Другий сенат провів засідання: ухвалив Рішення та низку ухвал
У середу, 20 березня 2024 року, Другий сенат у справі за конституційною скаргою Атаманчука Василя Івановича щодо конституційності окремих приписів статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“, першого речення частини третьої статті 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ ухвалив 📑Рішення № 2-р(ІІ)/2024.
❗Рішення Суду та його резюме буде оприлюднено на офіційному вебсайті Суду 21 березня ц.р.
Крім того, Другий сенат на закритій частині пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
▪️ Євграфової Єлизавети Павлівни щодо конституційності окремих приписів пункту 7 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ;
▪️ Лопушанського Володимира Михайловича щодо конституційності частини другої статті 3, підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“.
📎Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Також Другий сенат визначив письмову форму конституційного провадження у справах за конституційними скаргами:
▪️ Плескача В'ячеслава Юрійовича щодо конституційності частини першої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України;
▪️ Гольник Лариси Владленівни щодо конституційності частини четвертої статті 22, пункту 3 розділу VII „Перехідні положення“ Кодексу адміністративного судочинства України, пункту 5 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя“;
▪️ Гудиренка Сергія Володимировича щодо конституційності частини третьої статті 307, частин першої, другої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України;
▪️ Пуканича Едуарда Володимировича щодо конституційності приписів частин першої, п'ятої статті 55, частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України.
https://cutt.ly/Vw26wt2P
У середу, 20 березня 2024 року, Другий сенат у справі за конституційною скаргою Атаманчука Василя Івановича щодо конституційності окремих приписів статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“, першого речення частини третьої статті 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ ухвалив 📑Рішення № 2-р(ІІ)/2024.
❗Рішення Суду та його резюме буде оприлюднено на офіційному вебсайті Суду 21 березня ц.р.
Крім того, Другий сенат на закритій частині пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
▪️ Євграфової Єлизавети Павлівни щодо конституційності окремих приписів пункту 7 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ;
▪️ Лопушанського Володимира Михайловича щодо конституційності частини другої статті 3, підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“.
📎Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Також Другий сенат визначив письмову форму конституційного провадження у справах за конституційними скаргами:
▪️ Плескача В'ячеслава Юрійовича щодо конституційності частини першої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України;
▪️ Гольник Лариси Владленівни щодо конституційності частини четвертої статті 22, пункту 3 розділу VII „Перехідні положення“ Кодексу адміністративного судочинства України, пункту 5 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя“;
▪️ Гудиренка Сергія Володимировича щодо конституційності частини третьої статті 307, частин першої, другої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України;
▪️ Пуканича Едуарда Володимировича щодо конституційності приписів частин першої, п'ятої статті 55, частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України.
https://cutt.ly/Vw26wt2P
📑 Сьогодні, 20 березня, відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
Отже, у справі за конституційною скаргою 📄Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Геомакс-Ресурс“ щодо конституційності окремого припису абзацу другого підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в редакції Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи“ від 28 грудня 2014 року № 71–VIII Перша колегія суддів Другого сенату 👉відкрила конституційне провадження.
Питання, пов’язані з конституційним провадженням у справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
🔸Також колегії суддів відмовили у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖Падєріна Володимира Олександровича щодо конституційності пункту 2 частини шостої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України;
➖Товариства з обмеженою відповідальністю „ГЕЛІОС ВІЖН УКРАЇНА“ щодо конституційності пункту 2 частини першої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України;
➖Шевченко Олени Вікторівни щодо конституційності абзацу другого частини четвертої статті 76 Сімейного кодексу України;
➖Чайкіна Володимира Васильовича про відповідність Конституції України частини третьої статті 307 Кримінального процесуального кодексу України;
➖Бельбаса Владислава Володимировича щодо конституційності частини одинадцятої статті 284, абзацу першого частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України.
У справі за конституційною скаргою 📄Падєріна Володимира Олександровича щодо конституційності пункту 5 частини першої статті 46 Закону України „Про вищу освіту“ Друга колегія суддів Першого сенату відмовила у відкритті конституційного провадження (неодностайно). Отже, питання щодо відкриття конституційного провадження у цій справі судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
Також Третя колегія суддів Першого сенату на одному з наступних засідань продовжить розглядати питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Безейко Людмили Миколаївни щодо конституційності окремих приписів абзацу першого та приписів абзацу другого частини першої статті 472 Митного кодексу України.
https://cutt.ly/Vw26wt2P
Отже, у справі за конституційною скаргою 📄Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Геомакс-Ресурс“ щодо конституційності окремого припису абзацу другого підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в редакції Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи“ від 28 грудня 2014 року № 71–VIII Перша колегія суддів Другого сенату 👉відкрила конституційне провадження.
Питання, пов’язані з конституційним провадженням у справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
🔸Також колегії суддів відмовили у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖Падєріна Володимира Олександровича щодо конституційності пункту 2 частини шостої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України;
➖Товариства з обмеженою відповідальністю „ГЕЛІОС ВІЖН УКРАЇНА“ щодо конституційності пункту 2 частини першої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України;
➖Шевченко Олени Вікторівни щодо конституційності абзацу другого частини четвертої статті 76 Сімейного кодексу України;
➖Чайкіна Володимира Васильовича про відповідність Конституції України частини третьої статті 307 Кримінального процесуального кодексу України;
➖Бельбаса Владислава Володимировича щодо конституційності частини одинадцятої статті 284, абзацу першого частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України.
У справі за конституційною скаргою 📄Падєріна Володимира Олександровича щодо конституційності пункту 5 частини першої статті 46 Закону України „Про вищу освіту“ Друга колегія суддів Першого сенату відмовила у відкритті конституційного провадження (неодностайно). Отже, питання щодо відкриття конституційного провадження у цій справі судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
Також Третя колегія суддів Першого сенату на одному з наступних засідань продовжить розглядати питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Безейко Людмили Миколаївни щодо конституційності окремих приписів абзацу першого та приписів абзацу другого частини першої статті 472 Митного кодексу України.
https://cutt.ly/Vw26wt2P
⚖️Суд розглядав справу за конституційним поданням Верховного Суду та ухвалив низку ухвал
У четвер, 21 березня 2024 року, Велика палата на пленарному засіданні розглядала питання про об’єднання конституційних проваджень у справі за конституційними скаргами Губка Ігоря Івановича, Цимбала Михайла Андрійовича, Ващенка Сергія Євгенійовича, Тимошенкової Оксани Василівни щодо конституційності пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України та у справі за конституційною скаргою Тимошенкова Володимира Івановича щодо конституційності окремого положення пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України. 📎Суд продовжить розгляд цього питання на одному з наступних пленарних засідань.
📑 Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності абзацу тринадцятого пункту 23-1 розділу ІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про Вищу раду правосуддя“ від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII, абзаців першого, шостого, одинадцятого пункту 4 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя“ від 14 липня 2021 року № 1635-ІХ. 📎Її розгляд відбудеться на одному з наступних пленарних засідань.
📄 Крім того, Велика палата на засіданні подовжила до 18 квітня ц.р. строк ухвалення колегіями суддів Суду ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Людмили Безейко, Сергія Ващенка, Віталія Продуна.
📝 Цього ж дня відбулося засідання Другої колегії суддів Другого сенату, на якому судді відмовили у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Кобиліва Валентина Ярославовича щодо конституційності приписів частини п’ятої статті 55 Кримінального процесуального кодексу України.
https://cutt.ly/Jw9qxPto
У четвер, 21 березня 2024 року, Велика палата на пленарному засіданні розглядала питання про об’єднання конституційних проваджень у справі за конституційними скаргами Губка Ігоря Івановича, Цимбала Михайла Андрійовича, Ващенка Сергія Євгенійовича, Тимошенкової Оксани Василівни щодо конституційності пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України та у справі за конституційною скаргою Тимошенкова Володимира Івановича щодо конституційності окремого положення пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України. 📎Суд продовжить розгляд цього питання на одному з наступних пленарних засідань.
📑 Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності абзацу тринадцятого пункту 23-1 розділу ІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про Вищу раду правосуддя“ від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII, абзаців першого, шостого, одинадцятого пункту 4 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя“ від 14 липня 2021 року № 1635-ІХ. 📎Її розгляд відбудеться на одному з наступних пленарних засідань.
📄 Крім того, Велика палата на засіданні подовжила до 18 квітня ц.р. строк ухвалення колегіями суддів Суду ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Людмили Безейко, Сергія Ващенка, Віталія Продуна.
📝 Цього ж дня відбулося засідання Другої колегії суддів Другого сенату, на якому судді відмовили у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Кобиліва Валентина Ярославовича щодо конституційності приписів частини п’ятої статті 55 Кримінального процесуального кодексу України.
https://cutt.ly/Jw9qxPto
⚖️Конституційний Суд України ухвалив Рішення у справі щодо гарантованого рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
Другий сенат 20 березня ц.р. на пленарному засіданні ухвалив Рішення (https://ccu.gov.ua/docs/6676) у справі за конституційною скаргою Атаманчука Василя Івановича щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668–VI (далі – Закон № 3668–VI), першого речення частини третьої статті 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796–XII (далі – Закон № 796–XII).
🔸 Конституційний Суд України визнав оспорювані приписи законів неконституційними. Приписи законів, визнані неконституційними, утрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
✍️ Суддя-доповідач у зазначеній справі - Сергій Головатий.
🔹 Атаманчук В.І. має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії (є особою з інвалідністю ІІ групи у зв’язку із захворюванням внаслідок Чорнобильської катастрофи), особи з інвалідністю внаслідок війни, ветерана військової служби.
1993 року йому призначено пенсію відповідно до частини першої статті 54 Закону № 796–XII у редакції Закону України «Про внесення змін до статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“» від 17 червня 1993 року № 3285–ХІІ (далі – Закон № 3285–ХІІ) у розмірі відшкодування фактичних збитків – 70 відсотків заробітку за роботу в зоні відчуження.
🔸 У зв’язку зі зміною законодавства щодо призначення, перерахування та виплати пенсій окремим категоріям громадян Атаманчук В.І. протягом 2016–2023 років неодноразово звертався до судів системи судоустрою України з адміністративними позовами до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо перерахування призначеної йому пенсії. Однак, суди відмовили йому у задоволені позовних вимог.
🔹 Розв’язуючи порушені в конституційній скарзі питання, Конституційний Суд України керувався своїми попередніми юридичними позиціями з цих питань, рішеннями Європейського Суду з прав людини та приписами Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод 1950 року, Першим протоколом до неї…
Детальніше про резюме Рішення та його текст за посиланням: 👇
https://cutt.ly/Nw9qFT1L
Другий сенат 20 березня ц.р. на пленарному засіданні ухвалив Рішення (https://ccu.gov.ua/docs/6676) у справі за конституційною скаргою Атаманчука Василя Івановича щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668–VI (далі – Закон № 3668–VI), першого речення частини третьої статті 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796–XII (далі – Закон № 796–XII).
🔸 Конституційний Суд України визнав оспорювані приписи законів неконституційними. Приписи законів, визнані неконституційними, утрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
✍️ Суддя-доповідач у зазначеній справі - Сергій Головатий.
🔹 Атаманчук В.І. має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії (є особою з інвалідністю ІІ групи у зв’язку із захворюванням внаслідок Чорнобильської катастрофи), особи з інвалідністю внаслідок війни, ветерана військової служби.
1993 року йому призначено пенсію відповідно до частини першої статті 54 Закону № 796–XII у редакції Закону України «Про внесення змін до статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“» від 17 червня 1993 року № 3285–ХІІ (далі – Закон № 3285–ХІІ) у розмірі відшкодування фактичних збитків – 70 відсотків заробітку за роботу в зоні відчуження.
🔸 У зв’язку зі зміною законодавства щодо призначення, перерахування та виплати пенсій окремим категоріям громадян Атаманчук В.І. протягом 2016–2023 років неодноразово звертався до судів системи судоустрою України з адміністративними позовами до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо перерахування призначеної йому пенсії. Однак, суди відмовили йому у задоволені позовних вимог.
🔹 Розв’язуючи порушені в конституційній скарзі питання, Конституційний Суд України керувався своїми попередніми юридичними позиціями з цих питань, рішеннями Європейського Суду з прав людини та приписами Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод 1950 року, Першим протоколом до неї…
Детальніше про резюме Рішення та його текст за посиланням: 👇
https://cutt.ly/Nw9qFT1L
⚖️ Конституційний Суд України розглядав справи за конституційними скаргами та ухвалив 2 ухвали
У понеділок, 25 березня 2024 року, Другий сенат на закритій частині пленарних засідань розглядав справи за конституційними скаргами:
• Євграфової Єлизавети Павлівни щодо конституційності окремих приписів пункту 7 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ;
• Плескач Ганни Григорівни щодо конституційності частини першої статті 459 Кримінального процесуального кодексу України.
Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
✍️У справі за конституційною скаргою Дудкевича Едуарда Валентиновича щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352-ІХ Другий сенат визначив форму розгляду – письмове провадження.
Цього ж дня Перша колегія суддів Другого сенату Суду відмовила у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Равіна Вадима Львовича щодо конституційності окремих приписів статті 294, частини третьої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
У понеділок, 25 березня 2024 року, Другий сенат на закритій частині пленарних засідань розглядав справи за конституційними скаргами:
• Євграфової Єлизавети Павлівни щодо конституційності окремих приписів пункту 7 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ;
• Плескач Ганни Григорівни щодо конституційності частини першої статті 459 Кримінального процесуального кодексу України.
Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
✍️У справі за конституційною скаргою Дудкевича Едуарда Валентиновича щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352-ІХ Другий сенат визначив форму розгляду – письмове провадження.
Цього ж дня Перша колегія суддів Другого сенату Суду відмовила у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Равіна Вадима Львовича щодо конституційності окремих приписів статті 294, частини третьої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
⚖️ Відбулися засідання: судді розглядали справи за конституційними поданнями та ухвалили рішення у справі за конституційною скаргою
Велика палата #КСУ 26 березня 2024 року на закритій частині пленарних засідань розглядала справи:
▪️ за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності окремого припису частини четвертої статті 29 Закону України „Про захист населення від інфекційних хворобˮ від 6 квітня 2000 року № 1645-ІІІ зі змінами;
▪️ за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень першого речення частини першої статті 13, частини першої статті 14 Конституції України.
📑Суд продовжить розгляд цих справ на наступних пленарних засіданнях.
✔️У справі за конституційною скаргою Євграфової Єлизавети Павлівни щодо конституційності окремого припису пункту 7 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ Другий сенат ухвалив Рішення № 3-р(ІІ)/2024. Суд оприлюднить Рішення на офіційному вебсайті 27 березня ц.р.
http://surl.li/rynuz
Велика палата #КСУ 26 березня 2024 року на закритій частині пленарних засідань розглядала справи:
▪️ за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності окремого припису частини четвертої статті 29 Закону України „Про захист населення від інфекційних хворобˮ від 6 квітня 2000 року № 1645-ІІІ зі змінами;
▪️ за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень першого речення частини першої статті 13, частини першої статті 14 Конституції України.
📑Суд продовжить розгляд цих справ на наступних пленарних засіданнях.
✔️У справі за конституційною скаргою Євграфової Єлизавети Павлівни щодо конституційності окремого припису пункту 7 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ Другий сенат ухвалив Рішення № 3-р(ІІ)/2024. Суд оприлюднить Рішення на офіційному вебсайті 27 березня ц.р.
http://surl.li/rynuz
⚖️ Конституційний Суд України ухвалив Рішення у справі про єдиний статус суддів в Україні
✍️ Другий сенат, 26 березня 2024 року, на пленарному засіданні ухвалив Рішення у справі за конституційною скаргою Євграфової Єлизавети Павлівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого припису пункту 7 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VІІІ зі змінами (далі – Закон № 1402).
☑️Конституційний Суд України визнав неконституційним окремий припис пункту 7 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VІІІ зі змінами.
📑 Суб’єкт права на конституційну скаргу твердила, що після набрання чинності Законом № 1402 з 30 вересня 2016 року продовжує здійснювати правосуддя у суді касаційної інстанції, успішно пройшла кваліфікаційне оцінювання та підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Верховному Суді, однак отримує винагороду судді відповідно до Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 7 липня 2010 року № 2453‒VІ зі змінами (далі – Закон № 2453).
Єлизавета Євграфова наголошувала, що оспорюваним приписом Закону № 1402 „запроваджено дискримінаційний підхід щодо гарантій незалежності суддів вищих спеціалізованих судів, які до початку роботи Верховного Суду (у новому складі) здійснювали повноваження касаційної інстанції <…> що порушує принцип недопустимості дискримінації, принцип єдності статусу суддів, конституційні гарантії їх незалежності“, що суперечить частинам першій, другій статті 8, частині другій статті 19, частинам першій, другій статті 24, частині першій статті 126 Конституції України.
👆 Конституційний Суд України наголошує, що приписами статті 126 Конституції України для запобігання будь-якому впливу на суддів усім їм гарантовано ідентичний рівень конституційної захищеності та однакові гарантії їх незалежності й недоторканності, засадничі підходи до забезпечення таких гарантій, і на цьому мають бути засновані закони України, що визначають судоустрій, судочинство та статус суддів.
💬 „Всі судді системи судоустрою України мають єдиний статус, який притаманний їм як особам, які виконують виняткову конституційну функцію –чинення правосуддя. Єдиний статус суддів означає однаковість юридичного становища суддів в усіх аспектах, передусім однаковість їх гарантій незалежності та недоторканності, прав і обов’язків, вимог, обмежень, заборон та відповідальності. Водночас забезпечення гарантій незалежності та недоторканності суддів має базуватися на принципі єдиного статусу суддів, який не допускає, зокрема, вибірковості у забезпеченні цих гарантій та зниження їх рівня певній категорії суддів, що не сприяє чиненню правосуддя неупередженими, об’єктивними, безсторонніми та незалежними судами, реалізації конституційного права на судовий захист“, – йдеться у Рішенні.
Конституційний Суд України констатував, що дотримання незалежності судової влади та кожного окремого судді, недопустимість будь-якого стороннього впливу на суддів є обов’язком усіх органів державної влади, їх посадових осіб й інших осіб і за міжнародним правом.
📚 Ураховуючи свої рішення, Конституційний Суд України підсумовує, що належне матеріальне та соціальне забезпечення суддів, зокрема й право на винагороду судді, та і інші конституційні гарантії їх незалежності та недоторканності поширено на всіх суддів і мають бути забезпечені державою на основі принципу єдиного статусу суддів без будь-якого зниження рівня таких гарантій.
У Рішенні Суд зазначив, що в міжнародному праві гарантовано належне матеріальне та соціальне забезпечення суддів, передусім забезпечення їм усім гідної і стабільної винагороди судді, яка є невіддільним складником статусу судді, що гарантує незалежність суддів; а також конституційні суди європейських країн належне матеріальне та соціальне забезпечення суддів визнають однією з найважливіших гарантій незалежності суддів.
✍️ Другий сенат, 26 березня 2024 року, на пленарному засіданні ухвалив Рішення у справі за конституційною скаргою Євграфової Єлизавети Павлівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого припису пункту 7 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VІІІ зі змінами (далі – Закон № 1402).
☑️Конституційний Суд України визнав неконституційним окремий припис пункту 7 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VІІІ зі змінами.
📑 Суб’єкт права на конституційну скаргу твердила, що після набрання чинності Законом № 1402 з 30 вересня 2016 року продовжує здійснювати правосуддя у суді касаційної інстанції, успішно пройшла кваліфікаційне оцінювання та підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Верховному Суді, однак отримує винагороду судді відповідно до Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 7 липня 2010 року № 2453‒VІ зі змінами (далі – Закон № 2453).
Єлизавета Євграфова наголошувала, що оспорюваним приписом Закону № 1402 „запроваджено дискримінаційний підхід щодо гарантій незалежності суддів вищих спеціалізованих судів, які до початку роботи Верховного Суду (у новому складі) здійснювали повноваження касаційної інстанції <…> що порушує принцип недопустимості дискримінації, принцип єдності статусу суддів, конституційні гарантії їх незалежності“, що суперечить частинам першій, другій статті 8, частині другій статті 19, частинам першій, другій статті 24, частині першій статті 126 Конституції України.
👆 Конституційний Суд України наголошує, що приписами статті 126 Конституції України для запобігання будь-якому впливу на суддів усім їм гарантовано ідентичний рівень конституційної захищеності та однакові гарантії їх незалежності й недоторканності, засадничі підходи до забезпечення таких гарантій, і на цьому мають бути засновані закони України, що визначають судоустрій, судочинство та статус суддів.
💬 „Всі судді системи судоустрою України мають єдиний статус, який притаманний їм як особам, які виконують виняткову конституційну функцію –чинення правосуддя. Єдиний статус суддів означає однаковість юридичного становища суддів в усіх аспектах, передусім однаковість їх гарантій незалежності та недоторканності, прав і обов’язків, вимог, обмежень, заборон та відповідальності. Водночас забезпечення гарантій незалежності та недоторканності суддів має базуватися на принципі єдиного статусу суддів, який не допускає, зокрема, вибірковості у забезпеченні цих гарантій та зниження їх рівня певній категорії суддів, що не сприяє чиненню правосуддя неупередженими, об’єктивними, безсторонніми та незалежними судами, реалізації конституційного права на судовий захист“, – йдеться у Рішенні.
Конституційний Суд України констатував, що дотримання незалежності судової влади та кожного окремого судді, недопустимість будь-якого стороннього впливу на суддів є обов’язком усіх органів державної влади, їх посадових осіб й інших осіб і за міжнародним правом.
📚 Ураховуючи свої рішення, Конституційний Суд України підсумовує, що належне матеріальне та соціальне забезпечення суддів, зокрема й право на винагороду судді, та і інші конституційні гарантії їх незалежності та недоторканності поширено на всіх суддів і мають бути забезпечені державою на основі принципу єдиного статусу суддів без будь-якого зниження рівня таких гарантій.
У Рішенні Суд зазначив, що в міжнародному праві гарантовано належне матеріальне та соціальне забезпечення суддів, передусім забезпечення їм усім гідної і стабільної винагороди судді, яка є невіддільним складником статусу судді, що гарантує незалежність суддів; а також конституційні суди європейських країн належне матеріальне та соціальне забезпечення суддів визнають однією з найважливіших гарантій незалежності суддів.
🗞 Конституційний Суд України виходить із того, що конституційна гарантія незалежності суддів – винагорода судді – є невіддільним складником єдиного статусу суддів.
Конституційний Суд України наголошує, що винагорода судді є складником його статусу; зі змісту частини другої статті 125 Конституції України випливає, що реорганізація, ліквідація або інше фактичне припинення діяльності суду не позбавляє статусу судді кожного з його суддів.
У Рішенні Суд наголошує на потребі додержання юридичної визначеності як вимоги верховенства права (правовладдя) у питаннях забезпечення фінансування та належних умов для функціонування судів і діяльності суддів. Встановлення розміру винагороди судді законом про судоустрій означає не лише гарантованість її розміру на рівні спеціального закону, а й наявність одного такого закону, який чітко, системно та послідовно унормовує питання розміру винагороди судді відповідно до єдиного статусу суддів та гарантій незалежності й недоторканності суддів.
🗯 Конституційний Суд України зазначає, що оспорюваним приписом Закону № 1402 законодавець фактично визначив певну категорію суддів, а саме суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України, для яких до припинення діяльності цих судів усупереч конституційній гарантії матеріального забезпечення суддів як елемента їх незалежності та принципу єдиного статусу суддів вибірково встановив інший (менший) розмір винагороди судді, визначений Законом № 2453, порівняно з суддями, яким таку винагороду визначено Законом № 1402. Судді зазначених вищих спеціалізованих судів, які не були звільнені з посади чи повноваження яких не були припинені з підстав, визначених Конституцією України, є суддями системи судоустрою України, здійснюють судочинство, тому за своїм юридичним статусом не відрізняються від інших суддів, яким винагороду судді обраховують згідно з Законом № 1402. Тому оспорюваний припис Закону № 1402 звужує гарантії незалежності вказаної категорії суддів, що є впливом на цих суддів, а отже, створює загрозу як для їх незалежності, так і судової влади в цілому та суперечить приписам частин першої, другої статті 8, частини другої статті 19, частин першої, другої статті 126 Конституції України.
Також Конституційний Суд України дійшов висновку, що окремий припис пункту 7 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 1402 не відповідає вимозі юридичної визначеності щодо унормування розміру винагороди судді законом про судоустрій, а отже, суперечить частині першій статті 8, частині другій статті 130 Конституції України.
Суддя-доповідач у цій справі – Віктор Городовенко.
Текст Рішення буде оприлюднений на офіційному вебсайті Суду 27 березня ц.р.
http://surl.li/ryohp
Конституційний Суд України наголошує, що винагорода судді є складником його статусу; зі змісту частини другої статті 125 Конституції України випливає, що реорганізація, ліквідація або інше фактичне припинення діяльності суду не позбавляє статусу судді кожного з його суддів.
У Рішенні Суд наголошує на потребі додержання юридичної визначеності як вимоги верховенства права (правовладдя) у питаннях забезпечення фінансування та належних умов для функціонування судів і діяльності суддів. Встановлення розміру винагороди судді законом про судоустрій означає не лише гарантованість її розміру на рівні спеціального закону, а й наявність одного такого закону, який чітко, системно та послідовно унормовує питання розміру винагороди судді відповідно до єдиного статусу суддів та гарантій незалежності й недоторканності суддів.
🗯 Конституційний Суд України зазначає, що оспорюваним приписом Закону № 1402 законодавець фактично визначив певну категорію суддів, а саме суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України, для яких до припинення діяльності цих судів усупереч конституційній гарантії матеріального забезпечення суддів як елемента їх незалежності та принципу єдиного статусу суддів вибірково встановив інший (менший) розмір винагороди судді, визначений Законом № 2453, порівняно з суддями, яким таку винагороду визначено Законом № 1402. Судді зазначених вищих спеціалізованих судів, які не були звільнені з посади чи повноваження яких не були припинені з підстав, визначених Конституцією України, є суддями системи судоустрою України, здійснюють судочинство, тому за своїм юридичним статусом не відрізняються від інших суддів, яким винагороду судді обраховують згідно з Законом № 1402. Тому оспорюваний припис Закону № 1402 звужує гарантії незалежності вказаної категорії суддів, що є впливом на цих суддів, а отже, створює загрозу як для їх незалежності, так і судової влади в цілому та суперечить приписам частин першої, другої статті 8, частини другої статті 19, частин першої, другої статті 126 Конституції України.
Також Конституційний Суд України дійшов висновку, що окремий припис пункту 7 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 1402 не відповідає вимозі юридичної визначеності щодо унормування розміру винагороди судді законом про судоустрій, а отже, суперечить частині першій статті 8, частині другій статті 130 Конституції України.
Суддя-доповідач у цій справі – Віктор Городовенко.
Текст Рішення буде оприлюднений на офіційному вебсайті Суду 27 березня ц.р.
http://surl.li/ryohp
⚖️ #КСУ розглянув справу щодо законодавчого регулювання звільнення прокурорів за неуспішне проходження атестації
У середу, 27 березня 2024 року, Другий сенат Конституційного Суду України у відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Огродюка Павла Амбросійовича.
💬 Як зазначив суддя-доповідач у справі Олег Первомайський, заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України (конституційність) пункт 11, абзац перший пункту 17, абзац перший та підпункт 2 пункту 19 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ щодо окремих аспектів дії перехідних положень» від 15 червня 2021 року № 1554-ІХ (далі – Закон).
Відповідно до оспорюваних приписів Закону прокурори, які на день набрання чинності Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України „Про прокуратуру“ за умови „рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації“.
📖Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається таке.
Заявник проходив службу в органах прокуратури з 2007 року. Законом установлено, що прокурори, які на день набрання чинності Законом займають посади прокурорів у відповідних органах прокуратури, можуть бути переведені на посаду в органи прокуратури лише у разі успішного проходження ними атестації на підставі відповідної заяви (пункт 7 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“).
На виконання вимог Закону Павло Огродюк подав заяву про переведення його на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію.
Він успішно пройшов перші два етапи атестації, однак за наслідками третього етапу атестації відповідна кадрова комісія своїм рішенням констатувала, що заявник не відповідає вимогам професійної компетенції та доброчесності, а отже, є таким, що неуспішно пройшов атестацію.
Керуючись рішенням кадрової комісії, прокурор області наказом від 17 серпня 2020 року звільнив Павла Огродюка із займаної посади та з органів прокуратури області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України „Про прокуратуру“.
Вважаючи наказ про звільнення протиправним та таким, що порушує його права, заявник звернувся до суду з адміністративним позовом до Офісу Генерального прокурора та обласної прокуратури, у якому просив, зокрема, визнати протиправними та скасувати рішення відповідної комісії про неуспішне проходження ним атестації та наказ прокурора області про звільнення його із займаної посади, поновити його на роботі та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Суд першої інстанції позовні вимоги Павла Огродюка задовольнив, а суд апеляційної інстанції – змінив попереднє рішення в частині мотивів задоволення позову. Верховний Суд скасував рішення попередніх інстанцій та ухвалив нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог заявника відмовив.
У конституційній скарзі Павло Огродюк, зокрема, стверджує, що оспорювані приписи Закону суперечать юридичній визначеності, оскільки не є чіткими, передбачними та такими, що здатні захистити його від свавілля кадрової комісії.
✔️Дослідивши матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання, Другий сенат КСУ перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
На пленарному засіданні був присутній суб’єкт права на конституційну скаргу Павло Огродюк.
https://ccu.gov.ua/kategoriya/2024
https://cutt.ly/Pw3wlxut
У середу, 27 березня 2024 року, Другий сенат Конституційного Суду України у відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Огродюка Павла Амбросійовича.
💬 Як зазначив суддя-доповідач у справі Олег Первомайський, заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України (конституційність) пункт 11, абзац перший пункту 17, абзац перший та підпункт 2 пункту 19 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ щодо окремих аспектів дії перехідних положень» від 15 червня 2021 року № 1554-ІХ (далі – Закон).
Відповідно до оспорюваних приписів Закону прокурори, які на день набрання чинності Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України „Про прокуратуру“ за умови „рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації“.
📖Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається таке.
Заявник проходив службу в органах прокуратури з 2007 року. Законом установлено, що прокурори, які на день набрання чинності Законом займають посади прокурорів у відповідних органах прокуратури, можуть бути переведені на посаду в органи прокуратури лише у разі успішного проходження ними атестації на підставі відповідної заяви (пункт 7 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“).
На виконання вимог Закону Павло Огродюк подав заяву про переведення його на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію.
Він успішно пройшов перші два етапи атестації, однак за наслідками третього етапу атестації відповідна кадрова комісія своїм рішенням констатувала, що заявник не відповідає вимогам професійної компетенції та доброчесності, а отже, є таким, що неуспішно пройшов атестацію.
Керуючись рішенням кадрової комісії, прокурор області наказом від 17 серпня 2020 року звільнив Павла Огродюка із займаної посади та з органів прокуратури області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України „Про прокуратуру“.
Вважаючи наказ про звільнення протиправним та таким, що порушує його права, заявник звернувся до суду з адміністративним позовом до Офісу Генерального прокурора та обласної прокуратури, у якому просив, зокрема, визнати протиправними та скасувати рішення відповідної комісії про неуспішне проходження ним атестації та наказ прокурора області про звільнення його із займаної посади, поновити його на роботі та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Суд першої інстанції позовні вимоги Павла Огродюка задовольнив, а суд апеляційної інстанції – змінив попереднє рішення в частині мотивів задоволення позову. Верховний Суд скасував рішення попередніх інстанцій та ухвалив нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог заявника відмовив.
У конституційній скарзі Павло Огродюк, зокрема, стверджує, що оспорювані приписи Закону суперечать юридичній визначеності, оскільки не є чіткими, передбачними та такими, що здатні захистити його від свавілля кадрової комісії.
✔️Дослідивши матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання, Другий сенат КСУ перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
На пленарному засіданні був присутній суб’єкт права на конституційну скаргу Павло Огродюк.
https://ccu.gov.ua/kategoriya/2024
https://cutt.ly/Pw3wlxut