Конституційний Суд України розглядав справи за конституційними скаргами та ухвалив Рішення
✍️ У середу, 14 лютого 2024 року, Перший сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Гафтонюка Віктора Тимофійовича щодо конституційності окремих приписів статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“, першого речення частини третьої статті 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“. 🖇#КСУ дослідив матеріали цієї справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
Другий сенат #КСУ на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Бухтоярової Оксани Василівни щодо конституційності абзацу п’ятнадцятого частини першої статті 1, підпункту „в“ пункту 2 частини першої статті 3, частини першої статті 45, частини першої статті 51-1 Закону України „Про запобігання корупції“, пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України. 🖇 У цій справі Суд оголосив перерву.
📚У справі за конституційною скаргою Приватного підприємства „Генеральний будівельний менеджмент“ про конституційність пункту 2 частини другої, частини третьої статті 321 Господарського процесуального кодексу України Другий сенат ухвалив Рішення № 1-р(ІІ)/2024. ⚖️ Суд оприлюднить Рішення та його резюме на офіційному вебсайті 15 лютого ц.р.
Крім того, Другий сенат на закритій частині пленарних засідань розглядав справи за конституційними скаргами:
🔹Представництва „АНДРІТЗ ГАЙДРО ГмбХˮ щодо конституційності приписів пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України;
🔹Сороки Віктора Володимировича щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352-IX у взаємозв'язку з частиною третьою статті 119 Кодексу законів про працю України;
🔹Євграфової Єлизавети Павлівни щодо конституційності пункту 7 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ.
🗞Подальший розгляд цих справ відбудеться на одному з наступних пленарних засідань Другого сенату.
http://surl.li/qmjou
✍️ У середу, 14 лютого 2024 року, Перший сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Гафтонюка Віктора Тимофійовича щодо конституційності окремих приписів статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“, першого речення частини третьої статті 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“. 🖇#КСУ дослідив матеріали цієї справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
Другий сенат #КСУ на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Бухтоярової Оксани Василівни щодо конституційності абзацу п’ятнадцятого частини першої статті 1, підпункту „в“ пункту 2 частини першої статті 3, частини першої статті 45, частини першої статті 51-1 Закону України „Про запобігання корупції“, пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України. 🖇 У цій справі Суд оголосив перерву.
📚У справі за конституційною скаргою Приватного підприємства „Генеральний будівельний менеджмент“ про конституційність пункту 2 частини другої, частини третьої статті 321 Господарського процесуального кодексу України Другий сенат ухвалив Рішення № 1-р(ІІ)/2024. ⚖️ Суд оприлюднить Рішення та його резюме на офіційному вебсайті 15 лютого ц.р.
Крім того, Другий сенат на закритій частині пленарних засідань розглядав справи за конституційними скаргами:
🔹Представництва „АНДРІТЗ ГАЙДРО ГмбХˮ щодо конституційності приписів пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України;
🔹Сороки Віктора Володимировича щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352-IX у взаємозв'язку з частиною третьою статті 119 Кодексу законів про працю України;
🔹Євграфової Єлизавети Павлівни щодо конституційності пункту 7 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ.
🗞Подальший розгляд цих справ відбудеться на одному з наступних пленарних засідань Другого сенату.
http://surl.li/qmjou
✍️Сьогодні, 14 лютого 2024 року, відбулися засідання колегій суддів Першого та Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами
За результатами розгляду колегії суддів відмовили у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
▶️Бородіної Лілії Володимирівни щодо конституційності статті 219, пункту 10 частини першої статті 284, статті 338 Кримінального процесуального кодексу України;
▶️ Борзих Юрія Миколайовича, Щебланіна Юрія Миколайовича щодо конституційності приписів частини третьої статті 12, пункту 2 частини шостої статті 19, статті 80, частини першої статті 81, частини першої статті 147, пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Водночас Друга колегія суддів Другого сенату на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Пуканича Едуарда Володимировича щодо конституційності приписів частин першої, п’ятої статті 55, частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України.
http://surl.li/qmjou
За результатами розгляду колегії суддів відмовили у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
▶️Бородіної Лілії Володимирівни щодо конституційності статті 219, пункту 10 частини першої статті 284, статті 338 Кримінального процесуального кодексу України;
▶️ Борзих Юрія Миколайовича, Щебланіна Юрія Миколайовича щодо конституційності приписів частини третьої статті 12, пункту 2 частини шостої статті 19, статті 80, частини першої статті 81, частини першої статті 147, пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Водночас Друга колегія суддів Другого сенату на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Пуканича Едуарда Володимировича щодо конституційності приписів частин першої, п’ятої статті 55, частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України.
http://surl.li/qmjou
⚖️ Конституційний Суд України ухвалив рішення у справі щодо гарантування захисту прав і свобод особи за рішенням Європейського суду із прав людини
🔹 Другий сенат #КСУ на пленарному засіданні 14 лютого 2024 року ухвалив Рішення у справі за конституційною скаргою Приватного підприємства „Генеральний будівельний менеджмент“ (далі – Підприємство) про відповідність Конституції України пункту 2 частини другої, частини третьої статті 321 Господарського процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
📍 Цим Рішенням Конституційний Суд України визнав приписи пункту 2 частини другої, частини третьої статті 321 Господарського процесуального кодексу України неконституційними. Вони утрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення цього Рішення.
🗞Підприємство звернулося до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частині другій статті 3, статті 8, частині першій статті 9, частині третій статті 22, частині першій статті 55, частині першій статті 64 Конституції України (конституційність) пункт 2 частини другої, частину третю статті 321 Кодексу.
▪️ За пунктом 2 частини другої статті 321 Кодексу заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана „з підстав, визначених пунктами 2, 3 частини другої та частиною третьою статті 320 цього Кодексу, – не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили“.
▪️ Згідно з частиною третьою статті 321 Кодексу „строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені“.
Заявник стверджував, що у разі застосування оспорюваних положень Кодексу „особа фактично позбавлена можливості звернутися до Верховного Суду із заявою про перегляд судових рішень у її справі, якщо рішення Європейського суду з прав людини, яким встановлено порушення прав такої особи, постановлено після спливу десятирічного строку з дня набрання законної сили рішеннями національного суду у справі, адже цей строк не підлягає поновленню“.
Підприємство у скарзі вказувало, що застосування судами України оспорюваних приписів Кодексу призвело до „звуження права на судовий захист“, „порушення принципу юридичної визначеності та принципу справедливого судового розгляду як складових частин принципу верховенства права“.
Предметом конституційного контролю в цій справі були пункт 2 частини другої та частина третя статті 321 Кодексу в тім, що вони унеможливлюють подання на підставі рішення Європейського суду із прав людини заяви про перегляд судового рішення, ухваленого національним судом, після десяти років з дня набрання останнім законної сили (пункт 2 частини другої) та поновлення судом зазначеного десятирічного строку на подання заяви про перегляд судового рішення, ухваленого національним судом (частина третя).
📚 Ухвалюючи Рішення, Конституційний Суд України врахував власні юридичні позиції, правозахисні міжнародні акти та практику Європейського суду з прав людини.
Оцінюючи конституційність пункту 2 частини другої, частини третьої статті 321 Кодексу, Конституційний Суд України передусім виходить із того, що ефективне забезпечення права на судовий захист є однією з гарантій реалізації інших конституційних прав і свобод, їх утвердження й захисту, зокрема в спосіб відновлення в разі їх порушення. Тому є потреба в законодавчому внормуванні, яке б повною мірою забезпечувало дієву та ефективну реалізацію права на судовий захист.
Конституційний Суд України у своєму рішення вказав, що Європейський суд із прав людини рекомендує поновлення провадження в національних судах як належний відновлювальний захід, якщо попередній розгляд справи не відповідав вимогам пункту 1 статті 6 Конвенції. Подаючи заяву про перегляд судового рішення у зв’язку з ухваленням Європейським судом із прав людини рішення, у якому встановлено порушення Конвенції, особа, на користь якої ухвалено таке рішення, домагається насамперед усунення наслідків порушення її прав, гарантованих Конвенцією.
🔹 Другий сенат #КСУ на пленарному засіданні 14 лютого 2024 року ухвалив Рішення у справі за конституційною скаргою Приватного підприємства „Генеральний будівельний менеджмент“ (далі – Підприємство) про відповідність Конституції України пункту 2 частини другої, частини третьої статті 321 Господарського процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
📍 Цим Рішенням Конституційний Суд України визнав приписи пункту 2 частини другої, частини третьої статті 321 Господарського процесуального кодексу України неконституційними. Вони утрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення цього Рішення.
🗞Підприємство звернулося до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частині другій статті 3, статті 8, частині першій статті 9, частині третій статті 22, частині першій статті 55, частині першій статті 64 Конституції України (конституційність) пункт 2 частини другої, частину третю статті 321 Кодексу.
▪️ За пунктом 2 частини другої статті 321 Кодексу заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана „з підстав, визначених пунктами 2, 3 частини другої та частиною третьою статті 320 цього Кодексу, – не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили“.
▪️ Згідно з частиною третьою статті 321 Кодексу „строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені“.
Заявник стверджував, що у разі застосування оспорюваних положень Кодексу „особа фактично позбавлена можливості звернутися до Верховного Суду із заявою про перегляд судових рішень у її справі, якщо рішення Європейського суду з прав людини, яким встановлено порушення прав такої особи, постановлено після спливу десятирічного строку з дня набрання законної сили рішеннями національного суду у справі, адже цей строк не підлягає поновленню“.
Підприємство у скарзі вказувало, що застосування судами України оспорюваних приписів Кодексу призвело до „звуження права на судовий захист“, „порушення принципу юридичної визначеності та принципу справедливого судового розгляду як складових частин принципу верховенства права“.
Предметом конституційного контролю в цій справі були пункт 2 частини другої та частина третя статті 321 Кодексу в тім, що вони унеможливлюють подання на підставі рішення Європейського суду із прав людини заяви про перегляд судового рішення, ухваленого національним судом, після десяти років з дня набрання останнім законної сили (пункт 2 частини другої) та поновлення судом зазначеного десятирічного строку на подання заяви про перегляд судового рішення, ухваленого національним судом (частина третя).
📚 Ухвалюючи Рішення, Конституційний Суд України врахував власні юридичні позиції, правозахисні міжнародні акти та практику Європейського суду з прав людини.
Оцінюючи конституційність пункту 2 частини другої, частини третьої статті 321 Кодексу, Конституційний Суд України передусім виходить із того, що ефективне забезпечення права на судовий захист є однією з гарантій реалізації інших конституційних прав і свобод, їх утвердження й захисту, зокрема в спосіб відновлення в разі їх порушення. Тому є потреба в законодавчому внормуванні, яке б повною мірою забезпечувало дієву та ефективну реалізацію права на судовий захист.
Конституційний Суд України у своєму рішення вказав, що Європейський суд із прав людини рекомендує поновлення провадження в національних судах як належний відновлювальний захід, якщо попередній розгляд справи не відповідав вимогам пункту 1 статті 6 Конвенції. Подаючи заяву про перегляд судового рішення у зв’язку з ухваленням Європейським судом із прав людини рішення, у якому встановлено порушення Конвенції, особа, на користь якої ухвалено таке рішення, домагається насамперед усунення наслідків порушення її прав, гарантованих Конвенцією.
Конституційний Суд України вважає, що конституційні приписи зобов’язують Україну запровадити ефективне та дієве внормування у Кодексі відносин щодо перегляду судових рішень у звʼязку з ухваленням Європейським судом із прав людини рішення, у якому встановлено порушення Конвенції.
Кодекс має містити приписи, що забезпечуватимуть можливість реального та практичного захисту прав та свобод у спосіб перегляду рішень, ухвалених національними судами, у звʼязку з ухваленням Європейським судом із прав людини рішення, у якому встановлено порушення Конвенції. Ці приписи Кодексу не мають позбавляти особу права на реалізацію протягом розумного строку права на виконання рішення Європейського суду із прав людини, у якому встановлено порушення конвенційних прав цієї особи у спосіб перегляду рішень, ухвалених національними судами. З огляду на викладене, визначений у Кодексі десятирічний строк на подання заяви про перегляд судових рішень ставить особу у залежність від обставин, на які не може вплинути особа, а саме від строку розгляду її заяви Європейським судом із прав людини.
📌З огляду на наведене, Конституційний Суд України дійшов висновку, що пункт 2 частини другої, частину третю статті 321 Господарського процесуального кодексу України в тім, що вони унеможливлюють:
1) подання заяв про перегляд судового рішення у звʼязку з ухваленням Європейським судом із прав людини рішення після десяти років з дня набрання законної сили рішенням національного суду;
2) поновлення строку на подання заяви про перегляд рішення національного суду, є неконституційними.
Резюме Рішення: http://surl.li/qngug
Текст Рішення: http://surl.li/qngvd
Кодекс має містити приписи, що забезпечуватимуть можливість реального та практичного захисту прав та свобод у спосіб перегляду рішень, ухвалених національними судами, у звʼязку з ухваленням Європейським судом із прав людини рішення, у якому встановлено порушення Конвенції. Ці приписи Кодексу не мають позбавляти особу права на реалізацію протягом розумного строку права на виконання рішення Європейського суду із прав людини, у якому встановлено порушення конвенційних прав цієї особи у спосіб перегляду рішень, ухвалених національними судами. З огляду на викладене, визначений у Кодексі десятирічний строк на подання заяви про перегляд судових рішень ставить особу у залежність від обставин, на які не може вплинути особа, а саме від строку розгляду її заяви Європейським судом із прав людини.
📌З огляду на наведене, Конституційний Суд України дійшов висновку, що пункт 2 частини другої, частину третю статті 321 Господарського процесуального кодексу України в тім, що вони унеможливлюють:
1) подання заяв про перегляд судового рішення у звʼязку з ухваленням Європейським судом із прав людини рішення після десяти років з дня набрання законної сили рішенням національного суду;
2) поновлення строку на подання заяви про перегляд рішення національного суду, є неконституційними.
Резюме Рішення: http://surl.li/qngug
Текст Рішення: http://surl.li/qngvd
#КСУ провів засідання: розглядав справи за конституційними поданнями
📚 У четвер, 15 лютого 2024 року, Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
➖ Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності окремого припису частини четвертої статті 29 Закону України „Про захист населення від інфекційних хворобˮ від 6 квітня 2000 року № 1645-ІІІ зі змінами;
➖ Верховного Суду про конституційність частини четвертої статті 75 Сімейного кодексу України;
➖ 48 народних депутатів України щодо конституційності окремих приписів Господарського кодексу України, Закону України „Про управління об’єктами державної власності“, вимог до незалежного члена наглядової ради державного унітарного підприємства та господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 142, Порядку визначення та затвердження кандидатур представників держави, які призначаються до наглядових рад державних унітарних підприємств, і тих, які беруть участь у загальних зборах та обираються до наглядових рад господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 143.
✍️Подальший розгляд цих справ відбудеться на одному з наступних пленарних засідань.
http://surl.li/qnkfn
📚 У четвер, 15 лютого 2024 року, Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
➖ Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності окремого припису частини четвертої статті 29 Закону України „Про захист населення від інфекційних хворобˮ від 6 квітня 2000 року № 1645-ІІІ зі змінами;
➖ Верховного Суду про конституційність частини четвертої статті 75 Сімейного кодексу України;
➖ 48 народних депутатів України щодо конституційності окремих приписів Господарського кодексу України, Закону України „Про управління об’єктами державної власності“, вимог до незалежного члена наглядової ради державного унітарного підприємства та господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 142, Порядку визначення та затвердження кандидатур представників держави, які призначаються до наглядових рад державних унітарних підприємств, і тих, які беруть участь у загальних зборах та обираються до наглядових рад господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 143.
✍️Подальший розгляд цих справ відбудеться на одному з наступних пленарних засідань.
http://surl.li/qnkfn
📚 Суддя Конституційного Суду України Оксана Грищук розповіла про принцип верховенства права (правовладдя) в рішеннях Конституційного Суду України
🔹Сьогодні, 19 лютого, суддя #КСУ Оксана Грищук виступила з онлайн-доповіддю на тему „Принцип верховенства права (правовладдя) в рішеннях Конституційного Суду України“ на навчальному заході для суддів окружних адміністративних судів та помічників суддів окружних та апеляційних адміністративних судів, що його організувала Національна школа суддів України.
💬 У доповіді суддя #КСУ розповіла про особливості української формули верховенства права, складники принципу правовладдя. Оксана Грищук навела приклади рішень Конституційного Суду України, в яких він розвиває концепцію верховенства права, і висловила переконання, що ці рішення стануть важливими для суддів системи судоустрою. Зокрема, у Рішенні № 1-р/2020 від 23 січня 2020 року Суд виділив такі складові верховенства права: законність, поділ державної влади, народний суверенітет, демократія, юридична визначеність, справедливий суд. Суддя також акцентувала увагу на складниках, визначених Венеційською Комісією, які є обов’язковими елементами поняття „верховенства права“.
🔹Суддя розкрила українську формулу верховенства права, яка є двоскладовою: відповідно до першого складника „верховенство права в Україні визнається“, відповідно до другого – „верховенство права в Україні діє“. У цьому контексті доповідачка зазначила, що другий складник „верховенства права“ (правовладдя) висуває імператив його дієвості, тобто ефективності, чим здійснюється забезпечення його практичної значущості; сукупність національних інституцій, механізмів і процедур, що є доречним для того, щоб особа була спроможної володіти людською гідністю та захистити себе від свавільних дій держави (її органів і посадових осіб).
🔹Окремо Оксана Грищук акцентувала на змісті концепції людської гідності. Зокрема, вона звернула увагу на рішення Конституційного Суду України, де людська гідність трактується як право, гарантоване статтею 28 Конституції України, та як конституційна цінність.
http://surl.li/qrfob
🔹Сьогодні, 19 лютого, суддя #КСУ Оксана Грищук виступила з онлайн-доповіддю на тему „Принцип верховенства права (правовладдя) в рішеннях Конституційного Суду України“ на навчальному заході для суддів окружних адміністративних судів та помічників суддів окружних та апеляційних адміністративних судів, що його організувала Національна школа суддів України.
💬 У доповіді суддя #КСУ розповіла про особливості української формули верховенства права, складники принципу правовладдя. Оксана Грищук навела приклади рішень Конституційного Суду України, в яких він розвиває концепцію верховенства права, і висловила переконання, що ці рішення стануть важливими для суддів системи судоустрою. Зокрема, у Рішенні № 1-р/2020 від 23 січня 2020 року Суд виділив такі складові верховенства права: законність, поділ державної влади, народний суверенітет, демократія, юридична визначеність, справедливий суд. Суддя також акцентувала увагу на складниках, визначених Венеційською Комісією, які є обов’язковими елементами поняття „верховенства права“.
🔹Суддя розкрила українську формулу верховенства права, яка є двоскладовою: відповідно до першого складника „верховенство права в Україні визнається“, відповідно до другого – „верховенство права в Україні діє“. У цьому контексті доповідачка зазначила, що другий складник „верховенства права“ (правовладдя) висуває імператив його дієвості, тобто ефективності, чим здійснюється забезпечення його практичної значущості; сукупність національних інституцій, механізмів і процедур, що є доречним для того, щоб особа була спроможної володіти людською гідністю та захистити себе від свавільних дій держави (її органів і посадових осіб).
🔹Окремо Оксана Грищук акцентувала на змісті концепції людської гідності. Зокрема, вона звернула увагу на рішення Конституційного Суду України, де людська гідність трактується як право, гарантоване статтею 28 Конституції України, та як конституційна цінність.
http://surl.li/qrfob
👥 Відбулося перше засідання Керівного комітету Проєкту „Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні“
🗞Сьогодні, 19 лютого 2024 року, відбулося перше засідання Керівного комітету Проєкту „Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні“, метою якого є розвиток конституційного судочинства в Україні, сприяння обміну знаннями та досвідом застосування європейських стандартів із урахуванням найкращих практик європейських партнерських судів. Зазначений Проєкт реалізують в рамках третьої фази спільної програми Європейського Союзу та Ради Європи „Партнерство заради добропорядного врядування!“ . Він триватиме до серпня 2025 року.
🔗У межах Проєкту заплановано різні форми взаємодії та поглиблення фахової співпраці Конституційного Суду України з відповідним конституційним судом країни-члена ЄС, яким є Конституційний Суд Латвійської Республіки.
👥 Від української сторони участь у заході взяли: виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Сергій Головатий, судді КСУ Віктор Городовенко, Оксана Грищук, Віктор Кичун, Олександр Петришин, Олег Первомайський, Ольга Совгиря, Галина Юровська представники патронатних служб суддів Суду та працівники Секретаріату Суду. Від Латвійської сторони взяли участь: Голова Конституційного Суду Латвійської Республіки Алдіс Лавіньш та судді цього конституційного суду.
Міжнародну сторону представляли: керівник Департаменту з питань імплементації прав людини, стандартів правосуддя та правової співпраці Генерального директорату Ради Європи з прав людини та верховенства права Фредерік Долт, заступник Голови Офісу Ради Європи в Україні Ерленд Фалк.
🖇Відкриваючи захід, керівник Департаменту з питань імплементації прав людини, стандартів правосуддя та правової співпраці Генерального директорату Ради Європи з прав людини та верховенства права Фредерік Долт наголосив на повній підтримці і солідарності з українським народом з боку Ради Європи.
За його словами, практика Європейського суду з прав людини є джерелом права в Україні, через що важливим для суддів конституційного суду є достатньо добре знати практику Страсбурзького Суду. Фредерік Долт підкреслив, що цей Проєкт надаватиме підтримку суддям у цьому сенсі. „У світлі шляху України до ЄС судді, а особливо судді Конституційного Суду, мають бути обізнані із правничими інструментами та методологією тлумачення, що їх застосовує Суд справедливості Європейського Союзу“, – зазначив промовець.
Він також наголосив, що вже є конструктивний діалог між конституційними судами України і Латвії, а зазначений Проєкт сприятиме поглибленню цієї співпраці.
🔹Виконувач обов’язків Конституційного Суду України Сергій Головатий від імені Суду привітав присутніх із відкриттям Проєкту, метою якого є розвиток конституційної юстиції в Україні. Він подякував представникам Офісу Ради Європи в Україні та Європейського Союзу. „Дозвольте висловити сердечну повагу всім європейським партнерам, завдяки кому ця чудова ініціатива розпочинає своє втілення в практичну площину, але передовсім Європейському Союзові та Раді Європи, які в різний спосіб постійно підтримують Україну та Український народ в цей жахливий час геноцидної війни проти України“. Сергій Головатий зазначив, що з огляду на набуття Україною статусу кандидата на членство в Європейському Союзі реалізація цього Проєкту стане одним із інструментів, що сприятиме употужненню інституційної спроможності Конституційного Суду України та посиленню застосування європейських стандартів у національному конституційному судочинстві. „Конституційний Суд України зробить свій вагомий внесок у розвиток конституційної юстиції в Україні на засадах європейських стандартів‟, – наголосив Сергій Головатий.
Окремо Сергій Головатий подякував Голові та суддям Конституційного Суду Латвійської Республіки, які погодилися започаткувати двосторонню співпрацю в межах цього Проєкту. Він переконаний, що таке фахове співробітництво буде результативним і Конституційний Суд України буде впроваджувати європейські стандарти в ділянці засадничих цінностей, на яких збудовано Європу.
🗞Сьогодні, 19 лютого 2024 року, відбулося перше засідання Керівного комітету Проєкту „Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні“, метою якого є розвиток конституційного судочинства в Україні, сприяння обміну знаннями та досвідом застосування європейських стандартів із урахуванням найкращих практик європейських партнерських судів. Зазначений Проєкт реалізують в рамках третьої фази спільної програми Європейського Союзу та Ради Європи „Партнерство заради добропорядного врядування!“ . Він триватиме до серпня 2025 року.
🔗У межах Проєкту заплановано різні форми взаємодії та поглиблення фахової співпраці Конституційного Суду України з відповідним конституційним судом країни-члена ЄС, яким є Конституційний Суд Латвійської Республіки.
👥 Від української сторони участь у заході взяли: виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Сергій Головатий, судді КСУ Віктор Городовенко, Оксана Грищук, Віктор Кичун, Олександр Петришин, Олег Первомайський, Ольга Совгиря, Галина Юровська представники патронатних служб суддів Суду та працівники Секретаріату Суду. Від Латвійської сторони взяли участь: Голова Конституційного Суду Латвійської Республіки Алдіс Лавіньш та судді цього конституційного суду.
Міжнародну сторону представляли: керівник Департаменту з питань імплементації прав людини, стандартів правосуддя та правової співпраці Генерального директорату Ради Європи з прав людини та верховенства права Фредерік Долт, заступник Голови Офісу Ради Європи в Україні Ерленд Фалк.
🖇Відкриваючи захід, керівник Департаменту з питань імплементації прав людини, стандартів правосуддя та правової співпраці Генерального директорату Ради Європи з прав людини та верховенства права Фредерік Долт наголосив на повній підтримці і солідарності з українським народом з боку Ради Європи.
За його словами, практика Європейського суду з прав людини є джерелом права в Україні, через що важливим для суддів конституційного суду є достатньо добре знати практику Страсбурзького Суду. Фредерік Долт підкреслив, що цей Проєкт надаватиме підтримку суддям у цьому сенсі. „У світлі шляху України до ЄС судді, а особливо судді Конституційного Суду, мають бути обізнані із правничими інструментами та методологією тлумачення, що їх застосовує Суд справедливості Європейського Союзу“, – зазначив промовець.
Він також наголосив, що вже є конструктивний діалог між конституційними судами України і Латвії, а зазначений Проєкт сприятиме поглибленню цієї співпраці.
🔹Виконувач обов’язків Конституційного Суду України Сергій Головатий від імені Суду привітав присутніх із відкриттям Проєкту, метою якого є розвиток конституційної юстиції в Україні. Він подякував представникам Офісу Ради Європи в Україні та Європейського Союзу. „Дозвольте висловити сердечну повагу всім європейським партнерам, завдяки кому ця чудова ініціатива розпочинає своє втілення в практичну площину, але передовсім Європейському Союзові та Раді Європи, які в різний спосіб постійно підтримують Україну та Український народ в цей жахливий час геноцидної війни проти України“. Сергій Головатий зазначив, що з огляду на набуття Україною статусу кандидата на членство в Європейському Союзі реалізація цього Проєкту стане одним із інструментів, що сприятиме употужненню інституційної спроможності Конституційного Суду України та посиленню застосування європейських стандартів у національному конституційному судочинстві. „Конституційний Суд України зробить свій вагомий внесок у розвиток конституційної юстиції в Україні на засадах європейських стандартів‟, – наголосив Сергій Головатий.
Окремо Сергій Головатий подякував Голові та суддям Конституційного Суду Латвійської Республіки, які погодилися започаткувати двосторонню співпрацю в межах цього Проєкту. Він переконаний, що таке фахове співробітництво буде результативним і Конституційний Суд України буде впроваджувати європейські стандарти в ділянці засадничих цінностей, на яких збудовано Європу.
🔹У своєму вступному слові Голова Конституційного Суду Латвійської Республіки Алдіс Лавіньш висловив задоволення тим, що Конституційний Суд Латвії став провідним партнером для співпраці в цьому Проєкті. Голова Конституційного Суду наголосив, що такий кредит довіри, наданий Конституційному Суду, є підтвердженням віри в ті цінності, на які Суд спирається. Голова високо оцінив силу та відданість українських колег, які вони продемонстрували у складних умовах війни, не лише у своїй наполегливій роботі, спрямованій на забезпечення безперервності конституційного контролю, але й активними зусиллями з розвитку та вдосконалення своїх компетенцій.
„Офіційний запуск Проєкту відбувається у символічний час, коли український народ вже другий рік у запеклих боях відстоює свою свободу. Конституційний Суд України продовжує свою роботу та розвиток навіть тоді, коли Київ є ціллю ракетних обстрілів. І це прагнення до вдосконалення слугує запорукою верховенства права та незалежності судової влади в Україні майбутнього — демократичній, правовій державі, у сім’ї розвинених європейських держав. Запуск Проєкту є важливою подією як для України, так і для Латвії; тим більше, що ми отримали потужну підтримку з боку найвищих посадових осіб цієї держави“, — підкреслив Алдіс Лавіньш.
☑️За результатами засідання учасники погодили Технічне завдання Керівного комітету Проєкту „Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні“ та визначили його склад. Також сторони узгодили проєкт Робочого плану на 2024-2025 роки та питання, пов’язані з обміном досвідом та співробітництвом між двома судами.
http://surl.li/qrgyb
„Офіційний запуск Проєкту відбувається у символічний час, коли український народ вже другий рік у запеклих боях відстоює свою свободу. Конституційний Суд України продовжує свою роботу та розвиток навіть тоді, коли Київ є ціллю ракетних обстрілів. І це прагнення до вдосконалення слугує запорукою верховенства права та незалежності судової влади в Україні майбутнього — демократичній, правовій державі, у сім’ї розвинених європейських держав. Запуск Проєкту є важливою подією як для України, так і для Латвії; тим більше, що ми отримали потужну підтримку з боку найвищих посадових осіб цієї держави“, — підкреслив Алдіс Лавіньш.
☑️За результатами засідання учасники погодили Технічне завдання Керівного комітету Проєкту „Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні“ та визначили його склад. Також сторони узгодили проєкт Робочого плану на 2024-2025 роки та питання, пов’язані з обміном досвідом та співробітництвом між двома судами.
http://surl.li/qrgyb
🕯 20 лютого – День пам'яті Героїв Небесної Сотні
2014 року більше сотні українців, відстоюючи свої свободу та гідність, захищаючи демократичні цінності, віддали життя.
Вони стали першими героями геноцидної війни проти України. Їхній героїзм та самопожертва надихають нас продовжувати боротьбу за нашу країну.
Низько вклоняємось Героям Небесної Сотні та всім, хто віддав за Україну та наше майбутнє своє життя!
Слава Героям, полеглим за мир, свободу та справедливість!
Слава Україні! 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
2014 року більше сотні українців, відстоюючи свої свободу та гідність, захищаючи демократичні цінності, віддали життя.
Вони стали першими героями геноцидної війни проти України. Їхній героїзм та самопожертва надихають нас продовжувати боротьбу за нашу країну.
Низько вклоняємось Героям Небесної Сотні та всім, хто віддав за Україну та наше майбутнє своє життя!
Слава Героям, полеглим за мир, свободу та справедливість!
Слава Україні! 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
#КСУ розглядав справи за конституційною скаргою і конституційним поданням
У вівторок, 20 лютого 2024 року, Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ:
▪️ за конституційною скаргою Самсіна Ігоря Леоновича щодо конституційності припису другого речення частини першої статті 54 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“;
▪️ за конституційним поданням Верховного Суду про конституційність частини четвертої статті 75 Сімейного кодексу України.
📎 Їхній розгляд відбудеться на одному з наступних пленарних засідань.
🗓️ У справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності окремих приписів статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668-VI, частини третьої статті 85 Закону України „Про пенсійне забезпечення“ від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ у редакції Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668-VI Велика палата визначила форму розгляду – письмове провадження.
http://surl.li/qsjoo
У вівторок, 20 лютого 2024 року, Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ:
▪️ за конституційною скаргою Самсіна Ігоря Леоновича щодо конституційності припису другого речення частини першої статті 54 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“;
▪️ за конституційним поданням Верховного Суду про конституційність частини четвертої статті 75 Сімейного кодексу України.
📎 Їхній розгляд відбудеться на одному з наступних пленарних засідань.
🗓️ У справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності окремих приписів статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668-VI, частини третьої статті 85 Закону України „Про пенсійне забезпечення“ від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ у редакції Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668-VI Велика палата визначила форму розгляду – письмове провадження.
http://surl.li/qsjoo
⚖️Конституційний Суд України розглядав справи за конституційними скаргами
📚У середу, 21 лютого 2024 року, Перший сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Плескача В’ячеслава Юрійовича щодо конституційності частини шостої статті 45 Закону України ,,Про адвокатуру та адвокатську діяльність". 🖇 Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
У справі за конституційною скаргою Карпенка Романа Миколайовича щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352-ІХ у взаємозв'язку з частиною третьою статті 119 Кодексу законів про працю України Перший сенат визначив форму розгляду – письмове провадження.
📑Другий сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Атаманчука Василя Івановича щодо конституційності окремих приписів статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“, першого речення частини третьої статті 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“. 🗞Подальший розгляд справи відбудеться на одному з наступних пленарних засідань Другого сенату.
У справі за конституційною скаргою Плескача В’ячеслава Юрійовича щодо конституційності частини першої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України Другий сенат визначив форму розгляду – 📑письмове провадження.
📖Також Другий сенат на засіданні розглядав питання про закриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Малинникова Олега Федоровича щодо конституційності частин першої, другої, п'ятої статті 83, абзацу першого частини другої, частини десятої статті 85, абзацу першого частини першої, частини третьої статті 88 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, частини другої статті 57, пункту 12 розділу ІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про Вищу раду правосуддя“ від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII.
🖇Розгляд цього питання Суд продовжить на одному з наступних засідань.
http://surl.li/qtlcy
📚У середу, 21 лютого 2024 року, Перший сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Плескача В’ячеслава Юрійовича щодо конституційності частини шостої статті 45 Закону України ,,Про адвокатуру та адвокатську діяльність". 🖇 Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
У справі за конституційною скаргою Карпенка Романа Миколайовича щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352-ІХ у взаємозв'язку з частиною третьою статті 119 Кодексу законів про працю України Перший сенат визначив форму розгляду – письмове провадження.
📑Другий сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Атаманчука Василя Івановича щодо конституційності окремих приписів статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“, першого речення частини третьої статті 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“. 🗞Подальший розгляд справи відбудеться на одному з наступних пленарних засідань Другого сенату.
У справі за конституційною скаргою Плескача В’ячеслава Юрійовича щодо конституційності частини першої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України Другий сенат визначив форму розгляду – 📑письмове провадження.
📖Також Другий сенат на засіданні розглядав питання про закриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Малинникова Олега Федоровича щодо конституційності частин першої, другої, п'ятої статті 83, абзацу першого частини другої, частини десятої статті 85, абзацу першого частини першої, частини третьої статті 88 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, частини другої статті 57, пункту 12 розділу ІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про Вищу раду правосуддя“ від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII.
🖇Розгляд цього питання Суд продовжить на одному з наступних засідань.
http://surl.li/qtlcy