий сенат ухвалив 3 ухвали про тимчасове залучення до складу неповноважних за складом Першої, Другої та Третьої колегій суддів Другого сенату суддів з інших колегій цього ж сенату.
🗞 У справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Геомакс-Ресурс“ щодо конституційності окремого припису абзацу другого підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в редакції Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи“ від 28 грудня 2014 року № 71–VIII Другий сенат визначив форму розгляду – письмове провадження.
https://cutt.ly/Gw3epPaB
⚖️Велика палата #КСУ провела засідання
📃Сьогодні, 28 березня, Велика палата Суду у закритій частині пленарного засідання розглядала справу за конституційним поданням Верховного Суду щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 105 Конституції України. Суд продовжить розгляд цієї справи на одному з наступних пленарних засідань.
🗞 Крім цього, Велика палата на засіданні подовжила до 26 квітня ц.р. строк ухвалення колегією суддів Суду ухвали про відкриття або про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Миколи Бригинця.
https://cutt.ly/aw3g1brm
📃Сьогодні, 28 березня, Велика палата Суду у закритій частині пленарного засідання розглядала справу за конституційним поданням Верховного Суду щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 105 Конституції України. Суд продовжить розгляд цієї справи на одному з наступних пленарних засідань.
🗞 Крім цього, Велика палата на засіданні подовжила до 26 квітня ц.р. строк ухвалення колегією суддів Суду ухвали про відкриття або про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Миколи Бригинця.
https://cutt.ly/aw3g1brm
📚Громадська організація „Ротарі клуб Київ Сіті“ передала Конституційному Судові України класичні українські словники й граматики
👥Керівниця видавничих проєктів „Словникова спадщина України“ та „Українська граматична класика“ Громадської організації „Ротарі клуб Київ Сіті“ Леся Богуславська та консультант цих проєктів Ростислав Воронезький 28 березня презентували та передали Бібліотеці Конституційного Суду України та Редакційно-видавничому управлінню Секретаріату Суду низку видань, зокрема:
1️⃣. Словник української мови: у 3-х т. (Упорядкував: Б. Грінченко.) – репринт з видання 1927 р. (Серія «Словникова спадщина України») є однією з перлин українського словникарства. Він постав унаслідок доопрацювання й доповнення „Словаря української мови“ за ред. Б. Грінченка. Словник повно відбив напрями розвитку й унормування української літературної мови у 20-30 роках XX ст.
Словник, що майже століття перебував у забутті з тавром „націоналістичного“, сьогодні може бути корисним широкому загалові шанувальників української мови, оскільки зберіг яскраві, іноді призабуті й маловідомі, скарби вітчизняної словесності;
2️⃣. Російсько-український словник: у 4-х т. – (головний редактор: акад. А. Кримський) – репринт з видання 1924 р. (Серія «Словникова спадщина України»)
„Російсько-український словник“ у 4-х томах – видатна пам’ятка української лексикографії, монумент „українського культурного відродження 20-х років у царині мовознавства“ (Ю. Шевельов), перший академічний словник, який у 20 – 30-х рр. ХХ ст. утверджував оновлену українську літературну мову, закладав основи поширення української мови у різних сферах її використання.
Словник відтворює результативні творчі пошуки відомих мовознавців у галузі лексикографії, сміливі рішення в доборі українських відповідників іншомовній лексиці та формальній і смисловій адаптації запозичень, а також тогочасні напрями формування норм літературної мови;
3️⃣. Книга „Норми української літературної мови„ видатного українського мовознавця Олекси Синявськогорепринт з видання 1931 р. (Серія «Словникова спадщина України») – це системний опис структури української мови нової доби, поданий у контексті орфоепічних і правописних норм відповідно до «Українського правопису» 1928 року. Великий мовний матеріал автор осмислив і прокоментував задля упорядкування, утвердження й розбудови українськомовного простору України.
💬Виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Сергій Головатий разом із працівниками Секретаріату ознайомилися з цими виданнями та подякували гостям за передані словники. Як наголосив Сергій Головатий, „робота над відновленням української мови, очищення її від змосковщеного накипу, є дуже актуальною нині. Також із цією метою є нагальним питання укладення новітнього Російсько-українського правничого словника“.
Велике спасибі за книги!
https://cutt.ly/hw30H4iX
👥Керівниця видавничих проєктів „Словникова спадщина України“ та „Українська граматична класика“ Громадської організації „Ротарі клуб Київ Сіті“ Леся Богуславська та консультант цих проєктів Ростислав Воронезький 28 березня презентували та передали Бібліотеці Конституційного Суду України та Редакційно-видавничому управлінню Секретаріату Суду низку видань, зокрема:
1️⃣. Словник української мови: у 3-х т. (Упорядкував: Б. Грінченко.) – репринт з видання 1927 р. (Серія «Словникова спадщина України») є однією з перлин українського словникарства. Він постав унаслідок доопрацювання й доповнення „Словаря української мови“ за ред. Б. Грінченка. Словник повно відбив напрями розвитку й унормування української літературної мови у 20-30 роках XX ст.
Словник, що майже століття перебував у забутті з тавром „націоналістичного“, сьогодні може бути корисним широкому загалові шанувальників української мови, оскільки зберіг яскраві, іноді призабуті й маловідомі, скарби вітчизняної словесності;
2️⃣. Російсько-український словник: у 4-х т. – (головний редактор: акад. А. Кримський) – репринт з видання 1924 р. (Серія «Словникова спадщина України»)
„Російсько-український словник“ у 4-х томах – видатна пам’ятка української лексикографії, монумент „українського культурного відродження 20-х років у царині мовознавства“ (Ю. Шевельов), перший академічний словник, який у 20 – 30-х рр. ХХ ст. утверджував оновлену українську літературну мову, закладав основи поширення української мови у різних сферах її використання.
Словник відтворює результативні творчі пошуки відомих мовознавців у галузі лексикографії, сміливі рішення в доборі українських відповідників іншомовній лексиці та формальній і смисловій адаптації запозичень, а також тогочасні напрями формування норм літературної мови;
3️⃣. Книга „Норми української літературної мови„ видатного українського мовознавця Олекси Синявськогорепринт з видання 1931 р. (Серія «Словникова спадщина України») – це системний опис структури української мови нової доби, поданий у контексті орфоепічних і правописних норм відповідно до «Українського правопису» 1928 року. Великий мовний матеріал автор осмислив і прокоментував задля упорядкування, утвердження й розбудови українськомовного простору України.
💬Виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Сергій Головатий разом із працівниками Секретаріату ознайомилися з цими виданнями та подякували гостям за передані словники. Як наголосив Сергій Головатий, „робота над відновленням української мови, очищення її від змосковщеного накипу, є дуже актуальною нині. Також із цією метою є нагальним питання укладення новітнього Російсько-українського правничого словника“.
Велике спасибі за книги!
https://cutt.ly/hw30H4iX
📚 Гарантування прав і свобод особи за рішенням ЄСПЛ у контексті Рішення Конституційного Суду України від 14 лютого 2024 року
🎞 https://cutt.ly/5w3NaAGe
Цій темі присвятили свої виступи судді Конституційного Суду України Галина Юровська та Олег Первомайський.
📑 Конституційний Суд України в лютому цього року ухвалив Рішення № 1-р(ІІ)/2024 за конституційною скаргою Приватного підприємства „Генеральний будівельний менеджмент“. Підприємство оспорювало в Конституційному Суді приписи статті 321 Господарського процесуального кодексу України, якими встановлено строк звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (не пізніше десяти років), що не підлягає поновленню.
Під час лекції йшлося про те, що особа фактично була позбавлена можливості звернутися до Верховного Суду із заявою про перегляд судових рішень у її справі, якщо рішення Європейського суду з прав людини, яким встановлено порушення прав такої особи, ухвалено після спливу десятирічного строку із дня набрання законної сили рішеннями національного суду у справі.
💬 Судді зосередили увагу на ключових аспектах цього рішення. Зокрема, поінформували про суть справи, предмет конституційного контролю, аналогічні приписи в інших кодексах України, юридичні позиції Конституційного Суду України, які він сформулював у цьому рішенні, що є значущими для цієї справи. Також судді розповіли про окремі позиції Європейського суду з прав людини та міжнародних інституцій, які Суд урахував, ухвалюючи це рішення.
Наголошувалося й на тому, що важливим є запровадити у Господарському процесуальному кодексі України та в інших кодексах ефективне та дієве внормування відносин щодо перегляду судових рішень у звʼязку з ухваленням Європейським судом із прав людини рішення, у якому встановлено порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Більш детальніше про зміст рішення, а також якого висновку дійшов Конституційний Суд України, розглядаючи цю справу, дізнавайтеся у лекції.
📑 До цього рішення є окрема думка (збіжна) судді Олега Первомайського, з якою можна ознайомитися за посиланням: https://cutt.ly/lw9suCgz
⏩ Усі попередні лекції дивіться на сторінках Конституційного Суду: Ютубі та Телеграм-каналі.
🎞 https://cutt.ly/5w3NaAGe
Цій темі присвятили свої виступи судді Конституційного Суду України Галина Юровська та Олег Первомайський.
📑 Конституційний Суд України в лютому цього року ухвалив Рішення № 1-р(ІІ)/2024 за конституційною скаргою Приватного підприємства „Генеральний будівельний менеджмент“. Підприємство оспорювало в Конституційному Суді приписи статті 321 Господарського процесуального кодексу України, якими встановлено строк звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (не пізніше десяти років), що не підлягає поновленню.
Під час лекції йшлося про те, що особа фактично була позбавлена можливості звернутися до Верховного Суду із заявою про перегляд судових рішень у її справі, якщо рішення Європейського суду з прав людини, яким встановлено порушення прав такої особи, ухвалено після спливу десятирічного строку із дня набрання законної сили рішеннями національного суду у справі.
💬 Судді зосередили увагу на ключових аспектах цього рішення. Зокрема, поінформували про суть справи, предмет конституційного контролю, аналогічні приписи в інших кодексах України, юридичні позиції Конституційного Суду України, які він сформулював у цьому рішенні, що є значущими для цієї справи. Також судді розповіли про окремі позиції Європейського суду з прав людини та міжнародних інституцій, які Суд урахував, ухвалюючи це рішення.
Наголошувалося й на тому, що важливим є запровадити у Господарському процесуальному кодексі України та в інших кодексах ефективне та дієве внормування відносин щодо перегляду судових рішень у звʼязку з ухваленням Європейським судом із прав людини рішення, у якому встановлено порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Більш детальніше про зміст рішення, а також якого висновку дійшов Конституційний Суд України, розглядаючи цю справу, дізнавайтеся у лекції.
📑 До цього рішення є окрема думка (збіжна) судді Олега Первомайського, з якою можна ознайомитися за посиланням: https://cutt.ly/lw9suCgz
⏩ Усі попередні лекції дивіться на сторінках Конституційного Суду: Ютубі та Телеграм-каналі.
YouTube
Гарантування прав і свобод особи за рішенням ЄСПЛ у контексті Рішення КСУ від 14.02.2024
Гарантування прав і свобод особи за рішенням ЄСПЛ у контексті Рішення Конституційного Суду України від 14 лютого 2024 року
Цій темі присвятили свої виступи судді Конституційного Суду України Галина Юровська та Олег Первомайський.
Конституційний Суд України…
Цій темі присвятили свої виступи судді Конституційного Суду України Галина Юровська та Олег Первомайський.
Конституційний Суд України…
📑 У березні Конституційний Суд України провів 61 засідання та ухвалив 46 актів
У березні 2024 року у Конституційному Суді України відбулося 61 засідання, з них:
☑️7 пленарних засідань і 7 засідань Великої палати Суду;
☑️4 засідання і 1 спеціальне пленарне засідання Суду;
☑️4 пленарних засідання і 3 засідання Першого сенату Суду;
☑️12 пленарних засідань і 10 засідань Другого сенату Суду;
☑️13 засідань колегій суддів Першого і Другого сенатів Суду.
На цих засіданнях Суд ухвалив 46 актів:
☑️10 ухвал Великої палати Суду;
☑️2 постанови Суду;
☑️2 рішення Другого сенату;
☑️4 ухвали Першого сенату;
☑️9 ухвал Другого сенату;
☑️19 ухвал колегій суддів Першого і Другого сенатів.
До Суду у березні 2024 року надійшло 38 конституційних скарг. За результатами попереднього перевіряння 14 конституційних скарг розподілені між суддями Суду. Суб’єктам права на конституційну скаргу повернули 23 конституційні скарги як такі, що за формою не відповідали вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“, розгляд однієї конституційної скарги припинено на підставі поданої заяви про відкликання.
Окрім цього, Секретаріат Суду підготував та надіслав 66 відповідей на запити на публічну інформацію і звернення громадян.
Детальна інформація щодо результатів розгляду справ: https://ccu.gov.ua/events.
Скорочений зміст конституційних скарг: https://cutt.ly/Tw304KQT.
https://cutt.ly/Qw30RIrC
У березні 2024 року у Конституційному Суді України відбулося 61 засідання, з них:
☑️7 пленарних засідань і 7 засідань Великої палати Суду;
☑️4 засідання і 1 спеціальне пленарне засідання Суду;
☑️4 пленарних засідання і 3 засідання Першого сенату Суду;
☑️12 пленарних засідань і 10 засідань Другого сенату Суду;
☑️13 засідань колегій суддів Першого і Другого сенатів Суду.
На цих засіданнях Суд ухвалив 46 актів:
☑️10 ухвал Великої палати Суду;
☑️2 постанови Суду;
☑️2 рішення Другого сенату;
☑️4 ухвали Першого сенату;
☑️9 ухвал Другого сенату;
☑️19 ухвал колегій суддів Першого і Другого сенатів.
До Суду у березні 2024 року надійшло 38 конституційних скарг. За результатами попереднього перевіряння 14 конституційних скарг розподілені між суддями Суду. Суб’єктам права на конституційну скаргу повернули 23 конституційні скарги як такі, що за формою не відповідали вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“, розгляд однієї конституційної скарги припинено на підставі поданої заяви про відкликання.
Окрім цього, Секретаріат Суду підготував та надіслав 66 відповідей на запити на публічну інформацію і звернення громадян.
Детальна інформація щодо результатів розгляду справ: https://ccu.gov.ua/events.
Скорочений зміст конституційних скарг: https://cutt.ly/Tw304KQT.
https://cutt.ly/Qw30RIrC
⚖️ Суд розглядає справу щодо конституційності окремого припису Кодексу адміністративного судочинства України про перегляд судових рішень за виключними обставинами у разі, якщо рішення суду ще не виконане
Перший сенат 3 квітня ц.р. на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Олександра Петричука.
🔸 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Кичун повідомив, що заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України припис пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – Кодекс).
🔹 Цим приписом визначено, що підставою для перегляду судових рішень у зв’язку з виключними обставинами є „встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане“.
📑 Як убачається зі змісту конституційної скарги та доданих до неї матеріалів, заявник у лютому 2021 року звернувся до суду з позовом до Чернівецької обласної прокуратури, в якому просив визнати протиправною бездіяльність цього органу, що полягала у не нарахуванні та невиплаті йому заробітної плати з липня 2015 року в порядку і в розмірах визначених статтею 81 Закону України „Про прокуратуру“ та зобов’язати відповідача нарахувати й виплатити йому заробітну плату у відповідності до цієї ж статті закону.
📑 За результатами розгляду судами системи судоустрою України зазначеного спору, Верховний Суд постановою від 1 грудня 2022 року скасував рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні позовних вимог заявникові в повному обсязі.
📑 У жовтні 2023 року Олександр Петричук звернувся до Верховного Суду із заявою про перегляд за виключними обставинами зазначеної постанови Верховного Суду з підстави визначеної пунктом 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу. Обґрунтовуючи свою заяву, він послався на Рішення Конституційного Суду України № 8-р(ІІ)/2023, ухвалене 13 вересня 2023 року у справі за його конституційною скаргою і скаргами інших осіб, яким Суд визнав неконституційним друге речення абзацу третього пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113–ІХ (далі – Закон № 113) та таким, що втрачає чинність із дня ухвалення цього рішення.
📑 Верховний Суд, відмовляючи у задоволенні заяви Олександра Петричука про перегляд постанови від 01.12.2022 р. за виключними обставинами, зокрема зазначив, що ця постанова є „судовим рішенням, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог, відповідно це судове рішення не підлягає примусовому виконанню, а тому […] не може переглядатися за виключними обставинами“. Крім того, Верховний Суд вказав, що визнані неконституційними приписи Закону №113 утрачаються чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення і мають значення для вирішення наступних (майбутніх) справ та не можуть бути підставою для перегляду (зміни) правової позиції суду у спорі, щодо якого постановлено остаточне судове рішення.
🔸 Отже, на думку автора клопотання, пункт 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу в частині формулювання ,,якщо рішення суду ще не виконане“ позбавляє осіб, ,,до яких були застосовані неконституційні приписи закону, права на перегляд рішення суду за виключними обставинами, у разі якщо таке рішення суду вже виконане або не встановлює примусове виконання, чи коли особі було відмовлено у задоволенні позовних вимог“.
Суддя-доповідач також поінформував, що він направив запити до органів державної влади та низки наукових установ із проханням висловити позиції щодо порушених у конституційній скарзі питань.
Дослідивши матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання, Суд перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
Перший сенат 3 квітня ц.р. на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Олександра Петричука.
🔸 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Кичун повідомив, що заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України припис пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – Кодекс).
🔹 Цим приписом визначено, що підставою для перегляду судових рішень у зв’язку з виключними обставинами є „встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане“.
📑 Як убачається зі змісту конституційної скарги та доданих до неї матеріалів, заявник у лютому 2021 року звернувся до суду з позовом до Чернівецької обласної прокуратури, в якому просив визнати протиправною бездіяльність цього органу, що полягала у не нарахуванні та невиплаті йому заробітної плати з липня 2015 року в порядку і в розмірах визначених статтею 81 Закону України „Про прокуратуру“ та зобов’язати відповідача нарахувати й виплатити йому заробітну плату у відповідності до цієї ж статті закону.
📑 За результатами розгляду судами системи судоустрою України зазначеного спору, Верховний Суд постановою від 1 грудня 2022 року скасував рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні позовних вимог заявникові в повному обсязі.
📑 У жовтні 2023 року Олександр Петричук звернувся до Верховного Суду із заявою про перегляд за виключними обставинами зазначеної постанови Верховного Суду з підстави визначеної пунктом 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу. Обґрунтовуючи свою заяву, він послався на Рішення Конституційного Суду України № 8-р(ІІ)/2023, ухвалене 13 вересня 2023 року у справі за його конституційною скаргою і скаргами інших осіб, яким Суд визнав неконституційним друге речення абзацу третього пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113–ІХ (далі – Закон № 113) та таким, що втрачає чинність із дня ухвалення цього рішення.
📑 Верховний Суд, відмовляючи у задоволенні заяви Олександра Петричука про перегляд постанови від 01.12.2022 р. за виключними обставинами, зокрема зазначив, що ця постанова є „судовим рішенням, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог, відповідно це судове рішення не підлягає примусовому виконанню, а тому […] не може переглядатися за виключними обставинами“. Крім того, Верховний Суд вказав, що визнані неконституційними приписи Закону №113 утрачаються чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення і мають значення для вирішення наступних (майбутніх) справ та не можуть бути підставою для перегляду (зміни) правової позиції суду у спорі, щодо якого постановлено остаточне судове рішення.
🔸 Отже, на думку автора клопотання, пункт 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу в частині формулювання ,,якщо рішення суду ще не виконане“ позбавляє осіб, ,,до яких були застосовані неконституційні приписи закону, права на перегляд рішення суду за виключними обставинами, у разі якщо таке рішення суду вже виконане або не встановлює примусове виконання, чи коли особі було відмовлено у задоволенні позовних вимог“.
Суддя-доповідач також поінформував, що він направив запити до органів державної влади та низки наукових установ із проханням висловити позиції щодо порушених у конституційній скарзі питань.
Дослідивши матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання, Суд перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
⚖️ Конституційний Суд України ухвалив Рішення щодо гарантій соціального захисту та відшкодування шкоди громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
📑 Перший сенат #КСУ 3 квітня 2024 року на пленарному засіданні ухвалив Рішення № 4-р(І)/2024 у справі за конституційними скаргами Водолагіна Сергія Миколайовича, Некрилова Володимира Вікторовича щодо відповідності Конституції України пункту 2 розділу І Закону України «Про внесення змін до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» від 29 червня 2021 року № 1584–ІХ (далі – Закон № 1584), частини третьої статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796–ХІІI (далі – Закон № 796).
🔹Цими приписами встановлено мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи.
📑 Заявники оспорювали частину третю статті 54 Закону № 796 зі змінами, за якою „в усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими: для I групи інвалідності – 6000 гривень; для II групи інвалідності – 4800 гривень; для III групи інвалідності – 3700 гривень; для дітей з інвалідністю – 3700 гривень“.
🗞 У Рішенні зазначено, що „для громадян України, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на конституційному рівні встановлено особливі гарантії їх соціального захисту та відшкодування завданої шкоди їхньому життю та здоров’ю“.
❗️ Дослідивши питання, порушені в конституційних скаргах, Суд дійшов висновку, що частина третя статті 54 Закону № 796 не відповідає Конституції України (є неконституційною).
📎 Водночас Суд закрив конституційне провадження в частині щодо конституційності абзаців восьмого, дев’ятого, десятого пункту 2 розділу І Закону № 1584 у зв’язку з неприйнятністю конституційних скарг.
Судді-співдоповідачі у цій справі – Олександр Петришин і Петро Філюк.
❗️ Текст Рішення та його резюме будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Суду 4 квітня ц.р.
https://cutt.ly/jw8jkr67
📑 Перший сенат #КСУ 3 квітня 2024 року на пленарному засіданні ухвалив Рішення № 4-р(І)/2024 у справі за конституційними скаргами Водолагіна Сергія Миколайовича, Некрилова Володимира Вікторовича щодо відповідності Конституції України пункту 2 розділу І Закону України «Про внесення змін до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» від 29 червня 2021 року № 1584–ІХ (далі – Закон № 1584), частини третьої статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796–ХІІI (далі – Закон № 796).
🔹Цими приписами встановлено мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи.
📑 Заявники оспорювали частину третю статті 54 Закону № 796 зі змінами, за якою „в усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими: для I групи інвалідності – 6000 гривень; для II групи інвалідності – 4800 гривень; для III групи інвалідності – 3700 гривень; для дітей з інвалідністю – 3700 гривень“.
🗞 У Рішенні зазначено, що „для громадян України, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на конституційному рівні встановлено особливі гарантії їх соціального захисту та відшкодування завданої шкоди їхньому життю та здоров’ю“.
❗️ Дослідивши питання, порушені в конституційних скаргах, Суд дійшов висновку, що частина третя статті 54 Закону № 796 не відповідає Конституції України (є неконституційною).
📎 Водночас Суд закрив конституційне провадження в частині щодо конституційності абзаців восьмого, дев’ятого, десятого пункту 2 розділу І Закону № 1584 у зв’язку з неприйнятністю конституційних скарг.
Судді-співдоповідачі у цій справі – Олександр Петришин і Петро Філюк.
❗️ Текст Рішення та його резюме будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Суду 4 квітня ц.р.
https://cutt.ly/jw8jkr67
📝 Верховний Суд надіслав на розгляд Конституційного Суду України конституційне подання щодо конституційності окремих приписів пенсійного законодавства
Конституційний Суд України 3 квітня ц.р. отримав конституційне подання Верховного Суду щодо конституційності статті 114, абзаців другого, третього пункту 2 розділу XV Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування“ від 09 липня 2003 року № 1058-IV в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 № 2148-VIII „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій“.
Верховний Суд просить перевірити на відповідність частині першій статті 8 Конституції України законодавчі приписи, якими „передбачено поетапне підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років для працівників, визначених у вказаних нормах“.
Наразі зазначене конституційне подання розподілено судді-доповідачу.
З текстом конституційного подання можна ознайомитися на офіційному вебсайті Суду в рубриці „На розгляді Суду“ 👉https://cutt.ly/0w8knRZg
https://cutt.ly/Cw8kmVuc
Конституційний Суд України 3 квітня ц.р. отримав конституційне подання Верховного Суду щодо конституційності статті 114, абзаців другого, третього пункту 2 розділу XV Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування“ від 09 липня 2003 року № 1058-IV в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 № 2148-VIII „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій“.
Верховний Суд просить перевірити на відповідність частині першій статті 8 Конституції України законодавчі приписи, якими „передбачено поетапне підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років для працівників, визначених у вказаних нормах“.
Наразі зазначене конституційне подання розподілено судді-доповідачу.
З текстом конституційного подання можна ознайомитися на офіційному вебсайті Суду в рубриці „На розгляді Суду“ 👉https://cutt.ly/0w8knRZg
https://cutt.ly/Cw8kmVuc
⚖️Суд розглянув низку справ та ухвалив Рішення
У середу, 3 квітня 2024 року, Перший сенат #КСУ на відкритій частині пленарного засідання розглянув справу за конституційною скаргою Петричука Олександра Анатолійовича щодо конституційності пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України у формі письмового провадження. 📑Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
Окрім цього, у справі за конституційними скаргами Водолагіна Сергія Миколайовича, Некрилова Володимира Вікторовича щодо конституційності пункту 2 розділу І Закону України «Про внесення змін до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» від 29 червня 2021 року № 1584–ІХ, частини третьої статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796–ХІІI Перший сенат ухвалив Рішення № 4-р(І)/2024. 👉https://cutt.ly/Pw8llKcM
📑Рішення буде оприлюднено на офіційному вебсайті Суду 4 квітня ц.р.
📑 Водночас Перший сенат закрив конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Гафтонюка Віктора Тимофійовича щодо конституційності окремих приписів статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“, першого речення частини третьої статті 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“.
https://cutt.ly/jw8lgLRo
У середу, 3 квітня 2024 року, Перший сенат #КСУ на відкритій частині пленарного засідання розглянув справу за конституційною скаргою Петричука Олександра Анатолійовича щодо конституційності пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України у формі письмового провадження. 📑Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
Окрім цього, у справі за конституційними скаргами Водолагіна Сергія Миколайовича, Некрилова Володимира Вікторовича щодо конституційності пункту 2 розділу І Закону України «Про внесення змін до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» від 29 червня 2021 року № 1584–ІХ, частини третьої статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796–ХІІI Перший сенат ухвалив Рішення № 4-р(І)/2024. 👉https://cutt.ly/Pw8llKcM
📑Рішення буде оприлюднено на офіційному вебсайті Суду 4 квітня ц.р.
📑 Водночас Перший сенат закрив конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Гафтонюка Віктора Тимофійовича щодо конституційності окремих приписів статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“, першого речення частини третьої статті 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“.
https://cutt.ly/jw8lgLRo