⚖️ Велика палата #КСУ провела засідання та ухвалила 3 ухвали
🔹 У четвер, 8 лютого 2024 року, Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо конституційності окремих приписів Господарського кодексу України, Закону України „Про управління об’єктами державної власності“, вимог до незалежного члена наглядової ради державного унітарного підприємства та господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 142, Порядку визначення та затвердження кандидатур представників держави, які призначаються до наглядових рад державних унітарних підприємств, і тих, які беруть участь у загальних зборах та обираються до наглядових рад господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 143. Її розгляд відбудеться на одному з наступних пленарних засідань.
✍️Також Велика палата #Суду за результатами розгляду клопотання представника суб’єкта права на конституційне подання народного депутата України Власенка С.В. про розгляд окремого питання в порядку усного провадження у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо конституційності Постанови Верховної Ради України „Про утворення та ліквідацію районів“ на засіданні Великої палати Суду – ухвалила ухвалу про розгляд окремого питання у цій справі в порядку усного провадження.
🗞 Окрім цього, Велика палата на засіданні подовжила до 8 березня ц.р. строк ухвалення колегіями суддів Суду ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Едуарда Пуканича та Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський комбікормовий завод».
http://surl.li/qhfcu
🔹 У четвер, 8 лютого 2024 року, Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо конституційності окремих приписів Господарського кодексу України, Закону України „Про управління об’єктами державної власності“, вимог до незалежного члена наглядової ради державного унітарного підприємства та господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 142, Порядку визначення та затвердження кандидатур представників держави, які призначаються до наглядових рад державних унітарних підприємств, і тих, які беруть участь у загальних зборах та обираються до наглядових рад господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 143. Її розгляд відбудеться на одному з наступних пленарних засідань.
✍️Також Велика палата #Суду за результатами розгляду клопотання представника суб’єкта права на конституційне подання народного депутата України Власенка С.В. про розгляд окремого питання в порядку усного провадження у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо конституційності Постанови Верховної Ради України „Про утворення та ліквідацію районів“ на засіданні Великої палати Суду – ухвалила ухвалу про розгляд окремого питання у цій справі в порядку усного провадження.
🗞 Окрім цього, Велика палата на засіданні подовжила до 8 березня ц.р. строк ухвалення колегіями суддів Суду ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Едуарда Пуканича та Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський комбікормовий завод».
http://surl.li/qhfcu
📚 До вашої уваги – збірник матеріалів і тез ІІ Маріупольського конституційного форуму «Візії майбутнього: конституційний вимір повоєнного відновлення України та європейської інтеграції» http://surl.li/qkxse
💬У збірнику представлені тези доповідей учасників заходу, які містять погляди відомих конституціоналістів, вчених, науковців, національних та міжнародних експертів.
ІІ Маріупольський конституційний форум, що його організував Конституційний Суд України спільно із Програмою підтримки ОБСЄ для України, відбувся у змішаному форматі 6 жовтня 2023 року в Києві.
🖇 Цей форум був продовженням І Маріупольського конституційного форуму «Людська гідність та забезпечення прав людини в умовах суспільних трансформацій», який започаткований у 2021 році та проведений в місті-герої Маріуполь 13-14 вересня цього ж року з нагоди 25-ї річниці з дня заснування Конституційного Суду України.
▶️Інформаційний матеріал про І Маріупольський форум: https://bit.ly/3Lbk4M1
▶️Збірник матеріалів форуму: https://bit.ly/3vyTBAA
Під час ІІ Маріупольського конституційного форуму фахівці та експерти проаналізували актуальні питання захисту прав людини за допомогою інструментів конституційного правосуддя в умовах війни, відновлення та утвердження конституційних цінностей і людських прав на всій території України.
👥У його роботі взяли участь: судді Конституційного Суду України, судді Суду у відставці, члени Науково-консультативної ради Суду, вчені-правознавці, вітчизняні та міжнародні експерти в галузі конституційного права, представники державних, судових, наукових установ, органів місцевого самоврядування, академічної спільноти, вишів-переселенців та громадських організацій, а також представники органів конституційної юрисдикції іноземних держав і міжнародних організацій.
▪️ Переглянути Збірник матеріалів II Маріупольського конституційного форуму можна за посиланням: http://surl.li/qkxse
▪️ Інформаційний матеріал та фотоогляд заходу тут: http://surl.li/lwmxz
💬У збірнику представлені тези доповідей учасників заходу, які містять погляди відомих конституціоналістів, вчених, науковців, національних та міжнародних експертів.
ІІ Маріупольський конституційний форум, що його організував Конституційний Суд України спільно із Програмою підтримки ОБСЄ для України, відбувся у змішаному форматі 6 жовтня 2023 року в Києві.
🖇 Цей форум був продовженням І Маріупольського конституційного форуму «Людська гідність та забезпечення прав людини в умовах суспільних трансформацій», який започаткований у 2021 році та проведений в місті-герої Маріуполь 13-14 вересня цього ж року з нагоди 25-ї річниці з дня заснування Конституційного Суду України.
▶️Інформаційний матеріал про І Маріупольський форум: https://bit.ly/3Lbk4M1
▶️Збірник матеріалів форуму: https://bit.ly/3vyTBAA
Під час ІІ Маріупольського конституційного форуму фахівці та експерти проаналізували актуальні питання захисту прав людини за допомогою інструментів конституційного правосуддя в умовах війни, відновлення та утвердження конституційних цінностей і людських прав на всій території України.
👥У його роботі взяли участь: судді Конституційного Суду України, судді Суду у відставці, члени Науково-консультативної ради Суду, вчені-правознавці, вітчизняні та міжнародні експерти в галузі конституційного права, представники державних, судових, наукових установ, органів місцевого самоврядування, академічної спільноти, вишів-переселенців та громадських організацій, а також представники органів конституційної юрисдикції іноземних держав і міжнародних організацій.
▪️ Переглянути Збірник матеріалів II Маріупольського конституційного форуму можна за посиланням: http://surl.li/qkxse
▪️ Інформаційний матеріал та фотоогляд заходу тут: http://surl.li/lwmxz
⚖️ Конституційний Суд України розглядав справу за конституційним поданням 53 народних депутатів України
✍️У вівторок, 13 лютого 2024 року, Велика палата #КСУ на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо протидії зловживанням правами народних депутатів України у ході законодавчої процедури“. 🗞 Її розгляд відбудеться на одному з наступних пленарних засідань.
http://surl.li/qleik
✍️У вівторок, 13 лютого 2024 року, Велика палата #КСУ на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо протидії зловживанням правами народних депутатів України у ході законодавчої процедури“. 🗞 Її розгляд відбудеться на одному з наступних пленарних засідань.
http://surl.li/qleik
🔉Судді Конституційного Суду України презентували лекцію про використання асистивних технологій у судочинстві
👥Сьогодні, 13 лютого, судді Конституційного Суду України Оксана Грищук, Галина Юровська і Віктор Городовенко, який є представником України в Консультативній раді європейських суддів (КРЄС), презентували лекцію для суддів регіональних місцевих загальних судів та їхніх помічників, які проходять навчання в Національній школі суддів України.
Основну увагу було зосереджено на ключових аспектах Висновку № 26 „Рухаючись вперед: використання асистивних технологій у судочинстві“, що був ухвалений 1 грудня 2023 року Консультативною радою європейських суддів.
💬Під час своїх виступів судді Конституційного Суду України звернули увагу слухачів на особливості застосування асистивних технологій в українському судочинстві в контексті цього Висновку.
Вони розповіли, зокрема, про:
🔹застосування електронних інструментів обробки даних в адмініструванні та управлінні справами;
🔹переваги електронного подання документів та судового провадження;
🔹використання системи відстеження та управління справами, що сприяє ефективному плануванню розкладу слухань, забезпечує більш швидкий доступ до інформації щодо статусу та стану розгляду окремих проваджень.
Окремо судді КСУ звернули увагу на переваги та ризики проведення гібридних або дистанційних судових слухань.
Судді також наголосили на основних аспектах Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Зокрема, поінформували про застосування таких підсистем, як „Електронний кабінет“, „Електронний суд“ та відеоконференцзв’язок.
На завершення судді Конституційного Суду України висловили сподівання, що для учасників заходу надана інформація буде корисною під час здійснення ними правосуддя.
http://surl.li/qlfsf
👥Сьогодні, 13 лютого, судді Конституційного Суду України Оксана Грищук, Галина Юровська і Віктор Городовенко, який є представником України в Консультативній раді європейських суддів (КРЄС), презентували лекцію для суддів регіональних місцевих загальних судів та їхніх помічників, які проходять навчання в Національній школі суддів України.
Основну увагу було зосереджено на ключових аспектах Висновку № 26 „Рухаючись вперед: використання асистивних технологій у судочинстві“, що був ухвалений 1 грудня 2023 року Консультативною радою європейських суддів.
💬Під час своїх виступів судді Конституційного Суду України звернули увагу слухачів на особливості застосування асистивних технологій в українському судочинстві в контексті цього Висновку.
Вони розповіли, зокрема, про:
🔹застосування електронних інструментів обробки даних в адмініструванні та управлінні справами;
🔹переваги електронного подання документів та судового провадження;
🔹використання системи відстеження та управління справами, що сприяє ефективному плануванню розкладу слухань, забезпечує більш швидкий доступ до інформації щодо статусу та стану розгляду окремих проваджень.
Окремо судді КСУ звернули увагу на переваги та ризики проведення гібридних або дистанційних судових слухань.
Судді також наголосили на основних аспектах Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Зокрема, поінформували про застосування таких підсистем, як „Електронний кабінет“, „Електронний суд“ та відеоконференцзв’язок.
На завершення судді Конституційного Суду України висловили сподівання, що для учасників заходу надана інформація буде корисною під час здійснення ними правосуддя.
http://surl.li/qlfsf
⚖️ Суд розглядав справу за конституційною скаргою Віктора Гафтонюка, який оспорює законодавчі приписи щодо обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність
Перший сенат 14 лютого 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Гафтонюка Віктора Тимофійовича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Оксана Грищук повідомила, що заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України окремі приписи статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668–VI зі змінами (далі – Закон № 3668).
📄 Цими приписами встановлено, що „максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) <…> (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до <…> законів України <…> „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ <…> не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність“.
📄 Крім того, заявник просить перевірити на конституційність перше речення частини третьої статті 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796–XII зі змінами (далі – Закон № 796), згідно з яким „максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність“.
Як убачається з матеріалів справи, Віктор Гафтонюк має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 1).
Так, зокрема, у травні 2023 року Віктор Гафтонюк звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницький області (далі – Управління), у якому просив визнати протиправними дії Управління щодо виплати нарахованої йому з 1 грудня 2022 року пенсії з обмеженням її розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, на підставі приписів статті 2 Закону № 3668, а також зобов’язати Управління здійснювати щомісячно виплату пенсії, призначеної йому на підставі статті 54 Закону № 796 без обмеження її розміру, з 1 грудня 2022 року по день втрати права з урахуванням виплачених сум.
📋 Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, позов заявника задовольнив. Управління, не погодившись із судовими рішеннями цих судів, звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою. За результатами розгляду Верховний Суд касаційну скаргу задовольнив, судові рішення судів попередніх інстанцій скасував та ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні позову Віктора Гафтонюка до Управління.
Перший сенат 14 лютого 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Гафтонюка Віктора Тимофійовича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Оксана Грищук повідомила, що заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України окремі приписи статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668–VI зі змінами (далі – Закон № 3668).
📄 Цими приписами встановлено, що „максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) <…> (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до <…> законів України <…> „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ <…> не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність“.
📄 Крім того, заявник просить перевірити на конституційність перше речення частини третьої статті 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796–XII зі змінами (далі – Закон № 796), згідно з яким „максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність“.
Як убачається з матеріалів справи, Віктор Гафтонюк має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 1).
Так, зокрема, у травні 2023 року Віктор Гафтонюк звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницький області (далі – Управління), у якому просив визнати протиправними дії Управління щодо виплати нарахованої йому з 1 грудня 2022 року пенсії з обмеженням її розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, на підставі приписів статті 2 Закону № 3668, а також зобов’язати Управління здійснювати щомісячно виплату пенсії, призначеної йому на підставі статті 54 Закону № 796 без обмеження її розміру, з 1 грудня 2022 року по день втрати права з урахуванням виплачених сум.
📋 Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, позов заявника задовольнив. Управління, не погодившись із судовими рішеннями цих судів, звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою. За результатами розгляду Верховний Суд касаційну скаргу задовольнив, судові рішення судів попередніх інстанцій скасував та ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні позову Віктора Гафтонюка до Управління.
Мотивуючи свою позицію, Верховний Суд з-поміж іншого зазначив, що на осіб, яким пенсія призначена та перерахована відповідно до нормативних актів, зазначених у статті 2 Закону № 3668, зокрема відповідно до Закону № 796, та розмір якої перевищує максимальний розмір пенсії, установлений Законом № 3668, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення перерахунку пенсії. Оскільки перерахунок пенсії Віктора Гафтонюка, у результаті якого розмір його пенсії перевищив максимальний (51 840 грн), був здійснений у період дії статті 2 Закону № 3668, то до регулювання спірних правовідносин потрібно застосовувати приписи вказаної статті, яка регламентує обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, що втратили працездатність.
💬 На думку заявника, оспорювані приписи Закону № 3668 та Закону № 796 є неконституційними, оскільки порушують його право на належний рівень соціального захисту, гарантованого державою для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; суттєво звужують зміст і обсяг його права на пенсійне забезпечення; порушують його право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, а також право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
🎥 Переглянути пленарне засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
http://surl.li/qmfqj
💬 На думку заявника, оспорювані приписи Закону № 3668 та Закону № 796 є неконституційними, оскільки порушують його право на належний рівень соціального захисту, гарантованого державою для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; суттєво звужують зміст і обсяг його права на пенсійне забезпечення; порушують його право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, а також право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
🎥 Переглянути пленарне засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
http://surl.li/qmfqj
⚖️ Конституційний Суд України оголосив перерву у розгляді справи за конституційною скаргою Оксани Бухтоярової у зв’язку з заявленим клопотанням
📚 Другий сенат #КСУ 14 лютого 2024 року на пленарному засіданні у формі усного провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Бухтоярової Оксани Василівни щодо конституційності абзацу п’ятнадцятого частини першої статті 1, підпункту „в‟ пункту 2 частини першої статті 3, частини першої статті 45, частини першої статті 51-1 Закону України „Про запобігання корупції‟, пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
✍️ Під час пленарного засідання Постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін заявив відвід судді Другого сенату Суду Сергію Головатому.
🗞 Відповідно до частини першої статті 36 Закону України „Про Конституційний Суд України‟ сенат діє у складі дев’яти суддів Конституційного Суду. Другий сенат наразі працює у складі лише шести суддів, що становить критичний кількісний склад для повноважності сенату.
Згідно з Законом України „Про Конституційний Суд України‟ засідання, на якому має бути розглянуте питання про відвід судді, є повноважним за присутності щонайменше шести суддів від складу сенату.
Ухвалу про відвід судді ухвалюють у сенаті без участі судді, щодо якого заявлено відвід. З огляду на це Другий сенат не є повноважним для розгляду питання про відвід, а відтак Голова засідання оголосив перерву у цьому засіданні. Про дату і час пленарного засідання учасники будуть повідомлені згодом.
👥 На пленарному засіданні були присутні суб’єкт права на конституційну скаргу Оксана Бухтоярова, Постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін, Представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський, представник Національної асоціації адвокатів України, адвокат Марина Ставнійчук, Представник Національного агенства з питань запобігання корупції, в. о. Голови Національного агенства з питань запобігання корупції Ярослав Любченко та інші громадяни України.
Відеозапис засідання: http://surl.li/qmgod
Деталі: http://surl.li/qmgqi
📚 Другий сенат #КСУ 14 лютого 2024 року на пленарному засіданні у формі усного провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Бухтоярової Оксани Василівни щодо конституційності абзацу п’ятнадцятого частини першої статті 1, підпункту „в‟ пункту 2 частини першої статті 3, частини першої статті 45, частини першої статті 51-1 Закону України „Про запобігання корупції‟, пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
✍️ Під час пленарного засідання Постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін заявив відвід судді Другого сенату Суду Сергію Головатому.
🗞 Відповідно до частини першої статті 36 Закону України „Про Конституційний Суд України‟ сенат діє у складі дев’яти суддів Конституційного Суду. Другий сенат наразі працює у складі лише шести суддів, що становить критичний кількісний склад для повноважності сенату.
Згідно з Законом України „Про Конституційний Суд України‟ засідання, на якому має бути розглянуте питання про відвід судді, є повноважним за присутності щонайменше шести суддів від складу сенату.
Ухвалу про відвід судді ухвалюють у сенаті без участі судді, щодо якого заявлено відвід. З огляду на це Другий сенат не є повноважним для розгляду питання про відвід, а відтак Голова засідання оголосив перерву у цьому засіданні. Про дату і час пленарного засідання учасники будуть повідомлені згодом.
👥 На пленарному засіданні були присутні суб’єкт права на конституційну скаргу Оксана Бухтоярова, Постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін, Представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський, представник Національної асоціації адвокатів України, адвокат Марина Ставнійчук, Представник Національного агенства з питань запобігання корупції, в. о. Голови Національного агенства з питань запобігання корупції Ярослав Любченко та інші громадяни України.
Відеозапис засідання: http://surl.li/qmgod
Деталі: http://surl.li/qmgqi
Конституційний Суд України розглядав справи за конституційними скаргами та ухвалив Рішення
✍️ У середу, 14 лютого 2024 року, Перший сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Гафтонюка Віктора Тимофійовича щодо конституційності окремих приписів статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“, першого речення частини третьої статті 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“. 🖇#КСУ дослідив матеріали цієї справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
Другий сенат #КСУ на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Бухтоярової Оксани Василівни щодо конституційності абзацу п’ятнадцятого частини першої статті 1, підпункту „в“ пункту 2 частини першої статті 3, частини першої статті 45, частини першої статті 51-1 Закону України „Про запобігання корупції“, пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України. 🖇 У цій справі Суд оголосив перерву.
📚У справі за конституційною скаргою Приватного підприємства „Генеральний будівельний менеджмент“ про конституційність пункту 2 частини другої, частини третьої статті 321 Господарського процесуального кодексу України Другий сенат ухвалив Рішення № 1-р(ІІ)/2024. ⚖️ Суд оприлюднить Рішення та його резюме на офіційному вебсайті 15 лютого ц.р.
Крім того, Другий сенат на закритій частині пленарних засідань розглядав справи за конституційними скаргами:
🔹Представництва „АНДРІТЗ ГАЙДРО ГмбХˮ щодо конституційності приписів пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України;
🔹Сороки Віктора Володимировича щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352-IX у взаємозв'язку з частиною третьою статті 119 Кодексу законів про працю України;
🔹Євграфової Єлизавети Павлівни щодо конституційності пункту 7 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ.
🗞Подальший розгляд цих справ відбудеться на одному з наступних пленарних засідань Другого сенату.
http://surl.li/qmjou
✍️ У середу, 14 лютого 2024 року, Перший сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Гафтонюка Віктора Тимофійовича щодо конституційності окремих приписів статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“, першого речення частини третьої статті 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“. 🖇#КСУ дослідив матеріали цієї справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
Другий сенат #КСУ на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Бухтоярової Оксани Василівни щодо конституційності абзацу п’ятнадцятого частини першої статті 1, підпункту „в“ пункту 2 частини першої статті 3, частини першої статті 45, частини першої статті 51-1 Закону України „Про запобігання корупції“, пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України. 🖇 У цій справі Суд оголосив перерву.
📚У справі за конституційною скаргою Приватного підприємства „Генеральний будівельний менеджмент“ про конституційність пункту 2 частини другої, частини третьої статті 321 Господарського процесуального кодексу України Другий сенат ухвалив Рішення № 1-р(ІІ)/2024. ⚖️ Суд оприлюднить Рішення та його резюме на офіційному вебсайті 15 лютого ц.р.
Крім того, Другий сенат на закритій частині пленарних засідань розглядав справи за конституційними скаргами:
🔹Представництва „АНДРІТЗ ГАЙДРО ГмбХˮ щодо конституційності приписів пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України;
🔹Сороки Віктора Володимировича щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352-IX у взаємозв'язку з частиною третьою статті 119 Кодексу законів про працю України;
🔹Євграфової Єлизавети Павлівни щодо конституційності пункту 7 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ.
🗞Подальший розгляд цих справ відбудеться на одному з наступних пленарних засідань Другого сенату.
http://surl.li/qmjou
✍️Сьогодні, 14 лютого 2024 року, відбулися засідання колегій суддів Першого та Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами
За результатами розгляду колегії суддів відмовили у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
▶️Бородіної Лілії Володимирівни щодо конституційності статті 219, пункту 10 частини першої статті 284, статті 338 Кримінального процесуального кодексу України;
▶️ Борзих Юрія Миколайовича, Щебланіна Юрія Миколайовича щодо конституційності приписів частини третьої статті 12, пункту 2 частини шостої статті 19, статті 80, частини першої статті 81, частини першої статті 147, пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Водночас Друга колегія суддів Другого сенату на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Пуканича Едуарда Володимировича щодо конституційності приписів частин першої, п’ятої статті 55, частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України.
http://surl.li/qmjou
За результатами розгляду колегії суддів відмовили у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
▶️Бородіної Лілії Володимирівни щодо конституційності статті 219, пункту 10 частини першої статті 284, статті 338 Кримінального процесуального кодексу України;
▶️ Борзих Юрія Миколайовича, Щебланіна Юрія Миколайовича щодо конституційності приписів частини третьої статті 12, пункту 2 частини шостої статті 19, статті 80, частини першої статті 81, частини першої статті 147, пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Водночас Друга колегія суддів Другого сенату на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Пуканича Едуарда Володимировича щодо конституційності приписів частин першої, п’ятої статті 55, частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України.
http://surl.li/qmjou
⚖️ Конституційний Суд України ухвалив рішення у справі щодо гарантування захисту прав і свобод особи за рішенням Європейського суду із прав людини
🔹 Другий сенат #КСУ на пленарному засіданні 14 лютого 2024 року ухвалив Рішення у справі за конституційною скаргою Приватного підприємства „Генеральний будівельний менеджмент“ (далі – Підприємство) про відповідність Конституції України пункту 2 частини другої, частини третьої статті 321 Господарського процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
📍 Цим Рішенням Конституційний Суд України визнав приписи пункту 2 частини другої, частини третьої статті 321 Господарського процесуального кодексу України неконституційними. Вони утрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення цього Рішення.
🗞Підприємство звернулося до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частині другій статті 3, статті 8, частині першій статті 9, частині третій статті 22, частині першій статті 55, частині першій статті 64 Конституції України (конституційність) пункт 2 частини другої, частину третю статті 321 Кодексу.
▪️ За пунктом 2 частини другої статті 321 Кодексу заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана „з підстав, визначених пунктами 2, 3 частини другої та частиною третьою статті 320 цього Кодексу, – не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили“.
▪️ Згідно з частиною третьою статті 321 Кодексу „строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені“.
Заявник стверджував, що у разі застосування оспорюваних положень Кодексу „особа фактично позбавлена можливості звернутися до Верховного Суду із заявою про перегляд судових рішень у її справі, якщо рішення Європейського суду з прав людини, яким встановлено порушення прав такої особи, постановлено після спливу десятирічного строку з дня набрання законної сили рішеннями національного суду у справі, адже цей строк не підлягає поновленню“.
Підприємство у скарзі вказувало, що застосування судами України оспорюваних приписів Кодексу призвело до „звуження права на судовий захист“, „порушення принципу юридичної визначеності та принципу справедливого судового розгляду як складових частин принципу верховенства права“.
Предметом конституційного контролю в цій справі були пункт 2 частини другої та частина третя статті 321 Кодексу в тім, що вони унеможливлюють подання на підставі рішення Європейського суду із прав людини заяви про перегляд судового рішення, ухваленого національним судом, після десяти років з дня набрання останнім законної сили (пункт 2 частини другої) та поновлення судом зазначеного десятирічного строку на подання заяви про перегляд судового рішення, ухваленого національним судом (частина третя).
📚 Ухвалюючи Рішення, Конституційний Суд України врахував власні юридичні позиції, правозахисні міжнародні акти та практику Європейського суду з прав людини.
Оцінюючи конституційність пункту 2 частини другої, частини третьої статті 321 Кодексу, Конституційний Суд України передусім виходить із того, що ефективне забезпечення права на судовий захист є однією з гарантій реалізації інших конституційних прав і свобод, їх утвердження й захисту, зокрема в спосіб відновлення в разі їх порушення. Тому є потреба в законодавчому внормуванні, яке б повною мірою забезпечувало дієву та ефективну реалізацію права на судовий захист.
Конституційний Суд України у своєму рішення вказав, що Європейський суд із прав людини рекомендує поновлення провадження в національних судах як належний відновлювальний захід, якщо попередній розгляд справи не відповідав вимогам пункту 1 статті 6 Конвенції. Подаючи заяву про перегляд судового рішення у зв’язку з ухваленням Європейським судом із прав людини рішення, у якому встановлено порушення Конвенції, особа, на користь якої ухвалено таке рішення, домагається насамперед усунення наслідків порушення її прав, гарантованих Конвенцією.
🔹 Другий сенат #КСУ на пленарному засіданні 14 лютого 2024 року ухвалив Рішення у справі за конституційною скаргою Приватного підприємства „Генеральний будівельний менеджмент“ (далі – Підприємство) про відповідність Конституції України пункту 2 частини другої, частини третьої статті 321 Господарського процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
📍 Цим Рішенням Конституційний Суд України визнав приписи пункту 2 частини другої, частини третьої статті 321 Господарського процесуального кодексу України неконституційними. Вони утрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення цього Рішення.
🗞Підприємство звернулося до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частині другій статті 3, статті 8, частині першій статті 9, частині третій статті 22, частині першій статті 55, частині першій статті 64 Конституції України (конституційність) пункт 2 частини другої, частину третю статті 321 Кодексу.
▪️ За пунктом 2 частини другої статті 321 Кодексу заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана „з підстав, визначених пунктами 2, 3 частини другої та частиною третьою статті 320 цього Кодексу, – не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили“.
▪️ Згідно з частиною третьою статті 321 Кодексу „строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені“.
Заявник стверджував, що у разі застосування оспорюваних положень Кодексу „особа фактично позбавлена можливості звернутися до Верховного Суду із заявою про перегляд судових рішень у її справі, якщо рішення Європейського суду з прав людини, яким встановлено порушення прав такої особи, постановлено після спливу десятирічного строку з дня набрання законної сили рішеннями національного суду у справі, адже цей строк не підлягає поновленню“.
Підприємство у скарзі вказувало, що застосування судами України оспорюваних приписів Кодексу призвело до „звуження права на судовий захист“, „порушення принципу юридичної визначеності та принципу справедливого судового розгляду як складових частин принципу верховенства права“.
Предметом конституційного контролю в цій справі були пункт 2 частини другої та частина третя статті 321 Кодексу в тім, що вони унеможливлюють подання на підставі рішення Європейського суду із прав людини заяви про перегляд судового рішення, ухваленого національним судом, після десяти років з дня набрання останнім законної сили (пункт 2 частини другої) та поновлення судом зазначеного десятирічного строку на подання заяви про перегляд судового рішення, ухваленого національним судом (частина третя).
📚 Ухвалюючи Рішення, Конституційний Суд України врахував власні юридичні позиції, правозахисні міжнародні акти та практику Європейського суду з прав людини.
Оцінюючи конституційність пункту 2 частини другої, частини третьої статті 321 Кодексу, Конституційний Суд України передусім виходить із того, що ефективне забезпечення права на судовий захист є однією з гарантій реалізації інших конституційних прав і свобод, їх утвердження й захисту, зокрема в спосіб відновлення в разі їх порушення. Тому є потреба в законодавчому внормуванні, яке б повною мірою забезпечувало дієву та ефективну реалізацію права на судовий захист.
Конституційний Суд України у своєму рішення вказав, що Європейський суд із прав людини рекомендує поновлення провадження в національних судах як належний відновлювальний захід, якщо попередній розгляд справи не відповідав вимогам пункту 1 статті 6 Конвенції. Подаючи заяву про перегляд судового рішення у зв’язку з ухваленням Європейським судом із прав людини рішення, у якому встановлено порушення Конвенції, особа, на користь якої ухвалено таке рішення, домагається насамперед усунення наслідків порушення її прав, гарантованих Конвенцією.
Конституційний Суд України вважає, що конституційні приписи зобов’язують Україну запровадити ефективне та дієве внормування у Кодексі відносин щодо перегляду судових рішень у звʼязку з ухваленням Європейським судом із прав людини рішення, у якому встановлено порушення Конвенції.
Кодекс має містити приписи, що забезпечуватимуть можливість реального та практичного захисту прав та свобод у спосіб перегляду рішень, ухвалених національними судами, у звʼязку з ухваленням Європейським судом із прав людини рішення, у якому встановлено порушення Конвенції. Ці приписи Кодексу не мають позбавляти особу права на реалізацію протягом розумного строку права на виконання рішення Європейського суду із прав людини, у якому встановлено порушення конвенційних прав цієї особи у спосіб перегляду рішень, ухвалених національними судами. З огляду на викладене, визначений у Кодексі десятирічний строк на подання заяви про перегляд судових рішень ставить особу у залежність від обставин, на які не може вплинути особа, а саме від строку розгляду її заяви Європейським судом із прав людини.
📌З огляду на наведене, Конституційний Суд України дійшов висновку, що пункт 2 частини другої, частину третю статті 321 Господарського процесуального кодексу України в тім, що вони унеможливлюють:
1) подання заяв про перегляд судового рішення у звʼязку з ухваленням Європейським судом із прав людини рішення після десяти років з дня набрання законної сили рішенням національного суду;
2) поновлення строку на подання заяви про перегляд рішення національного суду, є неконституційними.
Резюме Рішення: http://surl.li/qngug
Текст Рішення: http://surl.li/qngvd
Кодекс має містити приписи, що забезпечуватимуть можливість реального та практичного захисту прав та свобод у спосіб перегляду рішень, ухвалених національними судами, у звʼязку з ухваленням Європейським судом із прав людини рішення, у якому встановлено порушення Конвенції. Ці приписи Кодексу не мають позбавляти особу права на реалізацію протягом розумного строку права на виконання рішення Європейського суду із прав людини, у якому встановлено порушення конвенційних прав цієї особи у спосіб перегляду рішень, ухвалених національними судами. З огляду на викладене, визначений у Кодексі десятирічний строк на подання заяви про перегляд судових рішень ставить особу у залежність від обставин, на які не може вплинути особа, а саме від строку розгляду її заяви Європейським судом із прав людини.
📌З огляду на наведене, Конституційний Суд України дійшов висновку, що пункт 2 частини другої, частину третю статті 321 Господарського процесуального кодексу України в тім, що вони унеможливлюють:
1) подання заяв про перегляд судового рішення у звʼязку з ухваленням Європейським судом із прав людини рішення після десяти років з дня набрання законної сили рішенням національного суду;
2) поновлення строку на подання заяви про перегляд рішення національного суду, є неконституційними.
Резюме Рішення: http://surl.li/qngug
Текст Рішення: http://surl.li/qngvd