⚖️ Конституційний Суд України розглядав справу за конституційним поданням Верховного Суду
У вівторок, 5 березня, Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності пункту 11 частини першої статті 34, пункту 10-1 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадження“ від 2 червня 2016 року № 1404-VIII, пунктів 5-1, 5-2 розділу ІІІ „Перехідні та прикінцеві положення“ Закону України „Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування“ від 23 лютого 2012 року № 4442-VI.
Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
http://surl.li/rgdhx
У вівторок, 5 березня, Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності пункту 11 частини першої статті 34, пункту 10-1 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадження“ від 2 червня 2016 року № 1404-VIII, пунктів 5-1, 5-2 розділу ІІІ „Перехідні та прикінцеві положення“ Закону України „Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування“ від 23 лютого 2012 року № 4442-VI.
Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
http://surl.li/rgdhx
✍️ Перший сенат #КСУ провів засідання
📜У середу, 6 березня, відбулося пленарне засідання Першого сенату, на якому судді закрили конституційне провадження у справі за конституційними скаргами Стефурака Ігоря Ярославовича, Палатова Сергія Олеговича, Чегеля Богдана Івановича, Бредуна Олександра Васильовича, Тиховської Оксани Андріївни, Корецького Олега Павловича щодо конституційності другого речення абзацу першого частини третьої статті 87 Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889–VIII в редакції Закону України „Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи“ від 14 січня 2020 року №440–ІХ, другого речення абзацу третього підпункту „в“ підпункту 106 пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи“ від 14 січня 2020 року № 440–ІХ.
http://surl.li/rhdwm
📜У середу, 6 березня, відбулося пленарне засідання Першого сенату, на якому судді закрили конституційне провадження у справі за конституційними скаргами Стефурака Ігоря Ярославовича, Палатова Сергія Олеговича, Чегеля Богдана Івановича, Бредуна Олександра Васильовича, Тиховської Оксани Андріївни, Корецького Олега Павловича щодо конституційності другого речення абзацу першого частини третьої статті 87 Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889–VIII в редакції Закону України „Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи“ від 14 січня 2020 року №440–ІХ, другого речення абзацу третього підпункту „в“ підпункту 106 пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи“ від 14 січня 2020 року № 440–ІХ.
http://surl.li/rhdwm
⚖️Сьогодні, 6 березня 2024 року, відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
✔️За результатами розгляду колегії суддів відмовили у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖Шеляженка Юрія Вадимовича щодо конституційності частини другої статті 436-2 Кримінального кодексу України, частини третьої статті 176, статті 177, частини шостої статті 181 Кримінального процесуального кодексу України;
➖Марінчука Івана Володимировича щодо конституційності пункту 26 частини першої статті 353, пункту 2 частини першої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України;
➖Чайкіна Володимира Васильовича щодо конституційності частини третьої статті 307 Кримінального процесуального кодексу України (за двома конституційними скаргами).
Водночас колегія суддів відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Петричука Олександра Анатолійовича щодо конституційності пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
http://surl.li/rhdwm
✔️За результатами розгляду колегії суддів відмовили у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖Шеляженка Юрія Вадимовича щодо конституційності частини другої статті 436-2 Кримінального кодексу України, частини третьої статті 176, статті 177, частини шостої статті 181 Кримінального процесуального кодексу України;
➖Марінчука Івана Володимировича щодо конституційності пункту 26 частини першої статті 353, пункту 2 частини першої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України;
➖Чайкіна Володимира Васильовича щодо конституційності частини третьої статті 307 Кримінального процесуального кодексу України (за двома конституційними скаргами).
Водночас колегія суддів відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Петричука Олександра Анатолійовича щодо конституційності пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
http://surl.li/rhdwm
Історія свята 8 березня: від історичних витоків до сучасного сприйняття
👥 Цій темі присвятили свої виступи судді Конституційного Суду України Галина Юровська та Ольга Совгиря. До тематичної лекції долучилася Урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко.
📑 У сучасному європейському суспільстві жінка має рівні права із чоловіками. Утім, так було незавжди. У минулих століттях роль жінки в суспільстві порівняно із чоловіком завжди применшувалася: жінки не могли брати участь у виборах, обіймати державні посади, спадкувати майно, позиватися до суду, отримувати освіту, справедливу заробітну плату, вільно укладати шлюб тощо. Тому, на відміну від чоловіків, жінкам доводилося виборювали свої права. Усі ці обставини спонукали жінок виходити на демонстрації проти дискримінації, об’єднуватися в різні організації та рухи, щоб заявити про свої права і про участь у політичній, соціальній та економічних сферах.
Сама ідея встановлення Міжнародного жіночого дня мала на меті привернути увагу суспільства до проблем жінок у боротьбі за рівноправ’я. У ХХ столітті Міжнародний жіночий день став платформою для об’єднання жінок різних країн у спільній боротьбі за свої права. Він відіграв ключову роль у популяризації ідей гендерної рівності на міжнародному рівні.
💬 Під час лекції доповідачі зосередили увагу на історії виникнення Міжнародного жіночого дня, етапах його еволюції, розповіли про відзначення цього дня в різних країнах світу, про ухвалену Генеральною асамблеєю ООН резолюцію, яка пропонувала країнам світу відзначати Міжнародний день прав жінок і міжнародного миру в будь-який день року залежно від історичних і національних традицій. З-поміж іншого наголосили на важливій та активній ролі жінки в умовах сьогодення, зокрема в захисті України.
🎞 Подробиці цієї лекції дивіться за посиланням: https://cutt.ly/aw1Ab5Ds
🥇 Слухачі заходу долучилися до історико-правового Open quiz, за результатами якого обрали переможницю. Нею стала учениця 9 класу Соледарської загальноосвітньої школи № 13 Решовська Ксенія.
Open quiz👇
1. Питання https://forms.gle/n61WXtKKM1MdbRLA9
2. Відповідіhttps://forms.gle/T9pjjevdsEiTqtvq6
👥 Цій темі присвятили свої виступи судді Конституційного Суду України Галина Юровська та Ольга Совгиря. До тематичної лекції долучилася Урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко.
📑 У сучасному європейському суспільстві жінка має рівні права із чоловіками. Утім, так було незавжди. У минулих століттях роль жінки в суспільстві порівняно із чоловіком завжди применшувалася: жінки не могли брати участь у виборах, обіймати державні посади, спадкувати майно, позиватися до суду, отримувати освіту, справедливу заробітну плату, вільно укладати шлюб тощо. Тому, на відміну від чоловіків, жінкам доводилося виборювали свої права. Усі ці обставини спонукали жінок виходити на демонстрації проти дискримінації, об’єднуватися в різні організації та рухи, щоб заявити про свої права і про участь у політичній, соціальній та економічних сферах.
Сама ідея встановлення Міжнародного жіночого дня мала на меті привернути увагу суспільства до проблем жінок у боротьбі за рівноправ’я. У ХХ столітті Міжнародний жіночий день став платформою для об’єднання жінок різних країн у спільній боротьбі за свої права. Він відіграв ключову роль у популяризації ідей гендерної рівності на міжнародному рівні.
💬 Під час лекції доповідачі зосередили увагу на історії виникнення Міжнародного жіночого дня, етапах його еволюції, розповіли про відзначення цього дня в різних країнах світу, про ухвалену Генеральною асамблеєю ООН резолюцію, яка пропонувала країнам світу відзначати Міжнародний день прав жінок і міжнародного миру в будь-який день року залежно від історичних і національних традицій. З-поміж іншого наголосили на важливій та активній ролі жінки в умовах сьогодення, зокрема в захисті України.
🎞 Подробиці цієї лекції дивіться за посиланням: https://cutt.ly/aw1Ab5Ds
🥇 Слухачі заходу долучилися до історико-правового Open quiz, за результатами якого обрали переможницю. Нею стала учениця 9 класу Соледарської загальноосвітньої школи № 13 Решовська Ксенія.
Open quiz👇
1. Питання https://forms.gle/n61WXtKKM1MdbRLA9
2. Відповідіhttps://forms.gle/T9pjjevdsEiTqtvq6
YouTube
Історія свята 8 березня: від історичних витоків до сучасного сприйняття
Цій темі присвятили свої виступи судді Конституційного Суду України Галина Юровська та Ольга Совгиря. До тематичної лекції долучилася Урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко.
У сучасному європейському суспільстві жінка має рівні…
У сучасному європейському суспільстві жінка має рівні…
📚Про окремі рішення Конституційного Суду України розповіла суддя Галина Юровська під час робочої зустрічі
Суддя #КСУ Галина Юровська взяла участь у розширеній робочій зустрічі, присвяченій питанням діяльності адміністративних судів, що відбулася у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду 11 березня 2024 року.
👥Зі вступними словами під час заходу виступили Голова Касаційного адміністративного суду у складі ВС Михайло Смокович та Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко. Серед учасників заходу представники апеляційних, окружних адміністративних судів, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Державної судової адміністрації, Ради суддів України, Національної школи суддів України. Присутні, зокрема, обговорили актуальні питання діяльності адміністративних судів та окремі аспекти правозастосування.
💬У виступі суддя Конституційного Суду України Галина Юровська висвітлила юридичні позиції останніх рішень Конституційного Суду України.
☑️ Доповідачка поінформувала про Рішення від 14 лютого 2024 року № 1-р(ІІ)/2024 у справі щодо гарантування захисту прав і свобод особи за рішенням Європейського суду з прав людини. Зокрема, суддя зазначила, що цим Рішенням Суд визнав неконституційними окремі приписи Господарського процесуального кодексу України в тім, що вони унеможливлюють: подання заяв про перегляд судового рішення у зв’язку з ухваленням Європейським судом із прав людини рішення після десяти років із дня набрання законної сили рішенням національного суду. Оспорювані в Рішенні положення щодо подання заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами з підстави встановлення ЄСПЛ порушення Україною міжнародних зобов’язань в обмежений законом строк, який у свою чергу не може бути поновлений, певним чином обмежують право зацікавлених осіб на судовий захист у тому обсязі, як його гарантовано частиною першою статті 55 Конституції України. Водночас, з огляду на те, що у разі скасування процесуального строку може виникнути невизначеність у судовому процесі, яка може призвести до порушення принципу верховенства права, Конституційний Суд України дійшов висновку, що Верховній Раді України потрібен достатній строк для внесення змін до Кодексу, а тому відтермінував втрату чинності цими приписами Кодексу на шість місяців із дня ухвалення відповідного Рішення.
💭 Водночас, за словами судді, Конституційний Суд України зауважив, що визначені в частині шостій статті 19 Цивільного процесуального кодексу України розміри ціни позову як критерії віднесення справи до категорії малозначних у сумі 268 400 грн (пункт 1) та 671 000 грн (пункт 5) є значними, а Цивільний процесуальний кодекс України не містить приписів, які в будь-який спосіб умотивовували б домірність визначення у пунктах 1, 5 частини шостої статті 19 Кодексу саме таких розмірів ціни позову.
📜Галина Юровська також окремо акцентувала на юридичних позиціях, що були висловлені Судом у Рішенні № 11-р/2018 від 4 грудня 2018 року щодо відповідності Конституції України положень частин третьої, десятої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд", які визначають гарантії суддівської незалежності.
https://cutt.ly/iw26dsPf
Суддя #КСУ Галина Юровська взяла участь у розширеній робочій зустрічі, присвяченій питанням діяльності адміністративних судів, що відбулася у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду 11 березня 2024 року.
👥Зі вступними словами під час заходу виступили Голова Касаційного адміністративного суду у складі ВС Михайло Смокович та Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко. Серед учасників заходу представники апеляційних, окружних адміністративних судів, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Державної судової адміністрації, Ради суддів України, Національної школи суддів України. Присутні, зокрема, обговорили актуальні питання діяльності адміністративних судів та окремі аспекти правозастосування.
💬У виступі суддя Конституційного Суду України Галина Юровська висвітлила юридичні позиції останніх рішень Конституційного Суду України.
☑️ Доповідачка поінформувала про Рішення від 14 лютого 2024 року № 1-р(ІІ)/2024 у справі щодо гарантування захисту прав і свобод особи за рішенням Європейського суду з прав людини. Зокрема, суддя зазначила, що цим Рішенням Суд визнав неконституційними окремі приписи Господарського процесуального кодексу України в тім, що вони унеможливлюють: подання заяв про перегляд судового рішення у зв’язку з ухваленням Європейським судом із прав людини рішення після десяти років із дня набрання законної сили рішенням національного суду. Оспорювані в Рішенні положення щодо подання заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами з підстави встановлення ЄСПЛ порушення Україною міжнародних зобов’язань в обмежений законом строк, який у свою чергу не може бути поновлений, певним чином обмежують право зацікавлених осіб на судовий захист у тому обсязі, як його гарантовано частиною першою статті 55 Конституції України. Водночас, з огляду на те, що у разі скасування процесуального строку може виникнути невизначеність у судовому процесі, яка може призвести до порушення принципу верховенства права, Конституційний Суд України дійшов висновку, що Верховній Раді України потрібен достатній строк для внесення змін до Кодексу, а тому відтермінував втрату чинності цими приписами Кодексу на шість місяців із дня ухвалення відповідного Рішення.
💭 Водночас, за словами судді, Конституційний Суд України зауважив, що визначені в частині шостій статті 19 Цивільного процесуального кодексу України розміри ціни позову як критерії віднесення справи до категорії малозначних у сумі 268 400 грн (пункт 1) та 671 000 грн (пункт 5) є значними, а Цивільний процесуальний кодекс України не містить приписів, які в будь-який спосіб умотивовували б домірність визначення у пунктах 1, 5 частини шостої статті 19 Кодексу саме таких розмірів ціни позову.
📜Галина Юровська також окремо акцентувала на юридичних позиціях, що були висловлені Судом у Рішенні № 11-р/2018 від 4 грудня 2018 року щодо відповідності Конституції України положень частин третьої, десятої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд", які визначають гарантії суддівської незалежності.
https://cutt.ly/iw26dsPf
⚖️ Суд провів засідання: розглядав справу за конституційним поданням Верховного Суду та ухвалив низку ухвал
У вівторок, 19 березня 2024 року, Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи 📑за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності пункту 11 частини першої статті 34, пункту 10-1 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадження“ від 2 червня 2016 року № 1404-VIII, пунктів 5-1, 5-2 розділу ІІІ „Перехідні та прикінцеві положення“ Закону України „Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування“ від 23 лютого 2012 року № 4442-VI.
📎Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📑 Також Велика палата на засіданні подовжила до 18 квітня ц.р. строк ухвалення колегіями суддів Суду ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Володимира Чайкіна та АЕРОК Інвестмент Дойчланд ГмбХ.
📋 Цього ж дня відбулося засідання Третьої колегії суддів Другого сенату, на якому судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
За результатами розгляду, колегія суддів відкрила конституційні провадження у справах за конституційними скаргами:
✍️ Дудкевича Едуарда Валентиновича щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352-ІХ;
✍️ Товариства з обмеженою відповідальністю „Рейнір Бізнес Груп“ щодо конституційності приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697‒VII.
Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цих справах, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
https://cutt.ly/ow26pi9S
У вівторок, 19 березня 2024 року, Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи 📑за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності пункту 11 частини першої статті 34, пункту 10-1 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадження“ від 2 червня 2016 року № 1404-VIII, пунктів 5-1, 5-2 розділу ІІІ „Перехідні та прикінцеві положення“ Закону України „Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування“ від 23 лютого 2012 року № 4442-VI.
📎Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📑 Також Велика палата на засіданні подовжила до 18 квітня ц.р. строк ухвалення колегіями суддів Суду ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Володимира Чайкіна та АЕРОК Інвестмент Дойчланд ГмбХ.
📋 Цього ж дня відбулося засідання Третьої колегії суддів Другого сенату, на якому судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
За результатами розгляду, колегія суддів відкрила конституційні провадження у справах за конституційними скаргами:
✍️ Дудкевича Едуарда Валентиновича щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352-ІХ;
✍️ Товариства з обмеженою відповідальністю „Рейнір Бізнес Груп“ щодо конституційності приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697‒VII.
Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цих справах, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
https://cutt.ly/ow26pi9S
🔹Суд перевірить на конституційність законодавчі приписи щодо трудових гарантій для працівників, які призвані на військову службу на особливий період або прийняті за контрактом
Другий сенат 20 березня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за 📄конституційною скаргою Прокопенка Юрія Олексійовича.
💬 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Володимир Мойсик виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
Зокрема, суддя зазначив, що громадянин звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України підпункт 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352-ІХ (далі – Закон), яким унесено зміни до частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України (далі – Кодекс), а саме: 📝слова „зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток“ 👉замінено словами „зберігаються місце роботи і посада“.
На переконання автора клопотання, оспорюваний припис Закону є неконституційним, оскільки звужує зміст та обсяг існуючих прав на нарахування і виплату середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу під час дії особливого періоду, через набрання чинності підпунктом 17 пункту 1 розділу І Закону.
🔹 Як убачається зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів, Юрій Прокопенко перебуває у трудових відносинах із Міністерством економіки України від 17 січня 2020 року і дотепер. Згідно з наказом Міністерства економіки України його увільнено від роботи з 1 березня 2022 року для виконання обов’язків, пов’язаних із призовом на військову службу до Збройних Сил України, із збереженням за ним місця роботи, займаної посади, середнього заробітку. Через зміни, що їх унесено до частини третьої статті 119 Кодексу підпунктом 17 пункту 1 розділу І Закону, наказом Міністерства економіки України від 19 липня 2022 року йому припинили нараховувати та виплачувати середній заробіток.
Відтак Юрій Прокопенко звернувся із судовим позовом про стягнення за час невиплати середнього заробітку та скасування наказу Міністерства економіки України. Суди у задоволенні його позову відмовили.
📄 Після дослідження матеріалів справи на відкритій частині пленарного засідання Другий сенат перейшов до закритої частини пленарного засідання.
🎥 Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“ (https://ccu.gov.ua/kategoriya/2024)
Більше за посиланням:
📎https://cutt.ly/Sw26ussg
Другий сенат 20 березня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за 📄конституційною скаргою Прокопенка Юрія Олексійовича.
💬 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Володимир Мойсик виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
Зокрема, суддя зазначив, що громадянин звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України підпункт 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352-ІХ (далі – Закон), яким унесено зміни до частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України (далі – Кодекс), а саме: 📝слова „зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток“ 👉замінено словами „зберігаються місце роботи і посада“.
На переконання автора клопотання, оспорюваний припис Закону є неконституційним, оскільки звужує зміст та обсяг існуючих прав на нарахування і виплату середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу під час дії особливого періоду, через набрання чинності підпунктом 17 пункту 1 розділу І Закону.
🔹 Як убачається зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів, Юрій Прокопенко перебуває у трудових відносинах із Міністерством економіки України від 17 січня 2020 року і дотепер. Згідно з наказом Міністерства економіки України його увільнено від роботи з 1 березня 2022 року для виконання обов’язків, пов’язаних із призовом на військову службу до Збройних Сил України, із збереженням за ним місця роботи, займаної посади, середнього заробітку. Через зміни, що їх унесено до частини третьої статті 119 Кодексу підпунктом 17 пункту 1 розділу І Закону, наказом Міністерства економіки України від 19 липня 2022 року йому припинили нараховувати та виплачувати середній заробіток.
Відтак Юрій Прокопенко звернувся із судовим позовом про стягнення за час невиплати середнього заробітку та скасування наказу Міністерства економіки України. Суди у задоволенні його позову відмовили.
📄 Після дослідження матеріалів справи на відкритій частині пленарного засідання Другий сенат перейшов до закритої частини пленарного засідання.
🎥 Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“ (https://ccu.gov.ua/kategoriya/2024)
Більше за посиланням:
📎https://cutt.ly/Sw26ussg
⚖️ Перший сенат розглядав справу за конституційною скаргою Романа Карпенка
Перший сенат 20 березня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Карпенка Романа Миколайовича щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352-ІХ у взаємозв'язку з частиною третьою статті 119 Кодексу законів про працю України.
Суддя-доповідач у цій справі – Віктор Кичун.
📑 Під час пленарного засідання постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін заявив клопотання щодо зміни форми конституційного провадження з письмової на усну та залучення інших учасників конституційного провадження до участі у розгляді справи, зокрема представників Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, Федерації роботодавців України та низки міністерств України.
За результатами обговорення Перший сенат відмовився від розгляду цієї справи на розсуд Великої палати Суду. Отже, заявлені клопотання судді розглянуть на одному із засідань Великої палати Суду.
🎥 Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“ (https://ccu.gov.ua/kategoriya/2024)
https://cutt.ly/ow26ts18
Перший сенат 20 березня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Карпенка Романа Миколайовича щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352-ІХ у взаємозв'язку з частиною третьою статті 119 Кодексу законів про працю України.
Суддя-доповідач у цій справі – Віктор Кичун.
📑 Під час пленарного засідання постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін заявив клопотання щодо зміни форми конституційного провадження з письмової на усну та залучення інших учасників конституційного провадження до участі у розгляді справи, зокрема представників Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, Федерації роботодавців України та низки міністерств України.
За результатами обговорення Перший сенат відмовився від розгляду цієї справи на розсуд Великої палати Суду. Отже, заявлені клопотання судді розглянуть на одному із засідань Великої палати Суду.
🎥 Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“ (https://ccu.gov.ua/kategoriya/2024)
https://cutt.ly/ow26ts18
Другий сенат провів засідання: ухвалив Рішення та низку ухвал
У середу, 20 березня 2024 року, Другий сенат у справі за конституційною скаргою Атаманчука Василя Івановича щодо конституційності окремих приписів статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“, першого речення частини третьої статті 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ ухвалив 📑Рішення № 2-р(ІІ)/2024.
❗Рішення Суду та його резюме буде оприлюднено на офіційному вебсайті Суду 21 березня ц.р.
Крім того, Другий сенат на закритій частині пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
▪️ Євграфової Єлизавети Павлівни щодо конституційності окремих приписів пункту 7 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ;
▪️ Лопушанського Володимира Михайловича щодо конституційності частини другої статті 3, підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“.
📎Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Також Другий сенат визначив письмову форму конституційного провадження у справах за конституційними скаргами:
▪️ Плескача В'ячеслава Юрійовича щодо конституційності частини першої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України;
▪️ Гольник Лариси Владленівни щодо конституційності частини четвертої статті 22, пункту 3 розділу VII „Перехідні положення“ Кодексу адміністративного судочинства України, пункту 5 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя“;
▪️ Гудиренка Сергія Володимировича щодо конституційності частини третьої статті 307, частин першої, другої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України;
▪️ Пуканича Едуарда Володимировича щодо конституційності приписів частин першої, п'ятої статті 55, частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України.
https://cutt.ly/Vw26wt2P
У середу, 20 березня 2024 року, Другий сенат у справі за конституційною скаргою Атаманчука Василя Івановича щодо конституційності окремих приписів статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“, першого речення частини третьої статті 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ ухвалив 📑Рішення № 2-р(ІІ)/2024.
❗Рішення Суду та його резюме буде оприлюднено на офіційному вебсайті Суду 21 березня ц.р.
Крім того, Другий сенат на закритій частині пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
▪️ Євграфової Єлизавети Павлівни щодо конституційності окремих приписів пункту 7 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ;
▪️ Лопушанського Володимира Михайловича щодо конституційності частини другої статті 3, підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“.
📎Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Також Другий сенат визначив письмову форму конституційного провадження у справах за конституційними скаргами:
▪️ Плескача В'ячеслава Юрійовича щодо конституційності частини першої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України;
▪️ Гольник Лариси Владленівни щодо конституційності частини четвертої статті 22, пункту 3 розділу VII „Перехідні положення“ Кодексу адміністративного судочинства України, пункту 5 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя“;
▪️ Гудиренка Сергія Володимировича щодо конституційності частини третьої статті 307, частин першої, другої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України;
▪️ Пуканича Едуарда Володимировича щодо конституційності приписів частин першої, п'ятої статті 55, частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України.
https://cutt.ly/Vw26wt2P
📑 Сьогодні, 20 березня, відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
Отже, у справі за конституційною скаргою 📄Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Геомакс-Ресурс“ щодо конституційності окремого припису абзацу другого підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в редакції Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи“ від 28 грудня 2014 року № 71–VIII Перша колегія суддів Другого сенату 👉відкрила конституційне провадження.
Питання, пов’язані з конституційним провадженням у справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
🔸Також колегії суддів відмовили у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖Падєріна Володимира Олександровича щодо конституційності пункту 2 частини шостої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України;
➖Товариства з обмеженою відповідальністю „ГЕЛІОС ВІЖН УКРАЇНА“ щодо конституційності пункту 2 частини першої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України;
➖Шевченко Олени Вікторівни щодо конституційності абзацу другого частини четвертої статті 76 Сімейного кодексу України;
➖Чайкіна Володимира Васильовича про відповідність Конституції України частини третьої статті 307 Кримінального процесуального кодексу України;
➖Бельбаса Владислава Володимировича щодо конституційності частини одинадцятої статті 284, абзацу першого частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України.
У справі за конституційною скаргою 📄Падєріна Володимира Олександровича щодо конституційності пункту 5 частини першої статті 46 Закону України „Про вищу освіту“ Друга колегія суддів Першого сенату відмовила у відкритті конституційного провадження (неодностайно). Отже, питання щодо відкриття конституційного провадження у цій справі судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
Також Третя колегія суддів Першого сенату на одному з наступних засідань продовжить розглядати питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Безейко Людмили Миколаївни щодо конституційності окремих приписів абзацу першого та приписів абзацу другого частини першої статті 472 Митного кодексу України.
https://cutt.ly/Vw26wt2P
Отже, у справі за конституційною скаргою 📄Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Геомакс-Ресурс“ щодо конституційності окремого припису абзацу другого підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в редакції Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи“ від 28 грудня 2014 року № 71–VIII Перша колегія суддів Другого сенату 👉відкрила конституційне провадження.
Питання, пов’язані з конституційним провадженням у справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
🔸Також колегії суддів відмовили у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖Падєріна Володимира Олександровича щодо конституційності пункту 2 частини шостої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України;
➖Товариства з обмеженою відповідальністю „ГЕЛІОС ВІЖН УКРАЇНА“ щодо конституційності пункту 2 частини першої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України;
➖Шевченко Олени Вікторівни щодо конституційності абзацу другого частини четвертої статті 76 Сімейного кодексу України;
➖Чайкіна Володимира Васильовича про відповідність Конституції України частини третьої статті 307 Кримінального процесуального кодексу України;
➖Бельбаса Владислава Володимировича щодо конституційності частини одинадцятої статті 284, абзацу першого частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України.
У справі за конституційною скаргою 📄Падєріна Володимира Олександровича щодо конституційності пункту 5 частини першої статті 46 Закону України „Про вищу освіту“ Друга колегія суддів Першого сенату відмовила у відкритті конституційного провадження (неодностайно). Отже, питання щодо відкриття конституційного провадження у цій справі судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
Також Третя колегія суддів Першого сенату на одному з наступних засідань продовжить розглядати питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Безейко Людмили Миколаївни щодо конституційності окремих приписів абзацу першого та приписів абзацу другого частини першої статті 472 Митного кодексу України.
https://cutt.ly/Vw26wt2P