⚖️ #КСУ розглядав справи за конституційними поданнями народних депутатів України
У четвер, 22 лютого 2024 року, Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
➖ 48 народних депутатів України щодо конституційності окремих приписів Господарського кодексу України, Закону України „Про управління об’єктами державної власності“, вимог до незалежного члена наглядової ради державного унітарного підприємства та господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 142, Порядку визначення та затвердження кандидатур представників держави, які призначаються до наглядових рад державних унітарних підприємств, і тих, які беруть участь у загальних зборах та обираються до наглядових рад господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 143;
➖ 54 народних депутатів України щодо конституційності окремих положень законів України „Про верифікацію та моніторинг державних виплат“, „Про банки і банківську діяльність“, „Про Державну прикордонну службу України“, „Про захист персональних даних“, „Про державну реєстрацію актів цивільного стану“, „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування“, „Про Державний реєстр виборців“, „Про інформацію“, „Про зайнятість населення“, „Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус“, „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень“, „Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань“;
➖ 53 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо протидії зловживанням правами народних депутатів України у ході законодавчої процедури“.
📜Подальший розгляд цих справ відбудеться на одному з наступних пленарних засідань.
📝Окрім цього, Велика палата на засіданні подовжила до 21 березня ц.р. строк ухвалення колегіями суддів Суду ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами AEROC Investment Deutschland GmbH та Товариства з обмеженою відповідальністю „Геомакс-Ресурс“.
http://surl.li/qumxb
У четвер, 22 лютого 2024 року, Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
➖ 48 народних депутатів України щодо конституційності окремих приписів Господарського кодексу України, Закону України „Про управління об’єктами державної власності“, вимог до незалежного члена наглядової ради державного унітарного підприємства та господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 142, Порядку визначення та затвердження кандидатур представників держави, які призначаються до наглядових рад державних унітарних підприємств, і тих, які беруть участь у загальних зборах та обираються до наглядових рад господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 143;
➖ 54 народних депутатів України щодо конституційності окремих положень законів України „Про верифікацію та моніторинг державних виплат“, „Про банки і банківську діяльність“, „Про Державну прикордонну службу України“, „Про захист персональних даних“, „Про державну реєстрацію актів цивільного стану“, „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування“, „Про Державний реєстр виборців“, „Про інформацію“, „Про зайнятість населення“, „Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус“, „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень“, „Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань“;
➖ 53 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо протидії зловживанням правами народних депутатів України у ході законодавчої процедури“.
📜Подальший розгляд цих справ відбудеться на одному з наступних пленарних засідань.
📝Окрім цього, Велика палата на засіданні подовжила до 21 березня ц.р. строк ухвалення колегіями суддів Суду ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами AEROC Investment Deutschland GmbH та Товариства з обмеженою відповідальністю „Геомакс-Ресурс“.
http://surl.li/qumxb
⚖️ Другий сенат розглядав справи за конституційними скаргами та ухвалив дві ухвали
У понеділок, 26 лютого 2024 року, Другий сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційними скаргами 📄Бичкова Сергія Андрійовича, 📄Бая Анатолія Анатолійовича щодо конституційності частини шостої статті 176 Кримінального процесуального кодексу України.
📋 Суд відмовив у задоволенні клопотань Постійного представника Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максима Дирдіна про зміну форми провадження у цій справі з письмової на усну, а також про відмову сенату від розгляду справи на розсуд Великої палати.
📋 Подальший розгляд цієї справи відбудеться на одному з наступних пленарних засідань.
🔸 Другий сенат на засіданні закрив конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Малинникова Олега Федоровича щодо конституційності частин першої, другої, п’ятої статті 83, абзацу першого частини другої, частини десятої статті 85, абзацу першого частини першої, частини третьої статті 88 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, частини другої статті 57, пункту 12 розділу ІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про Вищу раду правосуддя“ від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII.
🔸 Крім того, Другий сенат відмовив у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Ворони Тетяни Сергіївни про конституційність пункту 1-1 частини першої статті 4 Закону України „Про санкції“.
http://surl.li/qydez
У понеділок, 26 лютого 2024 року, Другий сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційними скаргами 📄Бичкова Сергія Андрійовича, 📄Бая Анатолія Анатолійовича щодо конституційності частини шостої статті 176 Кримінального процесуального кодексу України.
📋 Суд відмовив у задоволенні клопотань Постійного представника Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максима Дирдіна про зміну форми провадження у цій справі з письмової на усну, а також про відмову сенату від розгляду справи на розсуд Великої палати.
📋 Подальший розгляд цієї справи відбудеться на одному з наступних пленарних засідань.
🔸 Другий сенат на засіданні закрив конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Малинникова Олега Федоровича щодо конституційності частин першої, другої, п’ятої статті 83, абзацу першого частини другої, частини десятої статті 85, абзацу першого частини першої, частини третьої статті 88 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, частини другої статті 57, пункту 12 розділу ІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про Вищу раду правосуддя“ від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII.
🔸 Крім того, Другий сенат відмовив у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Ворони Тетяни Сергіївни про конституційність пункту 1-1 частини першої статті 4 Закону України „Про санкції“.
http://surl.li/qydez
⚖️ Конституційний Суд України провів засідання: ухвалили 4 ухвали
🔸Перший сенат #КСУ 28 лютого 2024 року на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Диняка Сергія Васильовича щодо конституційності частини першої статті 14-3, частини другої статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🔹Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
За результатами розгляду колегії суддів відмовили у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖Бабіна Бориса Володимировича щодо конституційності другого речення абзацу другого частини шостої статті 8-1 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VII;
➖Бібік Ольги Вікторівни щодо конституційності частини четвертої статті 314, частин першої, абзацу першого частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України;
➖Товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпропетровський комбікормовий завод“ щодо конституційності пункту 3 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
✍️Водночас у справі за конституційною скаргою Пуканича Едуарда Володимировича щодо конституційності приписів частин першої, пʼятої статті 55, частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України колегія суддів відкрила конституційне провадження. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
http://surl.li/rajog
🔸Перший сенат #КСУ 28 лютого 2024 року на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Диняка Сергія Васильовича щодо конституційності частини першої статті 14-3, частини другої статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🔹Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
За результатами розгляду колегії суддів відмовили у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖Бабіна Бориса Володимировича щодо конституційності другого речення абзацу другого частини шостої статті 8-1 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VII;
➖Бібік Ольги Вікторівни щодо конституційності частини четвертої статті 314, частин першої, абзацу першого частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України;
➖Товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпропетровський комбікормовий завод“ щодо конституційності пункту 3 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
✍️Водночас у справі за конституційною скаргою Пуканича Едуарда Володимировича щодо конституційності приписів частин першої, пʼятої статті 55, частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України колегія суддів відкрила конституційне провадження. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
http://surl.li/rajog
Чергова лекція із циклу, присвяченого Висновку КРЄС „Рухаючись вперед: використання асистивних технологій у судочинстві“ від 1 грудня 2023 року № 26 (2023)
⏩ https://cutt.ly/TwND3pcR
Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Галина Юровська та Віктор Городовенко, який є представником України в Консультативній раді європейських суддів, а також суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, голова Комітету Ради суддів України з питань дотримання етичних норм, запобігання корупції і врегулювання конфлікту інтересів і член Консультативної ради європейських суддів (КРЄС) Єгор Краснов.
Свої виступи вони присвятили темі „Актуальні аспекти для використання в Україні“ в контексті Висновку КРЄС № 26, зокрема зосередили увагу на особливостях застосування асистивних технологій в українському судочинстві.
Відповідно до пункту 14 цього Висновку до конкретних видів використання технологій відносять:
✔️інструменти (засоби) обробки даних;
✔️електронне подання документів і судове провадження;
✔️системи відстеження та управління справами;
✔️дистанційні та гібрідні слухання.
Судді детально проаналізували кожен конкретний вид. Розповіли про застосування електронних інструментів обробки даних в адмініструванні та управлінні справами, за допомогою яких є можливість досліджувати інформацію про справи, сортирувати їх, готувати потрібні документи та сприяти ухваленню судових рішень.
Лектори також акцентували на перевагах електронного подання документів та судового провадження, водночас застерегли від певних ризиків. За словами суддів, перевагою електронних документів є те, що такі файли доступні в будь-який час і в будь-якому місці. Вони, зокрема, на відміну від паперових файлів, не потребують окремого транспортування. Ця технологія є зручною, її використання призводить до ефективнішого доступу сторін та їх адвокатів до матеріалів справи, її можна використовувати на всіх стадіях провадження.
Судді також поінформували, що системи відстеження та управління справами надають можливість отримати інформацію про адміністративне та судове управління. Їх використання сприяє ефективному плануванню розкладу слухань, забезпечує більш швидкий доступ до інформації щодо статусу та стану розгляду окремих проваджень. Ця система надає можливість автоматичного нагадування суддям і сторонам про процесуальні строки, забезпечення автоматизованого розподілу справ між суддями, сприяння ідентифікації, групуванню та управлінню текстовими справами та/або масованими позовами тощо.
Усталеними засобами проведення слухань є аудіо- та відеоконференції, які дають можливість проводити гібрідні або дистанційні слухання. Проведення слухань у такий спосіб сприяє більш ефективнішому плануванню, заощаджує час, що витрачають на дорогу і на очікування в будівлі суду та ін. У цьому контексті було рекомендовано ознайомитися з Інструкцією щодо проведення судових процесів у режимі відеоконференцій, яка була затверджена комісією CEPEJ на 36-му пленарному засіданні у червні 2021 року, і в якій окреслено низку заходів, що мають вживати суди під час проведення судових проваджень у режимі відеозв’язку (https://rm.coe.int/guidelines-cepej-2021-on-the-conduct-of-court-proceedings-in-videoconf/1680a76b6d).
Окремо судді наголосили на основних аспектах Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Зокрема розповіли про застосування таких підсистем, як „Електронний кабінет“, „Електронний суд“ та відеоконференцзв’язок тощо.
Крім того, до уваги слухачів рекомендовано аналітичне дослідження, що провели Центр Дністрянського та Дослідницька агенція Fama за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду „Відродження“ щодо перспективи та межі використання штучного інтелекту у кримінальному процесі (https://www.irf.ua/wp-content/uploads/2024/02/ai.pdf).
Усі попередні лекції дивіться на сторінках Конституційного Суду: Ютубі та Телеграм-каналі.
⏩ https://cutt.ly/TwND3pcR
Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Галина Юровська та Віктор Городовенко, який є представником України в Консультативній раді європейських суддів, а також суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, голова Комітету Ради суддів України з питань дотримання етичних норм, запобігання корупції і врегулювання конфлікту інтересів і член Консультативної ради європейських суддів (КРЄС) Єгор Краснов.
Свої виступи вони присвятили темі „Актуальні аспекти для використання в Україні“ в контексті Висновку КРЄС № 26, зокрема зосередили увагу на особливостях застосування асистивних технологій в українському судочинстві.
Відповідно до пункту 14 цього Висновку до конкретних видів використання технологій відносять:
✔️інструменти (засоби) обробки даних;
✔️електронне подання документів і судове провадження;
✔️системи відстеження та управління справами;
✔️дистанційні та гібрідні слухання.
Судді детально проаналізували кожен конкретний вид. Розповіли про застосування електронних інструментів обробки даних в адмініструванні та управлінні справами, за допомогою яких є можливість досліджувати інформацію про справи, сортирувати їх, готувати потрібні документи та сприяти ухваленню судових рішень.
Лектори також акцентували на перевагах електронного подання документів та судового провадження, водночас застерегли від певних ризиків. За словами суддів, перевагою електронних документів є те, що такі файли доступні в будь-який час і в будь-якому місці. Вони, зокрема, на відміну від паперових файлів, не потребують окремого транспортування. Ця технологія є зручною, її використання призводить до ефективнішого доступу сторін та їх адвокатів до матеріалів справи, її можна використовувати на всіх стадіях провадження.
Судді також поінформували, що системи відстеження та управління справами надають можливість отримати інформацію про адміністративне та судове управління. Їх використання сприяє ефективному плануванню розкладу слухань, забезпечує більш швидкий доступ до інформації щодо статусу та стану розгляду окремих проваджень. Ця система надає можливість автоматичного нагадування суддям і сторонам про процесуальні строки, забезпечення автоматизованого розподілу справ між суддями, сприяння ідентифікації, групуванню та управлінню текстовими справами та/або масованими позовами тощо.
Усталеними засобами проведення слухань є аудіо- та відеоконференції, які дають можливість проводити гібрідні або дистанційні слухання. Проведення слухань у такий спосіб сприяє більш ефективнішому плануванню, заощаджує час, що витрачають на дорогу і на очікування в будівлі суду та ін. У цьому контексті було рекомендовано ознайомитися з Інструкцією щодо проведення судових процесів у режимі відеоконференцій, яка була затверджена комісією CEPEJ на 36-му пленарному засіданні у червні 2021 року, і в якій окреслено низку заходів, що мають вживати суди під час проведення судових проваджень у режимі відеозв’язку (https://rm.coe.int/guidelines-cepej-2021-on-the-conduct-of-court-proceedings-in-videoconf/1680a76b6d).
Окремо судді наголосили на основних аспектах Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Зокрема розповіли про застосування таких підсистем, як „Електронний кабінет“, „Електронний суд“ та відеоконференцзв’язок тощо.
Крім того, до уваги слухачів рекомендовано аналітичне дослідження, що провели Центр Дністрянського та Дослідницька агенція Fama за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду „Відродження“ щодо перспективи та межі використання штучного інтелекту у кримінальному процесі (https://www.irf.ua/wp-content/uploads/2024/02/ai.pdf).
Усі попередні лекції дивіться на сторінках Конституційного Суду: Ютубі та Телеграм-каналі.
YouTube
Суддя і штучний інтелект: переваги, виклики, загрози | Лекція 4
Чергова лекція із циклу, присвяченого Висновку КРЄС „Рухаючись вперед: використання асистивних технологій у судочинстві“ від 1 грудня 2023 року № 26 (2023)
Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Галина Юровська та Віктор Городовенко, який…
Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Галина Юровська та Віктор Городовенко, який…
⚖️ Інформація щодо діяльності #КСУ за лютий: Суд провів 63 засідання і ухвалив 33 акти
🔹У Конституційному Суді України у лютому 2024 року відбулося 63 засідання, з них:
• 16 пленарних засідань і 7 засідань Великої палати Суду;
• 3 засідання Суду;
• 4 пленарних засідання і 1 засідання Першого сенату Суду;
• 12 пленарних засідань і 7 засідань Другого сенату Суду;
• 13 засідань колегій суддів Першого і Другого сенатів Суду.
✔️На цих засіданнях Конституційний Суд України ухвалив 33 акти.
🗞До #КСУ у цей період надійшла 41 конституційна скарга. За результатами попереднього перевіряння 22 конституційні скарги розподілені між суддями Суду. Суб’єктам права на конституційну скаргу повернули 19 конституційних скарг як такі, що за формою не відповідали вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“.
📑Також Секретаріат #Суду підготував та надіслав 80 відповідей на запити на публічну інформацію і звернення громадян.
Детальна інформація щодо результатів розгляду справ: https://ccu.gov.ua/events
Скорочений зміст конституційних скарг: http://surl.li/rcmqs
http://surl.li/rclvs
🔹У Конституційному Суді України у лютому 2024 року відбулося 63 засідання, з них:
• 16 пленарних засідань і 7 засідань Великої палати Суду;
• 3 засідання Суду;
• 4 пленарних засідання і 1 засідання Першого сенату Суду;
• 12 пленарних засідань і 7 засідань Другого сенату Суду;
• 13 засідань колегій суддів Першого і Другого сенатів Суду.
✔️На цих засіданнях Конституційний Суд України ухвалив 33 акти.
🗞До #КСУ у цей період надійшла 41 конституційна скарга. За результатами попереднього перевіряння 22 конституційні скарги розподілені між суддями Суду. Суб’єктам права на конституційну скаргу повернули 19 конституційних скарг як такі, що за формою не відповідали вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“.
📑Також Секретаріат #Суду підготував та надіслав 80 відповідей на запити на публічну інформацію і звернення громадян.
Детальна інформація щодо результатів розгляду справ: https://ccu.gov.ua/events
Скорочений зміст конституційних скарг: http://surl.li/rcmqs
http://surl.li/rclvs
Суддя #КСУ Галина Юровська взяла участь у міжнародній конференції Конституційного Суду Латвії
👥На запрошення Конституційного Суду Латвійської Республіки суддя КСУ Галина Юровська взяла участь у міжнародній конференції „Роль конституційних судів у конкретизації спільних цінностей, які об’єднують Європу“, що була присвячена 20-й річниці набуття Латвією членства в Європейському Союзі та відбулася 1 березня ц.р. у Ризі.
Конференцію відкрили Голова Конституційного суду Алдіс Лавіньш та Міністр юстиції Інесе Лібіня-Егнере. Конференція відбувалася у форматі двох панелей.
Перша панельна сесія конференції відкрила дискусію про можливості збалансування конституційних ідентичностей держав-членів зі спільними європейськими цінностями, що їх захищає Європейський Союз та Рада Європи. Конференція мала на меті досягти більшого наближення в розумінні того, як юридично розмежувати “справжні“ конституційні ідентичності, а також спільні європейські цінності та інші цінності.
Друга панельна дискусія була присвячена концепції європейського консенсусу, яку Європейський суд з прав людини часто використовує в обґрунтуванні своїх рішень, розширюючи обсяг засадничого права, уже закріпленого в Європейській конвенції про захист прав людини і засадничих свобод.
Під час заходу її учасники наголосили, що ключовими цінностями, що об’єднують усі держави-члени Ради Європи та Європейського Союзу є: демократія, правовладдя та права людини. У той же час, національна конституційна ідентичність деяких держав може включати також відмінні елементи, до прикладу, обов’язок захищати державну мову. Тому на захист національних конституційних ідентичностей та спільних європейських цінностей суттєво впливає баланс між ними та їхня гармонійна взаємодія. У цьому балансуванні важливу роль відіграє діалог між конституційними судами та Європейським судом з прав людини і Судом справедливості Європейського Союзу.
💬Від імені Конституційного Суду України суддя Галина Юровська привітала латвійських колег з 20-ю річницею набуття Латвією членства в Європейському Союзі та підкреслила важливість партнерства Конституційного Суду Республіки Латвія та Конституційного Суду України в межах нового проєкту Ради Європи „Підтримка розвитку конституційної юрисдикції в Україні“.
Промовиця зазначила, що всі судді високо цінують це партнерство та досвід європейських конституційних судів, і зокрема Конституційного Суду Республіки Латвія, задля імплементації європейських цінностей під час здійснення конституційної юрисдикції.
Галина Юровська окремо наголосила, що зараз українці на фронті захищають європейські цінності та свою національну ідентичність і про це варто всім пам’ятати.
http://surl.li/rgcbf
👥На запрошення Конституційного Суду Латвійської Республіки суддя КСУ Галина Юровська взяла участь у міжнародній конференції „Роль конституційних судів у конкретизації спільних цінностей, які об’єднують Європу“, що була присвячена 20-й річниці набуття Латвією членства в Європейському Союзі та відбулася 1 березня ц.р. у Ризі.
Конференцію відкрили Голова Конституційного суду Алдіс Лавіньш та Міністр юстиції Інесе Лібіня-Егнере. Конференція відбувалася у форматі двох панелей.
Перша панельна сесія конференції відкрила дискусію про можливості збалансування конституційних ідентичностей держав-членів зі спільними європейськими цінностями, що їх захищає Європейський Союз та Рада Європи. Конференція мала на меті досягти більшого наближення в розумінні того, як юридично розмежувати “справжні“ конституційні ідентичності, а також спільні європейські цінності та інші цінності.
Друга панельна дискусія була присвячена концепції європейського консенсусу, яку Європейський суд з прав людини часто використовує в обґрунтуванні своїх рішень, розширюючи обсяг засадничого права, уже закріпленого в Європейській конвенції про захист прав людини і засадничих свобод.
Під час заходу її учасники наголосили, що ключовими цінностями, що об’єднують усі держави-члени Ради Європи та Європейського Союзу є: демократія, правовладдя та права людини. У той же час, національна конституційна ідентичність деяких держав може включати також відмінні елементи, до прикладу, обов’язок захищати державну мову. Тому на захист національних конституційних ідентичностей та спільних європейських цінностей суттєво впливає баланс між ними та їхня гармонійна взаємодія. У цьому балансуванні важливу роль відіграє діалог між конституційними судами та Європейським судом з прав людини і Судом справедливості Європейського Союзу.
💬Від імені Конституційного Суду України суддя Галина Юровська привітала латвійських колег з 20-ю річницею набуття Латвією членства в Європейському Союзі та підкреслила важливість партнерства Конституційного Суду Республіки Латвія та Конституційного Суду України в межах нового проєкту Ради Європи „Підтримка розвитку конституційної юрисдикції в Україні“.
Промовиця зазначила, що всі судді високо цінують це партнерство та досвід європейських конституційних судів, і зокрема Конституційного Суду Республіки Латвія, задля імплементації європейських цінностей під час здійснення конституційної юрисдикції.
Галина Юровська окремо наголосила, що зараз українці на фронті захищають європейські цінності та свою національну ідентичність і про це варто всім пам’ятати.
http://surl.li/rgcbf
⚖️ Конституційний Суд України розглядав справу за конституційним поданням Верховного Суду
У вівторок, 5 березня, Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності пункту 11 частини першої статті 34, пункту 10-1 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадження“ від 2 червня 2016 року № 1404-VIII, пунктів 5-1, 5-2 розділу ІІІ „Перехідні та прикінцеві положення“ Закону України „Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування“ від 23 лютого 2012 року № 4442-VI.
Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
http://surl.li/rgdhx
У вівторок, 5 березня, Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності пункту 11 частини першої статті 34, пункту 10-1 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадження“ від 2 червня 2016 року № 1404-VIII, пунктів 5-1, 5-2 розділу ІІІ „Перехідні та прикінцеві положення“ Закону України „Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування“ від 23 лютого 2012 року № 4442-VI.
Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
http://surl.li/rgdhx
✍️ Перший сенат #КСУ провів засідання
📜У середу, 6 березня, відбулося пленарне засідання Першого сенату, на якому судді закрили конституційне провадження у справі за конституційними скаргами Стефурака Ігоря Ярославовича, Палатова Сергія Олеговича, Чегеля Богдана Івановича, Бредуна Олександра Васильовича, Тиховської Оксани Андріївни, Корецького Олега Павловича щодо конституційності другого речення абзацу першого частини третьої статті 87 Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889–VIII в редакції Закону України „Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи“ від 14 січня 2020 року №440–ІХ, другого речення абзацу третього підпункту „в“ підпункту 106 пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи“ від 14 січня 2020 року № 440–ІХ.
http://surl.li/rhdwm
📜У середу, 6 березня, відбулося пленарне засідання Першого сенату, на якому судді закрили конституційне провадження у справі за конституційними скаргами Стефурака Ігоря Ярославовича, Палатова Сергія Олеговича, Чегеля Богдана Івановича, Бредуна Олександра Васильовича, Тиховської Оксани Андріївни, Корецького Олега Павловича щодо конституційності другого речення абзацу першого частини третьої статті 87 Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889–VIII в редакції Закону України „Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи“ від 14 січня 2020 року №440–ІХ, другого речення абзацу третього підпункту „в“ підпункту 106 пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи“ від 14 січня 2020 року № 440–ІХ.
http://surl.li/rhdwm
⚖️Сьогодні, 6 березня 2024 року, відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
✔️За результатами розгляду колегії суддів відмовили у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖Шеляженка Юрія Вадимовича щодо конституційності частини другої статті 436-2 Кримінального кодексу України, частини третьої статті 176, статті 177, частини шостої статті 181 Кримінального процесуального кодексу України;
➖Марінчука Івана Володимировича щодо конституційності пункту 26 частини першої статті 353, пункту 2 частини першої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України;
➖Чайкіна Володимира Васильовича щодо конституційності частини третьої статті 307 Кримінального процесуального кодексу України (за двома конституційними скаргами).
Водночас колегія суддів відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Петричука Олександра Анатолійовича щодо конституційності пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
http://surl.li/rhdwm
✔️За результатами розгляду колегії суддів відмовили у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖Шеляженка Юрія Вадимовича щодо конституційності частини другої статті 436-2 Кримінального кодексу України, частини третьої статті 176, статті 177, частини шостої статті 181 Кримінального процесуального кодексу України;
➖Марінчука Івана Володимировича щодо конституційності пункту 26 частини першої статті 353, пункту 2 частини першої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України;
➖Чайкіна Володимира Васильовича щодо конституційності частини третьої статті 307 Кримінального процесуального кодексу України (за двома конституційними скаргами).
Водночас колегія суддів відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Петричука Олександра Анатолійовича щодо конституційності пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
http://surl.li/rhdwm
Історія свята 8 березня: від історичних витоків до сучасного сприйняття
👥 Цій темі присвятили свої виступи судді Конституційного Суду України Галина Юровська та Ольга Совгиря. До тематичної лекції долучилася Урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко.
📑 У сучасному європейському суспільстві жінка має рівні права із чоловіками. Утім, так було незавжди. У минулих століттях роль жінки в суспільстві порівняно із чоловіком завжди применшувалася: жінки не могли брати участь у виборах, обіймати державні посади, спадкувати майно, позиватися до суду, отримувати освіту, справедливу заробітну плату, вільно укладати шлюб тощо. Тому, на відміну від чоловіків, жінкам доводилося виборювали свої права. Усі ці обставини спонукали жінок виходити на демонстрації проти дискримінації, об’єднуватися в різні організації та рухи, щоб заявити про свої права і про участь у політичній, соціальній та економічних сферах.
Сама ідея встановлення Міжнародного жіночого дня мала на меті привернути увагу суспільства до проблем жінок у боротьбі за рівноправ’я. У ХХ столітті Міжнародний жіночий день став платформою для об’єднання жінок різних країн у спільній боротьбі за свої права. Він відіграв ключову роль у популяризації ідей гендерної рівності на міжнародному рівні.
💬 Під час лекції доповідачі зосередили увагу на історії виникнення Міжнародного жіночого дня, етапах його еволюції, розповіли про відзначення цього дня в різних країнах світу, про ухвалену Генеральною асамблеєю ООН резолюцію, яка пропонувала країнам світу відзначати Міжнародний день прав жінок і міжнародного миру в будь-який день року залежно від історичних і національних традицій. З-поміж іншого наголосили на важливій та активній ролі жінки в умовах сьогодення, зокрема в захисті України.
🎞 Подробиці цієї лекції дивіться за посиланням: https://cutt.ly/aw1Ab5Ds
🥇 Слухачі заходу долучилися до історико-правового Open quiz, за результатами якого обрали переможницю. Нею стала учениця 9 класу Соледарської загальноосвітньої школи № 13 Решовська Ксенія.
Open quiz👇
1. Питання https://forms.gle/n61WXtKKM1MdbRLA9
2. Відповідіhttps://forms.gle/T9pjjevdsEiTqtvq6
👥 Цій темі присвятили свої виступи судді Конституційного Суду України Галина Юровська та Ольга Совгиря. До тематичної лекції долучилася Урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко.
📑 У сучасному європейському суспільстві жінка має рівні права із чоловіками. Утім, так було незавжди. У минулих століттях роль жінки в суспільстві порівняно із чоловіком завжди применшувалася: жінки не могли брати участь у виборах, обіймати державні посади, спадкувати майно, позиватися до суду, отримувати освіту, справедливу заробітну плату, вільно укладати шлюб тощо. Тому, на відміну від чоловіків, жінкам доводилося виборювали свої права. Усі ці обставини спонукали жінок виходити на демонстрації проти дискримінації, об’єднуватися в різні організації та рухи, щоб заявити про свої права і про участь у політичній, соціальній та економічних сферах.
Сама ідея встановлення Міжнародного жіночого дня мала на меті привернути увагу суспільства до проблем жінок у боротьбі за рівноправ’я. У ХХ столітті Міжнародний жіночий день став платформою для об’єднання жінок різних країн у спільній боротьбі за свої права. Він відіграв ключову роль у популяризації ідей гендерної рівності на міжнародному рівні.
💬 Під час лекції доповідачі зосередили увагу на історії виникнення Міжнародного жіночого дня, етапах його еволюції, розповіли про відзначення цього дня в різних країнах світу, про ухвалену Генеральною асамблеєю ООН резолюцію, яка пропонувала країнам світу відзначати Міжнародний день прав жінок і міжнародного миру в будь-який день року залежно від історичних і національних традицій. З-поміж іншого наголосили на важливій та активній ролі жінки в умовах сьогодення, зокрема в захисті України.
🎞 Подробиці цієї лекції дивіться за посиланням: https://cutt.ly/aw1Ab5Ds
🥇 Слухачі заходу долучилися до історико-правового Open quiz, за результатами якого обрали переможницю. Нею стала учениця 9 класу Соледарської загальноосвітньої школи № 13 Решовська Ксенія.
Open quiz👇
1. Питання https://forms.gle/n61WXtKKM1MdbRLA9
2. Відповідіhttps://forms.gle/T9pjjevdsEiTqtvq6
YouTube
Історія свята 8 березня: від історичних витоків до сучасного сприйняття
Цій темі присвятили свої виступи судді Конституційного Суду України Галина Юровська та Ольга Совгиря. До тематичної лекції долучилася Урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко.
У сучасному європейському суспільстві жінка має рівні…
У сучасному європейському суспільстві жінка має рівні…
📚Про окремі рішення Конституційного Суду України розповіла суддя Галина Юровська під час робочої зустрічі
Суддя #КСУ Галина Юровська взяла участь у розширеній робочій зустрічі, присвяченій питанням діяльності адміністративних судів, що відбулася у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду 11 березня 2024 року.
👥Зі вступними словами під час заходу виступили Голова Касаційного адміністративного суду у складі ВС Михайло Смокович та Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко. Серед учасників заходу представники апеляційних, окружних адміністративних судів, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Державної судової адміністрації, Ради суддів України, Національної школи суддів України. Присутні, зокрема, обговорили актуальні питання діяльності адміністративних судів та окремі аспекти правозастосування.
💬У виступі суддя Конституційного Суду України Галина Юровська висвітлила юридичні позиції останніх рішень Конституційного Суду України.
☑️ Доповідачка поінформувала про Рішення від 14 лютого 2024 року № 1-р(ІІ)/2024 у справі щодо гарантування захисту прав і свобод особи за рішенням Європейського суду з прав людини. Зокрема, суддя зазначила, що цим Рішенням Суд визнав неконституційними окремі приписи Господарського процесуального кодексу України в тім, що вони унеможливлюють: подання заяв про перегляд судового рішення у зв’язку з ухваленням Європейським судом із прав людини рішення після десяти років із дня набрання законної сили рішенням національного суду. Оспорювані в Рішенні положення щодо подання заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами з підстави встановлення ЄСПЛ порушення Україною міжнародних зобов’язань в обмежений законом строк, який у свою чергу не може бути поновлений, певним чином обмежують право зацікавлених осіб на судовий захист у тому обсязі, як його гарантовано частиною першою статті 55 Конституції України. Водночас, з огляду на те, що у разі скасування процесуального строку може виникнути невизначеність у судовому процесі, яка може призвести до порушення принципу верховенства права, Конституційний Суд України дійшов висновку, що Верховній Раді України потрібен достатній строк для внесення змін до Кодексу, а тому відтермінував втрату чинності цими приписами Кодексу на шість місяців із дня ухвалення відповідного Рішення.
💭 Водночас, за словами судді, Конституційний Суд України зауважив, що визначені в частині шостій статті 19 Цивільного процесуального кодексу України розміри ціни позову як критерії віднесення справи до категорії малозначних у сумі 268 400 грн (пункт 1) та 671 000 грн (пункт 5) є значними, а Цивільний процесуальний кодекс України не містить приписів, які в будь-який спосіб умотивовували б домірність визначення у пунктах 1, 5 частини шостої статті 19 Кодексу саме таких розмірів ціни позову.
📜Галина Юровська також окремо акцентувала на юридичних позиціях, що були висловлені Судом у Рішенні № 11-р/2018 від 4 грудня 2018 року щодо відповідності Конституції України положень частин третьої, десятої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд", які визначають гарантії суддівської незалежності.
https://cutt.ly/iw26dsPf
Суддя #КСУ Галина Юровська взяла участь у розширеній робочій зустрічі, присвяченій питанням діяльності адміністративних судів, що відбулася у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду 11 березня 2024 року.
👥Зі вступними словами під час заходу виступили Голова Касаційного адміністративного суду у складі ВС Михайло Смокович та Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко. Серед учасників заходу представники апеляційних, окружних адміністративних судів, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Державної судової адміністрації, Ради суддів України, Національної школи суддів України. Присутні, зокрема, обговорили актуальні питання діяльності адміністративних судів та окремі аспекти правозастосування.
💬У виступі суддя Конституційного Суду України Галина Юровська висвітлила юридичні позиції останніх рішень Конституційного Суду України.
☑️ Доповідачка поінформувала про Рішення від 14 лютого 2024 року № 1-р(ІІ)/2024 у справі щодо гарантування захисту прав і свобод особи за рішенням Європейського суду з прав людини. Зокрема, суддя зазначила, що цим Рішенням Суд визнав неконституційними окремі приписи Господарського процесуального кодексу України в тім, що вони унеможливлюють: подання заяв про перегляд судового рішення у зв’язку з ухваленням Європейським судом із прав людини рішення після десяти років із дня набрання законної сили рішенням національного суду. Оспорювані в Рішенні положення щодо подання заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами з підстави встановлення ЄСПЛ порушення Україною міжнародних зобов’язань в обмежений законом строк, який у свою чергу не може бути поновлений, певним чином обмежують право зацікавлених осіб на судовий захист у тому обсязі, як його гарантовано частиною першою статті 55 Конституції України. Водночас, з огляду на те, що у разі скасування процесуального строку може виникнути невизначеність у судовому процесі, яка може призвести до порушення принципу верховенства права, Конституційний Суд України дійшов висновку, що Верховній Раді України потрібен достатній строк для внесення змін до Кодексу, а тому відтермінував втрату чинності цими приписами Кодексу на шість місяців із дня ухвалення відповідного Рішення.
💭 Водночас, за словами судді, Конституційний Суд України зауважив, що визначені в частині шостій статті 19 Цивільного процесуального кодексу України розміри ціни позову як критерії віднесення справи до категорії малозначних у сумі 268 400 грн (пункт 1) та 671 000 грн (пункт 5) є значними, а Цивільний процесуальний кодекс України не містить приписів, які в будь-який спосіб умотивовували б домірність визначення у пунктах 1, 5 частини шостої статті 19 Кодексу саме таких розмірів ціни позову.
📜Галина Юровська також окремо акцентувала на юридичних позиціях, що були висловлені Судом у Рішенні № 11-р/2018 від 4 грудня 2018 року щодо відповідності Конституції України положень частин третьої, десятої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд", які визначають гарантії суддівської незалежності.
https://cutt.ly/iw26dsPf